Вирок
від 25.12.2023 по справі 381/729/22
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 381/729/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.12.2023 м. Київ

Печерський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши кримінальне провадження № 42020000000001696 відомості про яке 15.09.2020 внесено до ЄРДР за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Воронки, Володимирецького району Рівненської області, українця, громадянина України, раніше не судимого, народного депутата України ІХ-го скликання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ; захисники: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; обвинувачений ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В :

Стороною обвинувачення ОСОБА_3 пред`явлене обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а саме в умисному ухиленні від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Так обвинувачення, яке сформульовано в обвинувальному акті і підтримане прокурором під час судового розгляду є наступним.

Як стверджує сторона обвинувачення у липні 2012 року ОСОБА_3 розпочав господарську діяльність щодо будівництва на земельних ділянках в адміністративних межах сіл Софіївська Борщагівка та Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області низки багатоквартирних житлових будинків з метою подальшого, після завершення їх будівництва, отримання доходу від продажу в таких будинках квартир та нежитлових приміщень третім особам, що відповідно до Національного класифікатора України, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457, підпадає під вид економічної діяльності «Купівля та продаж власного нерухомого майна» (КВЕД-2010: Клас 68.10).

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно з ч. 1 ст. 58 ГК України суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом.

Частинами 2, 3 ст. 50 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Якщо особа розпочала підприємницьку діяльність без реєстрації, уклавши відповідні договори, вона не має права оспорювати ці договори на тій підставі, що вона не є підприємцем.

Разом з тим, усвідомлюючи, що така діяльність фактично є підприємницькою, буде спрямована на виготовлення товарів (квартир, нежитлових приміщень) та отримання від їх подальшої реалізації прибутку, досягнення економічних і соціальних результатів, задоволення соціальної потреби населення у власному житлі, матиме систематичний та, ураховуючи обсяги запланованих для будівництва об`єктів нерухомого майна, масштабний характер, супроводжуватиметься ризиками, які можуть випливати з ринку нерухомості, зокрема зміною попиту, наслідком якої може бути суттєве зниження ціни або неможливість реалізувати готові об`єкти нерухомого майна, а тому підпадає під визначення понять «господарська діяльність» та «підприємництво», закріплених у п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України та ч. 2 ст. 3 ГК України, та знаючи, що положеннями нормативно-правових актів законодавства передбачено обов`язок реєстрації як суб`єкта господарської діяльності у формі фізичної особи - підприємця або юридичної особи, ОСОБА_3 вирішив не здійснювати дій щодо такої реєстрації з метою створення передумов для подальшого безпідставного ухилення від виконання обов`язків, покладених на платника податків - фізичну особу - підприємця ст. 16 ПК України, яка застосовується з урахуванням порядку оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, визначеного ст. ст. 164, 167, 177 ПК України.

Першим етапом підприємницької діяльності щодо будівництва кожної нової черги багатоквартирних житлових будинків з метою отримання прибутку від подальшого продажу в них квартир та нежитлових приміщень ОСОБА_3 визначив подання необхідних для початку будівництва документів до відповідного органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Загалом ОСОБА_3 у період з липня 2012 року по березень 2017 року на підставі проєктної документації, розробленої ДП «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД», ТОВ «СВАНАТ» містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, виданих відділом містобудування і архітектури Києво-Святошинської райдержадміністрації, подав до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області такі дозвільні документи із зазначенням себе як замовника будівництва низки багатоквартирних житлових будинків з нежитловими приміщеннями:

-декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_3 (зареєстрована в Департаменті ДАБІ у Київській області 15.04.2013 за № 7/10-М-1504/52);

-декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою АДРЕСА_4 (зареєстрована в Департаменті ДАБІ у Київській області 03.04.2015 за № 10/10-М-0304/54/П);

-декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_51 , АДРЕСА_52, АДРЕСА_9 (зареєстрована в Департаменті ДАБІ у Київській області 11.08.2014 за № 7/10-М-1108/38);

-декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5, АДРЕСА_6 (зареєстрована в Департаменті ДАБІ у Київській області 04.04.2014 за № 7/10-М-0404/54);

-декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_7 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_8 (зареєстрована в Департаменті ДАБІ у Київській області 02.04.2014 за № 7/10-М-0204/50);

-декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_9 (зареєстрована в Департаменті ДАБІ у Київській області 20.10.2016 за № 10/10-М-2010/72);

-декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_9 (зареєстрована в Департаменті ДАБІ у Київській області 07.12.2016 за № 10/10-М-0702/4/П);

-декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_9 (зареєстрована в Департаменті ДАБІ у Київській області 20.10.2016 за № 10/10-М-2010/73/П);

-декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_9 (зареєстрована в Департаменті ДАБІ у Київській області 20.10.2016 за № 10/10-М-2010/74/П);

-декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 (зареєстрована в Департаменті ДАБІ у Київській області 23.06.2016 за № 10/10-М-2306/72/П);

-декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5, АДРЕСА_5 (зареєстрована в Департаменті ДАБІ у Київській області 15.03.2016 за № 10/10-М-2503/74/П);

-декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_6 , АДРЕСА_4, АДРЕСА_4 (зареєстрована в Департаменті ДАБІ у Київській області 06.06.2016 за № 10/10-М-0606/132/П);

-декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5, АДРЕСА_5 (зареєстрована в Департаменті ДАБІ у Київській області 25.03.2016 за № 10/10-М-2503/15/П);

-декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_10 , АДРЕСА_5 (зареєстрована в Департаменті ДАБІ у Київській області 18.03.2017 за №10/10-М-1803/102/П);

-декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_10 (зареєстрована в Департаменті ДАБІ у Київській області 28.12.2015 за № 10/10-М-2812/278/П);

-декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_9 , АДРЕСА_9 (зареєстрована в Департаменті ДАБІ у Київській області 03.11.2015 за № 10/10-М-0311/126/П);

-декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 (зареєстрована в Департаменті ДАБІ у Київській області 05.02.2016 за № 10/10-М-1502/79/П);

-декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_5, АДРЕСА_5 (зареєстрована в Департаменті ДАБІ у Київській області 06.06.2016 за № 10/10-М-0606/131/П);

-декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_13 (зареєстрована в Департаменті ДАБІ у Київській області 05.02.2016 за № 10/10-М-1502/80/П);

-декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , зареєстрована в Департаменті ДАБІ у Київській області 08.02.2016 за № 10/10-М-0802/111/П);

-декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 (зареєстрована в Департаменті ДАБІ у Київській області 02.04.2015 за № 10/10-С-0204/147/П);

-декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_10 (зареєстрована в Департаменті ДАБІ у Київській області 28.04.2015 за № 10/10-М-2804/80/П);

-декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_6 (зареєстрована в Департаменті ДАБІ у Київській області 30.07.2015 за № 10/10-М-3007/36);

-декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_15 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_10 (зареєстрована в Департаменті ДАБІ у Київській області 11.08.2014 за № 10/10-С-1108/34);

-декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 (зареєстрована в Департаменті ДАБІ у Київській області 14.08.2015 за № 10/10-М-1408/108/П);

-декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_10 , АДРЕСА_10 (зареєстрована в Департаменті ДАБІ у Київській області 08.12.2014 за № 7/10-М-0812/102/П);

-декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_9 , АДРЕСА_9 (зареєстрована в Департаменті ДАБІ у Київській області 14.07.2014 за № 7/10-М-1407/63);

-декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_9 , АДРЕСА_16 (зареєстрована в Департаменті ДАБІ у Київській області 14.07.2014 за № 7/10-М-1407/62);

-декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 (зареєстрована в Департаменті ДАБІ у Київській області 26.08.2014 № 7/10-М-2608/82);

-декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_5 (зареєстрована в Департаменті ДАБІ у Київській області 14.07.2014 за № 7/10-М-1407/61);

-декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_3 (зареєстрована в Департаменті ДАБІ у Київській області 05.12.2012 за № 7/10-М-0512/238);

-декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_3 (зареєстрована в Департаменті ДАБІ у Київській області 05.09.2012 за № 7/10-М-0509/187);

-декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 (зареєстрована в Департаменті ДАБІ у Київській області 30.07.2012 за № 0831229852).

Крім того, ОСОБА_3 у період з вересня 2017 року по квітень 2018 року отримав такі дозвільні документи на виконання будівельних робіт багатоквартирних житлових будинків із зазначенням себе як замовника будівництва:

-дозвіл на виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_9 , АДРЕСА_9 (зареєстрований в Департаменті ДАБІ у Київській області 22.11.2017 за № 10/10-М-2211/103);

-дозвіл на виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_17 (зареєстрований в Департаменті ДАБІ у Київській області 15.09.2017 за № 10/10-М-1509/103);

-дозвіл на виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_18 (зареєстрований в Департаменті ДАБІ у Київській області 28.03.2018 за № 10/10-М-2803/68);

-дозвіл на виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_19 (зареєстрований в Департаменті ДАБІ у Київській області 24.04.2018 за № 10/10-М-2404/60).

Після оформлення та отримання зазначених вище дозвільних документів на будівництво ОСОБА_3 , фактично здійснюючи господарську діяльність від свого імені як фізична особа без реєстрації суб`єкта господарської діяльності, з метою отримання прибутку від продажу об`єктів нерухомого майна організував та профінансував будівництво вказаних багатоквартирних житлових будинків з нежитловими приміщеннями.

При цьому для здійснення цього будівництва ОСОБА_3 використав земельні ділянки в адміністративних межах сіл Софіївська Борщагівка та Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, а також залучив як генерального підрядника ТОВ «МІД-СЕРВІС».

Після завершення будівництва вказаних багатоквартирних житлових будинків, яке тривало почергово у період 2012-2019 років, на підставі дозвільних документів, а саме:

-акта про готовність об`єкта до експлуатації від 22.12.2017, заяви на видачу сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, зареєстрованої в Департаменті ДАБІ у Київській області 22.12.2017 за № 10/10-М-2212/72, по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_9 , АДРЕСА_9 ;

-акта про готовність об`єкта до експлуатації від 22.12.2017, заяви на видачу сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, зареєстрованої в Департаменті ДАБІ у Київській області 22.12.2017 за № 10/10-М-2212/75, по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_9 , АДРЕСА_9 ;

-акта про готовність об`єкта до експлуатації від 22.12.2017, заяви на видачу сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, зареєстрованої в Департаменті ДАБІ у Київській області 22.12.2017 за № 10/10-М-2212/74, по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_9 , АДРЕСА_9 ;

-акта про готовність об`єкта до експлуатації від 22.12.2017, заяви на видачу сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, зареєстрованої в Департаменті ДАБІ у Київській області 22.12.2017 за № 10/10-М-2212/73, по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_9 , АДРЕСА_9 ;

-акта про готовність об`єкта до експлуатації від 11.03.2019, заяви на видачу сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, зареєстрованої в Департаменті ДАБІ у Київській області 12.03.2019 за № 10/10-М-1203/4, по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_19 ;

-акта про готовність об`єкта до експлуатації від 11.03.2019, заяви на видачу сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, зареєстрованої в Департаменті ДАБІ у Київській області 12.03.2019 за № 10/10-М-1203/3, по об`єктах які розташовані за адресою: АДРЕСА_20 ;

-акта про готовність об`єкта до експлуатації від 05.02.2019, заяви на видачу сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, зареєстрованої в Департаменті ДАБІ у Київській області 05.02.2019 за № 10/10-М-0502/81, по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_21 ;

-акта про готовність об`єкта до експлуатації від 05.02.2019, заяви на видачу сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, зареєстрованої в Департаменті ДАБІ у Київській області 05.02.2019 за № 10/10-М-0502/80, по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_22 ;

-акта про готовність об`єкта до експлуатації від 11.07.2018, заяви на видачу сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, зареєстрованої в Департаменті ДАБІ у Київській області від 11.07.2018 за № 10/10-М-1107/68, по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_17 ;

-акта про готовність об`єкта до експлуатації від 10.11.2018, заяви на видачу сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, зареєстрованої в Департаменті ДАБІ у Київській області 13.11.2018 за № 10/10-М-1311/51, по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_53;

-акта про готовність об`єкта до експлуатації від 10.11.2018, заяви на видачу сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, зареєстрованої в Департаменті ДАБІ у Київській області від 13.11.2018 за № 10/10-М-1311/50, по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_18;

-акта про готовність об`єкта до експлуатації від 11.07.2018, заяви на видачу сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, зареєстрованої в Департаменті ДАБІ у Київській області від 11.07.2018 за № 10/10-М-1107/69, по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_23 ;

-декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої в ДАБІ 17.04.2014 за № 143141070836, по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_24 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 ;

-декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої в ДАБІ 29.04.2014 за № 143141190851, по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_7 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_8 ;

-декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої в ДАБІ 22.02.2019 за № КС141190530733, по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_4 ;

-декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої в ДАБІ 30.07.2013 за № КС143132110302, по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ;

-декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої в ДАБІ 12.12.2014 за № КС143143460153, по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_25 , АДРЕСА_9 ;

-декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої в ДАБІ 02.03.2017 за № КС1433170610931, по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_26 ;

-декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої в ДАБІ 06.03.2017 за № КС1431170652286, по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 ;

-декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої в ДАБІ 24.02.2017 за № КС143170551307, по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_6 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 ;

-декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої в ДАБІ 28.12.2016 за № КС143163630262, по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 ;

-декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої в ДАБІ 08.08.2016 за № КС142162210138, по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_13 ;

-декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої в ДАБІ 20.04.2016 за № КС143161111530 по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_27 ;

-декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої в ДАБІ 10.03.2016 за № 143160700043, по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_28 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_10 ;

-декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої в ДАБІ 25.02.2016 за № КС143160560102, по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_29 ;

-декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої в ДАБІ 15.09.2016 за № КС143162591514, по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_12 ;

-декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої в ДАБІ 20.04.2016 за № КС143161111542, по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_13 ;

-декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої в ДАБІ 19.07.2016 за № КС143162011409, по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_30 ;

-декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої в ДАБІ 28.04.2015 за № КС143151180555, по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_5 , АДРЕСА_31 , АДРЕСА_32 , АДРЕСА_33 ;

-декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої в ДАБІ 03.07.2015 за № КС14315840236, по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_10 ;

-декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої в ДАБІ 25.02.2015 за № 143150560303, по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_15 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 ;

-декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої в ДАБІ 08.02.2015 за № КС143153420209, по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 ;

-декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої в ДАБІ 13.10.2015 за № КС152860572, по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_34 ;

-декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої в ДАБІ 13.10.2014 за № КС143142860882, по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_35 ;

-декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої в ДАБІ 23.12.2014 за № КС143143570636, по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 ;

-декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої в ДАБІ 28.08.2014 за № КС143142400740, по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_9 , АДРЕСА_16 ;

-декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої в ДАБІ 10.12.2012 за № КС14312243584, по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 ;

-декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої в ДАБІ 26.12.2012 за № КС14312224314, по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ;

-декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої в ДАБІ 29.07.2014 за № КС143142100414, по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_5 ;

-декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої в ДАБІ 28.08.2013 за № КС143132400870, по об`єктах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 у період 2012-2019 років забезпечив введення їх в експлуатацію.

Після введення названих вище багатоквартирних житлових будинків в експлуатацію, яке відбувалося поетапно на протязі 2012-2019 років залежно від завершення будівництва кожної нової черги, ОСОБА_3 упродовж зазначеного періоду зареєстрував за собою право власності на 2755 об`єктів нерухомого майна, а саме квартири та нежитлові приміщення у вказаних новозбудованих багатоквартирних житлових будинках.

Наступним етапом своєї підприємницької діяльності ОСОБА_3 визначив безпосередній продаж об`єктів нерухомості в новозбудованих на його замовлення багатоквартирних житлових будинках, а також тих об`єктів, які вже перебували у його власності на момент початку будівництва, тобто станом на липень 2012 року.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, передбачено в ст. 177 ПК України, а саме:

у п. 177.1 цієї статті, відповідно до якого доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу;

у п. 177.2 цієї статті, відповідно до якого об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Ставки податку відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПК України становили:

з 01.01.2012 - 15 відсотків бази оподаткування щодо одержаних доходів. У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, перевищувала десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становила 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту;

з 01.01.2015 - 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих), якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищувала десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року. Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 цього Кодексу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищувала десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовувалася ставка 20 відсотків.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПК України з 01.01.2016 ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих).

Однак ОСОБА_3 з метою ухилення від сплати податків, усвідомлюючи, що його діяльність, яка полягала у послідовному будівництві об`єктів житлового фонду з наступною їх реалізацією населенню для задоволення його соціальних потреб, є підприємницькою, а доходи від такої діяльності мають оподатковуватись за правилами, встановленими для фізичних осіб - підприємців, а не для фізичних осіб, які реалізують власну нерухомість, продовжуючи уникати державної реєстрації як фізична особа - підприємець, знаючи, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками 15% та 17%, дохід, запланований до отримання у 2012 році та у наступних роках від здійснення підприємницької діяльності, протиправно вирішив оподатковувати у порядку, передбаченому п.п. 172.1-172.2 ст. 172 ПК України, із застосуванням ставки податку 5% замість 15% та 17%.

Під час здійснення операцій з безпосереднього продажу власних об`єктів нерухомого майна, яке тривало поетапно протягом 2012-2019 років залежно від завершення та введення в експлуатацію кожної нової черги будівництва багатоквартирних житлових будинків, ОСОБА_3 у зазначений період уповноважив ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на укладання договорів купівлі-продажу квартир і нежитлових приміщень шляхом надання їм відповідних довіреностей.

У свою чергу, ОСОБА_10 , діючи на підставі довіреності від імені ОСОБА_3 , а також ОСОБА_3 особисто у період з 04.09.2012 по 30.10.2012, перебуваючи у приміщенні приватного нотаріуса, уклали з фізичними особами договори купівлі-продажу 6 об`єктів нерухомого майна, а саме квартир у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_36 , які на праві власності належали ОСОБА_3 .

Відповідно до умов указаних договорів, які є типовими, ОСОБА_3 , як продавець, передав у власність, а покупці прийняли у власність належні продавцю на праві приватної власності об`єкти житлової/нежитлової нерухомості, що підтверджується наявністю державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Продаж здійснено за погодженою сторонами вартістю, яку покупці повністю сплатили до підписання договорів купівлі-продажу.

Зазначену в договорах ціну продажу продавець вважав вигідною для себе, її розмір не пов`язаний зі збігом тяжких для нього обставин і повністю його задовольняв.

Таким чином, ОСОБА_10 , діючи на підставі довіреності від імені ОСОБА_3 , а також ОСОБА_3 особисто у період з 04.09.2012 по 30.10.2012 продали на користь покупців квартири АДРЕСА_37 , АДРЕСА_38 , АДРЕСА_39 , АДРЕСА_40 , АДРЕСА_41 , АДРЕСА_42 , та у зазначений період ОСОБА_10 отримав від покупців указаного нерухомого майна грошові кошти на загальну суму 1 132 410 грн., які надалі передав ОСОБА_3 .

Однак ОСОБА_3 , отримавши особисто, а також через довірену особу ( ОСОБА_10 ) у період з 04.09.2012 по 30.10.2012 від покупців квартир дохід на загальну суму 1 132 410 грн., діючи умисно, з метою ухилення від сплати податків, усвідомлюючи, що його діяльність, яка полягала у послідовному будівництві об`єктів житлового фонду з наступною їх реалізацією населенню для задоволення його соціальних потреб, є підприємницькою, а доходи від такої діяльності мають оподатковуватись за правилами, встановленими для фізичних осіб-підприємців, а не для фізичних осіб, які реалізують власну нерухомість, продовжуючи уникати державної реєстрації як фізична особа - підприємець, знаючи, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками 15% та 17%, дохід у розмірі 1 132 410 грн., отриманий у 2012 році від здійснення підприємницької діяльності, оподаткував у порядку, передбаченому п.п. 172.1-172.2 ст. 172 ПК України, із застосуванням ставки податку 5% замість 15% та 17%.

При цьому ОСОБА_3 власну податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2012 рік до податкових органів за місцем свого проживання, а саме до Фастівського відділення Васильківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, розташованого за адресою: вул. Київська, 28, м. Фастів, Київська обл., у строк, визначений п. п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПК України, тобто до 10.02.2013, не подав, дохід від здійснення підприємницької діяльності у розмірі 1 132 410 грн., не задекларував, до бюджету податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2012 рік у сумі 192 080,5 грн., у строк, установлений ст. 57 цього Кодексу, тобто до 20.02.2013, не сплатив.

Надалі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , діючи на підставі довіреностей від імені ОСОБА_3 , у період з 15.01.2013 по 30.12.2013, перебуваючи у приміщеннях приватних нотаріусів, уклали із фізичними особами 164 договори купівлі-продажу 164 об`єктів нерухомого майна, а саме квартир та нежитлових приміщень у раніше збудованих на замовлення ОСОБА_3 багатоквартирних житлових будинках за адресами: АДРЕСА_43 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , а також земельних ділянок з кадастровими номерами 3222486200:03:006:5008 та 3222486200:03:006:0114.

Таким чином, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , діючи на підставі довіреностей від імені ОСОБА_3 , у період з 15.01.2013 по 30.12.2013 продали на користь покупців - фізичних осіб 164 об`єкти нерухомості, а саме квартири та нежитлові приміщення, розташовані в будинках адресами: АДРЕСА_44 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_54, а також земельні ділянки з кадастровими номерами 3222486200:03:006:5008 та 3222486200:03:006:0114, та у зазначений період отримали від покупців указаних об`єктів нерухомого майна грошові кошти на загальну суму 37 534 325 грн., які надалі передали ОСОБА_3 .

Разом з тим ОСОБА_3 , отримавши через довірених осіб ( ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ) у період з 15.01.2013 по 30.12.2013 від покупців зазначених вище квартир, нежитлових приміщень, земельних ділянок дохід на загальну суму 37 534 325 грн., усвідомлюючи, що його діяльність, яка полягала у послідовному будівництві об`єктів житлового фонду з наступною їх реалізацією населенню для задоволення його соціальних потреб, є підприємницькою, а доходи від такої діяльності мають оподатковуватись за правилами, встановленими для фізичних осіб - підприємців, а не для фізичних осіб, які реалізують власну нерухомість, тобто у порядку, передбаченому п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 177.2 ст. 177 ПК України, продовжуючи уникати державної реєстрації як фізична особа - підприємець, знаючи, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками 15% та 17%, діючи умисно, з метою ухилення від сплати податків, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах, 30.04.2014 подав до податкових органів за місцем свого проживання, а саме до Фастівського відділення Васильківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, розташованого за адресою: Київська обл., м. Фастів, вул. Київська, 28, звітну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік від 05.05.2014 № 1400002871 за формою, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» від 11.12.2013 № 793 (далі - наказ № 793), попередньо її підписавши у графі «Фізична особа - платник податку або уповноважена особа», у якій суму у розмірі 37 534 325 грн., до суми загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження господарської діяльності (рядок 02), не відніс, а задекларував її як доходи від операцій з продажу (обміну) об`єктів нерухомого та/або рухомого майна (рядок 01.02) та, відповідно, оподаткував за ставкою 5% замість 15% та 17%, сплативши при цьому до державного бюджету податок на доходи фізичних осіб у розмірі 2 868 829,84 грн., замість 6 378 541,25 грн.

Надалі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи на підставі довіреностей від імені ОСОБА_3 , у період з 22.01.2014 по 29.12.2014, перебуваючи у приміщеннях приватних нотаріусів, уклали із фізичними особами 238 договорів купівлі-продажу 238 об`єкта нерухомого майна, а саме квартир та нежитлових приміщень у раніше збудованих на замовлення ОСОБА_3 багатоквартирних житлових будинках за адресами: АДРЕСА_45 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_46 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_54

Загалом ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи на підставі довіреностей від імені ОСОБА_3 та відповідно до умов указаних договорів, отримали у період з 22.01.2014 по 29.12.2014 від покупців зазначених об`єктів нерухомого майна грошові кошти на загальну суму 68 014 264 грн., які надалі передали ОСОБА_3 .

Разом з тим ОСОБА_3 , отримавши через довірених осіб ( ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ) у період з 22.01.2014 по 29.12.2014 від покупців зазначених вище квартир та нежитлових приміщень дохід на загальну суму 68 014 264 грн., усвідомлюючи, що його діяльність, яка полягала у послідовному будівництві об`єктів житлового фонду з наступною їх реалізацією населенню для задоволення його соціальних потреб, є підприємницькою, а доходи від такої діяльності мають оподатковуватись за правилами, встановленими для фізичних осіб - підприємців, а не для фізичних осіб, які реалізують власну нерухомість, тобто у порядку, передбаченому п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 177.2 ст. 177 ПК України, продовжуючи уникати державної реєстрації як фізична особа -підприємець, знаючи, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками 15% та 17%, діючи умисно, з метою ухилення від сплати податків, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах, 29.04.2015 подав до податкових органів за місцем свого проживання, а саме до Фастівського відділення Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, розташованого за адресою: Київська обл., м. Фастів, вул. Київська, 28, звітну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік від 29.04.2015 № 1500002744 за формою затвердженою наказом № 793, попередньо її підписавши у графі «Фізична особа - платник податку або уповноважена особа», у якій суму у розмірі 68 014 264 грн., до суми загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження господарської діяльності (рядок 02), не відніс, а задекларував її як доходи від операцій з продажу (обміну) об`єктів нерухомого та / або рухомого майна (рядок 01.02) та, відповідно, оподаткував за ставкою 5% замість 15% та 17%, сплативши при цьому до державного бюджету податок на доходи фізичних осіб у розмірі 3 840 741,56 грн., замість 11 559 988,88 грн.

Надалі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи на підставі довіреностей від імені ОСОБА_3 , у період з 12.01.2015 по 29.12.2015, перебуваючи у приміщеннях приватних нотаріусів, уклали із фізичними особами 287 договорів купівлі-продажу 287 об`єктів нерухомого майна, а саме квартир та нежитлових приміщень у раніше збудованих на замовлення ОСОБА_3 багатоквартирних житлових будинках за адресами: АДРЕСА_47 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_46 , АДРЕСА_54

Загалом ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи на підставі довіреностей від імені ОСОБА_3 та відповідно до умов указаних договорів, отримали у період з 12.01.2015 по 29.12.2015 від покупців зазначених об`єктів нерухомого майна грошові кошти на загальну суму 72 362 800 грн., які надалі передали ОСОБА_3 .

Разом з тим ОСОБА_3 , отримавши через довірених осіб ( ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ) у період з 12.01.2015 по 29.12.2015 від покупців зазначених вище квартир та нежитлових приміщень дохід на загальну суму 72 362 800 грн., усвідомлюючи, що його діяльність, яка полягала у послідовному будівництві об`єктів житлового фонду з наступною їх реалізацією населенню для задоволення його соціальних потреб, є підприємницькою, а доходи від такої діяльності мають оподатковуватись за правилами, встановленими для фізичних осіб - підприємців, а не для фізичних осіб, які реалізують власну нерухомість, тобто у порядку, передбаченому п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 177.2 ст. 177 ПК України, продовжуючи уникати державної реєстрації як фізична особа - підприємець, знаючи, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками 15% та 20%, діючи умисно, з метою ухилення від сплати податків, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах, 22.04.2016 та 03.05.2016 подав до податкових органів за місцем свого проживання, а саме до Фастівського відділення Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, розташованого за адресою: Київська обл., м. Фастів, вул. Київська, 28, звітну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік від 22.04.2016 № 1600002117 та уточнюючу від 03.05.2016 № 1600002166 за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» від 02.10.2015 № 859 (далі - наказ № 859), попередньо її підписавши у графі «Фізична особа - платник податку або уповноважена особа», у якій суму у розмірі 72 362 800 грн до суми загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження господарської діяльності (рядок 10.7), не відніс, а задекларував її як доходи від операцій з продажу (обміну) об`єктів нерухомого та/або рухомого майна (рядок 10.2) та, відповідно, оподаткував за ставкою 5% замість 15% та 20%, сплативши при цьому до державного бюджету податок на доходи фізичних осіб у розмірі 4 337 900,5 грн., замість 14 465 252 грн.

Надалі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи на підставі довіреностей від імені ОСОБА_3 , у період з 10.06.2016 по 29.12.2016, перебуваючи у приміщеннях приватних нотаріусів, уклали із фізичними особами 281 договір купівлі-продажу 281 об`єкта нерухомого майна, а саме квартир та нежитлових приміщень у раніше збудованих на замовлення ОСОБА_3 багатоквартирних житлових будинках за адресами: АДРЕСА_27 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_46 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_54

Загалом ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи на підставі довіреностей від імені ОСОБА_3 та відповідно до умов указаних договорів, отримали у період з 10.06.2016 по 29.12.2016 від покупців зазначених об`єктів нерухомого майна грошові кошти на загальну суму 51 706 905 грн., які у подальшому передали ОСОБА_3 .

