Постанова

від 20.11.2007 по справі 15/143

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/143

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

---

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.11.2007  року                                                            Справа № 15/143

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                        Медуниці О.Є.

суддів                                                  Бородіної Л.І.

Лазненко Л.Л.

          

Секретар судового засідання:          Шабадаш Д.С.

за участю представників сторін:

від позивача                                         повноважний представник в судове

                                                            засідання не прибув;

від відповідача                                         повноважний представник в судове

                                                            засідання не прибув;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу          Приватного малого підприємства „Ронакс”,

          м. Краматорськ Донецької області

на рішення          

господарського суду          Луганської області

від          21.09.07 (підписано 21.09.07)

по справі          №15/143

(головуючий суддя – Пономаренко Є.Ю.,

судді – Седляр О.О., Яресько Б.В.)

за позовом           Приватного малого підприємства „Ронакс”,

          м. Краматорськ Донецької області

до відповідача          Товариства з обмеженою відповідальністю

          „Інформаційно – технологічний альянс”,

м. Луганськ

про                                               стягнення 29761 грн. 87 коп.

                     

ВСТАНОВИВ:

Сторони в друге не забезпечили явку в судове засідання своїх представників, але належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення про вручення сторонам рекомендованої кореспонденції – ухвали про відкладення справи.

Позивачем заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з хворобою його представника, а також „безпосередньо позивача”.

Судова колегія дане клопотання розглянула та відхилила, у зв'язку із наступним:

- клопотання про відкладення розгляду справи подається позивачем вдруге; ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 08.11.07 справа відкладалась на підставі клопотання позивача від 08.11.07;

- хвороба „безпосередньо позивача” – юридичної особи – не можлива;

- хвороба представника (представників) позивача не підтверджена документально;

- представником позивача за довіреністю від 01.10.07 №126 (див. додаток клопотання від 08.11.07) подані клопотання від 20.11.07 та від 08.11.07 – особисто, через канцелярію суду за п'ятнадцять – двадцять хвилин до судових засідань, про що свідчать особисті відмітки даного представника про здачу клопотань нарочним до канцелярії суду, отже доводи про хворобу представників даної сторони не можуть бути прийняті судовою колегією до уваги;

- представляти інтереси юридичної особи в судовому засіданні може будь – яка особа за довіреністю сторони.

Враховуючи наведені обставини, відсутність будь – яких нових доводів сторін, або клопотань про їх подання, а також належне повідомлення сторін про час і місце судового засідання, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, без участі представників сторін.

Належні докази оплати державного мита, витребувані судом, надані позивачем 20.11.07.

Приватне мале підприємство „Ронакс” (далі – ПМП „Ронакс”, позивач) звернулось до господарського суду Луганської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інформаційно – технологічний альянс” (далі – ТОВ „Інформаційно – технологічний альянс”, відповідач) заборгованості у сумі 18500 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань – 5013 грн. 50 коп., 3% річних - 1248 грн. 37 коп. та адвокатських послуг у сумі 5000 грн. 00 коп. (а.с.2,3;Т.1).

16.04.07 позивач подав зміни до позовної заяви №601, в яких просив додатково до суми позовної заяви стягнути з відповідача 638 грн. 63 коп. - 3% річних та 1998 грн. 00 коп. - інфляційних нарахувань за період з 01.03.06 по 24.04.07 (а.с.107,109;Т.1).

Рішенням господарського суду Луганської області від 21.09.07 у справі №15/143 у задоволенні позову відмовлено. Судові витрати покладено на позивача.

З посиланням на приписи ч.2 ст.11, ч.1 ст.92, ч.ч.1,2 ст.202, ч.ч.2,3 ст.203,  ч.3 ст.237, ст.ст.241, 509 Цивільного кодексу України судом першої інстанції зроблено висновок, що у зв'язку з тим, що накладну від 19.11.03 №408 та довіреність серії ЯЗГ №509404 від 19.11.03 не підписано уповноваженою особою відповідача (директором Сурначовим А.Г.), правочин з придбання товару не є таким, що вчинений від відповідача уповноваженою особою, не схвалений належним органом (особою) відповідача та факт одержання товару підприємством відповідача є недоведеним, тому у підприємства відповідача відсутнє зобов'язання зі сплати позивачу грошових коштів за товар, вказаний у зазначеній накладній.  

Суду також не надано доказів уповноваження належним чином іншої особи на прийняття товару.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, позивач звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 01.10.07 №127, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 21.09.07 у справі №15/1743 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

В обґрунтування доводів за апеляційною скаргою її заявник зазначив, що, на його думку, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; що висновки господарського суду Луганської області, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи; що рішення, яке оскаржується, прийнято з порушенням норм матеріального права.

Відповідачем - ТОВ „Інформаційно – технологічний альянс”, м. Луганськ, надано відзив від 01.11.07, яким з доводами апеляційної скарги не погоджується, просить рішення господарського суду Луганської області залишити без змін, а апеляційну скаргу –  без задоволення.

Розпорядженням від 09.10.07 голови Луганського апеляційного господарського суду відповідно до ст.28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Приватного малого підприємства „Ронакс”, м. Краматорськ Луганської області, від 01.10.07 №127 на рішення господарського суду Луганської області від 21.09.07 у справі №15/143 призначена судова колегія у складі: Медуниця О.Є. - суддя – головуючий, Бородіна Л.І., Лазненко Л.Л. – судді.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач вважає, що обов'язок зі сплати відповідачем грошової суми 18500 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань та 3 % річних випливає з факту передання ним відповідачу 10 тон „листа 10 мм ст.09Г2С” за ціною 1850 грн., а також, що факт передачі підтверджується накладною №408 від 19.11.03 та довіреністю серії ЯЗГ №509404 на представника відповідача Сурначова Андрія Геннадійовича.

Стаття 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Аналізуючи надані позивачем докази судова колегія враховує наступне.

Накладна №408 від 19.11.03, що надана суду позивачем, містить найменування сторін, найменування товару - лист 10 мм ст.09Г2С, його кількість – 10 тон, ціну – 1541 грн. 67 коп., суму поставки – 15416 грн. 67 коп. та суму з врахуванням ПДВ – 18500 грн. Накладна підписана представником позивача, підпис завірений печаткою підприємства. В графі „Принял” стоїть підпис без позначення призвіща і посади, підпис не завірений печаткою (а.с.43;Т.2).

В матеріалах справи мається інший варіант накладної №408, в якій підпис в графі „Принял” взагалі відсутній. За поясненнями відповідача дана накладна була надіслана йому позивачем на підтвердження його зобов'язань (а.с.43, 40;Т.1).

Довіреність серії ЯЗГ №509404 від 29.11.03, видана директору відповідача Сурначову Андрію Геннадійовичу на право отримання від ПМП „Ронакс” металу, містить посилання на паспорт директора із невірно зазначеним його номером та позначкою про видання його Слов'яносербським райвідділом міліції міста Луганська, тоді як такий район в обласному центрі відсутній, а мається район із даною назвою в Луганській області.

Враховуючи, що відповідач  не визнавав ні факт одержання ним металевого листа, ні факт підпису накладної та довіреності серії ЯЗГ №509404 на отримання 19.11.03 директором відповідача Сурначовим Андрієм Геннадійовичем зазначеного товару, суд першої інстанції провів дві судові почеркознавчі експертизи.

Згідно висновку експерта №7469 від 17.10.06, підписи розміщені в графі „прийняв” в наданих на експертизу накладній №408 від 19.11.03 та довіреності серії ЯЗГ №509404 від 19.11.03 виконані вірогідно не Сурначовим Андрієм Геннадійовичем, а іншою особою (а.с.101,102;Т.1).

Ухвалою місцевого суду від 05.07.07 призначено повторну експертизу, проведення якої доручено Науково – дослідному експертно - криміналістичному центру при ГУ МВС України в Харківській області.

Згідно висновку експерта від 24.07.07 №326 (а.с.35-38;Т.2) підпис від імені Сурначова А.Г. в строці „Принял” в накладній №408 від 19.11.03, а також підписи від імені Сурначова А.Г. в строках „Підпис

---

засвідчую” та „Керівник підприємства” в довіреності серії ЯЗГ №509404 від 19.11.03 на ім'я Сурначова Андрія Геннадійовича виконані не Сурначовим Андрієм Геннадійовичем, а іншою особою (особами).

Рукописний текст в довіреності серія ЯЗГ №509404 від 19.11.03 на ім'я Сурначова Андрія Геннадійовича виконаний також не Сурначовим А.Г., а іншою особою.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що факт одержання відповідачем товару від позивача не є доведений, тому у відповідача відсутнє зобов'язання зі сплати позивачу грошових коштів за товар, вказаний у накладній №408 від 19.11.03.

Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, позивач посилається на те, що судом неповно з'ясовані обставини справи, оскільки той не прийняв до уваги, що у відзиві на позов, який був наданий до канцелярії суду першої інстанції 23.05.06 (а.с.40,41,43;Т.1), відповідач підтвердив, що прийняв металевий лист від позивача, що підтверджено написом на зворотній стороні накладної №408 працівника відповідача – Страшко.

Оцінюючи дані доводи скаржника судова колегія вважає, що вони не відповідають обставинам справи, не підтверджуються наданими матеріалами.

Так, на листі 43, Т.2 мається оригінал накладної №408 від 19.11.03, на звороті якої будь – який напис відсутній.

Даний варіант накладної був предметом дослідження суду першої інстанції і експертів, як такий, яким позивач підтверджував свої позовні вимоги та надав суду разом із позовною заявою.

Інший варіант накладної, який за поясненнями відповідача (див. відзив на позов - а.с.40;Т.1 та відзив на апеляційну скаргу від 02.11.07) був направлений йому позивачем, на якому взагалі відсутній підпис представника відповідача, але мається дописка виконана невідомою особою – не представлявся позивачем суду, як доказ його вимог.

Будь-які написи на зворотному боці накладної взагалі не мають доказового значення, як такі що не передбачені бухгалтерськім обліком.

Крім того, згідно доводів позивача та наданої ним довіреності, особа, що мала право на отримання металевого листа за спірною накладною є Сурначов А.Г., а не гр. Страшко, на що посилається позивач у скарзі.

Письмовий договір між сторонами відсутній.

Згідно п.2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин є вчинений, якщо вчинки сторін свідчать про їх намір до настання відповідних наслідків.

Дані обставини мають бути доведені позивачем, але належних доказів вчинення сторонами дій спрямованих на набуття прав та обов'язків позивачем суду не надано.

В будь-якому разі, дії сторін щодо поставки металевого листа, описані позивачем і відповідачем, можуть свідчити не більше ніж про наміри вчинити правочин, а не про його здійснення сторонами.

Чому такий правочин не було здійснено надано пояснення відповідачем – тому, що металевий лист був не кондиційний (а.с.40,41;Т.1; відзив на скаргу).

Доводи скаржника про те, що відповідачем не представлено доказів повернення товару є безпідставними за відсутності в нього доказів його одержання відповідачем металу.

Щодо доводів про оплату відповідачем одержаного металевого листа за платіжним дорученням №275 від 19.11.03, то судова колегія вважає наступне.

Скаржник посилається на те, що дане платіжне доручення було видано відповідачем його експедитору на складі і свідчить про оплату відповідачем поставки (а.с.111;Т.2).

За таких обставин позовні вимоги МПП „Ронакс” були б безпідставними, оскільки зазначені вище доводи про оплату протирічать його доводам у позові про неоплату продукції.

Крім того, доказами вчиненого правочину і наявності у боржника зобов'язання з оплати поставленої продукції мають бути накладна і довіреність, а не платіжний документ.

Належних доказів про поставку металевого листа позивачем не надано.

Крім того доводи скаржника про недослідженість судом першої інстанції обставин щодо оплати відповідачем поставленої продукції спростовуються матеріалами справи.

Так, ухвалою господарського суду Луганської області від 24.04.07 витребувано від ЛФ АК „Промбізнесбанк” письмові відомості про те, чи приймалось до оплати платіжне доручення №275 від 19.11.03.

Листом №1123 від 15.05.07 банк повідомив, що ТОВ „Інформаційно – технологічний альянс” 19.11.03 надавалось платіжне доручення за №275 від 19.11.03, але на перерахування грошових коштів на користь ТОВ „Агентство – Норма – Прес” код 20370822 (а.с.148;Т.1), а не позивачу.

Отже, фотокопія платіжного доручення №275 від 19.11.03 надана позивачем містить інші реквізити ніж платіжний документ, про який йдеться в листі банку.

Крім того платіжний документ №275 є документом суперечливим, якщо вважати його доказом оплати поставки 19.11.03, оскільки на ньому маються різні відбитки дат: 19.11.03 та 18.11.03, тобто ще до поставки металу, підстава оплати – рахунок №613 від 18.11.03, тобто теж до поставки (а.с.11;Т.1); даний рахунок в додатку до листа позивача від 03.06.05 (а.с.13;Т.1) зазначений за №612.

Отже, доводи позивача за апеляційною скаргою стосовно того, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставин справи не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією, оскільки суд першої інстанції врахував ті обставини і докази, що мають значення для справи.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо неможливості задоволення позовних вимог та відмовив позивачу у задоволенні і основного боргу - 18500 грн. 00 коп., а також додаткових вимог - 3 % річних та інфляційних нарахувань.

Щодо стягнення на користь скаржника послуг адвоката судова колегія враховує наступне.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України оплата послуг адвоката входить до складу судових витрат.

Згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України при відмові у задоволенні в позові, суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Таким чином, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України рішення місцевого господарського суду Луганської області від 21.09.07 у справі №15/143 ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення не вбачається.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника – Приватне мале підприємство „Ронакс”,           м. Краматорськ Луганської області.

У судовому засіданні за згодою представників сторін присутніх в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного малого підприємства „Ронакс”,              м. Краматорськ Луганської області, від 01.10.07 №127 на рішення господарського суду Луганської області від 21.09.07 у справі №15/143 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 21.09.07 у справі №15/143 залишити без змін.

3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Відповідно ч.3, ч.5 ст.105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий                                                                      О.Є.Медуниця

Суддя                                                                                Л.І. Бородіна

Суддя                                                                                Л.Л. Лазненко