Рішення

від 13.12.2023 по справі 695/3698/21

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/3698/21

номер провадження 2/695/1266/23

13 грудня 2023 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Ушакової К.М.

за участю: секретаря судового засідання Коршуна Є.А.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача адвоката Витріщак Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Садівничого товариства «Орбіта» до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

в с т а н о в и в:

Садівниче товариство «Орбіта» звернулося до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу. В обґрунтування позову вказує, що ОСОБА_2 є членом СТ «Орбіта» та має в приватній власності земельну ділянку в межах садівничого товариства по АДРЕСА_1 . Відповідно до статуту СТ «Орбіта» свої обов`язки та статутні завдання перед членами садівничого товариства виконало в повному обсязі. Відповідач свої обов`язки відповідно до чинного законодавства та статуту виконав не в повному обсязі, що призвело до виникнення боргу перед позивачем по сплаті членських внесків, використання електричної енергії та за повірку технічного стану лічильника на загальну суму 15609,40 грн.

Оскільки ОСОБА_2 , всупереч чинного законодавства та статуту відмовився сплатити членські внески, заборгованість з електропостачання та заборгованість за повірку технічного стану лічильника, позивач просить стягнути з відповідача борг в розмірі 15609,40 грн.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14.04.2022 провадження у справі відкрито та визначено справу розглянути в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06.06.2022 позов Садівничого товариства «Орбіта» до ОСОБА_2 про стягнення боргу задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Садівничого товариства «Орбіта» заборгованість за оплату членських внесків в розмірі 3955,00 грн., заборгованість за оплату комунальних послуг в розмірі 11054,40 грн., заборгованість за повірку лічильника в розмірі 600,00 грн. та 2270,00 грн. судового збору.

21 серпня 2023 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з заявою про перегляд заочного рішення, яку мотивував тим, що пунктом 10.2.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 визначено, що закупівля електричної енергії та розподіл здійснюються за рахунок коштів споживачів колективного побутового споживача. Умови використання електричної енергії, розрахунків за неї, умови технічного забезпечення електропостачання електроустановок споживачів колективного побутового споживача, утримання та обслуговування технологічних електричних мереж колективного побутового споживача регулюються установчими документами та/або укладеними в установленому законодавством порядку договорами між споживачами колективного побутового споживача та колективним побутовим споживачем щодо розподілу та постачання електричної енергії в межах колективного побутового споживача. На підтвердження заборгованості за спожиту електроенергію садівниче товариство «Орбіта» надало суду лист-таблицю з показниками лічильників з 10.06.2019: кінечні - 922 кВт (не зазначено на яку дату), початкові - 783 кВт, фактичні - 7502 кВт та розрахунок заборгованості. Заборгованість за спожиту електроенергію у сумі 11054, 40 грн. розрахована позивачем виходячи з показів лічильника з 10.06.2019 7502 кВт. За цими даними неможливо встановити період споживання електроенергії, фактичні покази споживання за 2019 рік і, відповідно, тариф за яким постачалася електроенергія і проводився розрахунок заборгованості. Акт СТ «Орбіта» від 22.05.2020 про зняття лічильника, наданий позивачем, не містить даних про покази спожитої електроенергії. Більш того, лист-таблиця з показниками лічильників у рядку з прізвищем ОСОБА_3 містить підпис, який він не вчиняв, що викликає сумнів у достовірності показів лічильника.

Установчими документами СТ «Орбіта», доданими до позовної заяви (статут 2011 року, затверджений загальними зборами 28.05.2011, протокол №3 загальних зборів від 31.08.2019) не врегульовані питання порядку оплати комунальних послуг, що надаються за посередництва товариства, зокрема щодо строків, розмірів, тощо. Зі змісту протоколу №3 від 31.08.2019, наданого позивачем, вбачається, що загальними зборами членів СТ ‹Орбіта» було прийнято рішення про збільшення розміру членських внесків на 2019 рік з урахуванням погашеної заборгованості за витрачену електроенергію у розмірі 11054,40 грн. Тобто, заборгованість за електроенергію у сумі 11054,40 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, вже погашена за рахунок членських внесків за 2019 рік. Підстави для її стягнення у СТ «Орбіта» з 31.08.2019 відсутні.

Акт № 1 від 22.05.2020 наданий позивачем не є належним та допустимим доказом, адже не відповідає формі встановленій Порядком подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2015 р. № 474. Згідно ч. 9 Порядку №474 демонтаж засобу вимірювальної техніки проводиться представником виконавця виключно у присутності споживача та оформляється актом за формою згідно з додатком 2. В матеріалах справи відсутній акт згідно такої форми. До того ж, нормами ч. 4 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» унормовано, що повірка засобу вимірювальної техніки - електролічильника - проводиться за рахунок тарифів електропостачання і здійснюється за рахунок суб?єктів господарювання, що надають послуги з електропостачання. Відтак, вимога позивача про стягнення заборгованості за повірку технічного стану лічильника в розмірі 600 грн. суперечить закону.

Згідно правової позиції, викладеної ВС у постанові від 13 липня 2022 року у справі №761/2739/20 член кооперативу є носієм певних корпоративних прав та відповідних корпоративних обов`язків. Відносини щодо стягнення заборгованості за членськими внесками стосуються діяльності кооперативу, оскільки несплата внесків впливає на можливість виконувати мету та завдання, задля реалізації яких й створено це товариство. Просив врахувати суд вказану правову позицію.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 05.09.2023 заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення та його скасування у справі №695/3698/21 за позовом Садівничого товариства «Орбіта» до ОСОБА_2 про стягнення боргу задоволено. Поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06.06.2022. Скасовано заочне рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06.06.2022 у цивільній справі №695/3698/21 за позовом Садівничого товариства «Орбіта» до ОСОБА_2 про стягнення боргу та призначено дану справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

приєднати до матеріалів справи копії квитанцій до касового прибуткового ордеру № 18/23 від 22.08.2023 та № 14/23 від 31.07.2023, попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат в цивільній справі.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.11.2023 приєднано до матеріалів справи копії квитанцій до касового прибуткового ордеру № 18/23 від 22.08.2023 та № 14/23 від 31.07.2023, попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат в цивільній справі. Закрито підготовче засідання у цивільній справі за позовом САДІВНИЧОГО ТОВАРИСТВА "ОРБІТА" до ОСОБА_2 про стягнення боргу. Призначено справу до судового розгляду у порядку загального позовного провадження.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та просив задовольнити. Додатково пояснив, що у листі-таблиці з показниками лічильника підпис вчинив не відповідач.

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Витріщак Т.І. просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у заяві про перегляд заочного рішення. Додатково пояснила, що матеріали справи не містять доказів, які підтверджують, що відповідач є членом СТ «ОРБІТА». Відсутні договори про постачання електроенергії або надання таких послуг позивачем. Повірку лічильника відповідно до законодавства здійснює власник, тобто СТ «ОРБІТА». Акт перевірки лічильника не відповідає формі Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку. Просила стягнути з позивача понесені відповідачем витрати на правову допомогу.

Заслухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ст.4ЦПКУкраїни кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.13ЦПКУкраїни суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Основним законом, який регулює діяльність позивача, єЗакон України «Про кооперацію».

Відповідно до ч. 1ст. 6 Закону України «Про кооперацію»кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Згідно ч. 2ст. 6 Закону України «Про кооперацію»відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Основними принципами кооперації згідно ізстаттею 4 Закону України «Про кооперацію»є, зокрема, безпосередня участь членів кооперативної організації у її діяльності, рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос).

Відповідно до ст.8цього ЗаконуУкраїни «Прокооперацію» статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Згідно з п. 16 статуту СТ «ОРБІТА», затвердженого загальними зборами 28.05.2011 засновники товариства вважаються прийнятими в його члени з моменту державної реєстрації товариства. Інші вступаючі у товариство особи приймаються в його члени загальними зборами на підставі особистої заяви власника садової земельної ділянки. Заява подається до правління товариства. До заяви мають бути додані документи, що підтверджують право заявника на садову земельну ділянку в межах товариства. На організаційні витрати з оформлення документації заявник сплачує вступний внесок у розмірі встановленому загальними зборами. Спадкоємці померлого члена товариства звільняються від сплати вступного внеску. Правління вносить до порядку денного найближчих загальних зборів питання про заявника в члени товариства.

Пунктом 2.1 статуту СТ «ОРБІТА», затвердженого протоколом №2 від 11.09.2021 загальними зборами «ОРБІТА» передбачено, що предметом діяльності САДІВНИЧОГО ТОВАРИСТВА «ОРБІТА», як організації, заснованої на добровільних засадах громадянами - власниками садових земельних ділянок, є задоволення матеріальних та інших потреб членів товариства в результаті вирощування ними на земельних ділянках своїми силами і засобами плодових, ягідних, овочевих та інших сільськогосподарських культур та іншої діяльності, організації здорового відпочинку членів товариства та членів їх сімей, а також сприяння членам товариства у вирішенні загальних соціально-господарських завдань, сприяння в організації побуту і відпочинку членів-садівників і членів їх сімей.

Відповідно до п. 3.3 вказаного вище статуту прийом в члени товариства проводиться за письмовою заявою особи, що вступає, на ім?я Голови правління. До заяви мають бути додані документи, що підтверджують право заявника на садову земельну ділянку в межах товариства. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок у порядку та розмірах, визначених його статутом. Правління вносить до порядку денного найближчих загальних зборів питання про прийом заявника в члени товариства. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів.

Громадяни, які ведуть садівництво на території товариства в індивідуальному порядку, платежі за договорами про користування спільним майном товариства вносять до каси товариства у строки, передбачені умовами договорів. Касир видає їм квитанцію до прибуткового касового ордеру (пункт 4.8 вказано вище статуту).

У той же час, позивачем не доведено, що відповідач є членом СТ «ОРБІТА», оскільки не надано заяви про вступ до товариства ОСОБА_2 , протоколу загальних зборів СТ «ОРБІТА», на яких вирішувалося питання про прийом відповідача в члени товариства, доказів оплати членських внесків, членського квитка товариства тощо.

Суд зауважує, що сама лише належність відповідачу на праві власності земельної ділянки в СТ «ОРБІТА» не свідчить про наявність у відповідача статусу члена даного кооперативу.

Відповідно до положень ст.1Закону України«Про ринокелектричної енергії» побутовий споживач індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність). Оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії. Оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.

Згідно п.1.1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 14.03.2018 року №312 (далі Правила), ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Згідно п.1.1.2 Правил, оператор системи - оператор системи передачі, оператор системи розподілу або оператор малої системи розподілу. Основний споживач - споживач та/або власник електричних мереж, який не є оператором системи, електричні мережі якого використовуються оператором системи для транспортування електричної енергії іншим споживачам та/або для транспортування електричної енергії в мережі оператора системи. Побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).

Розділом 5.5. Правил визначено права та обов`язки споживача.

Відповідно до п.10.2.4. Правил, колективний побутовий споживач на підставі договору про постачання електричної енергії здійснює закупівлю електричної енергії у постачальника електричної енергії з метою її подальшого використання споживачами колективного побутового споживача для задоволення комунально-побутових потреб споживачів колективного побутового споживача, для технічних цілей та інших потреб колективного побутового споживача. За обсяг закупленої електричної енергії з постачальником електричної енергії розраховується колективний побутовий споживач відповідно до умов договору.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 09.10.2019 року по справі №317/629/15-ц, садове товариство (населений пункт) є споживачем електроенергії - юридичною особою, що закуповує електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок всього товариства (населеного пункту), зокрема для забезпечення електричною енергією членів садового товариства (споживачів населеного пункту).

Однак, як установлено судом вище, матеріали справи не містять доказів прийняття відповідача до членів СТ «ОРБІТА». Крім того, відсутні докази про укладення договору між позивачем та відповідачем про користування спільним майном.

Розрахунок заборгованості електропостачання ОСОБА_2 , який наданий позивачем до позовної заяви, суд не бере до уваги, оскільки обрахований згідно таблиці показників лічильника, де відсутні повні дати кінцевих, початкових, фактичних показників, містить виправлення та не підписані самим відповідачем, що не заперечувалося представником позивача у судовому засіданні. За цими даними неможливо встановити період споживання електроенергії, фактичні покази споживання за 2019 рік і тариф за яким постачалася електроенергія і проводився розрахунок заборгованості.

Відповідно допункту 9 Порядку поданнязасобів вимірювальноїтехніки наперіодичну повірку,обслуговування таремонт,затвердженого постановоюКМУ від08.07.2015№ 474,представник виконавцяпред`являє споживачевінаправлення,видане йомувиконавцем,для проведенняперіодичної повіркиабо ремонтузасобу вимірювальноїтехніки,а такожу разіпотреби демонтажутакого засобу. Демонтаж засобу вимірювальної техніки проводиться представником виконавця виключно у присутності споживача та оформляється актом за формою згідно з додатком 2.

