Рішення від 14.12.2023 по справі 754/9194/23

Номер провадження 2-о/754/328/23

Справа №754/9194/23

РІШЕННЯ

Іменем України

14 грудня 2023 року Деснянський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Зотько Т.А.

за участю секретаря судового засідання Нагорної Н.В.,

розгляднувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київська міська рада, П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , в особі законного представника ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник в особі свого представника - ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою, заінтересовані особи: Київська міська рада, П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання додаткового строку для прийняття спадщини. Вимоги заяви обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем майна своєї матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якою заявник проживав однією сім`єю з 2015 року, за адресою: АДРЕСА_1 , до дня її смерті. За життя його матір залишила заповіт посвідчений державним нотаріусом П`ятнадцятої київської нотаріальної контори Мазур О.М. від 09 липня 2017 року, згідно якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Савинка, Конотопського району Сумської області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на випадок своєї смерті заповіла все її майно де б воно не знаходилося та з чого не складалося і взагалі все те, на що за законом вона матиме право і буде їй належати на момент смерті заповіла ОСОБА_1 . Заявник являється таким, що прийняв спадщину після смерті матері - ОСОБА_5 , оскільки на час смерті останньої проживав з нею однією сім`єю. З метою оформлення свідоцтва про право на спадщину, заявник, після смерті матері, звернувся із відповідною заявою до П`ятнадцятої київської нотаріальної контори, проте, постановою державного нотаріуса П`ятнадцятої київської нотаріальної контори отримав відмову з причин пропущенням строку для прийняття спадщини та необхідності звернення до суду для встановлення факту проживання з ним. Таким чином, на підставі викладених обставин, заявник звернувся до суду з вищевказаною заявою.

Ухвалою судді від 11.07.2023 було відкрито провадження по справі та призначено судове засідання.

11.08.2023 на адресу суду від представника за довіреністю Київської міської ради - Скляр К.В. надійшов відзив на заяву, зі змісту якого просили суд ухвалити рішення відповідно до чинного законодавства та розглядати справу у відсутність їх представника.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 12.09.2023 було залишено без розгляду вимоги заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київська міська рада, П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора, в частині визнання додаткового строку для прийняття спадщини.

Ухвалою суду від 12.09.2023 було витребувано від 15 Київської державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію матеріалів спадкової справи померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що була зареєстрована: АДРЕСА_2 .

Ухвалою судді, постановленої шляхом внесення до протоколу судового засідання від 08.11.2023 року було залучено в якості заінтересованої особи ОСОБА_2 , в особі законного представника ОСОБА_3 .

23.11.2023 через канцелярію суду ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 подано відзив на заяву, відповідно до якого не заперечувала щодо задоволення викладених в заяві вимог.

Заявник та його представника на електронну пошту суду подали заяви про розгляд справи за їх відсутності. Вимоги заяви підтримали та просили її задовольнити.

Представник заінтересованої особи - Київської міської ради, у судове засідання не з`явився, у відзиві на заяву просили розглядати справу у відсутність їх представника.

Представник заінтересованої особи - П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори, у судове засідання не з`явився, однак на адресу суду направили витребувану ухвалою суду належним чином засвідчену копію матеріалів спадкової справи.

Заінтересована особа - ОСОБА_2 , в особі законного представника ОСОБА_3 не з`явилися, на електронну пошту суду направили заяву про розгляд справи без їх участі.

Враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, від заявника його представником подано заяву про розгляд справи без їх участі, суд вважає за можливе відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у віці 66 років, про що Виконавчим комітетом Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області 24.12.2021 року складено відповідний актовий запис № 587.

За життя ОСОБА_5 залишила заповіт від 10.07.2017 року, засвідчений державним нотаріусом П`ятнадцятої київської нотаріальної контори Мазур О.М. від 10 липня 2017 року, згідно якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Савинка, Конотопського району Сумської області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на випадок своєї смерті заповіла все її майно де б воно не знаходилося та з чого не складалося і взагалі все те, на що за законом вона матиме право і буде їй належати на момент смерті заповіла ОСОБА_1 (а.с. 10).

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином померлої спадкодавиці - ОСОБА_5 , що підтверджуються копією свідоцтва про народження, яке міститься у копії матеріалів спадкової справи.

Заявник ОСОБА_1 з метою оформлення спадкових прав звернувся до П`ятнадцятої київської нотаріальної контори, однак отримав відмову нотаріуса обґрунтовану тим, що заявник пропустив передбачені законодавством строки для прийняття спадщини, при цьому документальне підтвердження проживання заявника та спадкодавця разом на час відкриття спадщини, відсутнє.

Здійснивши запит суду до «Реєстру територіальної громади м. Києва» проживання вбачається, що останній дійсно зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, факт постійного проживання заявника та померлою ОСОБА_5 підтверджується актом від 28.06.2023 року, складеним мешканцями будинку АДРЕСА_3 з якого вбачається, що ОСОБА_1 проживав разом з матір`ю ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , з 2015 року по день її смерті.

У судовому засіданні 08.11.2023 були допитані в якості свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які підтвердили, що заявник з його померлою матір`ю проживали у квартирі АДРЕСА_4 разом з 2015 року по день її смерті.

Приписами частини 2 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України ).

Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

За змістом норми статті 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Так, відповідно до частин третьої і четвертої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 95 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, оцінивши отримані в ході розгляду справи докази в їх сукупності, суд вважає доведеним той факт, що заявник ОСОБА_1 та його матір ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживали разом на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , з 2015 року по день її смерті.

Встановлення цього факту має для заявника юридичне значення. Юридичний факт встановлюється з метою оформлення спадщини після смерті ОСОБА_5 .

Оскільки спору про майнове або особисте немайнове право не існує, а встановити зазначений факт в позасудовому порядку неможливо, суд вважає вказані вимоги обґрунтованими, які відповідно до вищезазначених норм права підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 5, 7, 8, 10, 77, 79, 80, 81, 209, 212, 258 ЦПК України, ст.ст.1216-1218, 1223, 1268 - 1270, 1296 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт постійного проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) зі спадкодавцем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 25.12.2023.

Суддя: