Рішення

від 18.12.2023 по справі 187/1256/21

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1256/21

2-др/187/10/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2023 р. смт Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Говоруха В.О., за участі секретаря судового засідання Єрмолаєва О.В., розглянувши ввідкритому судовомузасіданні, за участі представника відповідача адвоката Тиховліс В.Р., питання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства фірми «Оріон» про визнання правочинів недійсними, усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном, повернення майна з чужого незаконного володіння і стягнення збитків, треті особи: ОСОБА_2 , Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро),

В С Т А Н О В И В :

05 грудня 2023 адвокат Тиховліс В`ячеслав Романович в інтересах ПП фірма «Оріон» звернувся до Петриківського районного суду Дніпропетровської області з заявою про ухвалення додаткового рішення з питання розподілу судових витрат на правову допомогу.

Дана заява обґрунтована тим, що 21.11.2023 по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства фірми «Оріон» про визнання правочинів недійсними, усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном, повернення майна з чужого незаконного володіння і стягнення збитків, треті особи: ОСОБА_2 , Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ухвалено рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю. Відповідачем укладено договір про надання правової допомоги з Адвокатським бюро «В`ячеслава Тиховліса» № 12/10 від 12.10.2021. Між Адвокатським бюро та Відповідачем було підписано акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 30.11.2023 р. до договору про надання правової допомоги від 12.10.2021 р. - щодо послуг, які були попередньо оплачені Відповідачем Адвокатському бюро у відповідності з платіжним дорученням від 13.10.2021 р. на суму 18 000 грн. За результатами надання послуг в суді першої інстанції по цій справі між Адвокатським бюро та Відповідачем було підписано акт приймання-передачі наданих послуг № 2 від 30.11.2023 р. до договору про надання правової допомоги від 12.10.2021 р. - щодо всього обсягу послуг, які були надані Відповідачу Адвокатським бюро в суді першої інстанції (з врахуванням оплачених послуг).

У відповідності з актом приймання-передачі наданих послуг №2, загальна сума гонорару Адвокатському бюро за надання правничої допомоги щодо супроводження судової справи № 187/1256/21 в суді першої інстанції склала 103000 (сто три тисячі) грн.

Представник заявника стверджує, що заявлені до розподілу витрати Відповідача на правову допомогу безпосередньо пов`язані із розглядом справи, оскільки стосуються процесуальних дій та складання документів при судовому розгляді справи та зазначає, що розмір витрат Відповідача щодо отримання правничої допомоги є обґрунтованим та пропорційним до предмету спору, а також відповідає тривалості розгляду справи та кількості судових засідань, у зв`язку з чим вважає необхідним звернутися до суду з даною заявою про ухвалення додаткового рішення.

15 грудня 2023 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Дрозд Роман Юрійович надіслав на адресу суду заперечення проти заявлених витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з тим, що заявлений адвокатом відповідача розмір витрат на правову допомогу істотно перевищує попередній розрахунок таких витрат викладений у відзиві на позов, недостовірністю актів виконаних робіт наданих суду, відсутності доказів понесення таких витрат та їх неспівмірністю з часом, витраченим адвокатом та обсягом наданих адвокатом послуг.

Так, завищення суми правових витрат відповідача у клопотанні про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у 5 разів у порівнянні з попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, що зазначався представником відповідача у відзиві на позовну заяву (з 20 000 грн на 103 000 грн) є правовою підставою для зменшення стягуваної суми правових витрат.

Надані представником позивача докази - Акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 30.11.2023р. до договору про надання правової допомоги № 12/10 від 12.10.2021р. (додаткова угода № 1 від 12.10.2022р.) та Акт приймання-передачі наданих послуг № 2 від 30.11.2023р. до договору про надання правової допомоги № 12/10 від 12.10.2021р. (додаткова угода № 1 від 12.10.2022р.) є не достовірними доказами понесення позивачем витрат на правову допомогу у цій справі, оскільки у один день адвокатом та відповідачем було складено 2 Акти приймання-передачі наданих послуг № 1 від 30.11.2023р. до договору про надання правової допомоги № 12/10 від 12.10.2021р. (додаткова угода № 1 від 12.10.2022р.) та Акт № 2 від 30.11.2023р. до одного ж того ж договору, проте, з різними сумами та переліком правових послуг.

