Рішення

від 25.12.2023 по справі 557/1880/23

ГОЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 2/557/388/2023

Справа 557/1880/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2023 року смт Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області у складі:

судді Оленич Ю.В.,

секретар судового засідання Слюсарчук І.В.,

номер справи 557/1880/23,

учасники справи:

позивачка ОСОБА_1 ,

відповідачка ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Гоща за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,

за участю представника позивачки ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, в обґрунтування якої зазначив, що 01 серпня 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Договір про надання поворотної позики, відповідно до умов якого остання 02 серпня 2023 року отримала від позивачки в позику суму грошових коштів в розмірі 150000 грн, які зобов`язалася повернути в строк до 15 серпня 2023 року. У випадку несвоєчасного повернення позики позичальник взяла на себе зобов`язання сплатити на користь позивачка штраф у розмірі 100 % від суми фінансової допомоги, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення (п. 4.2 Договору), а також на підставі ст. 625 ЦК України зобов`язалася сплатити суму боргу з урахуванням 25 % річних від суми боргу за весь період, що обчислюється з першого дня від дати виникнення заборгованості з оплати і до дати здійснення оплати (п. 4.3 Договору).

Оскільки відповідачка ухиляється від повернення суми боргу, чим порушила взяті на себе зобов`язання, представник позивачки, посилаючись на приписи норм права, які містяться у ст.ст. 11, 202, 509, 526, 527, 533, 612, 625, 1046, 1047, 1049 Цивільного кодексу України (далі по тексту ЦК України), просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за Договором про надання поворотної позики від 01 серпня 2023 року в розмірі 244191,78 грн, з яких: 150000 грн - сума поворотної фінансова допомоги, 75000 грн - штраф за несвоєчасне повернення позики, 12000 грн - пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення за несвоєчасне повернення позики, 7191,78 грн - 25 % річних за несвоєчасне повернення позики, зі стягненням судового збору.

Відповідачка відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених представником позивачки обставин та правових підстав позову не надала.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та позов просив задовольнити.

Відповідачка у судовому засіданні позов визнала, вказала на те, що підписала договір від 01 серпня 2023 року та отримала від позивачки 150000 грн, які не повернуті.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Гощанського районного суду Рівненської області від 30 жовтня 2023 року позовну заяву було залишено без руху та надано час для усунення недоліків.

Ухвалою судді Гощанського районного суду Рівненської області від 13 листопада 2023 року вказана позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

25 грудня 2023 року ухвалою Гощанського районного суду Рівненської області відмовлено в затвердженні мирової угоди, укладеної 11 грудня 2023 року між сторонами у даній справі, і продовжено судовий розгляд.

Будь-які інші процесуальні дії у справі не проводилися.

Заслухавши доводи представника позивачки та відповідачки, дослідивши та оцінивши докази, встановивши фактичні обставини справи, на які сторона позивача посилається, як на підставу своїх вимог, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази на підставі яких встановлені відповідні обставини

Судом установлено, що 01 серпня 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Договір про надання поворотної позики. За умовами договору ОСОБА_1 (позикодавець) надала відповідачці (позичальник) на безоплатній основі в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів позикодавцем на поточний рахунок позичальника поворотну фінансову допомогу в сумі 150000 грн, що дорівнює еквіваленту суми 4101,88 доларів США за офіційним курсом НБУ, встановленим на дату, яка передує даті укладення договору (100,00 доларів США дорівнює 3656,86 грн).

При цьому, сторони відповідно до п. 4.2 Договору про надання поворотної позики обумовили, що у випадку несвоєчасного повернення позики позичальник сплачує на користь позикодавця штраф у розмірі 100 % від суми фінансової допомоги та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, а відповідно до п. 4.3 у випадку несвоєчасного повернення позики позичальник на підставі ст. 625 ЦК України сплачує суму боргу з урахуванням 25 % річних від суми боргу за весь період, що обчислюється з першого дня від дати виникнення заборгованості з оплати і до дати здійснення оплати.

Поворотна фінансова допомога відповідно до п. 3.1 Договору про надання поворотної позики надавалася до 15 серпня 2023 року.

Даними платіжної інструкції 0.0.3127795076.1 стверджується, що позивачка на виконання умов укладеного сторонами Договору про надання поворотної позики від 01 серпня 2023 року перерахувала на рахунок відповідачки грошові кошти у сумі 150 000 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості наданого представником позивачки, ОСОБА_2 має заборгованість за Договором про надання поворотної позики від 01 серпня 2023 року в розмірі 244191,78 грн, з яких: 150000 грн - сума поворотної фінансова допомоги, 75000 грн - штраф за несвоєчасне повернення позики, 12000 грн - пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення за несвоєчасне повернення позики, 7191,78 грн - 25 % річних за несвоєчасне повернення позики.

Представник позивачки, вказуючи на ухилення відповідачки від виконання своїх зобов`язань і непогашення заборгованості за договором про надання поворотної позики, звернувся до суду з даним позовом за захистом порушеного права позивачки.

Мотиви з яких виходив суд та застосовані норми права

Згідно п. 1 ч. 2ст. 11 ЦК Українипідставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ч. 1ст. 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною першоюстатті 205 ЦК Українивизначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно дост. 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, що визначено ч. 1ст. 627 ЦКУкраїни.

Статтею 638 ЦК Українипередбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положеньст. 639 ЦК Українидоговір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст.ст.526,527,530 ЦК Українизобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідност. 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином встановлено, що ОСОБА_1 виконала свої обов`язки за Договором про надання поворотної позики від 01 серпня 2023 року та надала поворотну фінансову допомогу в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_2 в сумі 150 000 грн, однак відповідачка належним чином не виконала свої зобов`язання за договором та до 15 серпня 2023 року не повернула вказану суму, у зв`язку з чим має заборгованість.

Виходячи з аналізу наведених норм закону та встановлених судом обставин неналежного виконання відповідачкою своїх зобов`язань за договором, що призвело до виникнення заборгованості, суд, зважаючи на те, що позивачка, внаслідок такого порушення позбавлена можливості отримати предмет позики, на що вона розраховувала при укладенні означеного попередньо договору, дійшов висновку, що позов в частині стягнення суми поворотної фінансової допомоги необхідно задовольнити та стягнути з відповідачки на користь позивачки 150 000 грн.

При цьому судом враховуються аргументи сторони позивача, наведені представником у позові на підтвердження підстав для його задоволення та підтримані останнім у судовому засіданні, зокрема щодо порушення відповідачкою умов договору та вимог чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, оскільки такі знайшли своє підтвердження в ході дослідження зібраних по справі доказів.

Прийшовши такого висновку, суд зауважує, що на день розгляду справи в суді дані про повернення суми поворотної фінансової допомоги відповідачкою відсутні.

Стосовно позовних вимог про стягнення штрафу, пені та відсотків за несвоєчасне повернення позики на підставі ст. 625 ЦК України суд зазначає наступне.

Відповідно дост. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом установлено, що зобов`язання, яке виникло між сторонами, є грошовим та матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачкою умов договору.

Інших підстав, що б свідчили про припинення між сторонами грошового зобов`язання, судом не встановлено.

З огляду на означене, позивачка має право вимагати від відповідачки сплати обумовлених договором суми штрафу, пені та відсотків за несвоєчасне повернення позики на підставі ст. 625 ЦК України.

Однак, згідно п. 18Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу Україниу період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженогоЗаконом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХв Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан. Даний стан продовженоУказами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від: 14 березня 2022 року № 133/2022, 18 квітня 2022року № 259/2022; 17 травня 2022 року № 341/2022, 12 серпня 2022 року № 573/2022, 07 листопада 2022 року № 757/2022, 06 лютого 2023 року № 58/2023, 01 травня 2023 року № 254/2023, 26 липня 2023 № 451/2023, 06 листопада 2023 року № 734/2023.

Судом установлено, що штраф, пеня та відсотки за несвоєчасне повернення позики на підставі ст. 625 ЦК України нараховувались позичальником за період з 16 серпня 2023 року по 24 жовтня 2023 року, тобто після введення на території України воєнного стану, тому дані позовні вимоги задоволенню не підлягають. При цьому, суд зауважує, що сам по собі факт визнання відповідачкою позову в цій частині не є підтавою для його задоволення, оскільки таке визнання суперечить закону.

Розподіл судових витрат

Відповідно доч.1ст.141ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Матеріалами справи встановлено що при звернення до суду з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2493,90 грн.

З огляду на те, що позов задоволено частково (61,43%), з відповідачки на користь позивачки слід стягнути судовий збір в розмірі 1500,01 грн (із розрахунку 2441,92*61,43:100 = 1 500,01).

При цьому, суд звертає увагу на те, що при зверненні до суду з даним позовом позивачкою судовий збір було сплачено в більшому розмірі, ніж встановлено законом, на 51,98 грн, повернення яких можливе за клопотанням особи в порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 150 000 гривень 00 копійок поворотної фінансової допомоги згідно з Договором про надання поворотної позики від 01 серпня 2023 року, 1500 гривень 01 копійку судового збору, всього 151 500 (сто п`ятдесят одну тисячу п`ятсот) гривень 01 копійку.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідачка ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове складено 27 грудня 2023 року.

Суддя Ю.В. Оленич