Ухвала

від 25.12.2023 по справі 905/1926/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

25 грудня 2023 року м. Харків Справа № 905/1926/18

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М.

без виклику представників учасників справи,

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду клопотання Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод про зупинення провадження у справі №922/1675/23 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод, м. Авдіївка, Донецька область (вх.№2056 Д/2) та апеляційною скаргою ОСОБА_1 , м.Київ (вх.№2234 Д/2)

на рішення Господарського суду Донецької області від 25.09.2023 у справі №905/1926/18 (повний текст складено 26.09.2023, суддя Левшина Г.В.)

за позовом ОСОБА_1 , м.Київ

до 1.Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод, м.Авдіївка, Донецька область

2.BARLENKO LTD, Nicosia, Cyprus

про стягнення збитків у сумі 1375500,00 грн, інфляційних втрат у сумі 892837,05 грн та 3% річних у сумі 219081,49 грн

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Донецької області із позовом до Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод BARLENKO LTD, Nicosia, Cyprus про стягнення збитків у сумі 3978520,00 грн.

02.04.2019, 23.04.2019 та 02.05.2019 позивачем до Господарського суду Донецької області надано заяви про зміну підстав позову, в яких останній просив суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 3931620,00 грн., спричинені внаслідок неправомірних дій останнього, що полягають у придбанні належних позивачу акцій за публічною безвідкличною вимогою за ціною, визначеною без застосування коефіцієнта ринкової капіталізації, що значно нижче ринкової ціни на акції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем статей 8, 65, 65-2 Закону України Про акціонерне товариства щодо визначення ціни викупу акцій за публічною безвідкличною вимогою відповідача 2 про придбання акцій у всіх власників ПрАТ Авдіївський коксохімічний завод, затвердженого протоколом Наглядової ради 25 від 27.04.2018.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 10.06.2019 у справі №905/1926/18 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод про стягнення збитків у сумі 3931620,00 грн. відмовлено; провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до BARLENKO LTD закрито.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.09.2019 у справі №905/1926/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Донецької області від 10.06.2019 у справі №905/1926/18 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Донецької області від 10.06.2019 у справі №905/1926/18 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.02.2021 у справі №905/1926/18 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Господарського суду Донецької області від 10.06.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.09.2019 у справі №905/1926/18 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.05.2023 задоволено заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог; визначено наступний предмет спору у справі №905/1926/18: стягнення з ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" збитків у сумі 1375500,00 грн, інфляційних втрат у сумі 892 837,05 грн та 3% річних у сумі 219 081,49 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 25.09.2023 у справі №905/1926/18 закрито провадження у справі №905/1926/18 в частині вимог ОСОБА_1 до Компанії BARLENKO LTD, Nicosia, Cyprus.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод про стягнення збитків у сумі 1375500,00 грн, інфляційних втрат у сумі 892 837,05 грн та 3% річних у сумі 219 081,49 грн задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1 375 000,00 грн, судовий збір за звернення до суду з позовом в сумі 20 625,65 грн, судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 89 516,70 грн, судовий збір за подання касаційної скарги в сумі 119 355,60 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Повернуто ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір в сумі 22366,52 грн.

Приватне акціонерне товариство Авдіївський коксохімічний завод із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 25.09.2023 у справі №905/1926/18 в частині задоволення позову та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову та стягненні на користь ОСОБА_1 коштів у сумі 1 375 000,00 грн, судового збору у сумі 20625,65 грн, судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 89516,70 грн та судового збору за подання касаційної скарги в сумі 119355,60 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод на рішення Господарського суду Донецької області від 25.09.2023 у справі №905/1926/18. Розгляд справи призначено на 20.12.202 об 11:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №105. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 15 днів з дня вручення ухвали.

25.10.2023 (дата направлення згідно поштового конверту 16.10.2023) від позивача у справі - ОСОБА_1 , до Східного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга на рішення Господарського суду Донецької області від 25.09.2023 у справі №905/1926/18.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення Господарського суду Донецької області від 25.09.2023 у справі №905/1926/18, доповнивши його стягненням з Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод на користь ОСОБА_1 інфляційних втрат у сумі 892 837,05 грн та 3 % річних у сумі 219 081,49 грн; стягнути з Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу; у випадку визнання правомірними аргументів позивача щодо застосування ч. 3 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України, задовольнити позов в редакції: стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод (код 00191075) та фізичної особи ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) збитки у сумі 1 375 500,00 грн, інфляційні втрати у сумі 892 837,05 грн та 3% річних у сумі 219 081,49 грн, а також судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Донецької області від 25.09.2023 у справі №905/1926/18. Розгляд справи призначено на 20.12.2023 об 11:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №105. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 15 днів з дня вручення ухвали.

Також, вказаною ухвалою об`єднано апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Донецької області від 25.09.2023 у справі №905/1926/18 для спільного розгляду.

25.10.2023 до Східного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу першого відповідача залишити без задоволення. Рішення суду першої інстанції змінити виключно в межах апеляційної скарги позивача. Одночасно у відзиві позивач зазначає, що планує понести витрати на правничу допомогу у розмірі 60 000,00 грн за розгляд апеляційної скарги ПрАТ Авдіївський коксохімічний завод.

06.12.2023 до Східного апеляційного господарського суду від ПрАТ Авдіївський коксохімічний завод надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому перший відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Донецької області від 25.09.2023 у справі №905/1926/18 відмовити в повному обсязі. Судові витрати покласти на позивача.

07.12.2023 до Східного апеляційного господарського суду від позивача надійшла відповідь на відзив ПрАТ Авдіївський коксохімічний завод на апеляційну скаргу позивача, в якій ОСОБА_1 просить доводи першого відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, відхилити та задовольнити апеляційну скаргу позивача.

18.12.2023 до Східного апеляційного господарського суду від ПрАТ Авдіївський коксохімічний завод надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/3831/22 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №910/3831/22.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 задоволено заяву позивача та постановлено судове засідання 20.12.2023 року об 11:30 годині у справі №905/1926/18 провести за участю представника позивача адвоката Бєлкіна Л.М. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представника за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.12.223 задоволено заяву відповідача та постановлено судове засідання 20.12.2023 року об 11:30 годині у справі №905/1926/18 та усі подальші судові засідання у даній справі, провести за участю представників відповідача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представників за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

Однак, провести судове засідання, що призначене на 20.12.2023 об 11:30 годині не виявилось можливим, оскільки 20.12.2023 з 11:00 до 17:30 через відсутність зв`язку з серверами ДП ІСС не працювали підсистеми ЄСІТС: "Електронний суд", "Підсистема відеоконференцзв`язку", "Електронна пошта" тощо, що унеможливило проведення судових засідань та здійснення технічних звукозаписів судових засідань, про що Східним апеляційним господарським судом складено акт №12-33/324 від 20.12.2023, який долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2023 постановлено призначити іншу дату судового засідання, про час, дату та місце якого, повідомити сторони.

Розглянувши клопотання першого відповідача про зупинення провадження у справі, суд апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом розгляду позовних вимог ОСОБА_1 у даній справі є вимоги про стягнення з ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" збитків у сумі 1 375 500,00 грн, інфляційних втрат у сумі 892837,05 грн та 3% річних у сумі 219081,49 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення збитків, позивач посилався на порушення відповідачем 1 статей 8, 65, 65-2 ЗУ Про акціонерні товариства щодо визначення ціни викупу акцій за публічною безвідкличною вимогою відповідача 2 про придбання акцій у всіх власників ПрАТ Авдіївський коксохімічний завод, затвердженого протоколом Наглядової ради 25 від 27.04.2018.

Також позивач вважав, що розмір компенсації має бути розрахований з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних.

За результатом розгляду позовних вимог в цій частині суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на отримання справедливої компенсації за примусово вилучені акції в процедурі обов`язкового продажу акцій за 1 акцію у розмірі 39,30 грн, що дорівнює справедливій вартості однієї акції у пакеті акцій 100% від статутного капіталу ПрАТ АКХЗ та становить різницю між вартістю акцій, визначеною за майновим методом, та вартістю акцій, за якою відбувався викуп в процедурі сквіз-ауту. Внаслідок чого, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача 1 на користь позивача підлягають грошові кошти в сумі 1375500,00 грн.

Суд першої інстанції зазначав, що у спірних правовідносинах боржник вважається таким, що прострочив, якщо не виконав зобов`язання у строк, встановлений законом (ст.65-2 Закону України "Про акціонерні товариства").

За таких обставин, суд виходив з того, що у даному випадку існує два окремих грошових зобов`язання: грошове зобов`язання, що існувало в процедурі сквіз-аут відповідно до ст.65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" (обставини недотримання строків сплати ціни відповідно до публічної безвідкличної вимоги у порядку, встановленому законом, не встановлені) та окреме грошове зобов`язання, як компенсація справедливої вартості акцій.

З огляду на викладене, зазначав суд, відповідач 1 як вигодонабувач (згідно позиції Верховного Суду) викупу акцій у міноритарних акціонерів за ціною, яка не є справедливою, фактично без достатньої правової підстави за рахунок власників акцій, у яких вони були придбані примусово в процедурі сквіз-аут, зберігає у себе кошти, які на підставі ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України зобов`язаний повернути позивачу як компенсацію справедливої вартості акцій.

При цьому, суд виходив з того, що для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 Цивільного кодексу України).

Разом з цим, розглядаючи вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 3% річних та інфляційних втрат, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, суд вважав їх такими, що підлягають залишенню без задоволення, зважаючи на таке.

Зокрема, суд вважав, що для сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також трьох процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України, недостатньо лише факту виникнення грошового зобов`язання. Така норма застосовується лише у разі прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У спірних правовідносинах боржник вважається таким, що прострочив, якщо не виконав зобов`язання у строк, встановлений законом (стаття 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства").

Суд виходив з обставин, якими встановив, що у даному випадку існує два окремих грошових зобов`язання: грошове зобов`язання, що існувало в процедурі сквіз-аут відповідно до ст.65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" і обставини недотримання строків сплати ціни відповідно до публічної безвідкличної вимоги у порядку, встановленому законом судом не встановлено, а також окреме грошове зобов`язання, як справедлива компенсація вартості акцій.

За висновком суду, позивачем не доведено наявності у відповідача 1 простроченого грошового зобов`язання, що унеможливлює нарахування та стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за статтею 625 Цивільного кодексу України.

Окрім того, вважав суд, не вбачається за можливе визначити строки виконання зобов`язання по сплаті справедливої компенсації, які не визначені законом, правочином або рішенням суду, що набуло законної сили, що виключає факт порушення таких строків з боку відповідачів.

За висновком суду, для визначення розміру 3% річних та інфляційних втрат в будь-якому випадку необхідно встановити розмір грошового зобов`язання та строк його виконання, а в даному випадку неможливо визначити ціну продажу акцій, оскільки визначена судом справедлива компенсація за одну акцію не є новою ціною акцій, викуплених в процедурі сквіз-ауту, але можуть розглядатися лише як визначена судом сума справедливої компенсації, яка відновлює на принципах справедливості майновий стан позивачів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги позивач вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків річних та інфляційних втрат.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд достовірно встановив заниження ціни викупу акцій внаслідок дій посадових осіб відповідача; фактично акції вилучені із власності позивача, а бенефіціарний власник відповідача отримав акції, не повністю сплативши за них кошти. Таким чином, створивши умови для вилучення акцій при їх неповній оплаті відповідач заподіяв позивачу шкоду. Утримання грошових коштів, які набуті або утримуються особою без належних правових підстав, також розглядається як прострочення грошового зобов`язання і на них нараховуються і стягуються інфляційні втрати та три відсотки річних, нараховані у порядку ст. 625 Цивільного кодексу України ( (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/10156/17).

Посилаючись на постанову Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у справі №905/671/19 від 15.06.2022, позивач в апеляційній скарзі вважає, що неповним відшкодуванням вартості вилучених акцій, позивачу заподіяно шкоду саме у момент вилучення акцій за неповною ціною.

Позивач також посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі №703/2718/16-ц від 19.06.2019, Верховного Суду у справі №925/446//20 від 25.03.2021, у справі №910/10156/17 від 10.04.2018 та вважає в даному випадку, зобов`язання сторін не є таким, що виникли з рішення суду. На думку скаржника (позивача), деліктне зобов`язання і обов`язок оплати по ньому виникають у момент порушення прав особи, а не у момент, коли таке порушення встановлено рішенням суду. Оскільки вилучення майна у позивача могло відбутись тільки за умови повного відшкодування його вартості, то вилучення без повного відшкодування порушує права власника такого майна саме у момент вилучення такого майна.

Отже, в апеляційній скарзі позивач вважає, що нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних в порядку ст. 625 ЦК України розпочинається з дати примусового продажу акцій.

Оскільки предметом спору у даній справі серед іншого, є вимога про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму компенсації за примусово продані акції, дискусійним є, зокрема, питання наявності правових підстав та порядку визначення моменту нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України у спірних правовідносинах з обов`язкового продажу акцій.

Як було встановлено судом, Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 17.08.2023 (оприлюднена в ЄРСР 07.09.2023) прийняла до розгляду справу № 910/3831/22, яка містить виключну правову проблему, враховуючи різний підхід судів при вирішенні питання настання строку виконання зобов`язання з повернення безпідставно набутого майна, тобто відсутність єдиної судової практики, в тому числі на рівні касаційних судів різних юрисдикцій, а також відсутність висновків Великої Палати Верховного Суду щодо вказаного правового питання.

Так, при передачі справи № 910/3831/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду та на підтвердження наявності виключної правової проблеми Касаційний господарський суд посилався на існування в судовій практиці різних підходів до визначення моменту виникнення прострочення виконання зобов`язання з повернення безпідставно набутого майна:

- перший підхід, згідно з яким початком нарахування прострочення виконання такого зобов`язання вважається дата набрання законної сили судовим рішенням, яким встановлено факт безпідставності отримання майна: постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 серпня 2021 року у справі № 344/2483/18; постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі № 461/4066/21; постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 905/1313/18;

- другий підхід, згідно з яким нарахування прострочення виконання зобов`язання щодо поверненню безпідставно набутого майна здійснюється з урахуванням дати пред`явлення та отримання вимоги про виконання зобов`язання відповідно до статті 530 ЦК України: постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 квітня 2019 року у справі № 918/47/18; постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17 серпня 2021 року у справі № 913/371/20; постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 330/2142/16-ц;

- третій підхід, згідно з яким моментом початку нарахування прострочення виконання зобов`язання з повернення безпідставно набутого майна вважається наступний день після зарахування / отримання безпідставно набутого майна: постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01 вересня 2022 року у справі № 910/9544/19.

Наразі в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутнє остаточне судове рішення у справі №910/3831/22.

Відповідно до ч. 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.

Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників господарських відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, підстав позову, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У такому випадку згідно з приписами пункту 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки, викладені у постановах Верховного Суду. Однак наразі існує різний підхід суду касаційної інстанції при вирішенні питання настання строку виконання зобов`язання з повернення безпідставно набутого майна.

Як вже зазначалось, у межах даної справи спірним є питання, що порушується позивачем в апеляційній скарзі та є предметом апеляційного перегляду, щодо наявності правових підстав та порядку визначення моменту нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних у правовідносинах з обов`язкового продажу акцій. У зв`язку з цим, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про задоволення клопотання Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод про зупинення провадження у справі до перегляду судового рішення у справі № 910/3831/22 Великою Палатою Верховного Суду та отримання остаточних висновків щодо застосування статей 625 та 1212 ЦК України у контексті визначення моменту виникнення прострочення виконання відповідного зобов`язання, що у даному випадку має важливе значення для правильного вирішення даного спору.

Керуючись статтями 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод про зупинення провадження у справі задовольнити.

2. Зупинити апеляційне провадження у справі №905/1926/18 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/3831/22 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

3. Сторонам повідомити Східний апеляційний господарський суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/3831/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до ст.ст.286-289 ГПК України.

Повний текст ухвали складений 25.12.2023.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко