Постанова

від 22.12.2023 по справі 813/964/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 813/964/17

адміністративне провадження № К/9901/34660/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А.,

суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тексіл" до Головного управління ДФС у Львівській області, про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргоюГоловного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.05.2017 (суддя Кедик М.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017 (головуючий суддя Сапіга В.П., судді Обрізко І.М., Нос С.П.) у справі № 813/964/17.

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тексіл» (далі - позивач, ТОВ «Тексіл») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Львівській області), в якому просило суд визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.11.2016 №0005051411, №0005061411.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 24.10.2017 № 266/14-11/36462362 щодо декларування платником без належної підстави податку імпортованого товару із застосуванням пільгової ставки ввізного мита 0% є безпідставними, оскільки всі товари зазначені в митній декларації, яка була предметом перевірки, були супроводжені відповідними сертифікатами походження товару, що відповідно до вимог чинного законодавства надає зазначену пільгу. Особливості процедури видачі сертифікатів походження товару в Республіці Польща не передбачають надання експортером сертифікатів походження товарів з країни походження товару, достатньо документів про ввезення товару до країни. Саме тому у уповноваженого митного органу Республіки Польща немає в наявності сертифікатів походження товару, імпортованого з Китаю та Індії.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 15.05.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017, позов задовольнив, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 29.11.2016 №0005051411, №0005061411.

Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що сертифікати походження товару підтверджені польськими митними органами на підставі доданих документів, а саме документів митного оформлення імпорту, рахунків-фактур та заяв експортера, є дійсними і не були відкликані або анульовані. Митними органами Республіки Польща підтверджено, що експортер товару подав документи, що підтверджують не преференційне походження всього товару, вказаному у перевірених документах. Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не надано належних доказів надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органові документів щодо товарів або недостовірність відомостей, що в них містяться.

Головне управління ДФС у Львівській області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У касаційній скарзі відповідач доводив, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що відповідно до отриманої інформації від уповноваженого органу Польщі сертифікати №PL/MF/AK 0515738 і №PL/MF/AK 0515737 були видані митним офісом у м. Лодзь, однак країна походження товарів, що описані у сертифікатах, не може вважатися підтвердженою, оскільки експортер не надав затребуваних документів. У листі окремо зазначено, що лише товар №2 (нитка поліамідна, 504,62 кг) в сертифікаті №PL/MF/AK 0515738 має походження EU (Євросоюз) на підставі довготермінової декларації постачальника (товар №2 у митній декларації №209160000/2015/004530). Крім того, листами уповноваженого органу Республіки Польщі від 06.06.2017 №1001-ІОС.4331.83.2017.2 UNP 1001-17-051939, №1001-ІОС.4331.84.2017.2 UNP 1001-17-051944не підтверджено країну походження вищезазначеного товару, оскільки не зазначено, що даний товар походить з Китаю та Індії.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10.10.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.

Позивач надав до суду заперечення на касаційну скаргу, в яких просив касаційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Зазначав, що відповідач так і не вказав, в чому полягає порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права.

15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційна скарга митниці була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Суди попередніх інстанцій встановили, що ГУ ДФС у Львівській області у період з 17.10.2016 по 21.10.2016 проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Тексіл» з питань державної митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за митною декларацією від 20.04.2015 № 209160000/2015/004530, про що складено акт від 24.10.2016 №266/14-11/36462362.

Перевіркою встановлено порушення підприємством вимог п. 3 ст .43, ч. 1. ст. 257, ст. 278, ст. 280 Митного Кодексу України, п. 190.1 ст. 190 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, що призвело до сплати не в повному обсязі митних платежів при переміщенні через митний кордон України товару з поданням митної декларації від 20.04.2015 №209160000/2015/004530 на суму 67381,10 грн, в тому числі податок на додану вартість - 11230,18 грн, ввізне мито 56150,92 грн.

За результатами перевірки та на підставі складеного акту, відповідачем 29.11.2016 винесено податкові повідомлення-рішення №0005051411, яким визначено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 14037,73 грн, в тому числі за основним платежем 11230,18 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 2807,55 грн; №0005061411, яким визначено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності в сумі 70188,65 грн в тому числі за основним платежем 56150,92 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 14037,73 грн.

Судами встановлено, що товар ввезено згідно з контрактом від 10.03.2010 №2010002UA між ТОВ «Тексіл» та польською фірмою РРН «LEGS» Sp. z о.о. (95-070, Aleksandrov/ Lodzki, ul. Zgierska 48/52, Polska). Інвойси від 15.04.2015 № 13/15/00085 і № 26/15/00007.

ТОВ «Тексіл» відповідно до митної декларації оформленої в режимі ІМ 40 ДЕ від 20.04.2015 № 209160000/2015/004530 задекларовано для ввезення на митну територію України товар: нитки (не швейні), не розфасовані для роздрібної торгівлі, текстуровані, комплексні, синтетичні (всього 5 назв товарів) фактурною вартістю 28547,89 доларів США. Загальна митна вартість товару 607023,11 грн.

ТОВ «Тексіл» за даною митною декларацією сплачено до бюджету митних платежів на загальну суму 157826,01 грн, а саме: додатковий імпортний збір на суму 30351,15 грн, податок на додану вартість 127474,86 грн.

Для підтвердження країни походження імпортованого товару та з метою звільнення від сплати ввізного мита позивач надав до митної декларації від 20.04.2015 №209160000/2015/004530 сертифікати про походження товару №PL/MF/AK 0515738 і №PL/MF/AK 0515737, видані митними органами Республіки Польща.

Зазначені сертифікати ГУ ДФС у Львівській області не визнані такими, що надають можливість розмитнення товару в порядку режиму вільної торгівлі.

Підставою для невизнання наданих позивачем сертифікатів про походження товару за формою є посилання відповідача в акті перевірки на відомості, що країною ввезення товарів згідно з відомостями, зазначеними у товаросупровідних документах, є Республіка Польща. Країнами походження товарів згідно з даними зазначеними у сертифікатах про походження товару № PL/MF/AK 0515738 і № PL/MF/AK 0515737 є CN (Китай), ІТ (Італія), ІN (Індія). У сертифікатах про походження товару, виданих країною вивезення, не було відомостей про реквізити сертифікатів, виданих у країні (країнах) походження.

Листом від 04.09.2015 № 10446/8/13-70-25/35 Львівська митниця ДФСУ звернулась на адресу Департаменту адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання ДФС України з метою перевірки достовірності зазначених сертифікатів.

Уповноважений митний орган Республіки Польща листом від 11.05.2016 №360000-ІРСR.6131.22-23.2015.КМА.JNO надіслав копії сертифікатів про походження товарів № PL/MF/AK 0515738 та № PL/MF/AK 0515737, зазначив, що сертифікати видані уповноваженою митницею Лодзь і повідомив, що не може підтвердити факт походження товарів, оскільки експортер не надав необхідні документи.

Одночасно на вимогу позивача польська фірма P.U. HATRANS Sp.z.o.o.( продавець ) повідомила ТОВ «Тексіл» про те, що сертифікати походження №№ PL/MF/AK 0515737 і PL/MF/AK 0515738 від 15.04.2015 були видані компетентним і уповноваженим органом Республіки Польща. Вищевказані сертифікати дійсні на сьогоднішній день і не були відкликані або анульовані. Вищевказані сертифікати були підтверджені польськими митними органами на підставі доданих документів, а саме документів митного оформлення імпорту, рахунків-фактур та заяв експортера. З 2011 року для імпортного митного оформлення не потрібно сертифікат походження з країни покупки, і країна походження декларується на підставі документів покупки (рахунків-фактур, специфікацій), тому документ про імпортне митне оформлення є надійним документом, що підтверджує походження товарів, що експортуються.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ТОВ «Тексіл» надано лист митного органу Республіки Польща від 06.06.2017 №1001-ІОС.4331.84.2017.2, адресований ДФС України, на доповнення до листа від 11.05.2016 №360000-ІРСR.6131.22.-23.2015.КМА.JNO, щодо Сертифікату походження №PL/MF/AK 0515737, яким стверджується, що експортер товару подав документи, що підтверджують непреференційне походження всіх товарів, вказаних у перевіреному документі.

Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті, виходили з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Митного Кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (ч. 2 ст. 1 МК України).

Частиною першою статті 300 МК України передбачено, що умови надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування митними платежами визначаються цим Кодексом, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Відповідно до вимог ст. 36 Митного кодексу України, країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

За приписами статті 43 Митного кодексу України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Отже, саме сертифікат є документом, на підставі якого митний орган визначає країну походження товару, що у свою чергу впливає на нарахування відповідних митних платежів митницею під час митного оформлення товарів і після випуску їх відповідно до заявленого митного режиму.

Статтею 44 Митного кодексу України визначено, що для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару. У разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, обов`язково подається у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України. У разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов`язково на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Відповідно до статті 48 Митного кодексу України товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються органом доходів і зборів у вільний обіг на митній території України за умови сплати ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України. До товарів застосовується (відновлюється) режим найбільшого сприяння за умови одержання органом доходів і зборів не пізніше ніж через 365 днів від дня здійснення митного оформлення цих товарів належним чином оформленого відповідного документа про їх походження.

Статтею 45 Митного кодексу України встановлено, що у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що доводи відповідача не спростовують дійсність сертифікатів про походження товару, виданих митними органами Республіки Польща. Контролюючим органом не надано належних доказів надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органові документів щодо товарів або недостовірність відомостей, що в них містяться.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій і стосуються фактично переоцінки судом доказів у справі, що знаходяться поза межами касаційного перегляду справи, встановлених частинами першою, другою статті 341 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України (в редакції, чинній до внесення змін в цю статтю згідно із Законом від 15.01.2020 №460-ІХ, яка набрала чинності 08.02.2020 та підлягає застосуванню при касаційному перегляді цієї справи відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС України.

Керуючись пунктом статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року у справі № 813/964/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.А. Васильєва В.В. Хохуляк В.П. Юрченко