Постанова

від 22.11.2007 по справі 20-5/288

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-5/288

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

20 листопада 2007 року   Справа № 20-5/288

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Волкова К.В.,

суддів                                                                      Черткової І.В.,

                                                                                          Щепанської О.А.,

за участю представників сторін:

          представник позивача - Андрієвський Костянтин Віталійович, довіреність №  б/н   від 07.06.07;

представник позивача, Спімак Віктор Григорович (повноваження перевірені);

представник відповідача - Михайлова Олена Євгенівна, довіреність №  3018   від 05.09.07;

представник 3-ої особи (Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі) -  не з'явився,    

представник 3-ої особи (Відділ державної служби охорони культурної спадщини Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації) - Березовський Сергій Вікторович, довіреність №  6/920   від 20.11.07;  

представник 3-ої особи  (Севастопольська міська рада), Михайлова Олена Євгенівна, довіреність №  3018   від 05.09.07,  

розглянувши апеляційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя  Євдокімов І.В.) від 16.08.2007 у справі №20-5/288

за позовом           Закритого акціонерного товариства "Торговельний комплекс "Магазин № 48" (вул. В. Морська, 52, Севастополь, 99011)

до           Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3, Севастополь, 99011)

 треті особи:

Регіональне відділення Фонду державного майна України вАвтономній Республіці Крим та місті Севастополі (майд. Повсталих, 6,Севастополь,99008)

Севастопольська міська Рада (вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011)

Відділ державної служби охорони культурної спадщини Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації (вул. Радянська, 9, м. Севастополь, 99011)

про спонукання виконати певні дії

                                                            ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство „Торгівельний комплекс „Магазин № 48" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про спонукання здійснити оцінку нежитлових приміщень магазину, розташованого в жилому будинку за адресою м. Севастополь, вул. Велика Морська, 52 загальною площею 575,2 кв.м і укласти договір купівлі-продажу вказаних приміщень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради позивачеві відмовлено у приватизації нежитлового приміщення загальною площею 629,8 кв.м., розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. В. Морська, 52, на підставі  Закону України "Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини", оскільки будинок по вул. В.Морська, 52 включений до Реєстру нерухомих пам'яток об'єктів культурної спадщини національного та місцевого значення по м. Севастополю

Рішенням господарського суду міста Севастополя   від 16.08.2007 у справі № 20-5/288 (суддя І.В. Євдокимов) позовні вимоги  задоволені у повному обсязі.

При прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що на той момент, коли орган приватизації відповідно до закону повинен був вирішити питання про приватизацію об'єкту по вул. В.Морська, 52, ніяких обмежень щодо приватизації таких об'єктів не існувало, позивач мав право на приватизацію шляхом викупу приміщень, які знаходились у нього в оренді.

Відповідач оскаржує рішення суду у зв'язку із порушенням норм матеріального права.

Так, на думку апелянта, здійснити приватизацію будинку по вул. В.Морська, 52 на сьогоднішній день неможливо, оскільки цей будинок є об'єктом культурної спадщини міста Севастополя.

Доводи апеляційної скарги мотивовані також іншими підставами, не маючими значення для розгляду справи.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує за підставами, викладеними  у наданому до суду апеляційної інстанції відзиві. Позивач вважає,  що саме на момент його звернення до органу приватизації підстав для відмови у відповідача не було.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Латиніна О.А. від 20.11.2007 у складі колегії замінено у зв'язку із зайнятістю у іншому судовому процесі суддю Голика В.С. на суддю Черткову І.В.

Розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.05.1995 між Управлінням загальнодержавної та комунальної власністю м. Севастополя та ОП „Магазин № 48" був укладений договір оренди нежитлових приміщень № 1211, відповідно до умов якого ОП „Магазин № 48" передано в оренду нежитлове приміщення загальною площею 629,8 кв.м., розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. В. Морська, 52.

На виконання наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Севастополю № 1901 від 16.02.1995, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Севастополю та ОП „Магазин № 48" 08.06.1995 укладений договір № 32/40к відповідно до умов якого покупець, Організація орендаторів орендного підприємства „Магазин № 48", набув право власності на державне майно цілісного майнового комплексу Орендного підприємства „Магазин № 48", розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. В. Морська, 52.

Відповідно до пункту 3.3 договору № 32/40к від 08.06.1995 покупець становиться правонаступником майнових прав та обов'язків ОП „Магазин № 48" з моменту реєстрації нового господарюючого суб'єкту.

Проте, нежилі приміщення, які входять до цілісного майнового комплексу, були передані позивачу лише в оренду.

26.12.1995 між Управлінням майном комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації, правонаступником якого відповідно до рішення Севастопольської міської Ради № 4657 від 31.01.2006 є Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (Орендодавець) та Закритим акціонерним товариством „Торговельний комплекс Магазин № 48" (Орендар) (який є правонаступником ОП „Магазин № 48") укладений договір оренди № 1423, відповідно до якого Закритому акціонерному товариству „Торговельний комплекс Магазин № 48" передано в оренду нерухоме майно - нежиле приміщення, загальною площею 629,8 кв.м., що розташоване в м. Севастополі за адресою вул. В.Морська, 52.

18.04.2001 між Управлінням майном комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації, правонаступником якого відповідно до рішення Севастопольської міської Ради № 4657 від 31.01.2006 є Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (Орендодавець) та Закритим акціонерним товариством „Торговельний комплекс Магазин № 48" (Орендар) (який є правонаступником ОП „Магазин № 48") укладений договір оренди № 101-01, відповідно до умов якого Закритому акціонерному товариству „Торговельний комплекс Магазин № 48" передано в оренду нерухоме майно - вбудоване нежиле приміщення, загальною площею 575,2 кв.м., що розташоване в м.Севастополі за адресою вул. В.Морська, 52.

Позивач 14.06.2004 звернувся до Фонду комунального майна із заявою про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу вбудованого нежилого приміщення по вул. В.Морська, 52 міста Севастополя.

15.06.2004          Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради листом вих. № 905 повідомив позивачеві, що заява про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу вбудованого нежилого приміщення по вул. В.Морська,52 міста Севастополя буде розглянуто при формуванні змін та доповнень до Переліку об'єктів  комунальної  власності  (у тому  числі  будинків,  приміщень  та  споруд,  які знаходяться в оренді), які підлягають приватизації шляхом продажу за викупом, на аукціоні, за конкурсом, та винесено на розгляд сесії Севастопольської міської Ради.

12.12.2004          листом за вих. № 1342 Фонд комунального майна повідомив позивачеві, що будинок по вул. В.Морська, 52 включений до Реєстру нерухомих пам'яток об'єктів культурної спадщини національного та місцевого значення по м.Севастополю, узв'язку з чим питання про включення вказаного об'єкту до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, буде розглядатися Севастопольською міською Радою після зняття обмежень,

які діють відповідно до Закону України "Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини" від 01.02.2005.

11.08.2006          позивач звернувся до відповідача з листом, у відповідь на який був направлений лист № 1636 від 17.08.2006 з повідомленням, про те, що заява від 14.06.2004 була   винесена   на   розгляд   тимчасової   комісії,    утвореної на підставі рішення Севастопольської міської Ради № 2648 від 22.12.2004, проте, за результатами роботи цієї комісії та розгляду  заяви  на сесії міської Ради, рішення  про  включення  об'єктів

комунальної  власності  до  переліку  об'єктів,  що  підлягають  приватизації,  не було прийнято на підставі того, що будинок № 52 по вул. В. Морська в м. Севастополі включений до Реєстру нерухомих пам'яток об'єктів культурної спадщини національного та місцевого значення по м.  Севастополю на підставі Закону України "Про тимчасову заборону

приватизації пам'яток культурної спадщини" від 01.02.2005.

Відповідно до положень статті 7 Закону України Про приватизацію державного майна" № 2163-ХП від 04.03.1992 (з подальшими змінами і доповненнями) державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизація державного майна - це відчуження майна,  що  перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до вказаного Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Згідно з частиною 4 статті 3 вказаного Закону, відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними та підконтрольними.

Рішенням Севастопольської міської Ради № 339 від 12.11.2002 затверджено Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, пунктами 6.19, 6.20 якого передбачено, що Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради організує програму приватизації, є органом приватизації по об'єктам права комунальної власності від імені та за дорученням ради, укладає договори купівлі-продажу, здійснює контроль їх виконання.

Відповідно до договору купівлі-продажу № 32/40к від 08.06.1995, укладеному в процесі приватизації,  позивач  набув право  власності  на державне майно  цілісного майнового комплексу Орендного підприємства „Магазин № 48", розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. В. Морська, 52.

Згідно з пунктом 3 статті 2 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" за наявності заборони на   приватизацію будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт приватизації, або у разі відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу, зазначені будівлі (споруди, приміщення) передаються у встановленому порядку власникам приватизованих об'єктів в оренду на строк не менш як десять років.

Позивачу на підставі договору оренди надано у строкове платне користування нежиле приміщення, загальною площею 575,2 кв.м., що розташоване в М.Севастополі за адресою вул.В.Морська, 52, від викупу цього приміщення позивач не відмовлявся.

Відповідно до статті 4 Закону України Про приватизацію державного майна" державна програма приватизації визначає цілі, пріоритети та умови приватизації, розробляється Фондом державного майна України і затверджується Верховною Радою України законом України.

Згідно з пунктом 49 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки, затвердженою Законом України "Про Державну програму приватизації" покупець, який став власником об'єкта приватизації групи А і не скористався на момент приватизації об'єкта правом викупу будівлі (споруди, приміщення) у межах займаної цим об'єктом площі, має право викупити відповідну будівлю (споруду, приміщення) у разі, якщо це не заборонено законодавством України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим (щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим) чи відповідною місцевою радою (щодо об'єктів права комунальної власності).

          Відповідно до статті  5 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки, до об'єктів приватизації групи А відносяться цілісні майнові комплекси державних, орендних підприємств та структурні підрозділи підприємств, виділені у самостійні підприємства (далі - цілісні майнові комплекси підприємств), у тому числі у процесі реструктуризації державних підприємств із середньообліковою чисельністю працюючих до 100 осіб включно або понад 100 осіб, але вартість основних фондів яких недостатня для формування статутних фондів відкритих акціонерних товариств (далі - ВАТ), а також готелі, об'єкти санаторно-курортних закладів та будинки відпочинку, які перебувають на самостійних балансах; окреме індивідуально визначене майно (в тому числі таке, яке не увійшло до статутних фондів ВАТ, будівлі, споруди та нежилі приміщення, майно підприємств, ліквідованих за рішенням господарського суду, та майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном); майно підприємств, які не були продані як цілісні майнові комплекси.

Таким чином, майно, яке  розташоване в м.Севастополі за адресою вул. В.Морська, 52 (вбудоване нежиле приміщення загальною площею 575,2 кв.м.) віднесене до групи А об'єктів приватизації.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, оскільки позивач на момент приватизації майна відповідно до договору купівлі-продажу № 32/40к від 08.06.1995 не скористався правом викупу приміщення у межах займаної площі, то він в силу Закону отримав право викупу приміщення.

Позивач з дотриманням наведених норм чинного законодавства звернувся до Фонду комунального майна із заявами про включення нежилого вбудованого приміщення в будинку № 52 по вул. В.Морська міста Севастополя до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, що підтверджується відсутністю зауважень з боку Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради у листах № 905 від 15.06.2004.

Але Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради у строки, передбачені положеннями Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" не повідомив позивача про підготовку об'єкта малої приватизації до продажу, не прийнявши рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

Лише 12.12.2005 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради повідомив позивача про неможливість розгляду питання приватизації приміщення по вул. В.Морська, 52 міста Севастополя до зняття обмежень, діючих у зв'язку з прийняттям Закону України "Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини" від 01.02.2005, який набрав чинності з 23.02.2005.

17.07.1990 виконавчий  комітет Севастопольської міської Ради народних депутатів, розглянув перелік пам'ятників архітектури та градобудівництва місцевого значення М.Севастополя, складений Управлінням архітектури та градобудівництва станом на 01.06.1990 та керуючись положеннями Закону України „Про охорону і використання пам'яток історії та культури", що діяв на той момент, прийнято рішення № 11/915 „Про внесення до Переліку пам'ятників архітектури та містобудування місцевого значення містобудівного комплексу міського кільця міста Севастополя".

Пунктом 1 рішення виконавчого комітету Севастопольської міської Ради народних депутатів № 11/915 від 17.07.1990 затверджений Перелік пам'ятників архітектури і градобудівництва місцевого значення, згідно до якого житловий будинок № 52 по вул. Велика Морська віднесений до вищезазначеного переліку пам'ятників архітектури.

Згідно з Додатком № 6 до рішення Севастопольської міської раді № 112 від 26.04.1995, затвердженого пунктом 7 вказаного рішення у Перелік об'єктів архітектури, що відносяться до комунальної власності, приватизація нежилих приміщень в яких заборонена, включено під № 1/38-СВ житлова будівля за адресою вул. Велика Морська, 52. Пунктом 2 рішення Севастопольської  міської ради № 359 від 11.12.2002 скасовано пункт 7 рішення Севастопольської міської ради № 112 від 26.04.1995, яким затверджено Додаток № 6 зазначеного рішення.          

          Таким чином, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського  про те, що на той момент, коли орган приватизації відповідно до закону повинен був вирішити питання про приватизацію об'єкту по вул. В.Морська, 52, ніяких обмежень щодо приватизації таких об'єктів не існувало, позивач мав право на приватизацію шляхом викупу приміщень, які знаходились у нього в оренді.

Також, апеляційна інстанція вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 13 Закону України „Про охорону культурної спадщини" передбачено, що об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об'єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи поширюється правовий статус пам'ятки.

Згідно зі статтею 14 Закону України „Про охорону культурної спадщини" занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам'ятки) провадяться відповідно до категорії пам'ятки: а) пам'ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини; б) пам'ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання. Центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини надає органу охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органам охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, органам охорони культурної спадщини місцевого самоврядування витяги з Реєстру щодо пам'яток, які розташовані на їхніх територіях.

Крім того, статтею 17 Закону України „Про охорону культурної спадщини" передбачено, що пам'ятка, крім пам'ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб'єкти права власності на пам'ятку визначаються згідно із законом.

Статтею 1 Закону України „Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини" встановлена заборона приватизації пам'яток культурної спадщини до затвердження Верховною Радою України переліку пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації.

Одночасно пунктом 2 статті 2 Закону України „Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини" доручено Кабінету Міністрів України у шестимісячний термін з дня набрання чинності цим Законом подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про затвердження переліку пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації.

Тобто невиконання норми закону вищим органом виконавчої влади не може бути підставою для обмеження прав господарюючих суб'єктів.

За таких обставин, судова колегія не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 101, 102, пуктом 1 частини 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

          1. Апеляційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради залишити без задоволення.

          2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 16.08.2007 у справі № 20-5/288 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  К.В. Волков

Судді                                                                                І.В. Черткова

                                                                                О.А. Щепанська