СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
про закриття апеляційного провадження
19 грудня 2023 року м. Харків Справа № 5023/2953/12
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В.
секретар судового засідання Семченко Ю.О.
за участю представників сторін:
позивач - не з`явився;
відповідач - Красніков П.І. (в залі суду) - ордер ХВ №000067 від 19.12.2023, свідоцтво №1229 від 13.09.2007.
заявник апеляційної скарги - Бабенко Т.Ф. (в залі суду) - паспорт НОМЕР_1 від 12.11.1998, Наказ №1/к від 23.01.2020.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Житлового кооперативу "Простор-13" (вх.№820Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 11.09.2012 по справі №5023/2953/12 (суддя Жельне С.Ч., повний текст рішення підписано 12.09.2023)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Титаніум"</a>, м. Харків,
до Приватного підприємства "Уртіка Діойса", м. Харків,
про відшкодування шкоди,
та
за зустрічним позовом Приватного підприємства "Уртіка-Діойса", м. Харків,
до ТОВ "БК Титаніум"", м. Харків,
про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Харківської області від 11.09.2012 у справі №5023/2953/12 відмовлено в задоволенні первісного позову ТОВ "Уртіка Діойса Плюс" (перейменованого надалі в ТОВ "БК Титаніум") до ПП "Уртіка-Діойса" про зобов`язання передати в якості внеска до статутного фонду нежитлові приміщення підвалу: №VII торгівельний зал пл.12,6 кв.м; №VIII торгівельний зал пл.14,1 кв. м; №IX торгівельний зал пл.13,7 кв.м; №XXIII вхід в підвал пл.4,5 кв.м; №XXIV підсобне приміщення пл.2,6 кв.м; №XXV гардероб пл.3,8 кв.м; №XXVI санвузол пл.1,4 кв.м, загальною площею 52,7 кв.м, розташовані по вул.Велозаводській, 32 у місті Харкові, літ А-16. Зустрічний позов ПП "Уртіка-Діойса" задоволено. Визнано за ПП "Уртіка Діойса" право власності на магазин, що складається з вищевказаних нежитлових приміщень підвалу.
Житловий кооператив "Простор-13", особа, яка вважає, що вищезазначеним рішенням порушено її права та обов`язки, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 11.09.2012 у справі №5023/2953/12 скасувати в частині задоволення зустрічного позову ПП "Уртіка Діойса" та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову ПП "Уртіка Діойса" відмовити, посилаючись на те, що спірне приміщення підвал по вул. Велозаводській, 32 належить ЖК "Простор-13", та визнання права власності на це приміщення за ПП "Уртіка Діойса" є неправомірним та необґрунтованим та суперечить прийнятим судовим рішенням та правовстановлюючим документам.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 рішення Господарського суду Харківської області від 11.09.2012 у справі №5023/2953/12 скасовано частково, а саме: в частині задоволення зустрічного позову, в цій частині прийнято нове рішення, яким в задоволенні зустрічного позову відмовлено, з посиланням на те, що рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 17.07.2014 у справі №645/8633/13-ц право власності на спірне майно визнано за Житловим кооперативом "Простор-13".
В квітні 2016 року ПП "Уртіка-Діойса" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 у справі №5023/2953/12 за нововиявленими обставинами. В заяві про перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 заявник зазначив, що рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 17.07.2014 у справі №645/8633/13-ц, яке було підставою ухвалення постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 у справі №5023/2953/12, скасовано, відтак з 17.03.2016 набрало законної сили, яким по суті прийняте протилежне за змістом рішення, яке покладалось в основу постанови апеляційного господарського суду від 20.10.2014 у даній справі.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі №5023/2953/12 заяву ПП "Уртіка-Діойса" про перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 у справі №5023/2953/12 задоволено; вказану постанову господарського суду апеляційної інстанції скасовано. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Житлового кооперативу "Простор-13" припинено, з посиланням на те, що обставини викладені в заяві ПП "Уртіка-Діойса" є нововиявленими обставинами в розумінні ст.112 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка діяла на момент прийняття постанови). При цьому, врахування даних обставин є підставою для скасування судового акту, що переглядається, та припинення апеляційного провадження, оскільки апеляційну скаргу подала особа, питання про права і обов`язки якої господарським судом під час розгляду справи №5023/2953/12 не вирішувались.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2016 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі №5023/2953/12 в частині задоволення заяви ПП "Уртіка-Діойса" про перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 за нововиявленими обставинами та в частині скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 залишено без змін. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 скасовано в частині припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою ЖК "Простор-13", в цій частині справу передано на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.
Під час нового розгляду ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 у справі №5023/2953/12 провадження по апеляційній скарзі ЖК "Простор-13" на рішення Господарського суду Харківської області від 11.09.2012 у справі №5023/2953/12 зупинено до розгляду Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційної скарги ЖК "Простор-13" на рішення судів по пов`язаної з нею цивільної справи №645/8633/13-ц.
У відповідності до ч.6 ст.147 Закону України Про судоустрій і статус суддів, у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду. Суд, що ліквідується, передає до новоутвореного суду судові справи та матеріали проваджень, що перебувають у володінні суду, негайно, до дня початку роботи новоутвореного суду.
За приписами ч.5 ст.31 Господарського процесуального кодексу України, у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
Згідно з ч.7 ст.31 Господарського процесуального кодексу України, справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
З метою дотримання вимог чч. 5, 7 ст.31 Господарського процесуального кодексу України, ч.6 ст.147 Закону України Про судоустрій і статус суддів, на виконання п.4 р.ІІІ Плану заходів з ліквідації апеляційних судів, затвердженого Наказом ДСАУ №475 від 20.09.2018, у зв`язку з припиненням діяльності з відправлення правосуддя Харківським апеляційним господарським судом з 01.10.2018 на підставі Указу Президента України від 29.12.2017 №454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" та Указу Президента України від 28.09.2018 №295/2018 "Про переведення суддів" всі нерозглянуті справи, що перебували у провадженні Харківського апеляційного господарського суду, згідно з Розпорядженням керівника апарату суду від 03.10.2018 передані до Східного та Північного апеляційних господарських судів.
Повідомлення про початок роботи Східного апеляційного господарського суду оприлюднено в газеті Голос України №185 (6940) від 03.10.2018.
31.10.2018 системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду справи №5023/2953/12 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Барбашова С.В., суддя Медуниця О.Є.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2018 у справі №5023/2953/12 прийнято справу №5023/2953/12 до провадження Східного апеляційного господарського суду. Зобов`язано учасників справи (апелянта - ЖК "Простор-13", позивача ТОВ "БК Титаніум" та відповідача ПП "Уртіка Діойса") у разі усунення обставин, що зумовили зупинення апеляційного провадження по даній справі, негайно повідомити про це Східному апеляційному господарському суду з метою подальшого вирішення питання щодо поновлення провадження у справі.
04.06.2019 Східний апеляційний господарський суд звернувся до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з листом, в якому зазначив, що згідно з інформацією, оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України, 31.01.2018 справу №645/8633/13-ц було передано з ВССУ до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, в зв`язку з чим просив надати інформацію щодо стану розгляду справи №645/8633/13-ц.
20.06.2019 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду надав відповідь, в якій повідомив, що справу №645/8633/13 призначено до розгляду на 07.08.2019.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 21.12.2021 Господарського процесуального кодексу України головуючим (суддею-доповідачем) з розгляду цієї апеляційної скарги визначено суддю Істоміна О.А., тоді як іншими членами колегії є судді Попков Д.О., Стойка О.В.
Станом на 07.11.2023 до суду не надійшло повідомлень від учасників справи про результати розгляду справи №645/8633/13-ц.
