Рішення

від 22.12.2023 по справі 756/9101/19

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22.12.2023 Справа № 756/9101/19

Унікальний №756/9101/19

Провадження №2/756/958/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2023 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Шевчука А.В.,

при секретарі: Міщенку О.В.,

за участі: представника прокуратури - Голосова С.С.,

представника КМР - Домбровської В.О.,

розглянувши в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Оболонської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «БММ РЕНТ» про визнання недійсним правочину, витребування майна та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно,

в с т а н о в и в:

У липні 2019 року Київська місцева прокуратура №5 звернулася до суду в порядку цивільного судочинства в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом до відповідачів ОСОБА_1 та ТОВ «БММ РЕНТ» у якому з урахуванням уточненої позовної заяви просили:

- визнати недійсним правочин, оформлений актом приймання - передачі від 04.03.2019 року, укладений від імені ОСОБА_2 на користь ТОВ «БММ РЕНТ», відповідно до якого 13.03.2019 року здійснено реєстрацію права власності ТОВ «БММ РЕНТ» на квартиру АДРЕСА_1 .

- скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ «БММ РЕНТ» оформлену записом, вчиненим 13.03.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. за № 30666507 про право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

- витребувати у ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради квартиру АДРЕСА_1 площею 45,33 кв.м.

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 оформлену записом, вчиненим 22.03.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. за № 30833689 про право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

- стягнути з відповідачів судові витрати на користь Оболонської окружної прокуратури м. Києва.

В обґрунтування позову вказували, що директором КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» Сагайдак Л.Г., 04.04.2019 року до Київської місцевої прокуратури №5 подано заяву про те, що під час інвентаризації квартир комунальної власності виявлено, що внаслідок шахрайських дій невстановлених осіб зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Київською місцевою прокуратурою №5 під час здійснення нагляду за додержанням законності під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019101050000088 від 05.04.2019 року встановлено факт незаконного вибуття з комунальної власності квартири АДРЕСА_1 .

Київська місцева прокуратура №5 зверталась із листами до Київської міської ради щодо необхідності вжиття заходів реагування та з метою усунення порушень інтересів держави.

Оскільки Київською міською радою не вжито заходів реагування, вказане, на думку прокуратури дає підстави для вжиття прокурором заходів представницького характеру шляхом пред`явлення позову у порядку ст. 22 Закону України «Про прокуратуру» в інтересах держави.

При цьому, Наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 року №40 у зв`язку з утворенням з 15.03.2021 року окружних прокуратур і припиненням діяльності шляхом реорганізації місцевих прокуратур внесено зміни до структур і штатних розписів обласних прокуратур. Зокрема, виключено у структурі та штатних розписах Київську місцеву прокуратуру №5 та встановлено у структурі та штатному розписі Київської міської прокуратури - Оболонську окружну прокуратуру м. Києва.

За твердженням прокурора на підставі рішення виконавчого комітету Подольської районної Ради народних депутатів міста Києва від 31.01.1972 №70, ОСОБА_3 , 1917 року народження з сім`єю у складі 3 осіб (вона, чоловік - ОСОБА_2 , 1915 року народження, син - ОСОБА_2 , 1947 року народження) видано ордер на зайняття квартири АДРЕСА_1 . Згідно з інформації з поквартальної картки на спірну квартиру вказані особи зняті з реєстрації у зв`язку зі смертю. ОСОБА_2 знятий з реєстрації, 26.03.2019, на підставі актового запису про смерть від 14.11.2017 №17713, виданого відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 13.03.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. здійснено реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «БММ РЕНТ» на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: 439, виданого 20.10.1999, Відділом приватизації Мінської районної в м. Києві державної адміністрації та акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 04.03.2019 ОСОБА_2 (запис про право власності №30666507, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45926114 від 13.03.2019).

При цьому, згідно відомостей листа Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації від 29.05.2019 №104-4790 свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 органом приватизації державного житлового фонду Оболонського району міста Києва не видавалося.

Крім того, за вказаною інформацією розпорядження Мінської районної у місті Києві державної адміністрації від 20.10.1999 №439 не видавалося; розпорядження Мінської районної державної адміністрації м. Києва №439 зареєстровано від 11 травня 1999 року та не стосується набуття права власності на спірну квартиру ОСОБА_2 .

Відповідно до копії свідоцтва на право власності на квартиру на ім`я ОСОБА_2 , що в подальшому стало підставою для реєстрації права власності на спірну квартиру за ТОВ «БММ РЕНТ», зазначено, що спірна квартира зареєстрована на праві власності і записана у реєстрову книгу КП КМР «КМБТІ» за №2552 від 28.10.1999 року.

При цьому, згідно з листом Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 27.05.2019 №062/14-7777 (И-2019) квартира АДРЕСА_1 на праві власності не реєструвалася. Крім того, за інформацією комунального підприємства, в реєстровій книзі за №2552 від 28.10.1999 року проведена реєстрація на інший об`єкт нерухомого майна.

За твердженням прокуратури свідоцтво про право власності від 20.10.1999 року, на підставі якого здійснено державну реєстрацію права власності на спірну квартиру, насправді ОСОБА_2 не видавалось та не могло бути видане, отже є нікчемним.

Крім того, акт прийому-передачі від 04.03.2019 року на підставі якого в подальшому зареєстровано право власності на спірну квартиру за ТОВ «БММ РЕНТ», також не міг бути виданий ОСОБА_2 , оскільки останній помер у 2017 році і за життя не приватизував спірне нерухоме майно. ТОВ «БММ РЕНТ» створено 07.03.2019 року, тобто після видання акту приймання-передачі від 04.03.2019 року, що також свідчить про неправомірність реєстрації права власності на спірну квартиру.

Таким чином ОСОБА_2 не був законним власником спірного майна - квартири АДРЕСА_1 , а отже не міг розпорядитися цим майном шляхом передачі його у власність ТОВ «БММ РЕНТ» на підставі акту приймання-передачі від 04.03.2019 б/н.

За твердженням позивача, оскільки акт приймання-передачі від 04.03.2019 б/н ОСОБА_2 насправді не вчинявся, але став підставою для реєстрації права власності на спірну квартиру за ТОВ «БММ РЕНТ», вказаний правочин, підлягає визнанню недійсним.

При цьому, на підставі договору купівлі-продажу від 22.03.2019 року, реєстровий №152, укладеного між ТОВ «БММ РЕНТ» та ОСОБА_1 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. здійснено реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_1 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №46105581 від 22.03.2019.

З огляду на те, що державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , проведено без достатніх правових підстав, а вказаним нерухомим майном ТОВ «БММ РЕНТ» заволодів незаконно, за твердженням позивача, є потреба у витребуванні вказаного нерухомого майна у ОСОБА_1 , скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень індексний №46105581 від 22.03.2019 і повернення вказаного майна на користь територіальної громади м. Києва, яка є дійсним його власником.

Представник прокуратури підтвердив у судовому засіданні позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник Київської міської ради у судовому засіданні підтримала позов ініційований у їх інтересах та просила про задоволення позовних вимог.

Представники відповідачів у судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили.

Дослідивши письмові матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представника КМР, проаналізувавши зібрані у справі докази, судом встановлено наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення виконавчого комітету Подольської районної Ради народних депутатів міста Києва від 31.01.1972 № 70, ОСОБА_3 , 1917 року народження з сім`єю у складі 3 осіб (вона, чоловік - ОСОБА_2 , 1915 року народження, син - ОСОБА_2 , 1947 року народження) видано ордер на зайняття квартири АДРЕСА_1 . Згідно з інформації з поквартальної картки на спірну квартиру вказані особи зняті з реєстрації у зв`язку зі смертю. ОСОБА_2 знятий з реєстрації, 26.03.2019, на підставі актового запису про смерть від 14.11.2017 №17713, виданого відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

13.03.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. здійснено реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «БММ РЕНТ» на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: 439, виданий, 20.10.1999, Відділом приватизації Мінської районної в м. Києві державної адміністрації та акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 04.03.2019 ОСОБА_2 (запис про право власності №30666507, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45926114 від 13.03.2019).

У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 22.03.2019 року, реєстровий №152, укладеного між ТОВ «БММ РЕНТ» та ОСОБА_1 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. здійснено реєстрацію права власності на спірну квартиру за вказаною адресою за ОСОБА_1 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №46105581 від 22.03.2019 року.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 3 статті 9 ЖК УРСР передбачено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальше використання і утримання визначається Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», відповідно до ст. 8 якого передача квартир у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Відповідно до листа Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації від 29.05.2019 №104-4790, свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 органом приватизації державного житлового фонду Оболонського району міста Києва не видавалося. Крім того, за вказаною інформацією розпорядження Мінської районної у місті Києві державної адміністрації від 20.10.1999 №439 не видавалося; розпорядження Мінської районної державної адміністрації м. Києва № 439 зареєстровано від 11 травня 1999 року та не стосується набуття права власності на спірну квартиру ОСОБА_2 .

Відповідно до копії свідоцтва на право власності на квартиру на ім`я ОСОБА_2 , що стало підставою для реєстрації права власності на спірну квартиру за ТОВ «БММ РЕНТ», на вказаному документі зазначено, що спірна квартира зареєстрована на праві власності і записана у реєстрову книгу КП КМР «КМБТІ» за №2552 від 28.10.1999 року.

Згідно з листом Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 27.05.2019 №062/14-7777 (И-2019) квартира АДРЕСА_1 на праві власності не реєструвалася. Крім того, за інформацією комунального підприємства, в реєстровій книзі за №2552 від 28.10.1999 року проведена реєстрація на інший об`єкт нерухомого майна.

Таким чином, судом встановлено, що свідоцтво про право власності від 20.10.1999 року, на підставі якого здійснено державну реєстрацію права власності на спірну квартиру, насправді не видавалось ОСОБА_2 та не могло бути видане, оскільки ОСОБА_2 не набував права власності на спірну квартиру.

Крім того, акт прийому-передачі від 04.03.2019 на підставі якого зареєстровано право власності на спірну квартиру за ТОВ «БММ РЕНТ», також не міг бути виданий ОСОБА_2 , оскільки останній помер у 2017 році, а за життя не приватизував спірне нерухоме майно. Більше того, «БММ РЕНТ» створено 07.03.2019 року, тобто після видання акту приймання-передачі від 04.03.2019 року, що також свідчить про неправомірність, так званої передачі, та реєстрації права власності на спірну квартиру.

Згідно з ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення право чину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п`ятою, шостою ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Частиною 3 ст. 215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин)

Статтею 216 Цивільного кодексу України передбачено загальні наслідки недійсності правочину, відповідно до яких недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, а згідно зі статтею 236 ЦК України правочин є недійсним з моменту його вчинення та не породжує тих юридичних наслідків, задля яких укладався, у тому числі не породжує переходу права власності на набувача.

Враховуючи наведене, оскільки ОСОБА_2 не був законним власником спірного майна - квартири АДРЕСА_1 , а отже не міг розпорядитися цим майном шляхом передачі його у власність ТОВ «БММ РЕНТ» на підставі акту приймання-передачі від 04.03.2019 б/н, тоді, відповідно, свідоцтво про право власності, видане на ім`я ОСОБА_2 є нікчемним, а правочин оформлений актом прийому-передачі від 04.03.2019 б/н є недійсним. Таким чином, проведені на підставі цих фіктивних документів реєстраційні дії є незаконними, що порушують права територіальної громади на спірне майно.

З огляду на зазначене, суд вважає недійсним правочин, оформлений актом приймання - передачі від 04.03.2019 року, укладений від імені ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БММ РЕНТ», відповідно до якого 13.03.2019 року здійснено реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю «БММ РЕНТ» на квартиру АДРЕСА_1 .

Враховуючи те, що подальшу державну реєстрацію права власності здійснено на підставі недійсних правочинів, на думку суду, вказані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень підлягають скасуванню.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Гарантування державою об`єктивності, достовірності, повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження й обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав є загальними засадами цієї реєстрації.

Оскарження рішення про державну реєстрацію права власності безпосередньо пов`язане із захистом цивільного права, оскільки виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з правомірністю володіння відповідачем.

Враховуючи те, що державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , проведено на підставі зазначених документів, тобто без достатніх правових підстав, а вказаним нерухомим майном ТОВ «БММ РЕНТ» заволодів незаконно, є потреба у витребуванні вказаного нерухомого майна у ОСОБА_1 .

Статтею 387 ЦК України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, а стаття 388 цього Кодексу встановлює правила реалізації власником його права на витребування майна від добросовісного набувача.

Можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Аналогічної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду України в постанові від 14.11.2018 у справі №183/1617/16.

Враховуючи викладене та на підставі ст. 328, 387, 388 ЦК України, спірне майно підлягає витребуванню від ОСОБА_1 на користь Київської міської ради, як розпорядника майна територіальної громади міста Києва, яка є дійсним власником майна.

У зв`язку з витребуванням спірного майна у ОСОБА_1 , незаконна реєстрація права власності за останнім порушує право дійсного власника цього майна - територіальної громади міста Києва, тому для його відновлення суд вважає за потрібне скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 оформлену записом, вчиненим 22.03.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. за № 30833689 про право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Метою даного віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений, при цьому не ставиться питання щодо права користування зареєстрованими особами спірним нерухомим майном.

Згідно з інформацією з Реєстру територіальної громади міста Києва у вказаній квартирі зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 з 26.03.2019 року, його сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 05.04.2019 року. Малолітній ОСОБА_4 майнових прав щодо спірної квартири не має, крім права користування. На час укладення договору між ОСОБА_1 та ТОВ «БММ РЕНТ» у квартирі не був зареєстрований, натомість через 14 днів після укладення договору був зареєстрований за місцем реєстрації батька ОСОБА_1 .

Таким чином, на думку суду, оскаржуваний правочин не обмежує права дитини, яка зареєстрована у спірній квартирі.

Беручи до уваги такі чинники як справедливість і розумність в рамках застосування принципу верховенства права, дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази кожен окремо та у їх сукупності, на підставі вказаних норм закону суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України, суд уважає необхідним стягнути на користь Оболонської окружної прокуратури м. Києва з кожного з відповідачів судовий збір рівними частинами.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 203, 215, 216, 328, 387, 388 ЦК України, ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. 12, 81, 89, 133, 141, 263 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Оболонської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «БММ РЕНТ» про визнання недійсним правочину, витребування майна та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно - задовольнити.

Визнати недійсним правочин, оформлений актом приймання - передачі від 04.03.2019 року, укладений від імені ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БММ РЕНТ» (ЄДРПОУ 42871251), відповідно до якого 13.03.2019 року здійснено реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю «БММ РЕНТ» ЄДРПОУ 42871251) на квартиру АДРЕСА_1 .

Скасувати державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю «БММ РЕНТ» (ЄДРПОУ 42871251) оформлену записом, вчиненим 13.03.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. за № 30666507 про право власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1784584380380).

Витребувати у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради квартиру АДРЕСА_1 площею 45,33 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1784584380380.

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) оформлену записом, вчиненим 22.03.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. за № 30833689 про право власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1784584380380).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) та з товариства з обмеженою відповідальністю «БММ РЕНТ» (ЄДРПОУ 42871251, юридична адреса: 03194, м. Київ: м. Київ, Ю. Кондратюка, 4, кв. 89) по 9 001 (дев`ять тисяч одній) гривні 05 копійок з кожного в рахунок сплаченої суми судових витрат на користь Оболонської окружної прокуратури м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідком апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 22.12.2023 року.

Суддя А.В. Шевчук