Рішення
від 30.11.2023 по справі 640/16760/22
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2023 року справа № 640/16760/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Клименка В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Катма Груп» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю:

представника позивача - Величко І.М.,

представника відповідача - Франчук Я.Р.,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Катма Груп» (далі - позивач, ТОВ «Катма Груп», товариство) з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач, ЦМУ ДПС по роботі з ВПП, контролюючий орган), у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ЦМУ ДПС по роботі з ВПП від 16.11.2021 №7673100070202 в частині 79763742,00 грн. за податковими зобов`язаннями та 227925,00 грн. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення ЦМУ ДПС по роботі з ВПП від 16.11.2021 №7663100070202 в частині 7495627,00 грн. за податковими зобов`язаннями та 1877307,00 грн. за штрафними санкціями.

В обґрунтування позову щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 16.11.2021 №7673100070202 товариство вказує про те, що господарські операції з поставки товару ТОВ «СОУЛ ЛОДЖИСТІК» (код ЄДРПОУ 36612671), ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ» (код за ЄДРПОУ 42775186), ТОВ «ЕНЕРДЖЕР» (код за ЄДРПОУ 42738144), ТОВ «ВІСТЕРІОН» (код за ЄДРПОУ 43388801), ТОВ «ПРОМНАФТО ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 43649904), ТОВ «ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ТРЕСТ» (код за ЄДРПОУ 43732138), ТОВ «НАФТАПРОМГРУП» (код за ЄДРПОУ 42907827) є реальними та відповідають дійсному економічному змісту. ТОВ «Катма Груп» зазначає, що відвантажувало товар (паливно-мастильні матеріали та компоненти) на своїх акцизних складах у транспорт покупців. Контрагенти здійснювали оплату за товар на умовах передплати, оплата за товар підтверджується банківськими виписками по рахунку. Господарські операції з поставки товару відображені в бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача, задекларовані податкові зобов?язання по спірним господарським операціям з поставки товару позивачем сплачені. Порушень щодо виконання умов договорів з боку позивача контролюючим органом в акті перевірки не зафіксовано.

Позивач зауважує, що позиція контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій ТОВ «Катма Груп» з контрагентами побудована виключно на податковій інформації по контрагентах-покупцях ТОВ «Катма Груп» та припущеннях про неможливість здійснення ними операцій з купівлі-продажу товару у зв`язку із відсутністю у них необхідних умов для здійснення господарської діяльності (відсутність працюючих, технічних умов, приміщень, складів, техніки для здійснення купівлі задекларованих обсягів, тощо).

ТОВ «Катма Груп» наголошує, що в акті перевірки контролюючий орган не ставить під сумнів можливість виконання поставки товару позивачем (наявність відповідної матеріально-технічної бази, ліцензій, працівників, складських приміщень, наявність товару), а лише аналізує можливості контрагентів отримати, зберігати чи реалізувати товар.

Товариство звертає увагу, що відповідно до законодавства та судової практики кожен сам несе відповідальність за свої дії і позивач не повинен нести відповідальність за ймовірні недобросовісні дії контрагентів і можливе недотримання ними податкового законодавства.

Позивач зазначає, що відповідач хоч і визнає господарські операції з поставки товару нереальними, проте не застосовує податкові наслідки такого визнання, при цьому повторно нараховує податкові зобов?язання з податку на прибуток на суму отриманих від контрагентів грошових коштів, що не передбачено законодавством України.

Позивач наголошує, що не вчинив жодних протиправних дій, які призвели б до невиконання або неналежного виконання ним вимог Податкового кодексу України чи вимог інших нормативно-правових актів України під час здійснення господарських операцій з поставки товару вищезазначеним товариствам.

Щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 16.11.2021 №7663100070202 позивач зазначає, що відсутнє порушення п. 189.1 ст. 189, п.п. «г» п. 198.5 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки у ТОВ «Катма Груп» станом на 31.03.2021 року і на балансі, і фактично був газ вуглеводневий скраплений у кількості 2 371,231 тис. л (куб. м), об`єм резервуарного парку дозволяв вмістити газ вуглеводневий скраплений у кількості 49 819 тис. л (куб. м).

Товариство наголошує, що податковим органом з однієї сторони не доведено використання 2 371,231 тис. л (куб. м) газу вуглеводневого скрапленого не в господарській діяльності (втрату), з іншої сторони надані ТОВ «Катма Груп» документи спростовують висновки податкового органу щодо відсутності місць зберігання, а, відповідно, відсутності газу вуглеводневого скрапленого у кількості 2 371,231 тис. л (куб. м).

Позивач наполягає, що під час перевірки не було враховано резервуари, які були передані у користування ТОВ «Катма Груп» відповідно до додаткової угоди від 16.03.2021р. до договору оренди № 1108-ГНС-Р від 10.10.2018р. та акту приймання-переді майна від 16.03.2021р., відповідно до якої в оренді у ТОВ «Катма ГРУП» знаходились 12 резервуарів об`ємом 200 куб. м., тобто їх загальна місткість становить 2400 куб. м.

Товариство зазначає, що відповідач не врахував резервуари, які фактично знаходились у користуванні позивача на правах оренди, проте не були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі. При цьому позивач наголошує, що відсутність реєстрації не спростовує факт наявності цих резервуарів. Перевірка фактичної наявності цих резервуарів на акцизному складі контролюючим органом не здійснювалась.

Враховуючи викладене, позивач просить суд спірні податкові повідомлення - рішення визнати протиправними та скасувати.

14.07.2023 ухвалою суду прийнято адміністративну справу №640/16760/22 та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 17.08.2023 о 14:00 год.

17.08.2023 до суду прибули сторони, відповідачем подано суду письмові пояснення, наступне судове засідання призначено на 12.10.2023 о 10:00 год.

Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.

В письмових поясненнях ЦМУ ДПС по роботі з ВПП вказує про невизнання позовних вимог, незгоду із доводами позивача, викладеними в позові, вимоги вважає такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідач по податковому повідомленню-рішенню від 16.11.2021 №7673100070202 наполягає, що господарські операції ТОВ «Катма Груп» з контрагентами-покупцями є нереальними, оскільки відповідно до податкової інформації неможливо підтвердити фактичність здійснення операцій з купівлі-продажу товару, що вказує на здійснення ними нереальних (безтоварних) господарських операцій у зв`язку із відсутністю необхідних умов для здійснення господарської діяльності (відсутність працюючих, технічних умов, приміщень, складів, техніки для здійснення купівлі задекларованих обсягів, тощо).

По податковому повідомленню-рішенню від 16.11.2021 №7663100070202 відповідач стверджує, що перевіркою встановлено наявність станом на 31.03.2021 року резервуарів на акцизних складах та транспортних засобів, достатніх для зберігання газу вуглеводневого скрапленого в кількості 47 448 тис. л (куб. м). В той же час за даними бухгалтерського обліку обсяги залишку запасів (товарів, готової продукції та сировини) за цією номенклатурою становлять 26 776,896 т або 49 819 тис. л (куб. м). Таким чином, фактично відсутні в наявності (втрачено) 2 371,231 тис. л (куб. м) газу вуглеводневого скрапленого (умовний код УКТ ЗЕД 2711 00 00 00). Такі висновки відповідач зробив у зв?язку з відсутністю реєстрації резервуарів для розміщення 2 371,231 тис. л (куб. м) газу вуглеводневого скрапленого.

Ухвалою суду від 12.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 21.11.2023 о 09:30 год.

Представник позивача у судовому засіданні 21.11.2023 позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити. Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Протокольною ухвалою суду у судовому засіданні оголошено перерву до 29.11.2023.

У судовому засіданні 29.11.2023 відповідач просив суд долучити письмові пояснення з додатковими доказами, позивач висловився проти долучення письмових пояснень відповідача, суд протокольною ухвалою від 29.11.2023 долучив до матеріалів справи письмові пояснення відповідача з додатковими доказами, в судовому засіданні заслухано пояснення відповідача та було оголошено перерву до 30.11.2023 на 13:30 год.