Разом з тим, Східний апеляційний господарський суд самостійно встановив наступне:
- 27.05.2020 постановою Верховного Суду у справі №645/8633/13-ц касаційну скаргу Житлового кооперативу Простор-13 задоволено частково. Рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 29.10.2015 та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 17.03.2016 в частині позовних вимог ЖК Простор-13 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного підприємства Уртіка-Діойса, третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Тонка Марина Олександрівна про визнання недійсним договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень підвалу №№VII, VIII, IX, ХХIII, XXIV, XXV, XXVI в літ. А-16, загальною площею 52,7кв.м., розташованих у будинку АДРЕСА_1 , укладених 10.04.2008 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та 22.04.2008 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; визнання недійсним акту від 01.06.2011 прийому-передачі цих приміщень; скасування реєстрації права власності на зазначені нежитлові приміщення підвалу за ОСОБА_2 , визнання права власності за ЖК Простор-13, витребування спірних приміщень з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 ; усунення перешкод в користуванні майном та виселення ОСОБА_2 із зазначених нежитлових приміщень скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції;
- 20.04.2021 рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова провадження у справі за позовом Житлового кооперативу Простор-13 до ОСОБА_2 в частині вимог про витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 нежитлових приміщень підвалу №№VII, VIII, IX, XXIII, XХIV, XXV, XXVI, загальною площею 52,7 кв.м., які розташовані по АДРЕСА_1 літ. А-16 закрито. В задоволенні позовних вимог житлового кооперативу Простор-13 про визнання недійсним договору купівлі - продажу нежитлових приміщень підвалу №№VII, VIII, IX, XXIII, XХIV, XXV, XXVI в літ. А-16 загальною площею 52,7 кв.м по АДРЕСА_1 , укладеного 10.04.2008 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Тонкою М.О., реєстровий №1674, визнання недійсним договору купівлі - продажу нежитлових приміщень підвалу №№VII, VIII, IX, XXIII, XХIV, XXV, XXVI в літ.А-16 загальною площею 52,7 кв.м по АДРЕСА_1 , укладеного 22.04.2008 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Тонкою М.О., реєстровий №1935, визнання недійсним акту від 01.06.2011 прийому - передачі нерухомого майна - приміщень підвалу №VII, VIII, IX, XXIII, XХIV, XXV, XXVI в літ. А-16 загальною площею 52,7 кв.м по АДРЕСА_1 до статутного капіталу приватного підприємства Укртіка-Діойса, скасування реєстрації права власності нежитлових приміщень підвалу №№VII, VIII, IX, XXIII, XХIV, XXV, XXVI в літ. А-16 загальною площею 52,7 кв.м по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , визнання за ЖК Простор - 13 права власності на нежитлові приміщення підвалу №№ VII, VIII, IX, XXIII, XХIV, XXV, XXVI в літ. А-16 загальною площею 52,7 кв.м по АДРЕСА_1 , усунення перешкоди в користуванні майном та виселення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 нежитлових приміщень підвалу №№ VII, VIII, IX, XXIII, XХIV, XXV, XXVI в літ. А-16 загальною площею 52,7 кв відмовлено.
- 27.07.2023 у Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднено постанову Полтавського апеляційного суду від 10.07.2023 у справі №645/8633/13-ц, якою апеляційну скаргу Житлового кооперативу Простор-13 залишено без задоволення. Рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 20.04.2021 залишено без змін.
Рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 20.04.2021 у справі №645/8633/13-ц набрало законної сили.
На теперішній час докази оскарження постанови Полтавського апеляційного суду від 10.07.2023 у справі №645/8633/13-ц в касаційному порядку відсутні.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 поновлено апеляційне провадження у справі №5023/2953/12; розгляд справи призначено на 19.12.2023; запропоновано учасникам справи надати апеляційному суду письмові пояснення із викладенням своєї правової позиції по справі; запропоновано учасникам справи визначитися із своєю явкою у судове засідання (можливістю його проведення за відсутністю представника) шляхом своєчасного повідомлення суду.
