Постанова

від 20.12.2023 по справі 583/3016/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 583/3016/20

провадження № 61-11409св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14 грудня 2021 року у складі судді Сидоренка Р. В. та постанову Сумського апеляційного суду від 22 червня 2022 року у складі колегії суддів: Криворотенка В. І., Кононенко О. Ю., Левченко Т. А.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 , відповідно до договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Охтирського міського нотаріального округу Ковальчук С. П. 03 вересня 2009 року за № 2385, є власником земельної ділянки, площею 0,2489 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку, серія ЯИ № 112588 від 24 червня 2011 року. Ця земельна ділянка є сформованою, вона має кадастровий номер 5920386900:01:002:4116, певну конфігурацію, точки її координат внесені до державного земельного кадастру.

Крім того, відповідно до вказаного договору дарування їй передано у власність житловий будинок житловою площею 67,9 кв. м, загальною площею 119,9 кв. м, зазначений під літ. Аа та побутові споруди: сарай - л. кухня Б, гараж В, убиральня Г, с-прибудова б, погріб п.г., огорожа № 1, 2 за цією ж адресою.

Власником сусідньої земельної ділянки АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5920386900:01:001:0996, є відповідач ОСОБА_2 . На цій ділянці також знаходиться житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами. В цьому будинку фактично проживають батьки відповідача. Сама ОСОБА_2 зареєстрована за цією адресою, але фактично проживає у АДРЕСА_3 .

На даний час відповідачем самовільно побудована на належній їй земельній ділянці, площею 0,2489 га, кадастровий номер 5920386900:01:002:4116 з боку її домоволодіння капітальна споруда бетонного стрічкового фундаменту з цокольною частиною під огорожу та являє собою повздовжню капітальну забудову довжиною 24 м, яка влаштована на території її домоволодіння. Цей фундамент побудовано на відстані 0,7 м від стіни її будинку. Фундамент має ширину близько 30 см та висоту над землею близько 40 см. Відразу за фундаментом відповідно посаджені кущі винограду, який розрісся і на будинок позивача. Самовільно влаштований фундамент не дозволяє позивачу загородити до кінця свою ділянку з четвертої сторони в її законних межах, отримати безперешкодний доступ до свого будинку і, в тому числі, для продовження утеплення будинку, яке розпочате 5 років тому. В результаті позивач обмежена в користуванні частиною свого домоволодіння та своєю земельною ділянкою, їй заважає як фундамент, так і виноград. Конфігурація належної позивачу земельної ділянки має таку форму, що з боку домоволодіння відповідача вона має пряму лінію довжиною 119,72 м. Згідно правовстановлюючих документів ця лінія не є паралельною стіні її будинку. Від кутка будинку з боку АДРЕСА_1 до межі повинно бути 1,40 м. Від іншого кутка будинку з боку городу повинно бути 2,35 м. Довжина стіни будинку відповідно до технічного паспорту становить 17,93 м (ці дані підтверджуються генеральним планом земельної ділянки М 1:500 АДРЕСА_1 ).

Проте, відповідач самовільно влаштувала фундамент паралельно стіні її будинку на відстані 0,7 м без її згоди. В результаті частина належної їй земельної ділянки знаходиться в користуванні відповідача під її фундаментом та за ним. По межі між земельними ділянками на городі знаходяться металеві стовпи, до яких приєднана металева сітка. В цій частині межі між ними спору немає.

03 січня 2020 року спеціалістами Охтирського міськрайонного виробничого відділу Сумської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру проведені польові топографо-геодезичні роботи, в результаті яких встановлено координати поворотних точок земельної ділянки ( АДРЕСА_1 ). За роз`ясненнями спеціалістів даної установи фундамент розміщено на земельній ділянці позивача, оскільки він знаходиться на відстані 0,7 м, а повинен знаходитися на відстані 1,40 м та 2,35 м від стіни її будинку.

31 січня 2020 року вона направила на адресу реєстрації відповідача ( АДРЕСА_2 ) та на адресу її фактичного проживання ( АДРЕСА_3 ) вимогу про знесення самочинно побудованої споруди (в порядку досудового врегулювання спору), в якій вимагала власними силами або за власний рахунок знести фундамент та привести належну їй земельну ділянку в стан придатний для використання. Однак, ці листи відповідач не захотіла отримувати і вони їй повернулися з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». Крім цього, вона неодноразово у розмові із ОСОБА_2 вимагала від неї прибрати фундамент, пересадити виноград і звільнити земельну ділянку, але та відмовлялася.

Позивач, з урахуванням уточнених вимог, просила:

усунути ОСОБА_1 перешкоди у володінні та користуванні земельною ділянкою, площею 0,2489 га, кадастровий номер 5920386900:01:002:4116, розташованою по АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_2 знести за свій рахунок бетонний стрічковий фундамент із цокольною частиною під огорожу, яка являє собою поздовжню капітальну забудову довжиною 22,82 м, шириною з вул. В. Симона 0,38 м та звужується до іншого краю до 0,30 м, побудований нею з боку домоволодіння АДРЕСА_2 та перенести 25 кущів винограду на відстань не менше 1,0 м від межі земельної ділянки, площею 0,2489 га, кадастровий номер 5920386900:01:002:4116, розташованої по АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 .

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14 грудня 2021 року, яке залишене без змін постановою Сумського апеляційного суду від 22 червня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.

Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у володінні та користуванні земельною ділянкою площею 0,2489 га, кадастровий номер 5920386900:01:002:4116 розташованою по АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знести за свій рахунок бетонний стрічковий фундамент з цокольною частиною під огорожу, яка являє собою поздовжню капітальну забудову довжиною 22,82 м, шириною з вул. В. Симона 0,38 м та звужується до іншого краю до 0,30 м, побудований нею з боку домоволодіння АДРЕСА_2 , та перенести 25 кущів винограду на відстань не менше 1,0 м від межі земельної ділянки площею 0,2489 га, кадастровий номер 5920386900:01:002:4116, розташованої по АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 15 565,90 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави витрати пов`язані із сплатою судового збору в розмірі 840,80 грн.

Судові рішення мотивовані тим, що належними та допустимими доказами, у тому числі, листом Охтирського міськрайонного виробничого відділу Сумської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» та дослідною частиною висновку судової земельно-технічної експертизи, підтверджено, що частина земельної ділянки, яка на праві власності належить ОСОБА_1 , самовільно зайнята відповідачем ОСОБА_2 шляхом влаштування на ній фундаменту та насаджень винограду. Оскільки позивачем доведено наявність порушення її права щодо користування земельною ділянкою, які обумовлені діями відповідача, тому позовні вимоги про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою слід задовольнити.

Суд першої інстанції не взяв до уваги лист Охтирського міськрайонного відділу Сумської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» від 06 серпня 2019 року, як доказ законності використання земельної ділянки та правильності фактичної межі земельної ділянки відповідача, оскільки інформація у цьому листі спростовується як листом вказаного підприємства, за змістом якого в результаті обмірів встановлені розбіжності між фактичним положенням поворотних точок за адресою: АДРЕСА_1 , із тим, що зазначено у відповідній документації на 2010 рік, так і висновком експертизи. Також у судовому засіданні начальник виробничого відділу Центр ДЗК у м. Охтирці Череда М. І. пояснив, що той висновок був зроблений після опрацювання неповного об`єму інформації.

Доводи відповідача про невідповідність конфігурації та меж земельної ділянки, яка належить позивачу, попередній конфігурації і межам, які були зазначені у старому державному акті, як на підставу невірних висновків експерта, суд першої інстанції відхилив, оскільки наявний у відповідача державний акт про право власності на земельну ділянку із встановленими у ньому конфігурацією та межами є чинним, сторонами не оспорений, саме ці дані правомірно були взяті експертом для проведення експертного дослідження.

Суд першої інстанції також відхилив пояснення відповідача та покази свідка про те, що між попередніми власниками (користувачами) земельних ділянок мала місце домовленість про визначення межі у даній конфігурації, оскільки письмових документів із цього приводу суду не надано, технічна документація у відповідність до домовленостей, якщо такі мали місце, не приведена.

Доводи відповідача про те, що сторони не є належними, суд першої інстанції вважав безпідставними, оскільки із досліджених доказів судом встановлено, що саме на земельній ділянці позивача розміщений фундамент під огорожу та частина садових насаджень, тому остання правомірно скористалась своїм правом звернення до суду за захистом права володіння та користування своєю власністю. Відповідач хоча і не споруджувала фундамент, проте це робив її батько, який на той час мешкав у належному їй будинку та з її згоди користувався ним, тому остання як власник суміжної земельної ділянки є належним відповідачем.

Суди вказали, що позивач звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, тобто з негаторним позовом, сутністю вимог за яким є усунення порушення, яке триває і має місце на момент звернення з позовом до суду. Тому до позовних вимог не застосовується позовна давність, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час, поки існують правовідносини та правопорушення.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що судову експертизу у справі проведено без усіх необхідних документів, а матеріали, що були у справі, є недостатніми, суд апеляційної інстанції відхилив, оскільки достатність наданих матеріалів для проведення судової експертизи визначає не сторона чи її представник, а експерт. Аналіз матеріалів справи свідчить, що експертом подавалося до суду клопотання про надання додаткових матеріалів для проведення судової експертизи. Клопотання виконане, матеріали надані, в тому числі обмінні файли на дві суміжні земельні ділянки сторін, копія технічної документації із землеустрою, матеріали топографо-геодезичних обстежень цих ділянок, тощо. Отримавши всі ці матеріали, експерт зазначив, що їх достатньо для проведення експертизи та надання висновку.