Розглянувши подані документи і матеріали, враховуючи пояснення сторін по справі, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, встановивши правову позицію позивача, відповідача, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ТОВ «Катма Груп» зареєстровано 04.12.2017 Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією, номер державної реєстрації 10671020000027483.

Товариство зареєстроване та знаходиться за податковою адресою: Україна, 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17 літ. В, каб. 8.

Основними видами діяльності ТОВ «Катма Груп» за КВЕД є: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний); 19.20 Виробництво продуктів нафтоперероблення; 20.59 Вироблення іншої хімічної продукції, н.в.і.у.; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 52.10 Складське господарське; 20.15 Виробництво добрив і азотних сполук.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі ПК України), плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, на підставі наказу ЦМУ ДПС по роботі з ВПП від 02.06.2021 № 392, проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Катма Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 04.12.2017 по 31.03.2021, валютного законодавства за період з 04.12.2017 по 31.03.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування за період з 04.12.2017 по 31.03.2021, іншого законодавства за період з 04.12.2017 по 31.03.2021, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток 1 до акту перевірки, який є його невід?ємною частиною).

За результатами вказаної перевірки ЦМУ ДПС по роботі з ВПП складено акт перевірки від 08.10.2021р. № 973/31-00-07-02-02/41775494 (далі - Акт перевірки) (т.1, а.с.45-236),

Відповідно до висновків Акту перевірки встановлено порушення:

1. п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 140.5.9. п. 140.5 ст. 140 розд. ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями); ст. 1, ст. 4, п. 1,2 ст. 9, п.1 ст. 11 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями); п. 5 П(С)БО 15 «Доходи», затвердженого наказом Мінфіну України від 29.11.1999 № 290 та зареєстрованого у Мін`юсті України 14.12.1999 за № 860/4153; п.2.1, п. 2.15, п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого у Мін`юсті України 05.06.1995 за № 168/704 (зі змінами та доповненням), в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 80 390 198 грн., у тому числі:

-2018 рік в сумі 0 грн.;

-1 кв. 2019 року в сумі 0 грн.;

-півр. 2019 року в сумі 154 401 грн.;

-три кв. 2019 року в сумі 982 401 грн.;

-2019 рік в сумі 1 336 101 грн.;

-1 кв. 2020 року в сумі 40 055 грн.;

-півр. 2020 року в сумі 536 297 грн.;

-три кв. 2020 року в сумі 536 297 грн.;

-2020 рік в сумі 13 136 297 грн.;

-1 кв. 2021 року в сумі 65 917 800 грн.

2. п. 44.1 ст. 44, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 10 144 662 грн., у тому числі:

За серпень 2020у розмірі 166 667 грн.;

За вересень 2020у розмірі 770 100 грн.;

За січень 2021у розмірі 1 712 268 грн.;

За березень 2021у розмірі 7 495 627 грн.

На підставі висновків Акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 16.11.2021р. № 7673100070202, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 80 390 198 грн. за податковими зобов`язаннями та 334 025,25 грн. за штрафними санкціями (т.1, а.с.39-41);

- від 16.11.2021р. № 7663100070202, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 10 144 662 грн. за податковими зобов`язаннями та 2 536 165,50 грн. за штрафними санкціями (т.1, ап..с.42-44).

Не погоджуючись з такими рішеннями, ТОВ «Катма Груп» оскаржено податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку подано скаргу вих. № 10/12 від 10.12.2021р. Відповідно до рішення про результати розгляду скарги від 26.08.2022 №9766/6/99-00-06-01-02-06 Державна податкова служба України залишила оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін, а скаргу без задоволення (т.2, а.с.6-19).

ТОВ «Катма Груп» не погоджується та оскаржує до суду податкові повідомлення-рішення в частині, а саме :

- від 16.11.2021р. № 7673100070202 за платежем податок на прибуток приватних підприємств в частині 79 763 742 грн. за податковими зобов`язаннями та 227 925 грн. за штрафними санкціями (далі оскаржуване та/або спірне рішення №1);

- від 16.11.2021р. № 7663100070202 за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в частині 7 495 627 грн. за податковими зобов`язаннями та 1 877 307 грн. за штрафними санкціями (далі оскаржуване та/або спірне рішення №2).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За правилами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

У той же час статтею 77 ПК України врегульовано порядок проведення документальних планових перевірок. Так, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу. Згідно із пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до пункту 86.3 статті 86 ПК України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Суд зазначає, що позивач, оскаржуючи податкові повідомлення-рішення, не зазначає про порушення відповідачем порядку призначення та проведення документальної планової виїзної перевірки, а судом під час розгляду справи таких порушень не встановлено.

Отже суд переходить до дослідження наявності/відсутності ознак протиправності спірного рішення № 1 та, у взаємозв`язку із наявними документами в матеріалах справи та поясненнями сторін, звертає увагу на наступне.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХIV, зі змінами і доповненнями (далі - Закон № 996-ХIV).

Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (надалі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, який є обов`язковим видом обліку, що ведеться підприємством безперервно з дня його реєстрації до моменту ліквідації підприємства (п. 2 ст. 3, ст. 8 Закону № 996-XIV).

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити (п. 2 ст. 9 Закону № 996-XIV): назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції (факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів), включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, із змінами та доповненнями (далі - Положення №88)). Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення (п. 2.2 Положення №88). Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця (п. 3 ст. 9 Закону № 996-XIV).

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (п. 5 ст. 9 Закону № 996-XIV). Документи, створені засобами обчислювальної техніки на машинозчитуваних носіях, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови надання їм юридичної сили і доказовості (п. 2.3 Положення № 88). В п. 2.4 Положення № 88 передбачено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача, тощо.

Отже, для цілей бухгалтерського та податкового обліку документальним підтвердженням здійснення господарських операцій між суб`єктами господарювання є належним чином оформлені первинні документи та інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах. Відображенню у бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п.135.1 ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

З огляду на наведені вище положення ПК України, суд зазначає, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток приватних підприємств мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції.

Таким чином, в межах даного спору щодо правомірності спірного рішення № 1 слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «СОУЛ ЛОДЖИСТІК» (код ЄДРПОУ 36612671), ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ» (код за ЄДРПОУ 42775186), ТОВ «ЕНЕРДЖЕР» (код за ЄДРПОУ 42738144), ТОВ «ВІСТЕРІОН» (код за ЄДРПОУ 43388801), ТОВ «ПРОМНАФТО ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 43649904), ТОВ «ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ТРЕСТ» (код за ЄДРПОУ 43732138), ТОВ «НАФТАПРОМГРУП» (код за ЄДРПОУ 42907827).

Щодо господарських відносин позивача із контрагентом-покупцем з ТОВ «СОУЛ ЛОДЖИСТІК» (код за ЄДРПОУ 36612671) судом встановлено наступне.

Між ТОВ «Катма Груп» (продавець) та ТОВ «СОУЛ ЛОДЖИСТІК» (покупець) укладено договір №000000199//1 від 24.07.2019, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Згідно з п. 1.2 договору найменування, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначається у видаткових накладних, що являються невід`ємною частиною даного договору (т.3, а.с.154-155).

Відповідно до п. 2.3 договору покупець здійснює стовідсоткову переплату за товар в обсязі, визначеному в рахунках-фактурах. Продавець проводить передачу товару за умови стовідсоткової передплати. Пунктом 3.1 договору передбачено, що транспортування товару здійснюється за рахунок покупця. Термін дії договору до 31.12.2019р.

Згідно з даними бухгалтерського обліку, відповідно до картки рахунку 361, доданої до матеріалів справи, ТОВ «Катма Груп» (ЄДРПОУ 41775494) за період з 01.07.2019 р. по 31.08.2019р. відображено реалізацію на ТОВ «СОУЛ ЛОДЖИСТІК» (код 36612671) товар із номенклатурою «Газовий конденсат» у кількості 274,681 т та «Газ автомобільний Plus, 2711190000» у кількості 29,762 т на загальну суму 4 750 000 грн., у т. ч. ПДВ 791 666,7 грн.