27.11.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від ЖК «Простор-13» надійшли пояснення по справі, в яких апелянт просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ЖК «Простор-13» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 ОСОБА_3 , ПП «Уртіка-Діойса», третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Тонка Марина Олександрівна; визнати недійсним договір купівлі - продажу підвального приміщення №№VII, VIII, IX, ХХIII, XXIV, XXV, XXVI в літ. ,А-16" загальною площею 52,7 кв. м по АДРЕСА_1 , укладений 10.04.2008 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Тонкою М.О., реєстровий №1674; визнати недійсним договір купівлі - продажу вищезазначених нежитлових приміщень підвалу, укладений 22.04.2008 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Тонкою М.О., реєстровий №1935; визнати недійсним акт від 01.06.2011 року прийому - передачі нерухомого майна - приміщень підвалу №№VII, VIII, IX, ХХIII, XXIV, XXV, XXVI в літ. , А-16" загальною площею 52,7 кв. м по АДРЕСА_1 до статутного капіталу приватного підприємства ,,Уртіка-Діойса"; скасувати реєстрацію приміщень підвалу №№VII, VIII, IX, ХХIII, XXIV, XXV, XXVI в літ. ,А-16" загальною площею 52,7 кв. м по АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі - продажу від 22.04.2008; визнати за ЖК «Простор-13» право власності на нежитлові приміщення підвалу №№VII, VIII, IX, ХХIII, XXIV, XXV, XXVI в літ. ,,А-16" загальною площею 52,7 кв. м по АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи свої пояснення по справі, апелянт зазначає, що право власності ЖК «Простор-13 як на сам будинок, так і на приміщення підвалу №№VII, VIII, IX, ХХIII, XXIV, XXV, XXVI в літ. ,,А-16" загальною площею 52,7 кв. м по АДРЕСА_1 виникло саме з 1979 року з моменту прийняття його в експлуатацію Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 31.10.1979 №662, і таке право не пов`язувалося із його державною реєстрацією. Спірні приміщення підвалу жодним чином не відчужувалися власником, а тому не вибували і не могли вибути з його володіння. Право власності ні у ОСОБА_1 , ні у ОСОБА_4 , ні у ОСОБА_3 , ні у ПП «Уртіка-Діойса» не виникало і не могло виникнути, а підстава реєстрації права на спірні приміщення - Рішення Господарського суду Харківської області від 29.02.2008 було в подальшому скасовано Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.10.2010, а тому не може породжувати жодних наслідків. До того ж, сама реєстрація не є підставою виникнення права власності, а є лише підтвердженням факту набуття такого права. Отже, якщо скасовано підставу реєстрацію (рішення суду), то і жодне право власності у відповідачів не виникало і виникнути не могло. Технічний паспорт НОМЕР_2 від 29.11.2005, виданий ОСОБА_1 на нібито на новостворений об`єкт є сфальсифікованим, оскільки містить явні порушення процедури його видачі та невідповідність даних дійсним положенням речей. Всі дії, що проводяться після розірвання договору оренди с 21.12.2006 ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вважаються недійсними. Акт від 01.06.2011 прийому-передачі нерухомого майна приміщень підвалу №№VII, VIII, IX, ХХIII, XXIV, XXV, XXVI в літ. ,,А-16" загальною площею 52,7 кв. м по АДРЕСА_1 до статутного капіталу ПП «Уртіка-Діойса» не може бути дійсним. Отже, саме ЖК «Простор-13» є власником як самого багатоповерхового будинку, так і приміщень №№VII, VIII, IX, ХХIII, XXIV, XXV, XXVI в літ. ,,А-16" загальною площею 52,7 кв. м по АДРЕСА_1 , а жодної згоди на відчуження вказаних приміщень він не давав, то його майно вибуло з власності поза його волею, а тому повинно бути витребувано у ОСОБА_5 в силу статі 388 ЦК України.
15.12.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли ще одні пояснення по справі ЖК «Простор-13», в яких апелянт просить при винесення постанови врахувати рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 12.12.2012 по справі №645/8633/13-ц.
Відповідач за первісним позовом, ПП «Уртіка-Діойса» надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційне провадження за апеляційною скаргою Житлового кооперативу «Простор-13» по цій справі закрити. Обґрунтовуючи свою позицію по справі, відповідач за первісним позовом зазначає, що рішення господарського суду по цій справі безпосередньо НЕ стосується прав та обов`язків особи, що оскаржила таке рішення, судом НЕ було розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, підстави для задоволення апеляційної скарги такої особи відсутні
В судовому засіданні 19.12.2023 представник апелянта підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просила скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 11.09.2012, представник відповідача за первісним позовом наголошував на тому, що апеляційне провадження підлягає закриттю з підстав, визначених пунктом 3 частини 1 статті 264 ГПК України.
Представник позивача за первісним позовом в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, у зв`язку з чим колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за його відсутності, оскільки він не скористався своїми правами, передбаченими статтею 42 ГПК України.
Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначеного представника, за наявними у матеріалах справи доказами.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та додані до апеляційної скарги документи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою ЖК «Простор-13» , з огляду на таке.
За змістом ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Верховний Суд у постанові від 14.05.2020 у справі №908/394/19 (п.5.10-5.11) зазначив, що за загальним правилом при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.
При цьому суд апеляційної інстанції не повинен формально підходити до вирішення цього питання, а повинен з огляду на предмет та підстави позову, а також встановлені судом першої інстанції обставини справи обґрунтувати яким чином суд вирішив питання про права та обов`язки такої особи та у випадку їх підтвердження визначити її процесуальний статус як учасника справи шляхом прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Таким чином, положеннями господарського процесуального законодавства визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.
Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено питання про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з наведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної скарги.
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г/3, Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №904/897/19, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2020 №910/9016/16, від 21.07.2020 №914/1971/18.
Якщо ж судом апеляційної інстанції після відкриття провадження за скаргою особи, яка не була залучена до участі у справі та вважає, що суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то п.3 ч.1 ст. 264 ГПК України встановлено імперативну вимогу щодо закриття апеляційного провадження відкритого на цій підставі.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, апелянт Житловий кооператив «Простор-13» - не був учасником справи під час її розгляду в суді першої інстанції.
Стверджуючи про наявність підстав для апеляційного оскарження та наявність порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, апелянт зазначає, що ЖК «Простор-13» за адресою:61176, м.Харків, вул.Велозаводська, 32, заснований 08.09.1978 на кошти пайщиків членів кооперативу. І всі допоміжні нежитлові приміщення належать членам кооперативу, в тому числі і підвал з окремим входом, а також спірні приміщення в літ «А-16» загальною площею 52,7 кв.м.
Колегія суддів зазначає, що такі твердження заявника не підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, яке набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.
Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акту, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами (постанови Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №902/201/19, у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №522/7758/14-ц).
В даному випадку колегією суддів Східного апеляційного господарського суду встановлені наступні обставини, які підтверджуються відкритими даними з Єдиного державного реєстру судових рішень:
27.04.2007 ЖК «Простор - 13» подав до Господарського суду Харківської області позов та просив виселити СПД-ФО ОСОБА_6 з нежитлового підвального приміщення, яке знаходиться у багатоквартирному житловому будинку за адресою по АДРЕСА_1 .
21.01.2008 рішенням Господарського суду Харківської області у справі №40/247-07, залишеним без змін апеляційною та касаційною інстанціями, - у задоволенні позову відмовлено із зазначенням того, що позивач не є власником вказаних нежитлових приміщень.
12.09.2012 рішенням Апеляційного суду Харківської області у справі №2/1873/2011 було скасовано рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16.05.2012 та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_7 , ЖК «Простор-13» до ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ПП «Уртіка-Діойса», КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про анулювання правової реєстрації права власності на нерухоме майно, витребування майна із чужого незаконного володіння та усунення перешкод у користуванні нежитловими приміщеннями відмовлено.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначив та встановив, що позивачі не є власниками спірних приміщень, які в тому числі є предметом судового рішення по справі №5023/2953/12, а отже не мають відповідних прав щодо таких приміщень на їх витребування, скасування державної реєстрації.
23.11.2012 ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відхилені касаційні скарги ОСОБА_7 , ЖК «Простор-13», а рішення Апеляційного суду Харківської області від 12.09.2012 - залишено без змін.
Отже вимоги щодо витребування майна з чужого незаконного володіння відповідача та усунення перешкод у користування вже були предметом розгляду. При цьому неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
У 2013 році ЖК «Простор-13 звернувся до Фрунзенського районного суду із позовом та просив визнати недійсним договір купівлі - продажу нежитлових приміщень підвалу №№ VII, VIII, IX, XXIII, XХIV, XXV, XXVI в літ. „А-16" загальною площею 52,7 кв.м по АДРЕСА_1 , укладений 10.04.2008 між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Тонкою М.О., реєстровий №1674, визнати недійсним договір купівлі - продажу вищезазначених нежитлових приміщень підвалу, укладений 22.04.2008 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Тонкою М.О., реєстровий №1935, визнати недійсним акт від 01.06.2011 року прийому - передачі нерухомого майна - приміщень підвалу №№ VII, VIII, IX, XXIII, XХIV, XXV, XXVI в літ. „А-16" загальною площею 52,7 кв.м АДРЕСА_1 до статутного капіталу ПП „Укртіка-Діойса", скасувати реєстрацію вищевказаних нежитлових приміщень підвалу, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 літ. „А-16" на підставі договору купівлі - продажу від 22.04.2008, визнати за ЖК „Простор-13" право власності на нежитлові приміщення підвалу №№ VII, VIII, IX, XXIII, XХIV, XXV, XXVI в літ. „А-16" загальною площею 52,7 кв.м по АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову посилалися на те, що ОСОБА_7 на праві власності належить квартира АДРЕСА_2 , тоді як житловий будинок АДРЕСА_1 на праві власності належить ЖК „Простор-13". При цьому ЖК „Простор-13" був заснований у 1978 року в 626 мікрорайоні Салтівського житлового масиву м. Харкові пайщиками - членами кооперативу з метою задоволення їх потреб у житловій площі шляхом будування багатоквартирного будинку за власні кошти кооперативу та за допомогою державного кредиту.
17.07.2014 рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова у справі №645/8633/13-ц позовні вимоги задоволено частково. Постановлено визнати недійсними оспорювані договори купівлі-продажу зазначених нежилих приміщень підвалу та визнати за ЖК «Простор-13» право власності на це нерухоме майно. У решті позовних вимог ЖК «Простор-13» - відмовлено.
04.11.2014 ухвалою Апеляційного суду Харківської області апеляційну скаргу представника відповідача відхилено, а рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 17.07.2014 - залишено без змін.
25.02.2015 ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від касаційну скаргу відповідача задоволено частково, зазначені рішення судів першої і апеляційної інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалюючи зазначене судове рішення, суд касаційної інстанції вказав, що ЖК «Простор-13» не є стороною договорів купівлі-продажу, а тому визнання цих договорів недійсними є неналежним способом захисту прав позивача, і він має право на підставі частини 1 статті 388 ЦК України тільки витребувати майно, яке було предметом спірних договорів.
При новому розгляді справи позивачі уточнили свої позовні вимоги та просили визнати недійсними договори купівлі-продажу нежитлових приміщень, визнати недійсним акт приймання-передачі нежитлових приміщень, скасувати державну реєстрацію права власності, визнати за ЖК «Простор-13» право власності, витребувати з чужого незаконного володіння відповідача ОСОБА_2 відповідні нежитлові приміщення та усунути перешкоди у користуванні вказаними приміщення і виселити з них відповідача.
29.10.2015 рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова у справі №645/8633/13-ц у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив із того, що ЖК «Простор-13» не є стороною договорів купівлі-продажу, а тому визнання договорів недійсними є неналежним способом захисту прав позивача, оскільки він має право на підставі частини 1 статті 388 ЦК України тільки витребувати майно, яке було предметом спірних договорів.
17.03.2016 ухвалою Апеляційного суду Харківської області рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 29.10.2015 - залишено без змін. Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції, як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування своїх висновків апеляційний суд послався на те, що рішенням Апеляційного суду Харківської області від 12.09.2012, яке має преюдиційне значення, встановлено, що позивачі не є власниками спірного майна. Крім того, в оскарженій ухвалі апеляційного суду зазначено, що позивачами не доведено факт наявності у спірних нежитлових приміщеннях вузлів управління (засуви, вентилі, крани) систем опалення, водопостачання і каналізації, вузлів обліку електроенергії, експлуатація жилого будинку без доступу до яких неможлива.
27.05.2020 постановою Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду касаційну скаргу ЖК «Простор-13» задоволено частково. Рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 29.10.2015 та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 17.03.2016 в частині позовних вимог ЖК «Простор-13» за вищезазначеним позовом скасовано, справу в цій частині направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
20.04.2021 рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова по цивільній справі №645/8633/13-ц за позовом ЖК «Простор-13» до ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , КП «Харківське міське бюро Технічної інвентаризації» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, акту приймання передачі, скасування держаної реєстрації та визнання права власності, витребування з чужого незаконного володіння відповідного нерухомого майна та усунення перешкод у користуванні таким майном шляхом виселення в задоволенні позову відмовлено. В частині вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння провадження у справі закрито.
10.07.2023 вказане рішення суду залишено без змін постановою Полтавського апеляційного суду, що прийнята за результатами розгляду апеляційної скарги ЖК «Простор-13».
Наведені вище судові акти свідчать про те, що починаючи з 2007 року всі можливі способи захисту порушеного права вже були використані скаржником ЖК «Простор-13» та з цього приводу відповідними судовими інстанціями вирішено спори і постановлені відповідні рішення, які набрали законної сили.
Як встановлено місцевим судом та вбачається з наявних матеріалів справи, оскарження судового рішення справі №5023/2953/12 свідчить, що такий процес з боку ЖК «Простор-13» є черговою спробою доказування існування у кооперативу відповідного права власності на нежитлові приміщення магазину, які передані у власність іншому підприємству ПП «Уртіка-Діойса».
Проте, правовідносини у даній господарській справі склались між фізичною особою ОСОБА_8 , власником відповідного майна, юридичною особою, до статутного капіталу якого вказаний власник передав спірне належне йому на праві власності нерухоме майно, та іншою юридичною особою, яка також є учасником корпоративних відносин.
При цьому, як вже зазначалось, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів. Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуваним рішенням суду у справі №5023/2953/12 не вирішувалось питання про права чи обов`язки Апелянта, судом не було розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник.
За змістом рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 щодо порушеного права, за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес. Щодо останнього, то в тому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, інтересів та (або) обов`язків, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує скаржник, було реальним, стосувалося індивідуально виражених прав або інтересів.
Вирішення судом питання про права, інтереси та (або) обов`язки, особи, не залученої до участі у справі, буде мати місце, якщо такі права, інтереси та (або) обов`язки, особи виникають саме із оскарженого судового рішення, а не із інших юридичних фактів, з яких виходив суд приймаючи своє рішення.
Колегія суддів, дослідивши зміст оскаржуваного судового рішення, зазначає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення не вирішувався спір про право у правовідносинах, учасником яких є Апелянт (Житловий кооператив «Простор-13»), а рішення Господарського суду Харківської області від 11.09.2012 у справі №5023/2953/12 не містить жодних суджень про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника.
Зокрема, мотивувальна та резолютивна частина оскаржуваного рішення не містить жодних приписів щодо прав та обов`язків заявника апеляційної скарги.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія вважає, що Заявником апеляційної скарги не було доведено суду апеляційної інстанції наявності порушеного права чи охоронюваного законом інтересу внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та відповідно, наявності підстав для звернення з відповідною апеляційною скаргою.
Відповідно до статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо, зокрема, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Таким чином, апеляційне провадження за апеляційною скаргою не учасника справи Житлового кооперативу «Простор-13» - на рішення Господарського суду Харківської області від 11.09.2012 у справі №5023/2953/12 підлягає закриттю відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України.
У зв`язку із закриттям апеляційного провадження інші доводи апеляційної скарги по суті оскарження судового рішення, колегією суддів не досліджуються.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 234, 235, 254, пунктом 3 ч.1 ст. 264 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Житлового кооперативу «Простор-13» на рішення Господарського суду Харківської області від 11.09.2012 у справі №5023/2953/12 закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.
Головуючий суддя О.А. Істоміна
Суддя Д.О. Попков
Суддя О.В. Стойка
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2023 |
Оприлюднено | 28.12.2023 |
Номер документу | 115934224 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про приватну власність щодо визнання права власності |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Істоміна Олена Аркадіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні