Постанова

від 21.12.2023 по справі 687/58/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 687/58/23

Провадження № 22-ц/4820/795/23

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,

секретаря: Шевчук Ю.Г.,

учасники справи: представник апелянта адвокат Савчук Ю.М.,

представник позивача адвокат Мілашевський М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг 2012» на рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 31 січня 2023 року (суддя Борсук В.О.) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг 2012» про розірвання договору оренди землі,

в с т а н о в и в :

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ТОВ «Агрохолдинг 2012» про розірвання договору оренди землі.

ОСОБА_1 зазначив, що 09 грудня 2014 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оболонь Агро» укладено Договір оренди землі №б/н строком на 10 років щодо земельної ділянки, кадастровий номер 6825281200:05:001:0130.

Пунктом 40 договору оренди землі передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

22 вересня 2021 року ТОВ «Оболонь Агро» припинено в результаті реорганізації приєднання до ТОВ «Агрохолдинг 2012», однак відповідач не дає згоди на розірвання договору оренди землі.

Будь-яких договорів про зміну умов договору позивач не укладав та не бажає в подальшому надавати земельну ділянку в оренду у зв`язку з чим усно повідомляв про це правонаступників.

За таких обставин, ОСОБА_1 просив суд договір оренди землі №б/н, укладений 09.12.2014 року між ним та ТОВ «Оболонь Агро» в особі директора ОСОБА_2 площею 1,7433га, кадастровий номер 6825281200:05:001:0130, розташованої на території Чемеровецької селищної (Вишнівчицької сільської) ради, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області, зареєстрований реєстраційною службою Чемеровецького районного управління юстиції Хмельницької області від 10.09.2015 року за №11124721, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №026159 розірвати.

Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 31 січня 2023 року позов задоволено частково: розірвано Договір оренди землі №б/н, укладений 09.12.2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Оболонь Агро» щодо земельної ділянки 1,7433га, кадастровий номер 6825281200:05:001:0130, розташованої на території Чемеровецької селищної (Вишнівчицької сільської) ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, право оренди на підставі якого зареєстровано 10.09.2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 11124721.

Стягнуто з ТОВ «Агрохолдинг 2012» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 992,40 грн.

Стягнуто з ТОВ «Агрохолдинг 2012» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7500грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд виходив з того, що припинення орендаря ТОВ «Оболонь Агро» в результаті реорганізації є підставою для розірвання договору оренди землі. У зв`язку з розглядом справи ОСОБА_1 поніс витрати на професійну правничу допомогу, які з урахуванням принципу співмірності та справедливості слід стягнути з ТОВ «Агрохолдинг 2012» на його користь у розмірі 7500 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ «Агрохолдинг 2012» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог та ухвалити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що за змістом укладеної сторонами додаткової угоди від 15 жовтня 2020 року до договору оренди землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, реорганізація юридичної особи - орендаря, зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема, внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для розірвання договору оренди. Таким чином, реорганізація ТОВ «Оболонь Агро» шляхом його приєднання до ТОВ «Агрохолдинг 2012» не тягне за собою розірвання договору оренди землі. Суд першої інстанції не з`ясував усі обставини справи, не застосував правильно норми чинного законодавства, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позову. Крім того, суд неправомірно вирішив спір до спливу строку на подання відзиву на позов і розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Розмір присуджених із відповідача витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним із наданих адвокатом послуг, складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, а тому є необґрунтованим.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення.

В судовому засіданні представник апелянта адвокат Савчук Ю.М. підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача адвокат Мілашевський М.Г. в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,7433га, кадастровий номер 6825281200:05:001:0130, що розташована на території Вишнівчицької сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області. Право власності ОСОБА_1 на вказане майно посвідчене Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №026159, виданим 21.04.2008 року.

09 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Оболонь Агро» укладено договір оренди земельної ділянки №б/н строком на 10 років щодо земельної ділянки площею 1,7433га, кадастровий номер 6825281200:05:001:0130, що розташована на території Вишнівчицької сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області

Згідно п. 38 договору оренди землі дія договору оренди землі припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї з сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 40 договору оренди підписаного ОСОБА_1 , передбачено: «Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи є підставою для зміни умов або розірвання договору».

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 321692218 вбачається, що реєстраційною службою Чемеровецького районного управління юстиції Хмельницької області зареєстровано право оренди земельної ділянки 10.09.2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 11124721.

Також, згідно вищевказаної інформації зареєстровано додаткову угоду до договору оренди землі, серія та номер б/н, виданий 15.10.2020 року.

22 вересня 2021 року ТОВ «Оболонь Агро» припинено, як юридичну особу внаслідок реорганізації - приєднання до ТОВ «Агрохолдинг 2012», про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесеного запис:10066991120044000307. Водночас, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Агрохолдинг 2012» у розділі «Дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа» зазначено: ТОВ «Оболонь Агро», код ЄДРПОУ 34222628. Тобто відбулася реорганізація юридичної особи-орендаря у договорі оренди землі №б/н від 09.12.2014 року.

Із копії заяви про розірвання Договору оренди землі вбачається, що у зв`язку із реорганізацією ТОВ «Оболонь Агро» шляхом приєднання до ТОВ «Агрохолдинг 2012», ОСОБА_1 висловив бажання розірвати (припинити) Договір оренди землі №б/н від 09.12.2014 року.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 04 липня 2023 року за клопотанням позивача у справі було призначено судову почеркознавчу експертизу.

Згідно висновкуексперта від09.11.2023року №СЕ-19/123-23/11787/ПЧпідпис удодатковій угодівід 15.10.2020року додоговору орендиземлі від09.12.2014року врозділі договору«Реквізити тапідписи сторін»«Орендодавець» виконанийне ОСОБА_1 ,а іншоюособою.

Щодо вирішення спору по суті

У статті 3 ЦК України визначені основні засади цивільного законодавства, до яких віднесено свободу договору (пункт 3).

Частиною першою статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

В силу частини першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною першою статті 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з частиною четвертою статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Як передбачено частиною другою статті 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Порядок укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначається Законом №161-ХІV.

Із положень статті 13 Закону №161-ХІV слідує, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини п`ятої статті 32 Закону №161-ХІV перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Цивільне законодавство встановлює презумпцію свободи договору, яка полягає насамперед у вільному волевиявленні особи на вступ у договірні відносини та виборі контрагента, а також у вільному визначенні особою умов договору, в яких фіксуються взаємні права та обов`язки його сторін.

Реалізація принципу свободи договору передбачає також право його сторін змінити (повністю або частково) та припинити (розірвати) договір, якщо інше не передбачено законом або договором.

За загальним правилом зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відносини, пов`язані з орендою землі, здійснюються на договірних засадах.

Договір оренди землі є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої орендодавець зобов`язується передати орендареві земельну ділянку у строкове володіння та користування, а орендар, у свою чергу, зобов`язується використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням для особистої мети та вносити орендодавцеві плату за землю (орендну плату).

У разізміни особиорендаря чиорендодавця договіроренди земліможе бутирозірваний навимогу однієїз сторін,якщо такапідстава припиненнядоговору передбаченайого умовами.

Умовами договору оренди землі сторони визначили, що реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для розірвання договору (пункт 40).

Оскільки 22 вересня 2021 року ТОВ «Оболонь Агро» припинено в результаті реорганізації приєднання до ТОВ «Агрохолдинг 2012», а ОСОБА_1 висунув останньому вимогу про припинення договірних відносин, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що мають місце підстави для розірвання договору оренди землі.

За змістом укладеної сторонами додаткової угоди від 15 жовтня 2020 року до договору оренди землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, реорганізація юридичної особи - орендаря, зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема, внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для розірвання договору оренди.

Однак така додаткова угода не приймається до уваги апеляційним судом, оскільки за висновком експерта від 09.11.2023 року №СЕ-19/123-23/11787/ПЧ підпис у додатковій угоді від 15.10.2020 року до договору оренди землі від 09.12.2014 року в розділі договору «Реквізити та підписи сторін» «Орендодавець» виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, то статтею 19 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Для цілей цього Кодексу малозначними справами, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Згідно зі статтею 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: залишення заяви відповідача без задоволення; розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

В силу статті 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За змістом указаних норм права малозначні справи, тобто справи з ціною позову, яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, можуть бути розглянуті судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, якщо відсутні заперечення відповідача проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні. При цьому суд повинен здійснити такий розгляд справи не раніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи норми пункту 8 частини першої статті 176 ЦПК України та статті 7 Закону України від 3 листопада 2022 року №2710-ІХ «Про державний бюджет України на 2023 рік» ОСОБА_1 заявив позовну вимогу майнового характеру з ціною позову 52591,95грн., яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (268400 грн.). Тобто справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Агрохолдинг 2012» про розірвання договору оренди землі є малозначною.

Ухвалою від 09 січня 2023 року суд відкрив провадження у справі та визначив порядок її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Водночас суд роз`яснив сторонам, що вони мають право: подати заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом п`яти днів з дня отримання ними копії ухвали про відкриття провадження у справі; заявити клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом сторін). Також суд роз`яснив відповідачу право подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення ТОВ «Агрохолдинг 2012» отримало копію ухвали про відкриття провадження у справі 16 січня 2023 року.

31 січня 2023 року суд першої інстанції розглянув справу за позовом ОСОБА_1 в судовому засіданні.

Лише 02 лютого 2023 року ТОВ «Агрохолдинг 2012» подало суду відзив на позов із заявою про продовження процесуального строку на подання відзиву та доказів і заявою про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

За таких обставин суд першої інстанції правомірно розглянув справу як малозначну в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Інші доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, на правильність вирішення справи не вплинули, а тому підлягають відхиленню( частина 2 статті 376 ЦПК України).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України від 5 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон №5076-VI) представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI).

В силу ст. 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Як передбачено ст. 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Статтею 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Із положень ч.ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України слідує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В силу ч.ч. 2, 3, 8 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу.

До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Розмір гонорару адвоката та порядок його обчислення визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом на підставі укладеного ними договору, при цьому гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.

Чинне законодавство визначає критерії, які мають бути враховані судом при вирішенні питання про відшкодування понесених учасником справи витрат на професійну правничу допомогу.

Зокрема, відповідно до ст. 137 ЦПК України відшкодуванню підлягають витрати на правову допомогу адвоката, розмір яких є співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені в установленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені чи мають бути понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Водночас, у разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 05 грудня 2022 року №16, укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Максима Мілашевського «Ін-Легіс» (а.с. 27-30), адвокат Мілашевський М.М. надавав ОСОБА_1 професійну правничу допомогу у справі. За умовами цього договору сторони визначили гонорар адвоката у розмірі 2000 грн. за одну годину роботи (пункт 3.1). Клієнт сплачує виконавцеві гонорар на підставі виставленого розрахунку протягом 5 днів від дня ознайомлення з розрахунком (пункт 3.2).

Із акта виконаних робіт (наданих послуг) від 06 грудня 2022 року (а.с. 31) слідує, що адвокат Мілашевський М.М. надав ОСОБА_1 юридичні послуги у виді вивчення документів, наданих ОСОБА_1 , консультації з питань порушеного права 1 год, підготовки вимоги на розірвання договору 0,5 год, укладення договору про надання правової допомоги 0,5 год, складання позовної заяви та підготовки необхідного пакету документів 4 год, а всього на загальну суму 12000 грн.

Замовник ОСОБА_1 та виконавець Мілашевський М.М. письмово підтвердили, що загальна вартість наданих юридичних послуг за договором про надання правової допомоги становить 12000 грн., претензії у замовника до виконавця відсутні.

Водночас, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу не є співмірними з обсягом отриманих позивачем юридичних послуг і тривалістю їх надання адвокатом, а тому вирішив стягнути із відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 7500 грн.

Доводи апеляційної скарги про неправильність визначення судом складу та розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу не відповідають обставинам справи та нормам процесуального закону.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Відповідно до частин 3,3 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, витрати понесені ОСОБА_1 на проведенні судової почеркознавчої експертизи в розмірі 2868 грн. підлягають стягненню з ТОВ «Агрохолдинг 2012».

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг 2012» залишити без задоволення.

Рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 31 січня 2023 року залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг 2012» на користь ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи в розмірі 2868 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 грудня 2023 року.

Судді Т.О. Янчук

Л.М. Грох

О.І. Ярмолюк