Постанова

від 22.11.2007 по справі 9/238

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/238

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.11.2007  року                                                                      Справа № 9/238

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Баннової Т.М.

суддів                                        Парамонової Т.Ф.

                                                             Семендяєвої І.В.

за присутністю секретаря

судового засідання                               Міхальчук О.А.

та за участю

представників сторін:

          від позивача                                          Ніколаіді І.П., дов. від 16.08.2007 № 14

          від відповідача                                Котлярова Н.М., дов. від 10.05.2007  б/н  

         розглянув у відкритому

         судовому засіданні

         апеляційну скаргу                              Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                               „Меридіан”, м. Луганськ

на рішення

господарського суду                    Луганської області

від                                                  25.09.2007

у справі                                        № 9/238  (суддя –Ворожцов А.Г.)

         за позовом                                          Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                               „Лугбарімпекс”, м. Луганськ

         до  відповідача                              Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                               „Меридіан”, м. Луганськ

про                                                відшкодування збитків в сумі 9135 грн. 54 коп.

За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, що призначена розпорядженням голови суду від 15.10.2007

В С Т А Н О В И В :

     Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лугбарімпекс», м. Луганськ (далі – ТОВ «Лугбарімпекс»), звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан», м. Луганськ (далі –ТОВ «Меридіан») збитків у сумі 9135 грн. 54 коп.

      Рішенням  місцевого господарського суду від 25.09.2007 позов задоволений у повному обсязі.

      Мотивоване оскаржуване рішення положеннями ст. 22, ч.ч. 1, 3 ст. 612, ст.ст. 623, 626, ч.ч. 1, 4 ст. 635, ст.ст. 655, 656, 691, 1166 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 175, ч.ч. 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України, умовами договорів сторін про наміри від 20.11.2006 № 1/01 (далі –договір про наміри)  та купівлі-продажу обладнання від 07.02.2007 № 2/02 (далі – договір № 2/02).

      Як зазначено судом, суть спору по справі зводиться до того, чи були укладені спірні договори між позивачем та відповідачем, та чи були завдані позивачеві збитки у заявленій сумі.

       Судом першої інстанції неприйняті доводи відповідача про відсутність волевиявлення сторін при укладені між ним та позивачем договору про наміри, оскільки зі змісту цього договору вбачається, що волевиявлення сторін спрямоване на досягнення певного результату, а саме: волевиявлення ТОВ «Лугбарімпекс»направлене на отримання у власність обладнання будівель і споруд та автотранспорту, а волевиявлення «Меридіан»- на отримання вартості вищезазначеного майна. Місцевим господарським судом встановлено, що сторони досягли згоди щодо предмету договору № 2/02, згідно якого предметом цього договору є лише купівля-продаж обладнання, а не купівля-продаж майнового комплексу, та 6-ти автомобілів. Суд також звернув увагу на те, що нотаріальна форма договору № 2/02 щодо купівлі-продажу обладнання та автотранспорту не була його істотною умовою.

         Крім того, місцевим господарським судом були не прийняті доводи відповідача, про те що на момент укладення договорів майно, що є предметом договорів, знаходилося у заставі і відчуження цього майна було нікчемним, оскільки за висновком суду знаходження майна у заставі не суперечить юридичній природі договору купівлі-продажу. Також судом зазначено, що попередня оплата була необхідна відповідачу для виводу обладнання з-під застави та виконання ним обов'язку щодо його передачі у власність позивачу, що не протирічить ані умовам договору, ані закону.

       З врахуванням положень ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України та умов договору № 2/02, не прийняті судом і твердження відповідача щодо втрати ним інтересу до виконання грошового зобов'язання позивачем.

   Суд першої інстанції погодився з доводами позивача щодо факту та розміру спричинення останньому збитків в сумі 9135 грн. 54 коп., пов'язаних з витратами щодо відкриття цільової кредитної лінії в ЛОФ АКБ „Укрсоцбанк” у розмірі 3 641 050 грн. та дійшов висновку про доведеність позивачем вини відповідача у спричиненні цих збитків.

        Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення, прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою її заявник посилається на порушення при прийнятті місцевим господарським судом рішення норм матеріального права.

Скаржник не погоджується з висновком суду відносно того, що нотаріальне оформлення договору про наміри не було його істотною умовою та  зазначає, що у відзиві на позовну заяву він мав на увазі відсутність волевиявлення сторін щодо додання договору про наміри сили попереднього, а не відсутність волевиявлення сторін при укладенні цього договору, про що  зазначає суд першої інстанції.

За твердженням ТОВ «Меридіан», місцевий господарський суд не прийняв до уваги, що договір № 2/02 за своєю правовою суттю є попереднім договором, тому відчуження майна, яке було предметом цього договору і перебувало у заставі, є незаконним. Також судом не враховано, що згідно п. 2.3 договору № 2/02, позивач зобов'язався повністю розрахуватися з відповідачем після виводу майна з-під застави та нотаріального заключення договору купівлі-продажу як обладнання, вказаного в п. 1.1 договору № 2/02, так і всього майнового комплексу.

Скаржник вважає, що оскільки сторони не уклали основний договір, не завірили його нотаріально, і не направили на адресу іншої сторони пропозицію про нотаріальне укладання договору, то в силу ч. 3 ст. 635 Господарського кодексу України зобов'язання встановлене попереднім договором № 2/02 вважається таким, що припинено.

ТОВ «Меридіан»також посилається на порушення ТОВ «Лугбарімпекс»строків перерахування передоплати та стверджує про втрату ним внаслідок прострочки позивача інтересу відповідно до положень ст. 612 Цивільного кодексу України.

Позивач доводи заявника скарги оспорює, просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

         Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представників сторін, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

         Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, у тому числі щодо відшкодування збитків, є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

         Позовні вимоги щодо покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків обґрунтовані невиконанням відповідачем обов'язків за договором № 2/02 щодо передачі позивачеві обладнання, передбаченого цим договором.

         Як зазначає позивач, дії відповідача, пов'язані з відмовою виконувати договір № 2/02 у частині передачі позивачу майна та подальшим виконанням умов договору, призвели до того, що позивач зазнав збитки. У підтвердження збитків позивач посилається на витрати, понесені ним у зв'язку з оформленням цільової кредитної лінії у Луганській обласній філії АКБ „Укрсоцбанк”, пов'язані з оцінкою вартості майна та з нотаріальним посвідченням договору застави майна.

         Відповідно до пояснень позивача від 21.11.2007 за № 178 необхідність укладання з установою банку договору відновлювальної кредитної лінії виникла у зв'язку із необхідністю поповнення обігових коштів для підтримання роботи підприємства у звичайному для нього режимі після перерахування відповідачем грошових коштів у сумі 1 050 000 грн. на виконання умов договору № 2/02.

         Як зазначено судом першої інстанції, з чим погоджується судова колегія, для настання негативних наслідків для відповідача за позовом  ТОВ «Лугбарімпекс»необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, вина.

         Проте, наявність вказаного складу правопорушення позивачем не доведена відповідно до загальних правил судового процесу згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

         Позивачем не доведено, що збитки внаслідок оформлення ТОВ «Лугбарімпекс»цільової кредитної лінії в установі банку у сумі 3 641 050 грн. для поповнення обігових коштів, необхідних для підтримання роботи підприємства заподіяні саме протиправною поведінкою відповідача і, що це знаходиться у безпосередньому зв'язку із заподіянням шкоди.

         Згідно положень ст.ст. 611, 623 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є наслідком порушення зобов'язання.

         Заподіяння шкоди позивачеві не пов'язане з виконанням зобов'язань відповідача, що випливають з договору № 2/02.

         Посилання суду у рішенні на положення глави 82 Цивільного кодексу України, якою встановлені загальні підстави відшкодування позадоговірної шкоди, є помилковим.

         Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не ґрунтується на вимогах діючого законодавства, не відповідає фактичним обставинам справи, тому підлягає скасуванню.

         Судові витрати по справі підлягають віднесенню на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

         Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

        1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан»на рішення господарського суду Луганської області від 25.09.2007 по справі № 9/238  задовольнити.

         2. Рішення господарського суду Луганської області від 25.09.2007 по справі № 9/238  скасувати.

           3. У задоволенні позову відмовити.

        4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугбарімпекс», м. Луганськ, вул. Єсеніна, 29, ідентифікаційний код 33922724 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан», м. Луганськ, вул. Веселогорівська, 168а, ідентифікаційний код 24199451 судові витрати по сплаті держмита за апеляційною скаргою у сумі 51 грн.

       Доручити господарському суду Луганської області надати відповідний наказ.

Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  Т.М.Баннова

Суддя                                                                      Т.Ф. Парамонова

Суддя                                                                      І.В. Семендяєва