Ухвала

від 21.12.2023 по справі 921/619/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21 грудня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/619/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

за участі секретаря судового засідання Коляски І. І.

розглянув матеріали справи

за первісним позовом Кременецько Почаївського державного історико - архітектурного заповідника, вул. Козубського, 6, м. Кременець, Тернопільська область, 47003

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство культури та інформаційної політики України, вул. І. Франка, 19, м. Київ, 01601

до відповідача Свято - Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ, вул. Дубенська, 2, м. Кременець, Тернопільська область, 47003

про зобов`язання повернути майно

за зустрічним позовом Свято - Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ, вул. Дубенська, 2, м. Кременець, Тернопільська область, 47003

до відповідача Кременецько Почаївського державного історико - архітектурного заповідника, вул. Козубського, 6, м. Кременець, Тернопільська область, 47003

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство культури та інформаційної політики України, вул. І. Франка, 19, м. Київ, 01601

про визнання недійсним Договору №5 від 03.09.2018 про безоплатне користування релігійною громадою нерухомим майном, що є державною власністю

за участі представників

позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом: Деревінського І. М.

відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом: Серафимова І. М.

третьої особи: Олексієнко В. М.

В порядку ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу vkz.court.gov.ua.

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. 35-37 ГПК України не надходило.

Суть справи:

В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа №921/619/23 за первісним позовом Кременецько Почаївського державного історико - архітектурного заповідника, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство культури та інформаційної політики України, до відповідача - Свято - Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ, про зобов`язання Свято - Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ повернути Кременецько Почаївському державному історико - архітектурному заповіднику державне нерухоме майно приміщення пам`ятки архітектури національного значення Комплекс споруд Богоявленського монастиря (Богоявленський собор, 1760 р., Корпус келій, 1760 р., Дзвіниця, XX ст.), загальною площею 3 218, 0 кв. м, охоронний номер 1591 Н, реєстровий № 26024191.18.АААДДЛ151, розміщене за адресою: вул. Дубенська, 2, м. Кременець Тернопільської області, шляхом вивільнення зайнятих приміщень та підписання відповідного Акту приймання передачі, та за зустрічним позовом Свято - Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ, до відповідача - Кременецько Почаївського державного історико - архітектурного заповідника, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство культури та інформаційної політики України, про визнання недійсним Договору №5 про безоплатне користування релігійною громадою нерухомим майном, що є державною власністю, укладений 03.09.2018 між Кременецько-Почаївським державним архітектурним заповідником та Свято-Богоявленським жіночим монастирем УПЦ.

Хід розгляду справи, процесуальні дії суду, клопотання та заяви учасників процесу відображені у відповідних ухвалах суду.

04.12.2023 на адресу суду від Свято - Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ надійшли заперечення б/н від 27.11.2023 (вх. № 9744).

08.12.2023 на адресу суду від Свято - Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ надійшла відповідь на відзив б/н від 05.12.2023 (вх. №9899), відповідно до якої відповідач за первісним позовом/позивач за зустрічним позовом просив суд поновити йому строк для подання останньої та задовольнити зустрічний позов повністю. Також відповідачем за первісним позовом/позивачем за зустрічним позовом до вказаної вище відповіді на відзив, на виконання вимог ухвали суду від 28.11.2023, долучено статут Свято - Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ.

11.12.2023 на адресу суду від Кременецько Почаївського державного історико - архітектурного заповідника надійшли відповіді на письмове опитування в порядку ст. 90 ГПК України за вих. №3/1-348 від 06.12.2023 (вх. № 9931).

14.12.2023 на електронну адресу суду від відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання б/н від 13.12.2023 (вх. №10056), у якому останній просив суд: відкласти підготовче засідання на іншу дату; повторно зобов`язати Кременецько Почаївський державний історико - архітектурний заповідник, в порядку визначеному ст. 90 ГПК України, надати відповіді на поставлені Свято - Богоявленським жіночим монастирем Тернопільської єпархії УПЦ питання, викладені у долученому до відзиву на позов б/н від 01.11.2023 письмовому опитуванні; стягнути з Кременецько Почаївського державного історико - архітектурного заповідника в дохід бюджету штраф у сумі 5 розмірів прожиткового мінімуму за повторне невиконання процесуальних обов`язків, визначених в ухвалі Господарського суду Тернопільської області від 28.11.2023.

