Вирок

від 26.12.2023 по справі 539/810/22

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/810/22

Провадження №1-кп/548/53/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2023 року Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченої - ОСОБА_7 ,

захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 08.10.2021 за № 12021175570000430 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Крученець Черняхівського району Житомирської області, мешканки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з середньою-спеціальною освітою, непрацюючої, вдови, такої, що утриманців, інвалідності не має, несудимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.3 ст.15, ч.1 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

За встановленими обставинами кримінального правопорушення обвинувачена ОСОБА_7 використала завідомо підроблений документ за таких обставин.

На підставі наказу в.о. головного лікаря КУ «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради» №3-к від 02 січня 2013 року ОСОБА_7 призначено на посаду фельдшера (сестри медичної) станції швидкої медичної допомоги екстреної меддопомоги у №3 (м. Лубни).

Згідно ч. 2, 3, 4 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб.

Обвинувачена ОСОБА_7 , розуміючи неминучість обов`язкових профілактичних щеплень від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 працівників закладів охорони здоров`я, в той же час небажаючи їх здійснювати, вирішила отримати та в послідуючому використати документ з вмістом в ньому завідомо неправдивих відомостей, а саме Карти профілактичних щеплень форми № 063/о на своє ім`я, до якої будуть внесені неправдиві дані про проведення профілактичного щеплення - вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, без проведення відповідного щеплення.

З метою реалізації вказаного умислу, ОСОБА_9 18.09.2021 приблизно о 10 год разом зі своїм чоловіком ОСОБА_10 , який перебував у дружніх стосунках з лікарем загальної практики - сімейним лікарем амбулаторії№3 ОСОБА_11 , звернулися до останнього з проханням внести відносно ОСОБА_7 дані про проведення першої вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 до «Електронної системи охорони здоров`я» без проведення фактичних щеплень, на що ОСОБА_11 погодився. В подальшому, ОСОБА_11 , за допомогою системи «Helsi», під своїм логіном зайшов до «Електронної системи охорони здоров`я» та вніс до Є-декларації ОСОБА_7 дані про проведення профілактичного щеплення - вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та посвідчив своїм електронним кваліфікованим підписом.

В подальшому, 21.09.2021 в дообідній час, точного часу не встановлено, обвинувачена ОСОБА_9 з метою отримання Карти профілактичних щеплень форми № 063/о на своє ім`я, прибула до приміщення кабінету № 201, КП «КНП ЛМЦ ПМСД», яке розташовано за адресою: м. Лубни, вулиця Льва Толстого, 18 А Полтавської області, та звернулася до сімейного лікаря ОСОБА_12 , з якою укладено декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, та яка не була обізнана у протиправному намірі ОСОБА_9 .

Як наслідок, на усне прохання обвинуваченої ОСОБА_9 , не знаючи про непроведенняфактичного щепленняостанній 18.09.2021, лікар ОСОБА_12 через доступ до «Електронної системи охорони здоров`я», використовуючи недостовірно внесені лікарем ОСОБА_11 дані до Є-декларації ОСОБА_7 , сформувала карту профілактичних щеплень форми № 063/о на ім`я обвинуваченої. В ній були зазначені дані про проходження ОСОБА_7 вакцинації 18.09.2021. Вказану карту роздрукувала на аркуші паперу формату А4, скріпила його своїм підписом та печаткою: « ОСОБА_12 - ЛІКАР», та «Комунальне некомерційне підприємство Лубенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги», Україна, МОЗ України, місто Лубни, Полтавська область, АЗПСМ № 1, ідентифікаційний код 38459524, що є документом, який підтверджує обов`язкове профілактичне щеплення на ім`я ОСОБА_7 .

У подальшому, з метою реалізації свого умислу на використання завідомо підробленого документа - карти профілактичних щеплень форми № 063/о, обвинувачена ОСОБА_7 21.09.2021 в післяобідній час, перебуваючи в приміщенні КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради», що розташоване в м. Полтава, вулиця Миколи Дмитрієва, 6, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що надана довідка форми №063/о є підробленою, так як містить недостовірні відомості, з метою уникнення для себе несприятливих наслідків у виді можливого відсторонення від виконання роботи, використала шляхом надання працівнику цього лікувального закладу, що відповідає за звітність вакцинованих працівників, документ з вмістом в ньому завідомо неправдивих відомостей - карту профілактичних щеплень форми № 063/0.

Обвинувачена ОСОБА_7 після роз`яснення їй суті обвинувачення, положень ст.63Конституції України та ст. 18 КПК України, пояснила, що свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.3 ст.15, ч.1 ст. 190 КК України не визнає. Вказала, що 18.09.2021 вона разом із чоловіком та дочкою прийшли на прийом до лікаря ОСОБА_11 для проведення вакцинування. Зайшовши до лікаря та заповнивши відповідні заяви, її з дочкою по черзі в маніпуляційному кабінеті вакцинувала медсестра лікаря ОСОБА_11 , після чого вони пішли по своїх справах.

21.09.2021 ОСОБА_7 пішла до свого сімейного лікаря, яка роздрукувала їй карту форми № 063/о, де були відомості про вакцинацію. Того ж дня, будучи в Полтаві, обвинувачена поїхала в КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради», де віддала карту форми №063/о фельдшеру цього підприємства ОСОБА_13 , яка повинна була передати її у відділ кадрів для звітності.

Згодом обвинувачена дізналася, що пройдене нею щеплення анулюване, бо лікар ОСОБА_14 сказав, що не щеплював її. Такі дії останнього вважає вчиненими на прохання головного лікаря, з яким у обвинуваченої склалися неприязні стосунки. Виходячи з того, що вона пройшла вакцинацію, пред`явлені їй звинувачення вважає безпідставними, а тому просить її виправдати.

Незважаючи на невизнання своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ст. 358 ч.4 КК України, вина обвинуваченої у вчиненні цього злочину доводиться сукупністю досліджених та перевірених в судовому засіданні доказів:

- протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 08.10.2021 / т. 1, а.с. 71/ в якій головний лікар ЕМД № 3 КП «ПОЦ ЕМД та МК ПОР» ОСОБА_15 повідомив органи поліції про факт використання підробного документу - картки профілактичних щеплень форми № 063/о ОСОБА_7 , в яку вписана інформація про проведення вакцинації від короновірусної інфекції (COVID-19);

- копією карти профілактичних щеплень відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , / т. 1, а.с. 68/, де в графі 13 «Інші щеплення», зазначено вид щеплення - вакцинація, назва захворювання- короновірусна хвороба (COVID-19), вік - 49 р., дата 18.09.2021, доза 0.3, серія FD0350;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 20.10.2021 / т. 1 а.с. 79-82/;

- метеріалами проведеного службового розслідування / т. 1, а.с. 83-94, т. 2 а.с. 92-98/;

- посадовою інструкцією фельдшера невідкладних станів (виїзної бригади) / т. 1, а.с. 97-101/;

- протоколом огляду документа від 01.11.2021, яким оглянуто зошит ведення вакцинованих осіб, відповідно до якого на аркуші за 18.09.2021 в строчці № 5 зазначено ОСОБА_16 . При цьому ОСОБА_7 в даному списку немає / т. 1, а.с. 103-106/;

- протоколом оглядувід 05.11.2021, яким зафіксовано порядок роботи з електронною системою «Helsi», з якого вбачається порядок дій лікаря ОСОБА_11 стосовно внесення даних про вакцинування ОСОБА_9 / т.1 а.с. 108-117/;

- відомостями про використання медичних імунобіологічних препаратів за 18.09.2021 за підписами лікаря ОСОБА_11 та медичної сестри ОСОБА_17 / т. 2 а.с. 11-12/;

- протоколом пред`явленя осіб для впізнання по фотокартках від 10.11.2021 / т.2, а.с.18-19/;

- матеріалами перевірки та довідкою комісії Департаменту охорони здоров`я Полтавської облдержадміністрації / т. 2 а.с. 83-85, 99-102/, якою підтверджено висновки службового розслідування стосовно непроведення вакцинації обвинуваченої ОСОБА_9 лікарем ОСОБА_11 ;

- листом директора КП «КНП ЛМЦ ПМСД» ОСОБА_18 на ім`я головного лікаря станції ЕМД№3 КП «Полтавський обласний центр КМД та МК ПОР» ОСОБА_15 від 07.102021 про недійсність карти ф-063/о відносно ОСОБА_7 / т. 2 а.с. 91/;

- протоколом огляду від 17.01.2022 та скріншотами до нього, яким зафіксовано дані, щодо проведення вакцинації 18.09.2021 осіб лікарем ОСОБА_11 згідно списку журналу вакцинації цього лікаря, серед яких немає даних про вакцинацію обвинуваченої ОСОБА_9 / т. 2 а.с. 104-110/;

- показаннями допитаного в судовому засідання в якості свідка ОСОБА_11 , який пояснив суду, що він працює сімейним лікарем КП «КНП ЛМС ПМСД» м. Лубни амбулаторії № 3.

З обвинуваченою ОСОБА_9 та її чоловіком ОСОБА_19 знайомий, оскільки раніше працював лікарем швидкої медичної допомоги, де працювали і вони. Свідок та подружжя ОСОБА_20 перебували між собою у нормальних стосунках. ОСОБА_7 не була його пацієнткою як сімейного лікаря, декларації між ними укладено не було.

Про обставини вакцинування обвинуваченої від хвороби Covid-19 може повідомити те, що до нього звернулися, попросили внести дані в електронну карту пацієнтки ОСОБА_7 про проведення їй щеплення від цієї хвороби, він не подумавши та не зваживши наслідки, погодився та вніс такі дані у її карту.

Точної дати, коли це відбулося, наразі не пам`ятає, оскільки має травму голови, в результаті якої нечітко та неповністю пам`ятає обставини, які відбулися раніше. Не заперечує, що ці обставини могли мати місце 18.09.2021. До нього у кабінет зайшли ОСОБА_7 та її чоловік ОСОБА_19 і попросили внести дані про те, що обвинуваченій проведено щеплення від Covid-19. Він погодився, зайшов у єдину базу програми «Хелсі» в електронну карту ОСОБА_7 та вніс ці дані і підписав це власним електронним підписом. Здається, вносив дані про щеплення ОСОБА_7 вакциною «Файзер», точно не пам`ятає, оскільки минув час. Чи писала ОСОБА_7 згоду на проведення вакцинації, він наразі не пам`ятає. На досудовому слідстві давав пояснення, які повністю підтримує.

Пояснив, що на той момент багато хто не хотів щеплюватися від Covid-19, була паніка з цього приводу, у ЗМІ поширювалася різна інформація про проблеми, пов`язані із вакцинуванням.

В кінці того дня, коли він вніс дані про проведення щеплення ОСОБА_7 від Covid-19, медсестра, яка працювала із ним в той день, повідомила йому, що не збігається кількість згод, написаних пацієнтами на проведення щеплення із кількістю доз, які введено пацієнтам за цей день. Одна доза виявилася зайвою - невикористаною. Він нікому нікуди про це не повідомив, медсестрі нічого не пояснював, вона нічого про обставини домовленості із ОСОБА_20 не знала. Він думав, що нічого нікому не стане відомо і все буде добре.

Чи було в той час обов`язковим написання пацієнтом згоди на проведення щеплення, він не пам`ятає. Процедура проведення щеплення тоді була такою: пацієнт, який з`явився для проведення йому щеплення, писав згоду на його проведення, приходив до нього (лікаря) у кабінет, тоді ішов до медсестри у маніпуляційну і йому вводилася вакцина. Це відбувалося в порядку живої черги. Наскільки пригадує свідок, треба було написати згоду на вакцинацію, ті згоди потім всі передавалися у поліклініку.

Чи приходила в той же день на щеплення дочка обвинуваченої, яку він візуально знає, свідок не пам`ятає.

Свідок повідомив, що не пам`ятає, хто просив його про внесення даних про вакцинацію ОСОБА_7 до електронної бази, а після оголошення в судовому засіданні протоколу його допиту від 23.12.2021, складеного в ході досудового слідства, підтримав ці показання та пояснив, що просив його внести таку інформацію у карту чоловік обвинуваченої - ОСОБА_21 . ОСОБА_7 його про це не просила, з ним про це не говорила.

Де поділася згода ОСОБА_7 на проведення щеплення і чи вона її писала, не пам`ятає, можливо він її знищив, сказати точно не може.

Допуск до комп`ютера сімейного лікаря є у всіх медсестер, які працюють із ним. Медсестра в той день і виявила розбіжності між даними, внесеними в єдину базу і фактично заповненими письмовими згодами пацієнтів на проведення щеплення.

Після цього свідок через деякий час, прослухавши інформацію на медичних радах з приводу недопустимості внесення недостовірних даних про проведення щеплення пацієнту в разі його фактичної відсутності, про відповідальність за це, вирішив повідомити керівництво про те, що він вніс такі дані стосовно ОСОБА_7 , написав та подав відповідний рапорт, дату такого повідомлення не пам`ятає.

Такі протиправні дії пояснює тим, що вчинив їх, бо була така домовленість із Обмок, він напряму зайшов у базу і без будь-якого підтвердження вніс недостовірні дані по обвинуваченій щодо проведення їй щеплення від Covid-19. Після провденого службового розслідування свідкові було надано можливість видалити за допомогою свого електронного підпису внесену ним раніше інформацію із електронної карти ОСОБА_7 в програмі «Helsi» про проведення щеплення від Covid-19.

- показаннями допитаної в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 , яка пояснила суду, що вона є сімейними лікарем, працює в КП «КНП ЛМЦПМСД», яке розташовано за адресою: м. Лубни, вулиця Льва Толстого, 18 А. З обвинуваченою ОСОБА_7 у неї укладено декларацію, як їй здається, з 2019 року, а також декларацію укладено із чоловіком ОСОБА_7 . Відносини у них звичайні, як у лікаря та пацієнта. ОСОБА_7 свідкові відома не як медичний працівник, а лише як пацієнт.

На думку свідка, ОСОБА_7 робила вакцинацію від хвороби Covid-19. Вона звернулася до свідка про видачу довідки форми 063 про проведення вакцинації. Свідок на підставі даних, внесених іншим лікарем, який проводив вакцинацію ОСОБА_7 (хто це був, їй не відомо), у електронну карту цієї пацієнтки, видала їй таку довідку. Довідка форми 063 видається в паперовій формі, формується з даних електронної карти пацієнта, підписується сімейним лікарем, який її видав та завіряється його печаткою. Ніяким іншим чином реєстрація її не передбачена.

Навіщо пацієнтці ОСОБА_7 була потрібна така довідка, свідок не цікавилася. Виготовила довідку і віддала її обвинуваченій.

Процедура отримання довідки форми 063 про проведення вакцинації передбачена така: пацієнт вакцинується будь-де за бажанням, лікар, який його вакцинував, заходить в електронну карту цього пацієнта, ставить там відповідні відмітки про проведення вакцинації, робить це до кінця робочого дня, коли проведена вакцинація, потім пацієнт звертається до свого сімейного лікаря для отримання такої довідки у паперовому вигляді.

Будь-який лікар, який має встановленого зразка електронний ключ та код доступу до цієї електронної медичної системи «Здоров`я» може внести дані у електронну карту пацієнта щодо проведення вакцинації.

Чи повідомляв він ОСОБА_7 про те, що такі дані вже видалено, він не пам`ятає. Ввважає, що логічно було б вважати, щоб її повідомило керівництво медичного закладу, але не знає, чи вони її повідомляли.

-показаннями всудовому засіданнісвідка ОСОБА_17 , яка пояснила, що вона працює медичною сестрою амбулаторії №3 КП «КНП ЛМС ПМСД» м. Лубни. Обвинувачену ОСОБА_7 не знає, ніяких відносин із нею не підтримує.

За своїми посадовими обов`язками у 2021 році вона працювала на прийомі у сімейного лікаря, в тому числі, брала участь у чергуваннях, пов`язаних із вакцинуванням пацієнтів від хвороби Covid-19 разом із сімейним лікарем ОСОБА_22 . Вона була залучена до проведення таких щеплень, проведення маніпуляцій, відбір аналізів, як медична сестра.

У вересні 2021 року по м. Лубни проводилися щеплення від хвороби Covid-19, в тому числі і у амбулаторії №3, де вона працювала. Пам`ятає, що день, про який ідеться у обвинуваченні, 18 вересня 2021 року, був вихідний, тому вона його і запам`ятала, бо доводилося чергувати і у вихідні дні. В той день вона у себе у маніпуляційній обвинувачену ОСОБА_7 не бачила, щеплення їй не робила. В той день проводилося виключно щеплення від Covid-19, пацієнти на прийом із захворюваннями не приходили.

Процедура проведення щеплення від Covid-19 полягала у тому, що пацієнт приходив до амбулаторії №3, писав згоду на його проведення, заходив до лікаря, а потім приходив до неї і вона вводила йому вакцину. Письмові згоди на проведення вакцинації залишалися у кабінеті лікаря, під кінець робочого дня інформація про пацієнта, вказана у них, вносилася до спеціального журналу. Цю інформацію до журналу вносила вона.

Скільки людей в той день вакцинувалося, свідок не пам`ятає. Щеплення проводилися вакцинами «Файзер» та «Коронавак». Під час проведення щеплень лікар перебував у своєму кабінеті, а вона - у маніпуляційній. Ці кабінети розташовані на одному поверсі в одному приміщенні, через коридор.

Вона робила щеплення тим, хто заходив до неї у маніпуляційну для отримання вакцини, і було так заведено, що вважалося, що ця людина вже написала згоду і пройшла огляд у лікаря. Все було усно. Наявність письмової згоди пацієнта вона в цей момент не перевіряла, паспорти у пацієнтів також не перевіряла.

Процедура отримання вакцин амбулаторією така: у амбулаторію №1 привозять вакцини, потім їх разом із накладними привозять у амбулаторію № 3, там є журнали, в яких відповідальні працівники цієї амбулаторії розписуються про її отримання, там зазначаються серії, номер вакцини, термін придатності, вакцини поміщуються до холодильника, там зберігаються і потім поступово вводяться пацієнтам. Коли вакцину беруть, записують у журнал, а саме про те, коли взяли, в якій кількості. Це журнал прийняття та списання вакцин. Він є у кожній амбулаторії, свідок його не заводила, він там вже був заведений.

Під кінець робочого дня медсестра бере письмові згоди, написані пацієнтами на проведення щеплення, у кабінеті лікаря і звіряє із кількістю доз вакцини, що були за той день введені пацієнтам. Одна доза «Коронаваку» розрахована на 1 особу. Ємність, у якій дозований вакцина «Файзер» розрахована на щеплення 6 осіб. У зв`язку із цим свідок, в тому числі того дня, 18.09.2021, для своєї зручності, готувала на столі 6 запакованих шприців для введення 6 пацієнтам дози «Файзер». В міру того, як щеплення проводилися, вона бачила скільки доз лишилося і скільки шприців використано. Під час проведення щеплень вона у себе у маніпуляційній нічого в журнали не записувала.

Лікар у себе в кабінеті у комп`ютері вносить дані про проведення щеплення у електронну базу в карту пацієнта.

Коли свідок під кінець робочого дня прийшла у кабінет лікаря і почала записувати в журнал дані, то виявила, що кількість написаних згод на проведення щеплення не співпадають із кількість введених доз вакцини. Одна доза лишилася невведеною. Вона сказала про це лікарю. Він відповів, що, можливо, вона помилилася. Свідок повернулася до маніпуляційної і знову все перевірила, але розбіжність лишилася. Вона повідомила лікарю, але він більше нічого їй не сказав. Така невідповідність мала місце вперше.

Серед тих, хто приходив щепитися в той день, було декілька знайомих свідка, в тому числі, ОСОБА_23 та дочка колеги свідка ОСОБА_24 .

Де наразі перебуває оригінал журналу, в який вона записувала дані про вакцинування пацієнтів, їй невідомо. Той журнал був розграфлений та містив інформацію про порядковий номер запису, про те, проведене перше чи друге щеплення пацієнту, прізвище, ім`я, по батькові пацієнта, дата народження, номер телефону, вік. Це писалося для зручності подальшого подання інформації для звітності по вакцинованих.

Чому у цьому журналі немає запису про ОСОБА_7 , який мав бути внесений із її згоди на проведення щеплення, свідкові невідомо. Свідок не заперечує, що записи у журналі виконані її почерком.

Дочку обвинуваченої ОСОБА_7 свідок не знає, заповняти згоду на проведення вакцинування ОСОБА_7 вона не допомагала. В той день вакцинували всіх бажаючих отримати щеплення від Covid-19.

- показаннями допитаної в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_18 , яка пояснила, що вона працює директором Центру сімейної медицини у м. Лубни.

Про те, що обвинувачена ОСОБА_7 реально не була щеплена від хвороби Covid-19 свідок зробила висновок на підставі інформації, яку їй надав лікар сімейної медицини ОСОБА_22 , а саме його рапорту. Це було восени 2021 року, точної дати не пам`ятає.

В той час головною темою була вакцинація населення від хвороби Covid-19, постійно в лікарняному закладі проводилися наради з приводу недопустимості вчинення протиправних дій, а саме внесення недостовірних даних в електронну систему щодо проведення щеплення пацієнту, який насправді такого щеплення не отримував. Було роз`яснено лікарям відповідальність за такі дії.

Після цього лікар ОСОБА_22 прийшов до свідка і зізнався, що вніс такі недостовірні дані стосовно щеплення пацієнтки ОСОБА_7 . Свідок вважає, що вона мала реагувати на такі дії і відреагувала належним чином. Електронний ключ цього лікаря був лише у нього, лише він міг видалити недостовірну інформації із всеукраїнської електронної системи, куди ці дані було внесено. Було ініційовано службове розслідування на підставі його рапорта.

За результатами нього було встановлено, що лікар ОСОБА_22 допустив неналежне виконання своїх обов`язків щодо факту безпідставної реєстрації ним проведення щеплення громадянці ОСОБА_7 . На підставі внесених ним цих даних, лікарем ОСОБА_12 , яка цього щеплення не проводила, було видано ОСОБА_7 довідку про вакцинацію від Covid-19. Було повідомлено заклад, у якому працює ОСОБА_7 , що довідка недійсна.

В той час щеплення проводилися у різних куточках м. Лубни, навіть поза лікарняними закладами, в тому числі у вихідні та вечірній час. Лікарі чергували, щоб люди мали можливість щепитися від Covid-19 та не допустити розповсюдження хвороби.

Сталося так, що відомості про щеплення ОСОБА_7 лікарем ОСОБА_22 було внесено саме в той день, коли лікар ОСОБА_25 не працювала, це був вихідний день. У робочий день ОСОБА_7 прийшла на прийом до цієї лікарки і отримала від неї письмову довідку про проведення їй щеплення від Covid-19 на підставі даних, внесених до електронної бази. Таким був передбачений порядок отримання такої довідки, бо щеплення могло проводитися будь-де в Україні, а довідка видавалася безпосередньо сімейним лікарем на підставі вказаних вище даних.

Щодо журналів щеплень, які велися у амбулаторіях, то ці журнали велися для працівників, їхньої зручності і були їхньою ініціативою. До кінця робочого дня дані про проведення щеплення обов`язково мали бути внесені в електронну карту пацієнта.

Хто повідомив правоохоронні органи про факт вчинення правопорушення лікарем ОСОБА_22 , свідок не пам`ятає.

ЄСОС - це програма, з якою працюють лікарі, роботі з нею вони спеціально навчалися, мають відповідні сертифікати та доступи до неї. Там зберігається вся інформація про пацієнта в електронному вигляді.

Перевірку виявленого факту порушення лікарем ОСОБА_22 проводила медичний директор. ОСОБА_7 працівником підпорядкованої свідку установи не є, пояснень щодо отримання чи неотримання щеплення їй вона не надавала, як і їхньому медичному закладу.

Хто надав вказівку лікарю ОСОБА_22 видалити дані із бази «Helsi» щодо проведеного ОСОБА_7 щеплення, свідок не пам`ятає. Не знає також чи повідомляли ОСОБА_7 про те, що дані про щеплення видалено із її електронної карти та хто повинен був це зробити.

- показаннями допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15 , який пояснив суду, що він працює головним лікарем Лубенської станції швидкої медичної допомоги. ОСОБА_7 знає, оскільки вона працює фельдшером виїзної бригади у цьому закладі, чоловіка її знає також, бо він теж працював у цьому закладі диспетчером до моменту свого скорочення. Відносини із цими людьми вважає нормальними, рівними як керівника та підлеглих. Зауважив, що подружжя ОСОБА_20 вважає його винним у тому, що наче за його інціативою відбулося розслідування та мається кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 .

Стосовно ситуації із її вакцинуванням повідомив, що коли виникла ситуація із хворобою Covid-19, постало питання про вакцинування медичних працівників для запобігання поширенню їхнього захворювання на неї, оскільки лікарі мали працювати та рятували пацієнтів. Спочатку вакцинування проводилося в добровільному порядку. Стислих строків вакцинування працівникам не було встановлено, вакцинувалися поступово. Працівники приносили письмові довідки від сімейних лікарів про отримання щеплення від Covid-19, ці довідки передавалися у вищу організацію в м. Полтаву - Полтавську станцію швидкої медичної допомоги, в підпорядкуванні якої перебуває очолюваний ним медичний заклад. У цій довідці було написано, що особа щеплена, якою вакциною та коли. Свідкові цього було достатньо. Йому було байдуже: де брали ці довідки, де щеплювалися, мало значення те, що така довідка є.

Щонеділі інформацію про щеплених передавали у Полтаву. Настав день, коли виявилося, що всі працівники його установи вакциновані і така інформація була надана у Полтаву. ОСОБА_7 свою довідку про вакцинацію надала безпосередньо у Полтаву, свідок цю довідку не бачив, але відповідальні працівники Полтавської станції швидкої медичної допомоги йому повідомили, що така довідка є і ОСОБА_7 було внесено до списку провакцинованих.

Коли всі працівники здали довідки про проведення щеплення, свідок попросив ОСОБА_18 , керівника Лубенської сімейної медицини, підтвердити інформацію про реєстрацію щеплення всіх працівників його установи згідно списку. Вона надала йому лист про те, що все підтверджено, всі вакциновані. Коли саме це було, дати не пам`ятає. Він прозвітував у м. Полтаву про 100% - ву вакцинацію працівників. Через декілька днів після цього ОСОБА_18 надіслала йому лист про те, що у них виникла якась помилка чи щось подібне, він точно не пам`ятає, і виявилося, що одна особа не отримала щеплення, а саме ОСОБА_7 . Свідок подумав, що вона принесе іншу довідку і у Полтаву керівництву про цей факт відразу не повідомив.

Щодо наміру обвинуваченої вакцинуватися, свідок повідомив, що сім`я ОСОБА_20 вакцинуватися не збиралися, були противниками вакцинації, ОСОБА_7 говорила, що вони не будуть робити щеплення. Її чоловік ОСОБА_19 у соцмережах виступав проти вакцинації, говорив про це і у колективі, засуджував тих, хто отримав щеплення, зневажливо висловлювався на їхню адресу з приводу цього.

Щодо отримання доплат, передбачених державою, за контакт із хворими на Covid-19, свідок повідомив, що ці доплати отримували ті працівники бригад швидкої допомоги, які виїжджали на виклики і потім виявлялося, що хворий, з яким вони контактували, має лабораторно підтверджений випадок захворювання на цю хворобу. Такі доплати міг отримати будь-хто незалежно від того чи є він провакцинованим, чи ні. Інше питання, що на виклик, де хворий повідомляє, що у нього симптоми Covid-19, направляли бригади із провакцинованих працівників, а тих, хто не мав такого щеплення - ні. Таке було розпорядження із вищої організації, з Полтави. Але, коли невакциновані працівники виїжджали на виклик до хворого із іншими симптомами, могло виявитися, що він чи його сім`я хворі на Covid-19 і контакт медика в такому випадку теж мав місце і медик потім отримував доплату за це. Тому і ставилося питання, щоб працівники були 100% вакциновані, щоб уникнути їхнього захворювання та поширення інфекції.

Надбавки за контакт із хворими на Covid-19 платилися справно. ОСОБА_7 виїжджала на виїзди і також отримувала доплати за контакт із такими пацієнтами. Для отримання їх у місяць необхідно було мати хоча б один зафіксований контакт із хворим. Якби ОСОБА_7 не принесла довідку про вакцинацію від Covid-19, вона би все одно отримувала доплати, якщо би проконтактувала із таким хворим. Питання лише в тому, що її виїзди на виклики до хворих на Covid-19 були обмежені керівництвом з причин, які свідок вже надав.

Розмір таких надбавок регулюється керівництвом вищої організації, виходячи із бюджету установи.

Вищою організацією було створено відділ обліку хворих на Covid-19, звідти бралася інформація про контакт медичних бригад з ними, що слугувало підставою для здійснення доплат.

В поліцію заяву щодо ситуації з вакцинуванням ОСОБА_7 подав свідок. Зробив це після того, як остання написала йому листа, в якому повідомила, що звертається в поліцію, звинувачувала його у протиправних діях і свідок вирішив сам звернутися до правоохоронних органів, щоб розібралися у цій ситуації, знайшли винного, якщо був винен лікар за внесення недостовірних даних, то нехай він відповідає, якщо ні - хай з`ясується хто винен.

Лікаря ОСОБА_22 свідок знав, бо той був їхнім колишнім працівником, перебуває з ним в нормальних відносинах. Цей лікар зателефонував свідкові та сказав, що у нього виник конфлікт із ОСОБА_7 з приводу вакцинації. Це було після проведеного розслідування у Лубенській лікарні сімейної медицини і винесеної йому догани.

- показаннями в судовому засідані свідка ОСОБА_13 , яка в судовому засіданні пояснила, що вона працює головним фельдшером центру КП «ПОЦ ЕМД та МК ПОР» і є відповідальною за збір інформації про вакцинованих працівників ЕМД від короновірусної інфекції, шляхом отримання списків працівників, що про вакцинувалися. Вказала, що наприкінці вересня 2021 року вона була на роботі, до неї зайшла жінка, що представилася працівником фельдшерської станції № 3 м. Лубни ОСОБА_7 та повідомила про те, що вона принесла довідку про свою вакцинацію. Щось пояснювала з приводу того, що вона перебуває на лікуванні в Полтаві, тому і передає особисто. Нічого не підозрюючи, свідок забрала цю довідку про вакцинацію і передала її у відділ кадрів. Згодом головний лікар ОСОБА_26 проводив нараду і подав списки невакцинованих осіб фельдшерської станції № 3 в м. Лубни, серед яких була ОСОБА_7 . Свідок пояснила, що обвинувачена провакцинувалася, і довідку подала особисто.

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_27 , яка пояснила суду, що вона працює заступником директора з економічних питань КП «Полтавський обласний центр екстреної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради».

Щодо виплат медичним працівникам за контакт із хворими на Covid-19 пояснила, що вони не залежать від наявності чи відсутності щеплення від цієї хвороби у медичного працівника. У положенні про такі виплати передбачено, що якщо є зафіксований випадок контактування медичного працівника із хворим на Covid-19, то медику здійснюється доплата. Коли писалося це положення, ще навіть не було розроблено вакцин від цієї хвороби, про вакцинування мова не йшла.

Були випадки, що бригада працівників швидкої медичної допомоги виїжджала на гіпертонію у пацієнта, а виявлялося, що там у сім`ї 4 чоловіки хворих на Covid-19 і контакт медика з ними відбувався, медик отримував доплату.

В період вересня 2020 року ще не було вакцинування. У 2021 році був виданий наказ МОЗ, що невакцинованих працівників не допускати до роботи. Поки цей наказ 04.11.2021 не набув чинності, до роботи допускали всіх працівників. Вакцинація почалася приблизно у березні 2021 року. З березня на виїзд допускалися всі бригади, а вже ближче до набуття чинності цим наказом, було видано який наказ чи розпорядження, свідок точно не пригадує, що для виїзду до хворих на Covid-19 відправляти бригади із вакцинованих працівників. Але у населених пунктах, де бригад працює зовсім мало, цього дотримуватися було важко, бо хтось мав їздити на виклики, а працівників не вистачало. Тому були випадки, що їздили і невакциновані. Перевага ж надавалася щепленим працівникам.

Після набрання чинності вищевказаним наказом МОЗ, КП «Полтавський обласний центр екстреної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради» видало свій наказ від 04.11.2021, яким працівники, що не були вакциновані, відсторонювалися від виконання своїх посадових обов`язків. На той час, на думку свідка, всі працівники вже були провакциновані, інших були одиниці.

Коли була висока «хвиля» захворювання на Covid-19, фактично всі без виключення працівники отримували вказані доплати.

Для отримання надбавки працівником, лабораторний центр надавав у списки в округу, у кого є Covid-19. Тоді відбувалася звірка викликів бригад на виїзди до цих хворих і в разі такого підтвердження здійснювалося нарахування надбавки. Лікарі швидкої допомоги з іншими хворими не контактують, лише з тими, за викликами до яких вони їдуть.

Таким чином, винуватість ОСОБА_7 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 ч.4 КК України доведена в повному обсязі.

Показання обвинуваченої ОСОБА_7 , що вона пройшла вакцинацію 18.09.2021 суд вважає неправдивими і такими, що надані з метою ухилення від відповідальності. Ці її показання повністю спростовані показами свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , актами службових перевірок.

На переконання суду, показаня обвинуваченої ОСОБА_7 в цій частині є неправдивими, так як остання своєю поведінкою намагалася приховати факт вакцинації, проведеної у лікаря ОСОБА_11 , так як довідку ф 063/о вона здала не за місцем своєї роботи, а відвезла безпосередньо до м. Полтави, тим самим, на переконання суду, намагаючись приховати дані лікаря, що нібито провів їй вакцинування.

Така поведінка обвинуваченої свідчить про умисний характер її дій, спланованість реалізації умислу на використання підробного документу.

Суд також вважає неправдивими показання свідка ОСОБА_16 , яка є донькою обвинуваченої, в тій частині, що її мати пройшла вакцинацію 18.09.2021, так як такі її свідчення протирічать показанням вищевказаних осіб і на переконання суду надані свідком з метою сприяння близькому родичеві уникнути кримінальної відповідальності.

Суд вважає вірною кваліфікацію дій обвинуваченої ОСОБА_7 за ст. 358 ч.4 КК України, як використання завідомо підробленого документа, так як ця обвинувачена, достовірно знаючи, що отримана нею в сімейного лікаря ОСОБА_12 в приміщенні кабінету № 201, КП «КНП ЛМЦ ПМСД», яке розташовано за адресою: м. Лубни, вулиця Льва Толстого, 18 А Полтавської області, картка профілактичних оглядів форми №063/о є підробленим документом, так як містить інформацію, що несанкціоновано була внесена лікарем ОСОБА_11 до Є-декларації ОСОБА_7 18.09.2021 через «Електронну систему охорони здоров`я» про проведення вакцинування цієї обвинуваченої від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 без проведення такої вакцинації 21.09.2021 в післяобідній час, перебуваючи в приміщенні КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради», що розташоване в м. Полтава, вулиця Миколи Дмитрієва, 6, з метою уникнення для себе несприятливих наслідків у виді можливого відсторонення від виконання роботи, використала шляхом надання працівнику цього лікувального закладу, що відповідає за звітність вакцинованих працівників, документ з вмістом в ньому завідомо неправдивих відомостей - карту профілактичних щеплень форми № 063/0.

Формулювання обвинувачення, визнаного судом недоведеним.

Згідно обвинувальногоакту вказано,що ОСОБА_7 обвинувачується втому,що згідно ч. 2, 3, 4 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об`єктах можуть проводитися обов`язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями.

Рішення про проведення обов`язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями на відповідних територіях та об`єктах приймають головний державний санітарний лікар України, головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, головні державні санітарні лікарі областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку, виконання кримінальних покарань, захисту державного кордону, Служби безпеки України.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04 жовтня 2021 року №2153 та Наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження змін до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 30 листопада 2021 року №2664 визначено, що обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають зокрема працівники закладів охорони здоров`я державної та комунальної форми власності.

На підставі Постанови Кабінету Міністрів України №331 від 24.04.2020 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення державних фінансових гарантій медичного обслуговування пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та належної оплати праці медичних працівників, які надають медичну допомогу» медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров`я здійснюється додаткова доплата у розмірі до 300 відсотків заробітної плати (посадового окладу (з підвищеннями) з урахуванням обов`язкових доплат, надбавок) відповідно до законодавства.

На підставі наказу в.о. головного лікаря КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради» №3-к від 02 січня 2013 року ОСОБА_7 призначено на посаду фельдшера (сестри медичної) станції швидкої медичної допомоги екстреної меддопомоги у №3 (м. Лубни).

ОСОБА_7 , розуміючи неминучість обов`язкових профілактичних щеплень від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 працівників закладів охорони здоров`я, в той же час небажаючи їх здійснювати з мотивів недовіри до вакцин (прихильниця «антивакцинаторів»), 18.09.2021 приблизно о 10 год разом зі своїм чоловіком ОСОБА_10 , який перебував у дружніх стосунках з лікарем загальної практики - сімейним лікарем амбулаторії№3 ОСОБА_11 , звернулися до останнього з проханням внести відносно ОСОБА_7 дані про проведення повного курсу вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 до «Електронної системи охорони здоров`я» без проведення фактичних щеплень, на що ОСОБА_11 погодився.

Перебуваючи в кабінеті №3 амбулаторії №3 КП «КНП ЛМЦ ПМСД», що за адресою: м. Лубни, вул. Монастирська, 78, ОСОБА_7 , реалізуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно та протиправно, умовлянням схилила ОСОБА_11 внести відносно неї дані про проведення першої дози вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 до «Електронної системи охорони здоров`я» без проведення фактичного щеплення. ОСОБА_11 , за допомогою системи «Helsi», під своїм логіном зайшов до «Електронної системи охорони здоров`я» та вніс до Є-декларації ОСОБА_7 дані про проведення профілактичного щеплення - вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та посвідчив своїм електронним кваліфікованим підписом.

Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що своїми умисними протиправними діями, які виразились в підбурюванні шляхом умовляння до підробки іншого офіційного документа, який видається підприємством і який надає права, з метою використання його іншою особою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч.1 ст. 358 КК України.

Разом з тим, на переконання суду, вказані дії обвинуваченої ОСОБА_7 не можуть бути кваліфіковані за ст. ч. 4 ст. 27, ч.1 ст. 358 КК України, а можуть бути кваліфіковані за ч. 4 ст. 27, ч.1 ст. 362 КК України, з таких підстав.

Предметом злочину, передбаченого ст. 358 КК України є: 1) посвідчення або інший документ, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією незалежно від форми власності, громадянином-підприємцем, приватним: нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка маєправо видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків; 2) печатки, штампи, бланки підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, інші офіційні печатки, штампи, бланки.

Документом визнається передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації, зафіксованої на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці, оптичному диску або на іншому носієві. Під документом як предметом цього злочину слід розуміти не лише ділові папери, які підтверджують факти, що мають юридичне значення, а й інші матеріальні об\єкти, наділені здатністю посвідчувати такі факти (фотографії, фотоплівки, аудіота відеоплівки, відтиски тощо).

Іншими документами можуть визнаватися, зокрема, атестат про повну загальну середню освіту, диплом про закінчення вищого навчального закладу, трудова книжка, рішення суду, виконавчий лист, листок тимчасової непрацездатності, свідоцтво про шлюб або розірвання шлюбу, ліцензія, свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності, свідоцтво про право на спадщину, свідоцтво про придбання майна на аукціоні, атестат доцента або професора тощо.

Така характеристика предмета коментованого складу злочину як надання прав або звільнення від обов`язків означає, що з точки зору кваліфікації за ст. 358 КК України документами визнаються письмові акти. При цьому не має значення, якою мовою виконано документ, з якого матеріалу він виготовлений, а також спосіб виконання письмових знаків (від руки, друкарська машинка, комп\ютер, типографський спосіб тощо). Предметом злочину є ті письмові документи, які посвідчують наявність юридичне значимих фактів і мають своїм джерелом походження підприємство, установу, організацію незалежно від форми власності, громадянина-підприємця, аудитора або іншу особу, яка має право видавати чи посвідчувати відповідні документи. Це можуть бути, наприклад, адвокати, лікарі, які займаються медичною практикою.

Об`єктивна сторона злочину виражається у таких формах: 1) підроблення посвідчення або іншого документа з метою використання його як самим підроблювачем, так і іншою особою; 2) збут підробленого документа; 3) виготовлення підроблених печатки, штампу або бланку; 4) збут таких штампів, печаток, бланків (ч. 1 ст. 358);5) використання завідомо підробленого документа (ч. 3 ст. 358).

Під підробленням документа потрібно розуміти як повне виготовлення сфальсифікованого документа, так і часткову фальсифікацію змісту справжнього документа. В останньому випадку (так звана переробка) перекручення істини відбувається шляхом внесення у документ неправдивих відомостей (виправлення, внесення фіктивних записів, знищення частини тексту, витравлення, підчистка, змивання, підробка підпису, переклеювання фотографій, проставлення на документі відбитка підробленої печатки тощо).

Згідно обвинувачення, обвинувачена ОСОБА_7 шляхом умовлянь підбурила до виготовлення підробного документа лікаря ОСОБА_11 .

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що лікар ОСОБА_11 не вчинив дій, які є елементами об`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 358 КК України, а вчинив дії, за які передбачено відповідальність за ст. 362 ч.1 КК України, а саме вчинив несанкціоновану зміну інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах чи комп`ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї, за що передбачена відповідальність у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.

Об`єктивна сторона цього злочину полягає у вчиненні щодо відповідної комп`ютерної інформації несанкціонованих: 1) зміни; 2) знищення; 3) блокування (ч. 1 ст. 362); 4) перехоплення; 5) копіювання (ч. 2 ст. 362). У двох останніх випадках обов`язковим елементом об`єктивної сторони є наслідки у вигляді витоку інформації.

Зміною комп`ютерної інформації слід визнавати заміну або вилучення будь-якої складової частини відповідної інформації чи внесення до цієї інформації будь-яких додаткових, раніше відсутніх у ній складових частин. Під знищенням комп`ютерної інформації розуміються дії, наслідком яких є зникнення інформації в ЕОМ, АС, комп`ютерній мережі чи на носії. При цьому знищенням слід вважати не лише ліквідацію файла, каталогу тощо, у вигляді яких існувала інформація, а й приведення певної інформації у такий стан, який виключає можливість її використання, оскільки у цьому випадку результатом також є зникнення початкової інформації.

З матеріалів справи вбачається, і це підтверджується показаннями самого свідка ОСОБА_11 , що останній не виготовляв паперову форму картки профілактичних оглядів форми №063/о відносно ОСОБА_7 , так само не виготовляв і електронну форму цієї карти. Він з використанням свого коду доступу, будучи уповноваженою на це особою, ввійшов до «Електронної системи охорони здоров`я» («HELSI»), де у відповідні розділи електронної декларації пацієнта ОСОБА_7 вніс недостовірні дані про проходження цією особою вакцинування 18.09.2021 від коронавірусної інфекції. При цьому свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні не зміг згадати, хто просив його внести недостовірну інформацію до «Електронної системи охорони здоров`я» («HELSI»), в матеріалах службової перевірки він подав рапорт, де вказав, що це його просила зробити обвинувачена ОСОБА_9 .

З показань свідка ОСОБА_12 встановлено, що після того, як до неї на прийом прийшла обвинувачена ОСОБА_7 21.09.2021, вона з використанням даних, що містилися в «Електронній системі охорони здоров`я», не знаючи, що до цієї системи внесено дані про вакцинування ОСОБА_7 без проведення вакцинування, виготовила електронний документ карту форми №063/о, в якій було зазначено про проведення цій обвинуваченій вакцинування від короновірусної інфекції лікарем ОСОБА_11 18.09.2021, підписала її особистим підписом, завірила печаткою лікаря та лікувального закладу і передала цій обвинуваченій.

Таким чином, обвинувачена ОСОБА_7 , якщо і вчинила підбурення, то у вчиненні злочину, передбаченого ст. 362 ч.1 КК України, але не злочину, передбаченого ст. 358 ч.1 КК України.

Сам факт наявності кримінального провадження № 12021175570000485 від 11.12.2021 відносно ОСОБА_11 за ст. 358 ч.1 КК України та ухвали Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 08 грудня 2021 року про звільнення ОСОБА_11 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 ч.1 КК України у зв`язку з дійовим каяттям на підставі ст. 45 КК України не вказують на правильність такої кваліфікації дій останнього і не мають приюдиційного значення для кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_9 .

Суть викладеного кримінального правопорушення в обвинувальному акті відповідає диспозиції ст. 362 ч.1 КК України. Вихід за межі цього обвинувачення, в тому числі і шляхом зміни судом меж обвинувачення за даних обставин є неприпустимим.

Таким чином, дії обвинуваченої ОСОБА_9 підлягають перекваліфікації з ч. 4 ст. 27, ч.1 ст. 358 КК України (проступок) на ч. 4 ст. 27, ч.1 ст. 362 КК України (нетяжкий злочин).

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 337, 339 КПК України прокурор під час судового розгляду обвинувачення не змінював, додаткове обвинувачення не висував.

Разом з тим суд зазначає, що склади злочинів, передбачених ч.1 ст. 358 КК України та ч.1 ст. 362 КК України не є спорідненими, мають різний об`єкт, кардинально різну об`єктивну сторону, тому залишення попередньої кваліфікації та призначення покарання за злочин, не виходячи за межі пред`явленого звинувачення, буде наслідком нехтування судом фундаментальними засадами кримінального провадження.

За даних обставин залишити попередню кваліфікацію і призначати покарання обвинуваченій в межах висунутого обвинувачення немає правових підстав.

З огляду на викладені норми КПК України, суд не наділений процесуальними повноваженнями виходити за межі пред`явленого обвинувачення, збільшувати його об`єм, перекваліфіковувати дії обвинуваченого на більш тяжкі кримінальні правопорушення, а тому обвинувачена ОСОБА_7 підлягає виправданню за ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, так як недоведено, що нею вчинено кримінальне правопорушення, в якому вона обвинувачується.

Згідно обвинувального акту обвинувачена ОСОБА_7 , крім цього, обвинувачується також у тому, що розуміючи неминучість обов`язкових профілактичних щеплень від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 працівників закладів охорони здоров`я, в той же час не бажаючи їх здійснювати з мотивів недовіри до вакцин (прихильниця «антивакцинаторів»), 18.09.2021 приблизно о 10 год разом зі своїм чоловіком ОСОБА_10 , який перебував у дружніх стосунках з лікарем загальної практики - сімейним лікарем амбулаторії№3 ОСОБА_11 , звернулися до останнього з проханням внести відносно ОСОБА_7 дані про проведення повного курсу вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 до «Електронної системи охорони здоров`я» без проведення фактичних щеплень, на що ОСОБА_11 погодився.

Перебуваючи в кабінеті №3 амбулаторії №3 КП «КНП ЛМЦ ПМСД», що за адресою: м. Лубни, вул. Монастирська, 78, ОСОБА_7 , реалізуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно та протиправно, умовлянням схилила ОСОБА_11 внести відносно неї дані про проведення першої дози вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 до «Електронної системи охорони здоров`я» без проведення фактичного щеплення. ОСОБА_11 за допомогою системи «Helsi» під своїм логіном зайшов до «Електронної системи охорони здоров`я» та вніс до Є-декларації ОСОБА_7 дані про проведення профілактичного щеплення - вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та посвідчив своїм електронним кваліфікованим підписом.

Після чого, 21.09.2021, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибула до приміщення КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради», що розташоване в м. Полтава, вул. Миколи Дмитрієва, 6 та надала копію Карти профілактичних щеплень Ф 063/о на ім`я ОСОБА_7 , до якої внесено неправдиві дані про проведення профілактичного щеплення - вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з метою уникнення відсторонення від виконання посадових обов`язків та отримання доплат у розмірі до 300 відсотків заробітної плати.

В подальшому про факт непроведення фактичного щеплення та внесення недостовірних даних відносно ОСОБА_7 про проведення першої дози вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 до «Електронної системи охорони здоров`я» стала відома керівництву станції швидкої медичної допомоги екстреної меддопомоги у №3 (м. Лубни) КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради» і ОСОБА_7 з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення, безпідставного заволодіння бюджетними коштами в виді доплат у розмірі до 300 відсотків заробітної плати до кінця, а саме внесення недостовірних даних відносно неї про проведення другої дози вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 до «Електронної системи охорони здоров`я».

Такі дії обвинуваченої ОСОБА_7 кваліфіковані за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України, як незакінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

На переконання суду, в судовому засіданні прокурором не надано доказів винуватості ОСОБА_7 у вчиненні цього злочину.

Так, крім показань свідків та письмових доказів, які суд поклав в основу обвинувачення ОСОБА_7 за ст. 358 ч.4 КК України, прокурором на підтвердження винуватості останньої у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.1 ст. 190 КК України також надано:

- договори про доступ до онлайн сервісів № 15.02.2021/6 від 17.02.2021, кваліфікований сертифікат відкритого ключа /т.1, а.с.119-143/, що надають право відповідальним працівникам КП «КНП ЛМЦП МСД» користуватися сервісами інформаційно-телекомунікаційної системи «Helsi»;

- документи, щодо прийому, видачі, здачі, утилізації вакцини від COVID-19, торгової марки «КОМІРНАТІ» серії FD0350 термін дії якої завершився 19.09.2021, що використовувався в амбулаторії № 3 КП «КНП ЛМЦП МСД» 18.09.2021 /т.1, а.с.144-162, 245- т.2, а.с.1-10/;

- розгорнуті розрахункові листи по заробітній платі ОСОБА_7 за вересень, жовтень та листопад 2021 року/ т. 1, а.с.167-169/;

- довідку про розрахунок додаткових виплат до заробітної плати у зв`язку з роботою з людьми хворих на гостру респіраторну хворобу COVID-19 ( за період з вересня листопад 2021року) на ОСОБА_7 / т. 1 а.с.170/;

- наказ № 262-кз від 08.10.2021 про виплату доплат за підписом в.о. директора ОСОБА_28 / т.1, а.с.171-172/;

- наказ № 287-кз від 15.11.2021 про виплату доплат за підписом в.о. директора ОСОБА_28 / т.1, а.с.173/;

- довідку про заробітну плату ОСОБА_7 з січня по жовтень 2021 року / т.2, а.с. 15/;

- наказ про прийняття на роботу № 3-к від 02.01.2013 / т.2, а.с.16-17/;

- договір про внесення змін до договору № 2111-Е520-Р000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, з додатками / т.2, а.с. 21-80/;

- крім того, у справі допитано свідки : ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , які надали пояснення з приводу проведеної службової перевірки дій лікаря ОСОБА_11 щодо внесення ним відомостей до «Електронної системи охорони здоров`я» без проведення фактичного щеплення обвинуваченої ОСОБА_7 , дій щодо анулювання цього внесення.

Злочин, передбаченийст. 190 КК України, який інкримінується обвинуваченій, є злочином проти власності. Відповідальність за вчинення цих злочинів передбачено нормами Розділу 6 Особливої частиниКримінального кодексу України. Предметом даного злочину є чуже майно, тобто речі матеріального світу, що можуть бути об`єктами цивільно-правових відносин власності і які не належать винному на підставі права власності.

Ознакою складу шахрайства є спосіб вчинення злочину, тобто спосіб, за допомогою якого майно переходить із законного фактичного володіння однієї особи до фактичного незаконного володіння іншої особи, яка не має права на відповідний об`єкт.

При шахрайстві волевиявлення потерпілого фальсифікується, потерпілий в цьому випадку діє під впливом обману, який є інструментом впливу на волю і свідомість потерпілого. Шахрайство є таким впливом на поведінку особи, яка відає майном, який вводить цю особу в оману щодо уявлень про факти дійсності і обумовлює зовні добровільну передачу майна винному. Обов`язковою ознакою шахрайства є добровільність передачі майна чи права на нього, тобто між діями або бездіяльністю винного і помилкою потерпілого, що визначив передачу майна, має бути причинний зв`язок.

Під час вчинення шахрайства існує виключно корисливий мотив, як спонукання особи до заволодіння чужим майном або придбання права на майно. Зазначений мотив може бути сформований на підставі різного роду потреб особи. У складі шахрайства мета не передбачена у диспозиції ст. 190 КК України, однак заволодіння чужим майном або придбання права на майно слід розглядати як з точки зору об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, так і суб`єктивної. Тому заволодіння походить з контексту нормативного припису та, відповідно, його слід розглядати як і мету вчинення шахрайства, тобто в межах розгляду даного кримінального провадженя прокурор повинен був довести, що обвинувачена ОСОБА_7 використала підроблений документ, саме з метою отримання доплат у розмірі 300 відсотків заробітної плати.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 , пояснюючи причину, по якій вона подала карту Ф063/о до КП «Полтавський обласний центр екстреної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради» вказала, що це була вимога роботодавця, так як за місцем роботи вимагали проходження вакцинування усих медичних працівників.

В своїх поясненнях вона не говорила, що цю довідку вона подає, бо хоче отримувати доплати у розмірі 300 відсотів заробітної плати.

Про цю обставину не повідомляли і допитані в судовому засіданні свідки.

Жоден наданий прокурором в судовому засіданні доказ не вказує на наявність в обвинуваченої ОСОБА_7 корисливого умислу на заволодіння шахрайським шляхом доплатою в розмірі 300 відсотків зарплати.

Навпаки, в судовому засіданні встановлено, що вказана доплата нараховувалася всім медичним працівникам, які з тих чи інших причин контактували із пацієнтами, хворими на гостру респіраторну хворобу COVID-19, це підтверджується показанями головного лікаря КП «КНП ЛМЦП МСД» ОСОБА_18 , заступника директора з економічних питань КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради» ОСОБА_27 , головного лікаря станції ЕМД№3 КП «Полтавський обласний центр КМД та МК ПОР» ОСОБА_15 та показаннями самої обвинуваченої ОСОБА_7 , яка вказала, що вона, не будучи вакцинованою, отримувала увесь час доплату в розмірі 300 відсотків, так як контактувала із COVID-19 хворими пацієнтами.

Згідно п. 1 Постанови КМУ № 246 від 23 березня 2020 р «Деякі питання оплати праці медичних та інших працівників, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», встановлено, що на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахі, епідемій та пандемій гострої гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, визначений Кабінетом Міністрів України в акті про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України короно вірусної хвороби, до завершення здійснення зазначених заходів встановлюється додаткова доплата у розмірі 300 відсотків заробітної плати (посадового окладу (зпідвищенням) з урахуванням передбачених законодавством обов`язкових доплат та надбавок:

- медичним та іншим працівникам центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, які задіяні до реагування на випадки короновірусної хвороби COVID-19, та уклали договір про медичне обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення за відповідним переліком та обсягом медичних послуг з Національною службою здоров`я.

(Абзац третій п.1 зі змінами, внесеними згідно з Постановами КМУ № 331 від 24.04.2020 застосовується з 01 квітня 2020 та діє у період карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та протягом 30 календарних днів після його відміни.

Вказаний нормативно-правовий акт не зобов`язує медичних працівників пройти обов`язкову вакцинацію і не пов`язує можливість отримання медичним працівником доплати у розмірі 300 відсотків до зарплати саме з наявністю такої вакцинації, а визначає єдиний механізм для такої виплати, це виконання роботи, пов`язаної із контактуванням з особами, хворими на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, версія сторони обвинувачення про те, що обвинувачена ОСОБА_7 використала підробний документ саме з метою шахрайського заволодіння коштами у вигляді доплат до зарплати в розмірі 300 відсотків є надуманою і не підтверджується ні письмовими доказами, ні показаннями свідків, ні показаннями самої обвинуваченої.

Це підтверджується довідкою про заробітну плату за січень-грудень 2021 року, з якої вбачається, що додаткові виплати обвинувачена ОСОБА_7 отримувала кожного місяця, хоч і була непровакцинована.

Розгорнутий розрахунковий лист по заробітній платі ОСОБА_7 за вересень-листопад 2021 року також вказує, що обвинувачена отримувала доплату за робору зі хворими на Ковід пацієнтами, хоч і була викрита у використанні підробного документу, що підтверджує встановлені в судовому засіданні обставини в частині того, що саме по собі вакцинування не давало право на отримання виплат, замах на заволодіння якими інкримінується ОСОБА_7 .

Про відсутність корисливого мотиву в обвинуваченої свідчить і той факт, що остання в колективі позиціонувала себе як прихильниця «антивакцинаторів», а тому використаня нею підробного документу про вакцинацію, з урахуванням того, що вона, будучи невакцинованою, отримувала доплати, суд розцінює як бажання зберегти роботу, а не як бажання безпідставно заволодіти коштами державного бюджету.

За змістом ч. 3ст. 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Положеннямист. 17 КПКвизначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її винуватість не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватості особи поза розумним сумнівом.

Згідно з вимогамист. 91 КПКдоказуванню у кримінальному провадженні підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого увчиненні кримінального правопорушення.

Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та в установленихКПКвипадках на потерпілого.

Обвинувальний вирок може бути постановлено судом лише в тому випадку, коли винуватість обвинуваченої особи доведено поза розумним сумнівом.

Тобто дотримуючись засади змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбаченийст. 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна та безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, асаме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, що є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинено і обвинувачений є винним у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Суд констатує, що жоден доказ, наданий прокурором, не вказує на наявність в обвинуваченої ОСОБА_7 корисливого мотиву, і що вона мала на меті таким чином отримати саме надбавку до зарплати в розмірі 300 відсотків, що виключає в її діях склад злочину, передбачений ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 190 КК України, а тому вона повинна бути визнана невинуватою у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Суд зазначає, що отримання вказаної надбавки обвинуваченою можливе було б виключно у випадку, якщо б обвинувачена ОСОБА_7 виконувала свої трудові обов`язки, вказана надбавка входить до структури заробітної плати, і виплачується, якщо при виконанні трудових обов`язків обвинувачена контактувала з особами, хворими на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2. Таким чином, ця надбавка виплачувалася б за виконану роботу в певних умовах, а тому дії обвинуваченої за таких умов неможливо розцінювати як такі, що містять ознаки злочину, передбаченого ст. 190 ч.1 КК України.

Призначення покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_7 , суд враховує тяжкість вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченої та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Відповідно достатті 66 КК Україниобставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої суд визнає перше притягнення до кримінальної відповідальності.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_7 , передбаченіст.67 КК України, суд по справі не вбачає.

Беручи до уваги викладене вище, те, що обвинувачена ОСОБА_7 вчинила кримінальний проступок, дані про особу обвинуваченої, її матеріальний стан, суд вважає, що її виправлення можливе лише при призначенні обвинуваченій покарання у виді штрафу.

Питання про речові докази вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 176-179, 369 - 371, 373 - 376, 394, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_7 визнати невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України та виправдати у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення.

ОСОБА_7 визнати невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 15, ч.1 ст. 190 КК України та виправдати у зв`язку з недоведеністю наявності в діянні обвинуваченої складу кримінального правопорушення.

ОСОБА_7 визнати винною у вчинення злочину, передбаченого ст. 358 ч.4 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Речові докази, а саме зошит ведення вакцинованих осіб амбулаторії ЗПСМ № 3 КП "КНП ЛМЦПМСД» за 2021 рік повернути КП "Комунальне некомерційне підприємство Лубенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" (адреса: м. Лубни, вулиця Льва Толстого, 18А Полтавської області).

Згідно зі ст. 376 ч. 6 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору, іншим учасникам судового провадження копію вироку суду надіслати не пізніше 27.12.2023.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Повний текст вироку виготовлено 26.12.2023.

Головуючий