Рішення

від 25.12.2023 по справі 905/943/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.12.2023 Справа №905/943/22

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; код ЄДРПОУ14360570)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Марфарм" (87506, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Свободи, буд. 20; код ЄДРПОУ 39995651)

до відповідача-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 )

про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 518 125,97 грн.

без виклику сторін

До Господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Марфарм"; до відповідача-2: ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 518 125,97 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем-1 умов кредитного договору №39995651-КД-1 від 17.12.2020 щодо повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим, просить суд стягнути заборгованість солідарно, оскільки, відповідачем-2 17.12.2020 року було укладено договір поруки №39995651-ДП-1 за зобов`язаннями відповідача-1 по поверненню кредитних коштів.

Судом було здійснено запит відповідно до положень статті 176 Господарського процесуального кодексу України до Державної міграційної служби України з метою отримання інформації щодо місцезнаходження відповідача-2.

У відповідь на запит суду було отримано інформацію, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.01.2023 відкрито провадження у справі №905/943/22 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Направлення ухвали здійснювалось на електронні адреси відповідачів: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

26.01.2023 на адресу суду від відповідача-1 надійшов відзив, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову. Вказує про загальновідомі форс-мажорні обставини, які роблять неможливим виконання грошових зобов`язань. Строк повернення кредиту до 15.12.2023. Зазначає про недотримання позивачем умов договору про досудове врегулювання спору. Посилається на зміни у законодавстві в сфері кредитних договорів з урахуванням воєнних дій.

20.09.2023 позивачем було надано відповідь на відзив, в якій останній наполягає на задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Такі обставини, як введення воєнного стану самі по собі не є абсолютними форс- мажорними обставинами, які позбавляють відповідачів можливості виконати свої грошові зобов`язання.

Матеріали справи не містять доказів в підтвердження наявності причино-наслідкового зв`язку неможливості виконання зобов`язань за договором із фактом військової агресії. Факт місця здійснення господарської діяльності відповідача у м.Маріуполь, ніяким чином не спростовує наявність або відсутність коштів на його рахунках, необхідних для виконання обов`язку зі сплати зобов`язань за договором.

Законом не встановлений обов`язковий досудовий порядок врегулювання спірних правовідносин.

Позичальником було порушено зобов`язання по оплаті кредиту згідно з установленим сторонами графіком та процентами за користування кредитом, строк дії кредитного договору відповідно до п.А.3 вказаного договору спливає лише 15.12.2023 р., а тому належним волевиявленням позивача є пред`явлення вимоги у судовому порядку у вигляді подання цього позову.

Витрати на правову допомогу повинні бути підтверджені документально. Тому інші засоби доказування цих обставин, крім письмових, є недопустимими.

Наразі, матеріали справи не містять обґрунтованого розрахунку розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, тому позивач заперечує щодо такого стягнення.

27.09.2023 на електронну адресу суду від представника відповідачів надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких вказано, що підприємство не має інших активів ніж в місті Маріуполь, а тому не має можливості й здійснювати господарську діяльність та сплачувати свої зобов`язання за укладеними договорами. АТ КБ «Приватбанк» відмовив підприємству в обслуговуванні та закрив рахунки.

Також, вказує про необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження. В обґрунтування розгляду справи за правилами загального позовного провадження вказує, що дана справа є дуже значущою, оскільки подав ще три позови до даного відповідача та це в подальшому може негативно вплинути на підприємство, адже відповідач-1 має нерухоме майно на території міста Маріуполь та після де окупації міста має на меті відновити свою господарську діяльність.

25.10.2023 позивачем були надані письмові пояснення, в яких викладені заперечення щодо позиції відповідачів та позивач просить суд відмовити у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Заява відповідача-1 про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження була розглянута ухвалою суду від 27.11.2023.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами документи, судом встановлено наступне.

17.12.2020 між АТ Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Марфарм" (далі - відповідач-1) було укладено кредитний договір №39995651-КД-1 (далі - договір) відповідно до умов якого відповідачу-1 було надано кредит у розмірі 502125,00 грн. у вигляді відновлювальної кредитної лінії.

Сторони узгодили, що за користування кредитними коштами відповідач-1 сплачує відсотки у розмірі 14% річних (пункти А.7 договору), а позичальник за кожним отриманим траншем кредиту в межах встановленого п.А.2 ліміту погашає заборгованість за кредитом у термін до 180 календарних днів з моменту надання банком відповідного траншу кредиту, на рахунок зазначений в п. А.4 цього договору, а термін повернення кредитних коштів 15.12.2023 (пункт А.3 договору).

Відповідно пунктів 2.2.1 - 2.2.4 договору позичальник зобов`язується: використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п. 1.1. цього договору; сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 цього договору; погашати заборгованість з оборотністю згідно з п. А.5 цього договору; повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 1.2, 2.2.17, 2.3.2 цього договору.

В порушення умов договору та приписів законодавства відповідач-1 не повернув кредитні кошти у передбачений договором термін, не сплатив відсотки та винагороду, що підтверджується наданою позивачем випискою по особовому рахунку.

17.12.2020 року між АТ КБ ПРИВАТБАНК та ОСОБА_1 (відповідачем-2) було укладено договір поруки № 39995651-ДП-1 (далі - договір поруки), предметом якого є надання поруки відповідачем-2 за виконання зобов`язань відповідача-1, які випливають з Кредитного договору (п. 1.1. договору поруки).

Відповідно до виписки по особовому рахунку № НОМЕР_2 вбачається рух коштів між позивачем та відповідачем-1, який почався 21.12.2020, позивачем перераховувались грошові кошти, а відповідачем-1 здійснювалось часткове погашення, останнє погашення відбулось 25.01.2022.

Позивач свої зобов`язання за договором щодо надання відповідачу-1 грошових коштів виконав, що підтверджується відповідними банківськими виписками по рахункам відповідача-1.

Позивач вказує, що станом на 14.10.2022 заборгованість за кредитним договором становить 518 125,97 грн., з яких 470 216,17 грн. заборгованість за тілом кредиту та 47 909,80 грн. заборгованість за процентами.

Розмір заборгованості підтверджується копіями виписки по рахунку № НОМЕР_2 , рахунку № НОМЕР_3 , рахунку № НОМЕР_4 , рахунку № НОМЕР_5 .

Відповідачами доказів оплати заборгованості в сумі 518 125,97 грн. не надано.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, то саме на банк покладається обов`язок довести, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За змістом ч.1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частиною 1, 2 статті 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 518 125,97 грн., з яких 470 216,17 грн. заборгованість за тілом кредиту та 47 909,80 грн. заборгованість за процентами, обґрунтованими та доведеними доказами, що містяться в матеріалах справи та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідача-1 вказує про загальновідомі форс-мажорні обставини, які роблять неможливим виконання грошових зобов`язань, а строк повернення кредиту становить до 15.12.2023. Зазначає про недотримання позивачем умов договору щодо досудового врегулювання спору. Посилається на зміни у законодавстві в сфері кредитних договорів з урахуванням воєнних дій.

Суд не погоджується з позицією відповідача-1, такі обставини, як введення воєнного стану самі по собі не є абсолютними форс-мажорними обставинами, які позбавляють відповідачів можливості виконати свої грошові зобов`язання.

Матеріали справи не містять доказів в підтвердження наявності причино-наслідкового зв`язку неможливості виконання зобов`язань за договором із фактом військової агресії. Факт місця здійснення господарської діяльності відповідача у м.Маріуполь, ніяким чином не спростовує наявність або відсутність коштів на його рахунках, необхідних для виконання обов`язку зі сплати зобов`язань за договором.

Законом не встановлений обов`язковий досудовий порядок врегулювання спірних правовідносин.

Позичальником було порушено зобов`язання по оплаті кредиту згідно з установленим сторонами графіком та процентами за користування кредитом, строк дії кредитного договору відповідно до п.А.3 вказаного договору спливає 15.12.2023, а тому належним волевиявленням позивача є пред`явлення вимоги у судовому порядку у вигляді подання цього позову.

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідачів.

Керуючись 129, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Марфарм" до відповідача-2: ОСОБА_1 про солідарне стягнення: 1) 470 216,17 грн. заборгованості за кредитом - задовольнити; 2) 47 909,80 грн. заборгованості за процентами - задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Марфарм" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" 470 216,17 грн. заборгованість за кредитом та 47 909,80 грн. заборгованість за процентами, витрати на оплату судового збору у розмірі 7 771, 89 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано - 25.12.2023.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570).

Відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Марфарм" (87506, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Свободи, буд. 20; код ЄДРПОУ 39995651).

Відповідач-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ).

Суддя О.М. Сковородіна