В підготовчому засіданні 14.12.2023, яке відбулось в режимі відеоконференції за участі представників позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним, третьої особи, беручи до уваги отримання 13.12.2023 (згідно з даними АТ "Укрпошта за штрихкодовими ідентифікаторами № 4700303779074 та № 4700303779066) відповідачем за первісним позовом та третьою особою відповідей на письмове опитування в порядку ст. 90 ГПК України, судом відмовлено у задоволенні клопотання Свято-Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ б/н від 13.12.2023 (вх. №10056) в частині повторного зобов`язання Кременецько Почаївського державного історико - архітектурного заповідника, в порядку визначеному ст. 90 ГПК України, надати відповіді на поставлені Свято - Богоявленським жіночим монастирем Тернопільської єпархії УПЦ питання, викладені у долученому до відзиву на позов б/н від 01.11.2023 письмовому опитуванні, та стягненні з Кременецько Почаївського державного історико - архітектурного заповідника в дохід бюджету штрафу у сумі 5 розмірів прожиткового мінімуму за повторне невиконання процесуальних обов`язків, визначених в ухвалі Господарського суду Тернопільської області від 28.11.2023; продовжено строк підготовчого провадження у справі № 921/619/23 на тридцять днів на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оголошено перерву до 09:05 год. 21.12.2023, призначено підготовче засідання 21.12.2023 о 09:05 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участі представників Кременецько Почаївського державного історико - архітектурного заповідника Деревінського Ігоря Миколайовича та Міністерства культури та інформаційної політики України Олексієнко Валентини Миколаївни, про що постановлено відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання відповідні ухвали.

Свято - Богоявленський жіночий монастир Тернопільської єпархії УПЦ про підготовче засідання 21.12.2023 повідомлено ухвалою суду від 14.12.2023.

19.12.2023 від Свято - Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ надійшла заява б/н від 13.12.2023 про зміну підстав позову (вх. №10195), відповідно до якої останній, не відмовляючись від визначених у зустрічній позовній заяві первісних підстав (ст. 203, 215, 234 ЦК України), додатковою підставою для визнання недійсним Договору №5 від 03.09.2018 про безоплатне користування релігійною громадою нерухомим майном, що є державною власністю, вказує на підписання оспорюваного правочину зі сторони Свято-Богоявленського жіночого монастиря УПЦ не уповноваженою особою з проставленням печатки, яка не належить Монастирю.

Зазначена заява обґрунтована встановленими його представником в процесі розгляду даної справи обставинами про те, що протягом 2018 року ігуменя Маріонелла (Панасюк) вважала, що Свято - Богоявленський жіночий монастир Тернопільської єпархії УПЦ є єдиним законним володільцем комплексу споруд Богоявленського монастиря; висловлювала рішучу незгоду щодо включення комплексу споруд Богоявленського монастиря до складу Кременецько-Почаївського державного історико - архітектурного заповідника; декілька разів висловлювала категоричну відмову проти укладення будь-яких договорів з Кременецько Почаївським державним історико - архітектурним заповідником, у тому числі Договору №5 від 03.09.2018 про безоплатне користування релігійною громадою нерухомим майном, що є державною власністю.

Окрім того, Свято - Богоявленський жіночий монастир Тернопільської єпархії УПЦ звернувся до суду з клопотанням б/н від 13.12.2023 (вх. №10194 від 19.12.2023), відповідно до якого просить встановити строк для подання додаткового доказу у вигляді заяви свідка та приєднати останній до матеріалів справи. Зазначене клопотання обґрунтовує поданою суду заявою про зміну підстав позову та приписами ч. 7 ст. 80 ГПК України.