Разом з тим ОСОБА_3 , отримавши через довірених осіб ( ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ) у період з 10.06.2016 по 29.12.2016 від покупців зазначених вище квартир та нежитлових приміщень дохід на загальну суму 51 706 905 грн., усвідомлюючи, що його діяльність, яка полягала у послідовному будівництві об`єктів житлового фонду з наступною їх реалізацією населенню для задоволення його соціальних потреб, є підприємницькою, а доходи від такої діяльності мають оподатковуватись за правилами, встановленими для фізичних осіб - підприємців, а не для фізичних осіб, які реалізують власну нерухомість, тобто у порядку, передбаченому п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 177.2 ст. 177 ПК України, продовжуючи уникати державної реєстрації як фізична особа - підприємець, знаючи, що доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою 18%, діючи умисно, з метою ухилення від сплати податків, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах, 27.04.2017 подав до податкових органів за місцем свого проживання, а саме до Фастівського відділення Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, розташованого за адресою: Київська обл., м. Фастів, вул. Київська, 28, звітну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік від 27.04.2017 № 1700004654 за формою затвердженою наказом № 859, попередньо її підписавши у графі «Фізична особа - платник податку або уповноважена особа», у якій суму у розмірі 51 706 905 грн., до суми загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження господарської діяльності (рядок 10.7), не відніс, а задекларував її як доходи від операцій з продажу (обміну) об`єктів нерухомого та/або рухомого майна (рядок 10.2) та, відповідно, оподаткував за ставкою 5% замість 18%, сплативши при цьому до державного бюджету податок на доходи фізичних осіб у розмірі 3 035 368,15 грн., замість 9 307 242,9 грн.

Надалі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи на підставі довіреностей від імені ОСОБА_3 , у період з 10.01.2017 по 28.12.2017, перебуваючи у приміщеннях приватних нотаріусів, уклали із фізичними особами 300 договір купівлі-продажу 300 об`єктів нерухомого майна, а саме квартир та нежитлових приміщень у раніше збудованих на замовлення ОСОБА_3 багатоквартирних житлових будинках за адресами: АДРЕСА_27 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_46 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_54

Відповідно до умов указаних договорів, які є типовими, ОСОБА_3 , як продавець, передав у власність, а покупці прийняли у власність належні продавцю на праві приватної власності об`єкти житлової / нежитлової нерухомості, що підтверджується наявністю державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Разом з тим, ОСОБА_3 , отримавши через довірених осіб ( ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ) у період з 10.01.2017 по 28.12.2017 від покупців зазначених вище квартир та нежитлових приміщень дохід на загальну суму 66 681 240 грн., усвідомлюючи, що його діяльність, яка полягала у послідовному будівництві об`єктів житлового фонду з наступною їх реалізацією населенню для задоволення його соціальних потреб, є підприємницькою, а доходи від такої діяльності мають оподатковуватись за правилами, встановленими для фізичних осіб - підприємців, а не для фізичних осіб, які реалізують власну нерухомість, тобто у порядку, передбаченому п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 177.2 ст. 177 ПК України, продовжуючи уникати державної реєстрації як фізична особа - підприємець, знаючи, що доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою 18%, діючи умисно, з метою ухилення від сплати податків та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах, 26.04.2018 подав до податкових органів за місцем свого проживання, а саме до Фастівського відділення Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, розташованого за адресою: Київська обл., м. Фастів, вул. Київська, 28, звітну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік від 26.04.2018 № 4703 за формою, затвердженою наказом № 859, попередньо її підписавши у графі «Фізична особа - платник податку або уповноважена особа», у якій суму у розмірі 66 681 240 грн., до суми загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження господарської діяльності (рядок 10.7), не відніс, а задекларував її як доходи від операцій з продажу (обміну) об`єктів нерухомого та/або рухомого майна (рядок 10.2) та, відповідно, оподаткував за ставкою 5% замість 18%, сплативши при цьому до державного бюджету податок на доходи фізичних осіб у розмірі 2 857 571,5 грн., замість 12 002 623,2 грн.

Надалі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи на підставі довіреностей від імені ОСОБА_3 , у період з 09.01.2018 по 30.12.2018, перебуваючи у приміщеннях приватних нотаріусів, уклали із фізичними та юридичними особами 647 договір купівлі-продажу 647 об`єктів нерухомого майна, а саме квартир та нежитлових приміщень у раніше збудованих на замовлення ОСОБА_3 багатоквартирних житлових будинках за адресами: АДРЕСА_48 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_46 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_49 , АДРЕСА_55

Відповідно до умов указаних договорів, які є типовими, ОСОБА_3 , як продавець, передав у власність, а покупці прийняли у власність належні продавцю на праві приватної власності об`єкти житлової / нежитлової нерухомості, що підтверджується наявністю державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Загалом ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи на підставі довіреностей від імені ОСОБА_3 та відповідно до умов указаних договорів, отримали у період з 09.01.2018 по 30.12.2018 від покупців зазначених об`єктів нерухомого майна грошові кошти на загальну суму 210 633 493,32 грн., які надалі передали ОСОБА_3 .

Разом з тим ОСОБА_3 , отримавши через довірених осіб ( ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ) у період з 09.01.2018 по 30.12.2018 від покупців зазначених вище квартир та нежитлових приміщень дохід на загальну суму 210 633 493,32 грн., усвідомлюючи, що його діяльність, яка полягала у послідовному будівництві об`єктів житлового фонду з наступною їх реалізацією населенню для задоволення його соціальних потреб, є підприємницькою, а доходи від такої діяльності мають оподатковуватись за правилами, встановленими для фізичних осіб - підприємців, а не для фізичних осіб, які реалізують власну нерухомість, тобто у порядку, передбаченому п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 177.2 ст. 177 ПК України, продовжуючи уникати державної реєстрації як фізична особа - підприємець, знаючи, що доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою 18%, діючи умисно, з метою ухилення від сплати податків, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах, 21.04.2019 подав до податкових органів за місцем свого проживання, а саме до Фастівської ДПІ Васильківського управління ГУ ДФС у Київській області, розташованого за адресою: Київська обл., м. Фастів, вул. Київська, 28, звітну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік від 24.04.2019 № 5246 за формою, затвердженою наказом № 859, попередньо її підписавши у графі «Фізична особа - платник податку або уповноважена особа», у якій суму у розмірі 210 633 493,32 грн., до суми загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження господарської діяльності (рядок 10.7), не відніс, а задекларував її як доходи від операцій з продажу (обміну) об`єктів нерухомого та / або рухомого майна (рядок 10.2) та, відповідно, оподаткував за ставкою 5% замість 18%, сплативши при цьому до Державного бюджету податок на доходи фізичних осіб у розмірі 7 321 113,9 грн., замість 37 914 028,8 грн.

Надалі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи на підставі довіреностей від імені ОСОБА_3 , у період з 03.01.2019 по 28.12.2019, перебуваючи у приміщеннях приватних нотаріусів, уклали із фізичними особами 836 договір купівлі-продажу 836 об`єктів нерухомого майна, а саме квартир та нежитлових приміщень у раніше збудованих на замовлення ОСОБА_3 багатоквартирних житлових будинках за адресами: АДРЕСА_27 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_46 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_49 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_55

Загалом ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи на підставі довіреностей від імені ОСОБА_3 та відповідно до умов указаних договорів, отримали у період з 03.01.2019 по 28.12.2019 від покупців зазначених об`єктів нерухомого майна грошові кошти на загальну суму 293 899 154 грн., які у подальшому передали ОСОБА_3 .

Разом з тим ОСОБА_3 , отримавши через довірених осіб ( ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ) у період з 03.01.2019 по 28.12.2019 від покупців зазначених вище квартир та нежитлових приміщень дохід на загальну суму 293 899 154 грн., усвідомлюючи, що його діяльність, яка полягала у послідовному будівництві об`єктів житлового фонду з наступною їх реалізацією населенню для задоволення його соціальних потреб, є підприємницькою, а доходи від такої діяльності мають оподатковуватись за правилами, встановленими для фізичних осіб - підприємців, а не для фізичних осіб, які реалізують власну нерухомість, тобто у порядку, передбаченому п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 177.2 ст. 177 ПК України, продовжуючи уникати державної реєстрації як фізична особа - підприємець, знаючи, що доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою 18%, діючи умисно, з метою ухилення від сплати податків та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах, 24.06.2020 та 07.08.2020 подав до податкових органів за місцем свого проживання, а саме до Фастівської ДПІ Васильківського управління ГУ ДФС у Київській області, розташованого за адресою: Київська обл., м. Фастів, вул. Київська, 28, звітну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік від 25.06.2020 № 5530 та уточнюючу від 07.08.2020 № 6526 за формою, затвердженою наказом № 859, попередньо її підписавши у графі «Фізична особа - платник податку або уповноважена особа», у якій суму у розмірі 293 899 154 грн., до суми загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження господарської діяльності (рядок 10.7), не відніс, а задекларував її як доходи від операцій з продажу (обміну) об`єктів нерухомого та/або рухомого майна (рядок 10.2) та, відповідно, оподаткував за ставкою 5% замість 18%, сплативши при цьому до державного бюджету податок на доходи фізичних осіб у розмірі 15 451 028,45 грн., замість 52 901 847,72 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 у порушення п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 177.2 ст. 177 ПК України не задекларував дохід від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.01.2012 по 31.12.2019 у розмірі 801 964 591,32 грн., у зв`язку з чим занизив податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що підлягають сплаті до державного бюджету, на загальну суму 105 009 051,35 грн.

Крім того, пп. 2 п. 180.1 ст. 180 ПК України (в редакції станом на 01.01.2012), встановлено, що для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є: будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Згідно з п. 181.1 ст. 181 ПК України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Порядок реєстрації платників податку на додану вартість визначено ст. 183 ПК України, а саме:

у п. 183.1 цієї статті, відповідно до якого будь-яка особа, що підлягає обов`язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву;

у п. 183.2 цієї статті, відповідно до якого у разі обов`язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПК України.

Пунктом 183.10 ст. 183 ПК України передбачено, що будь-яка особа, яка підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Так, ОСОБА_3 , фактично здійснюючи підприємницьку діяльність щодо продажу власного нерухомого майна в новозбудованих на його замовлення багатоквартирних житлових будинків, при цьому уникаючи від виконання обов`язку щодо реєстрації в якості суб`єкта господарської діяльності, через довірених осіб здійснив реалізацію об`єктів нежитлової нерухомості у багатоквартирному житлову будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

Зокрема, 30.05.2013 та 08.06.2013 ОСОБА_9 , діючи на підставі довіреності від імені ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні приватних нотаріусів, уклав із фізичними особами 2 договори купівлі-продажу 2 об`єктів нежитлової нерухомості, а саме нежитлових приміщень № № 1, 4 вартістю 265 580,00 грн., та 121 890,00 грн., розташованих у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 , та які на праві власності належали ОСОБА_3 .

