Постанова

від 21.12.2023 по справі 922/3200/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 року м. Харків Справа №922/3200/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.,

за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,

за участю представників:

позивача Жилко С.Е., посвідчення №2663 дійсне до 31.12.2025 року;

відповідача Михайленко Д.П. (адвокат), ордер серія АХ№1143951 від 18.11.2023 року, свідоцтво №001088 від 01.03.2019 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача фізичної особи-підприємця Шевченко Світлани Сергіївни (вх.№2489Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 31.10.2023 року у справі №922/3200/23,

за позовом Харківської міської ради (61003, м.Харків, м-н. Конституції, буд. 7),

до фізичної особи-підприємця Шевченко Світлани Сергіївни ( АДРЕСА_1 ),

про стягнення 1116288,93 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Полтавської області звернулась Харківська міська рада з позовом до фізичної особи-підприємця Шевченко Світлани Сергіївни про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 1116288,93 грн. за використання земельної ділянки загальною площею 0,0970 га по вул. Біблика, 1-Б у м.Харкові з кадастровим номером 6310138200:03:014:0062 за період з 16.01.2020 року по 28.02.2022 року та судові витрати.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 31.10.2023 року у справі №922/3200/23 (повний текст складено 09.11.2023 року, суддя Сальнікова Г.І.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Шевченко Світлани Сергіївни на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 1116288,93 грн. за використання земельної ділянки загальною площею 0,0970 га по вул. Біблика, 1-Б у м.Харкові з кадастровим номером 6310138200:03:014:0062 за період з 16.01.2020 року по 28.02.2022 року та судовий збір у розмірі 16744,33 грн.

Відповідач з вказаними рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення Господарського суду Харківської області від 31.10.2023 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі. Апелянт також просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що:

- всі документи в матеріалах справи складені відносно Шевченко С.С. як фізичної особи, однак вимога пред`явлена до фізичної особи-підприємця. Вказане свідчить, що Господарським судом Харківської області порушено процесуальне законодавство та розглянуто справу, яка підпадає під юрисдикцією загального суду;

- вказує, що позов пред`явлено з порушенням строку позовної давності;

- звертає увагу суду, що заявлення та задоволення позовних вимог здійснено за період, коли земельна ділянка не була у власності позивача і не зареєстрована у відповідному порядку за позивачем;

- має місце необґрунтованість та недоведеність обсягу безпідставно збережених коштів;

- акт обстеження земельної ділянки з додатками у вигляді ситуаційної схеми розміщення земельної ділянки та фото від 22.03.2023 року складений з порушенням норм права і є неналежним та недопустимим доказом у справі;

- має місце не обґрунтування показників розрахунку безпідставно збережених коштів, оскільки в матеріалах справи не обґрунтовані такі показники, використані при проведенні розрахунку, як ставка орендної плати та розмір орендної плати. В матеріалах справи відсутній такий документ як нормативна грошова оцінка з урахуванням площі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 року відкрито апеляційне провадження за скаргою відповідача на рішення Господарського суду Харківської області від 31.10.2023 року у справі №922/3200/23. Встановлено строк на протязі якого позивач має право подати до суду відзив на апеляційну скаргу, а також встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду клопотання, заяви, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі; справу призначено до розгляду в судове засідання на 18.12.2023 року і роз`яснено шляхи реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні, а також шляхи реалізації права учасників справи на подання документів до суду засобами електронного зв`язку. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/3200/23.

Вказана ухвала суду була направлена на адресу відповідача засобами поштового зв`язку, а на адресу позивача до електронного кабінету користувача через систему Електронний суд.

27.11.2023 року матеріали справи №922/3200/23 на вимогу надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№15248 від 08.12.2023 року), в якому зазначає, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об`єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

До початку судового засідання 18.12.2023 року апелянт надав додаткові письмові пояснення по справі (вх.№15622), в яких наполягає на тому, що учасником спірних правовідносин є саме фізична особа, що виключає можливість розгляду справи в порядку господарського судочинства.

У судовому засіданні 18.12.2023 року після заслуховування позиції сторін по справі, протокольно оголошено перерву до 21.12.2023 року.

21.12.2023 року розгляд справи продовжено та представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги у повному обсязі і наполягав на її задоволенні. Представник позивача проти позиції апелянта заперечував з підстав викладених у відзиві.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 22.03.2023 року №326535334 право власності на нежитлові будівлі літ. "В-1" загальною площею 311,4 кв.м., літ. "Б-1" загальною площею 135,3 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Біблик, 1-Б було зареєстровано з 24.05.2018 року за відповідачем на підставі договорів купівлі-продажу №2086, 2089 від 24.05.2018 року.

