Рішення

від 19.12.2023 по справі 948/1361/23

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 948/1361/23

Номер провадження 2/948/218/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2023 Машівський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого судді Косик С.М.,

за участю секретаря Ткач Н.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ФАРМКО» про виплату орендної плати в повному обсязі,

відповідно до ч. 1 ст. 268 ЦПК України в судовому засіданні 19.12.2023 суд проголосив вступну та резолютивну частину Рішення,-

в с т а н о в и в :

у травні 2023 року до Машівського районного суду Полтавської області надійшов вказаний позов, у якому ОСОБА_1 просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ФАРМКО» на її користь 16672,24 грн інфляційного збільшення орендної плати та вирішити питання про розподіл судових витрат (а.с.4-8 т.1).

Позов обґрунтований тим, що 05.08.2014 між ТОВ «КОМПАНІЯ ФАРМКО» та ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі, який зареєстровано в реєстраційній службі Машівського районного управління юстиції Полтавської області 16.10.2017 за №7354917. За вказаним договором об`єктом оренди є земельна ділянка, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,8371 га, кадастровий номер 5323083800:00:003:0173, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Машівського (нині Полтавського) району Полтавської області.

21.04.2015 ОСОБА_3 склала заповіт, яким призначила ОСОБА_1 спадкоємицею вказаної земельної ділянки, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, а позивачка стала власницею земельної ділянки, 23.02.2022 вона оформила свої спадкові права на земельну ділянку. На виконання вимог ч.3 ст.148-1 ЗК України вона надіслала відповідачу повідомлення про перехід права власності та платіжні реквізити. Всі умови договору оренди землі мають виконуватися сторонами належним чином.

Відповідно до пп.11,12 договору орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 10388,85 грн з урахуванням індексів інфляції.

Позивач уважає що за оренду належної їй земельної ділянки в 2022 році вона мала отримати 27186,49 грн, в тому числі 8363,02 грн сума орендної плати, 18823,47 грн інфоляційне збільшення орендної плати. Проте 15.12.2022 вона отримала 8282,03 грн орендної плати та 03.03.2023 2151,23 грн інфляційне збільшення. Вважає що належна їй орендна плата має індексуватися наростаючим підсумком починаючи з вересня 2014 року і зміна сторони договору його правонаступником на цей обов`язок Орендаря жодним чином не впливає.

У відзиві на позов представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що ТОВ «КОМПАНІЯ ФАРМКО» в повному обсязі та повністю розрахувалося з ОСОБА_1 по орендній платі за 2022 рік, заборгованість відсутня, а саме після сплати всіх обов`язкових податкових платежів виплатило орендну плату в розмірі 8282,03 грн та інфляційне збільшення в розмірі 2151,23 грн. За період з 2014 по 2021 рік фактичне нарахування та виплата орендної плати ОСОБА_3 перевищувало розрахункову суму орендної плати з урахуванням індексу інфляції за цей період згідно умов договору оренди землі від 05.08.2014, укладеного між ТОВ «КОМПАНІЯ ФАРМКО» та ОСОБА_3 , на 126362,81 грн, а тому ТОВ «КОМПАНІЯ ФАРМКО» в повному обсязі виконало свої зобов`язання в частині розрахунків по орендній платі, включаючи індексацію та будь-яка заборгованість відсутня (а.с.76-89 т.1).

Позивач у відповіді на відзив наполягає на задоволенні позову, покликаючись на те, що вона стала власником спірної земельної ділянки з 28.07.2021 року з часу відкриття спадщини до майна померлої ОСОБА_3 . Зазначає, що право на індексацію орендної плати до неї перейшло в тому ж обсязі, в якому воно було у спадкодавця. Вважає що індексувати потрібно усю суму грошового доходу отриманого особою за попередній рік, включаючи додаткові виплати, які до того ж не передбачені договором, а її бабуся, укладаючи договір оренди землі строком на 10 років, цілком закономірно сподівалася, що їй буде компенсовані інфляційні втрати (а.с.139-145 т.1).

Ухвалою від 23.05.2023 суддя ОСОБА_4 відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання (а.с. 66-67 т.1).

У подальшому, на підставі розпорядження керівника апарату Машівського районного суду Полтавської області від 13 червня 2023 року, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_4 , здійснено повторний автоматизований розподіл цієї справи та її передано на розгляд судді Косик С.М., яка своєю ухвалою від 21.06.2023 прийняла справу до провадження та призначила підготовче засідання (а.с.74 т.1).

21.08.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду (а.с.206 т.1).

В судовому засіданні позивач позов підтримала та просила задовольнити її вимоги в повному обсязі, посилаючись на невиконання відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати з урахуванням індексу інфляції з 2014 року, не заперечуючи виплату орендної плати з урахуванням індексу інфляції за 2022 рік. Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, покликаючись на виплату ТОВ «КОМПАНІЯ ФАРМКО» орендної плати в значно більшому розмірі, ніж передбачено договором оренди землі протягом всього строку дії правочину, відсутність претензій в ОСОБА_3 до відповідача.

Cуд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5323083800:00:003:0173 площею 5,8371 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Михайлівської сільської ради Машівського (нині Полтавського) району Полтавської області, згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом на вказане майно, виданого 23.02.2022 року після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 23,24 т.1).

05.08.2014 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ФАРМКО» було укладено договір оренди землі без номеру, відповідно до умов якого за актом про передачу та прийом земельної ділянки без номеру від 05.08.2014 року ОСОБА_3 (орендодавець) надав, а ТОВ «КОМПАНІЯ ФАРМКО» (орендар) прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з метою вирощування сільськогосподарської продукції, загальною площею 5,8371 га, що розташована на території Михайлівської сільської ради Машівського (нині Полтавського) району Полтавської області (а.с. 30-40 т.1).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №28184793 від 16.10.2014 року на підставі договору оренди землі б/н від 05.08.2014 року за ТОВ «КОМПАНІЯ ФАРМКО» 16.10.2014 року зареєстровано право оренди земельної ділянки, строком дії на 10 років (а.с.41 т.1).

За умовами договору оренди землі б/н від 05.08.2014 року, укладеного між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ФАРМКО» строк дії договору складає 10 років, нормативно грошова оцінка земельної ділянки 121618,89.

У договорі оренди землі б/нвід 05.08.2014 року сторони передбачили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 10388,85 грн., яка вноситься у строки з 01 вересня по 01 січня поточного року (пп. 11,14 договору); обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 12 договору); розмір орендної плати переглядається на протязі дії договору (п. 13 договору); зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (п. 37 договору).

Доказів того, що сторонами у письмовій формі здійснювалася зміна умов договору суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 93ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Аналогічні положення викладено у статті 1 Закону України «Про оренду землі».

Згідно з частиною першою статті 2Закону України«Про орендуземлі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 13Закону України«Про орендуземлі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У частині першій статті 15Закону України«Про орендуземлі» зазначено, істотними умовами договору оренди землі є, в тому числі і орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (частина перша, друга статті 21 Закону України «Про оренду землі»).

Положеннями статі 24 Закону України «Про оренду землі», визначено права та обов`язки орендодавця, зокрема, абзацом п`ятим частини першої статті передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтями 1216, 1218Цивільного кодексуУкраїни спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Позивач стверджує, що відповідачем не проведено з позивачем в повній мірі розрахунок по виплаті орендної плати з урахуванням індексів інфляції з 2014, визнає лише, що у 15.12.2022 позивача було виплачено орендну плату в сумі 8282,03 грн. (після сплати всіх обов`язкових податкових платежів) та 03.03.2023 інфляційне збільшення в розмірі 2151,23 грн (після сплати всіх обов`язкових податкових платежів).

Відповідач заперечує доводи позивача про виплату орендної плати з урахуванням індексів інфляції за 2014-2022 роки не в повному обсязі.

Відповідач стверджує, що орендна плата за користування земельною ділянкою ОСОБА_3 по договору від 05.08.2014 року виплачувалася своєчасно згідно умов, передбачених у ньому, в обґрунтування даної позиції суду надано копії платіжних документів (а.с.7-199 т.2), з яких убачається, що ОСОБА_3 за період з 2014 по 2021 роки було виплачено орендну плату за користування земельноюділянкою зкадастровим номером5323083800:00:003:0237 в такомурозмірі: 10 681,04грн за2014рік,18692,82грн за2015рік,28046,42грн за2016рік, 30 873,09грн за2017рік,33952,95грн за2018рік,33679.66грн за2019рік,33369.10грн за2020рік, 33 070,96 грн за 2021 рік.

Згідно з ч. 1 ст.629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тлумачення статті 629ЦКУкраїни свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору, тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки, а не лише суб`єктивні права, які вони мають виконувати.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про те, що пункт 12 договору оренди землі від 05.08.2014 року не передбачає той механізм обчислення розміру орендної плати за поточний рік, на якому наполягає сторона позивача.

Виходячи з вище вказаних умов договору оренди землі від 05.08.2014 року, сторони не передбачали в договорі оренди правила (механізм обчислення орендної плати з урахуванням індексів інфляції), тобто договір оренди землі в частині обчислення розміру орендної плати (п.11,12 договору) не містить конкретного правового, математичного чи іншого посилання щодо механізму нарахування орендної плати за поточний рік.

Згідно ст. 625 ЦК України сукупний індекс інфляції розраховуються шляхом множення щомісячних індексів за період існування боргу.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03.04.1997 № 62-97р).

Інфляційні втрати розраховуються шляхом множення суми заборгованості на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка виникла з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу виникла з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права від 17.07.2012 № 01-06/928/2012).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів. Таким чином, інфляційне збільшення нараховується на суму боргу і є видом відшкодування втрат при недобросовісному виконанні грошових зобов`язань.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Інфляція розраховується за формулою: (Інфляційні нарахування) = (Сума боргу) ? (Індекс інфляції (%)) / 100% - (Сума боргу) Де:(Сума боргу) сума простроченого боргу. (Індекс інфляції (%)) добуток щомісячних індексів за відповідний період.

Орендна плата нараховувалась відповідачем з урахуванням індексів інфляції за кожен рік і так, як умови договору не містять конкретний механізм індексації, то орендар проіндексував орендну плату, виходячи з індексу інфляції за поточний календарний рік, так як заборгованість за попередній рік відсутня. Відповідач нарахував та виплатив орендну плату з урахуванням індексу інфляції та додаткове збільшення орендної плати , а саме: в 2014 році сума орендної плати з урахуванням індексу інфляції 1,12456899 становить 11 682,98 грн, фактично виплачено 10681,04 грн; в 2015 році сума орендної плати з урахуванням індексу інфляції 1,45803124 становить 15147,27 грн, фактично виплачено 18692,82 грн; в 2016 році сума орендної плати з урахуванням індексу інфляції 1,20929048 становить 12563,14 грн, фактично виплачено 28046,42 грн, в 2017 році сума орендної плати з урахуванням індексу інфляції 1,12180295 становить 11654,24 грн, фактично виплачено 30873,09 грн; в 2018 році сума орендної плати з урахуванням індексу інфляції 1,14118472 становить 11855,60 грн, фактично виплачено 33952,95 грн; в 2019 році сума орендної плати з урахуванням індексу інфляції 1,09236330 становить 11348,40 грн, фактично виплачено 33679,66 грн; в 2020 році сума орендної плати з урахуванням індексу інфляції 1,03229536 становить 10724,36 грн, фактично виплачено 33369,10 грн; в 2021 році сума орендної плати з урахуванням індексу інфляції 1,06144940 становить 11027,24 грн, фактично виплачено 33 070,96 грн.

Суд уважає, що оскільки у 2014-2021 роках бабусі позивачки ОСОБА_3 була нараховна та виплачена орендна плата в розмірі, значно більшому, ніж передбачено договором оренди землі, а саме в розмірі 222366,04 грн замість 96003,23 грн, а тому орендна плата з урахуванням індексу інфляції була виплачена в повному обсязі та відповідач заборгованості (прострочення) за вказаний період не має, а тому у задоволенні позову потрібно відмовити в повному обсязі.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, у відповідності з вимогами счт.141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ФАРМКО» про виплату орендної плати в повному обсязі відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ФАРМКО», місцезнаходження: вул. Шевченка, 18, с. Мала Нехвороща, Полтавський район, Полтавська обл., код ЄДРПОУ 30195816.

Повний текст Рішення складений 26.12.2023.

Суддя С. М. Косик