У відповідності до Акту № 1 - 18 000 грн., у відповідності до Акту № 2 - 103 000 грн. Проте, доказів оплати послуг (чеків, квитанцій, інше) у сумі 103 000 грн. до такої заяви не додає.

Фактично адвокат не витрачав часу на вивчення судової практики для формування правової позиції у численних документах, адже її не застосовував у своїх документах, повністю скопіювавши свої доводи, що були ним сформовані у відзиві на позовну заяву, перше заперечення на заяву про витребування доказів та першу заяву про застосування строку позовної давності. Крім того, фактично адвокат не витрачав часу на прибуття на судові засідання, що з урахуванням ціни за таку послугу, з умовою «врахування віддаленості можливого суду» вказує на явну завищеність і необгрунтованість такої ціни. Отже, заявлений адвокатом відповідача розмір витрат на правову допомогу є неспівмірним із часом витраченим адвокатом та обсягом наданих адвокатом послуг.

Представник позивача просить врахувати, що позивачка є пенсіонером, людиною похилого віку, перенесла інсульти, систематично знаходиться у лікарнях.

18 грудня 2023 представник відповідача - адвокат Тиховліс В.Р. надіслав додаткові пояснення відповідно до заперечень по справі, в яких зазначає, про те, що станом на момент подання відзиву на позов та на момент визнання попереднього розрахунку судових витрат неможливо було передбачити подання Позивачем в подальшому по справі подальших клопотань про витребування доказів, про призначення експертизи, про зміну підстав позову, та неможливо було передбачити кількість судових засідань по справі, що й викликало значне зростання витрат Відповідача на правову допомогу по справі.

Акт приймання-передачі наданих послуг № 1 був складений на суму попередньої оплати Відповідачем адвокату послуг з надання правової допомоги, яка була сплачена платіжним дорученням від 13.10.2021 р. на суму 18 000 грн. Цей акт було складено для врахування факту оплати та надання послуг у відповідності з правилами бухгалтерського обліку.

Так рішення по справі № 187/1256/23 винесено 29.11.2023 р. - строк оплати залишку гонорару за актом приймання-передачі наданих послуг від 30.11.2023 р. спливає 28.01.2024.

Твердження про співмірністю розміру судових витрат безпідставні.

Позивача постійно зазначає, що розмір витрат Відповідача на правову допомогу є завищеним та неспівмірним, і не зазначає який саме розмір витрат Відповідача на правову допомогу Позивач вважає співмірним.

В судовому засіданні представник відповідача адвоката Тиховліс В.Р. підтримав подану до суду заяву.

Інші учасники справи , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, до суду не прибули.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача і ознайомившись з матеріалами справи вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17.08.2021 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернулася представник позивача ОСОБА_1 адвокат Дрозд К.Т. з позовом до ППФ «Оріон» про визнання недійсним договору найму (оренди), треті особи: ОСОБА_2 , Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Рішенням Петриківського районного суду від 21.11.2023 по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства фірми «Оріон» про визнання правочинів недійсними, усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном, повернення майна з чужого незаконного володіння і стягнення збитків, треті особи: ОСОБА_2 , Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали доказі і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми/ присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», що закріплено ч.4 ст.62 ЦПК України.

Поняття терміну адвокат врегульоване п.1 ч. 1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», відповідно до якої адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Положенням ч. ч. 1, 4 ст.17 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному вебсайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи.