Акт від 22.05.2020, долучений до позовної заяви, не відповідає формі, яка зазначена в додатку 2 до Порядку, оскільки у ньому відсутні показання засобу вимірювальної техніки.

Отже, під час розгляду справи належних доказів, у розумінні статей12,81 ЦПК України, щодо наявності передбаченихзакономпідстав для стягнення заборгованості за оплату комунальних послуг (електроенергії) та повірку лічильника, позивачем суду надано не було, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення заборгованості за оплату членських внесків суд приходить до наступних висновків.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

В порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно з частинами першою, другою статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України) під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

За змістом положень статті 167 ГК України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами. Отже, корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи.

За змістом положень статті 4, частини першої статті 20 та статті 167 ГК України сторонами корпоративного спору є або юридична особа та її учасник (засновник, акціонер, член), або учасники юридичної особи, які володіють корпоративними правами, у тому числі учасник, який вибув.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 916/2791/16 (провадження № 12-141гс18) зроблено висновки про те, що спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Відносини щодо стягнення заборгованості за членськими внесками стосуються діяльності СТ «ОРБІТА», оскільки несплата внесків впливає на можливість виконувати мету та завдання, задля реалізації яких й створено це товариство.

Питання необхідності сплати внесків та їх розміру вирішується загальними зборами членів товариства шляхом прийняття відповідних рішень та невиконання яких може бути підставою для виключення особи з членів товариства, тому розгляд позовної вимоги про стягнення заборгованості зі сплати членських внесків передбачає надання оцінки законності дій зазначеного органу товариства.

Ці обставини у сукупності доводять існування між сторонами саме корпоративного спору.

Наведене свідчить про те, що спірні правовідносини стосуються прав учасників справи, пов`язаних із діяльністю юридичної особи. Тобто спір між СТ «ОРБІТА»та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати членських внесків пов`язаний з корпоративними відносинами. Такий висновок узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 13.07.2022 у справі №761/2739/20.

Враховуючи викладене, спір в частині стягнення заборгованості зі сплати членських внесків підвідомчий суду не цивільної, а господарської юрисдикції.

Відповідно до частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд приходить до таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів відповідача в суді здійснювала адвокат Витріщак Т.І. на підставі договору про надання правової допомоги та ордеру серії СА № 1061038, попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, квитанцій до прибуткового касового ордеру № 18/23 та № 14/23 на загальну суму 12000 грн.

Однак, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно п.1 ч.3ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються,у разі відмови в позові - на позивача.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. (ч.8ст. 141 ЦПК України).

Згідно ч.ч. 2, 3ст. 137 ЦПК України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правову допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представником відповідача не надано суду детальний опис робіт, виконаних адвокатом під час розгляду справи, з їх конкретною оцінкою у грошовому виразі, що позбавляє суд можливості належно оцінити аргументацію такої оцінки виконаних робіт.

Зважаючи на те, що роботи по наданню правової допомоги представником все-таки надавались, суд вважає за можливе на свій розсуд оцінити якість та кількість виконаних робіт, виходячи із складності справи, кількості судових засідань, явки представника у судові засідання, тощо.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про стягнення з позивача на користь відповідача 7000 грн. в погашення витрат на професійну правову допомогу. Таку суму суд вважає достатньою для задоволення вимог представника відповідача у даній справі.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст.ст. 255, 141, 142, 259,263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

у задоволені позову Садівничого товариства «Орбіта» (місце знаходження: с. Хвильово-Сорочин, Золотоніський район, Черкаська обл.; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 21369181) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за оплату комунальних послуг та за повірку лічильника відмовити.

Провадження в цивільній справі за позовом Садівничого товариства «Орбіта» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати членських внесків закрити.

Роз`яснити позивачу, що розгляд справи за його позовом в частині стягнення заборгованості зі сплати членських внесків віднесено до юрисдикції господарських судів.

Заяву про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Садівничого товариства «Орбіта» на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу в сумі 7000 (сім тисяч) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення буде складено 22.12.2023.

Суддя: К.М. Ушакова