Суд апеляційної інстанції не погодився із доводами апеляційної скарги щодо необґрунтованості стягнення правничої допомоги в сумі 9 000,00 грн, вказавши, що стягнутий судом першої інстанції розмір витрат за надану правничу допомогу є співмірним із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг і витраченим адвокатом часом на надання таких послуг, зазначена сума гонорару відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У листопада 2022 року ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій просить рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14 грудня 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду від 22 червня 2022 року скасувати, справу передати на новий розгляд, стягнути з позивача судовий збір.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної порушена процедура проведення спрощеного позовного провадження, а саме:

в ухвалі про відкриття апеляційного провадження вказано «форма і зміст апеляційної скарги приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» відповідають вимогам статті 356 ЦПК України», але ця справа не має ніякого відношення до страхових компаній;

в ухвалі про відкриття апеляційного провадження не вказано, що цивільна справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження та не містить роз`яснення ОСОБА_2 про те, що вона може ініціювати питання про перехід до розгляду вказаної справи за правилами загального позовного провадження;

в ухвалі суду апеляційної інстанції від 26 квітня 2022 року суд призначає справу до розгляду на 11 год. 00 хв 22 червня 2022 року та відмовляє у задоволення клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку у приміщенні Охтирського міськрайонного суду Сумської області, оскільки Верховним Судом змінено територіальну підсудність справ цього суду на Шишацький районний суд Полтавської області. Вважає, що суд виключив будь-яку можливість участі відповідача або його представника у судовому засіданні;

суд не надіслав для ознайомлення ні відповідачу , ні його представнику копію ухвали від 26 квітня 2022 року;

вказана в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції інформація про те, що представник позивача - адвокат Абрамович О. В. комусь надсилав відзив на апеляційну скаргу, а відповідач разом із представником належно повідомлені судом про проведення судового засідання, але не з`явилися до суду, є недостовірною. Крім того, копія оскаржуваної постанови не була надіслана на адресу відповідача. Не надання відповідачу права надати відповідь на відзив на апеляційну скаргу свідчить про недотримання судом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу рівності сторін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 січня 2023 року справу № 583/3016/20 призначено судді-доповідачеві Дундар І. О.

Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2023 року заяву ОСОБА_2 про поновлення пропущеного процесуального строку, яка підписана ОСОБА_3 , повернуто.

Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2023 року продовжено ОСОБА_2 строк на усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2023 року поновлено ОСОБА_2 строкна касаційне оскарження рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14 грудня 2021 року та постанови Сумського апеляційного суду від 22 червня 2022 року, відкрито касаційне провадження у справі № 583/3016/20, витребувано з суду першої інстанції цивільну справу № 583/3016/20.

У квітні 2023 року матеріали справи № 583/3016/20 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14 грудня 2021 року та постанови Сумського апеляційного суду від 22 червня 2022 року відмовлено. Відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14 грудня 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду від 22 червня 2022 року повернуто ОСОБА_2 без розгляду. Справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 30 березня 2023 рокузазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 2-2617/2009, від 15 вересня 2021 року у справі № 174/814/19 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України).

Позиція Верховного Суду

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 3 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Право учасників справи брати участь в судових засіданнях закріплено у пункті 2 частини першої статті 43 ЦПК України.

Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій у разі необхідності та призначення справи до розгляду. Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням (стаття 366 ЦПК України).

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу (частина третя статті 368 ЦПК України).

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня (частина п`ята статті 272 ЦПК України).

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (частина шоста статті 272 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 3 розділу VII «Формування і оформлення судових справ» Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814, документи апеляційного провадження (підшиваються до справи відповідно до порядку формування судової справи, визначеного цією Інструкцією, - у хронологічному порядку відповідно до часу надходження документа до суду або створення документа судом); інші документи у хронологічному порядку. Конверти підшиваються після документів, що надійшли в них до суду. Якщо конверт надійшов як вкладення, він підшивається після відповідного документа.

У справі, що переглядається:

ухвалою Сумського апеляційного суду від 26 квітня 2022 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22 червня 2022 року об 11 год 00 хв. У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку у приміщенні Охтирського міськрайонного суду Сумської області відмовлено (т. 2 а. с. 134);

у матеріалах справи міститься супровідний лист про направлення ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 копії ухвали Сумського апеляційного суду від 26 квітня 2022 року та судової повістки (т. 2 а. с. 135);

натомість, 10 травня 2022 року на адресу суду повернулось поштове відправлення з повісткою про виклик ОСОБА_2 у судове засідання на 22 червня 2022 року на 11 год 00 хв з відмітками оператора поштового зв`язку про причини повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою», в якому містився лише бланк розписки на ім`я ОСОБА_2 про отримання повістки про виклик до суду на 22 червня 2022 року (т. 2 а. с. 157-160);

таким чином, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що в матеріалах справи відсутні відомості про вручення ОСОБА_2 копії ухвали Сумського апеляційного суду від 26 квітня 2022 року про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку та розглянув справу без участі відповідача. Тобто, суд апеляційної інстанції не забезпечив відповідачу можливість взяти участь у судовому засіданні, що є порушенням права на доступ до правосуддя та порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане порушення суду створило перешкоди відповідачу належним чином користуватися передбаченими нормами ЦПК України процесуальними правами.

З урахуванням наведеного, постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Щодо судових витрат

Згідно із підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

Тому, з урахуванням висновку щодо суті касаційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Сумського апеляційного суду від 22 червня 2022 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Сумського апеляційного суду від 22 червня 2022 рокувтрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Д. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук