Ухвала

від 25.12.2023 по справі 201/12900/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№ 201/12900/23

провадження 2-з/201/223/2023

УХВАЛА

25 грудня 2023 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., ознайомившись із заявою представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД СЕРВІС» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД СЕРВІС» (49005, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 3, код ЄДРПОУ 34313950) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення судових витрат,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 19 жовтня 2023 року надійшла позовна заява ТОВ «НОВОБУД СЕРВІС» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення судових витрат, яка не уточнювалась та не доповнювалась.

Ухвалою від 24 жовтня 2023 року провадження по справі відкрито та призначено підготовче судове засідання по справі.

Представником позивача ТОВ «НОВОБУД СЕРВІС» 22 грудня 2023 року разом було подано заяву про забезпечення позову.

В заяві про забезпечення позову заявник просить суд вжити заходів по забезпеченню позову, а саме: до вирішення справи по суті вижити заходи забезпечення позову у справі № 201/12900/23 шляхом заборони ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та іншим особам, підприємствам, вчиняти будь-які дії з наданням та/або постачанням, розподілу, передачі, електроживлення електричних мереж нежитлового приміщення 30 а, прибудованого до I-ого поверху будівлі комерційного призначення з торгівельними приміщеннями та автопаркінгом літ. А-7 за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки до суду подано вище вказаний позов та предметом спору є зобов`язання вчинити певні дії, а вказаний спір між сторонами виник з приводу не вчинення відповідачем дій для недотримання проекту договору та неотримання дозволу на вчинення певних дій та на думку заявника на сьогоднішній день існує реальна загроза його правам, у зв`язку цим, що призведе до ускладнень виконання рішення суду, а також до можливих порушень прав та інтересів інших осіб, а тому у зв`язку з чим слід вжити заходи забезпечення позову з метою недопущення незаконного, недобросовісних дій з боку відповідача, на сьогодні у випадку не застосування заходів забезпечення позову існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду.

Частиною 1 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цьогоКодексу заходівзабезпечення позову. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що забезпечення позовудопускається якдо пред`явленняпозову,так іна будь-якійстадії розглядусправи,якщо невжиттятаких заходівможе істотноускладнити чиунеможливити виконаннярішення судуабо ефективнийзахист,або поновленняпорушених чиоспорюваних правабо інтересівпозивача,за захистомяких вінзвернувся абомає намірзвернутися досуду.

Статтею 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: накладенням арештуна майнота (або)грошові кошти,що належатьабо підлягаютьпередачі абосплаті відповідачевіі знаходятьсяу ньогочи вінших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Також відповіднодо пункту20постанови №5Пленуму Вищогоспеціалізованого судуУкраїни зрозгляду цивільнихі кримінальнихсправ» від7лютого 2014року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).

Згідно ч. 6 ст. 154 ЦПК України питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення заборони відчуження, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Таким чином, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства та враховуючи роз`яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Перевіривши матеріалисправи ізаяву прозабезпечення позовута оцінившинадані докази,а такожвраховуючи,що заяваподана здодержанням вимогст.151ЦПК України,а заходизабезпечення позовуу вигляді заборони вчиняти певні дії є видом забезпечення позову, передбаченим ст. 150 ЦПК України і відповідає предмету позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи, з урахуванням чого суд вважає можливим задовольнити заяву про забезпечення позову, в зв`язку з чим до вирішення справи по суті вижити заходи забезпечення позову у справі шляхом заборони ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та іншим особам, підприємствам, вчиняти будь-які дії з наданням та/або постачанням, розподілу, передачі, електроживлення електричних мереж нежитлового приміщення 30 а, прибудованого до I-ого поверху будівлі комерційного призначення з торгівельними приміщеннями та автопаркінгом літ. А-7 за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки до суду подано вище вказаний позов та предметом спору є зобов`язання вчинити певні дії, а вказаний спір між сторонами виник з приводу не вчинення відповідачем дій для недотримання проекту договору та неотримання дозволу на вчинення певних дій та на думку заявника на сьогоднішній день існує реальна загроза його правам, у зв`язку цим, що призведе до ускладнень виконання рішення суду, а також до можливих порушень прав та інтересів інших осіб, а тому у зв`язку з чим слід вжити заходи забезпечення позову з метою недопущення незаконного, недобросовісних дій з боку відповідача, на сьогодні у випадку не застосування заходів забезпечення позову існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду, також слід зазначити, що заборона вчинятипевні дії є видом забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи, окрім того є всі підстави вважати, що під час розгляду справи судом відповідачем може бути вчинені будь-які інші дії, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по зазначеному спору, в зв`язку з чим невжиття цих заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, крім того слід зазначити, що вказаним не порушуються інтереси інших осіб, а тому не можуть бути взяті до уваги можливі їх заперечення щодо зазначеного, оскільки заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, однак справа ще не розглянута, по справі проводяться процесуальні дії з метою повного і всебічного її розгляду і з`ясування обставин та ін., всі ці обставини є предметом спору по справі між сторонами, по суті позовних вимог своїх пояснень сторони ще не давали, матеріали справи ще не досліджувалися. Таким чином на даний час, єдиним способом захисту законних прав та інтересів заявника є вжиття заходів забезпечення даного позову.

Також слід звернути увагу, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника про забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову по справі.

З огляду на зазначене можливо дійти висновку про те, що існує реальна загроза невиконання судового рішення, заявлені заходи забезпечення позову є співмірними заявленим позовним вимогам, їх невжиття може зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки предметом спору є зобов`язання вчинити певні дії, а відтак не вжиття заходів забезпечення позову порушить право заявника на судовий захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Вирішуючи питання зустрічного забезпечення позову судом враховано, що заявником є фізична особа, крім того у суду відсутні надані докази того, що майновий стан цього позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду по справі, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові, а тому обов`язок суду щодо беззаперечного застосування до позивача зустрічного зобов`язання, який передбачений випадками переліченими у ч. 3 ст. 154 ЦПК України, відсутній.

Відповідно ч. 6 ст. 154 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 149, п. 2 ч. 1 ст. 150, ст. 151, ч. 10 ст. 153, ст. 154, ч. 1 ст. 157, 260, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД СЕРВІС» про забезпечення позову задовольнити.

До вирішення справи по суті вижити заходи забезпечення позову у справі шляхом заборони ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та іншим особам, підприємствам, вчиняти будь-які дії з наданням та/або постачанням, розподілу, передачі, електроживлення електричних мереж нежитлового приміщення 30 а, прибудованого до I-ого поверху будівлі комерційного призначення з торгівельними приміщеннями та автопаркінгом літ. А-7 за адресою: АДРЕСА_3 .

У зв`язку забезпеченням позову зустрічне забезпечення по справі не застосовано.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Ухвала набрала законної сили 25 грудня 2023 року.

Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя О.А. Антонюк