Відповідно до умов указаних договорів, які є типовими, ОСОБА_3 , як продавець, передав у власність, а покупці прийняли у власність належні продавцю на праві приватної власності об`єкти нежитлової нерухомості, що підтверджується наявністю державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отримані від покупців вказаних об`єктів нерухомого майна грошові кошти на загальну суму 387 470 грн ОСОБА_9 надалі передав ОСОБА_3 .

Таким чином, з урахуванням вимог п. 181.1 ст. 181 ПК України, загальна сума від здійснення ОСОБА_3 операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, 08.06.2013 сукупно перевищала нараховані (сплачені) протягом останніх 12 календарних місяців 300 000 грн.

Виходячи з вищенаведених норм, відповідно до п. 183.10 ст. 183 ПК України обов`язок реєстрації платником податку на додану вартість виник у ОСОБА_3 з 01.07.2013.

Однак у порушення п. 181.1 ст. 181, п. 183.1, п. 183.2, п. 183.10 ст. 183 ПК України ОСОБА_3 обов`язку щодо реєстрації платником податку на додану вартість з 01.07.2013 не виконав.

Відповідно до пп. «а» п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.

Місцем постачання товарів та послуг визначено пп. «а» п. 186.1 ст. 186 ПК України та є фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України передбачено, що базою оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів / послуг.

Однак ОСОБА_3 , фактично здійснюючи підприємницьку діяльність без державної реєстрації суб`єкта господарювання, у період з 01.07.2013 по 31.12.2019 через повірених осіб, а саме ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , уклав із фізичними особами 634 договори купівлі-продажу 634 об`єктів нежитлової нерухомості, розташованих у раніше збудованих на замовлення ОСОБА_3 багатоквартирних житлових будинках за адресами: АДРЕСА_10 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_50 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_55, а також земельних ділянок з кадастровими номерами 3222486200:03:006:5008 та 3222486200:03:006:0114.

Відповідно до умов указаних договорів, які є типовими, ОСОБА_3 , як продавець, передав у власність, а покупці прийняли у власність належні продавцю на праві приватної власності об`єкти нежитлової нерухомості, що підтверджується наявністю державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Загалом ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , діючи на підставі довіреностей від імені ОСОБА_3 та відповідно до умов указаних договорів, отримали у період з 01.07.2013 по 31.12.2019 від покупців зазначених об`єктів нежитлової нерухомості та земельних ділянок грошові кошти на загальну суму 65 802 075 грн., які надалі передали ОСОБА_3 .

Однак ОСОБА_3 , фактично здійснюючи підприємницьку діяльність та усвідомлюючи, що операції з продажу ним об`єктів нежитлової нерухомості є об`єктом оподаткування з податку на додану вартість, отримавши у період з 01.07.2013 по 31.12.2019 від покупців дохід на загальну суму 65 802 075 грн, як платник податку на додану вартість в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання), а саме в Фастівському відділенні Васильківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, розташованому за адресою: Київська обл., м. Фастів, вул. Київська, 28, не зареєструвався, об`єкт оподаткування податком на додану вартість не задекларував, податок на додану вартість із зазначених операцій до бюджету не сплатив, чим порушив вимоги пп. «а» п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів у вигляді податку на додану вартість на загальну суму 13 145 202 грн.

Отже, сторона обвинувачення стверджує, що ОСОБА_3 , усвідомлюючи той факт, що упродовж 2012-2019 років він займався підприємницькою діяльністю у вигляді систематичного продажу нерухомого майна, а також достеменно знаючи про необхідність здійснення сплати за період з 01.01.2012 по 31.12.2019 податку на доходи фізичних осіб та за період з 01.07.2013 по 31.12.2019 податку на додану вартість, діючи умисно, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах, від таких сплат ухилився, чим порушив вимоги пп. «а» п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 177.2 ст. 177 ПК України, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів у вигляді податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість на загальну суму 118 154 253,35 грн., що відповідно до примітки до ст. 212 КК України є особливо великим розміром.

Такі дії ОСОБА_12 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 3 ст. 212 КК України як умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

У відповідності до положень ст. 62 Конституції України, винність особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. При цьому, згідно ч. 6 ст. 22 КПК, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженню наряду з іншим підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених ч. 2 цієї статті, покладається на прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Суд, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні докази, надані стороною обвинувачення приходить до висновку, що такі не доводять складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України в діях обвинуваченого ОСОБА_3 з огляду на наступне.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому діянні та пред`явлений до нього цивільний позов не визнав та суду пояснив, що він з 2012 року перебуває на обліку в податковій інспекції Києво- Святошинського району. В період з 2012 року по 2019 рік він здійснював діяльність з будівництва багатоквартирних житлових будників та подальшим продажем нерухомості. Однак вважав, що такі його дії не потребують ніякої реєстрації як суб`єкта господарювання, оскільки він справно сплачував всі податки, перевірка сплати яких здійснювалась нотаріусом. При цьому жодного умислу на ухилення від сплати податків у нього не було, так як він щороку подавав декларацію про доходи і жодних претензій податкові органи йому не висували. Крім того він самостійно звертався з питанням правильності сплати ним податків, на що отримував відповіді, що всі податки ним сплачені правильно. Поряд з цим переконаний був, що діяв правомірно, оскільки він саме як фізична особа отримував всі необхідні дозвільні документи на будівництво багатоквартирних житлових будинків, і у випадку, якби такі його дії суперечили закону, ніяку дозвільну документацію йому б ніхто не видав. Таким чином, зважаючи на відсутність законодавчих заборон щодо здійснення фізичною особою будівництва та згодом реалізації об`єктів нерухомості був переконаний у правомірності всіх своїх дій. Зазначив, що у разі наявності узгодженого податкового повідомлення рішення з приводу несплати певної суми податкових зобов`язань однозначно такі б сплатив.

Така версія обвинуваченого судом перевірена шляхом безпосереднього дослідження доказів, наданих як стороною обвинувачення так і стороною захисту.

Судом встановлено та не заперечується сторонами кримінального провадження, що ОСОБА_3 з липня 2012 по квітень 2018 року забезпечив подання необхідних для початку будівництва документів до відповідного органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема подав декларації про початок будівельних робіт із зазначенням себе як замовника будівництва багатоквартирних житлових будинків з нежитловими приміщеннями за 82 адресами, та отримав дозволи на виконання будівельних робіт багатоквартирних житлових будинків із зазначенням себе як замовника будівництва за 5 адресами. (Том 1 а.с. 42-99).

Надалі, ОСОБА_3 від свого імені як фізична особа, організував та профінансував будівництво вказаних багатоквартирних житлових будинків з нежитловими приміщеннями, для чого залучив як генерального підрядника ТОВ «МІД-СЕРВІС».

Після завершення будівництва вказаних багатоквартирних житлових будинків, яке тривало почергово у період 2012?2019 років, ОСОБА_3 у період 2012-2019 років забезпечив введення в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за 90 адресами, та зареєстрував за собою право власності квартири та нежитлові приміщення у них.

У період з 04.09.2012 по 28.12.2019 ОСОБА_3 , а також ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на підставі довіреностей, виданих ОСОБА_3 , діючи від імені та в інтересах останнього, на систематичній та регулярній основі укладали з фізичними особами - покупцями договори купівлі-продажу об`єктів нерухомості, які на праві власності належали ОСОБА_3 , а саме квартир та нежитлових приміщень, розташованих у збудованих на замовлення ОСОБА_3 багатоквартирних житлових будинках, здійснивши загалом продаж такої їх кількості: у 2012 році - 6, у 2013 році - 164 (а також 2 земельні ділянки), у 2014 році - 242, у 2015 році - 287, у 2016 році - 281, у 2017 році - 300, у 2018 році - 647, у 2019 році - 836.

Загалом ОСОБА_3 протягом 2012 - 2019 років реалізовано 2 763 об`єкти житлової/нежитлової нерухомості.

Загальна вартість проданих об`єктів житлової/нежитлової нерухомості складає 801 964 591,32 грн. Загальна оціночна вартість вказаних об`єктів нерухомості складає 790 281 247,58 грн.

За період з 2013 - 2019 роки ОСОБА_3 подано податкові декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_3 за 2013- 2019 роки, до контролюючого органу (Фастівське відділення Васильківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Київській області, Фастівське відділення Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Фастівська державна податкова інспекція Васильківського управління Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Фастівське відділення Васильківського управління Головного управління Державної податкової служби у Київській області).

Відповідно до яких загалом упродовж 2013 - 2019 років ОСОБА_3 у деклараціях про майновий стан і доходи задекларовано доходів від операцій з продажу (обміну) об`єктів рухомого та/або нерухомого майна загальну суму 793 733 270,63грн. Суми податків, зборів, утриманих (сплачених) податковим агентом складають 42 902 433,09 грн. (податок з доходів фізичних осіб 33 001 871,61 грн., інше - військовий збір 9 900 561,48 грн. Суми податків, зборів що підлягають сплаті самостійно складає 6 709 571,40 грн. (податок з доходів фізичних осіб).

При декларуванні нарахованого податку з доходів фізичних осіб у деклараціях про майновий стан і доходи з доходів від операцій з продажу (обміну) об`єктів рухомого та/або нерухомого майна, обвинувачений ОСОБА_3 суми доходів задекларував як доходи від операцій з продажу (обміну) об`єктів нерухомого та / або рухомого майна та, відповідно, оподаткував за ставкою 5%.

Вказані обставини повністю знайшли своє підтвердження в досліджених судом та визнаних належними і допустимими доказах, а саме в даних, які містяться у :

Деклараціях про початок виконання будівельних робіт в кількості тридцяти трьох штук, які містяться на DVD-R диску відповідно до переліку наведеного у реєстрі Державної архітектурно-будівельної інспекції, додатку до листа від 07.10.2020 за 40-303-13/6584-20 № (Том 1 а.с. 192, 197-207);

Дозволах на виконання будівельних робіт в кількості чотирьох (Том 1 а.с. 42-43, 53-54, 71-72, 84-85);

Деклараціях про готовність об`єкта до експлуатації в кількості двадцяти дев`яти штук, які містяться на DVD-R диску відповідно до переліку наведеного у реєстрі Державної архітектурно-будівельної інспекції, додатку до листа від 07.10.2020 за 40-303-13/6584-20 (Том 1 а.с. 192, 197-207);

Актах про готовність об`єкта до експлуатації та заявах на видачу сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, які містяться на DVD-R диску (Том 1 а.с. 192);

Роздруківках виписок по руху грошових коштів ОСОБА_3 по рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ КБ «Приватбанк» (Том 94 а.с. 1-10);

Роздруківках виписок по руху грошових коштів ОСОБА_3 но рахунку № НОМЕР_2 в ПАТ КБ «Приватбанк» (Том 94 а.с. 11-44);

Роздруківках виписок по руху грошових коштів ОСОБА_3 по рахунку № НОМЕР_3 в ПАТ КБ «Приватбанк» (Том 94 а.с. 45-225);

Виписках по руху грошових коштів ОСОБА_3 : № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 в АТ «Альфа-Банк» (Том 93 а.с. 123-135);

Роздруківках виписок по руху грошових коштів ОСОБА_3 по рахунку № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , за карткою № НОМЕР_1 в ПАТ КБ «Приватбанк» (Том 93 а.с. 155-194);

Податкових деклараціях про майновий стан і доходи платника податків ОСОБА_3 за звітні (податкові) періоди 2013 - 2020 років (Том 110 а.с. 5-248);

Договорах купівлі-продажу квартир та нежитлових приміщень укладені між ОСОБА_3 та покупцями за 2012 - 2019 роки (Томи 2-92);

Копіях квитанцій, платіжних доручень на сплату податку з доходів фізичних осіб ОСОБА_3 від продажу об`єктів нерухомості за 2012 - 2019 роки (Томи 2-92);

Свідоцтвах на право власності об`єктів нерухомості, які реалізовувались ОСОБА_3 за за 2012-2019 роки (Томи 2-92);

Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (Томи 2-92).

Суд звертає увагу на те, що несплата податку або сплата його в меншій сумі, ніж передбачено відповідними законодавчими положеннями, сама по собі не є достатньою підставою для визнання особи винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 212 КК. Для кваліфікації дій особи як ухилення від сплати податку у значенні цього положення сторона обвинувачення має довести прямий умисел особи, тобто що особа розуміла наявність в неї обов`язку сплатити податок у певному розмірі, який вона свідомо не виконала шляхом вчинення дій, спрямованих на ухилення від виконання такого обов`язку.

На переконання суду, у цьому кримінальному провадженні сторона обвинувачення, хоча і надала докази тому, що ОСОБА_3 здійснювалась господарська діяльність без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, з огляду на положення 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України, однак не надала доказів, які б поза розумним сумнівом доводили наявність у ОСОБА_3 умислу на ухилення від сплати податків.

Так, за змістом ст. 212 КК України, кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків настає не за сам факт несплати в установлений строк податків, зборів, інших обов`язкових платежів, а за умисне ухилення від їх сплати. У зв`язку з цим суд має встановити, що особа мала намір не сплачувати належні до сплати податки в повному обсязі чи певну їх частину. Особа, яка не мала наміру ухилитися від сплати зазначених платежів, а не сплатила їх з інших причин, може бути притягнута лише до встановленої законом відповідальності за порушення податкового законодавства, тобто за фінансове (податкове) правопорушення (п. п. 3 та 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 08.10.2004 «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів»).

Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 212 КК України характеризується прямим або непрямим умислом.

Особа, яка не сплачує обов`язковий платіж податкового характеру, що стягується з фізичної або юридичної особи, лише у тому разі усвідомлює суспільну небезпеку своєї поведінки, коли вона знає про покладений на неї податковим законодавством обов`язок і про те, як належним чином його слід виконувати. У зв`язку з цим, суд задля доведення умислу на умисне ухилення від сплати податків, зобов`язаний встановити, що порушення фінансово-правових норм зроблені умисно, а не сталися у результаті арифметичної помилки, неправильного тлумачення нормативних актів чи спірного розуміння юридичної природи фактів, що впливають на процес нарахування та сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

У відповідності до п. 1.1 Податкового кодексу України (надалі - ПК України): «Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства». Тобто відносини, які є об`єктом злочину, передбаченого ст. 212 КК України, регулює виключно ПК України.

Згідно з п. 41.1.1 ПК України: «Контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування …».

Відповідно до п. 19-1.1.2 ПК України: «Контролюючі органи - контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів».

Згідно з п. 54.1. ПК України: «Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою».

Відповідно до п. 14.1.157 ПК України - «податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності».

Згідно з п. 58.1 ПК України: «Контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (ППР), якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не відповідає визначеному ПК України».

Тобто, якщо платник сам не визначив своє зобов`язання щодо сплати податку та наразі узгоджене ППР відсутнє, то у платника не виникає обов`язку сплати податку. Тож дії платника не утворюють суб`єкта злочину, передбаченого ст. 212 КК України.

Жодні аналітичні довідки чи висновки експертів узгоджене ППР замістити не в змозі, оскільки вони згідно з ПК України не утворюють обов`язку сплати податку платником.

Як вбачається, з наданих стороною захисту листів - відповідей ГУ ДПС у Київській області від 07.04.2021 за № 15248/10-36-24-03 та від 13.04.2021 за № 15248/6/10-36-07-12, заборгованість зі сплати податків та зборів до бюджету по ОСОБА_3 згідно даних ІС «Податковий блок» станом на 07.04.2021 та 13.04.2021 відсутня. Документальні перевірки відносно фізичної особи ОСОБА_3 не проводились (Том 128 а.с 211-213).

З відповіді Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 10.06.2021 за № 23682/6/10-36-13-10 вбачається, що згідно з даними інтегрованих карток платника у ОСОБА_3 немає заборгованості із сплати податків, зборів, платежів (Том 128 а.с. 214).

Відповідно до листа Міністерства фінансів України від 22.07.2021 за № 11220-05/Т-2004/1568 зазначено, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України.

Згідно з п. 172.1 ст. 172 ПК України, дохід отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об`єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПК України, або від продажу об`єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПК України, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПК України (5 %).

Ураховуючи викладене, станом на 22.07.2021, обмеження щодо кількості продажу об`єктів нерухомості, які можуть бути продані фізичною особою протягом звітного податкового року за ставкою податку на доходи фізичних осіб 5% відсутні (Том 128 а.с. 215).

Вказані листи суд приймає як допустимі та належні докази - документи в даному кримінальному провадженні, оскільки такі отримані стороною захисту у спосіб, передбачений КПК України та містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. (ст. 99 КПК України).

Судом встановлено та не заперечувалось стороною обвинувачення, що ОСОБА_3 подавались податкові декларації про його майновий стан і доходи за період 2013 - 2020 років (Том 110 а.с. 5-248).

За наслідками їх подання ОСОБА_3 самостійно обчислено суму податкового та/або грошового зобов`язання, яку він зазначав у податкових деклараціях, які подавались ним контролюючому органу у строки, встановлені ПК.

Зважаючи на відсутність будь-якого рішення "реагування" з боку контролюючого органу на неправильність обчислення суми податкового зобов`язання шляхом направлення на адресу ОСОБА_3 податкового повідомлення рішення. Така сума грошового зобов`язання вважалась та вважається узгодженою.

Таким чином, вказані обставини з усією очевидністю свідчать про те, що природа виникнення розбіжностей щодо застосування податкового законодавства у даній ситуації виникла в площині його неоднозначного тлумачення.

Конституційний обов`язок сплачувати податки не зобов`язує проводити платежі на користь держави за відсутності податкових зобов`язань. Запроваджений принцип презумпції правомірності рішень платника податку, який покладено в основу сучасного податкового законодавства України, також передбачає, що в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, перевагу отримує рішення саме платника податку, а не навпаки (п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 ПК України).

За вказаних обставин у суду відсутні підстави вважати, що ОСОБА_3 діяв недобросовісно з метою умисно ухилитися від сплати податків. Навпаки, суд аналізуючи норми ПК України, зважаючи на те, що відповідно до ст. 172.2. ПК України дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об`єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 цієї статті, або від продажу об`єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 цього Кодексу.167.2. Ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом та те, що приписами ПК України визначено порядок оподаткування доходів від продажу нерухомого майна, відповідно до якого продаж більш як одного з об`єктів нерухомості протягом звітного податкового періоду є доходом платника податків, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за- ставкою 5 відсотків, та не передбачено заборону на продаж більш як одного об`єкту нерухомості, вважає дії обвинуваченого добросовісними щодо сплати податків. Так як останній самостійно та добровільно сплачував встановлений ПК України розмір податку з продажу нерухомого майна та мав правомірні очікування, що у випадку допущення ним якої помилки контролюючий орган зверне на це його увагу шляхом вчинення відповідних, передбачених законом дій.

Злочин, передбачений ст. 212 КК України, є закінченим з моменту фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів, які мали бути сплачені у строки та в розмірах, передбачених законодавством з питань оподаткування (тобто сум узгоджених податкових зобов`язань, визначених згідно із законом), а саме: з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок чи збір, що вважається узгодженим і підлягає сплаті.

Як правильно зазначає прокурор, контролюючий орган відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання, однак як встановлено судом, та не заперечувалось стороною обвинувачення та вже зазначалось в мотивувальній частині вироку вище, ОСОБА_3 подавав податкові декларації за роки в період 2013 по 2019 роки.

