Постанова

від 26.12.2023 по справі 149/1989/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 149/1989/23

Провадження № 22-ц/801/2448/2023

Категорія: 76

Головуючий у суді 1-ї інстанції Войнаревич М. Г.

Доповідач:Стадник І. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 грудня 2023 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідача Стадника І.М.,

суддів: Сопруна В.В., Матківської М.В.,

з участю секретаря судового засідання Собцевої А.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2

апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гаврилюка Олександра Олеговича

на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 09 листопада 2023 року, ухвалене під головуванням судді Войнаревича М.Г., повний текст якого складено 10 листопада 2023 року

у справі №149/1989/23

за позовом ОСОБА_1 (позивач)

до Державного професійно технічного навчального закладу «Хмільницький аграрний центр професійно технічної освіти» (відповідач)

про скасування дисциплінарного стягнення, -

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до Державного професійно-технічного навчального закладу «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» про скасування дисциплінарного стягнення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що наказом директора ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» А. Дем`янюка № 187 від 10.09.2018 вона переведена на посаду заступника директора з навчально-виробничої роботи з 10.09.2018.

В подальшому наказом директора Департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної державної адміністрації О. Мельника № 123-К від 03.09.2021 її було призначено виконуючою обов`язків директора ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» з 03.09.2021, а згодом наказом директора Департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної державної адміністрації О. Мельника № 77-к від 09.05.2022 її звільнено з посади виконуючого обов`язки директора ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» з 16.05.2022, а тому по теперішній час вона займає посаду заступника директора з навчально-виробничої роботи.

Наказом директора ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» Ігоря Баранюка № 64 від 17.05.2023 «Про дисциплінарне стягнення» їй - заступнику директора з навчально-виробничої роботи ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» оголошено догану.

Вказаний наказ вона вважає протиправним, упередженим, винесеним виключно з особистих мотивів та таким, що не відповідає нормам законодавства і порушує її права, а тому просила скасувати його.

Рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 09 листопада 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

21 листопада 2023 року позивач ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Гарвилюка О.О., подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість судового рішення, неправильне встановлення судом усіх обставин, що мають значення для справи, постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В доводах апеляційної скарги вказує, що жодного усного чи письмового розпорядження про надання пояснень від директора закладу вона не отримувала.

Зазначає, що в приймальній директора інспектором кадрів ОСОБА_2 її повідомлено про необхідність надати пояснення з приводу пояснювальних записок працівників, проте вказана особа не має повноважень транслювати чи передавати їй усні розпорядження директора закладу, а тому вона ( ОСОБА_3 ) повідомила, що після офіційного доведення усного розпорядження до її відома, та ознайомлення з відповідними матеріалами, вона виконає це розпорядження.

Вважає пояснення свідків, допитаних в судовому засіданні упередженими та такими, що не відповідають дійсності.

При прийнятті оскаржуваного наказу відповідачем не було чітко встановлено, які саме дії позивача порушують трудову дисципліну, в чому полягає це порушення, не встановлено вини, наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями і порушенням або неналежним виконанням покладених на неї трудових обов`язків, ступінь тяжкості проступку, заподіяну ним шкоду. Не враховано і виключно позитивну характеристику позивача та її заохочення.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу директор ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» просить залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Провадження у справі в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 24 листопада 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі, а ухвалою суду від 07 грудня 2023 року закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Гаврилюк О.О. вимоги апеляційної скарги підтримав на умовах, викладених у ній, і просив задовольнити.

Представники відповідача ОСОБА_4 і ОСОБА_5 проти вимог апеляційної скарги заперечували і просили залишити в силі рішення суду першої інстанції як законне і обґрунтоване.

Встановлені судом першої інстанції обставини

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу № 187 від 10.09.2018 директора Державного професійно-технічного навчального закладу «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» А. Дем`янюка ОСОБА_1 переведена на посаду заступника директора з навчально-виробничої роботи з 10.09.2018.

Відповідно до наказу №123-К від 03.09.2021 директора Департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної державної адміністрації О. Мельника призначено ОСОБА_1 з 03.09.2021 виконуючою обов`язків директора Державного професійно-технічного навчального закладу «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти».

Згідно наказу №77-к від 09.05.2022 директора Департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної державної адміністрації О. Мельника звільнено ОСОБА_1 16.05.2022 з посади виконуючого обов`язки директора Державного професійно-технічного навчального закладу «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти».

Наказом № 84-к від 23 травня 2022 ОСОБА_4 призначено на посаду директора Державного професійно-технічного навчального закладу «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» на умовах контракту від 23 травня 2023 року строком на 5 років.

Відповідно до наказу директора Державного професійно-технічного навчального закладу «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» І. Баранюка № 64 від 17.05.2023 «Про дисциплінарне стягнення» заступнику директора з навчально-виробничої роботи Державного професійно-технічного навчального закладу «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» позивачу оголошено догану.

Відповідно до доповідної записки ОСОБА_2 , на виконання усного розпорядження від 26.04.2023 про надання пояснень від заступника директора з НВР ОСОБА_1 щодо доповідних ОСОБА_6 , майстрів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , було повідомлено в усній формі ОСОБА_1 , на що остання відмовилася надати дані пояснення. Про відмову було складено акт.

Позиція апеляційного суду

Відповідно дочастин першої,другої тап`ятоїстатті 263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідає, а доводи апеляційної скарги є обґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено порушення її трудових прав у зв`язку з накладенням на неї дисциплінарного стягнення у виді догани, тоді як відповідач довів правомірність прийнятого ним рішення - наказу від № 64 від 17.05.2023 «Про дисциплінарне стягнення» заступнику директора з навчально-виробничої роботи ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» Гаврилюк Ж. А. і такі доводи суд вважав підтвердженими належними та допустимими доказами.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Питання притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності врегульовано нормами Кодексу законів про працю України.

Відповідно до статей 3, 4 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно з статтею 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці.

Відповідно до частини 1 статті 142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

Згідно із статтею 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Порушенням трудової дисципліни може бути невиконання або неналежне виконання працівником трудових обов`язків, недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку чи умов колективного договору.

Наказ роботодавця про застосування стягнення має містити мотивувальну частину з точним та обґрунтованим характером порушення трудової дисципліни.

Таким чином, законодавець визначив, що підстави притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності повинні бути відображені у відповідному наказі. Такі підстави повинні бути чіткими та обґрунтовані для того, щоб працівнику було зрозуміло за що його притягнуто до відповідальності.

Частинами 1, 2 статті 148 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Підставою для накладення дисциплінарного стягнення є вчинення працівником дисциплінарного проступку. КЗпП України безпосередньо його не визначає, але таке визначення надається в сталій судовій практиці.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Отже, в силу норм трудового законодавства, роботодавець має право застосовувати до працівника дисциплінарне стягнення за винне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків.

При цьому перш ніж винести працівникові догану роботодавець повинен отримати від нього письмові пояснення з приводу вчиненого дисциплінарного правопорушення. Якщо на підставі такого пояснення працівника роботодавець дійде висновку, що дисциплінарний проступок дійсно мав місце і відсутні будь-які обставини, які можна було б вважати такими, що виключають притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, то роботодавець видає наказ (розпорядження) про застосування дисциплінарного стягнення.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 06.12.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статті 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

Чинне трудове законодавство передбачає, що право накладення дисциплінарного стягнення належить роботодавцю, а відтак саме роботодавець, повинен встановити наявність дисциплінарного проступку, витребувати від працівника пояснення з приводу дисциплінарного проступку, самостійно дати оцінку діям працівника, в разі необхідності створити комісію, визначитися, чи свідчать дії працівника про вчинення ним дисциплінарного проступку, а відтак, в подальшому самостійно вирішити питання про необхідність притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушення ним свої трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Керівник установи або уповноважений ним орган має право застосувати дисциплінарну відповідальність за вчинення працівником проступку, тобто не просто за виявлення факту порушення трудової дисципліни, а за наявності вини особи, яка порушила трудові обов`язки, характеру порушення трудової дисципліни, шкідливих наслідків виявленого правопорушення, встановлення причинного зв`язку між правопорушенням та шкідливими наслідками.

Законодавство про працю не закріплює переліку діянь, які вважаються порушеннями трудової дисципліни. Винятки стосуються державних службовців, суддів, прокурорів, а також тих, на кого поширюються статути чи положення про дисципліну. Тому для встановлення дисциплінарного проступку важливо з`ясувати коло трудових (службових) обов`язків працівника.

Саме їх невиконання чи неналежне виконання складають основу об`єктивної сторони складу цього правопорушення. Ці обов`язки визначаються трудовим договором, посадовою (робочою) інструкцією, правилами внутрішнього трудового розпорядку та іншими локальними актами роботодавця, його наказами та розпорядженнями, а також законами та іншими нормативно-правовими актами.

У п. 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 р. у справі № 452/970/17 зазначено, що роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов`язків, які не обумовлені трудовим договором, або про які працівник не був проінформований належним чином.

Як вбачається із змісту оспорюваного наказу № 64 від 17.05.2023 «Про дисциплінарне стягнення» позивачеві оголошено догану за невиконання усного розпорядження директора, а дисциплінарний проступок полягав у відмові останньої надавати пояснення, щодо пояснюючих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Підставами винесення оспорюваного наказу зазначено пояснюючі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , акт про відмову від надання пояснень ОСОБА_1 .

Наказ не містить зазначення того, які саме вимоги чинного законодавства, посадової інструкції чи правил внутрішнього трудового розпорядку порушила ОСОБА_1 , посилань на конкретні обставини (факти), що свідчать про невиконання нею службових обов`язків і порушення трудової дисципліни, вказівки на те, за який конкретно дисциплінарний вчинок її притягнуто до відповідальності, які дії були протиправними (суперечили законодавству). Також у наказі не визначено, коли та за яких обставин мала місце відмова від виконання усного розпорядження директора, а тому колегія суддів прийшла до висновку про те, що цей наказ є незаконним, оскільки він не містить фактичних та конкретних даних щодо причин накладення стягнення, а загальні формулювання не пояснюють суть порушень трудової дисципліни, які допустила в роботі позивач.

Крім того відповідачем не дотримано вимоги закону щодо надання позивачу можливості подати свої письмові пояснення перед застосуванням дисциплінарного стягнення відповідно до вимог статті 149 КЗпП України.

Так, зі змісту наказу вбачається, що дисциплінарний проступок полягав не в тих діях ОСОБА_1 , які викладені в поясненнях механіка ОСОБА_6 та майстрів виробничого навчання ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , а власне у її відмові від надання пояснень з приводу цих пояснень.

Натомість суд першої інстанції вдався до дослідження й оцінки обставин, які викладені в пояснювальних ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , допитав їх, а також свідка ОСОБА_10 з приводу цих обставин, проте залишив поза увагою, що належні і допустимі докази ознайомлення ОСОБА_1 з цими пояснювальними записками в матеріалах справи відсутні.

Крім того, за показами свідків, що стосуються вимоги ОСОБА_1 надати пояснення з приводу обставин, викладених у поясненнях ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , усне розпорядження про надання пояснень, було висловлене директором на нараді. Проте матеріали справи не містять протоколу такої наради і питань, що на ній розглядалися.

Саме роботодавець повинен довести законність притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, чітко зазначити підставу для цього.

Як при ознайомленні з оспорюваним наказом, так і в подальшому ОСОБА_1 заперечувала факт отримання усного чи письмового розпорядження директора щодо надання пояснень.

Отже, встановивши, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулося за вчинення дій, не пов`язаних з виконанням її посадових обов`язків, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно положень ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За змістом частини другої цієї статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Щодо судових витрат

Згідно з ч. 1, 2, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , то з відповідача підлягає стягненню сплачений нею судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1073, 60 грн та 1610,40 грн за подання апеляційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. 367, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гаврилюка Олександра Олеговича задовольнити.

Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 09 листопада 2023 року скасувати і ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконним та скасуватинаказ директора Державного професійно технічного навчального закладу «Хмільницький аграрний центр професійно технічної освіти» Ігоря Баранюка № 64 від 17.05.2023 «Про дисциплінарне стягнення», яким заступнику директора з навчально-виробничої роботи ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» ОСОБА_1 оголошено догану.

Стягнути з Державного професійно технічного навчального закладу «Хмільницький аграрний центр професійно технічної освіти» на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений нею за подання позовної заяви 1073,60 грн та апеляційної скарги 1610,40 грн, всього 2684 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий І.М. Стадник

Судді В.В. Сопрун

М.В. Матківська