До матеріалів справи додані видаткові та товарно-транспортні накладні, відповідно до яких товар було відвантажено покупцю (т.3, а.с.156-185).

Відповідно до Акту перевірки оплата за поставлені товари проведена згідно банківських виписок на суму 4 000 000 грн., в т. ч. ПДВ 666 666,67 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку (т.2, 73-250, т.3, а.с.1-153).

Щодо господарських відносин позивача із контрагентом-покупцем з ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ» (код за ЄДРПОУ 42775186) судом встановлено наступне.

Між ТОВ «Катма Груп» (продавець) та ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ» (покупець) укладено договір поставки №000000495/1 від 28.11.2019, відповідно до умов якого покупець зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Згідно з п. 1.2 договору найменування, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначається у видаткових накладних, що являються невід`ємною частиною даного договору (т.3, а.с.193-194).

Згідно з даними бухгалтерського обліку, відповідно до картки рахунку 361, доданої до матеріалів справи, ТОВ «Катма Груп» (ЄДРПОУ 41775494) за період з 01.11.2019 р. по 30.11.2019р. відображено реалізацію на ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ» підакцизного товару, а саме газу автомобільного (код УКТЗЕД 2711190000) в кількості 73,397 т на загальну суму 1 065 000 грн., у тому числі ПДВ 177 500 грн.

До матеріалів справи додані видаткові та товарно-транспортні накладні, відповідно до яких товар було відвантажено покупцю (т.3, а.с.195-201).

Відповідно до Акту перевірки оплата за поставлені товари проведена згідно банківських виписок на суму 1 065 000 грн., в т. ч. ПДВ 177 500 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку (т.2, 73-250, т.3, а.с.1-153).

Щодо господарських відносин позивача із контрагентом-покупцем з ТОВ «ЕНЕРДЖЕР» (код за ЄДРПОУ 42738144) судом встановлено наступне.

Між ТОВ «Катма Груп» (продавець) та ТОВ «ЕНЕРДЖЕР» (покупець) укладено договір № 000000545//1 від 25.02.2020, відповідно до умов якого покупець зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Згідно з п. 1.2 договору найменування, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначається у видаткових накладних, що являються невід`ємною частиною даного договору (т.3, а.с.208-209).

Згідно з даними бухгалтерського обліку, відповідно до картки рахунку 361, доданої до матеріалів справи, ТОВ «Катма Груп» (ЄДРПОУ 41775494) за період з 01.02.2020 р. по 29.02.2020р. відображено реалізацію на ТОВ «ЕНЕРДЖЕР» (код за ЄДРПОУ 42738144) товар із номенклатурою «Газовий конденсат» у кількості 370,369 т та товар із номенклатурою «Паливо дизельне марки ДТ-Л-К5, гатунок С . 2710 19 43 00» у кількості 93,975 т, всього на загальну суму 7 010 012,48 грн., у т.ч. ПДВ 1 168 335,41 грн.

До матеріалів справи додані видаткові та товарно-транспортні накладні, відповідно до яких товар було відвантажено покупцю (т.3, а.с.210-231).

Відповідно до Акту перевірки оплата за поставлені товари проведена згідно банківських виписок на суму 1 856 900,00 грн., в т. ч. ПДВ 309 483,33 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку (т.2, 73-250, т.3, а.с.1-153).

Щодо господарських відносин позивача із контрагентом-покупцем з ТОВ «ВІСТЕРІОН» (код за ЄДРПОУ 43388801) судом встановлено наступне.

Між ТОВ «Катма Груп» (продавець) та ТОВ «ВІСТЕРІОН» (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 000000683//1 від 05.01.2021, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Згідно з п. 1.2 договору найменування, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначається у видаткових накладних, що являються невід`ємною частиною даного договору (т.4, а.с.50-51).

Відповідно до п. 2.3 договору покупець здійснює стовідсоткову переплату за товар в обсязі, визначеному в рахунках-фактурах. Продавець проводить передачу товару за умови стовідсоткової передплати. Пунктом 3.1 договору передбачено, що транспортування товару здійснюється за рахунок покупця. Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та скріплення печатками та діє до 30.12.2021р.

Згідно з даними бухгалтерського обліку, відповідно до картки рахунку 361, доданої до матеріалів справи, ТОВ «Катма Груп» (ЄДРПОУ 41775494) за період з 01.01.2021 р. по 31.03.2021р. відображено реалізацію на ТОВ «ВІСТЕРІОН» газового конденсату (код УКТЗЕД 2709001000) в кількості 3 286,965 т, деетанпропанбутанізованого конденсату (код УКТЗЕД 2709001000) в кількості 761,867 т, розбавителя-розчинника «MARTA» (код УКТЗЕД 3814009090) в кількості 928,068 т, розчинника Butilextra (код УКТЗЕД 3814009090) в кількості 708,6 т, всього на загальну суму 111 500 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 18 583 333,24 грн.

До матеріалів справи додані видаткові та товарно-транспортні накладні, відповідно до яких товар було відвантажено покупцю (т.4, а.с.52-250, т.5, а.с.1-155).

Відповідно до Акту перевірки оплата за поставлені товари проведена на суму 111 500 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 18 583 333,24 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку (т.2, 73-250, т.3, а.с.1-153).

Щодо господарських відносин позивача із контрагентом-покупцем з ТОВ «ПРОМНАФТО ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 43649904) судом встановлено наступне.

Між ТОВ «Катма Груп» (продавець) та ТОВ «ПРОМНАФТО ТРЕЙД» (покупець) укладено договір № 000000661//1 від 07.12.2020р., відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Згідно з п. 1.2 договору найменування, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначається у видаткових накладних, що являються невід`ємною частиною даного договору (т.5, а.с.195-196).

Згідно з даними бухгалтерського обліку, відповідно до картки рахунку 361, доданої до матеріалів справи, ТОВ «Катма Груп» (ЄДРПОУ 41775494) за період з 01.12.2020 по 31.03.2021 року реалізувало ТОВ «ПРОМНАФТО ТРЕЙД» (код 43649904) товар «Газовий конденсат 2709001000» в кількості 4 892,492 т, «Деетанпропанбутанізований конденсат 2709001000» в кількості 1 651, 953 т, «Етанол як складник бензину» в кількості 217,017 т, «Нафта сира» в кількості 2 461, 986 т, «Розбавитель-розчинник «MARTA», 3814009090» в кількості 557,414 т, всього на загальну суму 171 600 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 28 600 000,00 грн.

До матеріалів справи додані видаткові та товарно-транспортні накладні, відповідно до яких товар було відвантажено покупцю (т.5, а.с.197-250, т.6, а.с.1-250, т.7, а.с.1-244).

Відповідно до Акту перевірки оплата за поставлені товари проведена на суму 171 600 000,00 грн, в т. ч. ПДВ 28 600 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку (т.2, 73-250, т.3, а.с.1-153).

Щодо господарських відносин позивача із контрагентом-покупцем з ТОВ «ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ТРЕСТ» (код за ЄДРПОУ 43732138) судом встановлено наступне.

Між ТОВ «Катма Груп» (продавець) та ТОВ «ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ТРЕСТ» (покупець) укладено договір купівлі-продажу №000000668//1 від 10.12.2020 р., відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Згідно з п. 1.2 договору найменування, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначається у видаткових накладних, що являються невід`ємною частиною даного договору (т.8, а.с.36-37).

Згідно з даними бухгалтерського обліку, відповідно до картки рахунку 361, доданої до матеріалів справи, ТОВ «Катма Груп» (ЄДРПОУ 41775494) за період з 01.12.2020 по 28.02.2021 року реалізувало ТОВ «ОДЕСЬКИЙ НАФФТОПЕРЕРОБНИЙ ТРЕСТ» (код 43732138) товар «Газовий конденсат 2709 00 10 00» в кількості 1 430,537 т, «Деетанпропанбутанізований конденсат 2709001000» в кількості 3 004,093 т, «Етанол як складник бензину» в кількості 195,315 т, «Нафта сира» в кількості 2 861,468 т, «Розбавитель-розчинник «MARTA», 3814009090» в кількості 1 100,310 т всього на загальну суму 139 500 000 грн., у т.ч. ПДВ 23 249 999, 97 грн.

До матеріалів справи додані видаткові та товарно-транспортні накладні, відповідно до яких товар було відвантажено покупцю (т.8, а.с.38-250, т.9, а.с.1-250, т.10, а.с.1-6).

Відповідно до Акту перевірки оплата за поставлені товари проведена на суму 139 500 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 23 249 999,97 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку (т.2, 73-250, т.3, а.с.1-153).

Щодо господарських відносин позивача з контрагентом-покупцем з ТОВ «НАФТАПРОМГРУП» (код за ЄДРПОУ 42907827) судом встановлено наступне.

Між ТОВ «Катма Груп» (продавець) та ТОВ «НАФТАПРОМГРУП» (покупець) укладено договір поставки №0000004736//1 від 10.10.2019, відповідно до умов якого продавець) зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Згідно з п. 1.2 договору найменування, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначається у видаткових накладних, що являються невід`ємною частиною даного договору (т.10, а.с.44-45).

Згідно з даними бухгалтерського обліку, відповідно до картки рахунку 361, доданої до матеріалів справи, ТОВ «Катма Груп» (ЄДРПОУ 41775494) за період з 01.10.2019 р. по 31.03.2021р. відображено реалізацію на ТОВ «НАФТАПРОМГРУП» газового конденсату (код УКТЗЕД 2709001000), етанолу як складника бензину (код УКТЗЕД 3824909790), розбавителя-розчинника «MARTA» (код УКТЗЕД 3814009090), нафту (код УКТЗЕД 270900) на загальну суму 60 505 993,61 грн., у тому числі ПДВ 10 084 332,26 грн.

До матеріалів справи додані видаткові та товарно-транспортні накладні, відповідно до яких товар було відвантажено покупцю (т.10, а.с.46-250, т.11, а.с.1-74).

Відповідно до Акту перевірки оплата за поставлені товари проведена згідно банківських виписок на суму 13 610 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 2 268 333,33 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку (т.2, 73-250, т.3, а.с.1-153).

Судом встановлено, що на підтвердження реалізації товару вищезазначеним контрагентам, позивачем надано первинну документацію (договори поставки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, відомості по рахунках, виписки з банківського рахунку), тобто матеріали справи підтверджують, що позивач відвантажив товар контрагентам-покупцям.

Суд наголошує, що документи, складені за результатами проведених операцій з вищезазначеними контрагентами, містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних господарських операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт передання ТМЦ.

В свою чергу, відповідач наголошує на дефектах товарно-транспортних накладних, зокрема вказує на незазначення точної адреси, куди прямує товар та, як наслідок, зазначає про нереальність операцій позивача із контрагентами-покупцями.

Суд критично оцінює такі доводи відповідача, оскільки поставка товару позивачем його контрагентам-покупцям відбулась в транспорт покупців саме в місці завантаження товару (акцизний склад позивача), яке зазначено в товарно-транспортній накладній, заперечень щодо можливостей позивача відвантажити товар у транспорт покупців відповідач в Акті перевірки не зазначив та в судовому засіданні не навів.

Також суд зазначає, що певні недоліки первинних документів, складених за результатами проведених господарських операцій, у тому числі товарно-транспортних накладних, на що як на обґрунтування своєї позиції посилається відповідач, не тягнуть за собою втрату ними статусу належних первинних документів. Такі документи є належними і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, проте, як у спірному випадку, містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, а також підтверджують фактичне здійснення таких операцій.

Більше того, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом. З урахуванням наведеного слід зазначити, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій та бути єдиною підставою для визнання господарських операцій нереальними.

Аналогічний правий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а.

Судом також встановлено, що на момент здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «СОУЛ ЛОДЖИСТІК» (код ЄДРПОУ 36612671), ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ» (код за ЄДРПОУ 42775186), ТОВ «ЕНЕРДЖЕР» (код за ЄДРПОУ 42738144), ТОВ «ВІСТЕРІОН» (код за ЄДРПОУ 43388801), ТОВ «ПРОМНАФТО ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 43649904), ТОВ «ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ТРЕСТ» (код за ЄДРПОУ 43732138), ТОВ «НАФТАПРОМГРУП» (код за ЄДРПОУ 42907827), останні не були визнані банкрутами, відомості про них були наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та такі підприємства були зареєстровані платниками податку на додану вартість. Таким чином, зазначені підприємства не мали дефектів у своєму правовому статусі та мали право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії.

Щодо посилань відповідача на відсутність подальшої реалізації паливно-мастильних матеріалів або їх використання в господарській діяльності; відсутність у контрагентів-покупців ліцензій на зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним та не здійснення реєстрації місць зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, у випадках, коли це є обов`язковою умовою здійснення операцій із підакцизними товарами; відсутність підприємств за місцезнаходженням, з якого мало б проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи та здійснюватися управління і облік, а також уникнення від проведення зустрічних звірок та контрольно-перевірочних заходів (відсутність за місцезнаходженням засвідчено інформацією оперативних управлінь ГУ ДПС, неможливістю вручення поштових відправлень); відсутність необхідних (виходячи із специфіки операцій) матеріально-технічних і трудових можливостей для реальних операцій із переробки ПММ; за умовами договорів купівлі-продажу перевезення ПММ повинно здійснюватися покупцями, але надані до перевірки документи свідчать про неможливість встановлення фактичних перевізників товару у зв`язку з відсутністю взаємовідносин між вказаними контрагентами-покупцями та автомобільними перевізниками та відсутності доказів фактичного надання послуг по організації перевезень; недостовірність даних, відображених в паперових носіях за формою первинних документів, оформлених ТОВ «Катма Груп» для зазначених контрагентів, формальний підхід до їх оформлення та, як наслідок, їх юридичну дефектність, суд зазначає наступне.

Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, матеріально-технічної бази, тощо. Відсутність у контрагента добросовісного платника податку, яким є позивач, матеріальних та трудових ресурсів, не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції, та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди позивачем, оскільки залучення інших субпідрядників (працівників чи організацій) є можливим за умовами укладених між вказаними вище контрагентами та третіми особами відповідних договорів.

Так, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням/продажем товарів (робіт, послуг). Порушення певним покупцем товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення продавцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Аналогічний правовий висновок сформульований Верховним Судом у постанові від 16.04.2019 у справі №804/6909/17 та від 21.02.2020 у справі №815/253/16.

Верховний Суд у постанові від 04.06.2020 у справі №340/422/19 зазначив, що нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства або недостатньою кількістю у контрагента трудового ресурсу для самостійного виконання договірних зобов`язань. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено. А недостатня кількість трудового ресурсу не свідчить про неможливість виконати роботи або надати послуги та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих робіт/послуг, у тому числі й по ПДВ. Адже судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Відповідачем у даній справі не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагентів.

Навіть, якщо контрагент і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

При цьому жодною нормою законодавства України не передбачається обов`язку платників податків-продавців товарів вимагати від контрагентів-покупців будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (покупців у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

Посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства, на інформацію щодо неподання вказаними контрагентами фінансової звітності, відсутності трудових ресурсів для проведення господарських операцій по ланцюгу постачання, на думку суду, не є доказами порушення саме позивачем норм податкового законодавства.

Суд зазначає, що жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Так, Верховний Суд в постанові від 23 жовтня 2018 року у справі № 815/2946/13-а (№ К/9901/4496/18) зазначив, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Також, відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

При цьому, в акті перевірки вказано, що на момент складання податкових накладних позивач та його контрагенти були зареєстровані як платники податку на додану вартість та мали свідоцтва платника податків на додану вартість.

Як зазначено вище, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Також норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача) щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що предметом здійснення господарських операцій було постачання позивачем контрагентам товарів, а саме: паливно-мастильні матеріали в асортименті.

Щодо подальшої реалізації (використання) продукції контрагентами позивач надав наступні пояснення та докази:

1. Відповідно до листа ТОВ «СОУЛ ЛОДЖИСТІК» вих. № 0110/01 від 01.10.2021 товариство повідомило, що немає власних виробничих потужностей і використовує в своїй господарській діяльності орендовані потужності для зберігання нафтопродуктів згідно з договорами оренди та орендовану техніку для виконання будівельних робіт.

Також зазначило, що Газ автомобільний Plus був використаний ТОВ «СОУЛ ЛОДЖИСТІКС» у повному обсязі для забезпечення власних потреб (забезпечення паливом орендованого транспорту для виконання будівельних робіт).

Газовий конденсат у кількості - 274,681 т був закуплений з метою перепродажу та отримання прибутку, проте, попередня усна домовленість із потенційним покупцем була скасована уже після закупівлі товариством газового конденсату. Іншого покупця знайдено не було. Газовий конденсат не реалізований і на момент надання відповіді знаходився на зберіганні на складі, що перебував у користуванні товариства відповідно до договору оренди № 15/07/19 від 15.07.2019р.

2. Відповідно до листа ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ» вих. № 16 від 06.10.2021 товариство повідомило, що з метою отримання прибутку здійснило операції щодо придбання Газу автомобільного Plus в кількості 73,397т відповідно до договору поставки N 000000495//1 від 28.11.2019 р. з ТОВ «Катма Груп». Кредиторська заборгованість за договором поставки №000000495//1 від 28.11.2019 р. на дату підписання листа відсутня.

Товар було придбано для подальшого його перепродажу. Надалі ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ», в цілях отримання прибутку, шляхом усних переговорів дійшов згоди з майбутнім покупцем та уклав договір купівлі-продажу № 668/15/1 від 28 листопада 2019 р. з ТОВ «Ярмет» (код ЄДРПОУ 42229570) для реалізації товару - Газ автомобільний Plus, за яким ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ» зобов`язується передати товар в обумовлені строки, а ТОВ «Ярмет» - прийняти та оплатити товар на умовах Договору.

Згідно з умовами договору № 668/15/1 від 28 листопада 2019 р. транспортування товару здійснювалось за рахунок покупця. ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ» за листопад 2019 року реалізував товар ТОВ «Ярмет» згідно видаткової накладної N°0000047 від 28.11.2019р. та ТТН, відповідно до яких фізично було відвантажено товар. Акт звірки наданий до перевірки підтверджує фінансово-господарські операції, що були фізично здійснені.

Таким чином, загальна кількість придбаного у ТОВ «Катма Груп» Газу автомобільного Plus в кількості 73,397 тон, була реалізована ТОВ «Ярмет».

3. ТОВ «ЕНЕРЖЕР», відповідно до листа вих. № 1/05/10-21 від 05.10.2021, в подальшому товар, придбаний у ТОВ «Катма Груп», реалізувало наступним покупцям :

- ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ «ЕКОХІМ», код 38563113;

- ІП «АГРО-ВІЛЬД Україна» код 33353730;

- ТОВ «ГРЕЙНСТОР» код 39135336;

- ТОВ «НОВА Я» код 39269807.

ТОВ «ЕНЕРДЖЕР» уклало договір купівлі-продажу б/н від 03.02.2020 р. з ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ «ЕКОХМ» (код 38563113) для реалізації товару - Газовий конденсат, за яким ТОВ «ЕНЕРДЖЕР» зобов`язується передати товар у встановлені строки, а ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ «ЕКОХМ» - прийняти та оплатити товар на умовах Договору.

ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ «ЕКОХМ» займається збиранням, обробленням небезпечних відходи, використовує газовий конденсат для нагнітання та підтримання високих температур в обладнанні для вказаних процесів.

Згідно умов договору транспортування товару здійснювалось транспортом та за рахунок покупця.

ТОВ «ЕНЕРДЖЕР» реалізувало товар згідно переліку видаткових накладних:

- № 12 від 25.02.2020 р. на суму 150 000,72 грн.

ТОВ «ЕНЕРДЖЕР» сформувало та зареєструвало податкові накладні в єдиному державному реєстрі.

Таким чином, ТОВ «ЕНЕРДЖЕР» включило суми податку до звітної податкової декларації за лютий 2020 року згідно вказаних податкових накладних.

ТОВ «ЕНЕРДЖЕР» уклало договір купівлі-продажу № 0302/20 від 03.02.2020р з ІП «АГРО-ВІЛЬД Україна» (код 33353730) для реалізації товару - Газовий конденсат, за яким ТОВ «ЕНЕРДЖЕР» зобов`язується передати товар у встановлені строки, а ІП «АГРО-ВІЛЬД Україна» - прийняти та оплатити товар на умовах договору.

ІП «АГРО-ВІЛЬД Україна» - сільськогосподарський виробник, газовий конденсат використовує для власних потреб для здешевлення вартості палива при заправці техніки, що працює на обробці власних земель.

Згідно умов договору транспортування товару здійснювалось транспортом та за рахунок Покупця.

ТОВ «ЕНЕРДЖЕР» реалізувало товар згідно переліку видаткових накладних:

- № 131 від 25.02.2020р. на суму 273 245,52 грн.;

- № 132 від 25.02.2020р. на суму 244 458,24 грн.;

- № 133 від 25.02.2020р. на суму 328 384,56 грн.;

- № 134 від 25.02.2020р. на суму 150 492,48 грн.

ТОВ «ЕНЕРДЖЕР» сформувало та зареєструвало податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ «ЕНЕРДЖЕР» уклало договір купівлі-продажу № 267 від 24.03.2020 р з ТОВ «НОВА Я» (код 39269807) для реалізації товару - Газовий конденсат, за яким ТОВ «ЕНЕРДЖЕР» зобов`язується передати товар у зумовлені строки, а ТОВ «НОВА Я» - прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Основними видами діяльності ТОВ «НОВА Я» є оптова торгівля хімічними продуктами та виробництво фарб та лаків, на цьому ринку працює більше шести років, закупівлю даного товару здійснює для використання на власному виробництві для виготовлення вищевказаної продукції та подальшої оптової/роздрібної реалізації з метою отримання прибутку.

Згідно умов договору транспортування товару здійснювалось транспортом та за рахунок покупця.

ТОВ «ЕНЕРДЖЕР» реалізувало товар згідно переліку видаткових накладних:

- № 661 від 30.03.2020р. на суму 338 301,36 грн.;

- № 662 від 30.03.2020р. на суму 344 213,28 грн.;

- № 663 від 30.03.2020р. на суму 331 936,56 грн.;

- № 664 від 30.03.2020р. на суму 335 706,48 грн.;

- № 665 від 30.03.2020р. на суму 337 934,16 грн.;

- № 666 від 30.03.2020р. на суму 340 578,00 грн.;

- № 667 від 30.03.2020р. на суму 335 571,84 грн.;

- № 668 від 30.03.2020р. на суму 329 207,04 грн.;

- № 669 від 30.03.2020р. на суму 306 575,28 грн.

ТОВ «ЕНЕРДЖЕР» сформувало та зареєструвало податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, ТОВ «ЕНЕРДЖЕР» включило суми податку до звітної податкової декларації за березень 2020 року згідно вказаних податкових накладних.

Отже, придбаний у ТОВ «Катма Груп» товар реалізовано, наявні підтверджуючі документи: видаткові та товарно-транспортні накладні, податкові накладні виписані та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а господарські операції були своєчасно відображені в бухгалтерському обліку та податковій звітності ТОВ «ЕНЕРДЖЕР».

4. Згідно наданої ТОВ «ВІСТЕРІОН» інформації, товариство, дослідивши ринок збуту та вибравши найбільш вигідні умови для отримання максимального прибутку, реалізувало товар ТОВ «ГАЗОТОРГОВА КОМПАНІЯ» (код 39201974).

ТОВ «ВІСТЕРІОН» уклало договір купівлі-продажу №27-08/Б від 27.08.2021 року з ТОВ «ГАЗОТОРГОВА КОМПАНІЯ» (код 39201974) для реалізації товару Модифікований нафтовий бітум для дорожнього будівництва МБНД 70/100, за яким ТОВ «ВІСТЕРІОН» зобов`язується передати товар у зумовлені строки, а ТОВ «ГАЗОТОРГОВА КОМПАНІЯ» - прийняти та оплатити товар на умовах договору. Згідно умов договору №27-08/Б від 27.08.2021 р. та додаткової угоди до договору, транспортування товару здійснювалось за рахунок постачальника. Таким чином, ТОВ «ВІСТЕРІОН» є суб`єктом господарювання реального сектору економіки, його діяльність має реальну мету на наслідки.

Податковим органом було помилково зроблено висновки щодо «обриву» ланцюгу постачання на зазначеному підприємстві, оскільки логічним є придбання товариством сировини, а реалізація готової продукції, виробленої з використанням цієї сировини.

Саме тому ТОВ «ВІСТЕРІОН» декларує придбання товарів із номенклатурою «Газовий конденсат», «Газовий конденсат 2709001000», «Деетанпропанбутанізований конденсат 2709001000», «Етанол як складник бензину», «Нафта сира», «Розчинник Butilextra», «Розбавитель-розчинник «МАRТА» 3814009090» та формує податкові зобов`язання за рахунок реалізації Модифікованого нафтового бітуму для дорожнього будівництва продукту своєї діяльності.

5. За грудень 2020 року ТОВ «ПРОМНАФТО ТРЕЙД» придбало у ТОВ «Катма Груп» згідно договору купівлі-продажу №00000661//1 від 07.12.2020 року нафтопродукти для подальшого використанні у виробництві: Нафту сиру -299,507 тон, Газовий конденсат 148,808 тонн та Етанол як складник бензину 108,507 тонн.

Вказані об`єми сировини товариство використовувало у виробництві й відображало оприбуткування та списання сировини на рахунку 201 «Сировина та матеріали», що призначений для обліку наявності та руху сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні та в первинних господарсько-фінансових документах: заявках на виробництво, вимогах накладних, виробничих звітах, калькуляціях рецептурах та інших.

Виготовлену продукцію товариство реалізовувало на території Україні за цінами не нижче собівартості та в межах ринкових цін.

Таким чином, ТОВ «ПРОМНАФТО ТРЕЙД» є суб`єктом господарювання реального сектору економіки, його діяльність має реальну мету на наслідки.

Саме тому ТОВ «ПРОМНАФТО ТРЕЙД» декларує придбання товарів із номенклатурою «Газовий конденсат 2709001000», «Деетанпропанбутанізований конденсат 2709001000», «Етанол як складник бензину», «Нафта сира», «Розбавитель-розчинник «МАRТА» 3814009090» та розчинники органічний, суміш вуглеводнів, бензино-лігроїнову фракцію, чистку дренажних системи, чистку технологічних ємностей тощо від інших СГД та формує податкові зобов`язання за рахунок реалізації бітуму нафтового дорожнього продукту своєї діяльності.

6. Згідно з наданою ТОВ «ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ТРЕСТ» інформації, придбаний у ТОВ «Катма Груп» товар використало у виробництві бітуму нафтового дорожнього. Бітум являє собою смолоподобний продукт, до складу якого входять вуглеводні, а також сірчисті, кисневі і азотисті сполуки вуглеводнів. Виробництво бітумів є поетапним. В якості сировини для виготовлення бітуму виступають залишкові продукти нафти, що залишилися після її переробки. Процес передбачає кисневе окислення всіляких нафтових залишків. Виробництво бітуму потребує сировини з високим вмістом високосмолистих речовин і елементів. Для виробництва бітуму товариством 04.09.2020р. отримано ТУ У Б.В.2.7-43732138-129:2020, згідно п.5.3 якого для виробництва використовують як сировину газовий конденсат, деетанпропанбутанізований конденсат, етанол як складник бензину, нафту сиру, розбавитель-розчинник «MARTA».

ТОВ «ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ТРЕСТ» придбало сировину газовий конденсат в кількості 1430,537, Деетанпропанбутанізований конденсат в кількості 3004,093, Етанол як складник бензину в кількості 195,315, нафту сиру в кількості 2861,468, Розбавитель-розчинник «MARTA» в кількості 1100,31 для подальшої передачі у виробництво на орендованих виробничих потужностях для перегонки, ретефікаціїї, змішування згідно чинних технічних умов. В подальшому реалізовувало готову продукцію на ринку України з метою отримання прибутку.

Згідно наданої ТОВ «ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ТРЕСТ» інформації, основними покупцями товариства були: ТОВ «ГРУПА-ОКТАНТ» (43611158), ТОВ «БУДМАСТЕРПРО» (43387279), ТОВ «ДОРТРЕЙД ПОДІЛЛЯ» (41269586), ТОВ «ШЛЯХОВИК-97» (3446334), ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР» (38972680), ТОВ «КОМПАНІЯ «АЛЬЯНС НАФТА ТРЕЙД» (43732028). В первинних документах та фінансово-господарських регістрах товариство відобразило всі вказані операції.

Саме тому ТОВ «ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ТРЕСТ» декларує придбання товарів із номенклатурою «Газовий конденсат 2709001000», «Деетанпропанбутанізований конденсат 2709001000», «Етанол як складник бензину», «Нафта сира», «Розбавитель-розчинник «МАRТА» 3814009090» та формує податкові зобов`язання за рахунок реалізації Модифікованого нафтового бітуму для дорожнього будівництва продукту своєї діяльності.

Таким чином, ТОВ «ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ТРЕСТ» є суб`єктом господарювання реального сектору економіки, його діяльність має реальну мету на наслідки. Податковим органом було помилково зроблено висновки щодо «обриву» ланцюгу постачання на зазначеному підприємстві, оскільки логічним є придбання товариством сировини, а реалізація готової продукції, виробленої з використанням цієї сировини.

7. Відповідно до листа ТОВ «НАФТАПРОМГРУП» вих. № 1/05/10-21 від 05.10.2021 товариство повідомило, що займається виробництвом продуктів нафтопереробки, вид діяльності за КВЕД 19.20, має у користуванні офісне приміщення, виробниче приміщення, здійснює суборенду виробничого обладнання (насоси, колони ратифікаційні, теплообмінники, ємності тощо) в кількості, необхідній для виробництва товару.

Придбаний у ТОВ «Катма Груп» товар «Нафтапромгруп» використовувало для виробництва бітуму нафтового. В подальшому вироблений бітум реалізовувався на території України. Основними покупцями товариства були:

- ТОВ «Стройензимпоставка» з яким 14.04.2020 року укладено договір купівлі-продажу № 14/04/20, згідно якого продавець зобов`язується передати у власність покупця хімічну продукцію (товар - бітум нафтовий дорожній в`язкий марка БНД 60/90), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей товар згідно порядку і на умовах цього договору;

- ТОВ «Вега Строй ЛТД», з яким 23.04.2020 року укладено договір купівлі-продажу Ne23/04, згідно якого продавець зобов`язується передати у власність покупця хімічну продукцію (товар - бітум нафтовий дорожній в`язкий марка БНД 60/90), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей товар згідно порядку і на умовах цього договору.

Надаючи оцінку доказам позивача листам та документам, отриманим від його контрагентів, суд зазначає, що предметом розгляду в даній справі є дослідження господарської діяльності позивача та його взаємовідносин з контрагентами з поставки товару, а тому дослідження господарської діяльності його контрагентів, відслідковування подальшого руху товарів по ланцюгу від контрагентів до покупців не входить до предмету дослідження у даній справі.

При цьому суд звертає увагу, що відповідач дійшов висновків про нереальність господарських операцій позивача з контрагентами-покупцями, виходячи з наявної податкової інформації.

Судом встановлено, що податкові перевірки ТОВ «СОУЛ ЛОДЖИСТІК» (код ЄДРПОУ 36612671), ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ» (код за ЄДРПОУ 42775186), ТОВ «ЕНЕРДЖЕР» (код за ЄДРПОУ 42738144), ТОВ «ВІСТЕРІОН» (код за ЄДРПОУ 43388801), ТОВ «ПРОМНАФТО ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 43649904), ТОВ «ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ТРЕСТ» (код за ЄДРПОУ 43732138), ТОВ «НАФТАПРОМГРУП» (код за ЄДРПОУ 42907827) не проводились.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Відповідачем, в свою чергу, не наведено доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагентів.

Щодо доводів відповідача про неможливість встановлення ланцюгу подальшого постачання поставленого позивачем товару та обрив такого ланцюга постачання, суд зазначає, що відносини між учасниками наступних ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між платником податку та його безпосереднім контрагентом.

При цьому жодною нормою законодавства України не передбачено обов`язку платників податків вимагати від контрагентів-покупців будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (покупців у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з продажем товарів (робіт, послуг). Порушення певними покупцями товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення продавцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо відображення витрат у бухгалтерському обліку та податковій звітності, тому платник податків (продавець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку. При цьому, кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Відповідно до п. 5 наказу Міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами» факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Податковий орган протиправно не прийняв до уваги належним чином оформлених первинних та банківських документів, відповідно до яких контрагенти здійснили розрахунки з платником податків за отримані товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Крім того, позивач не повинен нести відповідальність за дії чи бездіяльність своїх контрагентів. Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на відображення господарських операцій з контрагентами в бухгалтерському обліку та податковій звітності у випадку, коли він виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Доводи податкового органу щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, є неприйнятними, оскільки відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Доводи податкового органу про неможливість придбання товару контрагентами позивача в силу відсутності контрагентів позивача за місцезнаходженням, відсутності у них необхідного персоналу та основних засобів, суд вважає необґрунтованими, оскільки такі твердження відповідач мотивує виключно з посиланням на дані податкової інформації, складеної самим відповідачем.

Разом з тим, суд погоджується з доводами позивача, що відомості податкової інформації не можуть бути взяті до уваги, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Суд зазначає, що посилання податкового органу на інформацію баз даних податкового органу щодо відсутності у контрагентів позивача можливості придбавати товар не заслуговують на увагу, оскільки внесені відомості баз даних податкового органу є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, а висновки, викладені в податковій інформації, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27 лютого 2018 року у справі №818/418/17.

У свою чергу, податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання не спростовує реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, оскільки відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 у справі №813/1497/17.

Верховний Суд визнає, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 02 квітня 2019 року у справі №826/6245/18.

Також, доводи податкового органу щодо наявності кримінальних проваджень та свідчень, наданих в межах таких кримінальних проваджень, оформлених протоколами допитів, не беруться судом до уваги, оскільки факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень осіб, які не є працівниками товариств та не мають відношення до їх діяльності, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Окрім того, суд зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), грошові кошти, незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства. Наявність кримінального провадження може свідчити лише про можливі порушення законодавства контрагентом позивача, але, в будь-якому випадку, така кримінальна справа не може стосуватися податкових зобов`язань позивача і тим більше слугувати доказом фіктивності господарських операцій.

Суд вважає неприйнятними доводи відповідача, викладені в Акті перевірки, про те, що сам факт того, що деякі контрагенти позивача фігурують в досудових розслідуваннях, порушених за ознаками кримінального правопорушення, є доказом протиправного формування податкової звітності, з огляду на необґрунтованість належності цього конкретного доказу для підтвердження заперечень в розумінні частини третьої ст. 73 КАС України.

Суд зазначає, що відомості, отримані в ході оперативно-розшукових заходів чи досудового слідства, не є доказами при доведенні фактів допущення порушень вимог податкового законодавства платником податків. Докази, на які посилається відповідач, не відповідають вимогам належності та допустимості в розумінні КАС України, оскільки контролюючий орган не довів, що такі отримано у розпорядження та те, що він має право їх використання, у порядку визначеному КПК України.

Вказана правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 25.09.2019 року у справі №817/992/15.

Також, зазначаємо, факт порушення кримінальної справи не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами, під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), грошові кошти, незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Аналогічний висновок наведено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.11.2019 по справі №826/16304/17 та у постанові від 28.05.2019 року по справі № 826/15112/16, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України, слід застосувати у спірних правовідносинах.

Необхідно враховувати, що податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків (постанова ВС від 19.02.2019 № 825/293/13а).

Посилання відповідача в Акті перевірки на відомості, здобуті під час досудового розслідування, а також розгляду справ у порядку кримінального провадження, вважаємо неприйнятними, адже відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

До того ж, як визначено частиною шостою статті 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З урахуванням наведеного, суд звертає увагу на те, що Акт перевірки не містить доказів постановлення судами вироків, рішень тощо про визнання удаваними спірних господарських операцій, визнання недійсними договорів, укладених позивачем з його контрагентом, стягнення в дохід держави незаконно отриманого майна та коштів на підставі таких договорів тощо.

Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування чи інші матеріали досудового розслідування, а також ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення окремих слідчих дій, не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 16.01.2018 у справі №2а-7075/12/2670, від 26.06.2018 у справі №808/2360/17, та Верховним Судом України у постановах від 12.04.2016 у справі №826/17617/13, від 05.03.2012 у справі №21-421а11 та від 22.09.2015 у справі №810/5645/14.

Правову позицію з аналогічного питання Верховний Суд висловив у постанові від 26.06.2018 року у справі № 808/2360/17 та у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 809/1139/17. Сам факт наявності кримінального провадження, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій.

Суд зазначає, що підставою для донарахування платнику податку грошових зобов`язань може слугувати лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (покупцями) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов`язань. Однак, Акт перевірки таких доказів не містять.

У свою чергу, статтею 61 Конституції України встановлено індивідуальний характер відповідальності, що виявляється і у персональній відповідальності кожного платника податку за ведення податкового обліку.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб`єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 23 рішення у справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Згідно зі статей 46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення ведення податкового обліку.

З огляду на зазначене, суд погоджується з доводами позивача щодо неправомірності спірного рішення № 1.

Суд переходить до дослідження наявності/відсутності ознак протиправності спірного рішення № 2 та, у взаємозв`язку із наявними документами в матеріалах справи та поясненнями сторін, звертає увагу на наступне.

Судом встановлено, що перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з 04.12.2017 по 31.03.2021 встановлено їх заниження у загальній сумі 7 495 627,35 грн. внаслідок порушення пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України в частині не врахування податкового зобов`язання на обсяги використаного не в господарській діяльності (втраченого) пального, у т. ч. за березень 2021 року в розмірі 7 495 627,35 грн.

Відповідно до пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Як вбачається з Акту перевірки, перевіркою відображених показників у рядку 4.1 Декларації з податку на додану вартість «Нараховано податкових зобов`язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Кодексу за операціями, що оподатковуються: за основною ставкою» за період з 04.12.2017 по 31.03.2021 у загальній сумі 158 035 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з нарахування податкового зобов`язання у зв`язку з використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в операціях, що не є господарською діяльністю ТОВ «Катма Груп».

Проведеною перевіркою відображеного показника встановлено, його заниження у загальній сумі 7 495 627,35 грн. внаслідок порушення пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України в частині не нарахування податкового зобов`язання на обсяги використаного не в господарській діяльності (втраченого) пального, у т. ч. за березень 2021 року в розмірі 7 495 627,35 грн.

Тобто, для застосування пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України необхідно встановити, що товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Перевіркою встановлено наявність станом на 31.03.2021 року резервуарів на акцизних складах та транспортних засобів, достатніх для зберігання газу вуглеводневого скрапленого в кількості 47 448 тис. л (куб. м). В той же час за даними бухгалтерського обліку обсяги залишку запасів (товарів, готової продукції та сировини) за цією номенклатурою становлять 26 776,896 т або 49 819 тис. л (куб. м). Таким чином, фактично відсутні в наявності (втрачено) 2 371,231 тис. л (куб. м) газу вуглеводневого скрапленого (умовний код УКТ ЗЕД 2711 00 00 00).

В додатку № 9 до Акту перевірки зазначено перелік акцизних складів і резервуарів позивача, зокрема, за адресою Київська область, Переяслав-Хмельницький район, смт Переяславське, вул. Шевченка, 1-Б знаходиться акцизний склад № 1006771 з резервуарним парком об?ємом 7 963,0 куб. м.

Позивачем надано договір оренди № 1108-ГНС-Р від 10.10.2018р. про оренду цілісного майнового комплексу «Газонаповнювальна станція» за адресою: Київська область, Переяслав- Хмельницький район, смт Переяславське, вул. Шевченка, 1-Б та додаткові угоди до нього від 12.10.2018, від 01.02.2019, від 01.03.2019, від 17.01.2020, від 26.06.2020, від 10.03.2021, від 16.03.2021 (далі - договір і додаткові угоди до нього) (т.2, а.с.23-26, 28, 30-31, 34, 37, 39, 41, 43).

Судом встановлено, що загальний об?єм резервуарів, переданих в оренду за вказаним договором і додатковими угодами до нього становить 10 363,0 тис. л (куб. м). Крім того, як вбачається з Акту перевірки, зберігання газу скрапленого відбувалось на акцизному складі № 1014781, резервуарний парк якого об?ємом 7 998,0 тис. л (куб. м) та в цистернах (склад транзит) об?ємом 31 487,0 тил. л (куб. м).

Тобто загальний об?єм резервуарного парку позивача для зберігання газу скрапленого становить 49 848,0 тил. л (куб. м), що встановлено в Додатку № 9 до Акту перевірки та підтверджується договором оренди № 1108-ГНС-Р від 10.10.2018р. та додатковими угодами до нього.

При цьому, відповідно до Акту перевірки, за даними бухгалтерського обліку обсяги залишку запасів (товарів, готової продукції та сировини) за цією номенклатурою становлять 49 819 тис. л (куб. м).

Таким чином, відповідачем дійсно не враховано резервуари об?ємом 2 400 куб. м, що можуть слугувати ємностями для зберігання 2 371,231 тис. л (куб. м) скрапленого газу.

Як вбачається з Акту перевірки та підтверджується поясненнями відповідача, контролюючий орган не здійснював виїзд на акцизний склад № 1006771 за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, смт Переяславське, вул. Шевченка, 1-Б для встановлення наявності/відсутності резервуарів, переданих в оренду за договором та додатковими угодами до нього.

Відповідач наполягає на відсутності реєстрації резервуарів об?ємом 2 400 куб. м, проте не надає доказів на підтвердження зазначеного.

Суд зазначає, що відсутність реєстрації резервуарів в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі не може свідчити про фактичну відсутність таких резервуарів.

Передання резервуарів об?ємом 2 400 куб. м згідно додаткової угоди від 16.03.2021 р. відповідач не спростовує. Доказів використання не в господарській діяльності, відсутності (втрати) скрапленого газу відповідач не надає.

Суд зазначає, що так як єдиною підставою для визнання товару фактично відсутнім в наявності, не використаним в господарській діяльності (втраченим) було вказано лише відсутність достатньої кількості ємностей для його зберігання, суд доходить висновку, що відсутні підстави вважати відсутнім (втраченим) 2 371,231 тис. л (куб. м) газу вуглеводневого скрапленого (умовний код УКТ ЗЕД 2711 00 00 00).

Базою нарахування зобов?язань з податку на додану вартість є вартість товару (газу скрапленого), який відповідач вважає фактично відсутнім в наявності (втраченим). Оскільки відсутність (втрата) товару спростовується доказами позивача, відсутні підстави для нарахування зобов?язань з податку на додану вартість.

Отже, контролюючим органом не доведено використання 2 371,231 тис. л (куб. м) газу вуглеводневого скрапленого не в господарський діяльності (втрату), з іншої сторони надані позивачем документи спростовують висновки відповідача щодо відсутності резервуарів для зберігання, а, відповідно, відсутності газу вуглеводневого скрапленого у кількості 2 371,231 тис. л (куб. м).

З огляду на зазначене, суд погоджується з доводами позивача щодо неправомірності спірного рішення № 2.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Водночас при наданні оцінки встановленим обставинам суд враховує, що за правилами частини 1 статті 71 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частиною 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У свою чергу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС України).

Між тим достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 75 КАС України), а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 КАС України).

При цьому питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2 ст. 76 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Катма Груп» підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено за подання даної позовної заяви судовий збір у розмірі 49 620,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 23.09.2022 №1117 на суму 24 810,00 грн. та від 23.09.2022 №1118 на суму 24 810,00 грн. (т.1, а.с.29-30).

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011(зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою- підприємцем встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 № 1928-IX установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2022 року - 2481 гривня, з 1 липня - 2600 гривень, з 1 грудня - 2684 гривні.

Таким чином, поданий позов є позовом майнового характеру, ціна позову при подачі якого визначається як сума всіх визначених позивачу грошових зобов`язань в оспорюваних позивачем податкових повідомленнях-рішеннях та складає 89 364 601,00 грн. (79 763 742,00 + 227925,00 + 7495627,00 + 1877307,00 грн.).

У даному випадку позовна заява містить одну позовну вимогу майнового характеру, сума судового збору за звернення з якою до суду становить 24810,00 грн., яка є максимальною ставкою судового збору за звернення до суду з даним позовом.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 24810,00 грн. за подання позову підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача..

Питання щодо повернення позивачу судового збору, сплаченого при подачі позову надмірно, відповідно до статті 7 Закону України Про судовий збір може бути вирішено за заявою позивача, оскільки такої заяви на день ухвалення судового рішення на адресу суду не надійшло, суд не вирішує питання щодо повернення надмірно сплаченого судового збору у сумі 24810,00 грн.

У судовому засіданні 30.11.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення суду складено 21.12.2023.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 16.11.2021 №7673100070202 в частині 79763742,00 грн. (сімдесят дев`ять мільйонів сімсот шістдесят три тисячі сімсот сорок дві грн. 00 коп.) за податковими зобов`язаннями та 227925,00 грн. (двісті двадцять сім тисяч дев`ятсот двадцять п`ять грн. 00 грн.) за штрафними санкціями.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 16.11.2021 №7663100070202 в частині 7495627,00 грн. (сім мільйонів чотириста дев`яносто п`ять тисяч шістсот двадцять сім грн. 00 коп.) за податковими зобов`язаннями та 1877307,00 грн. (один мільйон вісімсот сімдесят сім тисяч триста сім грн. 00 коп.) за штрафними санкціями.

4. Стягнути з Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (місцезнаходження: 02068, м. Київ, вул. Кошиця, б. 3, ідентифікаційний код ВП 44082145) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Катма Груп» (місцезнаходження: 04052, місто Київ, вул.Глибочицька, будинок 17, літера В, кабінет 8; ідентифікаційний код 41775494) судовий збір у розмірі 24810,00 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот десять грн. 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.


Дата ухвалення рішення	30.11.2023
Оприлюднено	27.12.2023
Номер документу	115903480
Судочинство	Адміністративне
Суть	визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Судовий реєстр по справі —640/16760/22

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 30.11.2023 по справі 640/16760/22КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —640/16760/22

Рішення від 30.11.2023

Рішення
від 30.11.2023 по справі 640/16760/22
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД