Постанова

від 02.04.2024 по справі 925/691/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2024 р. Справа№ 925/691/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

секретар

судового засідання Рибчич А.В.

за участю

представників:

від позивача - Засядьвовк А.І.

від відповідача - Супрунець В.О.

від третьої особи - не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Комунального закладу "Ладижинська спеціальна школа Черкаської обласної ради"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2023 р. (повний текст складено 25.12.2023 р.)

у справі № 925/691/23 (суддя - Грачов В.М.)

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"

до Комунального закладу "Ладижинська спеціальна школа Черкаської обласної ради"

за участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"

про стягнення 1455091,91 грн

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернулося з позовом до Комунального закладу "Ладижинська спеціальна школа Черкаської обласної ради" про стягнення 1455091,91 грн, з яких: 1018872,26 грн боргу за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 19.12.2018 р., 16190,30 грн пені, 264686,22 грн інфляційних втрат та 155343,13 грн 15% річних.

Вимоги позивача обгрунтовані тим, що відповідач, в порушення умов публічного договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", не сплатив за спожиту у грудні 2021 року електричну енергію.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.12.2023 р. у справі № 925/691/23 позов Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Комунальний заклад "Ладижинська спеціальна школа Черкаської обласної ради" подав апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що договір на постачання електроенергії між ним та позивачем не укладався, відтак у нього відсутні правові підстави для сплати заборгованості.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 р. апеляційну скаргу у справі № 925/691/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 р. відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Комунального закладу "Ладижинська спеціальна школа Черкаської обласної ради" на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2023 р. до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 925/691/23.

До суду 14.02.2024 р. надійшли матеріали справи № 925/691/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 р. апеляційну скаргу у справі № 925/691/23 залишено без руху на підставі ч. 3 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення без руху апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 р. було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального закладу "Ладижинська спеціальна школа Черкаської обласної ради" та призначено справу № 925/691/23 до розгляду на 02.04.2024 р.

У судовому засіданні 02.04.2024 р. представники сторін надали усні пояснення по суті апеляційної скарги, представник третьої особи у судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся належним чином про час і місце розгляду скарги в порядку ч. 4 ст. 122 ГПК України через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Копію ухвали від 04.03.2024 р. про відкриття провадження у справі третій особі доставлено до електронного кабінету, доказом чого є довідка про доставку електронного документа, що міститься в матеріалах справи.

Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала про відкриття апеляційного провадження від 04.03.2024 р. у справі № 925/691/23 оприлюднена у реєстрі 05.03.2024 р.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання представника третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення призведе до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" є постачальником "останньої надії" електричної енергії споживачу на підставі постанови НКРЕКП від 06.11.2018 р. № 1344 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 р. № 1023-р, ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312.

19.12.2018 р. Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - постачальник) приєднало Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" (далі - споживач) до публічного договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі - договір) шляхом надання підписаної заяви приєднання.

Договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" є публічним договором приєднання споживача та укладається на підставі дій споживача - споживання електричної енергії (акцепт договору) без договору з іншим електропостачальником. Договір вважається укладеним (момент укладення договору) з постачальником "останньої надії" у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником (п. 1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція);

Згідно з п. 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником останньої надії, яка є додатком до цього договору - Комерційна пропозиція;

Як передбачено п. 5.2 договору, спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни за електричну енергію;

У відповідності до п. 5.3 договору ціна (тариф) на електричну енергію визначається постачальником, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором;

Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі й у разі зміни (п. 5.7 договору).

За п. 5.8 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Згідно з п. 5.10 договору оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менш 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем;

Відповідно до п.п. 2, 6 п. 6.2 договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну обсязі оплату спожитої електричної енергії та відшкодувати постачальнику збитки, понесені ним у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов`язань перед постачальником, що покладені на нього чинним законодавством, та/або цим договором;

Як передбачено п.п. 6 п. 7.1 договору, постачальник має право отримувати відшкодування збитків від споживача, що понесені постачальником у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов`язань перед постачальником, відповідно до умов договору та чинного законодавства;

У п. 9.1 договору передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони не суть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Договір приєднання споживача набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім з днем постачання електроенергії попереднім електропостачальником (п. 13.1 договору).

Додатком № 1 до договору є комерційна пропозиція № 5 від 08.10.2021 р. для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» (далі - додаток № 1).

Відповідно до п. 4.1 додатку № 1 споживач сплачує 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. Орієнтована вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора системи розподілу (передачі);

Згідно з п. 4.2 договору остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ, або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок постачальника, зазначений в договорі.

За п. 4.4 додатку № 1 акт купівлі-продажу електричної енергії складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем. Після завершення розрахункового періоду та отримання від ОС постачальник надсилає на адресу електронної пошти споживача скановану версію акту купівлі-продажу, підписаного зі свого боку. Споживач в триденний термін після отримання сканованої версії акту купівлі-продажу зі свого боку підписує його та направляє скановану версію акту купівлі-продажу на адресу електронної пошти постачальника. У разі наявності зауважень до акту купівлі-продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей. У разі неповернення споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу акту купівлі-продажу у встановлені строки, або його не підписання з боку споживача у встановлений строк, документ вважається укладеним та підтвердженим позивачем та приймається постачальником як узгоджений;

У відповідності до п. 6.1 додатку № 1 за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку та/або вимоги (претензії) постачальника. Нарахування пені та інших видів відповідальності, що визначені законом та цим договором (15% річних, інфляція) за невиконання грошового зобов`язання на підставі отриманого споживачем рахунку, починається на наступний день після закінчення терміну, встановленого договором на оплату рахунку;

За п. 7.4 договору споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

07.12.2021 р. Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго", як оператор системи розподілу, направив на адресу позивача лист № 11628/030101, в якому повідомив про перелік споживачів, постачання електричної енергії яким буде здійснюватися постачальником останньої надії з 07.12.2021 р. відповідно до наданого переліку точок приєднання за адресою відповідача.

27.12.2018 р. на виконання ч. 11 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", позивачем, як постачальником "останньої надії", на своєму офіційному вебсайті у мережі Інтернет за адресою www.uie.kiev.ua розміщено публічну оферту:

- порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії";

- договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії";

- комерційну пропозицію № 5 від 08.10.2021 р. для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії";

- додаток № 1 до комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 р. до договору на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії";

- додаток до комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 р. "Ціни, за якими

здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником

"останньої надії" на грудень 2021 року;

- порядок формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії".

На виконання умов укладеного договору позивачем було поставлено відповідачу електроенергію по 2 класу в обсязі 153611 кВт/год на загальну суму 1018872,26 грн (з ПДВ), що підтверджується звітом ПАТ "Черкасиобленерго" про покази засобів обліку за розрахунковий місяць за грудень 2021 року, актом про фактичне надання послуг з розподілу електричної енергії за період з 07.12.2021 р. по 31.12.2021 р.

18.01.2022 р. позивач направив відповідачу вказаний акт купівлі-продажу електроенергії та рахунок електронним листом на електронному адресу та засобами поштового зв`язку.

Відповідач отримав вказане поштове відправлення, однак акт купівлі-продажу електроенергії № 017262 від 31.12.2021 р. не підписав, заперечень не направив, рахунок № 000004591601/22/О12/24704 від 13.01.2022 р. не сплатив.

26.05.2023 р. позивач направив на адресу відповідача лист № 44/11-002497 з вимогою про сплату у семиденний строк з моменту її отримання заборгованості за договором та нарахованих штрафних санкцій, а саме пені, 15% річних та інфляційних втрат.

Відповідач вимогу позивача отримав, однак залишив без відповіді та виконання.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, в порушення умов укладеного договору свої зобов`язання щодо вчасної оплати за спожиту у грудні 2021 року електроенергію не виконав, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, а також за прострочення виконання грошового зобов`язання йому нараховано інфляційні втрати, 15% річних та пеню.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як передбачено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Як передбачено ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються різні види договорів, зокрема, про надання послуг з розподілу та про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Згідно з п. 56 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.

Як передбачено ст. 45 Закону України "Про ринок електричної енергії", розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

За п. 66 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" унормовано, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 року(далі - ПРРЕЕ).

Пунктом 10 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 р. визначено, що до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР.

ОСР є юридичною особою, яка відповідає за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності. Усі обленерго набули статусу операторів системи розподілу при запровадженні нового ринку електроенергії з 01.01.2018 р.

Відповідно до п. 3.4.2 ПРРЕЕ постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі переобрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання (припинення) договору з попереднім електропостачальником.

Згідно з п. 4.21 ПРРЕЕ оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом.

За п. 6.2.3 ПРРЕЕ початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" вважається дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Як передбачено п. 6.2.4 ПРРЕЕ, початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" є дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником, яка визначається відповідно до вимог пунктів 6.2.2 та 6.2.3 цієї глави. Адміністратор комерційного обліку повідомляє постачальника "останньої надії" в одноденний термін про перелік споживачів (за формою згідно з додатком 8 до цих Правил), які переходять до постачальника "останньої надії", не пізніше дати такого переходу.

У відповідності до п. 4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Згідно з п. 4.13 ПРРЕЕ для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Електропостачальник має право на стягнення пені та застосування інших санкцій за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії відповідно до вимог законодавства (п.п. 8 п. 5.2.1 ПРРЕЕ).

Відповідно до п. 9.1.1 Кодексу комерційного обліку обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО, ППКО та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.

Таким чином, між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» як постачальником та Комунальним закладом «Ладижинська спеціальна школа Черкаської обласної ради» як споживачем було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" на умовах публічного договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Пунктами 2.1, 5.8, 5.10 укладеного договору передбачено, що споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція). Розрахунковим періодом за договором є календарний місяць. Оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менш 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Також відповідно до п.п. 4.2, 4.4 додатку № 1 комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 р. остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ, або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі. Акт купівлі-продажу електричної енергії складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем, отриманих від ОС. У разі наявності зауважень до акту купівлі-продажу споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності.

На виконання умов укладеного договору у період з 07.12.2021 р. по 31.12.2021 р. позивач поставив відповідачу електричну енергію в об`ємі 153611 кВт/год на загальну суму 1018872,26 грн, що підтверджується даними оператора системи розподілу ПАТ "Черкасиобленерго" в звіті про покази засобів обліку за розрахунковий місяць за грудень 2021 року, акті про фактичне надання послуг з розподілу електричної енергії за період з 07.12.2021 р. по 31.12.2021 р., актом купівлі-продажу електроенергії № 017262 від 31.12.2021 р., рахунком № 000004591601/22/012/24704 від 13.01.2022 р., які 18.01.2022 р. були направлені відповідачу.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1018872,26 грн боргу за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 19.12.2018 р. є обґрунтованою, доведеною та такою, що підлягає задоволенню.

Доводи скаржника про те, що договір на постачання електроенергії між ним та позивачем не укладався, відтак у нього відсутні правові підстави для сплати заборгованості, колегія суддів вважає необґрунтованими огляду на таке.

Відповідно до ч. 8 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «Останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «Останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Крім цього, за змістом п. 1.2.9 ПРРЕЕ договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» є публічним договором приєднання та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником «Останньої надії».

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 16190,30 грн пені за період з 13.01.2022 р. по 18.01.2022 р.

Пунктом 6.1 договору в редакції додатку № 1 комерційної пропозиції № 5 передбачено, що за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку та/або вимоги (претензії) постачальника. Нарахування пені та інших видів відповідальності, що визначені законом та цим договором (15% річних, інфляція) за невиконання грошового зобов`язання на підставі отриманого споживачем рахунку, починається на наступний день після закінчення терміну, встановленого договором на оплату рахунку; споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Як передбачено ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, враховуючи те, що встановлений в договорі розмір штрафних санкцій за порушення господарського зобов`язання відповідає розміру таких санкцій, визначених у законі, а матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем строків оплати, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 16190,30 грн пені за період з 13.01.2022 р. по 18.01.2022 р. підлягає задоволенню, оскільки є обґрунтованою, її розмір є арифметично правильним.

Також у зв`язку з простроченням сплати основного грошового зобов`язання позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 264686,22 грн інфляційних втрат та 155343,13 грн 15% річних за період прострочення з 13.01.2022 р. по 18.01.2022 р.

Відповідно до п. 7.4 договору в редакції додатку № 1 комерційної пропозиції № 5 споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу, не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 р. у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 р. у справі № 924/312/18, від 05.07.2019 р. у справі № 905/600/18.

Як було встановлено вище, при здійсненні розрахунку 3% річних та інфляційних втрат позивачем за первісним позовом було допущено помилку у даті виникнення у відповідача прострочення грошового зобов`язання.

Враховуючи викладене, колегія суддів колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 264686,22 грн інфляційних втрат та 155343,13 грн 15% річних за період прострочення з 13.01.2022 р. по 18.01.2022 р. є обґрунтованими, розмір є арифметично правильним, відтак підлягають задоволенню.

Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів за їх необґрунтованістю.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, судова колегія вважає, що рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2023 р. у справі № 925/691/23 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Комунального закладу "Ладижинська спеціальна школа Черкаської обласної ради" не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального закладу "Ладижинська спеціальна школа Черкаської обласної ради" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2023 р. у справі № 925/691/23 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Комунальний заклад "Ладижинська спеціальна школа Черкаської обласної ради".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 16.04.2024 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран