Рішення

від 19.12.2023 по справі 638/8153/20

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/8153/20

Провадження № 2/638/435/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2023 Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді: Хайкіна В.М.,

за участю секретаря судового засідання: Черкашиної Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» про захист прав споживачів, стягнення несплаченої частки страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», в якій просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача суму несплаченого страхового відшкодування в розмірі 379596,10 грн. та пеню за затримку платежу в розмірі 11084,20 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що 12.03.2019 року між АТ СК «АРКС» (попередня назва СК «АХА» Страхування») та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу «Все включено №65270а9ха, за яким було застраховано належний ОСОБА_1 на праві власності транспортний засіб Mercedes-benz, д.н.з НОМЕР_1 . Страхова вартість авто та страхова сума на момент підписання договору страхування згідно умов договору склала 1270000,00 грн.

22.06.2019 р. під час дії договору страхування з вказаним вище авто сталася страхова подія, внаслідок якої страховиком визнано, що авто повністю знищено і не підлягає відновленню. Страховик сплатив страхувальнику кошти згідно розрахунку страхового акту в сумі 592171,38 грн. Розрахунок страховика викладений в розрахунку до страхового акту та підтверджений листом страховика від 30.07.2019 року і є наступним: 890403.90 грн. 267000,00 грн.- 24882,52 грн. 6350,00 грн.= 592171,38 грн., з яких: 890403.90 грн. це дійсна вартість авто згідно довідки експерта-товарознавця №278/19; 267000,00 грн.- вартість залишків авто, вказана в висновку онлайн-аукціону (зобов`язуючої пропозиції дод.5); 24882,52 грн. знецінення авто за період страхування; 6350,00 грн. франшиза за договором.

Позивач погоджується з розрахунком страховика в розрахунку до страхового акту, за виключенням суми «дійсної вартості», розрахованої в довідці експерта-товарознавця №278/19 від 29.07.2019 р. на замовлення страховика. Завдяки такому розрахунку позивачу було не доплачено суму 379596,10 грн. (1270000,00 грн. - 890403.90 грн.) Вказана довідка не є товарознавчим дослідженням, а є лише довідкою та думкою спеціаліста, який її склав. Позивач вважає довідку №278/19 від 29.07.2019 року неналежним доказом і таким, що не може бути використаний в розрахунках страхового відшкодування. Не погодившись з розрахунком страховика стосовно дійсною вартості авто, вважаючи її умисно заниженою, позивач для підтвердження вказаної в договорі страхування страхової суми та встановлення реальної вартості авто звернувся до інституту ім. проф. Бокаріуса та згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження №16819 від 19.08.2019 року вартість авто Mercedes-benz, д.н.з НОМЕР_1 , складає 1321517,17 грн. Ця сума підтверджує вказану в договорі страхування суму вартості авто (1270000,00 грн.) навіть у процентному відношенні її перебільшує на 4%. А сума вартості авто, розрахована страховиком, не співпадає зі страховою сумою та менша її на 30%.

Як зазначено позивачем, саме страховиком визначено страхову суму в розмірі 1270000,00 грн. в договорі страхування. Навіть в своїй офіційній страховій пропозиції на страхування страховик пропонував позивачу застрахувати авто на 1350000,00 грн., тобто, ще на більшу суму ніж в договорі страхування, після перемовин позивач погодився на страхову суму 1270000,00 грн. Запропонована сума 1350000,00 грн. майже співпадає з сумою 1321517,17 грн. розрахованою в висновку експертного автотоварознавчого дослідження №16819 від 19.08.2019 року. Тому, позивач вважає саме таку суму, вказану в договорі страхування, дійсною сумою вартості авто та саме ця сума повинна бути вказана в розрахунку страхового відшкодування, а не умисно занижена страховиком сума. При визначенні суми страхового відшкодування страховик порушив умови п.23 договору страхування, де зазначено, що страхова сума встановлюється в розмірі дійсної вартості ТЗ на дату укладання договору.

Також, позивачем зазначено, що згідно умов договору страхування вказана в договорі страхова сума 1270000,00 грн. є дійсною вартістю транспортного засобу і страховик не мав права використовувати будь-яку іншу суму для визначення дійсної вартості транспортного засобу при розрахунку страхового відшкодування. Позивач неодноразово звертався до страховика з проханням доплатити кошти, в тому числі 06.03.2020 р., але страховик відмовив у виплаті, в зв`язку з цим позивач вимушений звернутись до суду з цим позовом.

Позивачем також зазначено, що відповідно до ст.33.1. договору страхування страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені в розмірі 0,01 % від суми несвоєчасно виплаченого страхового відшкодування за кожний робочий день прострочення страхового відшкодування. Заява про виплату страхового відшкодування з напрямком платежу була надана страховику 31.07.2019 року, пунктом 29.3 договору страховик повинен скласти страховий акт протягом 10 робочих днів, починаючи з моменту отримання заяви про подію та на виплату та інших документів та/або інформації згідно з розділами 26 і 28 договору. 15.08.2019 р. страховик прийняв рішення та сплатив частково страхове відшкодування, несплаченою залишилась сума 379596,10 грн. (1270000,00 грн. - 890403,90 грн.), платіж затримано з 16.08.2019 р. по 04.06.2020 р. на 292 дні (379596,10 грн. * 292 дні * 0,01 % = 11084,20 грн.), тобто, пеня за затримку платежу в сумі 379596,10 грн. в строк 292 дні складає 11084,20 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на його користь.

Відповідач АТ СК «АРКС» скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та його представником подано до суду відзив, в якому в задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.

В обгрунтування заперечень проти заявлених позовних вимог посилається на те, що 24.06.2019 р. до контакт-центру АТ «СК «АРКС» звернувся позивач ОСОБА_1 та повідомив, що 22.06.2019 року о 23-15 год. за адресою: м. Харків, вул. Вальтера, 19а, він, керуючи транспортним засобом - автомобілем Mercedes-benz, д.н.з. НОМЕР_1 , уникаючи зіткнення з собакою, скоїв наїзд на стовп, внаслідок чого було пошкоджено вищезазначений транспортний засіб. Між АТ СК «АХА Страхування» (в подальшому - АТ «СК «АРКС») та ОСОБА_1 12.03.2019 р. було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №65270а9ха та застраховано майнові інтереси страхувальника пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом, а саме: транспортним засобом Mercedes-benz S 63 AMG, д.н.з НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 . Страхова сума на момент підписання договору страхування склала 1270000,00 грн. Страховою компанією з метою визначення вартості відновлювального ремонту ТЗ було отримано ремонтне замовлення №68748 09.07.2019 року, видане ТОВ «АДСоллі Плюс», відповідно до якого вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ марки Mercedes-benz S 63 AMG, д.н.з НОМЕР_1 , становить 1252891,26 грн., оскільки вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ перевищує 70 % страхової суми за договором, то має місце повна загибель ТЗ. На підставі п. 29.25 договору, яким передбачено, якщо при настанні страхового випадку за ризиком «Викрадення» або при повній загибелі ТЗ виявиться, що страхова сума на дату укладення договору більша ніж дійсна вартість ТЗ на дату укладення договору, то страхове відшкодування виплачується в межах дійсної вартості згідно з умовами цього договору, а саме: при розрахунку страхового відшкодування згідно з п. 29.5, 29.8 або 29.9. договору замість страхової суми встановленої для відповідного періоду дії договору, застосовується дійсна вартість ТЗ на дату укладення договору. АТ «СК «АРКС» звернулось до судового експерта Коваль І.М. для надання відповіді на питання, якою може бути ринкова вартість автомобіля Mercedes-benz S 63 AMG, д.н.з НОМЕР_1 . Згідно довідки експерта-автотоварознавця №278/19 від 29.07.2019 р. судового експерта Коваль І.М. ринкова вартість автомобіля Mercedes-benz S 63 AMG, д.н.з НОМЕР_1 , становить 890403,90 грн. Страховою компанією було визнано заявлений позивачем випадок страховим випадком та виплачено страхове відшкодування в розмірі сумі 592171,38 грн., що не заперечується позивачем. Дії страхової компанії повністю відповідають умовам укладеного між сторонами договору страхування. Таким чином, вимоги позивача про стягнення страхового відшкодування в розмірі 379596,10 грн., розрахованого позивачем, виходячи із застосування страхової суми, а не дійсної вартості ТЗ, не підлягають задоволенню. Наданий відповідачем висновок судового експерта Коваль І.М. №446/20 від 11 листопада 2020 р., складений на замовлення АТ «СК «АРКС», яким визначено, що ринкова вартість ТЗ Mercedes-benz S 63 AMG, д.н.з. НОМЕР_1 , станом на дату укладення договору страхування 12.03.2019 р. становить 840667,56 грн., який підтверджує правомірність розрахунку страховика, є належним та допустимим доказом, судовий експерт попереджений про кримінальну відповідальність, у висновку зазначено, що він складений для надання до суду саме по цій справі.

Також, представником відповідача зазначено, що позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 11084,00 грн. відповідач не визнає, бо граничний строк виплати страхового відшкодування щодо заявленого випадку становить 02.09.2019 р., тобто 20 робочий день після отримання заяви позивача на виплату страхового відшкодування. 16.08.2019 р. позивачу було виплачено страхове відшкодування своєчасно та в повному обсязі ще до закінчення цього строку, у зв`язку з чим підстави для нарахування пені відсутні та вимоги про її стягнення задоволенню не підлягають.

Представником відповідача подано до суду письмову промову у судових дебатах, в якій на підставі вже наведеного в відзиві обгрунтування, просить в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

В судове засіданні позивач не з`явився, надав до суду заяву про проведення розгляду справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, участь в судовому засіданні в режимі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не приймав, в наданому до суду клопотанні зазначив, що з метою процесуальної економії просить провести судове засідання по справі без його участі, за умови відсутності у справі нових заяв, клопотань чи доказів зі сторони позивача, окрім клопотання позивача про проведення судового засідання без його участі.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.06.2020 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 19.10.2020 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 08.12.2020 року здійснено перехід від розгляду цивільної справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження та продовжено розгляд справи зі стадії підготовчого засідання, призначено підготовче судове засідання у справі.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 08.12.2020 р. у задоволенні клопотання представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» - Марунько Л. О. про передачу цивільної справи №638/8153/20 за підсудністю до Подільського районного суду м. Києва відмовлено.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.02.2021 року клопотання представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» - адвоката Шишлова О. Є. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, постановлено провести судове засідання у справі, призначене на 21 квітня 2021 року о 14 год. 00 хв. в режимі відеоконференції, доручено КиєвоСвятошинському районному суду Київської області забезпечити проведення відеоконференції за участі представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» у розгляді цивільної справи №638/8153/20.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.10.2021 року клопотання представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» - адвоката Шишлова О. Є. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, постановлено провести судове засідання у справі, призначене на 26 січня 2022 року о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції, доручено КиєвоСвятошинському районному суду Київської області забезпечити проведення відеоконференції за участі представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» у розгляді цивільної справи №638/8153/20.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 вересня 2023 року в задоволенні клопотання представника відповідача приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» - адвоката Шишлова О.Є. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по цій цивільній справі відмовлено.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 05вересня 2023року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 06листопада 2023року клопотання представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» адвоката Шишлова Олександра про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку «ЕаsyCon» задоволено, судове засідання по справі, призначене на 16 листопада 2023 року об 14 год. 30 хв., постановлено провести в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку «ЕаsyCon» (vkz.court.gov.ua) за участю представника відповідача АТ «СК «АРКС» адвоката Шишлова Олександра, забезпечивши його участь у судовому засіданні по справі в режимі відеоконференції.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2023 року клопотання представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» адвоката Шишлова Олександра про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку «ЕаsyCon» задоволено, судове засідання по справі, призначене на 19 грудня 2023 року об 10 год. 00 хв., постановлено провести в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку «ЕаsyCon» (vkz.court.gov.ua) за участю представника відповідача АТ «СК «АРКС» адвоката Шишлова Олександра, забезпечивши його участь у судовому засіданні по справі в режимі відеоконференції.

Суд, дослідивши доводи, викладені у письмових заявах по суті справи, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши надані докази, в сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За вимогами ст. ст. 12, 81, 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Судом встановлено, що 12.03.2019 року між АТ СК «АХА Страхування» Харківська регіональна дирекція Харківський ФАП №2, як страховиком, та ОСОБА_1 , як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №65270а9ха (надалі за текстом договір страхування), предметом за яким є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом, а саме: транспортним засобом Mercedes-benz S 63 AMG, д.н.з НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .

Подальша назва АТ СК «АХА Страхування» стала АТ СК «АРКС».

Як зазначено в п. 7 договору страхування власником транспортного засобу Mercedes-benz S 63 AMG, д.н.з НОМЕР_1 , є позивач ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Відповідно до пункту 11. умов договору страхування страхова сума на момент підписання договору страхування згідно умов договору склала 1270000,00 грн.

Відповідно до пункту 24. (визначення основних понять та термінів) договору страхування:

- страхова сума це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування за договором зобов`язаний провести виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку. Страхова сума встановлюється в розмірі дійсної вартості ТЗ на дату укладення договору (оформлення електронної версії сертифікату або на дату укладення додаткової угоди про зміну страхової суми за умови, що така додаткова угода набрала чинності до дати настання страхового випадку;

- дійсна (страхова) вартість майна вартість майна в місці його перебування на момент (у день) укладення договору (оформлення сертифікату), визначена відповідно до умов договору;

- дійсною ринковою вартістю ТЗ є ринкова вартість вартість, за яку можливо відчуження ТЗ на ринку подібного майна на дату оцінку за угодою, укладеною між покупцем та продавцем після проведення відповідного маркетингу за умови що кожна із сторін діяла із знанням справи розсудливо і без примусу.

Пунктом 25.1. договору страхування передбачено, що за умовами цього договору страховик бере на себе зобов`язання компенсувати страхувальнику прямі збитки які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені в п. 25.2. цього договору, які містять ознаки ймовірності та випадковості, а також зобов`язується компенсувати понесені страхувальником додаткові витрати згідно п. 34.1 та п.34.2 договору в результаті настання страхового випадку.

22.06.2019 року о 23-15 год. за адресою: м. Харків, вул. Вальтера, 19а, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом - автомобілем Mercedes-benz, д.н.з. НОМЕР_1 , уникаючи зіткнення з собакою, скоїв наїзд на стовп, внаслідок чого було пошкоджено вищезазначений транспортний засіб.

Відповідно до п. 9. договору страхування до страхових ризиків за цим договором належать: викрадення, збитки внаслідок дорожньо транспортної пригоди (ДТП), збитки внаслідок інших дій.

Відповідно до п. 25.2.2. договору страхування поняття страховий ризик «збитки внаслідок ДТП», визначається як будь-яке пошкодження або знищення ТЗ його окремих складових частин, додаткового обладнання та/або комплектуючих елементів ТЗ внаслідок ДТП.

Пунктом 19. договору страхування визначено строк дії договору: дата початку дії договору 13 березня 2019 р., дата закінчення дії договору 12 березня 2020 р.

Згідно зі статтею 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктом 1 частини 1 статті 988 ЦК України передбачено, що страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Частинам 1-4статті 16Закону України«Про страхування» визначено,що договірстрахування -це письмоваугода міжстрахувальником істраховиком,згідно зякою страховикбере насебе зобов`язанняу разінастання страховоговипадку здійснитистрахову виплатустрахувальнику абоіншій особі,визначеній удоговорі страхуваннястрахувальником,на користьякої укладенодоговір страхування(податидопомогу,виконати послугутощо),а страхувальникзобов`язується сплачуватистрахові платежіу визначеністроки тавиконувати іншіумови договору. Страховики, які здійснюють страхування життя, зобов`язані вести персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування життя впорядку та на умовах, визначених Уповноваженим органом.

Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

Договір страхуванняповинен містити: назвудокумента; назвута адресустраховика; прізвище,ім`я,по батьковіабо назвустрахувальника тазастрахованої особи,їх адресита датинародження; прізвище,ім`я,по батькові,дату народженняабо назвувигодонабувача тайого адресу; зазначенняпредмета договорустрахування; розмірстрахової сумиза договоромстрахування іншим,ніж договірстрахування життя; розмірстрахової сумита (або)розміри страховихвиплат задоговором страхуванняжиття; перелікстрахових випадків; розміристрахових внесків(платежів,премій)і строкиїх сплати; страховийтариф (страховийтариф невизначається длястрахових випадків,для якихне встановлюєтьсястрахова сума); строкдії договору; порядокзміни іприпинення діїдоговору; умовиздійснення страховоївиплати; причинивідмови устраховій виплаті; правата обов`язкисторін івідповідальність заневиконання абоненалежне виконанняумов договору; іншіумови зазгодою сторін; підписи сторін.

Уповноважений орган має право встановлювати додаткові вимоги до договорів страхування життя та договорів страхування майна фізичних осіб.

Страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхова виплата - це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством (частини перша, друга й четверта статті 9 Закону України «Про страхування»).

При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування або законом (частина п`ятнадцята статті 9 Закону України «Про страхування»).

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування (частини шістнадцята та сімнадцята статті 9 Закону України «Про страхування»).

Відповідно доч.1ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Під час укладення договору страхування №65270а9ха від 12.03.2019 року, сторонами договору за взаємною згодою був визначений перелік прав та обов`язків страховика та страхувальника, предмет договору, основні поняття та терміни, використані в договорі, страхову суму, порядок та умови виплати страхового відшкодування, підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, строк дії договору, відповідальність сторін, та інші умови, які є обов`язковими для даного виду договорів, передбачені діючим законодавством України, та які визначено за згодою сторін, наприкінці якого сторони договору страхування проставили свої підписи, що свідчить про згоду з умовами в ньому викладеними.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Пунктами 2, 3 частини 1 статті 988 ЦК України передбачено, що страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком (стаття 990 ЦК України).

Частиною 1 статті 25 Закону України «Про страхування» визначено порядок і умови здійснення страхових виплат та страхового відшкодування, в якій закріплено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводяться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, визначеній страховиком.

Як зазначено сторонами, 24.06.2019 р. до контакт-центру АТ «СК «АРКС» звернувся позивач ОСОБА_1 з повідомленням, що 22.06.2019 року о 23-15 год. за адресою: м. Харків, вул. Вальтера, 19а, керуючи транспортним засобом - автомобілем Mercedes-benz, д.н.з НОМЕР_1 , уникаючи зіткнення з собакою, скоїв наїзд на стовп, внаслідок чого було пошкоджено транспортний засіб.

Відповідно до положень п. 28.2. договору страхування розмір завданих збитків визначається страховиком з урахуванням дефектної відомості, автотоварознавчої. автотехнічної, транспортно-трасологічної експертизи/експертного дослідження, акту огляду ТЗ, висновку спеціаліста страховика, сертифікату аварійного комісара, документа, складеного компетентним органом про обставини, час, місце події із зазначенням знищеного, пошкодженого або викраденого об`єкта страхування чи його частини, документа, що містить розрахунок розміру витрат на компенсацію скоєних збитків ( в т.ч. але не виключно висновок спеціаліста страховика, сертифікат аварійного комісара, кошторис, калькуляція СТО, автотоварознавча експертиза тощо.

Згідно п. 29.12. договору страхування при пошкодженні ТЗ внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складення кошторису вартості пошкодження ТЗ (кошторису збитків), в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні. Без урахування експлуатаційного зносу, а також вартість ремонтних робіт. Кошторис збитків складається страховиком виходячи з відновлення пошкодженого транспортного засобу на базі СТО з урахуванням рахунків з СТО (згідно з умовами п. 29.13. договору), а за рішенням страховика також з урахуванням документів, визначених в п. 28.2. договору. Розмір збитків може визначатися на підставі автотоварознавчої експертизи/експертного дослідження/оцінки оцінювача або безпосередньо страховиком чи уповноваженою ним особою (в т.ч. але не виключно, експертом, аварійним комісаром, оцінювачем, спеціалістом страховика), Вартість частин деталей та оздоблення береться в розрахунок кошторису збитків, за умови що вони шляхом ремонту не можуть бути приведені в стан, придатний для подальшого використання або витрати на такий ремонт перевищують витрати по їх заміні на нові. При настання страхових випадків за межами України та необхідності здійснення ремонту на місці страхового випадку, - трудовитрати на відновлення та вартість матеріалів (лакофарбові матеріали, витратні матеріли, тощо) відшкодовуються виходячи з розцінок, що діють в Україні. Зміна кваліфікації стану запасних частин та вузлів застрахованого ТЗ та, відповідно, зміна кваліфікації ремонтного впливу з метою відновлення ТЗ (ремонт або заміна), яку було встановлено під час огляду застрахованого ТЗ страховиком або уповноваженою ним особою, можливо виключно за письмовим погодженням зі страховиком.

Пунктом 29.13. договору страхування встановлено, що при пошкодженні ТЗ розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених в кошторисі збитків, за вирахуванням встановленої в розділі 10 договору франшизи по відповідному ризику. При цьому, розмір збитків визначається з урахуванням наведених нижче і зазначених у розділі 15 договору умов.

Згідно п. 15. договору страхування сторони визначили умови виплати страхового відшкодування «На базі авторизованої СТО за вибором страховика».

У відповідності до п. 29.13.3. договору страхування «На базі авторизованої СТО за вибором страховика» - при розрахунку розміру страхового відшкодування в кошторис збитків включається вартість запасних частин, деталей, матеріалів та ремонтних робіт, що визначається виключно виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі авторизованої СТО за вибором страховика. Страховик гарантує якість ремонту на вибраній ним СТО, а саме: зобов`язується за обгрунтованими претензіями страхувальника відшкодувати витрати, пов`язані з усуненням дефектів внаслідок неякісного ремонту здійсненого в межах суми виплаченого страхового відшкодування.

Керуючись положеннями укладеного договору страхування в частині порядку визначення вартості відновлювального ремонту страховиком було вжито заходи для встановлення розміру заподіяної страхувальнику шкоди та рекомендовано авторизовану станцію технічного обслуговування марки застрахованого ТЗ (авторизовану СТО) ТОВ «АДСоллі Плюс».

Відповідно до ремонтного замовлення №68748 09.07.2019 року, виданого ТОВ «АДСоллі Плюс» вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ марки Mercedes-benz S 63 AMG, д.н.з НОМЕР_1 , становить 1252891,26 грн.

Умовами п. 24. договору страхування визначено, що повна загибель ТЗ - випадок, коли вартість відновлення пошкодженого ТЗ перевищує:

-70% страхової суми за договором, якщо страхова сума дорівнює дійсній вартості ТЗ на дату укладення договору або не перевищує її, або:

-70% дійсної вартості ТЗ на дату укладення договору, якщо страхова сума за договором перевищує дійсну вартість ТЗ на дату укладення договору.

З урахуванням того, що страхова сума згідно п. 11. договору страхування становить 1270000,00 грн., а вартість відновлювального ремонту транспортного засобу становить 1252891,26 грн., що перевищує 70 % страхової суми за договором, в даному випадку мала місце повна загибель вищезазначеного транспортного засобу.

Пунктом 29.8. договору страхування передбачено, що при повній загибелі ТЗ страхове відшкодування сплачується у розмірі страхової суми встановленої на відповідний період дії договору, за вирахуванням суми знецінення ТЗ за відповідний період дії договору (розділ 16 та 24 договору), вартості пошкодженого ТЗ та встановленої згідно з розділом 10 договору франшизи (з урахуванням умов п.29.9. договору) Вартість пошкодженого ТЗ визначається шляхом вивчення попиту та пропозиції на ринку щодо такого ТЗ (зокрема: онлайн-аукціон з продажу автомобілів (ТОВ «Аудатекс Україна») чи аналогічні аукціони) або шляхом експертної оцінки (у випадку відсутності пропиту/пропозиції на ринку).

Позивачем в позовній заяві зазначено, що страховиком та страхувальником при підписанні цього договору було узгоджено страхову суму в розмірі 1270000,00 грн, яка відповідає дійсній вартості ТЗ, тому у страховика відсутні підстави для складання будь-яких додаткових висновків щодо визначення дійсної вартості ТЗ (для визначення суми страхового відшкодування) та це умовами договору страхування не передбачено, тому він вважає дії страховика такими, що порушують умови договору страхування та Закон України «Про страхування». Вважає, що страховик повинен при розрахунку суми страхового відшкодування виходити саме з суми дійсної вартості ТЗ, яка визначена договором страхування у розмірі 1270000,00 грн., яка є також страховою сумою за укладеним договором.

В той же час, пунктом 29.25. договору страхування передбачено, що якщо при настанні страхового випадку за ризиком «Викрадення» або приповній загибеліТЗ виявиться, що страхова сума на дату укладення договору (оформлення сертифікату), більша ніж дійсна вартість ТЗ на дату укладення договору (оформлення сертифікату), то страхове відшкодування виплачується в межах дійсної вартості згідно з умовами цього договору, а саме: при розрахунку страхового відшкодування згідно з п. 29.5, 29.8 або 29.9. договору замість страхової суми встановленої для відповідного періоду дії договору, застосовується дійсна вартість ТЗ на дату укладення договору (оформлення сертифікату).

З метою встановлення того, чи дорівнює/не перевищує страхова сума встановлена п. 11. договору страхування дійсній вартості ТЗ на дату укладення договору страхування, АТ «СК «АРКС» звернулось до судового експерта Коваль І.М. для надання відповіді на питання, якою може бути ринкова вартість автомобіля Mercedes-benz S 63 AMG з ідентифікаційним номером (VIN) НОМЕР_2 .

Відповідно до довідки експерта-автотоварознавця №278/19 від 29.07.2019 р., складеної судовим експертом Коваль І.М. ринкова вартість автомобіля Mercedes-benz S 63 AMG з ідентифікаційним номером (VIN) НОМЕР_2 зі значенням пробігу 95847 км з пошкодженнями лакофарбового покриття кузова може становити 890403,90 грн.

Проставивши свій підпис на договорі страхування, позивач погодився тим самими зі всіма викладеними в ньому умовами, в тому числі, і з умовами пункту 29.25. цього договору, договір страхування у встановленому діючим законодавством України порядку недійсним не визнаний, як і не визнано недійсними окремі пункти договору.

Доказів недійсності правочину позивачем суду не надано.

З презумпції правомірності правочину вбачається, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, що закріплено в ч. 1 ст. 204 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З закріпленої у Цивільному кодексі України свободи договору випливає, що відповідно достатті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тобто, як на час настання страхового випадку, так і на час розгляду судом цієї справи укладений між сторонами договір страхування №65270а9ха від 12.03.2019 року є правомірним, а його умови зберігають свою силу, зважаючи на те, що доказів протилежного суду не надано.

Тому, посилання позивача на неправомірність звернення страховика до експерта та складання довідки експертом-автотоварознавцем №278/19 від 29.07.2019 р. для визначення дійсної вартості ТЗ на дату укладення договору страхування та визначення суми страхового відшкодування з суми дійсної вартості ТЗ на дату укладення договору, суд не приймає до уваги.

З наведеного вбачається, що застосування дійсної вартості ТЗ на дату укладення договору страхування замість страхової суми встановленої для відповідного періоду дії договору страхування у розмірі 1270000,00 грн. не суперечить умовам укладеного між сторонами договору страхування №65270а9ха від 12.03.2019 року.

Як вважає страховик АТ «СК «АРКС», оскільки страхова сума за договором страхування перевищує дійсну вартість ТЗ на дату укладення договору страхування, то при розрахунку страхового відшкодування згідно п. 29.8. цього договору замість страхової суми, встановленої для відповідного періоду дії договору, застосував дійсну вартість ТЗ на дату укладення договору, яка була визначена довідкою експерта-автотоварознавця №278/19 від 29.07.2019 р., що становить 890403,90 грн.

Саме з цієї суми страховиком було розраховано суму страхового відшкодування.

На виконання п. 29.8. договору страхування страховиком за допомогою онлайн-аукціону з продажу автомобілів ТОВ «Аудатекс Україна» було визначено, що вартість залишків автомобіля Mercedes-benz S 63 AMG, д.н.з НОМЕР_1 , що становить 267000,00 грн.

Тобто, розрахунок страхового відшкодування, проведений страховою компанією на підставі п. 29.8., 29.25. договору страхування становить 592171,38 грн. (890403.90 грн. 267000,00 грн.- 24882,52 грн. 6350,00 грн.= 592171,38 грн.), яка складається з:

- 890403.90 грн. дійсна вартість ТЗ на дату укладення договору страхування;

- 267000,00 грн.- вартість залишків ТЗ, визначених шляхом використання системи онлайн-аукціону;

- 24882,52 грн. знецінення ТЗ за період страхування;

- 6350,00 грн. франшиза за договором страхування.

Відповідно до п. 29.2. договору страхування страхове відшкодування сплачується страхувальнику тільки після того, як повністю будуть встановлені причини та розмір збитку. Страхувальник зобов`язаний надати страховику усі необхідні документи та/або інформацію, в т.ч. ті, що підтверджують причини та розмір збитку, перелік яких наведено в договорі. Ненадання вказаних документів та/або інформації дає страховику право відмовити у виплаті відшкодування як в цілому так і в частині збитку, не підтвердженій такими документами та/або інформацією.

Умовами п. 29.3. договору страхування встановлено, що страховик повинен скласти страховий акт протягом 10 робочих днів починаючи з моменту отримання заяви про подію та на виплату та інших документів та/або інформації згідно з розділом 26, 28 договору.

При цьому, умови договору страхування про збільшення вказаного строку на даний випадок не розповсюджується.

Листом від 30.07.2019 р. за №6622/12цв страховиком було повідомлено ОСОБА_1 про порядок розрахунку страхового відшкодування та направлено для ознайомлення зобов`язуючу пропозицію компанії ТОВ УПП «Автоонлайн-Україна» і розрахунок страхового відшкодування.

15.08.2019 р. АТ «СК «АРКС» було складено страховий акт та 15.08.2019 р. АТ «СК «АРКС» на підставі страхового акту здійснено виплату ОСОБА_1 страхового відшкодування в розмірі 592171,38 грн.

28.08.2019 р. від ОСОБА_1 на адресу страхової компанії надійшла заява щодо незгоди з розміром страхового відшкодування виходячи з розрахунку з урахуванням довідки експерт-автотоварознавця №278/19 від 29.07.2019 р.

Листом від 27.09.2019 р. за вих. №8476/18цв АТ «СК «АРКС» було повідомлено ОСОБА_1 про відсутність підстав для задоволення вимог викладених у вказаній заяві, оскільки складання експертом-автотоварознавцем довідки щодо ринкової вартості ТЗ не суперечить Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, та виплата страхового відшкодування здійснена з дотриманням умов укладеного договору.

Після розгляду Нацкомфінпослуг скарги ОСОБА_1 на дії страховика, страховик повторно звернувся до судового експерта Коваль І.М. з питанням встановлення ринкової вартості автомобіля Mercedes-benz S 63 AMG з ідентифікаційним номером (VIN) НОМЕР_2 на дату укладання договору страхування.

Відповідно до висновку експерта №446/20 від 11.11.2020 року судової автотоварознавчої експертизи у цивільній справі №638/8153/20 за позовом ОСОБА_1 до АТ «СК «АРКС» про захист прав споживачів, стягнення несплаченої частки страхового відшкодування, складеного на замовлення АТ «СК «АРКС», ринкова вартість КТЗ Mercedes-benz S 63 AMG, номер кузова НОМЕР_2 станом на дату укладення договору страхування 12.03.2019 р. становить 840667,56 грн. за офіційним курсом НБУ на дату оцінки.

Судом встановлено, що сторонами у справі не оспорюється факт настання страхового випадку, факт отримання позивачем від страховика суми страхового відшкодування у розмірі 592171,38 грн.

Предметом спору є розмір страхового відшкодування, який підлягає виплаті страховиком.

Як було зазначено вище, страховик відповідно до п. 29.25. договору страхування мав право встановлювати дійсну вартість ТЗ на дату укладення договору страхування та застосовувати дійсну вартість ТЗ, визначену на дату укладення договору страхування, для розрахунку суми страхового відшкодування замість страхової суми встановленої для відповідного періоду дії договору страхування у розмірі 1270000,00 грн.

Тобто, предметом спору є розмір страхового відшкодування, який підлягає виплаті страховиком та розрахунок якого в даному випадку залежить від визначення дійсної вартості ТЗ на дату укладення договору страхування.

Суд вважає, що при розрахунку суми страхового відшкодування слід виходити саме з суми в розмірі 1270000,00 грн. але з інших підстав, ніж тих, що зазначені позивачем.

Сторонами по справі в якості доказів на підтвердження обставин, на які вони посилаються, та на підтвердження дійсної вартості транспортного засобу - автомобіля Mercedes-benz S 63 AMG з ідентифікаційним номером (VIN) НОМЕР_2 , на момент укладення договору страхування (12.03.2019 р.), надано суду: довідку експерта-автотоварознавця, висновок експертного автотоварознавчого дослідження, висновок судової автотоварознавчої експертизи.

З довідки експерта-автотоварознавця №278/19 від 29 липня 2019 р., складеної судовим експертом Коваль І.М. на замовлення АТ «СК «АРКС», вбачається, що ринкова вартість автомобіля Mercedes-benz S 63 AMG з ідентифікаційним номером (VIN) НОМЕР_2 зі значенням пробігу 95847 км з пошкодженнями лакофарбового покриття кузова може становити 890403,90 грн.

Саме на підставі ринкової вартості, визначеної цією довідкою експерта-автотоварознавця №278/19 від 29 липня 2019 року, страховик виходив при розрахунку суми страхового відшкодування.

З висновку експертного автотоварознавчого дослідження №16819 від 19.08.2019 р., складного судовим експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Поздняковим Г.О. на замовлення ОСОБА_1 , вбачається, що ринкова вартість автомобіля Mercedes-benz S 63 AMG, д.н.з. НОМЕР_1 , на момент страхування складає 1321517,17 грн.

З висновку судового експерта Коваль І.М. судової автотоварознавчої експертизи №446/20 від 11 листопада 2020 р., складеного на замовлення АТ «СК «АРКС», вбачається, що ринкова вартість КТЗ Mercedes-benz S 63 AMG, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , станом на дату укладення договору страхування 12.03.2019 р. становить 840667,56 грн. за офіційним курсом НБУ на дату оцінки.

Питання, яке необхідно було поставити на вирішення експертам за цими 3 дослідженнями повинно бути наступне питання: яка ринкова вартість транспортного засобу автомобіля Mercedes-benz S 63 AMG, д.н.з. НОМЕР_1 , на момент укладення договору страхування.

В висновку експертного автотоварознавчого дослідження №16819 від 19.08.2019 р. зазначено, що на вирішення автотоварознавчого дослідження поставлено питання: яка ринкова вартість автомобіля Mercedes-benz S 63 AMG, д.н.з. НОМЕР_1 , з ідентифікаційним номером (VIN) НОМЕР_2 , р.в. 2010, об`єм двигуна 6208 см. куб., пробіг одометра 98314 км станом на момент страхування 12.03.2019 р.

В висновку судового експерта Коваль І.М. №446/20 від 11.11.2020 р. зазначено, що на вирішення перед експертом поставлено наступне запитання: яка ринкова вартість КТЗ Mercedes-benz S 63 AMG, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , станом на дату укладення договору страхування 12.03.2019 р.

При цьому, в довідці експерта-автотоварознавця №278/19 від 29.07.2019 р. зазначено, що питання з якого страхова компанія просить надати консультаційну довідку наступне: якою може бути ринкова вартість автомобіля Mercedes-benz S 63 AMG з ідентифікаційним номером (VIN) НОМЕР_2 зі значенням пробігу 95847 км. з пошкодженнями лакофарбового покриття кузова.

Виводи, які зроблено судовим експертом Коваль І.М. та зафіксовано в довідці експерта-автотоварознавця №278/19 від 29.07.2019 р. наступний: «Таким чином, виходячи з вищевикладеного, ринкова вартість автомобіля Mercedes-benz S 63 AMG з ідентифікаційним номером (VIN) НОМЕР_2 зі значенням пробігу 95847 км. з пошкодженнями лакофарбового покриття кузова може становити 890403,90 грн., який розраховано з наступної формули:

С = Сср (1±(Гк/100)±(Дз/100)±Сдод = 903963,35 x (1 + (0,00/100) (1,50/100)) + 0,00 = 890403,90 грн.

З вищезазначеного неможливо визначити станом на який момент визначено ринкову вартість транспортного засобу, доказів того, що ринкову вартість транспортного засобу позивача визначено саме на дату укладення договору страхування (12.03.2019 р.) матеріали справи не містять та в довідці експерта-автотоварознавця №278/19 від 29.07.2019 р. не зазначено. Тоді як, представник відповідача в письмових заявах по суті справи неодноразово акцентує увагу на те, що ринкову вартість ТЗ, яку визначено в довідці експерта-автотоварознавця №278/19 від 29.07.2019 р., визначено саме на дату укладення договору страхування 12.03.2019 р., що об`єктивно нічим не підтверджується.

Також, з довідки експерта-автотоварознавця №278/19 від 29.07.2019 р. вбачається, що ринкову вартість ТЗ визначено, як такого, який був з пошкодженнями лакофарбового покриття кузова.

Однак, матеріали справи не містять доказів того, що транспортний засіб Mercedes-benz S 63 AMG, д.н.з. НОМЕР_1 , станом на дату укладення договору страхування 12.03.2019 р. був з пошкодженнями лакофарбового покриття кузова.

Дійсно, відповідно до пункту 22. договору страхування «Пошкодження та некомплектність, виявлені при огляді» зазначено, що згідно з фотографіями ТЗ (з урахуванням п. 34.8. договору).

Відповідно до пункту 34.8. договору страхування невід`ємною частиною цього договору є:

п. 34.8.1. - додаток 1 зразок страхового сертифікату,

п. 34.8.2. фотографії ТЗ, зроблені страховиком (його представником) у разі проведення огляду ТЗ під час укладення договору та/або при повторному огляді ТЗ згідно з п. 26.2.14 договору.

Фотографій ТЗ до договору страхування стороною відповідача суду не надано, викладена редакція пунктів 22., 34.8.2. не містить категоричного твердження, що фотографії ТЗ було дійсно зроблено та вони є додатками до цього договору, та те, що вони повинні бути зроблені в обов`язковому порядку, а містить умови з посиланням, з яких випливає, що фотографії будуть зроблені «у разі проведення огляду під час укладення договору».

Відповідно до частини першої статті 637 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.

Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.

Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні.

Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України.

Аналіз змісту договору страхування свідчить, що правила встановленні статтею 213 ЦК України не дозволяють визначити зміст відповідної умови договору страхування щодо обов`язковості та дійсної наявності фотографій ТЗ в якості додатків до договору страхування.

Оскільки ці правила не дають можливості визначити справжній зміст відповідної умови договору страхування, тому потрібно застосовувати тлумачення contra proferentem.

Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав).

Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the diminant sinfluence of the party).

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року). Аналогічний висновок міститься у Постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду по справі № 753/11000/14-ц від 18 квітня 2018 року.

Крім цього, відповідно до висновку судового експерта Коваль І.М. №446/20 від 11.11.2020 р. пошкоджень вищезазначеного транспортного засобу не встановлено, в таблиці №2 «Технічні дані об`єкта дослідження» в параметрах «Наявність попередніх аварійних та експлуатаційних пошкоджень» в показниках зазначено, що інформація відсутня, з доданих до висновку експерта фотододатках наявність пошкоджень лакофарбового покриття кузова на транспортному засобі не вбачається.

Не встановлено та не зафіксовано пошкоджень транспортного засобу відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №16819 від 19.08.2019 р. судовим експертом Поздняковим Г.О.

Таким чином, обставин того, що транспортний засіб Mercedes-benz S 63 AMG, д.н.з. НОМЕР_1 , на момент укладення договору страхування мав пошкодження лакофарбового покриття кузова судом не встановлено та доказів на підтвердження цього факту стороною відповідача суду не надано.

З вищезазначених досліджень вбачається, що усі вони було проведено без фактичного технічного дослідження та огляду транспортного засобу на підставі вихідних даних транспортного засобу.

При цьому, під час складання довідки експерта-автотоварознавця №278/19 від 29.07.2019 р. використовувались наступні нормативні та довідкові матеріали: Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, бюлетень автотоварознавця № 107(ІОЦ, СЕУ, Київ, 2019), інтернет ресурс.

Під час складання висновку експертного автотоварознавчого дослідження №16819 від 19.08.2019 р. судовим експертом Поздняковим Г.О. використовувались наступні нормативні та довідкові матеріали: Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, Методика визначення обсягу ремонтних дій при встановленні розміру матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, інформаційний ресурс Інтернет сайт (ціна КТЗ на ринку України), бюлетень автотоварознавця №105,2019, офіційний курс НБУ.

Під час складання висновку судовим експертом Коваль І.М. №446/20 від 11.11.2020 р. використовувались наступні нормативні та довідкові матеріали: Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, бюлетень автотоварознавця №105 (СЄУ, лютий 2019 р.), бюлетень автотоварознавця №115 (СЕУ, жовтень 2020 р.), копія свідоцтва про реєстрацію досліджуваного КТЗ, фотографічні зображення досліджуваного КТЗ в електронному вигляді.

Відповідно до пункту 1.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (надалі за текстом Методика), її розроблено згідно із Законами України "Про судову експертизу", "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Національним стандартом № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи й оцінки майна.

Згідно пункту 1.2 вищезазначеної Методики, вона встановлює механізм оцінки (визначення вартості) КТЗ, а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ.

Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.

Відповідно до статті 9 вказаного Закону, методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Наказом Міністерства юстиції України, Фондом державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 затверджено Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Таким чином, нормативно-правовим актом, який безпосередньо регулює оцінку колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) в Україні та є обов`язковим під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, є Методика.

Пунктом 1.3. Методики встановлено, що вимоги Методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково- дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково- дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.

Відповідно до п.1.6. Методики, у цій Методиці наведені нижче поняття вживаються у такому значенні: ринкова вартість КТЗ (його складників) - вартість, за яку можливе відчуження КТЗ (його складників) на ринку подібного КТЗ (його складників) на дату оцінки за договором, укладеним між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Поняття дійсної вартості, що вживається у судовій практиці, за своїм змістом і числовим значенням рівнозначне поняттю ринкової вартості.

Пунктом 8.2 Методики визначено, що вартість матеріального збитку (У), завданого власнику КТЗ, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження, зокрема, за умов, якщо неможливо відновити КТЗ відповідно до технічних вимог виробника.

Згідно з пунктом 7.3 Методики коригування ринкової вартості КТЗ здійснюється за загальною формулою:

де: С - ринкова вартість, грн.; Сср - середня ринкова ціна КТЗ, грн.; Гк - коефіцієнт коригування ринкової вартості КТЗ за величиною пробігу, %; Дз - процент додаткового збільшення (зменшення) ринкової вартості КТЗ, який визначається відповідно до таблиці 4.1 додатка 4 Методики та залежить від умов догляду, зберігання, експлуатації тощо, %; Сдод - додаткове збільшення (зменшення) ринкової вартості КТЗ виходячи з його комплектності, укомплектованості, пошкоджень, відновлення і оновлення складників, грн.

Середня ринкова ціна КТЗ - величина, яка визначається статистичними методами, еквівалентна найбільш вірогідній вартості продажу (пропозиції до продажу), сукупності КТЗ визначеної моделі з відповідними строком експлуатації і пробігом на визначений момент часу, у конкретному регіоні чи місцевості з дотриманням вимог, що відповідають поняттю «ринкова вартість» (п.7.4 Методики).

Визначення Сср базується на довідкових цінових даних продажу ср на ідентичне (аналогічне) КТЗ. Сср для КТЗ визначається на базі середньої ціни продажу (пропозиції) ідентичного КТЗ за такою формулою:

де: СД - ціна КТЗ, який був у користуванні, з урахуванням строку його експлуатації, за інформацією з довідкової літератури, зокрема наведеної у переліку рекомендованих нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп`ютерних баз даних з програмним забезпеченням. Якщо в довідковій літературі наводяться ціни продажу і ціни пропозиції, то згідно з принципом заміщення значення СД повинно дорівнювати ціні продажу КТЗ; К - коефіцієнт ринку регіону, який враховує відмінність поточних цін продажу та пропозиції до продажу у відповідному регіоні від цін з довідкової літератури. Значення коефіцієнта ринку регіону приймається рівним 1,0. Це значення може змінюватись відповідно до даних таблиці 3.2 додатка 3 до цієї Методики. Значення, відмінні від 1,0, мають бути обґрунтовані; М - вартісний еквівалент суми податків, зборів, інших обов`язкових платежів під час митного оформлення згідно з чинним законодавством.

Вартісний еквівалент суми податків, зборів, інших обов`язкових платежів під час митного оформлення М не враховується у разі прийняття ціни КТЗ з вітчизняної довідкової літератури або за цінами дилерів заводів-виробників України (п.7.5 Методики).

Для обчислення ринкової вартості досліджуваного автомобіля судовий експерт ОСОБА_2 під час складання довідки експерта-автотоварознавця №278/19 від 29.07.2019 р. застосував коефіцієнт ринку регіону, який враховує рівень цін продажу та поточних цін пропозиції до продажу в регіоні де проводиться оцінка, відносно цін з довідкової літератури, значенням 1.

Судовим експертом Коваль І.М. під час складання висновку №446/20 від 11.11.2020 р. також було застосовано коефіцієнт ринку регіону із значенням 1.

Обгрунтування значення коефіцієнта ринку регіону рівним 1,0, судовим експертом Коваль І.М. не наведено.

Тоді як, для обчислення ринкової вартості досліджуваного автомобіля судовим експертом ОСОБА_3 під час складання висновку експертного автотоварознавчого дослідження №16819 від 19.08.2019 р. застосовано коефіцієнт ринку регіону із значенням 1,03, тобто, застосував максимальне значення коефіцієнта ринку регіону - 1,03.

Суд вважає обґрунтованим застосування коефіцієнта ринку регіону значенням 1,03 як для обласного центру, оскільки зареєстроване місце проживання позивача входить до складу територіальної громади міста Харкова.

При складанні судовим експертом Коваль І.М. довідки експерта-автотоварознавця №278/19 від 29 липня 2019 р. використано вихідні дані ТЗ, а саме: пробіг автомобіля (показання одометру), як 95847 км, а в висновку №446/20 від 11 листопада 2020 р., цим же судовим експертом використано дані про пробіг автомобіля - 98547 км. Усі вони потребували визначення ринкової вартості ТЗ на одну й ту саму дату дату укладання договору страхування 12.03.2019 р.

Тоді як, за умовами пункту 4 договору страхування з інформації про застрахований ТЗ - автомобіль Mercedes-benz S 63 AMG, д.н.з. НОМЕР_1 , станом на дату укладення договору страхування 12.03.2019 р. його пробіг зафіксовано 98314 км.

Лише судовим експертом Поздняковим Г.О. у висновку експертного автотоварознавчого дослідження №16819 від 19.08.2019 р. використано вихідні дані вищезазначеного транспортного засобу з пробігом 98314 км.

Ринкова вартість пошкодженого автомобіля Mercedes-benz S 63 AMG, д.н.з. НОМЕР_1 , всіма експертами розрахована відповідно до приписів пункту 7.3 Методики.

При цьому, у виконаній судовим експертом довідці експерта-автотоварознавця №278/19 від 29.07.2019 р. розрахунку ринкової вартості транспортного засобу середня ринкова вартість КТЗ, який був у користуванні, з урахуванням строку його експлуатації за інформацією з довідникового джерела становить (Сср) - 903963,35 грн., тоді як у виконаному цим же експертом у висновку №446/20 від 11.11.2020 р. цього ж розрахунку ринкової вартості становить (Сср) 771254,64 грн., що суперечить раніше визначеній ним же середній ринковій вартості КТЗ (Сср) та викликає сумніви у суду.

Разом з тим, судовим експертом ОСОБА_2 не обґрунтовано, яке саме використання ТЗ Mercedes-benz S 63 AMG, д.н.з. НОМЕР_1 , забезпечує його максимальну ринкову вартість, що не враховано при застосуванні положень пункту 7.3 Методики.

Відповідно до пункту 10 Національного стандарту N1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року N1440, принцип найбільш ефективного використання полягає в урахуванні залежності ринкової вартості об`єкта оцінки від його найбільш ефективного використання.

З результатів інтернет аукціонів, доданих до довідки експерта-автотоварознавця №278/19 від 29.07.2019 р. та висновку судового експерта Коваль І.М. №446/20 від 11.11.2020 р., не вбачається, що такі проведені відносно ідентичного транспортного засобу у такому самому технічному стані, з такими самими показами одометру, що позбавляє ці докази об`єктивності та достовірності.

За своє суттю довідка експерта-автотоварознавця №278/19 від 29 липня 2019 р., складена судовим експертом Коваль І.М. на замовлення АТ «СК «АРКС», не є товарознавчим дослідженням, тоді як судовий експерт при проведенні необхідних досліджень повинен скласти саме висновок.

На законодавчому рівні розмежовано сфери регулювання діяльності оцінювачів та судових експертів.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" суб`єктами оціночної діяльності є: суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону (частина перша статті 6 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оціночна діяльність може здійснюватися, зокрема, у формі консультаційної діяльності, яка полягає в наданні консультацій з оцінки майна суб`єктам оціночної діяльності, замовникам оцінки та (або) іншим особам в усній або письмовій формі.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судова експертиза - дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

До проведення судових експертиз залучаються фахівці, які у порядку, визначеному Законом України «Про судову експертизу», отримали кваліфікацію судового експерта з відповідної експертної спеціальності та внесені до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України.

Після проведення необхідних досліджень експерт складає висновок, який повинен відповідати Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Мін`юсту від 08.10.98 № 53/5, яка регламентує порядок складання висновку експерта.

З огляду на викладене, довідка експерта-автотоварознавця №278/19 від 29 липня 2019 р. та висновок судового експерта №446/20 від 11 листопада 2020 р. є такими, що викривляють дослідження, судження експерта та його дії не відповідають об`єктивній реальності та не приводять до мети експертного дослідження, тому ці докази не є належними та допустимими і суд не приймає їх до уваги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 (провадження № 12-18гс18) викладено висновок про те, що звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.

Відповідно до п.17 постанови Пленуму ВСУ № 8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних та цивільних справах» при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обгрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

За таких обставин, на думку суду висновок експертного автотоварознавчого дослідження №16819 від 19.08.2019 р., складений судовим експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Поздняковим Г.О. більш об`єктивно відображає реальну ринкову вартість автомобіля Mercedes-benz S 63 AMG, д.н.з. НОМЕР_1 , на момент страхування, а тому саме цим висновком експерта слід керуватись при визначенні розміру страхового відшкодування, яке підлягає виплаті на користь позивача.

Твердження сторони відповідача про підтвердження результатів зазначених судовим експертом Коваль І.М. в довідці експерта-автотоварознавця №278/19 від 29.07.2019 р. результатами висновку №446/20 від 11.11.2020 р. складеного судовим експертом Коваль І.М., суд не приймає до уваги, бо вони протирічать одна одній, що призводить до викривлення результатів експертних досліджень.

В ході розгляду цієї справи позивачем було заявлено суду клопотання про призначення по справі судової авто-товарознавчої експертизи, проведення якої просив доручити ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, та на вирішення експерту поставити спірне питання: яка дійсна (ринкова) вартість ТЗ станом на 12.03.2019 р. Однак, заявою від 05.09.2023 р. позивач відмовився від свого клопотання з причин, що в ньому відпала потреба, бо ним до позовної заяви додано висновок експерта щодо дійсної вартості автомобіля.

Відтак, відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №16819 від 19.08.2019 р., складеного судовим експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Поздняковим Г.О., ринкова вартість автомобіля Mercedes-benz S 63 AMG, д.н.з. НОМЕР_1 , на момент страхування становить 1321517,17 грн., однак, враховуючи ліміт відповідальності страховика відповідно до умов укладеного договору страхування у розмірі 1270000,00 грн., то слід виходити з цих підстав саме з цієї суми.

Оскільки, відповідач виплатив позивачу в рахунок страхового відшкодування лише 592171,38 грн., тому на користь останнього АТ «Страхова компанія «АРКС» належить доплатити недоотримане позивачем страхове відшкодування у розмірі 379596,10 грн.

З урахуванням вищевказаного, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд вважає, що для стягнення з АТ «Страхова компанія «АРКС» недоотриманого страхового відшкодування у розмірі 379596,10 грн. наявні правові підстави.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення пені суд зазначає наступне.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За положеннями ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 3 ч.1 ст.20 Закону України «Про страхування» визначено, що страховик зобов`язаний: при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Як слідує з п. 33.1. договору страхування, страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені в розмірі 0,01 % від суми несвоєчасно виплаченого страхового відшкодування за кожний робочий день прострочення здійснення страхового відшкодування.

Відповідно до п. 29.3. страховик повинен скласти страховий акт протягом 10 робочих днів, починаючи з моменту отримання заяви про подію та на виплату та інші документи та/або інформації згідно з розділами 26 і 28 договору.

Суд не погоджується з розрахунковим періодом наведеним стороною відповідача.

Судом встановлено, що заява про виплату страхового відшкодування була подана позивачем до відповідача 31.07.2019 року, заява датована 31.07.2019 р., бланк на заповнення цієї заяви було видано відповідачем позивачу та її текст заповнено у присутності відповідача за місцем розташування приміщення офісу страхової компанії, причини, з яких реєстрацію відповідної заяви не було проведено відповідачем 31.07.2019 р., 01.08.2019 р., які були робочими днями, а її реєстрацію було проведено саме 02.08.2019 р., суду невідомо. Відповідач мав зареєструвати заяву ОСОБА_4 про виплату страхового відшкодування в день її подання ОСОБА_4 до АТ «СК «АРКС».

Отже, з урахуванням 10-ти денного строку, відповідач мав скласти страховий акт протягом 10 робочих днів, починаючи з 31.07.2019 р, як моменту отримання відповідної заяви, тобто, останнім робочим днем для складання страхового акту є 13.08.2019 р.

Відповідно до п. 29.16. договору страхування при визнанні страховиком події страховим випадком страхове відшкодування виплачується протягом 10 робочих днів з дня складення страхового акту.

Як зазначено сторонами, страховий акт було складено АТ «СК «АРКС» 15.08.2019 р.

Виходячи з цього, страхове відшкодування в повному обсязі повинно бути виплачено позивачу, починаючи з 13.08.2019 р. по 26.08.2019 р., який є останнім робочим днем строку виплати страхового відшкодування.

АТ «СК «АРКС» 15.08.2019 р. на підставі страхового акту здійснено виплату ОСОБА_1 страхового відшкодування лише в розмірі 592171,38 грн., а не в розмірі 1270000,00 грн.

Таким чином, має місце бути прострочення виконання зобов`язання страховиком, а тому з останнього підлягає стягненню пеня за затримку виплати страхового відшкодування за період прострочення з 16.08.2019 р. по 04.06.2020 р.

Але суд не погоджується з розрахунком наданим позивачем, в якому зазначено, що кількість днів прострочення складає 292 дні у період з 16.08.2019 р. по 04.06.2020 р. За умовами договору страхування виплата суми страхового відшкодування прив`язується к робочим, а не календарним дням, яких за вказаний період 207.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за затримку виплати страхового відшкодування за період прострочення з 16.08.2019 р. по 04.06.2020 р. за 207 робочих дні у розмірі 7857,64 грн. (379596,10 грн. * 207 дні *0,01 %).

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції (995_004) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Всі ці складові могли бути з`ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК України, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Не може суд прийняти до уваги не визнання відповідачем позовних вимог в частині їх обгрунтованості, оскільки вони спростовуються вищенаведеним і нічим об`єктивно не підтверджуються.

Тобто, з урахуванням вищевикладеного, виплачене страховиком часткове страхове відшкодування не узгоджується з розміром спричинених страхувальнику збитків.

При цьому, суд зазначає, що загальна страхова сума за договором страхування становить 1270000,00 грн., яка повністю має покривати страхувальнику збитки і на яку позивач ОСОБА_1 розраховував при укладенні договору добровільного страхування наземного транспорту, у випадку виникнення у майбутньому страхового випадку.

З урахуванням вищевказаного, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд вважає, що для стягнення з АТ «Страхова компанія «АРКС» недоотриманого страхового відшкодування у розмірі 379596,10 грн. та пені у розмірі 7857,64 грн. наявні правові підстави.

Представником відповідача відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України до закінчення судових дебатів подано до суду заяву про судові витрати, які будуть понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції.

Відповідно до заяви, адвокат Шишлов О.Є. заявив, що докази на підтвердження розміру витрат, які АТ «СК «АРКС» сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом даної справи, в тому числі витрати на професійну правову допомогу адвоката, будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення судом першої інстанції та просить долучити до матеріалів справи заяву про судові витрати.

В зв`язку з чим, питання про розподіл судових витрат, які АТ «СК «АРКС» понесла або має понести у зв`язку з розглядом даної справи при ухваленні даного рішення судом не вирішується.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 6. ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позовні вимоги позивача задоволено частково, позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 3906,80 грн.(99,17 %), інша частина судового збору у розмірі 38,74 грн. компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст.4, 5, 76, 77, 79, 80, 83, 95, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» про захист прав споживачів, стягнення несплаченої частки страхового відшкодування, - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (код ЄДРПОУ: 20474912, адреса місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) суму несплаченого страхового відшкодування у розмірі 379596 (триста сімдесят дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто шість) грн. 10 коп. та пеню за затримку виплати страхового відшкодування у розмірі 7857 (сім тисяч вісімсот п`ятдесят сім) грн. 64 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (код ЄДРПОУ: 20474912, адреса місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8) на користь держави судовий збір в розмірі 3906 (три тисячі дев`ятсот шість) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний судміста Харкова.

Повний текст судового рішення виготовлено 25.12.2023 року.

Головуючий: