Постанова

від 20.11.2007 по справі 13/475пд(18/263пд)

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/475пд(18/263пд)

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.11.2007  року                                                            Справа № 13/475пд(18/263пд)

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Лазненко Л.Л.

суддів                                        Бородіної Л.І.

                                                            Якушенко Р.Є.

секретар

судового засідання                     Чернікова Я.В.

та за участю

представників сторін:

          від прокуратури:                              Дядіна Ю.В., прокурор,

                                                            посвідчення № 58 від 02.06.2006;

                                                            Анушкевіч О.І., прокурор,

                                                            посвідчення № 1200 від 05.07.2004;

від позивача:                              Уперенко О.С., головний спеціаліст-

                                                            юрисконсульт юридичного відділу,

                                                            довіреність № 2363/01-20/01 від 29.05.2007;          

                                                            Бачуріна А.І., заступник начальника відділу

                                                            обліку надходження платежів,

                                                            довіреність № 5143/01-20/01 від 31.10.2007;

          від 1-го відповідача:                     Щуров С.В., представник по довіреності,

                                                            довіреність № 01/10 від 01.10.2007;

          від 2-го відповідача:                    Єрмоленко Є.В., представник по довіреності,

                                                            довіреність № 01с/160 від 15.08.2007;

          розглянув у відкритому

        судовому засіданні

апеляційну скаргу                      Прокурора Артемівського району м.Луганська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м.Луганська, м.Луганськ

на рішення           

господарського суду                    Луганської області

від                                                  20.08.2007

по справі                                        № 13/475пд(18/263пд) (суддя - Яресько Б.В.)

за позовом                                 Прокурора Артемівського району м.Луганська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м.Луганська, м.Луганськ

до 1-го відповідача                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинг-Центр", м.Донецьк

до 2-го відповідача                    Закритого акціонерного товариства "Луганський завод колінчастих валів", м.Луганськ

про                                                  визнання договору недійсним

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Артемівського району м.Луганська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м.Луганська звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про визнання недійсним господарського зобов'язання, яке виникло та виконане на підставі договору купівлі-продажу від 02.11.2005 (далі - договір), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Лізинг-Центр” та Закритим акціонерним товариством „Луганський завод колінчастих валів”, як такого, що не відповідає вимогам закону; про зобов'язання 1-го відповідача повернути 2-му відповідачу придбане за договором майно –цілісний (єдиний) майновий комплекс Закритого акціонерного товариства „Луганський завод колінчастих валів” за адресою: м.Луганськ, вул.Свердлова, 71, вартістю 7200000 грн., а саме:

-          нерухоме майно (додаток № 1 до договору),

-          обладнання (додаток № 2 до договору),

-          інвентар та малоцінні швидкозношувані предмети (додаток № 3 до договору),

-          сировина та матеріали (додаток № 4 до договору),

-          продукція (додаток № 5 до договору),

-          споруди (додаток № 6 до договору),

-          права вимоги (додаток № 7 до договору),

-          незавершене виробництво (додаток № 8 до договору),

-          право та знаки (позначення), що індивідуалізують „Продавця”, його продукцію (роботи, послуги) (фірмове найменування, знаки для товарів та послуг) (додаток № 9 до договору),

-          нематеріальні активи (додаток № 10 до договору),

-          інші права та активи, що належать „Продавцю” (додаток № 11 до договору),

-          автотранспортні засоби (додаток № 12 до договору);

та про зобов'язання 2-го відповідача повернути 1-му відповідачу одержані за договором грошові кошти у сумі 2 597 721 грн. 15 коп., цінні папери (векселя) на суму 3602287 грн. 68 коп., згідно акту прийому-передачі від 26.01.2006, 999991 грн. 17 коп., о погашені шляхом проведення взаємозаліку однорідних вимог боржника, згідно акту від 26.01.2006.

