Постанова

від 28.05.2024 по справі 948/1361/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 948/1361/23 Номер провадження 22-ц/814/1650/24Головуючий у 1-й інстанції Косик С.М. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Панченка О.О.,

суддів: Абрамова П.С., Пікуля В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2023 року ухвалене у складі головуючого судді Косик С.М., повний текст судового рішення виготовлено 26.12.2023 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ФАРМКО» про виплату орендної плати в повному обсязі,-

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст позовних вимог

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Машівського районного суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ФАРМКО» про виплату орендної плати в повному обсязі.

Просила суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ФАРМКО» на її користь 16672,24 грн інфляційного збільшення орендної плати та вирішити питання про розподіл судових витрат (т.1 а.с.4-8).

В обґрунтування позову зазначала, що 05.08.2014 між ТОВ «КОМПАНІЯ ФАРМКО» та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі, який зареєстровано в реєстраційній службі Машівського районного управління юстиції Полтавської області 16.10.2017 за №7354917. За вказаним договором об`єктом оренди є земельна ділянка, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,8371 га, кадастровий номер 5323083800:00:003:0173, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Машівського (нині Полтавського) району Полтавської області.

21.04.2015 ОСОБА_2 склала заповіт, яким визначила ОСОБА_1 спадкоємицею вказаної земельної ділянки, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, а ОСОБА_1 стала власницею земельної ділянки, 23.02.2022 вона оформила свої спадкові права на земельну ділянку. На виконання вимог ч.3ст.148-1 ЗК Українивона надіслала відповідачу повідомлення про перехід права власності та платіжні реквізити. Всі умови договору оренди землі мають виконуватися сторонами належним чином.

Відповідно до п.п.11, 12 договору орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 10388,85 грн з урахуванням індексів інфляції.

Позивач вважав, що за оренду належної їй земельної ділянки в 2022 році вона мала отримати 27186,49 грн, в тому числі 8363,02 грнсума орендної плати, 18823,47 грнінфляційне збільшення орендної плати. Проте 15.12.2022 вона отримала 8282,03 грн орендної плати та 03.03.2023 2151,23 грн інфляційне збільшення. Вважає що належна їй орендна плата має індексуватися наростаючим підсумком починаючи з вересня 2014 року і зміна сторони договору його правонаступником на цей обов`язок Орендаря жодним чином не впливає.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ФАРМКО» про виплату орендної плати в повному обсязі відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що орендна плата з урахуванням індексу інфляції була виплачена в повному обсязі та відповідач заборгованості (прострочення) за вказаний період не має.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

Не погодившись із таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий суд при ухваленні оскаржуваного рішення неправомірно застосував ст.. 625 ЦК України та не застосував Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

19.03.2024 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ФАРМКО» - Паламар О.К. надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Машівського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2023 року без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Відповідно до частини 13 статті 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно вимогчастини 1статті 369ЦПК Україниапеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на ціну позову та зазначені норми закону, дана справа має розглядатися у письмовому провадженні без повідомлення її учасників.

Відповідно до частини 1 статті 367ЦПКУкраїни суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем орендна плата з урахуванням індексу інфляції була виплачена в повному обсязі та відповідач заборгованості (прострочення) за період з 2014-2021 роки не має.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Встановлені обставини справи

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5323083800:00:003:0173 площею 5,8371 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Михайлівської сільської ради Машівського (нині Полтавського) району Полтавської області, згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом на вказане майно, виданого 23.02.2022 року після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 23, 24 т.1).

05.08.2014 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ФАРМКО» було укладено договір оренди землі без номеру, відповідно до умов якого за актом про передачу та прийом земельної ділянки без номеру від 05.08.2014 року ОСОБА_2 (орендодавець) надав, а ТОВ «КОМПАНІЯ ФАРМКО» (орендар) прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з метою вирощування сільськогосподарської продукції, загальною площею 5,8371 га, що розташована на території Михайлівської сільської ради Машівського (нині Полтавського) району Полтавської області (т.1 а.с. 30-40).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №28184793 від 16.10.2014 року на підставі договору оренди землі б/н від 05.08.2014 року за ТОВ «КОМПАНІЯ ФАРМКО» 16.10.2014 року зареєстровано право оренди земельної ділянки, строком дії на 10 років (а.с.41 т.1).

За умовами договору оренди землі б/н від 05.08.2014 року, укладеного між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ФАРМКО» строк дії договору складає 10 років, нормативно грошова оцінка земельної ділянки 121618,89.

У договорі оренди землі б/н від 05.08.2014 року сторони передбачили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 10388,85 грн., яка вноситься у строки з 01 вересня по 01 січня поточного року (пп. 11,14 договору); обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 12 договору); розмір орендної плати переглядається на протязі дії договору (п. 13 договору); зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (п. 37 договору).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що орендна плата з урахуванням індексу інфляції була виплачена в повному обсязі та відповідач заборгованості (прострочення) за вказаний період не має.