Зі змісту витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0005841382020 від 19.10.2020 року слідує, що площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:03:014:0062 складає 0,0970 га. Місце розташування (адміністративно-територіальна одиниця): Харківська область, місто Харків, Індустріальний район, вулиця Біблика, 1-Б. Дата державної реєстрації земельної ділянки - 16.01.2020 року. Категорія земель - землі житлової та громадської забудови. Цільове призначення - 03.07. для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Вид використання земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "В-1" (магазин), нежитлової будівлі літ. "Б-1" (гараж).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №328719309 від 11.04.2023 року право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:03:014:0062 зареєстровано за Харківською міською радою з 23.06.2021 року (номер запису про право власності: 42689729).

22.03.2023 року головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту земельних відносин Харківської міської ради Павловським Р.В. у порядку частини 2 статті 83 Земельного кодексу України проведено комплекс перевірочних заходів щодо вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:03:014:0062 площею 0,0970 га. по вул. Біблика, 1-Б. у м. Харкові та оформлено акт обстеження з додатками у вигляді ситуаційної схеми розміщення земельної ділянки та фотознімку. Обстеженням на місцевості було встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310138200:03:014:0062 площею 0,0970 га. по вул. Біблика, 1-Б. у м.Харкові використовується відповідачем для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель.

Відповідно до листа ГУ ДПС у Харківській області №3145/5/20-40-24-05-07 від 06.03.2023 року відповідач не зареєстрований платником земельного податку або орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:03:014:0062 площею 0,0970 га. по вул. Біблика, 1-Б. у м. Харкові.

Так, позивачем зазначено, що відповідач у період з моменту формування земельної ділянки з 16.01.2020 року по теперішній час використовує земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:03:014:0062 площею 0,0970 га. по вул. Біблика, 1-Б. у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав відповідно до статті 125, 126 Земельного кодексу України. Отже, відповідач у період з 16.01.2020 року по 28.02.2022 року не сплачував плату за користування вказаною земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 1116288,93 грн.

За змістом статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі».

Згідно із частиною 1 статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Приписами частини 1, 3, 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України унормовано, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.04.2019 року у справі № 922/981/18, від 29.05.2020 року у справі №922/2843/19.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 1 Закон України «Про Державний земельний кадастр» державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.

Стаття 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлює, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки, зокрема: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа.

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0005841382020 від 19.10.2020 року площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:03:014:0062 складає 0,0970 га. Місце розташування (адміністративно-територіальна одиниця): Харківська область, місто Харків, Індустріальний район, вулиця Біблика, 1-Б. Дата державної реєстрації земельної ділянки - 16.01.2020 року. Категорія земель - землі житлової та громадської забудови. Цільове призначення - 03.07. для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Вид використання земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "В-1" (магазин), нежитлової будівлі літ. "Б-1" (гараж).

Таким чином, можна дійти висновку, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310138200:03:014:0062 площею 0,0970 га., яка розташована за адресою: Харківська область, місто Харків, Індустріальний район, вулиця Біблика, 1-Б сформована як об`єкт цивільних прав, що є підставою для розрахунку суми безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю, власником якої є Харківська міська рада.

В силу положень статті 319, 322 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власність зобов`язує.

Згідно статті 206 Земельного кодексу України, п.п.14.1.136 п.14.1. статті 14 Податкового кодексу України власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада міста Харкова в особі позивача.

Отже, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем, що не відповідає загальним засадам справедливості, добросовісності, розумності, закріпленим пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У відповідності до статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

За допомогою цих норм досягається відновлення справедливої рівноваги між правами та охоронюваними законом інтересами сторін спору, що випливають з принципу платності користування землею згідно статті 206 Земельного кодексу України, п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно відсутні. Так само відсутні правові підстави для не нарахування, несплати коштів за землю тощо.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, що узгоджується із правовими висновками у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі №629/4628/16-ц та від 20.09.2018 року у справі №925/230/17.

Ухвалюючи постанову від 05.08.2022 року у справі №922/2060/20 (предмет позову - стягнення на користь міськради безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати), судова палата для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформувала такі уточнюючі правові висновки:

1) з дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими;

2) за загальним правилом, правом власності на земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, орган місцевого самоврядування наділений в силу закону, зокрема з уведенням 01.01.2002 року у дію нового Земельного кодексу України. При цьому відсутність державної реєстрації речового права на земельну ділянку після 01.01.2013 року не впливає на наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку;

3) нездійснення державної реєстрації речового права на сформовану земельну ділянку за органом місцевого самоврядування відповідно до положень статті 79-1 Земельного кодексу України не є підставою для звільнення набувача права власності на будівлю або споруду від обов`язку сплачувати за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташований такий об`єкт нерухомості.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 року по справі №920/739/17).

З витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №5889 від 20.10.2020 року вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:03:014:0062 площею 970 кв.м.., що розташована за адресою: Харківська область, місто Харків, Індустріальний район, вулиця Біблика, 1-Б складає 6774659,00 грн. Цільове призначення земельної ділянки: 03.07. - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Коефіцієнт Км2 - 2,91. Скупний коефіцієнт Км3 - 1,50. Коефіцієнт Кф - 2,50. Коефіціент індексації нормативної грошової оцінки К(і) - 1,000.

Департаментом земельних відносин Харківської міської ради здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів за використання відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:03:014:0062 площею 0,0970 га. по вул. Біблика, 1-Б. у місті Харкові.

З поданого розрахунку слідує, що в період з 16.01.2020 року по 31.12.2020 розмір безпідставно збережених коштів за місяць складав 45164,39 грн., який розрахованого з урахуванням нормативної грошової оцінки у розмірі 6774659,00 грн., ставки річної орендної плати - 8%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнт розміру земельної ділянки - 1. Розрахований розмір безпідставно збережених коштів складає 474954,55 грн.

З урахуванням приписів Закон України від 02.04.2020 року №540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки) не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року.

В період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року розмір безпідставно збережених коштів за місяць складав 45164,39 грн., який розрахованого з урахуванням нормативної грошової оцінки у розмірі 6774659,00 грн., ставки річної орендної плати - 8%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1. Розмір безпідставно збережених коштів складає 541972,72 грн.

В період з 01.01.2022 року по 28.02.2022 року розмір безпідставно збережених коштів за місяць складав 49680,83 грн., який розрахованого з огляду на нормативну грошову оцінку у розмірі 7452125,00 грн. з урахуванням коефіцієнту індексації, ставки річної орендної плати - 8%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1. Розмір безпідставно збережених коштів складає 99361,66 грн.

Розрахунки виконано з урахуванням відомостей з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №5889 від 20.10.2020 року, листа ГУ ДПС у Харківській області №3145/5/20-40-24-05-07 від 06.03.2023 року, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0005841382020 від 19.10.2020 року.

Відповідно до змісту ст. 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Тобто, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 року у справі №905/1680/20 зазначено, що земельним законодавством та Податковим кодексом України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в справі.

Отже, власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак, технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об`єкта цивільних прав.

Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 року» №1474/19 від 27.02.2019 року затверджено базову вартість 1 кв.м. земель міста Харкова, яка станом на 01.01.2018 року становить 639,78 грн. і підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Пунктом 289.2. статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв) на 1 січня поточного року. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Верховним Судом у постанові від 29.05.2020 року по справі №922/2843/19 зроблено висновок, що чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України «Про оцінку земель», не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі. Витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру.

Наведена правова позиція Верховного Суду та наявні в матеріалах справи докази свідчать про необґрунтованість тверджень відповідача щодо необхідності подання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за весь період стягнення грошових коштів. При цьому, в наданих позивачем документах зазначені всі необхідні данні у тому числі і площа спірної земельної ділянки та її нормативна грошова оцінка.

Щодо належності акту обстеження земельної ділянки від 22.03.2023 року як доказу у справі, слід вказати наступне.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

Відповідно до статті 189 Земельного кодексу України та статті 20 Закону України «Про охорону земель» самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Акт обстеження земельної ділянки - це документ, в якому викладена інформація, що відображає ситуацію, що склалась під час використання особою земельних ділянок із зазначенням в них, у разі наявності, порушень вимог чинного законодавства.

За своїм змістом, обстеження земельної ділянки є одним із етапів вжиття заходів самоврядного контролю, проходження якого необхідно для захисту прав власника земельної ділянки комунальної власності в особі Харківської міської ради з метою подальшого вжиття заходів правового реагування. Разом з тим, при здійсненні самоврядного контролю чинним законодавством не передбачено залучення фактичних землекористувачів для обстеження земельних ділянок комунальної форми власності, а тому Харківська міська рада правомірно здійснила обстеження земельної ділянки без залучення фактичного землекористувача та представила суду вказаний акт обстеження у якості одного з доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог.

При цьому, акт обстеження від 22.03.2023 року є лише одним із доказів, що міститься в матеріалах справи та оцінюється у сукупності з іншими доказами, в тому числі щодо реєстрації права власності відповідача на нежитлові будівлі, реєстрації земельної ділянки комунальної форми власності як об`єкту цивільних прав у розумінні статті 79-1 Земельного кодексу України тощо.

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 Цивільного кодексу України вбачається, що за весь період з дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна аж до моменту оформлення його власником прав на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Конкретні обставини даної справи, зокрема фактичне користування відповідачем земельною ділянкою, беручи до уваги, що земельна ділянка перебуває у комунальній власності позивача, а безоплатне використання землі суперечить нормам права та ослаблює економічні основи територіальної громади м.Харкова в особі Харківської міської ради, слід дійти висновку, що позивач як власник спірної земельної ділянки мав отримати плату за використання спірної земельної ділянки, однак таку плату не отримав.

Таким чином, внаслідок безоплатного використання відповідачем вищевказаної земельної ділянки, територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради була позбавлена можливості отримати кошти за її використання, що має наслідком порушення охоронюваних законом прав та інтересів позивача щодо неодержаних коштів за землю і це свідчить про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь Харківської міської ради безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Разом з тим, судом не надано належної оцінки тому, що відповідач вживав заходів щодо оформлення права власності на земельну ділянку.

Так, рішенням 37 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 19.08.2020 року №2240/20 «Про надання дозволу на проведення оцінки земельних ділянок юридичним та фізичним особам» Шевченко С.С. надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності із земель житлової та громадської забудови площею 0,0970 га по вулиця Біблика, 1-Б у Індустріальному районі міста Харкова, кадастровий номер 6310138200:03:014:0062, для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "В-1" (магазин), нежитлової будівлі літ. "Б-1" (гараж).

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та відповідачем укладено договір про внесення авансового внеску №65/20 від 03.09.2020 року, засвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бінус О.О. (зареєстровано в реєстрі за №648). Цей договір зареєстровано в Харківській міській раді в книзі записів реєстрації договорів про внесення авансового внеску від 03.09.2020 року за №65/20. Факт реєстрації засвідчено підписом керівника Департаменту земельних відносин.

Відповідно до умов вказаного договору відповідач на підставі рішення 37 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 19.08.2020 року №2240/20, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6312219622020 від 16.01.2020 року вносить, а позивач приймає авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки по вулиця Біблика, 1-Б у Індустріальному районі міста Харкова. Загальна площа земельної ділянки 0,0970 га. Кадастровий номер земельної ділянки 6310138200:03:014:0062.

Розмір авансового внеску становить 203239,77 грн., що складає 3% вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки. Авансовий внесок сплачується в строк не пізніше 10 календарних днів з дня нотаріального посвідчення цього договору (п.п.2.1, 2.2 договору авансового внеску).

Після сплати відповідачем авансу, позивач зобов`язався забезпечити проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до діючого законодавства України, а також внести на розгляд пленарного засідання Харківської міської ради питання продажу земельної ділянки (п.п.3.1-3.3 договір авансового внеску).

Відповідач на виконання умов договору авансового внеску сплатив авансовий внесок в розмірі 203239,77 грн., що підтверджується квитанцією АТ КБ «Приватбанк» №0.0.1924570947 від 04.09.2020 року.

Після сплати покупцем авансу, вказаного у п.2.1. цього договору, покупець подає продавцю для підготовки рішення Харківської міської ради про продаж земельної ділянки, вказаної в розділі 1 цього договору, наступні документи: землевпорядну документацію щодо формування земельної ділянки (у разі якщо право комунальної власності на сформовану земельну ділянку не зареєстровано); копію платіжного доручення про сплату авансового внеску (п.3.2. договору авансового внеску).

Після надходження авансового внеску, вказаного у п.2.1. договору та подання покупцем всіх документів необхідних для підготовки рішення Харківської міської ради питання продажу земельної ділянки, вказаної в розділі 1 цього договору виноситься на розгляд пленарного засідання Харківської міської ради (п.3.3. договору).

Після прийняття рішення Харківською міською радою про продаж земельної ділянки, продавець укладає з покупцем договір купівлі-продажу земельної ділянки, зазначеної у розділі 1 цього Договору (п.3.4. договору авансового внеску).

Грошові кошти, які перераховуються покупцем відповідно до п.2.1. цього договору, є авансовим внеском, який сплачується в рахунок оплати ціни земельної ділянки зазначеної у розділі 1 цього договору, про що зазначається у договорі купівлі-продажу земельної ділянки (п.3.5. договору авансового внеску).

За умовами пункту 4.1., договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та діє до укладання договору купівлі-продажу між продавцем та покупцем.

Доказів розірвання зазначеного договору матеріали справи не містять.

Таким чином, позивач взяв на себе зобов`язання продати відповідачу земельну ділянку, на якій розташовані об`єкти нерухомості, що належить відповідачу на праві власності, та отримав авансовий платіж.

Тобто, з моменту укладення договору про внесення авансового платежу, позивач не мав на меті передавати зазначену земельну ділянку в оренду та отримувати за її користування дохід у вигляді орендної плати, а мав намір отримати дохід від її продажу та прийняв на себе зобов`язання щодо її продажу, які зафіксовані у договорі про внесення авансового внеску за №65/20 від 03.09.2020 року.

Матеріали справи свідчать, що користування відповідачем земельною ділянкою без укладеного договору оренди землі (з моменту укладення договору про внесення авансового платежу) було зумовлене метою забезпечення породження учасниками правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, тобто укладення договору купівлі-продажу цієї ж земельної ділянки.

Під час розгляду цієї справи встановлено, що відповідачем вживалися необхідні заходи щодо оформлення права власності на земельну ділянку у зв`язку із набуттям права власності на нерухоме майно, а саме укладено договір про внесення авансового внеску, сплачено авансовий внесок та надавались документи з метою подальшого оформлення правовідносин.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів здійснення Харківською міською радою обов`язку, визначеного п.п.3.1-3.3 договору авансового внеску щодо забезпечення проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до діючого законодавства України, а також внесення на розгляд пленарного засідання Харківської міської ради питання продажу земельної ділянки. Крім того, Харківською міською радою у строки, які відповідають критеріям розумності, не було ані укладено договір щодо відчуження вказаної земельної ділянки, ані надано обґрунтованих заперечень щодо його укладення, зокрема з підстав не подання відповідачем необхідних документів (їх неповноти). Додатково судом не встановлено, а позивачем не доведено факту зволікання або ухилення відповідача щодо укладення договору купівлі-продажу землі, або зловживання своїми правами у період з моменту укладення договору про внесення авансового внеску.

Отже, суд зазначає, що неукладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сталося не внаслідок дій покупця-фактичного користувача, що в свою чергу виключає можливість застосування ст.1212 Цивільного кодексу України з моменту укладення договору про внесення авансового внеску.

Починаючи з 03.09.2020 року з моменту укладення договору про внесення авансового внеску, між сторонами склались відносини щодо відчуження земельної ділянки, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України.

Так, якщо судами буде встановлено, що покупець в межах правовідносин, пов`язаних з відчуженням земельної ділянки комунальної форми власності діяв належним чином відповідно до встановлених актами цивільного законодавства та договором правил поведінки, які відповідають критеріям розумності, добросовісності, справедливості, а натомість дії продавця таким критеріям не відповідали, то така особа (продавець) мала право розраховувати на стягнення з покупця на свою користь суми безпідставно збережених коштів за фактичне користування вказаною ділянкою не в розмірі орендної плати, а в розмірі земельного податку, право на отримання якого було би нею отримано за результатами реалізації сторонами договору своєї правомірної поведінки.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 04.08.2021 року у справі №922/3507/20 та у постанові від 15.10.2019 року у справі №922/1379/18.

З огляду на викладене невірними є розрахунки Харківської міської ради безпідставно збережених коштів у вигляді розміру орендної плати починаючи з 03.09.2020 року.

Судова колегія також зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.09.2018 року по справі №925/230/17 зазначила, що зобов`язання сплачувати земельний податок є податковим зобов`язанням. Чинне законодавством України прямо передбачає суб`єктів владних повноважень, які мають виключне право звертатися до суду про стягнення податків (в тому числі земельного податку), натомість рада не є таким суб`єктом. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.06.2019 року у справі №922/1500/18 та від 31.10.2019 року у справі №916/1134/18).

Крім того, відповідно до п.14.1.156. Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

У поданому позові Харківською міською радою заявлена до стягнення сума, розрахована на підставі вихідних даних щодо розрахунку розміру орендної плати, тоді як сума земельного податку розраховується, виходячи з інших даних. До того ж стягнення земельного податку не належить до повноважень міської ради.

З огляду на встановлені у даній справі обставини, то в задоволені позовних вимог про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею 0,0970 га по вул. Біблика, 1-Б у м.Харкові з кадастровим номером 6310138200:03:014:0062 за період з 03.09.2020 року по 28.02.2022 року слід відмовити.

Натомість, позовні вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки загальною площею 0,0970 га по вул. Біблика, 1-Б у м.Харкові з кадастровим номером 6310138200:03:014:0062 за період з 16.01.2020 року по 02.09.2020 року включно підлягають задоволенню, оскільки в цей період з боку відповідача мало місце фактичне користування земельною ділянкою для розміщення належного йому майна. При цьому договір оренди земельної ділянки укладено не було і кошти у вигляді орендної плати за користування відповідною земельною ділянкою не сплачувались. Колегія суддів вважає, що за період з 16.01.2020 року по 02.09.2020 року між позивачем та відповідачем у відповідності до ст.1212 Цивільного кодексу України виникли кондикційні правовідносини, в силу яких відповідач зобов`язаний повернути позивачу кошти, збережені ним у результаті несплати орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою належною позивачу без оформлення такого права належним чином.

Враховуючи наявність в матеріалах справи необхідних первинних даних встановлено, що розмір безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки загальною площею 0,0970 га по вул. Біблика, 1-Б у м.Харкові з кадастровим номером 6310138200:03:014:0062 за період з 16.01.2020 року по 02.09.2020 року складає 297210,81 грн. і саме в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо посилань апелянта на позовну даність, то відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Законом України №2120-ІХ від 15.03.2022 року (набрав чинності 17.03.2022) розділ «Прикінцеві та Перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено п.19 такого змісту: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався і на даний момент не скасований.

Тому, з урахуванням п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України та введення на всій території України воєнного стану, строк позовної давності, на теперішній час є продовжений і Харківською міською радою не пропущено строк позовної давності у справі №922/3200/23.

Колегія суддів критично ставиться до доводів апелянта, що судом першої інстанції розглянуто справу, яка підпадає під юрисдикцією загального суду, оскільки користувачем та всі документи оформлені у відношенні фізичної особи ОСОБА_1 , а не фізичної особи-підприємця.

Звернення Харківської міської ради із позовом до суду у даній справі було зумовлено тим, що відповідно до цільового призначення земельної ділянки загальною площею 0,0970 га по АДРЕСА_2 з кадастровим номером 6310138200:03:014:0062 вона відноситься до земель для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Згідно відмостей щодо об`єктів нерухомості, то це магазин та гараж.

Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України, одним із обов`язків землекористувачів обов`язок використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням.

Отже, оскільки відповідач є фізичною особою-підприємцем, та враховуючи цільове призначення земельної ділянки, це підтверджує той факт, що ОСОБА_1 використовує її саме в господарській діяльності і безпосередньо пов`язано з її статусом як фізичної особи-підприємця.

Зазначення у деяких документах ОСОБА_1 без позначки як фізична особа-підприємець не призводить до зміни характеру правовідносин, як суб`єкта підприємницької діяльності і дій пов`язаних з господарською діяльністю.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладене, дослідивши обставини справи та оцінивши докази у справі в їх сукупності, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що суд першої інстанції при розгляді справи не з`ясував обставин, що мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні не відповідають, встановленим обставинам справи. Вказане згідно із приписами ст. 277 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування такого рішення з прийняттям нового про часткове задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового про часткове задоволення позовних вимог, судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають перерозподілу відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України за принципом пропорційності задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п.2 ст. 275, ст. 277, ст.ст. 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Шевченко Світлани Сергіївни задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 31.10.2023 року у справі №922/3200/23 скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шевченко Світлани Сергіївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243; р/р UA518201720344240012000032986, банк: ДКСУ м. Київ, МФО 820172) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 297210,81 грн. за використання земельної ділянки загальною площею 0,0970 га по вул. Біблика, 1-Б у м.Харкові з кадастровим номером 6310138200:03:014:0062 за період з 16.01.2020 року по 02.09.2020 року та судовий збір у розмірі 4457,34 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243; р/р UA518201720344240012000032986, банк: ДКСУ м. Київ, МФО 820172) на користь Фізичної особи-підприємця Шевченко Світлани Сергіївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 18430,49 грн.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 22 грудня 2023 року.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук