Рішення

від 22.12.2023 по справі 577/3233/23

КОНОТОПСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 577/3233/23

Провадження № 2/577/821/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2023 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого-судді Гетьмана В.В.,

при секретарі Лиховоз Л.І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідачів ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Конотопа цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа приватний нотаріус Конотопського районного нотаріального округу Сумської області Засорін Артем Ігорович про стягнення грошових коштів та визнання недійсними договору дарування частки у статутному капіталі, акту приймання передачі частки у статутному капіталі та скасування реєстраційної дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із даним позовом та просить стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за договором позики на загальну суму 248106,48 доларів США, з яких 237600 доларів США сума боргу за розпискою від 30.12.21 р., 10506,48 доларів США - 3% річних від простроченої суми заборгованості, визнати недійсними договір дарування частки у статутному капіталі ТОВ «Аграрна фірма «Хлібодар» від 21.06.23 р. укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , акт приймання передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Аграрна фірма «Хлібодар» від 21.06.23 р. укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та скасувати реєстраційну дію/запис від 21.06.23 р. №1006281070018001680 щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу ТОВ «Аграрна фірма «Хлібодар», вчинену державним реєстратором приватним нотаріусом Засоріним А.І. Вимоги обгрунтовує тим, що 30.12.2021 р. уклав з ОСОБА_4 договір позики на суму 237600 доларів США, які останній зобов`язався повернути до 31.12.2022 р., про що склав розписку. Однак, свої зобов`язання ОСОБА_4 не виконав, грошові кошти не повертає та продовжує ними користуватись. Стягненню також підлягають 10506,48 доларів США - 03% річних за прострочення зобов`язання. Оскільки останній позику брав як фізична особа, перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_5 , тому діяв в інтересах сім`ї. Відтак остання повинна солідарно нести відповідальність за зобов`язанням подружжя. Крім того, після нагадування про повернення боргу та подання позовної заяви до суду про стягнення боргу, ОСОБА_4 , щоб уникнути стягнення на майно, 21.06.23 р. подарував свою частку у статутному капіталі ТОВ «Аграрна фірма «Хлібодар» ОСОБА_5 . Того ж дня передав згідно Акту свою частку у статутному капіталі ТОВ «Аграрна фірма «Хлібодар» дружині. Вказані дії відповідачів мають ознаки фраудаторного правочину, вчиненого на шкоду позивачеві під час наявності невиконаних зобов`язань за договором позики, тому він підлягає визнанню недійсним. що змусило звернутися із позовом до суду.

Представник позивача ОСОБА_6 позовні вимоги підтримує, фактично пославшись на вищевикладені обставини.

Представник відповідачів ОСОБА_2 позовні вимоги визнав частково та пояснив, що основний борг в сумі 237600 доларів США підлягає стягненню з ОСОБА_4 , тому як позика бралася не в інтересах сім`ї. 03% річних за прострочення зобов`язання підлягають стягненню за період з 01.01.23 р. по 20.06.23 р. Спірний договір дарування не є фіктивним, а спрямований на реальне настання правових наслідків.

Третя особа приватний нотаріус Засорін А.І. надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.ч. 1-2, 5 ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України). Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ч.1 ст.14 ЦК України).

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст.1046 ЦК України).

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч.2 ст.1047 ЦК України).

Розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником коштів із зобов`язанням їх повернення.

У разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання.

Для цього, з метою правильного застосування ст.ст. 1046-1047 ЦК Українисуд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

Факт перебування відповідачів між собою у шлюбі на момент укладення договору позики визнаний сторонами, тому доказуванню не підлягає.

30.12.2021 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір позики, за умовами якого відповідач отримав у позику грошові кошти у розмірі 237600 доларів США з терміном повернення до 30.12.2021 р. (а.с. 12).

У встановлений строк ОСОБА_4 свого зобов`язання не виконав, грошових коштів не повернув.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1ст.526 цього Кодексу).

Відповідно до ч.3 ст.368 ЦК Українимайно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ч.1 ст.21 СК Українивизначає шлюбом сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Відповідно до ч.1 ст.36 СК Українишлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Отже інститут шлюбу передбачає виникнення між подружжям тісного взаємозв`язку і характер такого зв`язку не завжди дозволяє однозначно встановити, коли саме у відносинах з третіми особами кожен з подружжя виступає у власних особистих інтересах, а коли діє в інтересах сім`ї.

Законодавцем встановлена презумпція спільності інтересів подружжя і сім`ї.

Ст. 60 СК Українивизначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Отже, положенняст.60 СК Українисвідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, хто її спростовує.

Належність майна до об`єктів права спільної сумісної власності визначеност.61 СК України, згідно із ч.3 якої якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Норма ч.3 ст.61 СК Україникореспондує ч.4 ст.65 цього Кодексу, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово (ч.3 ст.65 СК України).

Тлумачення ч.4 ст.65 СК Українидає підстави для висновку, що той з подружжя, хто не брав безпосередньо участі в укладенні договору, стає зобов`язаною стороною (боржником), за наявності двох умов: 1) договір укладено другим із подружжя в інтересах сім`ї; 2) майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї. Тільки поєднання вказаних умов дозволяє кваліфікувати другого з подружжя як зобов`язану особу (боржника).

Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя.

Указаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України висловленої у постанові від 19.06.2013 р. у справі № 6-55цс13.

За таких обставин згідно з нормами сімейного законодавства умовою належності майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя до об`єктів спільної сумісної власності подружжя, є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім`ї, а не власні, не пов`язані із сім`єю інтереси одного з подружжя.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 р. в справі № 638/18231/15-ц (провадження № 14-712цс19) дійшла висновку, що правовий режим спільної сумісної власності подружжя, винятки з якого прямо встановлені законом, передбачає нероздільність зобов`язань подружжя, що за своїм змістом свідчить саме про солідарний характер таких зобов`язань, незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність подружжя за зобов`язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст.12, ч.ч. 1-5, 6 ст.81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суди повинні досліджувати, чи отримані грошові кошти були витрачені в інтересах сім`ї, чи підтверджено це відповідними доказами, а також з`ясовувати, чи надавав інший ж подружжя у письмовій формі згоду на укладення договору позики.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 20.02.2013 р. у справі № 6-163 цс 12.

Судом встановлено, що кошти в розмірі 237600 доларів США одержані за договором позики ОСОБА_4 використав не в інтересах сім`ї, а в інтересах ТОВ «Аграрна фірма «Хлібодар» шляхом внесення фінансової безпроцентної допомоги, що підлягає поверненню (а.с. 92-95), надання позик ОСОБА_7 і ОСОБА_8 (а.с. 96-100). Крім того, як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_5 не надавала згоди на отримання позики ОСОБА_4 у розмірі, що виходить за межі дрібного побутового (а.с. 104-105) (Правова позиція Верховного Суду, висловлена у постанові від 07.10.2020 р. у справі № 752/7501/18).

Таким чином, сума боргу за розпискою від 30.12.21 р. підлягає стягненню саме з ОСОБА_4 , оскільки позика була використана не в інтересах сім`ї.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення 10506,48 доларів США 3% річних, то вони також підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Строк повернення спірної позики 31.12.22 р. (а.с. 12).

Отже, грошове зобов`язання є простроченим з 01.01.23 р. і саме за період з 01.01.23 р. по 20.06.23 р. підлягає стягненню 3% річних в сумі 3339,42 доларів США.

Що стосується позовних вимог в частині визнати недійсними договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ «Аграрна фірма «Хлібодар» від 21.06.23 р. укладеного між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , акту приймання передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Аграрна фірма «Хлібодар» від 21.06.23 р. укладеного між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та скасування реєстраційної дію/запису від 21.06.23 р. №1006281070018001680 щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу ТОВ «Аграрна фірма «Хлібодар», вчинену державним реєстратором приватним нотаріусом Засоріним А.І., то провадження підлягає закриттю за відсутності предмета спору.

З копії акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Аграрна фірма «Хлібодар» вбачається, що згідно договору дарування від 21.06.23 р. ОСОБА_4 , дарувальник, передав, а ОСОБА_5 , обдаровувана, прийняла частку у статутному капіталі ТОВ «Аграрна фірма «Хлібодар» (а.с. 150).

Таким чином, із зібраних по справі доказів вбачається, що ймовірно частка у статутному капіталі ТОВ «Аграрна фірма «Хлібодар» була відчуджена за договором дарування. Але суд позбавлений можливості встановити реальний предмет спору, тобто визначитись з правочином на підставі якого відчужено майно. Відповідно до ч.ч. 1,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях. В даному же випадку позивач не виконав вимоги вказаного Закону і лише припускаючи послався на можливу наявність договору дарування, при цьому не надавши суду будь-якої угоди відчуження частки. Судом, за клопотанням позивача, вживалися всі заходи щодо витребування спірного правочину (а.с. 182, 186, 195). Однак, такий представником позивача суду так і не був наданий.

З урахуванням вищевикладеного, фактичної відсутності предмета спору договору дарування, а інші позовні вимоги є похідними від нього, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі в цій частині згідно п.2 ч. 1 ст.255 ЦПК України.

Згідно ст. 141 ЦПК України, стягнути з ОСОБА_4 на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог за подачу позову в сумі 13017,40 грн.

Що стосується вимог представника відповідачів щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу, то суд приходиться до наступного висновку.

Як вбачається з акту прийому-передачі послуг з надання професійної правничої допомоги від 22.12.2023 р., адвокат Островський В.І. надав ОСОБА_5 такі послуги: ознайомлення з матеріалами справи про стягнення коштів, консультація та узгодження правової позиції вартістю 1000 грн., підготовка відзиву на позовну заяву про стягнення коштів з відповідними додатками вартістю 4500 грн., ознайомлення з матеріалами справи про визнання недійсним правочину щодо відчуження частки у статутному капіталі, акту приймання передачі частки у статутному капіталі та скасування реєстраційних дій, консультація та узгодження правової позиції вартістю 1000 грн., підготовка відзиву на позовну заяву про визнання недійсним правочину щодо відчуження частки у статутному капіталі, акту приймання передачі частки у статутному капіталі та скасування реєстраційних дій з відповідними додатками вартістю 4500 грн., участь у справі №577/3233/23 в Конотопсьокму міськрайонному суді вартістю 8000 грн. (а.с.205 зв). Згідно прибуткового касового ордеру №02/07/23 від 31.07.2023 р. адвокат Островський В.І. прийняв від ОСОБА_5 за послуги адвоката за договором про надання правої (професійної правничої) допомоги від 18.07.2023 р. №б/н з відповідними додатками до даного договору (додатковим (и) договором) в сумі 19 тис. грн. (а.с. 207 зв. ).

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням викладеного, враховуючи характер спірних правовідносин, ступінь складності справи, а саме зміст відзивів обсягом 02 аркуші кожний, копіями довідки, прибуткового касового ордеру, довідки рахунку, договорів фінансової безпроцентної допомоги, розписок, довідки на 19 арк., заяви про відкладення, участі в судових засіданнях в кількості 05 шт., виходячи з принципів розумності, виваженості і справедливості, суд вважає необхідним стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Керуючись ст.ст.1046-1050 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 5, 7, 9-13, 81, 89, 141, 263-265, 282, 273, 354-355 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 суму боргу в розмірі 240939 (двісті сорок тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять) тис. доларів США 42 цента за договором позики від 30 грудня 2021 року та 13017 (тринадцять тисяч сімнадцять) грн. 40 коп. судового збору.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа приватний нотаріус Засорін Артем Ігорович про визнання недійсним договору дарування частки у статутному капіталі, акту приймання передачі частки у статутному капіталі та скасування реєстраційної дії внаслідок відсутності предмета спору.

Повернути ОСОБА_3 судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп. сплачений 29 червня 2023 року, згідно квитанції 32528798800007232769, одержувач ГУК Сум.обл/Конотопська МТГ/22030101, банк одержувача Казначейство України (ел.адм.подат.), рахунок одержувача UA788999980313161206000018530, МФО 899998, призначення *;101; НОМЕР_3 ;Судовий збір, за позовом ОСОБА_3 , Конотопський міськрайонний суд Сумської області сума 1073,60 грн.

Стягнути зі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 5000 (п`ять тися) грн. витрат на правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник позивача ОСОБА_1 , юридична адреса АДРЕСА_4 .

Відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Представник відповідача ОСОБА_2 , юридична адреса АДРЕСА_5 .

Третя особа приватний нотаріус Конотопського районного нотаріального округу Сумської області Засорін Артем Ігорович, юридична адреса м.Конотоп Сумської області вул.Успенсько-Троїцька, 37А/Амосова Миколи, 4.

Повний текст рішення складено 26 грудня 2023 року.

Суддя Гетьман В. В.