Постанова

від 20.12.2023 по справі 755/3267/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

20 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 755/3267/17

провадження № 61-13236св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

треті особи: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Садівниче товариство «Сілікатчик»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року в складі колегії суддів: Сліпченка О. І., Сушко Л. П., Олійника В. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та просила: зобов`язати відповідачів усунути їй перешкоди у користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на території Садівничого товариства «Сілікатчик» (далі - СТ «Сілікатчик»); зобов`язати ОСОБА_3 знести самовільно зведений садовий будинок (1 поверх + мансарда, загальна площа 92,5 кв. м), розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:610:0003 за адресою: АДРЕСА_1 .

На обґрунтування позову зазначала, що вона та ОСОБА_2 є рідними дітьми ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті батька відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0,0630 га, розташованої на АДРЕСА_2 , яку згідно заповіту від 02 жовтня 2003 року ОСОБА_4 заповів їй.

13 березня 2012 року вона отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказану земельну ділянку, однак не може використовувати земельну ділянку на власний розсуд, оскільки ОСОБА_3 (зять ОСОБА_2 ) без дозволу на виконання підготовчих та будівельних робіт самовільно збудував на спірній земельній ділянці будинок, який не прийнятий в експлуатацію.

Неправомірні дії відповідачів змусили її звернутись до компетентних органів в сфері містобудування, за результатами перевірки 21 грудня 2016 року Департаментом з питань державного архітектурного-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської Ради (КМДА) видано ОСОБА_3 обов`язковий до виконання припис з вимогою усунути допущенні правопорушення, який залишено з залишено останнім без виконання.

З огляду на наведене, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надала суду належні та допустимі докази на підтвердження тієї обставини, що з моменту прийняття нею спадщини за заповітом відповідачі чинять перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою, а ОСОБА_3 здійснив на ній самочинне будівництво садового будинку.

Постановою Київського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2021 року скасовано позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні земельною ділянкою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , на території СТ «Сілікатчик».

Зобов`язано ОСОБА_3 знести самовільно зведений садовий будинок (загальна площа 92,5 кв. м), розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:610:0003 за адресою: АДРЕСА_1 , на території СТ «Сілікатчик».

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що власником спірної земельної ділянки є ОСОБА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не отримували жодних документів про право власності чи користування спірною земельною ділянкою, відтак внаслідок побудови ОСОБА_3 спірного будинку порушено права ОСОБА_1 на володіння, користування на розпорядження належною їй земельною ділянкою.

Спірний будинок побудований ОСОБА_3 самовільно без необхідних дозвільних документів, які надають право на виконання будівельних робіт, що підтверджується приписом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21 грудня 2016 року.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У грудні 2022 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_5 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

На обґрунтування касаційної скарги зазначав про застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17 липня 2018 року в справі № 820/3183/16, від 31 липня 2018 року в справі № 813/6426/14, від 07 вересня 2018 року в справі № 813/6284/14, від 06 березня 2019 року в справі № 814/2645/15, від 15 травня 2019 року в справі № 813/6423/14, від 26 червня 2019 року в справі № 303/3567/16-ц, від 07 квітня 2020 року в справі № 916/2791/13, від 16 грудня 2020 року в справі № 206/4028/18, від 07 грудня 2022 року в справі № 523/5552/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також оскаржив судове рішення з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Апеляційний суд не дослідив фактичні обставини щодо здійсненого відповідачем будівництва, існування двох будинків на належній позивачу земельній ділянці, не проаналізував, чи не становитиме для відповідача задоволення вимоги про знесення самочинно побудованого будинку надмірний тягар з урахуванням конкретних обставин справи.

Позивач не уточнила, який будинок вона просить знести - садовий будинок, побудований за життя батька ОСОБА_4 чи заміський житловий будинок, побудований ОСОБА_3 .

Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Дніпровського районного суду м. Києва.

08 лютого 2023 року справа № 755/3267/17 надійшла до Верховного Суду.

ОСОБА_1 направила відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

ОСОБА_3 постанову апеляційного суду в касаційному порядку не оскаржував, тому вказане судове рішення в частині вирішення вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язання знести самовільно зведений садовий будинок в силу вимог статті 400 ЦПК України не переглядається.

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4

27 червня 2002 року ОСОБА_4 склав на ім`я ОСОБА_2 заповіт, яким заповів належну йому на праві особистої власності земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,600 га та садовий будинок, які знаходяться на території СТ «Сілікатчик» на АДРЕСА_2 . Заповіт посвідчений нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори Долговою З. М., зареєстрований в реєстрі за № 1у-1158.

02 жовтня 2003 року ОСОБА_4 склав заповіт на ім`я ОСОБА_1 , яким заповів їй все своє майно, в тому числі спірну земельну ділянку. Заповіт посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною В. В., зареєстровано в реєстрі за № 7873.

13 березня 2012 року державний нотаріус Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори Ковалевська Н. В. видала ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за № 8-553, згідно з яким остання успадкувала земельну ділянку площею 0,0630 га, кадастровий номер: 8000000000:66:610:0003, що розташована на території АДРЕСА_1 та належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-КВ №153663, виданого Київською міською радою 29 серпня 2002 року на підставі рішення Київської міської ради від 06 вересня 2001 року № 15/1449. Цільове призначення земельної ділянки - ведення садівництва.

23 лютого 2016 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відомості щодо реєстрації права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1

21 грудня 2016 року головним державним інспектором інспекційного відділу № 3 управління контролю за будівництвом Якимчук М. С. винесено Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил замовнику будівництва ОСОБА_3 , оскільки за результатами позапланової перевірки, проведеної на будівництві садового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що на земельній ділянці виконані будівельні роботи з будівництва садового будинку (1 пов. + масандра, загальна площа 92,5 кв. м) самовільно без документів, які надають право на виконання будівельних робіт, що є порушенням частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Зобов`язано ОСОБА_3 усунути допущенні порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у термін до 27 квітня 2017 року.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 319 ЦК власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним (стаття 321 ЦК України).

Встановлено, що земельна ділянка, на якій розташований спірний самочинний об`єкт нерухомого майна належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. Позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об`єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначила про порушення її прав як власника земельної ділянки АДРЕСА_3 , оскільки ОСОБА_3 самочинно побудував на належній їй земельній ділянці будинок.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Згідно статті 51 ЦПК України належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 не обґрунтувала, яким чином ОСОБА_2 створює перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою та порушує її право власності на вказаний об`єкт нерухомості.

У справі, що переглядається, встановлено, що самочинне будівництво на належній позивачу земельній ділянці здійснив саме ОСОБА_3 , у зв`язку з чим 21 грудня 2016 року головний державний інспектор інспекційного відділу № 3 управління контролю за будівництвом ОСОБА_6 винесла припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Оскільки під час дослідження доказів та встановлення фактів у справі судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, правильно застосовані норми матеріального закону, тому рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою є законним і обґрунтованим.

Установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції в частині вирішення вимог до ОСОБА_2 і залишає в силі в цій частині рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року в частині вирішення вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою скасувати, залишити в цій частині в силі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2021 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська СуддіА. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов