Ухвала
від 22.12.2023 по справі 205/13672/23
ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

22.12.2023 Єдиний унікальний номер 205/13672/23

Провадження № 2/205/4657/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2023 рік м. Дніпро

Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Бізяєва Н.О., в стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заборгованості за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2023 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заборгованості за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним і скасувати наказ №126/р винесений заступником генерального директора з персоналу та соціальних питань ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» Малий І.

- зобов`язати адміністрацію ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» поновити його на посаді слюсаря-ремонтника 5-го розряду ККЦ ПрАТ «ДМЗ»;

- стягнути з відповідача судові витрати;

- зобов`язати ПрАТ «ДМЗ» відновити його право на працю, честь та гідність перед працівниками компанії ПрАТ «ДМЗ», принести публічні вибачення;

- випалтити заробітну плату та всі інші випалти протягом періоду з 06.10.2023 року по період відновлення його невідємних прав на працю;

-погасити у тисячократному розмірі борги податки в тому числі й по пенсійнім фонді та по картці з відсотками, які також нараховані на карту в період з 06.10.2023 року які утворилися шляхом, відсторонення його від роботи та невиплати вчасно заробітної плати;

- стягнути моральну шкоду у розмірі мінімум річної заробітної плати та інших виплат, а також моральні збитки, які носять субсидіарний характер компанії ПрАТ «ДМЗ», що стали причиною звільнення;

-застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафів та інши види відповідальності ЦКУ, ПККУ, ККУ за перевищення повноважень та невиконання посадових обов`язків стосовно порушення його прав та свободи людини у вигляді незаконних обмежень на життєво важливі потреби: харчування, комунальні виплати, лікування, відсторонення від роботи без збереження заробітної плати та інші обмеження.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя вважає, що подана позовна заява підлягає залишенню без рухуз наступних підстав.

Так, вказану позовну заяву подано до суду без дотримання вимог п. п. 3),5),8) ч. 3 ст. 175, ч. 5 ст. 177 ЦПК України, якими встановлено, що позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а також зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Так, позовні вимоги позивача містятьвимоги щодо поновлення позивача на посаді слюсаря ремонтника 5-го розряду ККц компанії ПрАТ «ДМЗ» з 06.10.2023 року, та стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 06.10.2023 року до дня поновлення на роботі. Між тим, вимогипозивача в цій частині не конкретизовані, оскільки не зазначено суму, яку позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь, та не надано відповідного розрахунку суми, що підлягає стягненню.

Позовна заява також не містить зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) та не зазначено у позові щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно роз`яснень, які містяться у пункті 7постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогамстатті 119 ЦПК. При цьому в позовній заяві повинні міститися не лише позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

До позовної заяви не долучені відповідні розрахунки щодо стягнення заробітної плати та стягнення заборгованості за час вимушеного прогулу.

Крім того вимога про погашення у тисячикратному розмірі мінімум річної заробітної плати та іних виплат, а також моральні збитки, які носять субсидіарний характер не конкретизовані, позовна заява не містить обгрунтування в частині зазначених вимог та відсутній відповідний розрахунок.

Суд звертає увагу, що відповідно достатті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Докази мають відповідати, закріпленим чиннимЦПК, принципам, зокрема, належність, допустимість, достовірність.

Відповідно дост. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Згідно ізст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Необхідність конкретизації позовних вимог та їх обґрунтування обумовлена тим, що відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить, у тому числі, застосувати до відповідача адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Однак, застосування адміністративних стягнень регулюється нормами КУпАП України.

Відповідно до ч. 1ст. 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

При цьому згідно вимогст. 20 ЦПК Українине допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, необіхдно зауважити, що позовну заяву подано до суду також без дотримання вимог частини 4статті 177 ЦПК України, положеннями якої передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Слід зауважити, що за правилами пункту 1) частини 1статті 5 Закону України "Про судовий збір", позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Вказана норма закону закріплює дві категорії справ, за позовні вимоги у яких позивачі звільняються від сплати судового збору: про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. При цьому законодавство не звільняє особу від обов`язку щодо сплати судового збору в справах за іншими позовними вимогами, що випливають із трудових відносин.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "По оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно статті 2 Закону України "По оплату праці", до структури заробітної плати, входять основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Отже, аналізуючи вищезазначене слід прийти до висновку, що середній заробіток за час вимушеного прогулу є різновидом відповідальності власника перед працівником за порушення своїх зобов`язань з виплати заробітної плати і не входить до структури заробітної плати, а тому вимога позивача про оплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу не являється вимогою про стягнення заробітної плати, а отже на неї не поширюються положення пункту 1) частини 1статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Правова позиція щодо цього викладена упостанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 6-1121цс16, де зокрема зазначено, що згідно з пунктом 1 частини першоїстатті 5 Закону України "Про судовий збір"у редакції, чинній до 1 вересня 2015 року, від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин. З 1 вересня 2015 року ця категорія пільговиків звужена. Так, за пунктом 1 частини першоїстатті 5 Закону України "Про судовий збір"у редакції, яка діє з 1 вересня 2015 року, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Аналогічна правова позиція викладена також упостанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позовні вимоги позивача складаються з декількох вимог, зокрема, позивач просить суд визнати незаконним та скасувати наказ №126/р заступника генерального директора з персоналу та соціальних питань компанії ПрАТ «ДМЗ» від 07.12.2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 за прогули»; стягнути з ПрАТ «ДМЗ» середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 06.10.2023 року до дня поновлення на роботі.

Отже, позивач ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору в частині позовних вимог про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати по день звільнення.

В той же час, щодо трьох інших вимог, які заявлені позивачем, суд зазначає наступне.

За правилами ч. 1ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Вимогами ч. 3ст. 6 Закону України "Про судовий збір"встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позовні вимоги позивача складаються з двох вимог немайнового характеру та вимоги, яка носить майновий характер.

Згідно положень п. п. 1) п. 1 ч. 2ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, встановлена ставка судового збору в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п. п. 2) п. 1 ч. 2ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір сплачується в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік"встановлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць в розмірі, зокрема, з 01 січня - 2684 грн. 00 коп.

Згідно роз`яснень, які містяться в пункті 12 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати", у випадку об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону, підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Реквізити для сплати:

Отримувач коштів ГУК у Дн-кій обл/Нов.р/ 22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA898999980313111206000004633

Кодкласифікації доходів бюджету22030101

Призначення платежу *;101;


(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом
(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ленінський районний суд м. Дніпропетровська (назва суду, де розглядається справа). При заповненні платіжного документа у графі "Код платника" платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Також суд зазначає що заявлена вимога про стягнення моральної шкоди не виражена у грошовому вимірянні. Зазначене є порушенням ч. 1, п. п. 4-5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Так, моральна шкода є втратою немайнового характеру, однак відшкодування моральної шкоди може відбуватися в майновій (грішми, іншим майном) або немайновій формах (публікація спростування недостовірної інформації, публікація рішення суду у засобах масової інформації, інші форми відновлення морального стану особи).

Позивачем обраноспосіб захистусвоїх правшляхом стягненняморальної шкоди,проте позовмістить вимогияк стягненняморальної шкоди,яка відбуваєтьсяв майновій(грошовій)формі такі внемайновій формі публічневибачення,позивачу слідвизначитися простягнення вякій форміпросить судстягнути моральнушкоду звідповідача насвою користь,та якщоце моральнашкода вмайновій формі визначитиїї розміром,зазначивши,в томучислі ів цініпозову.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в пункті 6Інформаційного листа Державної судової адміністрації України № 12-6621/11 від 10.11.2011 року, документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Таким чином, зазначені вище обставини перешкоджають відкриттю провадження у цивільній справі.

Відповідно до вимог частин 1, 2статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.175,177,185,353 ЦПК України,постановою Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції",

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заборгованості за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем копії ухвали, попередивши, що у випадку невиконання зазначених вимог позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання ним вимог, викладених в ухвалі, заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя: Н.О. Бізяєва

СудЛенінський районний суд м.Дніпропетровська
Дата ухвалення рішення22.12.2023
Оприлюднено27.12.2023
Номер документу115919728
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про поновлення на роботі, з них

Судовий реєстр по справі —205/13672/23

Ухвала від 14.08.2024

Цивільне

Ленінський районний суд м.Дніпропетровська

Бізяєва Н. О.

Ухвала від 13.08.2024

Цивільне

Ленінський районний суд м.Дніпропетровська

Бізяєва Н. О.

Ухвала від 14.08.2024

Цивільне

Ленінський районний суд м.Дніпропетровська

Бізяєва Н. О.

Ухвала від 13.08.2024

Цивільне

Ленінський районний суд м.Дніпропетровська

Бізяєва Н. О.

Ухвала від 06.08.2024

Цивільне

Ленінський районний суд м.Дніпропетровська

Бізяєва Н. О.

Ухвала від 04.07.2024

Цивільне

Ленінський районний суд м.Дніпропетровська

Бізяєва Н. О.

Ухвала від 10.05.2024

Цивільне

Ленінський районний суд м.Дніпропетровська

Бізяєва Н. О.

Ухвала від 10.05.2024

Цивільне

Ленінський районний суд м.Дніпропетровська

Бізяєва Н. О.

Ухвала від 10.05.2024

Цивільне

Ленінський районний суд м.Дніпропетровська

Бізяєва Н. О.

Ухвала від 05.02.2024

Цивільне

Ленінський районний суд м.Дніпропетровська

Бізяєва Н. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні