Ухвала

від 22.01.2024 по справі 5023/2953/12

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА УХВАЛА

22 січня 2024 року м. Харків Справа № 5023/2953/12

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В.

секретар судового засідання Семченко Ю.О.

представники учасників справи не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву Приватного підприємства "Уртіка Діойса" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрату межах апеляційної скарги Житлового кооперативу "Простор-13" на рішення Господарського суду Харківської області від 11.09.2012 по справі №5023/2953/12 (суддя Жельне С.Ч.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Титаніум", м. Харків,

до Приватного підприємства "Уртіка Діойса", м. Харків,

про відшкодування шкоди,

та

за зустрічним позовом Приватного підприємства "Уртіка-Діойса", м. Харків,

до ТОВ "БК Титаніум"", м. Харків,

про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.09.2012 у справі №5023/2953/12 відмовлено в задоволенні первісного позову ТОВ "Уртіка Діойса Плюс" (перейменованого надалі в ТОВ "БК Титаніум") до ПП "Уртіка-Діойса" про зобов`язання передати в якості внеска до статутного фонду нежитлові приміщення підвалу: №VII торгівельний зал пл.12,6 кв.м; №VIII торгівельний зал пл.14,1 кв. м; №IX торгівельний зал пл.13,7 кв.м; №XXIII вхід в підвал пл.4,5 кв.м; №XXIV підсобне приміщення пл.2,6 кв.м; №XXV гардероб пл.3,8 кв.м; №XXVI санвузол пл.1,4 кв.м, загальною площею 52,7 кв.м, розташовані по вул.Велозаводській, 32 у місті Харкові, літ А-16. Зустрічний позов ПП "Уртіка-Діойса" задоволено. Визнано за ПП "Уртіка Діойса" право власності на магазин, що складається з вищевказаних нежитлових приміщень підвалу.

Житловий кооператив "Простор-13", особа, яка вважає, що вищезазначеним рішенням порушено її права та обов`язки, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 11.09.2012 у справі №5023/2953/12 скасувати в частині задоволення зустрічного позову ПП "Уртіка Діойса" та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову ПП "Уртіка Діойса" відмовити, посилаючись на те, що спірне приміщення - підвал по вул. Велозаводській, 32 належить ЖК "Простор-13", та визнання права власності на це приміщення за ПП "Уртіка Діойса" є неправомірним та необґрунтованим та суперечить прийнятим судовим рішенням та правовстановлюючим документам.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 рішення Господарського суду Харківської області від 11.09.2012 у справі №5023/2953/12 скасовано частково, а саме: в частині задоволення зустрічного позову, в цій частині прийнято нове рішення, яким в задоволенні зустрічного позову відмовлено, з посиланням на те, що рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 17.07.2014 у справі №645/8633/13-ц право власності на спірне майно визнано за Житловим кооперативом "Простор-13".

В квітні 2016 року ПП "Уртіка-Діойса" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 у справі №5023/2953/12 за нововиявленими обставинами. В заяві про перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 заявник зазначив, що рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 17.07.2014 у справі №645/8633/13-ц, яке було підставою ухвалення постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 у справі №5023/2953/12, скасовано, відтак з 17.03.2016 набрало законної сили, яким по суті прийняте протилежне за змістом рішення, яке покладалось в основу постанови апеляційного господарського суду від 20.10.2014 у даній справі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі №5023/2953/12 заяву ПП "Уртіка-Діойса" про перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 у справі №5023/2953/12 задоволено; вказану постанову господарського суду апеляційної інстанції скасовано. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Житлового кооперативу "Простор-13" припинено, з посиланням на те, що обставини викладені в заяві ПП "Уртіка-Діойса" є нововиявленими обставинами в розумінні ст.112 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка діяла на момент прийняття постанови). При цьому, врахування даних обставин є підставою для скасування судового акту, що переглядається, та припинення апеляційного провадження, оскільки апеляційну скаргу подала особа, питання про права і обов`язки якої господарським судом під час розгляду справи №5023/2953/12 не вирішувались.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2016 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі №5023/2953/12 в частині задоволення заяви ПП "Уртіка-Діойса" про перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 за нововиявленими обставинами та в частині скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 залишено без змін. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 скасовано в частині припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою ЖК "Простор-13", в цій частині справу передано на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Під час нового розгляду ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 у справі №5023/2953/12 провадження по апеляційній скарзі ЖК "Простор-13" на рішення Господарського суду Харківської області від 11.09.2012 у справі №5023/2953/12 зупинено до розгляду Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційної скарги ЖК "Простор-13" на рішення судів по пов`язаної з нею цивільної справи №645/8633/13-ц.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 поновлено апеляційне провадження у справі №5023/2953/12; розгляд справи призначено на 19.12.2023; запропоновано учасникам справи надати апеляційному суду письмові пояснення із викладенням своєї правової позиції по справі; запропоновано учасникам справи визначитися із своєю явкою у судове засідання (можливістю його проведення за відсутністю представника) шляхом своєчасного повідомлення суду.

19.12.2023 ухвалою Східного апеляційного господарського суду апеляційне провадження за апеляційною скаргою Житлового кооперативу «Простор-13» на рішення Господарського суду Харківської області від 11.09.2012 у справі №5023/2953/12 закрито.

Під час апеляційного провадження, ПП "Уртіка Діойса", в порядку ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, подано заяву від 19.12.2023 щодо подання доказів відносно витрат на правничу допомогу та інших витрат у зв`язку із розглядом апеляційної скарги ЖК «Простор-13» по справі № 5023/2953/12, якою повідомлено, що докази понесення витрат відповідача на професійну правничу допомогу будуть надані суду протягом п`яти днів з дати ухвалення рішення.

25.12.2023 до Східного апеляційного господарського суду відповідачем подана заява про ухвалення додаткової постанови до ухвали Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 у справі №5023/2953/12 щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат в порядку статті 126 ГПК України під час перегляду справи у суді апеляційної інстанції в сумі 104.000,00 грн.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.12.2023 для розгляду заяви у справи №5023/2953/12 сформовано склад суду, а саме: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Стойка О.В., суддя Попков Д.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.12.2023 прийнято заяву Приватного підприємства "Уртіка Діойса" про ухвалення додаткового рішення до провадження. Розгляд заяви призначено на 22.01.2024. Явку представників сторін визнано необов`язковою.

Відповідно до ч.4, ст.244 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи те, що представники сторін повідомлені про дату та час судового засідання належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи, колегія суддів вирішила розглянути заяву ПП Уртіка Діойса про прийняття додаткового рішення у справі №5023/2953/12 в даному судовому засіданні.

Розглянувши клопотання ПП "Уртіка Діойса" про прийняття додаткового рішення у справі №5023/2953/12 колегія суддів зазначає наступне.

Згідно частин 5 та 6 статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Згідно з п.3 ч.1, ч.3 ст.244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до чч. 1-3 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

З дотриманням вимог чинного законодавства 19.12.2023 представником відповідача за первісним позовом подано відповідну заяву про стягнення з апелянта витрат на професійну правничу допомогу, в якій зазначено, що він очікує понести судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, розмір яких буде визначений після завершення розгляду справи.

Згідно зі ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

У відповідності до ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Як вже було зазначено вище, 25.12.2003 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача за первісним позовом, надійшла заява щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових в порядку статті 126 ГПК України в розмірі 104.000,00 грн.

Дана заява відповідача про розподіл судових витрат мотивована тим, що заявником понесено витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких він вважає співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність ", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Колегія суддів зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом з тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Колегія суддів зазначає, що апелянтом не було подано письмові заперечення щодо клопотання про ухвалення додаткового рішення.

Поряд зі згаданим принципом змагальності сторін іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є: верховенство права та пропорційність.

Відповідно до статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених відповідачем за первісним позовом до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28.01.2021 у справі №911/3156/19, від 09.02.2021 у справі №910/15201/17, від 03.03.2021 у справі №912/354/20.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін і зробила висновок, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).

Колегією суддів встановлено, що в якості доказів понесення адвокатських витрат відповідачем надано:

- договір (належним чином посвідчені копії) про надання адвокатської допомоги, укладені Відповідачем з адвокатом Красніковим П.І. від 19.03.2012 на підтвердження домовленостей щодо оплатності послуг адвокатів;

- акт приймання передачі виконаних робіт та наданих послуг від 21.12.2023 на оплату за надання професійної правничої допомоги згідно звіту адвокату від 21.12.2023 за договорами від 19.03.2012;

- звіт адвоката Краснікова П.І. (детальний опис робіт) на підтвердження факту надання професійної правничої допомоги із розшифровкою обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість, що підлягає сплаті в рамках супроводження клієнта ПП «Уртіка Діойса» у справі №5023/2953/12.

Відповідно до п. 1.1. договору №б/н від 19.03.2012 Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання на представництво і захист його прав та інтересів під час розгляду господарської справи №5023/2953/12. Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання на представництво його інтересів та надання послуги правової допомоги у вказаній господарській справі з усіма правами сторони, третьої особи по справі, в тому числі з правом підпису та подання позовних заяв, скарг, апеляційних скарг, касаційних скарг, заяв про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та у порядку виключного провадження, представництво Клієнта в усіх судових організаціях, включаючи Європейський суд з прав людини, зміну предмета та підстав позову, зменшення або збільшення позовних вимог, укладення мирової угоди, відмови від позову, оскарження рішень судів всіх інстанцій по цивільним, господарським справам, які розглядаються за участю Клієнта, в судах загальної юрисдикції, господарських судах, оскарження дій та/або бездіяльності прокурора, слідчого, інших посадових осіб будь-якого правоохоронного органу, участь в судових засіданнях з приводу такого оскарження. Підготовка заяв та позовних заяв в суди, господарський суд та підтримання вимог в судах в якості представника (п.1.2 договору).

Розділом 3 договору визначено порядок оплати послуг адвоката. Так оплата за представництво інтересів Клієнта обумовлюється наданим Адвокатом звітом про виконані роботи та надані послуги, який є невід`ємною частиною цього Договору. На підтвердження погодження та прийняття робіт та/або послуг за наданим Адвокатом звітом сторони укладають відповідний акт приймання-передачі виконаних робіт та/або наданих послуг, який представлено для здійснення оплати Клієнтом витрат та послуг Адвоката. Оплата послуг та/або витрат адвоката здійснюється Клієнтом на протязі 30 днів після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт та/або наданих послуг.

Зі змісту акту №б/н від 21.12.2023 вбачається, що Адвокат надав Клієнту наступні послуги:

19.03.2012 - укладення договору про надання адвокатських послуг та оформлення довіреності - 2 год.;

20.11.2013 - складання відзиву на касаційну скаргу ЖК «Простор 13» на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.2013, підготовка матеріалів для участі в судовому засіданні в касаційній інстанції - 3 год- 6.000,00 грн;

27.09.2013 відрядження до м.Києва з метою участі у судовому засіданні у ВГСУ адвоката Краснікова П.І. під час розгляду касаційної скарги ЖК «Простор 13» на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.2023 - 3 год у суді, 24 год транспорт - 12.000,00 грн;

01.02.2014 складання відзиву на апеляційну скаргу ЖК «Простор 13» на рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2012 року, підготовка матеріалів для участі в судовому засіданні в апеляційній інстанції - 2 год - 4.000,00 грн

19.02.2014 участь у судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду під час розгляду апеляційної скарги ЖК «Простор 13» (на рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2012 - 2 год. у суді, 4.000,00 грн,

12.03.2014 участь у (судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду під час розгляду апеляційної скарги ЖК |«Простор 13» (на рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2012 - 2 год у суді - 4.000,00 грн,

31.03.2014 складання касаційної скарги на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2014, підготовка матеріалів для участі в судовому засіданні в касаційній інстанції2 год - 4.000,00 грн;

23.04.2014 - відрядження до м.Києва з метою участі у судовому Краснікова П.І. під час розгляду касаційної скарги НИ «Уртіка Діойса» на ухвалу Харківського суду від 12.03.2014 - 3 год у суді, 24 год транспорт - 12.000,00 грн

07.08.2014 - участь у судовому засіданні Харківського апеляційного «Простор 13» на рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2012 - 2 год у суді - 4.000,00 грн;

03.09.2014 - участь у судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду під час розгляду апеляційної скарги ЖК «Простор 13» на рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2012 - 2 год у суді - 4.000,00 грн;

06.10.2014 - участь у судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду під час розгляду апеляційної скарги ЖК «Простор 13» на рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2012 - 2 год у суді - 4.000,00 грн;

20.10.2014 - участь у судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду під час розгляду апеляційної скарги ЖК «Простор 13» на рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2012 - 2 год у суді - 4.000,00 грн;

11.04.2016 - складання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови

Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2014, підготовка матеріалів для участі в судовому засіданні в касаційній інстанції - 3 год - 6.000,00 грн;

18.05.2016 - участь у судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду під час розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 - 2 год у суді - 4.000,00 грн;

15.06.2016 - участь у судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду під час розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 - 2 год у суді - 4.000,00 грн;

11.12.2016 - підготовка відзиву на апеляційну скаргу ЖК «Простор 13» на рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2012 для участі в апеляційній інстанції 1 год - 2.000,00 грн;

12.12.2016 - участь в судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду під час розгляду апеляційну скаргу ЖК «Простор 13» на рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2012 - 2 год у суді - 4.000,00 грн;

22.12.2016 - участь в судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду під час розгляду апеляційну скаргу ЖК «Простор 13» на рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2012 - 2 год у суді - 4.000,00 грн;

18.12.2023 - підготовка додаткового відзиву на на апеляційну скаргу ЖК «Простор 13» на рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2012 - 2 год - 4.000,00 грн;

19.12.2023 - участь в судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду під час розгляду апеляційну скаргу ЖК «Простор 13» на рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2012 - 1 год - 2.000,00 грн;

21.12.2023 - підготовка звіту про витрати на професійну правничу допомогу - 2 год - безкоштовно.

Ставка за договором - 2.000,00 грн за годину витраченого часу (представництво, складання документів, відправка документів, аналітика, оформлення документів задля подання, тощо). Транспортування у відрядження - 25% ставки за договором за годину.

Згідно з Актом приймання-передачі виконаних робіт на та наданих послуг від 21.12.2023, сторони підписанням цього акту підтверджують, що всі послуги за цим актом до Договору надані належним чином, Адвокат виконав відповідні послуги та роботи, а Клієнт прийняв без будь-яких зауважень.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що судовий розгляд справи №5023/2953/12 продовжувався тривалий час починаючи з 2012 року. І, як свідчать матеріали справи, з 22.12.2016 по 09.11.2023 апеляційне провадження у даній справі було зупинено.

Частиною 1 ст.44 ГПК України (в ред 1991 року, який діяв на момент укладення договору про надання адвокатської допомоги від 09.03.2012 та на момент зупинення провадження у справі) передбачено, що судові витрати складаються зокрема з оплати послуг адвоката.

Свою позицію з приводу відшкодування витрат на правову допомогу виклав Вищий господарський суд України у Постанові Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», відповідно до п.6.3 якої встановлено, витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною 5 статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. За змістом ч.3 ст 48 та частини 5 статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №6-рп/2013 у справі №1-4/2013.

Таким чином, відшкодування витрат на правову допомогу можливе лише у випадку надання такої допомоги адвокатом який є самозайнятою особою та за умови надання необхідних доказів підтверджуючих надання такої допомоги.

Докази витрат на правову допомогу за п. 6.3 Постанови Пленуму ВГС України №7 від 21.02.2013: угоди про надання послуг щодо ведення справи в суді та/або належно оформленої довіреності; платіжне доручення або інший документ, який підтверджує сплату відповідних послуг, копія свідоцтва адвоката або оригіналу ордера адвоката, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Додатково в суді вимагають надати: звіти; акти приймання-передачі; рахунки та інше.

Для підтвердження співрозмірності витрат у відповідності до п. 6.5 Постанови Пленуму ВГС України №7 від 21.02.2013 суд може просити надати документи про: вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг.

Як вбачається з додатків, доданих до заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу, серед доказів на їх підтвердження відсутні документи, які б підтверджували надання послуг з правничої допомоги з 2012 року по 2016 рік, як то - платіжного доручення або інший документ, який підтверджував би сплату відповідних послуг, вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до сталої практики Верховного Суду заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вже було зазначено колегією суддів, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу акт виконаних робіт, наданих відповідачу послуг, та звіт до нього, врахувавши, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат, колегія суддів вважає за можливе не присуджувати на користь заявника заявлену суму витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

Відтак, здійснивши розподіл судових витрат (у розглядуваному випадку заявлених витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції у 2023 році) в межах справи №5023/2953/12, судова колегія дійшла висновку, що адвокатом витрати на правничу допомогу понесені в сумі 6.000,00 грн та підлягають віднесенню на рахунок ЖК Простор 13, а саме: 18.12.2023 - підготовка додаткового відзиву на апеляційну скаргу ЖК «Простор 13» на рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2012 - 2 год - 4.000,00 грн; 19.12.2023 - участь в судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду під час розгляду апеляційну скаргу ЖК «Простор 13» на рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2012 - 1 год - 2.000,00 грн.

З огляду на вищезазначене, оцінивши надані ПП Уртіка Діойса докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для обмеження розміру таких витрат до 6.000,000 грн. На переконання судової колегії, стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 6.000,00 грн відповідає критеріям розумності, необхідності, співрозмірності, пропорційності та справедливості, що зумовлює часткове задоволення заяви ПП Уртіка Діойса.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 129, 130, 244 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника Приватного підприємства Уртіка Діойса про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Житлового кооперативу Простор-13 (61176, м.Харків, вул.Велозаводська, 32, ідентифікаційний код 23009736) на користь Приватного підприємства Уртіка Діойса (61024, м.Харків, вул.Пушкінська, 79/1; ідентифікаційний код 36373812) 6.000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні вимог заяви в іншій частині відмовити.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Порядок і строки оскарження ухвали передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст даної додаткової ухвали складено 26.01.2024.

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя Д.О. Попков

Суддя О.В. Стойка