Рішення від 26.12.2023 по справі 711/1026/23

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1026/23

Номер провадження2/711/805/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Кондрацької Н.М.

при секретарі Мелещенко О.В.,

представника позивача адвоката Єсика В.О.,

представників відповідача за довіреністю Попова В.О.,

представника третьої особи адвоката Драченка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди,-

встановив:

Адвокат Єсик В.О., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до Комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради про стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 06.05 2022 близько 09 год. 12 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи тролейбусом ЗіУ 682-В, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснила наїзд на позивача, яка перетинала проїзну частину вулиці. У результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачка отримала тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма з переломом лівої скроневої кістки та основи черепа, із забоєм головного мозку тяжкого ступеня та крововиливом в порожнину черепа, забитою раною тім`яної ділянки, що ускладнилися попаданням вільного повітря в порожнину черепа та виходом спинномозкової рідини через зовнішній слуховий прохід, які належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя; закрита травма грудної клітки з переломами дев`ятого та десятого ребер справа, четвертого та п`ятого ребер зліва, поширені скальповані рани лівої гомілки та лівої ступні - до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я. Спричинення потерпілій тяжкого тілесного ушкодження та тілесних ушкоджень середньої тяжкості знаходиться в причинному зв`язку з порушенням водієм тролейбусу ПДР України.

Обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України визнала повністю. У вчиненому щиро розкаялася, за що її було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 08.11.2022 у справі № 712/5622/22. На момент вчинення ДТП, водій тролейбуса ОСОБА_2 , перебувала у трудових відносинах із відповідачем, що підтверджує характеристикою від 25.07.2022 р. № 823. Шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Вказує, що отримані під час ДТП тілесні ушкодження призвели до необхідності постійного лікування. В результаті проходження повторних медичних оглядів та додаткового лікування позивачка стала занепокоєною. За суб`єктивними показниками позивачка характеризує свій стан після ДТП як незадовільний. Психічна працездатність знаходилася на рівні нижче середнього. Психологічний стан позивачки можна охарактеризувати як стан внутрішнього перезбудження і пригнічення. Все це сприяло поступовому й постійному виснаженню її адаптаційних ресурсів, як на фізичному, так і на душевному рівні, що підтверджує і наявність порушення саморегуляції вегетативної нервової системи. Дані травми несли в собі обмеження її свободи дій, пересувань і залежності з боку інших людей, тому для неї як тоді так і на даний момент характерні наявність почуття тривоги, дратівливості, занепокоєння, переховування своєї вразливості та мінливості настрою. Тож, з вини ОСОБА_2 (працівника відповідача) позивачка отримала тілесні ушкодження та змушена проходити додаткове лікування та витрачати додаткові кошти на це; через складність травм, позивачка потребує сторонньої допомоги, яка покладалася на її близьких; для психоемоційного стану позивачки характерна наявність почуття тривоги, дратівливості, занепокоєння, переховування своєї вразливості та мінливості в настрої. Все це сприяло поступовому й постійному виснаженню її адаптаційних ресурсів, як на фізичному, так і на душевному рівні. Крім того, для позивачки в результаті неправомірних дій водія тролейбуса була нав`язана проблема, яка виключає не тільки можливість будь-якого вільного вибору в цій ситуації, а й не залежить від власного волевиявлення, тому все вищезазначене вимагало від позивачки додаткових зусиль для відновлення і ведення звичного ритму життєдіяльності. Внаслідок протиправної поведінки водія відповідача, позивачка перенесла стресову ситуацію, отримала тілесні ушкодження, що призвели до інвалідності, була змушена витрачати свій час на клопоти по проходженню лікування, пошук додаткових коштів на лікування, збору доказів для підтвердження позову, звернення в судові інстанції, випробовувала незручності в зв`язку з неможливістю нормально рухатись, усе це порушило склад її життя і спричиняло моральні страждання. Всі ці обставини в своїй сукупності змушували позивачку докладати зусиль для організації свого життя, тож розмір моральної шкоди визначений з врахуванням вимог розумності, виваженості і справедливості і достатній для відновлення душевного стану позивача.

З огляду на викладене, просить стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 1 000 000 грн. та судові витрати, вказуючи, що заплановані витрати на професійну правничу допомогу адвоката складають близько 15000 грн.

Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2023, суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Кондрацька Н.М. визначена для розгляду судової справи № 711/1026/23.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.02.2023 відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами загального позовного провадження. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

13.03.2023 за підписом директора КП «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради (КП «ЧЕТС») відповідача по справі подано відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, вважаючи його безпідставним, необґрунтованим та таким, що не відповідає положенням чинного законодавства України. При цьому у відзиві вказує, що 23.01.2023 на їхню адресу надійшла заява адвоката Єсика В.О. про вжиття заходів досудового врегулювання спору, у якій запропоновано відшкодувати позивачці ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 000 000,00 грн. В свою чергу, КП «ЧЕТС» листом від 25.10.2023 № 110 повідомлено, що сума відшкодування моральної шкоди наведена у заяві представника позивача є явно завищеною та запропоновано більш критично поставитись до суми вимоги, однак ці доводи позивачем були залишені без уваги. Щодо наявності завданої моральної шкоди вважає, що у позовній заяві відсутнє обґрунтування наявності психічних страждань позивача в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилася 06.05.2022 та не надано належних доказів таких страждань, а навпаки представником позивача додано до позовної заяви довідку від 21.12.2022 про те, що позивач не зверталась до лікаря-психіатра за допомогою. Представник позивача, обґрунтовуючи наявність моральної шкоди зазначає, що психоемоційні зміни відбулися унаслідок завданих тілесних ушкоджень здоров`ю. Тобто із вказаних доводів вбачається, що моральна шкода завдана не в результаті самого факту ДТП, а внаслідок ушкодження здоров`я, яке настало в результаті ДТП. Крім того, у мотивувальній частині вироку Соснівського районного суду м. Черкаси від 08.11.2022 у справі 712/5622/22 судом зазначено, що до обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_2 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку (витрат на лікування). Судом при призначені покарання ОСОБА_2 досліджено та встановлено, що позивачу були відшкодовані завдані збитки, у позивача були відсутні майнові претензії щодо відшкодування моральної шкоди. Вважає, що наведений розмір відшкодування моральної шкоди ніяк не співвідноситься з наведеними представником позивача принципами: розумності, виваженості і справедливості. У позовній заяві взагалі відсутні будь-яка методологія визначення розміру відшкодування завданої моральної шкоди, обґрунтування наведеного розміру моральної шкоди та підстав її відшкодування КП «ЧЕТС». Зі змісту позовної заяви та доказів обґрунтування позовних вимог вбачається, що моральну шкоду позивачу завдано внаслідок тілесних ушкоджень. На їхню думку, розмежування причин завдання моральної шкоди має принципове значення у визначені джерела, що завдає моральної шкоди та суб`єкта, який є відповідальним за завдання такої шкоди. Як зазначено вище, вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 08.11.2022 у справі 712/5622/22 встановлено, що ОСОБА_2 відшкодувала позивачу завдані збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 06.05.2022. Тобто шкоду завдану позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилася 06.05.2022 вже відшкодовано. А відтак, вважає, що КП «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради не має обов`язку по відшкодуванню шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок ДТП.

Ухвалою суду від 20.04.2023, занесеною до протоколу підготовчого судового засідання, до розгляду у справі залучено в якості третьої особи ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 28.04.2023 у справі призначено судову психологічну експертизу.

Представником третьої особи ОСОБА_2 адвокатом Драченком В.В. 09.05.2023 через канцелярію до суду подано пояснення щодо позову, у яких вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, враховуючи, що моральна шкода позивача обґрунтовується понесенням фізичних та душевних страждань, які вони зазнали у зв`язку із отриманням тілесних ушкоджень під час ДТП. Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Тож, ОСОБА_2 , як винуватицею в ДТП, сплачено на користь позивача ОСОБА_1 35 000,00 грн. витрат на лікування. Третя особа вважає, що виплата моральної шкоди в чотирикратному розмірі від завданої майнової шкоди є обґрунтованими позовними вимогами. Водночас ухвалою від 28.04.2023 призначено судову психологічну експертизу на розгляд якої поставлено питання про можливий розмір грошової компенсації за спричинені страждання позивачу внаслідок ДТП, а відтак сторона третьої особи залишає за собою право на коригування своєї позиції на підтримку або заперечення вимог позовної заяви. Звертає увагу, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. Викликають певні сумніви щодо обґрунтованості позовних вимог, адже ще 07.09.2022 розмір понесених страждань сторона позивача оцінювала в 300 000,00 гривень, а через п`ять місяців вимога про стягнення моральної шкоди зросла до одного мільйона гривень. Таким чином, просить стягнути з Комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 150 000,00 грн. моральної шкоди завданої внаслідок ДТП, а в решті вимог відмовити. Одночасно повідомляє суд, що в ході розгляду вказаного спору, ОСОБА_2 очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 гривень, докази про будуть надані протягом п`яти днів за днем проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Ухвалою суду від 05.07.2023 поновлено провадження у справі, у зв`язку з проведенням експертизи та направленням експертного висновку.

Представником позивача адвокатом Єсик В.О. 11.07.2023 до суду подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 2894 400 грн.

Ухвалою суду від 21.07.2023, занесеною до протокол судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представником позивача адвокатом Єсик В.О. 19.10.2023 до суду подано докази понесених витрат на надання професійної правничої допомоги позивачці ОСОБА_1 у розмірі 25760 грн.

У судовому засіданні від 19.10.2023 представником третьої особи ОСОБА_2 адвокатом Драченко В.В. до суду надано заяву про доручення доказів витрат на правничу допомогу, у якій просив при ухваленні рішення здійснити розподіл судових витрат та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 7100,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Єсик В.О. збільшені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та просив задовольнити у повному обсязі, враховуючи висновок психологічної експертизи, а також стягнути з відповідача на користь позивачки витрати на професійну правничу допомогу у сумі 25760 грн.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву, вважає розмір заявленої моральної шкоди занадто завищеним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, хоча при цьому визнає сам факт завдання такої шкоди. Також просив зменшити витрати на правничу допомогу або вирішити питання щодо стягнення її пропорційно відповідно до задоволених позовних вимог.

Представник третьої особи ОСОБА_2 адвокат Драченко В.В. у судовому засіданні частково погодився з позовними вимогами, вважає що збільшена сума моральної шкоди є завищеною та не пропорційною до рівня життя позивача, має на меті збагачення за рахунок її відшкодування. На його думку обґрунтованою сумою моральної шкоди, яка може підлягати до задоволення є 60000 грн., а в решті заявлених позовних вимог просить відмовити. Разом з тим просить відшкодувати витрати на правничу допомогу у розмірі 7100 грн.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, дійшов наступних висновків.

Як визначено ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

За змістом ст.ст. 12, 81, 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Судом встановлено, що 06 травня 2022 року приблизно о 09 год. 12 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи тролейбусом ЗіУ 682-В, реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись в м. Черкаси по проїзній частині вул. Сумгаїтська зі сторони вулиці Віталія Вергая в напрямку вулиці Академіка Корольова, поблизу будинку № 21, що по вулиці Сумгаїтська, проявила неуважність та здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_1 .

У результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма з переломом лівої скроневої кістки та основи черепа, із забоєм головного мозку тяжкого ступеня та крововиливом в порожнину черепа, забитою раною тім`яної ділянки, що ускладнилися попаданням вільного повітря в порожнину черепа та виходом спинномозкової рідини через зовнішній слуховий прохід до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя; закрита травма грудної клітки з переломами дев`ятого та десятого ребер справа, четвертого та п`ятого ребер зліва, поширені скальповані рани лівої гомілки та лівої ступні до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я.

Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси 08.11.2022 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, - злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначено їй покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, без позбавлення права керування транспортними засобами та на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання, якщо вона протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

На момент вчинення ДТП, водій тролейбуса ОСОБА_2 , перебувала у трудових відносинах із відповідачем, що підтверджується характеристикою від 25.07.2022 № 823.

У встановленому законом порядку, позивач була визнана потерпілою від злочину.

Згідно ч. 4, 6ст. 82 ЦПК Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії бездіяльність та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до положеньст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, є обов`язковимдля суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок суду, тому суд, з урахуванням того, що моральна шкода, пов`язана з неправомірними діями особи, яка її завдала,вважає доказаним факт заподіяння моральної шкоди.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Звертаючись до суду з позовною заявою позивач посилається на те, що внаслідок протиправної поведінки водія відповідача, позивачка перенесла стресову ситуацію, отримала тілесні ушкодження, що призвели до інвалідності, була змушена витрачати свій час на клопоти по проходженню лікування, пошук додаткових коштів на лікування, збору доказів для підтвердження позову, звернення в судові інстанції, випробовувала незручності в зв`язку з неможливістю нормально рухатись, усе це порушило склад її життя і спричиняло моральні страждання.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/124-23/5754-ПС від 27.06.2023 встановлено, що дорожньо-транспортна пригода, яка трапилась 06.05.2022 з вини водія КП «Черкасиелектротранс» є психотравмувальною для ОСОБА_1 ОСОБА_1 спричинені страждання (моральна шкода) в результаті вказаної ДТП, яка трапилася 06.05.2022 з вини водія КП «Черкасиелектротранс» ОСОБА_2 . Орієнтовний розмір за завдані страждання(моральна шкода) може становити 432 МЗП, розмір якої встановлюється рівнем розміру мінімальної заробітної плати в Україні, чинному на момент винесення рішення суду. При цьому, у висновку обумовлено, що рішення щодо визначення розміру компенсації завданих ОСОБА_1 моральних страждань, є прерогативою суду.

Як вбачається із змісту ст. 76 ЦПК України висновки експертів є засобом встановлення даних (доказів), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Судові процедури повинні бути справедливими, особа безпідставно не може бути позбавлена права на забезпечення судом доказів, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені статтями 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю фізичній або юридичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Тобто відповідальність за завдану шкоду настає лише за наявності відповідних підстав: 1) шкоди; 2) протиправної поведінки заподіювача шкоди; 3)причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; 4) вини.

До того ж, аналогічне твердження навів Верховний Суд в постанові від 10.06.2019 у справі № 591/5118/14-ц, що для настання деліктної відповідальності за статтями 1166,1167 ЦК України необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. При цьому, Верховний Суд звернув увагу на те, що, хоча цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях і передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, позивач повинен довести, що протиправні дії вчинено саме тією особою, до нікого пред`явлено позов.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків (ч.1 ст. 1172 ЦК України).

Частинами першою та другою статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Положеннями частини третьої статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до положень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок протиправних дій відповідача, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов`язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ч.3 ст.12, та 81 ЦПК України.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справи «Войтенко проти України», «Науменко проти України»).

При наявності встановленого факту порушення прав заявника моральна шкода наявна та констатується судом.

Суд приймає до уваги доводи позивача та представника позивача про завдання їй моральної шкоди, що виразилася в душевних стражданнях, яких вона зазнала внаслідок ушкодження здоров`я, як безумовні і, враховує ступінь їх глибини.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд відхиляє доводи представника відповідача, що позивач не довів наявність такої шкоди.

Вина відповідача в заподіяні моральної шкоди позивачу повністю підтверджується матеріалами справи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між тим розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 2894400 грн., на думку суду достатніми доказами не обґрунтований та не відповідає фактичним обставинам справи.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

На думку суду, такий розмір розміру відшкодування завдано ї моральної шкоди відповідає глибині страждань позивача та засадами розумності, виваженості та справедливості, цей розмір моральної шкоди відповідає ступеню моральних страждань, завданих позивачу, злочин, вчинений відповідачем призвів до того, що порушився звичайний, нормальний спосіб життя позивача.

При цьому, не дивлячись на те, що з часу вчинення злочину сплинув не досить тривалий період часу, відповідач не вжив заходів щодо повного відшкодування позивачу моральної шкоди та не сприяв усуненню негативних наслідків вчиненого злочину працівником підприємства. Зазначене, на переконання суду, не може не відобразитись на характері та обсязі душевних та психічних страждань, яких зазнала та продовжує зазнавати позивач.

Більш того, на заяву щодо вжиття заходів досудового врегулювання спору від 20.01.2023, відповідач надіслав листа позивачу щодо необґрунтованості суми моральної шкоди у розмірі 1000000 грн. та запропонував продовжити розгляд питання за умови обґрунтованості та об`єктивності, при цьому не запропонувавши розумну та обґрунтовану суму на погляд відповідача.

Отже, очевидним є те, що вчиненим відповідачами злочином позивачу завдано моральної шкоди.

При цьому, моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Будь - яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь - який її розмір може мати суто умовний вираз.

Таким чином, суд, оцінивши докази в їх сукупності, при визначенні суми моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, враховує характер та ступінь її завдання, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості вважає, що дана позовна вимога підлягає задоволенню частково, а саме з відповідача, як заподіювача шкоди підлягає стягненню 150000 грн. моральної шкоди на користь позивача.

Щодо розподілення та стягнення судових витрат варто зауважити наступне.

Так, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 11472 грн за проведення судової експертизи та 25760 грн. витрат на правничу допомогу.

Витрати на проведення призначеної судом експертизи підтверджуються рахунком на оплату № 65 від 18.05.2023 та платіжною інструкцією про оплату позивачем проведеної експертизи у розмірі 11472 грн.

Витрати на правничу допомогу позивач обґрунтовує наданими копіями Договору про надання правничої допомоги №04/01/23 від 04.01.2023 укладеного між адвокатом Єсик В.О. ТА ОСОБА_1 , квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 17.10.2023 на перерахування 25700 грн. за указаним вище договором, акту приймання-передачі наданих послуг до договору №04/01/23 від 04.01.2023. Так, відповідно до указаного акту від 18.10.2023 адвокат надав, а клієнт прийняв послуги: підготовка позовної заяви - вартість послуг 7000 грн., участь у судових засідання (6700*40%/100=2680*7)=18760 грн.

Адвокат Драченко В.В. просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 7100 грн. На підтвердження таких витрат надав суду Договір про надання правничої допомоги від 10.06.2022 укладеного між АО «Право, бізнес і фінанси» та ОСОБА_2 . Відповідно до указаного договору об`єднання доручило здійснювати представництво інтересів ОСОБА_2 адвокату Драченку В.В. Крім цього, адвокатом надано Акт № 2 від 18.10.2023 наданих послуг до Договору № 136-06, де зазначається найменування послуг, дата, термін виконання та підсумовано витрачений час на виконання послуг - 07 год 09 хв. Відповідно до наданого рахунку на оплату №406 від 18.10.2023 гонорар адвоката становить 7100 грн.

Представником відповідача подано до суду клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Подане клопотання обґрунтовує тим, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу є необґрунтовано завищеним, з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 4, 5, 6 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 137 ЦПК України, а також частини п`ятої статті 141 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Щодо витрат заявлених адвокатом Єсиком В.О.

Згідно з умовами договору про надання правової допомоги № 04/01/23 від 04.01.2023 участь адвоката в судовому засіданні в суді першої та апеляційної інстанції (в т.ч. в режимі відеоконференції) з урахуванням прибуття до суду та очікування судового засідання становить 40% від розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на дату підписання акта приймання-передачі наданих послуг за одне судове засідання, незалежно від його тривалості.

З доказів наданих адвокатом Єсиком В.О. на підтвердження витрат на правничу допомогу вбачається, що вартість послуг за участь у судових засіданнях складає 18 760,00 грн за 7 засідань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 465 Питання оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затверджено Методику обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу (далі Методика).

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Методики розмір оплати за годину роботи адвоката з надання правової допомоги становить 5 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на момент подання адвокатом акта, - починаючи з 1 січня 2018 року.

Відповідно до Закону України Про Державний бюджет на 2023 рік розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб складає 2684 гривні.

За даними протоколу судових засідань жодне судове засідання не тривало довше 1 години.

Враховуючи положення Методики та розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 2023 рік співмірним є розрахунок 2684/100*5, що дорівнює 134,20 грн за годину роботи адвоката з надання правничої допомоги.

Тому обґрунтованим вважався би розмір витрат на правничу допомогу за участь у 7 судових засіданнях 939,00 грн=(134,20*7), за умови задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розмір витрат на правничу допомогу при підготовці позовної заяви в сумі 7000,00 грн також є необґрунтовано високим. Так, відсутня деталізація кількості витраченого часу, обсягу вчинених дій та інших факторів, які є визначальними для формування суми витрат на правничу допомогу при підготовці позовної заяви.

Щодо витрат заявлених адвокатом Драченком В.В.

Відповідно до акту № 2 надання послуг (детальний опис робіт) до договору про надання правової допомоги № 136-06 від 18.10.2023 загальний обсяг часу витрачено адвокатом Драченком В.В складає 07 годин 09 хвилин.

Послуговуючись положеннями абзацу 3 пункту 2 Методики обґрунтованим розміром витрат на правничу допомогу по договору про надання правової допомоги від 10.06.2022 № № 136-06 може бути визнано у розмірі 939,00 грн=(134,20*7). При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що висновки «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що «під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, Керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи». Просить суд зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, заявлених адвокатами Єсиком В.О. та Драченком В.В., як таких, що є очевидно завищеними.

Суд, відхиляє посилання представника відповідача щодо зменшення суми витрат на правничу допомогу враховуючи те, що понесені витрати сторін підтверджені наданими договорами про надання правничої допомоги, актами виконаних робіт та платіжними документами на перерахування коштів за надання правничої допомоги.

Так, відповідно до частини 1статті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 2статті 141 ЦПК України).

Підтверджено матеріалами справи сплата позивача коштів за проведення судової експерти у межах даної справи. Отже, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача 11472 грн витрат на проведення експертизи.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням суду позов задоволено частково.

Так, з відповідача підлягає стягненню на користь держави сума судового збору у розмірі 695,16 грн (пропорційно до задоволеної суми позовних вимог з розрахунку необхідної сплати судового збору у розмірі 13420 грн. за вимоги щодо стягнення моральної шкоди).

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем коштів у розмірі 25760 грн за надання правничої допомоги у справі адвокатом Єсиком В.О. Отже, на користь позивача підлягає стягненню сума 1334,37 грн витрат на правничу допомогу (як 5,18% від задоволеної суми заявлених позовних вимог).

Крім того, з позивача на користь третьої особи підлягає стягненню сума 6732,22 грн витрат на правничу допомогу (як 94,82% від суми вимог у задоволенні яких відмовлено або 5,18% від задоволеної суми позовних вимог).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 22-23, 1166-1167, 1172, 1187, ЦК України, ст. ст. 12,13,259,264,265,268,279 ЦПК України, суд

У х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди - задоволити частково.

Стягнути зКомунального підприємства«Черкасиелектротранс» Черкаськоїміської ради(ЄДРПОУ03328675,18036м.Черкаси проспектХіміків,82)на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 )моральну шкоду у розмірі 150000 грн., 11472 грн. витрат на проведення експертизи, 1334, 37 грн. витрат на правничу допомогу, а всього 162806, 37 грн.

Стягнути з Комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради (ЄДРПОУ 03328675, 18036 м. Черкаси проспект Хіміків, 82) на користь держави 695,16 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 проживаючої за адресою АДРЕСА_2 , зареєстрованої АДРЕСА_3 ) 6732,22 грн. витрат на правничу допомогу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду буде виготовлено 11.12.2023.

Головуючий: Н. М. Кондрацька