Колегія суддів вважає такий висновок місцевого суду вірним з наступних підстав.

Застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини

Відповідно до частини 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною 2статті 78 ЦПК Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Предметом даного спору є стягнення з відповідача на користь позивача 16672,24 грн. інфляційного збільшення орендної плати.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Умовами договору оренди землі від 05 серпня 2014 року передбачено, що строк його дії складає 10 років (п.9 договору): нормативно грошова оцінка земельної ділянки: 121618,89 грн. ; орендна плата вноситься орендарем у розмірі 10388,85 грн. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься з 01 вересня по 01 січня поточного року. Розмір орендної плати переглядається на протязі дії договору.

Пунктом 37 передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Доказів того, що сторонами у письмовій формі здійснювалася зміна умов договору суду першої інстанції не надано.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, виходячи з вище вказаних умов договору оренди землі від 05 серпня 2014 року, сторони не передбачали в договорі орендиправилачи механізм обчислення орендної плати з урахуванням індексів інфляції, тобто договір оренди землі в частині обчислення розміру орендної плати (п.12 договору) не містить конкретного правового, математичного чи іншого посилання щодо механізму нарахування орендної плати за поточний рік.

Згідно ч. 1ст. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тлумаченнястатті 629 ЦК Українисвідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право обов`язковість договору, тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки, а не лише суб`єктивні права, які вони мають виконувати.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що пункт 12 договору оренди землі від 05 серпня 2014 року не передбачає той механізм обчислення розміру орендної плати за поточний рік, на якому наполягає сторона позивача.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5323083800:00:003:0173 становить 121618,89 грн (п.6 договору оренди землі від 05 серпня 2014 року).

Саме з вказаної нормативної грошової оцінки земельної ділянки проводилися нарахування орендної плати.

Як правильно встановлено судом першої інстанції і це вбачається з матеріалів справи, орендна плата нараховувалась відповідачем з урахуванням індексів інфляції за кожен рік і так, як умови договору не містять конкретний механізм індексації, то орендар проіндексував орендну плату, виходячи з індексу інфляції за поточний календарний рік, так як заборгованість за попередній рік відсутня.

Відповідач нараховував та виплачував орендну плату з урахуванням індексу інфляції та додаткове збільшення орендної плати, а саме: в 2014 році сума орендної плати з урахуванням індексу інфляції 1,12456899 становила 11 682,98 грн, фактично виплачено 10681,04 грн; в 2015 році сума орендної плати з урахуванням індексу інфляції 1,45803124 становила 15147,27 грн, фактично виплачено 18692,82 грн; в 2016 році сума орендної плати з урахуванням індексу інфляції 1,20929048 становила 12563,14 грн, фактично виплачено 28046,42 грн, в 2017 році сума орендної плати з урахуванням індексу інфляції 1,12180295 становила 11654,24 грн, фактично виплачено 30873,09 грн; в 2018 році сума орендної плати з урахуванням індексу інфляції 1,14118472 становила 11855,60 грн, фактично виплачено 33952,95 грн; в 2019 році сума орендної плати з урахуванням індексу інфляції 1,09236330 становила 11348,40 грн, фактично виплачено 33679,66 грн; в 2020 році сума орендної плати з урахуванням індексу інфляції 1,03229536 становила 10724,36 грн, фактично виплачено 33369,10 грн; в 2021 році сума орендної плати з урахуванням індексу інфляції 1,06144940 становила 11027,24 грн, фактично виплачено 33 070,96 грн.(т.2 а.с.43 197).

Отже, як правильно встановлено судом першої інстанції, у 2014 - 2021 роках бабусі позивачки - ОСОБА_2 була нараховна та повністю виплачена орендна плата, відповідач заборгованості (прострочення) за вказаний період не має.

Доводи апеляційної скарги про те, що висновок суду першої інстанції про відмову у позові не відповідає обставинам справи та нормам матеріального права, не заслуговують на увагу, оскільки судом першої інстанції повно і всебічно з`ясовані обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджені відповідними доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги про те, що у такому випадку для обчислення розміру орендної плати за поточний рік необхідно брати за основу розмір орендної плати за минулий рік, обчислений з урахуванням збільшення на індекс інфляції, суперечить умовам укладеного договору оренди землі, такий механізм обчислення орендної плати договором не передбачено.

Доказів того, що сторонами у письмовій формі здійснювалася зміна умов договору, суду не надано.

З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 374 ЦПК Україниза наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Щодо судових витрат

За приписами частини 1статті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, судові витрати апелянта, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, компенсації не підлягають.

Керуючись ст.ст.367, п.1 ч.1 ст.374,ст.ст.375,382 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 28 травня 2024 року.

Головуючий О.О. Панченко

Судді П.С. Абрамов

В.П. Пікуль