Рішенням господарського суду Луганської області від 15.08.2006 (суддя Корнієнко В.В.) у справі № 18/263пд за позовом Прокурора Артемівського району м.Луганська в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Артемівському районі м.Луганська до 1-го відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю „Лізинг-Центр” та 2-го відповідача –Закритого акціонерного товариства „Луганський завод колінчастих валів” про визнання договору недійсним, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 22.12.2006 у справі 18/263пд апеляційне подання Прокурора Артемівського району м.Луганська задоволено, рішення господарського суду Луганської області скасовано, позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.03.2007 у справі         № 18/263пд касаційні скарги керуючого санацією Закритого акціонерного товариства „Луганський завод колінчастих валів” Отаманенка С.В. та Товариства з обмеженою відповідальністю „Лізинг-Центр” залишено без задоволення, постанову Луганського апеляційного господарського суду від 22.12.2006 у справі № 18/263пд залишено без змін.

Постановою Верховного суду України від 26.06.2007 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Лізинг-Центр” задоволено, постанову Вищого господарського суду України від 20.03.2007 № 18/263пд, постанову Луганського апеляційного господарського суду від 22.12.2006 та рішення господарського суду Луганської області від 15.08.2006 скасовано та справу передано на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

Рішенням господарського суду Луганської області від 20.08.2007 по справі № 13/475пд(18/263пд) (суддя Яресько Б.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи прокурора стосовно того, що ч.ч.5, 12, ст.19 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” забороняють будь-який вид розрахунків крім перерахування грошових коштів за придбаний цілісний майновий комплекс є помилковими.

Окрім цього, судом зазначено, що ч.ч.5, 12 ст.19 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не містять заборони на розрахунок за придбане майно іншими активами, а не тільки грошовими коштами.

Понад з наведеним, господарський суд Луганської області вказав, що доводи прокурора стосовно того, що умови договору суперечать ч.4 ст.19 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” оскільки до покупця не перейшли права та обов'язки за трудовими договорами, є безпідставними, та не ґрунтуються на законі. Прокурором не надано суду доказів, що зазначена умова, повинна бути обов'язково встановлена сторонами в угоді про  продаж цілісного майнового комплексу, а відповідно її відсутність є підставою для визнання договору недійсним. Прокурором не враховано, що зазначена норма стосовно збереження трудових договорів у випадку відчуження цілісного майнового комплексу прямо встановлена в ст.19 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” і є імперативною, і відповідно не може регулюватися положеннями угоди.

Заявник позову не погодився з таким рішенням по справі, з того звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням               № 1480 вих.-07 від 03.09.2007 (а.с.35, т.5), з проханням скасувати рішення від 20.08.2007 по справі № 13/475пд(18/263пд), прийняти нове, за яким задовольнити позовні вимоги прокурора Артемівського району м.Луганська.

За доводами апеляційного подання оскаржене рішення прийнято з порушенням норм матеріального права.

Апелянтом висловлено, що процесуальною підставою для звернення прокурора з позовом у справі є невідповідність договору вимогам чинного законодавства, а ненадходження коштів до Пенсійного фонду України заподіяло значну шкоду державним інтересам.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 10.09.2007 по справі № 13/475пд(18/263пд), відповідно до ст.28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційного подання заступника прокурора Артемівського району м.Луганська від 03.09.2007 на рішення господарського суду Луганської області від 20.08.2007 у справі                              № 13/475пд(18/263пд), призначена судова колегія у складі суддів: Медуниця О.Є. - суддя –головуючий колегією,  Бородіна Л.І.–суддя, Іноземцева Л.І. -  суддя (а.с.46, т.5).

Ухвалою судової колегії від 10.09.2007 порушено апеляційне провадження по справі № 13/475пд(18/263пд).