Підстави для здійснення адвокатської діяльності визначені ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; і поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необгрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, аналізуючи норми ЦПК України щодо визначення розміру судових витрат та їх розподілу між сторонами можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Верховний Суд в Постанові від 10.06.2021 року по праві № 820/479/18 зазначив, що як вказано у Рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з Іншими суб`єктами права.

При цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.10.2021 Адвокат Тиховліс В.Р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1824 від 17.03.2008, з однієї сторони, і Директор ПП Фірма «Оріон» А.Б. Вишницький, уклали Договір про надання правової (правничої) допомоги № 12/10.

30 грудня 2022 року між Адвокатом Тиховліс В.Р., з однієї сторони, і Директором ПП Фірма «Оріон» А.Б. Вишницький, з іншої сторони, було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору про надання правової допомоги № 12/10 від 12.10.2021.

12.10.2021 між Відповідачем та Адвокатським бюро укладено Додаткову угоду № 1 до вказаного договору. Предметом Додаткової угоди № 1 є захист прав та інтересів Відповідача у справі № 187/1256/21.

Пунктом 5 Додаткової угоди встановлено розміри гонорару щодо різних видів правової допомоги.

Між Адвокатським бюро та Відповідачем було підписано акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 30.11.2023 до договору про надання правової допомоги від 12.10.2021 щодо послуг, які були попередньо оплачені Відповідачем адвокатському бюро у відповідності з платіжним дорученням від 13.10.2021 на суму 18000 грн.

За результатами надання послуг в суді першої інстанції по цій справі між Адвокатським бюро та Відповідачем було підписано акт приймання-передачі наданих послуг № 2 від 30.11.2023 по договору про надання правової допомоги від 12.10.2021 щодо всього обсягу послуг, які були надані Відповідачу Адвокатським бюро в суді першої інстанції (з врахуванням оплачених послуг).

У відповідності з актом приймання-передачі наданих послуг № 2 загальна сума гонорару Адвокатському бюро за надання правничої допомоги щодо супроводження судової справи № 187/1256/21 в суді першої інстанції, склала 103000 (сто три тисячі) грн.

Відповідно до Акту приймання-передачі послуг № 2 від 30.11.2023 Адвокатським бюро «В`ячеслава Тиховліса» була надана професійна правнича допомога ПП Фірма «Оріон», яка включала в себе:

1. Відзив на позовну заяву по справі № 187/1256/21;

2. Заперечення на відповідь на відзив по справі № 187/1256/21;

3. Заперечення проти клопотання про витребування доказів;

4. Заява про застосування строку позовної давності;

5. Участь в судовому засіданні по справі 20.09.2022;

6. Заперечення проти клопотання про витребування доказів від 15.11.2022;

7. Пояснення щодо застосування строку позовної давності;

8. Участь в судовому засіданні по справі 22.12.2022;

9. Участь в судовому засіданні по справі 31.01.2023;

10. Участь в судовому засіданні по справі 28.02.2023;

11. Участь в судовому засіданні по справі 20.09.2022;

12. Участь в судовому засіданні по справі 30.03.2023;

13. Відзив на заяву про зміну підстав позову по справ № 187/1256/21;

14. Заява про застосування строку позовної давності 23.05.2023;

15. Участь в судовому засіданні по справі 01.06.2023;

16. Заява щодо клопотань експерта;

17. Участь в судовому засіданні по справі 26.10.2023;

18. Участь в судовому засіданні по справі 14.11.2023;

19. Участь в судовому засіданні по справі 29.11.2023;

20. Заява про розподіл судових витрат;

21. Гонорар за участь у справі в суді першої інстанції.

За змістом вказаного Акту сторони договору зазначають в цьому Акті наданих послуг, що відносно послуг, вказаних в пунктах 1, 6 та 7 таблиці сторонами підписано Акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 30.11.2023 року на суму 18 000 грн. та ці послуги оплачено. Сума залишку для оплати Клієнтом на користь Адвокатського бюро складає: 103 000 - 18 000 = 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) грн. Сума залишку для оплати на користь Адвокатському бюро повинна бути оплачена у строки, передбачені пунктом 6 Додаткової угоди № 1 від 12.10.2021 року до договору про надання правової допомоги № 12/10 від 12.10.2021 року.

Представником відповідача надана суду копія платіжним дорученням від 13.10.2021 р. на суму 18 000 грн. за яким ПП Фірма «Оріон» сплатив вказану на рахунок Адвокатського бюро Тиховліс В.Р. за договором про надання правової (правничої) допомоги № 12/10 від 12.10.2021.

За положеннями частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України)

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У відповідності до вимог п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 141 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини п`ятої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 137 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Отже, до матеріалів справи на підтвердження понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу долучено Договір про надання правової (правничої) допомоги № 12/10 від 12.10.2021, копія платіжним дорученням від 13.10.2021 р. на суму 18 000 грн. за яким ПП Фірма «Оріон» сплатив вказану на рахунок Адвокатського бюро Тиховліс В.Р., копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 17.10.2021, Додаткову угоду № 2 від 30.12.2022 до Договору про надання правової допомоги № 12/10 від 12.10.2021, якою визначено строк дії договору про надання правової допомоги по 31.12.2025, акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 30.11.2023 щодо послуг, які були попередньо оплачені Відповідачем адвокатському бюро у відповідності з платіжним дорученням від 13.10.2021 на суму 18000 грн., акт приймання-передачі наданих послуг № 2 від 30.11.2023 відповідно до якого загальна сума гонорару Адвокатському бюро за надання правової допомоги по справі № 187/1256/21 в суді першої інстанції склала 103 000 (сто три тисячі) грн.

Заявляючи досягнення суми витрат у розмірі 103000 гривень, представник відповідача посилався на тривалий розгляд справи, велику кількість засідань по справі та велику кількість процесуальних документів, підготовлених адвокатом .

При визначенні розміру судових витрат на правничу правову допомогу, суд приймає до уваги обсяг робіт, проведений адвокатом Тиховліс В.Р. у даній справі, що підтверджуються матеріалами справи те, що він приймав участь в судових засіданнях в дати визначені в акті приймання-передачі наданих послуг № 2 що відповідає протоколами судових засідань. При цьому, суд бере до уваги, що представники сторін приймали участь в судових засіданнях дистанційно.

Верховний Суд вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Представник позивача заперечував щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, зазначив, зокрема, про завищений їх розмір та просив зменшити такі витрати, хоча розмір, який може бути визнаний обґрунтованим не зазначив.

Суд враховує, що доведено виконання адвокатом Тиховліс В.Р. робіт з професійної правничої допомоги відповідачу в суді по даній справі; беручи до уваги складність справи, ціну позову, суб`єктний склад учасників справи, зокрема, що позивач є пенсіонером, людиною похилого віку ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується матеріалами справи, - суд дійшов висновку, що понесені ПП фірма «Оріон» судові витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у доведеному розмірі не відповідають вищевказаним критеріям розумності, співмірності і тому підлягають зменшенню та стягненню з позивача у розмірі 6000,00 грн.

Суд звертає також увагу, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено відповідачем, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Такі висновки відповідають також правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 (провадження №6122131 св 19).

Керуючись ст.ст. 12, 13,81,89, 259, 263-265, 270 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства фірми «Оріон» про визнання правочинів недійсними, усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном, повернення майна з чужого незаконного володіння і стягнення збитків, треті особи: ОСОБА_2 , Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ) на користь Приватного підприємства фірми «Оріон» (ЄДРПОУ 24434654, адреса Україна, 51830, Дніпропетровська обл., Петриківський р-н, село Лобойківка, вул. Совхозна, будинок 1А) судові витрати в розмірі 6 000 грн. (шість тисяч гривень 00 копійок).

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 22.12.2023.

Суддя: В. О. Говоруха