Постанова

від 19.12.2023 по справі 178/2334/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9370/23 Справа № 178/2334/23 Головуючий упершій інстанції: Цаберябий Б. М. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого Красвітної Т.П.,

суддів: Єлізаренко І.А., Свистунової О.В.,

за участю секретаря Сахарова Д.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Дніпро цивільнусправу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 наухвалу Криничанськогорайонного судуДніпропетровської областівід 19вересня 2023року посправі запозовом ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія УправлінняАктивами»,треті особи:приватний нотаріусКиївського міськогонотаріального округуГуревічов ОлегМиколайович,старший державнийвиконавець Криничанськоговідділу державноївиконавчої службиПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса)Понятих ОленаМиколаївна,про визнаннявиконавчого написунотаріуса таким,що непідлягає виконанню,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління Активами», треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, старший державний виконавець Криничанського ВДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Понятих Олена Миколаївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору. Про наявність інших недоліків вказаної позовної заяви в ухвалі від 19 вересня 2023 року не зазначено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України.

Місцем проживання позивача ОСОБА_1 єс.АдамівкаКам`янського районуДніпропетровської області,місцезнаходженням відповідачаТОВ «Фінансовакомпанія УправлінняАктивами» є м.Ірпінь Київської області, місцезнаходженням третьої особи ПН Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М. є м.Київ, а місцезнаходженням третьої особи старшого державного виконавця Криничанського ВДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Понятих О.М. є смт.Кринички Дніпропетровської області.На деньрозгляду даноїсправи натериторії с.АдамівкаКам`янського районуДніпропетровської області,м.Ірпінь.,м.Києвата смт.КриничкиДніпропетровської області не ведуться активні бойові дії, що свідчить, що поточна обстановка у даних населених пунктах є стабільною.

У даній справі питання права не становлять особливої складності. Судовий захист повинен відповідати умовам процесуальної економії, враховуючи, що пунктами 10, 11 частини 2 статті 2 ЦПК України визначено, що одними із основних принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами. З урахуванням викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників процесу.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати таким що не підлягає виконанню виконавчий напис №1865 від 21.10.2020, вчинений приватним нотаріусом Київського МНО Гуревічовим О.М., про стягнення з неї на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості в розмірі 24999,22 грн., яка сформувалась за кредитним договором №500444396 від 25.12.2013, за яким позивачка отримала кредитні кошти для власних потреб (споживчий кредит).

Ухвалою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління Активами», треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, старший державний виконавець Криничанського ВДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Понятих Олена Миколаївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору.

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без руху, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не є споживачем в розумінні статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», а тому подана ним позовна заява оплачується судовим збором.

Однак з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитися, з огляду на таке.

Так, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Спеціальним нормативним актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір».

У ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги, встановленому ст. 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати, що споживачі не мають пільги щодо сплати судового збору, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

За основу приймається те, що ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову.

Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судовий збір» у ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» слова «державного мита» замінені словами «судового збору».

Отже, при прийнятті Закону України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору.

Порушені права можуть захищатися як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу (при поданні апеляційної та касаційної скарг). Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завданням якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права (ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 2 ЦПК України).

Зазначена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі №761/24881/16-ц (провадження №14-57цс18).

Разом з тим, згідно зі ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» №3425-ХІІ від 02.09.1993 року для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог ст. 87 Закону України «Про нотаріат» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 29.06.1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (далі Перелік).

Згідно з п. 2 вказаного Переліку для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до ст. 90 Закону Закону України «Про нотаріат» стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Водночас, у постанові від 26.02.2020 року у справі №643/2870/18 (провадження №61-4126св19), на яку позивач послалась в апеляційній скарзі, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Виконавчим написом є розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника. Тому вчинення виконавчого напису - це не вирішення спору між кредитором та боржником, а підтвердження безспірності зобов`язань боржника.

Оскільки вчинення виконавчого напису нотаріусом є одним з видів позасудового захисту прав кредитора, а безпосередньо виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», кредитор після вчинення нотаріусом виконавчого напису має право звернутися до органів державної виконавчої служби або до приватного виконавця з метою примусового стягнення заборгованості за кредитом.

При цьому, нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов`язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями. Це суперечить правовому статусу нотаріуса, визначеному у ст. 1, 9 Закону України «Про нотаріат»

При стягненні за виконавчим написом нотаріуса боржник не позбавлений права на захист своїх прав. Стягнення провадиться в рамках виконавчого провадження, яке дозволяє боржнику користуватися правом захисту, в тому числі судового. Предметом позову в таких справах є спір про право, зокрема позивач заперечує наявність у нього суми заборгованості перед кредитором, яка вказана у виконавчому написі.

Таким чином, позов про визнання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню, стосується кредитних правовідносин. У випадку пред`явлення такого позову споживачем фінансових послуг підлягає застосуванню положення ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

За вказаних обставин, оскільки позивач є споживачем фінансових послуг та звернулась до суду з позовом з метою захисту своїх порушених прав, як споживача, що регулюються Законом України "Про захист прав споживачів", підстави для сплати позивачем судового збору за подання даної позовної заяви відсутні.

У свою чергу, у низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

У справі «Belletv.France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Як зазначенов рішенніпо справі «МірагальЕсколано таінші протиІспанії» від13.01.2000 тав рішенніпо справі «Пересде РадаКаваніллес протиІспанії» від28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, з огляду на те, що спірні правовідносини підпадають під дію Закону України "Про захист прав споживачів", суд першої інстанції помилково вважав недоліком позовної заяви несплату позивачем судового збору за її подання, а отже й не мав належних процесуальних підстав для залишення позовної заяви без руху через несплату судового збору.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Отже,оскаржувана ухваласуду,у відповідностідо вимогст.379ЦПК України,підлягає скасуваннюз направленнямсправи дляпродовження розглядудо судупершої інстанції. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 379, 381-383 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Криничанськогорайонного судуДніпропетровської областівід 19вересня 2023року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді І.А. Єлізаренко

О.В. Свистунова