Податковим кодексом України (надалі - ПК України) передбачено, що податкову декларацію про майновий стан і доходи (надалі - податкова декларація) подають:

фізичні особи - підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) та фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність - до 01 травня року, наступного за звітним;

громадяни, у яких виникає обов`язок щодо подання податкової декларації - до 01 травня року, наступного за звітним.

Відтак граничний строк для проведення перевірки контролюючим органом та самостійного визначення суми грошових зобов`язань навіть за 2019 рік сплинув 01.05.2023 (1095 днів /365 днів = 3 роки).

Положення ж, що стосується можливості перевірки не пізніше спливу 2555 дня стосується трансфертного ціноутворення та контрольованих іноземних компаній, що не є релевантним до даної ситуації.

Прокурором в судовому засіданні не надано жодних доказів, що контролюючим органом в строк до 01.05.2023 (навіть на час перебування справи в провадженні суду) хоча б розпочато перевірку на самостійне визначення грошових зобов`язань ОСОБА_3 по сплаті податків.

Відтак вважає відсутнім погоджену суму податкового грошового зобов`язання, яка б підлягала до сплати ОСОБА_3 .

А тому не приймає вказане твердження сторони обвинувачення як підставу, яка б уможливила постановлення обвинувального вироку суду у даній справі.

Свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ( ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ), кожен окремо зазначили, що протягом 2014 - 2019 років вони придбавали об`єкти нерухомості, а саме квартири в багатоквартирних житлових будинках в житловому комплексі «Львівський маєток», продавцем яких в договорах купівлі - продажу зазначався ОСОБА_3 , який і на момент продажу квартир був їх власником. Іноді такі договори купівлі- продажу оформлялись через представників ОСОБА_3 за довіреністю. Всі договори посвідчувались нотаріально та нотаріус, який посвідчував договори перевіряв законність їх укладень. Квартири придбавались і за готівку і в безготівковому порядку, оплата в деяких випадках здійснювалась поетапно. Іноді оплата за квартиру була дещо більшою ніж та, яка була вказана в договорі купівлі - продажу.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що з обвинуваченим давно знайомий та неодноразово надавав йому послуги з продажу об`єктів нерухомості - квартир, які були в ОСОБА_3 у власності. Іноді він в таких договорах виступав представником ОСОБА_3 на підставі довіреності від фізичної особи. Під час здійснення купівлі - продажу об`єктів нерухомості нотаріусом перевіряється сплата всіх необхідних податків починаючи від 5% за продажу 1-го об`єкту нерухомості, закінчуючи 18% за продаж 3- го об`єкту нерухомості.

Крім того свідок ОСОБА_10 зазначив, що є власником знаку для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що він займається будівельною діяльністю. Замовником будівництва - багатоквартирних житлових будинків, мова про яке йде в даному кримінальному провадженні виступав ОСОБА_3 як фізична особа. Компанія «Мітсервіс» керівником якої є свідок здійснювала будівництво на підставі угоди з ОСОБА_3 , за виконання якої кошти сплачувались по безготівковому розрахунку.

Згодом за його власною ініціативою ОСОБА_3 були видані доручення на продаж об`єктів нерухомості - квартир і в деяких випадках ним як представником за дорученням підписувались відповідні договори купівлі - продажу квартир, власником яких був ОСОБА_3 . Всі договори посвідчувались у нотаріуса, який перевіряв сплату податків. Всі договори були типовими. Хто займався пошуком покупців, йому не відомо.

В який спосіб ОСОБА_3 сплачувались податки та в якому розмірі, всім свідкам, вказаним вище не відомо як і не відомо будь-яких обставин щодо ухилення від сплати податків або щодо сплати податків ним загалом.

Зазначені показання свідків отримані у спосіб, визначений КПК України є допустимими доказами у справі, однак такі не спростовують висновки суду з приводу відсутності в діях ОСОБА_3 умислу на ухилення від сплати податків та не суперечать таким висновкам, оскільки містять виключно дані з приводу незаперечуваних сторонами кримінального провадження підтвердження обставин здійснення ОСОБА_3 діяльності з приводу будівництва та подальшого продажу об`єктів нерухомості.

Поряд з вказаним Постановою Пленуму Верховного суду України від 08.10.2004 № 15 «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів», яка є чинною станом на сьогоднішній день, встановлено, що дії громадянина, який одержав доходи від незаконної торговельної або іншої діяльності, що містить ознаки підприємницької, яку він здійснював без державної реєстрації або щодо якої законом установлено спеціальну заборону, а також від іншої незаконної діяльності і не сплатив із них податки, мають кваліфікуватися за відповідними статтями КК і додаткової кваліфікації за ст. 212 цього Кодексу не потребують.»

Відтак підхід до діяльності обвинуваченого з будівництва та продажу об`єктів нерухомості за вказаних в обвинувальному акті обставин, як доказів щодо умисного ухилення від сплати податків (презумпція фінансового правопорушення за відсутності виправдувальних документів), та яким керувався прокурор під час підтримання публічного обвинувачення, можливо і має своє значення, але виключно для вирішення питання встановлення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП, підстав для накладення штрафу тощо. Проте, очевидно такий підхід не може бути застосованим до оцінки доказів в межах кримінального процесу, де панують принципи презумпції невинуватості, забезпечення доведеності вини та тлумачення всіх сумнівів в цьому контексті на користь обвинуваченого (ст. 17 КПК України). Фінансова та кримінальна відповідальність засновані на різних підставах. Факт, на який посилається сторона захисту, доведений, поки його не спростує належними і допустимими доказами сторона обвинувачення, на яку закон і покладає тягар доказування (ст. 92 КПК України) будь-які перешкоди для реалізації цих принципів у кримінальному провадженні є нікчемними (ст. 8, ч. 3 ст. 9 КПК України), оскільки роблять ілюзорним саме розуміння права, а сподівання на справедливість - марними.

Наряду з викладеним, суд звертає увагу на те, що сторона обвинувачення кваліфікувала дії ОСОБА_3 за вказаних в обвинувальному акті обставин, як дії особи, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.

Однак така кваліфікація дій особи за ст. 212 КК України у разі доведення всіх інших необхідних елементів складу злочину можлива виключно щодо спеціального суб`єкта - фізичної особи підприємця. Саме це поняття в диспозиції ст. 212 КК України і означає особу, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, що випливає зі змісту п. 17 Постановою Пленуму Верховного суду України від 08.10.2004 №15 «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів»,

Таким чином суд вкотре приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 складу інкримінованого злочину, оскільки такий з урахуванням, навіть обставин зазначених в обвинувальному акті, не підпадає під ознаки спеціального суб`єкта - особи, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, за яким стороною обвинувачення ОСОБА_3 висунуто обвинувачення.

Що стосується наданого стороною обвинувачення як доказу Висновку спеціаліста від 17.06.2021 «Про дослідження у кримінальному провадженні № 42020000000001696 від 15.09.2020 року» (Том 111 а.с. 45-250; Том 112 а.с. 1-263; Том 113 а.с. 1-247), суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КПК України, спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.

Системний аналіз Кримінального процесуального кодексу України, зокрема ст. 69 (експерт), 70 (відповідальність експерта), 71 (спеціаліст), 72 (відповідальність спеціаліста), ч.ч. 6-7 ст. 95 (показання, які ґрунтуються на спеціальних знаннях), ч. 4 ст. 99 (дублікат документа), статей 101 (висновок експерта), 105 (додатки до протоколів), ч. 8 ст. 228 (пред`явлення особи для впізнання), ч. 1 ст. 236 (виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи) ст. 237 (огляд), ч. 2 ст. 240 (слідчий експеримент), ч. 1 ст. 245 (отримання зразків для експертизи), ч. 1 ст. 262 (огляд і виїмка кореспонденції), ч. 1 ст. 266 (дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів), ч. 3 ст. 359 (дослідження звуко- і відеозаписів), ст. 360 (консультації та роз`яснення спеціаліста), ч. 1 ст. 361 (огляд на місці) дозволяє однозначно стверджувати, що участь спеціаліста у кримінальному провадженні законодавчо обмежена наданням тільки консультацій та безпосередньої технічної допомоги сторонам під час проведення слідчих та/або інших процесуальних дій, а також суду, в межах наявних у нього спеціальних знань і навичок.

Таким чином, письмові висновки спеціалістів, які складені за результатами проведених досліджень об`єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення та дають відповіді на запитання, що виникають під час кримінального провадження, носять виключно інформаційний характер та не є належними та допустимими доказами у кримінальному провадженні, а отже й не можуть бути покладені в основу судових рішень.

Щодо твердження прокурора з приводу того, що згадуваний висновок за своєю суттю є консультацією, суд вважає, що така могла бути надана стороні обвинувачення на стадії досудового розслідування під час проведення слідчих та/або інших процесуальних дій, однак судом вказана особа - спеціаліст задля надання консультацій не викликалась, прокурором клопотання про її виклик в судове засідання не заявлялось, а відтак вказаний висновок суд не може розцінити як консультацію надану суду в межах наявних у спеціаліста спеціальних знань і навичок.

Як випливає з матеріалів провадження ОСОБА_21 , яка склала 17.06.2021 висновок спеціаліста «Про дослідження у кримінальному провадженні № 42020000000001696 від 15.09.2020 року» ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.07.2021 відведена від участі у кримінальному провадженні в якості спеціаліста, з підстав відсутності належних документів про наявність у останньої спеціальних знань та навичок для здійснення податкового аудиту фізичних осіб на предмет правильності визначення податкових зобовязань, та з обставин того, що ОСОБА_21 за період своєї роботи неодноразово відряджалася до Генеральної прокуратури України для співпраці, що встановлено відповідними наказами.

Таким чином суд керуючись ст. 87 КПК України не може прийняти вказаний висновок спеціаліста як належний та допустимий доказ у справі.

З приводу аналітичного дослідження від 27.01.2021 за № 8/99-00-08-03-20/2898414536 про результати дослідження фінансово - господарської діяльності громадянина ОСОБА_3 з питань дотримання податкового та іншого законодавства, наявності ознак правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів отриманих злочинним шляхом за період з 01.01.2015 по 31.12.2020, складеного головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок підозрілих фінансових операцій Департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ДПС України, (Том 106 а.с. 69-129) суд його, також, не приймає до уваги, оскільки він містить умовний висновок та сам по собі не є процесуальним джерелом доказів в розумінні ст. 84 КПК України.

Що стосується наданого стороною обвинувачення як доказу висновку комісійної судової експертизи від 07.09.2021 № 16933/22207 у кримінальному провадженні № 42020000000001696 (Том 114 а.с. 20-42), зважаючи на те, що таким підтверджується висновок спеціаліста ОСОБА_22 , який з огляду на положення ст. 87 КПК України, визнаний недопустимим, про що детально описано в мотивувальній частині вироку вище, а відтак чітко має похідний характер від нього, виходячи з того, що в даному випадку немає місця ситуації так званого «неминучого виявлення» доказів, а також відсутні підстави вважати, що даний доказ був би гарантовано отриманий органами досудового розслідування у інший спосіб, визнає вказаний висновок експерта недопустимим доказом та відкидає його.

При цьому, навіть якщо застосувати концепцію «очищення від бруду «плодів отруєного дерева» щодо зазначеного вище висновку експерта, то суд звертає увагу на те, що за ініціативою суду та на клопотання сторін кримінального провадження, в тому числі й на клопотання сторони обвинувачення, судом призначено комісійну судово-економічну експертизу, згідно з висновком якої за № 23-3694 від 23.11.2023, та з урахуванням додатково наданими по ньому поясненнями за № 737-01-11.34-2вих. від 19.12.2023 проведеними дослідженнями по наданим матеріалам кримінального провадження сплата фізичною особою ОСОБА_3 податку з доходів фізичних осіб від продажу власного нерухомого майна за період з 01.01.2012 по 31.12.2019, який визначений на підставі п. 167.2 ст. 167 та п. 172.2 ст. 172 Податкового кодексу України (у редакції, чинній у періоді, що досліджується) підтверджується в загальній сумі 42252471,72 грн.

Крім цього згідно висновку за № 23-3694 від 23.11.2023 обґрунтувати та документально підтвердити висновок спеціаліста ОСОБА_23 від 17.06.2021 щодо відсутності декларування ОСОБА_3 та не сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у сумі 105 010 161,79 грн. за період з 01.01.2012 року по 31.12.2019 року в межах компетенції експерта-економіста не надається за можливе, оскільки питання нарахування та сплати податків є виключною компетенцією контролюючого органу (Том 130 а.с. 31-83, 153).

Окремі докази сторони обвинувачення такі як, витяг з ЄРДР, витяги з реєстру речових прав на нерухоме майно, матеріали щодо руху кримінального провадження, визначення слідчих, прокурорів, продовження строків досудового розслідування, його закінчення, ухвала слідчого судді про встановлення стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування (Том 1 а.с. 1-7, 133-145, Том 9 а.с. 1-213, Том 115 а.с. 1-4, 73-130, 170-189, Том 116 а.с. 1-230, Том 117 а.с. 22-110), доказового значення в межах висунутого обвинувачення не мають, тому судом не враховуються.

Також суд не приймає як доказ сторони захисту «Висновок науково - правової експертизи доктринального тлумачення і застосування окремих норм та положень законодавства України за № 126/89-є від 26.05.2021, виконаного на відповідно до звернення громадянина ОСОБА_3 на підставі Закону України «Про наукову і науково-технічну екпертизу» (Том 128 а.с. 184-206), оскільки Закон України «Про судову експертизу» не дає підстав вважати можливим призначення експертизи з питань права щодо кримінальних, цивільних, господарських чи адміністративних справ. У статті першій цього Закону визначено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Здійснюючи тлумачення цієї статті, можна вказати на таке: 1) експертів у галузі права не існує кожен учасник процесу сам повинен виступати знавцем права; 2) юридичні знання є не спеціальними, а загальними знаннями; 3) правові норми не є матеріальними об`єктами, явищами і процесами, які містять інформацію про обставини справи: 4) предметом експертизи є матеріали справи, а правові норми становлять собою існуючі поза конкретною справою загальні правила, на основі яких повинна даватися юридична оцінка фактичних обставин справи.

Окрім того, цей закон передбачає державну атестацію судових експертів з певної спеціальності. Атестація ж експертів у галузі права не проводиться.

Основним підзаконним нормативно-правовим актом у цій сфері є Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998, також не дає підстав для призначення та проведення правової експертизи. Адже серед видів експертизи правової чи юридичної не називає.

Пленум же Верховного Суду України у своїй постанові № 8 від 30.05.1997 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» вказує на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду.

У частині першій ст. 242 КПК міститься імперативна норма щодо недопущення проведення експертизи для з`ясування питань права.

Щодо висновку експерта № 007- МОА/21 від 09.06.2021, за результатами проведення судово-економічної експертизи по даному кримінальному провадженні, який сторона захисту надала для спростування висновків аналітичного дослідження від 27.01.2021 за № 8/99-00-08-03-20/2898414536 (Том 128 а.с. 216-235) про результати дослідження фінансово - господарської діяльності громадянина ОСОБА_3 з питань дотримання податкового та іншого законодавства, наявності ознак правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів отриманих злочинним шляхом за період з 01.01.2015 по 31.12.2020 та висновку експерта № 004-ШЛД/21 (Том 128 а.с. 237-271) за результатами проведення судово-економічної експертизи по даному кримінальному провадженні, який сторона захисту надала для спростування висновків наявних у Висновку спеціаліста від 17.06.2021 «Про дослідження у кримінальному провадженні № 42020000000001696 від 15.09.2020» то суд їх, також, не приймає до уваги, оскільки такі здійснювались з посиланням на врахування експертами Висновку науково- правової експертизи доктринального тлумачення і застосування окремих норм та положень законодавства України за № 126/89-є від 26.05.2021, який судом відхилено, як такий, що суперечить вимогам КПК України.

Одночасно суд не приймає як доказ сторони захисту документ під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » от 30 июня 2021 года» (Том 128 а.с. 162-168), оскільки зазначений документ складено іноземною мовою без належно засвідченого перекладу та Для надання висновку по опитуванню з застосуванням поліграфа статусу, з яким він може бути врахований у кримінальному провадженні, таке опитування повинно проводитись при виконанні судової психологічної експертизи з дотриманням всіх норм КПК України щодо її призначення та проведення (ст.ст. 69, 242-245 КПК України).

Зважаючи, що такий документ отримано стороною захисту без дотримання норм КПК України суд його вважає недопустимим доказом та навіть не приймає як аргумент на підтвердження правильності або неправильності інших доказів і дій.

Також суд не приймає доводи сторони захисту та доводи сторони обвинувачення з посиланням на практику Верховного Суду в адміністративних справах, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тобто обов`язковими для врахуванням судом при постановленні вироку є висновки Верховного Суду щодо застосування норм кримінального права - Кримінального кодексу України.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Крім того суд звертає увагу на практику ЄСПЛ щодо економічних злочинів. Відповідно до неї неможливо здійснювати кримінальне переслідування дій, які неможливо відрізнити від комерційної діяльності. Такі дії влади є порушенням ст. 6 Конвенції. (Національна влада здійснила свавільне застосування кримінального закону і визнала заявників винними у вчиненні дій, які було неможливо відрізнити від звичайної комерційної діяльності у порушення ст. 6 Конвенції. Рішення «Навальний і Офіцеров проти Росії від 23.02.2016, п. 126).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.

Суд вважає, що сторона обвинувачення не спростувала версії сторони захисту, що ОСОБА_3 діяв добросовісно у податкових взаємовідносинах і не вчиняв жодних дій, спрямованих на навмисне введення в оману податкових органів щодо своїх зобов`язань зі сплати податку. За таких обставин не можна вважати, що стороною обвинувачення був доведений поза розумним сумнівом умисел ОСОБА_3 на ухилення від сплати податків.

За таких обставин, оцінивши в сукупності зібрані у кримінальному проваджені докази, суд дійшов висновку про те, що стороною обвинувачення поза розумним сумнівом не доведено наявність у обвинуваченого ОСОБА_3 прямого умислу на вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, а тому дійшов висновку про його виправдання за пред`явленим обвинуваченням на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України.

Відповідно до ст. 129 КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених ч. 1 ст. 326 цього Кодексу, суд залишає цивільний позов без розгляду.

Відтак цивільний позов прокурора в інтересах держави слід залишити без розгляду.

Процесуальні витрати за залучення експерта під час досудового розслідування слід віднести на рахунок держави.

Питання речових доказів вирішується в порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід до ОСОБА_3 не застосовувався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 368, 373-376, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України визнати невинуватим та виправдати у зв`язку із відсутністю в його діях складу злочину.

Цивільний позов прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , поданий в інтересах держави в особі Держаної податкової служби України - залишити без розгляду.

Судові витрати по кримінальному провадженню віднести на рахунок держави.

Речові докази:

-ноутбук чорного кольору Asus x55a (№D3NOCX70656513C) із зарядним пристроєм до нього; ноутбук чорного кольору Lenovo B590 (серійний номер: WB10080970) із зарядним пристроєм до нього - повернути власнику ОСОБА_24 ;

-документи, вилучені у приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_30 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 на підставі ухвал слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 29.10.2020 у справі № 757/45638/20-к, від 08.12.2020 у справі № 757/53407/21-к та від 19.02.2021 у справі № 757/7724/21-к - повернути особам, у яких вилучено.

-жорсткий диск марки WD Elements S/N WXS2AAODPH7F, об`ємом 1 ТВ - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його оголошення.

Суддя ОСОБА_60


Суд	Печерський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення	25.12.2023
Оприлюднено	27.12.2023
Номер документу	115900857
Судочинство	Кримінальне
Категорія	Злочини у сфері господарської діяльності Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів

Ільєва Т. Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Вироквід 25.12.2023 по справі 381/729/22ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —381/729/22

Вирок від 25.12.2023

Вирок
від 25.12.2023 по справі 381/729/22
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА