Ухвала

від 28.07.2023 по справі 766/2473/23

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/2473/23

н/п 1-кс/766/967/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2023 року Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання прокурора ОСОБА_2 про арешт майна

в с т а н о в и л а:

Прокурор звернувся до суду з клопотанням в якому просить накласти арешт на документи на аркушах формату А4 в кількості 18 штук, які упаковані до сейф пакету PSP3388459 та вилучені в ході проведення огляду місця події за адресою: Херсонська область смт. Білозерка, вулиця Станіславське шосе 29/48 в приміщення державної установи «Управління освіти, культури мови та спорту» із залишенням останніх, відповідно до п.4 ч.5 ст.173КПК України в розпорядженні органу досудового розслідуванняна час проведення досудового розслідування та в розпорядженні суду на час судового розгляду.

Обгрунтування клопотання:

Досудовим розслідуванням встановлено, що до чергової частини відділення поліції №1 Херсонського РУП надійшов рапорт ДОП СП Генічеського РВП ГУНП в Херсонській області про те, що громадянин України під час окупації військовими формуваннями російської федерації с. Кізомис Херсонського району Херсонської облассті добровільно почали співпрацювати з представниками держави-агресора з метою впровадження стандартів освіти держави-агресора в загально-освітній шкоді вказаного населеного пункту. Так, , в період часу з 10.:35 год до 11.;47 проведено огляд місця події в приміщенні державної установи «Управління освіти, культури мови та спорту», розташованого за адресою: Херсонська область, Херсонський район, смт. Білозерка, вулиця Станіславське шосе 29/48, піл час якого, присутній при огляді ОСОБА_3 , добровільно видав знайдені ним документи на аркушах формату А4 в кількості 18 шт., які в ході огляду вилучені та упаковані до сейф-пакету PSP3388459.

Вказані документи визнано речовим доказом.

Далі прокурор детально виклав зміст статей 98,170КПК України і зазначив загальними фразами, що «існують обставини щодо необхідності у застосуванні заборони відчуження, користування та розпорядження тимчасово вилученим майном, як речовим доказом, оскільки ненакладення ухвалою слідчого судді на вказане майно арешту та відповідно їх подальше повернення володільцю унеможливить подальше проведення відповідних експертних досліджень та може призвести до їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, та відповідно, до визнання неналежними та недопустимими речовими доказами при подальшому судовому розгляді вказаного кримінального провадження. У разі зволікання із наданням дозволу на арешт майна (речових доказів) виникає ризик їх знищення або переховування, тощо, а тому є необхідність розглянути клопотання у відсутності власників вилученого майна.

Дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає поверненню з наступних підстав:

Відповідно до ч.1ст.170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає конфіскації.

Відповідно до ч.2ст.171 КПК Україниу клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1)підстави і мету відповідно до положеньстаття 170 цього Кодексута відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, які належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У клопотанні прокурор зазначає, що клопотання розглянути без участі власника майна, але при цьому клопотання не містить відомостей про власника чи володільця майна. До того ж прокурор повинен знати, що відповідно до ч.ч.1,2 ст.172 КПК України, якою визначено порядок розгляду клопотання про арешт майна, клопотання про арешт майна без повідомлення власника майна допускається тільки в разі, коли майно не вилучалося. В даному випадку документи вилучалися, а тому власник(володілець) майна повинен бути зазначений або вказані інші обставини щодо власника майна.

У клопотанні не зазначено мету і завдання накладення арешту на вилучені аркуші паперу. Прокурор тільки виклав зміст статейКримінального процесуального Кодексу України, які визначають загальні підстави та мету накладення арешту на майно, процитував норму закону, яка визначає поняття речового доказу, але при цьому не конкретизував загальні норми процесуального закону до конкретних обставин даного кримінального провадження.

Аркуші паперу, як речовий доказ, знаходяться у слідчого, який відповідно до ст.100КПК України, забезпечує їх збереження. То які ж при цьому існують ризики щодо приховування, , пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вилучених аркушів паперу Адже саме убезпечення таких ризиків з майном і є завданням арешту.

Прокурору необхідно визначитися зі статусом речей, які він просить арештувати це є документи чи майно.

Прокурор просить залишити вилучені документи в розпорядженні органу досудового розслідування на час проведення досудового розслідування та в розпорядженні суду на час судового розгляду. При цьому, як на правову підставу своїх вимог, прокурор посилається на п.4 ч.5 ст.173КПК України. Вказана норма закону визначає вимоги до ухвали слідчого судді в разу задоволення клопотання про арешт майна. Але зазначена норма не містить приписів щодо вирішення питання зберігання речових доказів ( а аркуші паперу мають саме такий статус у даному кримінальному провадженні). Крім того, повноваження слідчого судді розповсюджуються тільки на період досудового розслідування, а прокурор просить визначити із речовими доказами і на період судового розгляду.

Таким чином, клопотання про арешт майна не відповідає вимогам, визначенимст.171 КПК України, і відповідно до ч.3 ст.172КПК України підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и л а :

Клопотання повернути прокурор. Копію ухвали направити слідчому.

Встановити строк у 72 години з моменту отримання вказаного клопотання для усунення наявних у ньому недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_1