Рішення

від 05.12.2023 по справі 925/691/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 року м. Черкаси справа № 925/691/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., за участю представників сторін: позивача (у відеоконференції) адвоката Засядьвовк А.І., відповідача Супрунець В.О за самопредставництвом, третьої особи адвоката Савости С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго до Комунального закладу Ладижинська спеціальна школа Черкаської обласної ради за участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Публічного акціонерного товариства Черкасиобленерго про стягнення 1455091 грн. 91 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Комунального закладу Ладижинська спеціальна школа Черкаської обласної ради (далі відповідач), в якому просить суд стягнути, на підставі публічного договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії, 1018872 грн. 26 коп. боргу, 16190 грн. 30 грн. пені, 264686 грн. 22 коп. інфляційних втрат, 155343 грн. 13 коп. 15% річних, що разом становить 1455091 грн. 91 коп., та відшкодувати судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у грудні 2021 року споживав електричну енергію на підставі публічного договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", спожиту електричну енергію віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 24.05.2023 року, 07.06.2023 року відкрито провадження у справі №925/691/23 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 22.06.2023 року, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство Черкасиобленерго, забезпечено проведення підготовчого засідання для представника Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» Засядьвовк А.І. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням його власних технічних засобів, за його клопотанням вх. № 9461/23 від 06.06.2023 року.

12.06.2023 року представник позивача подав заяву (вх. № 9790/23, т.1 а.с. 86-87), в якій надав на виконання вимог суду оригінали поданих ним доказів у справі.

Відповідач в особі свого представника подав суду 19.06.2023 року відзив на позовну заяву (вх. № 10188/23, т.1 а.с120-123), за змістом якого заперечував проти позову з мотивів необґрунтованості і безпідставності позовних вимог і просив суд відмовити у його задоволенні повністю. В обґрунтування своїх заперечень відповідач вказав, що фінансово-господарська діяльність відповідача на основі кошторису затвердженого Управлінням освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації; договір постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" не укладав, електричну енергію від позивача не отримував, відповідно відсутні у нього підстави оплачувати спірну поставку. Натомість у відповідача за результатами тендерних процедур укладені договори на постачання електричної енергії: №1 від 28.12.2020 року з ТОВ «Екотехноінвест», №71031003269 від 11.01.2021 року з ПАТ «Черкасиобленерго», №3269 від11.01.2021 року з ПАТ «Черкасиобленерго», №3269Р від11.01.2021 року з ПАТ «Черкасиобленерго», враховуючи доведені планові асигнування постачання електричної енергії на 2021 рік, відповідачем укладені відповідні додаткові угоди на їх постачання, які оплачені відповідно до отриманих обсягів. З цих підстав відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову повністю, розгляд справи провести без участі його представника.

Представник третьої особи подав суду 21.06.2023 року письмове пояснення (вх.№ 10404/23, т.1 а.с. 159-161) за змістом якого підтвердив поставку електричної енергії відповідачу у грудні 2021 року саме позивачем, підтримав позовні вимоги позивача і просив їх задовольнити.

Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 22.06.2023 року, 05.09.2023 року, 11.09.2023 року підготовче засідання у справі відкладено на 20.09.2023 року, в якому оголошено перерву до 14.11.2023 року; забезпечено проведення підготовчого засідання для представника Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» Засядьвовк А.І. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням його власних технічних засобів, за його клопотанням вх. № 147931/23 від 07.09.2023 року.

Представник позивача подав 18.07.2023 року, 11.09.2023 року через систему «Електронний суд» пояснення, додаткові пояснення (вх. № 11931/23, т.1 а.с. 172-174, вх № 14900/23, т.2 а.с. 18-19), в яких заперечив твердження відповідача викладені у відзиві на позовну заяву та його доповненні, просив задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач в особі свого представника подав суду 11.08.2023 року доповнення до відзиву на позовну заяву (вх. № 13272/23, т.1 а.с.180-184), в якому просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Представник третьої особи подав суду 14.11.2023 року клопотання (вх. № 18894/23, т.2 а.с. 48), в якому просив продовжити строк на подання доказів, та долучити до матеріалів справи додаткові докази звіт про покази лічильника відповідача за період з 07.12.2021 року по 31.12.2021 року, акт про фактичне надання послуг з розподілу електричної енергії за період з 07.12.2021 року по 31.12.2021 року.

В підготовчому засіданні 14.11.2023 року, задоволено клопотання третьої особи (протокольною ухвалою) за згоди представників сторін, закрито підготовче провадження у справі №925/691/23, призначено справу до судового розгляду по суті в даному судовому засіданні, відкладено розгляд справи по суті на 05.12.2023 року, однак в ухвалі суду від 14.11.2023 року допущено описку та вказано про відкладення підготовчого засідання.

З урахуванням ч. ч. 1, 2 ст. 243 ГПК України, суд виправляє допущену в ухвалі від 14.11.2023 року описки, в частині відкладення розгляду справи по суті на 05.11.2023 року.

Відповідач в особі свого представника подав суду 04.12.2023 року додаткові пояснення по справі (вх. № 20113/23), в яких просив відмовити в задоволенні позову повністю.

В судове засідання 05.12.2023 року третя особа явку представника не забезпечила, представник третьої особи був належним чином повідомлений про розгляд справи в судовому засіданні 14.11.2023 року під підпис.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що явка третьої особи судом обов`язковою не визнавалась, наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника третьої особи за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 05.12.2023 року представник позивача позов з підстав і у розмірі, викладених у позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити повністю, представник відповідача заперечив позовні вимоги повністю з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, доповненні до нього та додаткових поясненнях, просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Згідно із ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні 05.12.2023 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

19.12.2018 року позивач - Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" приєднало до публічного договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом надання Публічному акціонерному товариству "Черкасиобленерго" підписаної заяви приєднання.

Позивач - Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" є постачальником "останньої надії" електричної енергії споживачу на підставі постанови НКРЕКП від 06.11.2018 року №1344 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 року №1023-р, статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №312.

Договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (т. 1 а.с 17-24) є публічним договором приєднання споживача та укладається на підставі дій споживача - споживання електричної енергії (акцепт договору) без договору з іншим електропостачальником. Договір вважається укладеним (момент укладення договору) з постачальником "останньої надії" у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником (п. 1).

Вказаним договором передбачено зокрема наступне:

п. 2.1 постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція);

п. 5.1. - споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником останньої надії, яка є додатком до цього договору - Комерційна пропозиція;

п. 5.2. - спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни за електричну енергію;

п.5.3. - ціна (тариф) на електричну енергію визначається постачальником, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором;

п. 5.7. ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі й у разі зміни;

п. 5.8. - розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

п. 5.10. - оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менш 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем;

п.п. 2, 6 п. 6.2. - споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну обсязі оплату спожитої електричної енергії та відшкодувати Постачальнику збитки, понесені ним у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням Споживачем своїх зобов`язань перед постачальником, що покладені на нього чинним законодавством, та/або цим договором;

п.п. 6 п. 7.1. - постачальник має право отримувати відшкодування збитків від споживача, що понесені постачальником у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов`язань перед постачальником, відповідно до умов договору та чинного законодавства;

п. 9.1. - за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони не суть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством;

п. 13.1. - договір приєднання споживача набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім з днем постачання електроенергії попереднім електропостачальником.

Додатком № 1 до Договору є Комерційна пропозиція № 5 від 08.10.2021 року для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» (т.1 а.с. 25-33), якою визначено зокрема наступне:

п.4.1. - споживач сплачує 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання Споживачем рахунку.Орієнтована вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора системи розподілу (передачі);

п. 4.2. - остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ, або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок постачальника, зазначений в договорі;

п. 4.4. акт купівлі-продажу електричної енергії складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем. Після завершення розрахункового періоду та отримання від ОС постачальник надсилає на адресу електронної пошти споживача скановану версію акту купівлі-продажу, підписаного зі свого боку. Споживач в триденний термін після отримання сканованої версії акту купівлі-продажу зі свого боку підписує його та направляє скановану версію акту купівлі-продажу на адресу електронної пошти постачальника. У разі наявності зауважень до акту купівлі-продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей. У разі неповернення споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу акту купівлі-продажу у встановлені строки, або його не підписання з боку споживача у встановлений строк, документ вважається укладеним та підтвердженим позивачем та приймається постачальником як узгоджений;

п. 6.1. - за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку та/або вимоги (претензії) постачальника. Нарахування пені та інших видів відповідальності, що визначені законом та цим договором (15% річних, інфляція) за невиконання грошового зобов`язання на підставі отриманого споживачем рахунку, починається на наступний день після закінчення терміну, встановленого договором на оплату рахунку;

п. 7.4. - споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Оператором системи розподілу є Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго", який листом №11628/030101 від 07.12.2021 року повідомив позивача про перелік споживачів, постачання електричної енергії яким буде здійснюватися постачальником останньої надії з 07.12.2021 року (т.1 а.с. 34) відповідно до наданого переліку точок приєднання за адресою відповідача (т.1 а.с. 35).

27.12.2018 року на виконання ч. 11 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", позивачем, як постачальником "останньої надії", на своєму офіційному вебсайті у мережі Інтернет за адресою www.uie.kiev.ua розміщено публічну оферту:

- порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії";

- договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії";

- комерційна пропозиція № 5 від 08.10.2021 року для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії";

- додаток № 1 до Комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 до Договору на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії";

- додаток до комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 "Ціни, за якими

здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником

"останньої надії" на грудень 2021 року;

- порядок формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії".

Із Акту купівлі-продажу електроенергії № 017262 від 31.12.2021 року (т.1 а.с. 37), рахунку № 000004591601/22/О12/24704 від 13.01.2022 року (т.1 а.с. 36) вбачається, що на виконання Договору, позивачем поставлено відповідачу електроенергію по 2 класу в обсязі 153611 кВт/год на загальну суму 1018872 грн. 26 коп. (з ПДВ), що підтверджено відомостями третьої особи - ПАТ "Черкасиобленерго", як оператора системи розподілу згідно даних звіту про покази засобів обліку за розрахунковий місяць за грудень 2021 року, акту про фактичне надання послуг з розподілу електричної енергії за період з 07.12.2021 року по 31.12.2021 року (а.с.49)

18.01.2022 року позивач вищевказаний акт купівлі-продажу електроенергії та рахунок направив відповідачу електронним листом на його електронному адресу (т.1 а.с. 38) та засобами поштового зв`язку (т.1 а.с. 39). Відповідач отримав поштове відправлення, однак акт купівлі-продажу електроенергії № 017262 від 31.12.2021 року не підписав, заперечень проти нього позивачу не направив, рахунок № 000004591601/22/О12/24704 від 13.01.2022 року не сплатив.

У зв`язку з невиконанням відповідачем свого обов`язку із своєчасної та повної сплати заборгованості за Договором, позивач 26.05.2023 року, засобами електронного зв`язку звертався до відповідача з вимогою № 44/11-002497 про сплату у семиденний строк з моменту її отримання вимоги про сплату заборгованості за Договором та нарахованих штрафних санкцій, а саме пені, 15 % річних, інфляційних втрат. У разі несплати повідомив про намір звернення до суду з відповідною вимогою (т.1а.с. 61-63, докази направлення а.с. 64).

Відповідач вимогу позивача отримав, однак залишив без відповіді та виконання.

Відповідач оплату за спожиту у грудні 2021 року електричну енергію своєчасно та в повному обсязі не здійснив, згідно з розрахунком позивача борг відповідача становить 1018872 грн. 26 коп. вимога про його стягнення є предметом спору у справі, що розглядається.

Також за порушення строків оплати спожитої електричної енергії позивач нарахував до стягнення 16190 грн. 30 грн. пені, 264686 грн. 22 коп. інфляційних втрат, 155343 грн. 13 коп. 15% річних.

Таким чином, спірні правовідносини сторін виникли із договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», вимоги позивача та заперечення відповідача витікають із прав і обов`язків сторін за цим договором.

За правовою природою ці правовідносини віднесені до договірних зобов`язань постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу - параграфом 5 глави 54 ЦК України, загальні положення правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України. Параграфом 3 глави 30 ГК України визначені особливості правового регулювання договору енергопостачання, як окремого виду господарсько-торговельної діяльності.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, припинення правовідношення, відшкодування збитків та іншим способом відшкодування майнової шкоди або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтями 20, 144 ГК України також передбачено, що права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; майнові права та майнові обов`язки суб`єкта господарювання можуть виникати, зокрема, з угод, передбачених законом, з інших обставин, з якими закон пов`язує виникнення майнових прав та обов`язків суб`єктів господарювання.

За змістом положень ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до норм ч. 6 та ч. 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання.

Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються різні види договорів, зокрема, про надання послуг з розподілу та про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Згідно з пунктом 56 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.

Відповідно до статті 45 Закону України "Про ринок електричної енергії" розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Пунктом 66 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачальник "останньої надії" - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.

Пункт 3 частини 1 статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначає, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 року(надалі - Правила/ПРРЕЕ).

Пунктом 10 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 року визначено, що до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР.

ОСР є юридичною особою, яка відповідає за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.Усі обленерго набули статусу операторів системи розподілу при запровадженні нового ринку електроенергії з 01.01.2018 року.

Правилами роздрібного ринку електричної енергії встановлено зокрема наступне:

постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі переобрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання (припинення) договору з попереднім електропостачальником ( 3.4.2. Правил);

оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом (п.4.21 Правил);

початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" вважається дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу ( 6.2.3. Правил);

початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" є дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником, яка визначається відповідно до вимог пунктів 6.2.2 та 6.2.3 цієї глави. Адміністратор комерційного обліку повідомляє постачальника "останньої надії" в одноденний термін про перелік споживачів (за формою згідно з додатком 8 до цих Правил), які переходять до постачальника "останньої надії", не пізніше дати такого переходу ( 6.2.4. Правил);

розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду (п. 4.12 Правил);

для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку (п. 4.13 Правил).

Електропостачальник має право на стягнення пені та застосування інших санкцій за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії відповідно до вимог законодавства (п.п. 8 п. 5.2.1.);

Відповідно до п. 9.1.1. Кодексу комерційного обліку обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО, ППКО та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.

З огляду на викладені обставини справи і наведені норми законодавства суд вбачає, що між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго, як постачальником та Комунальним закладом Ладижинська спеціальна школа Черкаської обласної ради, як споживачем укладено договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" на умовах публічного договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", ПРРЕЕ.

Пунктами 2.1., 5.8., 5.10. Договору обумовлено, що споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція). Розрахунковим періодом за договором є календарний місяць оплата виставленого постачальником рахунка за цим Договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менш 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Також п.п. 4.2., 4.4. в додатку №1 Комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 року визначено, що остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ, або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі. Акт купівлі-продажу електричної енергії складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем, отриманих від ОС. У разі наявності зауважень до Акту купівлі - продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності.

Позивач на виконання вищевказаного договору у період з 07.12.2021 року по 31.12.2021 року поставив відповідачу електричну енергію в об`ємі 153611 кВт/год на загальну суму 1018872 грн. 26 коп., (що підтверджено даними Оператора системи розподілу ПАТ "Черкасиобленерго" в звіті про покази засобів обліку за розрахунковий місяць за грудень 2021 року, акті про фактичне надання послуг з розподілу електричної енергії за період з 07.12.2021 року по 31.12.2021 року щодо відповідача) вказав про це в акті купівлі-продажу електроенергії № 017262 від 31.12.2021 року, рахунку № 000004591601/22/012/24704 від 13.01.2022 року, які 18.01.2022 року направив відповідачу, який останнім не підписано, не повернено та не сплачено.

Відповідач як підставу заперечень проти позову вказав на наявність укладених ним договорів на постачання електричної енергії: №1 від 28.12.2020 року з ТОВ «Екотехноінвест», №71031003269 від 11.01.2021 року з ПАТ «Черкасиобленерго», №3269 від11.01.2021 року з ПАТ «Черкасиобленерго», №3269Р від11.01.2021 року з ПАТ «Черкасиобленерго» разом з тим, доказів сплати електричної енергії у спірний період за вказаними договорами не надав. Натомість ПАТ «Черкасиобленерго» вказав відповідача у спірний період споживачем за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" укладеного з Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго. Відтак вимогу позивача про стягнення цієї суми грошових коштів суд визнає обґрунтованою, доказаною і такою, що підлягає задоволенню.

У зв`язку з простроченням сплати основного грошового зобов`язання позивачем також заявлено до стягнення з відповідача, на підставі п.п. 6.1., 7.4. Договору в редакції додатку №1 Комерційної пропозиції № 5 - 16190 грн. 30 коп. пені, 264686 грн. 22 коп. інфляційних втрат, 155343 грн. 13 коп. 15% річних, нарахованих за відповідний період прострочення з 13.01.2022 року по 18.01.2022 року.

Пунктом 6.1., 7.4. Договору в редакції додатку №1 Комерційної пропозиції № 5 визначено, що за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку та/або вимоги (претензії) постачальника. Нарахування пені та інших видів відповідальності, що визначені законом та цим договором (15% річних, інфляція) за невиконання грошового зобов`язання на підставі отриманого споживачем рахунку, починається на наступний день після закінчення терміну, встановленого договором на оплату рахунку; споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Нормами ч. 1 ст. 546, ч.ч. 1, 2 ст. 547 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За приписами ст. 551 ч. 2 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 231 ч. 4 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

При вирішенні спору в частині стягнення спірних сум пені, 15 % річних, інфляційних втрат суд керується приписами статей 536, 549 - 552, 610-612, 614, 625 ЦК України, статтями 216-218, 229 - 232, 234 ГК України, Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», умовами пунктів 6.1.,7.4. Договору в редакції додатку №1 Комерційної пропозиції № 5, їх розрахунок позивачем методологічно і арифметично проведено правильно, тому вимогу позивача і в цій частині суд визнає обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню у заявленому розмірі.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Враховуючи положення ч.1ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВРКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладених обставин справи, умов Договору та наведених норм законодавства суд спірні вимоги позивача про стягнення 1018872 грн. 26 коп. боргу, 16190 грн. 30 грн. пені, 264686 грн. 22 коп. інфляційних втрат, 155343 грн. 13 коп. 15% річних вважає обґрунтованими і позов задовольняє повністю.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 21826 грн. 38 коп.

Керуючись ст.ст. 129, ст. 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального закладу «Ладижинська спеціальна школа Черкаської обласної ради», ідентифікаційний код 04591601 місцезнаходження: 20382, Черкаська обл., Уманський район, с. Ладижинка, вул. Шкільна, буд. 9 на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», ідентифікаційний код 19480600, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85 - 1018872 грн. 26 коп. боргу, 16190 грн. 30 коп. пені, 264686 грн. 22 коп. інфляційних втрат, 155343 грн. 13 коп. 15% річних, 21826 грн. 38 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано 25.12.2023 року.

Суддя В.М. Грачов