Ухвала

від 25.12.2023 по справі 557/1880/23

ГОЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 2/557/388/2023

Справа 557/1880/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2023 року смт Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області у складі:

судді Оленич Ю.В.,

секретар судового засідання Слюсарчук І.В.,

номер справи 557/1880/23,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Гоща за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,

за участю представника позивачки ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором про надання поворотної позики від 01 серпня 2023 року у сумі 244 191,78 грн.

12 грудня 2023 року до суду надійшла заява сторін про укладення мирової угоди від 11 грудня 2023 року, у якій останні просять затвердити, укладену між ними 11 грудня 2023 року, мирову угоду та закриття провадження у даній справі.

Згідно наданої до суду мирової угоди від 11 грудня 2023 року, сторони дійшли згоди про те, що ОСОБА_2 визнає позов в повному обсязі у сумі заборгованості 244 191,78 грн та передає з метою погашення заборгованості за договором про надання поворотної позики від 01 серпня 2023 року у приватну власність ОСОБА_1 належне їй на праві власності нерухоме майно, а саме: земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5622684600:02:002:0082, площею 2,6107 га, що розташована за межами населеного пункту Новосілківської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, у свою чергу ОСОБА_1 відмовляється від вимог про стягнення боргових зобов`язань ОСОБА_2 перед нею в розмірі 244 191,78 грн.

У судовому засіданні представник позивачки та відповідачка підтримали подану заяву про укладення мирової угоди, просила затвердити укладену між сторонами по справі 11 грудня 2023 року мирову угоду та закрити провадження у даній справі.

Заслухавши представника позивачки та відповідачку, дослідивши заяву про укладення мирової угоди, зміст самої угоди та долучені до неї матеріали, суд приходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 7 ст. 49 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Мета, зміст, порядок укладення сторонами мирової угоди та її затвердження судом визначені у ст. 207 ЦПК України.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними.

Виходячи зі змісту ст. 207 ЦПК України, обов`язковою умовою затвердження судом мирової угоди є її відповідність вимогам закону і відсутність порушення прав чи законних інтересів третіх осіб. Йдеться про дотримання як вимог, передбачених процесуальних законодавством, так і вимог, які випливають з цивільного законодавства.

Цивільним процесуальним законом покладено на суд обов`язок під час визнання мирової угоди перевірити, чи не суперечать умови мирової угоди закону, чи не порушують такі умови права, свободи та інтереси інших осіб, чи не суперечать дії законного представника однієї із сторін мирової угоди інтересам особи, яку він представляє, чи мають представники сторін відповідні повноваження на укладення мирової угоди та роз`яснити сторонам наслідки визнання мирової угоди.

Таким чином, вирішуючи питання про затвердження мирової угоди, суд має врахувати, що умови мирової угоди не можуть суперечити закону, а також брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із таким затвердженням.

Метою мирової угоди є врегулювання спору між сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обов`язків сторін і предмету спору, тобто матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Не може визнаватися судом мирова угода, умови якої не пов`язані зі спірними правовідносинами. Укладена в цивільному процесі мирова угода породжує права та обов`язки для осіб не тільки процесуальні, а й матеріальні. Тому мирова угода має матеріальний зміст, укладається сторонами, затверджується судом відповідно до вимог цивільного процесуального права, з урахуванням норм матеріального цивільного права.

Судом установлено, що предметом спору є вимога позивачки до відповідачки про стягнення грошових коштів за Договором про надання поворотної позики від 01 серпня 2023 року у сумі 244 191,78 грн, натомість предметом мирової угоди є визнання за позивачкою ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5622684600:02:002:0082, площею 2,6107 га, що розташована за межами населеного пункту Новосілківської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, яка належать відповідачці ОСОБА_2 , в рахунок відмови позивачки про стягнення боргових зобов`язань відповідачки перед нею у сумі 244 191,78 грн.

Зі змісту мирової угоди вбачається, що її предметом є передача нерухомого майна - земельної ділянки у власність позивачки. Фактично предмет мирової угоди не стосується предмета позову, сторони фактично просять узаконити перехід права власності на майно від однієї особи до іншої всупереч встановленому законом порядку оформлення відчуження майна.

Отже, дана мирова угода укладена не в рамках реалізації права врегулювання спору, а відносно інших правовідносин, які не є предметом спору у даному судовому провадженні.

Сторонами не враховано, що мирова угода не є правочином, який вчиняється за загальними правилами цивільного законодавства. Мирова угода є різновидом зобов`язання, яке виникає на підставі договору, укладеного за взаємною згодою сторін у письмовій формі та затвердженого судовим рішенням (ухвалою).

Відтак, умови мирової угоди, запропоновані сторонами, суперечать закону, так як фактично, за умовою мирової угоди, суд має визнати за позивачкою право власності на нерухоме майно, що в свою чергу не відповідає вимогам Цивільного кодексу України.

Суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору.

Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини одночасно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін. Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до предмету спору.

У даному випадку зазначена мирова угода не стосується прав та обов`язків сторін, що випливають з самого предмета позову, умови мирової угоди не пов`язані зі спірними правовідносинами.

Слід зазначити, що право власності на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 , може бути набуте позивачкою на підставі цивільно-правової угоди (договору), оформленої нотаріально, з послідуючою реєстрацією в органах державної реєстрації речових прав, і таке питання не потребує додаткового врегулювання судовим рішенням. Суд при здійсненні судочинства не може підміняти собою інші органи, зокрема органи, які вчиняють нотаріальні дії, здійснюють державну реєстрацію, а судові рішення не можуть підміняти посвідчення правочинів, зокрема, щодо переходу права власності на нерухоме майно.

Суд вважає, що сторони шляхом укладення мирової угоди намагаються здійснити відчуження нерухомого майна, однак такий порядок укладення угод щодо відчуження та набуття у власність майна суперечить чинному законодавству.

Отже, зважаючи на положення ч. 5 ст. 207 ЦПК України, враховуючи, що подана на затвердження мирова угода суперечить закону та не стосується предмета позову, суд дійшов висновку, що у затвердженні мирової угоди між сторонами необхідно відмовити і продовжити судовий розгляд справи.

При цьому, суд вважає, що відмова у затвердженні мирової угоди не призводить до порушення конституційної засади судочинства рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та не має наслідком порушення права особи на судовий захист, який реалізується в такому випадку у процесі доказування позовних вимог. У такому разі право на звернення до суду забезпечується можливістю апеляційного та касаційного оскарження рішення по суті спору.

Керуючись ст.ст. 207, 260, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в затвердженні мирової угоди, укладеної 11 грудня 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є сторонами у справі №557/1880/23 за позовом ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів і продовжити судовий розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її оголошення.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 25 грудня 2023 року.

Суддя Ю.В. Оленич