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 10.10.2007 по справі № 13/475пд(18/263пд), відповідно до ст.28 Закону України “Про судоустрій України”, ст.46 Господарського процесуального кодексу України, для розгляду апеляційного подання заступника прокурора Артемівського району м.Луганська від 03.09.2007 на рішення господарського суду Луганської області від 20.08.2007 у справі № 13/475пд(18/263пд), у зв'язку з відпусткою судді        Іноземцевої Л.В. здійснено заміну: виключено із складу колегії суддів по розгляду апеляційного подання у справі № 13/475пд(18/263пд) суддю Іноземцеву Л.В. та введено до складу колегії суддю Якушенко Р.Є. (а.с.55, т.5).

Відзивом № 4356/01-20/08 від 11.10.2007 (а.с.58-59, т.5) позивач у справі довів суду, що кредиторська заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в Артемівському районі м.Луганська - 3602287 грн. 68 коп., що була визнана судом та включена до реєстру вимог кредиторів станом на 26.01.2006 погашена в повному обсязі.

Зазначена заборгованість була оформлена векселями, оскільки вона виникла до порушення справи про банкрутство та включає період до 01.01.2004.

Оформлення суми заборгованості векселями здійснено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 75 від 24.01.1998, які були реалізовані через біржу на відкритих торгах.

Зарахування страхових внесків проведено відповідно до п.2 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003, а трудовий стаж робітникам Закритого акціонерного товариства "Луганський завод колінчастих валів" до 01.01.2004 зарахований у повному обсязі.

Перший відповідач у справі надав суду заперечення на апеляційне подання (а.с.60-65, т.5), заявив про своє непогодження з доводами заявника, яким не зазначено жодного доказу того, що спірна угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявний умисел щодо настання відповідних наслідків.

Другий відповідач у справі теж заперечив проти апеляційного подання (а.с.66-69, т.5), вважає, що воно не підлягає бути задоволеним, а оскаржене рішення по справі - законне та обґрунтоване.

Окрім цього, в запереченні висловлено, що прокурором не наведено ніяких законних підстав в обґрунтування своїх доводів.

Ухвалою від 11.10.2007 судовою колегією відкладений розгляд справи         № 13/475пд(18/263пд) для з'ясування всіх обставин у справі, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання апеляційної інстанції представника позивача.

Другим відповідачем у справі заявлений відвід судді Медуниці О.Є., оскільки вона була в складі колегії суддів по розгляду 03.03.2005 справи              № 12/79б про затвердження плану санації, яка тісно пов'язана з даною справою, а суть апеляційної "скарги" зводиться к виконанню плану санації, з чого може виникнути сумнів у неупередженості судді.

Ухвалою судової колегії від 01.11.2007 розгляд справи                                   № 13/475пд(18/263пд) на апеляційне подання прокурора Артемівського району м.Луганська від 03.09.2007 № 1480 вих.-07 на рішення господарського суду Луганської області від 20.08.2007 у вищеназваній справі відкладений, у зв'язку з неявкою в судове засідання апеляційної інстанції першого відповідача та звернення його з клопотанням про відкладення розгляду справи з поважних причин та зі зверненням до суду 01.11.2007 другого відповідача з заявою № б/н про відвід головуючого-судді по даній справі.

Ухвалою голови Луганського апеляційного господарського суду від 01.11.2007 по справі № 13/475пд(18/263пд) задоволена заява про відвід головуючого-судді Медуниці О.Є.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 02.11.2007 по справі № 13/475пд(18/263пд), відповідно до ст.28 Закону України “Про судоустрій України”, ст.46 Господарського процесуального кодексу України, для розгляду апеляційного подання заступника прокурора Артемівського району м.Луганська від 03.09.2007 на рішення господарського суду Луганської області від 20.08.2007 у справі № 13/475пд(18/263пд), у зв'язку з відводом головуючого судді        Медуниці О.Є. здійснено заміну: виключено із складу колегії суддів по розгляду апеляційного подання у справі № 13/475пд(18/263пд) головуючого суддю Лазненко Л.Л. та введено до складу колегії головуючого суддю Лазненко Л.Л.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу України).

Заслухавши повноважних і компетентних представників сторін, розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, судова колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційного подання та скасування оскарженого рішення по справі з наступних обставин.

Як вбачається з матеріалів справи та досліджено судовими органами двох інстанцій:

- 21.12.2004 ухвалою господарського суду Луганської області по справі         № 12/79б про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Луганський завод колінчастих валів" затверджений план санації боржника.

- для відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів передбачений продаж майна боржника - цілісного майнового комплексу інвестору - Товариству з обмеженою відповідальністю "Лізинг-Центр", м.Донецьк, шляхом укладення договору купівлі-продажу (п.п.6, 7 плану санації).

- 02.11.2005 укладений договір, за умовами якого продавець (Закрите акціонерне товариство "Луганський завод колінчастих валів") передає у власність покупцю (Товариству з обмеженою відповідальністю Лізинг-Центр", м.Донецьк) цілісний майновий комплекс продавця (Закритого акціонерного товариства "Луганський завод колінчастих валів"), що включає всі види майна, призначені для здійснення підприємницької діяльності останнього, а покупець приймає та оплачує майно, згідно з визначеним планом санації боржника ціною продажу - 7200000 грн. 00 коп., у тому числі податок на додану вартість - 1200000 грн. 00 коп.

Договір був посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Кожемякіним А.А. 02.11.2005, реєстр № 7683.

Згідно розділу плану санації „Фінансовий аспект” розрахунки за договором здійснюються у формі, що не суперечить законодавству України, протягом одного календарного місяця з моменту його укладання. Грошові кошти, які надходять в рахунок оплати, перераховуються інвестором на спеціальний рахунок для проведення санації та розрахунків з кредиторами. За рахунок суми, отриманої від продажу майна боржника, як цілісного майнового комплексу, боржник задовольняє у повному обсязі вимоги кредиторів –5813,3 тис. грн.

- за умовами вказаного договору встановлений порядок розрахунків за продане майно не менш ніж 30% від суми продажу –грошовими коштами, які перераховуються покупцем на санаційний рахунок продавця протягом 30 календарних днів з дня нотаріального посвідчення цього договору; залишок суми –шляхом заліку зустрічних вимог, векселями протягом 30 календарних днів з дня нотаріального посвідчення цього договору (п.2.1 договору).

- саме договір купівлі-продажу від 02.11.2005 (а.с.94-95, т.1) і є предметом спору по справі № 13/475пд(18/263пд).

- заявником поданий позов у справі в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м.Луганська з посиланням, що цей договір не відповідає вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", порушує права держави в особі позивача, який є ініціюючим кредитором у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Луганський завод колінчастих валів" та володіє 98,9% голосів у комітеті кредиторів, та громадян-працівників Закритого акціонерного товариства "Луганський завод колінчастих валів" на вчасне та в повному обсязі одержання винагороди за працю.

- на думку заявника позову та за змістом апеляційного подання, вказана угода має бути визнаною судом недійсною, згідно ст.207 Господарського кодексу України, оскільки укладена всупереч інтересам держави та суспільства.

Позивачем у справі не підтримана позиція заявника та доведено суду, що станом на 26.01.2007 кредиторська заборгованість у сумі - 3602287 грн. 68 коп., яка визнана судом і включена до реєстру вимог кредиторів, погашена в повному обсязі, оформлена векселями, бо виникла до порушення справи про банкрутство, включає період до 01.01.2004.

Вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 75 від 24.01.1998 дотримані, згідно з цією постановою сума заборгованості оформлена векселями.

Відповідно до п.2 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003 проведено зарахування внесків, до 01.01.2004 трудовий стаж працівникам другого відповідача зарахований повністю, 22 травня 2006 року між  відповідачами був укладений договір про внесення доповнень до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Кожемякіним А.А. 02.11.2005 року, реєстр № 7683.

Зазначеною додатковою угодою до переліку майна, що відчужується за договором в якості цілісного майнового комплексу підприємства, були додані автотранспортні засоби.

Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а саме ч.2 ст.19 передбачений продаж майна боржника недержавної власності, як цілісного майнового комплексу.

При такому продажу в установленому порядку відчужуються всі види майна, призначеного для здійснення підприємницької діяльності боржника, у тому числі приміщення, споруди, обладнання, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, права на знаки (позначення), що індивідуалізують боржника, його продукцію (роботи, послуги) (фірмове найменування, знаки для товарів і послуг), інші права, які належать боржнику, за винятком прав і обов'язків, які не можуть бути передані іншим особам.

Діючим законодавством України не передбачено ніяких заборон стосовно продажу транспортних засобів у складі цілісного майнового комплексу.

Прокурор, посилаючись на те, що на його думку автотранспортні засоби не входять до складу цілісного майнового комплексу, не надав суду будь яких належних доказів, чи нормативного обґрунтування своєї позиції, а також, що зазначені автотранспортні засоби не використовувались в підприємницькій діяльності боржника.

З такого, продаж транспортних засобів не суперечить інтересам держави та суспільства, а ст.19 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачає заборону відчужувати у складі цілісного майнового комплексу транспортні засоби.

Відносини при продажу майна боржника недержавної власності, як цілісного майнового комплексу, врегульовані ч.4 ст.19 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Окрім цього, п.4 ст.19 згаданого закону є нормою імперативною, її виконання не ставиться у залежність від домовленості сторін за договором купівлі-продажу.

Сума заборгованості на загальну суму - 3602287 грн. 68 коп. оформлена другим відповідачем у справі до Пенсійного фонду простими авальованими та перевідними акцептованими векселями.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.1998 № 75 „Про додаткові заходи щодо забезпечення надходження збору на обов'язкове державне пенсійне страхування” затверджений порядок погашення заборгованості підприємств, установ та організацій із збору на обов'язкове державне пенсійне страхування шляхом оформлення її векселями.

Цією Постановою передбачено оформлення векселями заборгованості платників збору до пенсійного фонду.

У відповідності до п.6 цього порядку дисконт з векселів, якими оформлено заборгованість, не може перевищувати 40% суми заборгованості, дисконт з векселів, якими оформлено безнадійну заборгованість, не може перевищувати 50% цієї заборгованості.

Першим відповідачем у справі придбані такі векселі на законних підставах та передані у якості оплати емітенту векселю Закритому акціонерному товариству „Луганський завод колінчастих валів”.

Сума дисконту передбачена Постановою Кабінету Міністрів України, та не перевищує суму, що визначена постановою. Крім того, така сума визначається самостійно уповноваженим підприємством з урахуванням вимог Пенсійного фонду.

Управлінням Пенсійного фонду України в Артемівському районі листом             № 4562/01-20/03 від 22.11.2006 року, який надісланий на адресу керуючого санацією, надана згода на розрахунок шляхом викупу векселів, повідомлено, що кошти зараховані в рахунок погашення кредиторських вимог, включених до реєстру вимог.

Таким чином, векселі є законним способом платежу, згідно з приписами положень ч.4 ст.1 Закону України „Про цінні папери і фондову біржу” (чинного на момент укладення договору), відповідно до якої цінні папери можуть бути використані для здійснення розрахунків.

В результаті проведених розрахунків станом на 01.02.2006 другим відповідачем повністю погашені кредиторські вимоги ініціюючого кредитора (в справі про банкрутство) - позивача за даним позовом в сумі 3602287 грн. 68 коп., що підтверджується листом позивача від 26.07.2006 № 03-50/473.

Перелік зобов'язань, які не можуть бути припинені зарахуванням, визначено ст.602 Цивільного кодексу України. За змістом цієї статті в інших випадках заборона на припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог може мати місце, якщо це встановлено договором або законом.

Законом України від 14.05.1992 № 2343-ХІ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачено жодної норми, яка б забороняла проведення заліку зустрічних однорідних вимог під час дії мораторію.

Мораторій не розповсюджується на залік зустрічних однорідних вимог, оскільки дія мораторію поширюється на зупинення будь-яких заходів, спрямованих на забезпечення примусового виконання вимог кредиторів. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, відповідно до чинного законодавства. Таким чином, законодавець передбачив заборону примусового стягнення.

Статтею 218 Цивільного кодексу України не заборонено здійснювати залік зустрічних вимог у зв'язку з мораторієм.

Окрім цього, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом" не визначена пряма заборона відносно можливості погашення вимог кредиторів шляхом проведення заліку зустрічних вимог, тобто не визначено прямої заборони щодо можливості зарахування зустрічних однорідних вимог у судовій процедурі санації боржника.

Заявником у справі не спростовані вищеназвані обставини та не доведено суду, згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України, що заподіяні порушення діючого законодавства з вищеназваних питань.

За нормою ст.601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог, а ст.602 Цивільного кодексу України містить перелік випадків, коли не може бути залік.

Таким чином, залік зустрічних однорідних вимог не суперечить чинному законодавству України, з такого судова колегія вважає, що заявником апеляційного подання - прокурором, не подані суду належні докази, не підтверджено будь-якими фактичними даними те, що здійснення першим відповідачем розрахунків з поточним кредитором боржника та зарахування відповідачами у зв'язку з цим зустрічних вимог, призвело до порушення інтересів конкурсних кредиторів та самого боржника.

Окрім цього, заявником зовсім не обґрунтовано суду: які порушені права Пенсійного фонду, у зв'язку з проведенням взаємозаліку, а також, взагалі, не обґрунтовано, яка саме норма чинного законодавства, дійсно, порушена при укладенні договору купівлі-продажу від 02.11.2005, не доведено, що є наявні підстави, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання певних юридичних наслідків.

Заявником у справі не підтверджено суду, що саме за рахунок продажу цілісного майнового комплексу передбачалося погашення поточних боргів, які виникли після введення мораторію та після порушення справи про банкрутство.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.1978 „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” зазначено, що необхідними умовами для визнання угоди недійсною на підставі наведеної норми є її укладення з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, та наявність умислу хоча би в однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків.

Заявником не зазначено жодного доказу, який свідчив би про наявність умислу щодо настання відповідних наслідків хоча б в однієї зі сторін угоди.

Наявність умислу у сторін угоди означає, що вони, виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладаємої угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства, і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається, як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. За відсутності таких повноважень наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленою.

Роз'ясненням Вищого господарського суду № 02-5/111 від 12.03.1999 із змінами та доповненнями, зазначено, що, за загальним правилом, невиконання чи неналежне виконання угоди не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом чи договором наслідків, а не визнання угоди недійсною.

З оглядом на вищевикладені обставини, судова колегія вважає, що позов у справі заявлений необґрунтовано, а оскаржене по справі рішення прийнято правомірно, з дотриманням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України.

Питання щодо судових витрат, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовою колегією не вирішується, оскільки заявником не сплачувалось державне мито при поданні апеляційного подання, при наявності пільг, визначених Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито"        № 7-93 від 21.01.1993.   

Згідно зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представників сторін, присутніх у судовому засіданні, по справі оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційне подання заступника прокурора Артемівського району м.Луганська № 1480 вих.-07 від 03.09.2007 на рішення господарського суду Луганської області від 20.08.2007 по справі № 13/475пд(18/263пд) залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 20.08.2007 по справі    № 13/475пд(18/263пд) (суддя - Яресько Б.В.) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова  апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Луганський апеляційний господарський суд.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошено в судовому засіданні.

Головуючий суддя                                                            Л.Л.Лазненко

Суддя                                                                                Л.І.Бородіна

          Суддя                                                                                Р.Є.Якушенко