20.12.2023 від Свято - Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ надійшла заява б/н від 20.12.2023 (вх. №10267) про залучення третьої особи. Зокрема, Монастир просить залучити до участі у справі за первісним позовом в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Тернопільської єпархії Української Православної Церкви (код ЄДРПОУ 14052348, місцезнаходження: вул. Коновальця, будинок 1, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46020). В обґрунтування вказаної заяви посилається на приписи ч. 1, 3 ст. 50 ГПК України, положення Статуту (п. 1, 8, 9, 18, 40). Стверджує, що рішення по справі про вилучення культових споруд з володіння монастиря може призвести до повної ліквідації монастиря, як структурного підрозділу Управління Тернопільської єпархії Української Православної Церкви. Зауважує, що саме керуючий Управлінням Тернопільської єпархії УПЦ уповноважений приймати рішення про ліквідацію монастиря.

У підготовче засідання 21.12.2023 повноважний представник Свято - Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ прибув. Зазначені вище заяву про зміну предмету позову, клопотання про встановлення строку для подання додаткового доказу і приєднання його до матеріалів справи та клопотання про залучення третьої особи підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у них. Окрім того, вважає, що судом не вирішено подане ним 13.12.2023 клопотання про стягнення з Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника штрафу, в порядку ст. 135 ГПК України, за повторне невиконання процесуальних обов`язків, визначених в ухвалі від 28.11.2023. Стверджує, що відповіді на запитання Монастиря Заповідник повинен був оформити виключно у формі заяви свідка.

Повноважний представник Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника у підготовче засідання 21.12.2023 прибув. Стверджує, що ні заява Монастиря про зміну предмету, ні клопотання про встановлення строку для подання додаткового доказу і його долучення до матеріалів справи на адресу Заповідника не надходили, зміст останніх йому не відомий. Враховуючи наведене, просить надати Заповіднику час для формування думки з приводу вказаних заяви і клопотання з наданням відповідних доказів. Поряд із цим, у задоволенні заяви Монастиря б/н від 20.12.2023 щодо залучення до участі у справі за первісним позовом в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, просить відмовити. Зауважує, що предметом первісного позову не є питання з приводу ліквідації релігійної організації, чи діяльності монастиря. У межах визначеного предмету та підстав позову відсутні правовідносини, які б стосувалися Управління Тернопільської єпархії Української Православної Церкви та його повноважень. В даному судовому процесі розглядається питання про правовідносини між Заповідником і Монастирем, які укладали між собою Договір безоплатного користування на строк 5 років і повернення майна у зв`язку із закінченням його строку. Окрім того, зазначає, що культові споруди не є єдиним майном монастиря. При поверненні переданого за Договором майна, Монастир не позбавлений права здійснювати свою діяльність у належних йому на праві власності приміщеннях. З врахуванням зазначеного, наведені представником позивача за зустрічним позовом у підготовчому засіданні 21.12.2023 доводи про те, що первісний позов піднімає питання вилучення усіх культових будівель якими володіє монастир, що у разі задоволення первісного позову у даній справі постане питання про припинення діяльності монастиря, оскільки монастир не зможе існувати без культових будівель, собору, келій, дзвіниці, вважає безпідставними.

Безпідставними, на думку представника Заповідника, є і твердження представника Монастиря про невиконання Заповідником вимог ухвали суду від 28.11.2023 та наявність підстав для застосування до Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника штрафу. Стверджує, що Заповідником виконано вимоги ухвали від 28.11.2023, відповіді на поставлені Монастирем запитання оформлені відповідно до вимог процесуального законодавства.

Повноважний представник Міністерства культури та інформаційної політики України у підготовче засідання 21.12.2023 прибув. Підтримав позицію представника Заповідника про надання додаткового часу на ознайомлення із поданими Монастирем заявою про зміну підстав позову та клопотанням про долучення додаткових доказів. Щодо задоволення клопотання Монастиря та залучення до участі у справі за первісним позовом в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Тернопільської єпархії Української Православної Церкви заперечив. Зазначив, що предметом первісного позову є повернення майна після закінчення строку дії договору.

Вирішення заяв та клопотань учасників справи здійснюється судом у підготовчому засіданні (п. 10 ч. 2 ст. 182 ГПК України).

Ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч. 1 ст. 177 ГПК України остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті є завданням підготовчого провадження.

Слід зазначити, що можливість вчинення сторонами ряду процесуальних дій обмежена закінченням підготовчого провадження.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ГПК України).

Учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи (п. 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Враховуючи наведені приписи законодавства, беручи до уваги те, що провадження у даній справі відкрито судом ще 18.09.2023, що строк підготовчого провадження, з врахуванням ухвал від 10.11.2023 та від 14.12.2023, спливає 17.01.2023, зважаючи на те, що заява про зміну підстав позову надіслана позивачем за зустрічним позовом на адреси усіх учасників справи у день її подання до суду (13.12.2023), що наведені у заяві про зміну підстав позову обставини озвучено представником Монастиря у даному підготовчому засіданні, що в силу вимог процесуального закону оцінка поданих в порядку ст. 42, 46 ГПК України заяв є прерогативою суду, з метою належного виконання завдань підготовчого провадження, суд вважає за доцільне заяву Свято-Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ розглянути в даному судовому засіданні.

Розглянувши заяву Свято-Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ б/н від 19.12.2023 (вх. №10195) про зміну підстав позову, суд відзначає таке.

За змістом вимог, викладених Свято-Богоявленським жіночим монастирем Тернопільської єпархії УПЦ у зустрічній позовній заяві, предметом позову є визнання недійсним Договору №5 про безоплатне користування релігійною громадою нерухомим майном, що є державною власністю, укладеного 03.09.2018 між Кременецько-Почаївським державним історико-архітектурним заповідником та Свято-Богоявленським жіночим монастирем УПЦ.

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, Монастир вказує про фіктивність Договору. Правовою підставою позову визначає ст. 203, 215, 234 Цивільного кодексу України.

Зі змісту заяви про зміну підстав позову б/н від 13.12.2023 (вх. №10195) вбачається, що Свято-Богоявленський жіночий монастир Тернопільської єпархії УПЦ, не відмовляючись від первісних підстав позову, додатковою підставою для визнання недійсним Договору вказує про підписання оспорюваного правочину зі сторони монастиря не уповноваженою особою з проставленням печатки, яка не належить Свято-Богоявленському жіночому монастирю Тернопільської єпархії УПЦ.

За змістом принципу диспозитивності господарського судочинства, закріпленого у ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ГПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічна правова позиція щодо застосування ч. 3 ст. 46 ГПК України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.10.2020 у справі №922/2775/19 та від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20.

Враховуючи наведене, суд не вважає зміною підстав позову заяву Свято - Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ б/н від 19.12.2023 (вх. №10195), якою він доповнив позов новими обставинами щодо опорюваного правочину, при збереженні в ньому первісних обставин, а тому суд приймає відповідну заяву до розгляду саме як доповнення до підстав позову, що є безумовним правом Монастиря - позивача за зустрічним позовом.

Розглянувши клопотання Свято-Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ б/н від 19.12.2023 (вх. №10194) про встановлення строку для подання додаткового доказу у вигляді заяви свідка та приєднання останнього до матеріалів справи, суд відзначає таке.

Порядок та строки подання доказів визначені приписами ст. 80 ГПК України.

Так, ч. 2 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 7 ст. 80 ГПК України якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд залежно від таких обставин встановлює строк подання додаткових доказів.

Аналіз наведеної вище норми чинного процесуального законодавства свідчить про те, що повноваженнями на встановлення строку для подання додаткових доказів суд наділений у випадку зміни предмета або підстав позову.

Судом встановлено та зазначено вище, що заява Свято - Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ б/н від 19.12.2023 (вх. №10195) не є заявою про зміну підстав позову. Відповідно, приписи ч. 7 ст. 80 ГПК України не підлягають застосуванню.

Поряд із цим, ознайомившись із долученою до клопотання б/н від 13.12.2023 (вх. №10194) заявою свідка, суд встановив, що остання долучена Монастирем як доказ на підтвердженням наведених у прийнятій судом заяві б/н від 13.12.2023 (вх. №10195) доводів про підписання оспорюваного правочину зі сторони Монастиря не уповноваженою особою.

Враховуючи наведене, суд вважає за доцільне заяву свідка б/н від 13.12.2023 приєднати до матеріалів справи № 921/619/23.

Розглянувши клопотання Свято-Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ б/н від 20.12.2023 (вх. №10267) про залучення третьої особи, суд відзначає таке.

Відповідно до ч. 1, 4, 5 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 ГПК України якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.

Предметом первісного позову є вимога про зобов`язання Свято - Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ повернути Кременецько Почаївському державному історико - архітектурному заповіднику державне нерухоме майно приміщення пам`ятки архітектури національного значення Комплекс споруд Богоявленського монастиря (Богоявленський собор, 1760 р., Корпус келій, 1760 р., Дзвіниця, XX ст.), загальною площею 3 218, 0 кв. м, охоронний номер 1591 Н, реєстровий № 26024191.18.АААДДЛ151, розміщене за адресою: вул. Дубенська, 2, м. Кременець Тернопільської області, шляхом вивільнення зайнятих приміщень та підписання відповідного Акту приймання передачі.

Позовні вимоги обґрунтовані закінченням 03.09.2023 терміну дії укладеного між Кременецько - Почаївським державним історико - архітектурним заповідником та Свято - Богоявленським жіночим монастирем Тернопільської єпархії УПЦ Договору № 5 від 03.09.2018 про безоплатне користування релігійною громадою нерухомим майном, що є державною власністю; повідомленням відповідача про закінчення терміну дії Договору, відсутність у балансоутримувача намірів щодо його продовження та необхідність особистої присутності 04.09.2023 при складанні Акту приймання-передачі майна; зафіксованою в Акті від 04.09.2023 відмовою Свято - Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ від добровільного повернення Кременецько - Почаївському державному історико - архітектурному заповіднику майна, яке є предметом Договору.

Обґрунтовуючи необхідність залучення до участі у справі за первісним позовом Управління Тернопільської єпархії Української Православної Церкви як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Монастир зазначає, що рішення по справі про вилучення культових споруд з його володіння може призвести до повної ліквідації монастиря, як структурного підрозділу Управління Тернопільської єпархії УПЦ.

Разом із тим, оцінюючи наведені Свято-Богоявленським жіночим монастирем Тернопільської єпархії УПЦ обставини щодо залучення до участі у справі за первісним позовом в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, суд прийшов до висновку, що правовідносини, які існують між Кременецько - Почаївським державним історико - архітектурним заповідником і Свято-Богоявленським жіночим монастирем Тернопільської єпархії УПЦ (повернення майна шляхом вивільнення зайнятих приміщень та підписання відповідного Акту приймання передачі, у зв`язку із закінченням строку дії договору, стороною якого є саме Монастир як самостійна юридична особа) та правовідносини, які існують між Свято-Богоявленським жіночим монастирем Тернопільської єпархії УПЦ та Управління Тернопільської єпархії УПЦ (входження Свято-Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ до складу Тернопільської єпархії як структурного підрозділу УПЦ; підпорядкування Монастиря у діяльності, зокрема, указам єпархіального архієрея; можливість припинення діяльності або ліквідації монастиря за рішенням єпархіального архієрея), не пов`язані між собою та не встановлюють спільних прав та обов`язків для осіб, що не є стороною Договору № 5 від 03.09.2018 про безоплатне користування релігійною громадою нерухомим майном, що є державною власністю.

Посилання Монастиря на пп. "з" п. 18 Статуту суд вважає безпідставним, оскільки зі змісту вказаного положення вбачається, що визначення порядку володіння, користування та розпорядження майном Свято-Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ, що належить йому на правах власності або оренди, належить до повноважень Духовного собору (чернеча громада під керівництвом ігумені), у рамках, які окреслює цей статут, Статут Української православної церкви та Статут Тернопільської єпархії.

Враховуючи наведене, беручи до уваги визначений у даній справі предмет первісного позову (повернення майна після закінчення строку дії договору), суд погоджується з доводами присутніх у даному підготовчому засіданні повноважних представників Кременецько-Почаївського державного історико - архітектурного заповідника та Міністерства культури та інформаційної політики України про те, що рішення у даній справі не вплине на права та обов`язки особи, яку Свято - Богоявленський жіночий монастир Тернопільської єпархії УПЦ просить залучити до участі у справі в якості третьої особи. Таким чином, у задоволенні заяви Свято - Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ б/н від 20.12.2023 (вх. №10267) про залучення третьої особи - Управління Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, суд відмовляє.

Щодо підтриманого повноважним представником Свято-Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ у підготовчому засіданні 21.12.2023 клопотання про стягнення з Кременецько-Почаївського державного історико - архітектурного заповідника штрафу у сумі 5 розмірів прожиткового мінімуму за повторне невиконання процесуальних обов`язків, визначених в ухвалі від 28.11.2023, суд відзначає таке.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 135 ГПК України правом на стягнення з учасника справи в дохід державного бюджету штрафу у сумі від п`яти до п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб суд наділений у випадку зокрема повторного невиконання процесуальних обов`язків.

З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку із реалізацією Свято-Богоявленським жіночим монастирем Тернопільської єпархії УПЦ при поданні відзиву на позовну передбаченого ч. 1 ст. 90 ГПК України права, ухвалою від 10.11.2023 суд зобов`язував Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник, у строк та порядку, визначеному ст. 90 ГПК України, надати відповіді на поставлені Свято - Богоявленським жіночим монастирем Тернопільської єпархії УПЦ питання, викладені у долученому до відзиву на позов б/н від 01.11.2023 письмовому опитуванні.

14.11.2023 Кременецько-Почаївським державним історико-архітектурним заповідником надано відповіді на письмове опитування за №3/1-293 від 14.11.2023 (вх. №9213).

У підготовчому засіданні 28.11.2023, за наслідками ознайомлення із наданими позивачем за первісним позовом відповідями на письмове опитування, суд встановив, що при їх оформленні Заповідником не дотримано вимог ч. 2-3 ст. 88, ч. 3 ст. 90 ГПК України.

У зв`язку із наведеним, суд погодився з доводами відповідача, наведеними у клопотанні б/н від 27.11.2023, та зобов`язав Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник надати відповіді на поставлені Свято - Богоявленським жіночим монастирем Тернопільської єпархії УПЦ у долученому до відзиву на позов б/н від 01.11.2023 письмовому опитуванні питання у формі заяви свідка, відповідно до вимог ст. 88 ГПК України.

06.12.2023 Заповідником надано відповіді на письмове опитування в порядку ст. 90 ГПК України за №3/1-348 від 06.12.2023 (вх. №9931 від 11.12.2023).

У підготовчому засіданні 14.12.2023 суд визнав безпідставними твердження Монастиря про ненадання Заповідником відповідей на письмове опитування в порядку ст. 90 ГПК України за №3/1-348 від 06.12.2023 (вх. №9931 від 11.12.2023), з огляду на їх отримання відповідачем за первісним позовом (поштове відправлення за штрихкодовим ідентифікатором №4700303779066), відмовив у задоволенні клопотання Монастиря б/н від 13.12.2023 (вх. №10056) в частині повторного зобов`язання Заповідника, в порядку визначеному ст. 90 ГПК України, надати відповіді на поставлені Свято-Богоявленським жіночим монастирем Тернопільської єпархії УПЦ питання, викладені у долученому до відзиву на позов б/н від 01.11.2023 письмовому опитуванні, та стягненні з Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника в дохід бюджету штрафу у сумі 5 розмірів прожиткового мінімуму за повторне невиконання процесуальних обов`язків, визначених в ухвалі Господарського суду Тернопільської області від 28.11.2023 (ухвала суду від 14.12.2023, яка занесена до протоколу судового засідання).

Поряд з цим, в підготовчому засіданні 21.12.2023 повноважний представник Свято-Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ факт отримання 13.12.2023 відповідей на письмове опитування за №3/1-348 від 06.12.2023 не заперечив. Однак, вважає, що Заповідником вимог ухвали суду від 28.11.2023 так і не виконано, відповідей на письмове опитування, у формі заяви свідка, відповідно до вимог ст. 88 ГПК України, не надано, а тому є всі підстави для стягнення з Кременецько-Почаївського державного історико - архітектурного заповідника штрафу у сумі 5 розмірів прожиткового мінімуму.

Ч. 3 ст. 90 ГПК України визначено, що відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніше як за п`ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, - за п`ять днів до першого судового засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання.

Вимоги до заяви свідка наведено у ст. 88 ГПК України. Зокрема, ч. 2 ст. 88 ГПК України передбачено, що у заяві свідка зазначаються: ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.

Згідно з ч. 3 ст. 88 ГПК України підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.

Правовий аналіз наведених норм процесуального закону свідчить про те, що надаючи відповіді на запитання, учасник справи зобов`язаний вказати визначені ч. 2 ст. 88 ГПК України відомості. Разом із тим, заява свідка та відповіді на запитання не є тотожними поняттями.

Зі змісту наданих Заповідником відповідей на письмове опитування за №3/1-348 від 06.12.2023 (вх. №9931 від 11.12.2023) вбачається, що вони, відповідно до вимог ч. 3 ст. 88, ч. 2 ст. 90 ГПК України, надані повноважною особою - в. о. директора Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника В. Ільчишиним; при їх оформленні дотримано вимог, визначених ч. 2 ст. 88 ГПК України.

Враховуючи наведене, доводи представника Свято-Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ про повторне невиконання Заповідником вимог ухвали суду від 28.11.2023, - ненадання заяви свідка, наявність підстав для стягнення з останнього штрафу у сумі 5 розмірів прожиткового мінімуму, на думку суду, є безпідставними. Тому, у задоволенні клопотань Монастиря, викладених у п. 2, 3 прохальної частини клопотання б/н від 13.12.2023 (вх. №10056 від 14.12.2023), суд відмовляє.

Ч. 2 ст. 183 ГПК України визначено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Приписами ч. 7 п. 2 ст. 183 ГПК України встановлено, що у разі відкладення підготовчого засідання або оголошення перерви підготовче засідання продовжується зі стадії, на якій засідання було відкладене або у ньому була оголошена перерва.

У підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 185 ГПК України).

За даних обставин, враховуючи прийняту судом заяву Свято - Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ, заявлені представниками Кременецько Почаївського державного історико - архітектурного заповідника та Міністерства культури та інформаційної політики України клопотання, з метою належного виконання завдань підготовчого провадження, суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання згідно з ст. 183 ГПК України, в межах строків, передбачених ст. 177, 181 ГПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 42, 46, 50, 88, 90, 177, 181-183, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти до розгляду заяву Свято - Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ б/н від 19.12.2023 (вх. №10195).

2. Приєднати до матеріалів справи № 921/619/23 заяву свідка б/н від 13.12.2023.

3. Відмовити у задоволенні заяви Свято - Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ б/н від 20.12.2023 (вх. №10267) про залучення третьої особи.

4. Відмовити Свято - Богоявленському жіночому монастирю Тернопільської єпархії УПЦ у задоволенні клопотань, викладених у п. 2, 3 прохальної частини клопотання б/н від 13.12.2023 (вх. 10056 від 14.12.2023).

5. Відкласти підготовче засідання на 10:30 год. 04.01.2024.

Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Тернопільської області за адресою: вул. Кн. Острозького, 14 А, м. Тернопіль, 46000, зал судових засідань № 3 (5-поверх).

6. Запропонувати Кременецько Почаївському державному історико - архітектурному заповіднику та Міністерству культури та інформаційної політики України, у строк до 28.12.2023, надати суду письмову документально обґрунтовану позицію (при наявності) щодо прийнятої судом до розгляду заяви Свято - Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ б/н від 19.12.2023 (вх. №10195).

7. Провести судове засідання 04.01.2024 о 10:30 год. у справі № 921/619/23 в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення vkz.court.gov.ua.

8. Забезпечити участь представників Кременецько Почаївського державного історико - архітектурного заповідника - Деревінського Ігоря Миколайовича та Міністерства культури та інформаційної політики України - Олексієнко Валентини Миколаївни в судовому засіданні 04.01.2024 о 10:30 год. в режимі відеоконференції відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021.

9. Попередити учасників справи, що відповідно до ч. 5 ст. 197 ГПК України, п. 46 р. 3 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи.

10. Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст. 235 ГПК України з моменту її проголошення (21.12.2023) та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

11. Копію ухвали направити Кременецько Почаївському державному історико - архітектурному заповіднику та Міністерству культури та інформаційної політики України до їх електронних кабінетів в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному ГПК України, Положенням про ЄСІТС; Свято - Богоявленському жіночому монастирю Тернопільської єпархії УПЦ, вул. Дубенська, 2, м. Кременець, Тернопільська область, 47003 - рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повний текст ухвали складено 25.12.2023

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя І.М. Гирила