Ухвала

від 25.12.2023 по справі 911/3835/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"25" грудня 2023 р. Справа № 911/3835/23

Суддя Господарського суду Київської області Н.Г. Шевчук розглянувши заяву Селянського (фермерського) господарства "Калина" про забезпечення позову

за позовною заявою Селянського (фермерського) господарства "Калина", 08136, Київська область, Бучанський район, село Крюківщина, вулиця Космонавтів, будинок 23

до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, 08132, Київська область, Бучанський район, місто Вишневе, вулиця Святошинська, будинок 29

про визнання протиправним та скасування рішення; визнання права оренди на земельні ділянки

встановив:

До Господарського суду Київської області звернулось із позовною заявою Селянське (фермерське) господарство "Калина" з вимогами до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про:

- визнання протиправним та скасування рішення двадцять восьмої сесії восьмого скликання Вишневої міської ради Бучанського району Київської області № 1-01/ХХVІІІ8-39 від 19.10.2023 "Про відмову селянському (фермерському) господарству "Калина" у пролонгації (перезаключенні) договору оренди на земельні ділянки для ведення фермерського господарства, що знаходяться по вул. Джерельна в с. Крюківщина";

- визнання права оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222486200:04:001:5184 площею 0,5 га, 3222486200:04:001:5185 площею 0,5 га, 3222486200:04:001:5186 площею 0,5 га, із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, що знаходяться по вул. Джерельна в с. Крюківщина, за Селянським (фермерським) господарством "Калина" на підставі та умовах договору оренди від 14.03.2000 (з урахуванням внесених до нього змін), укладеного між Селянським (фермерським) господарством "Калина" та Софіївсько-Борщагівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області.

Разом з позовною заявою Селянське (фермерське) господарство "Калина" подало заяву б/н від 19.12.2023 про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:

- заборонити Вишневій міській раді Бучанського району Київської області вчиняти будь-які дії щодо земельних ділянок з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства з кадастровими номерами: 3222486200:04:001:5184 площею 0,5 га, 3222486200:04:001:5185 площею 0,5 га, 3222486200:04:001:5186 площею 0,5 га, що знаходяться по вул. Джерельна в с. Крюківщина;

- заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії державним реєстраторам у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та кадастровим реєстраторам у Державному земельному кадастрі щодо земельних ділянок з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства з кадастровими номерами: 3222486200:04:001:5184 площею 0,5 га, 3222486200:04:001:5185 площею 0,5 га, 3222486200:04:001:5186 площею 0,5 га, що знаходяться по вул. Джерельна в с. Крюківщина.

В обґрунтування позовних вимог заявник зазначив, що відповідно до договору оренди від 14.03.2000, укладеного між ним, як орендарем та Софіївсько-Борщагівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області, як орендодавцем, фермерське господарство прийнято в строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 2,2 га для ведення сільськогосподарського виробництва, яка раніше розташовувалась за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, Софіївсько-Борщагівська сільська рада, а наразі знаходиться на території Вишневої міської ради.

Оскільки з 2011 року судами розглядались кримінальні та цивільні справи на предмет законності перебування спірної земельної ділянки (яка була поділена на менші земельні ділянки) у приватній власності, і лише у 2023 році було повернуто їх законному власнику, фермерське господарство 31.08.2023 звернулося до Вишневої міської ради із заявою щодо пролонгації (перезаключення) договору оренди землі терміном на 7 років.

Однак, рішенням Вишневої міської ради Бучанського району Київської області № 1-01/ХХVІІІ8-39 від 19.10.2023 відмовлено селянському (фермерському) господарству "Калина" у пролонгації (перезаключенні) договору оренди на 7 років на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222486200:04:001:5184 площею 0,5 га, 3222486200:04:001:5185 площею 0,5 га, 3222486200:04:001:5186 площею 0,5 га, із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства. Крім того, зі змісту рішення вбачається, що Вишнева міська рада не визнає право оренди селянського (фермерського) господарства "Калина" на вказані земельні ділянки.

Натомість заявник зазначає, що виконував умови договору належним чином, заборгованість зі сплати земельного податку відсутня, земля використовувалась виключно за цільовим призначенням, договір оренди земельної ділянки від 14.03.2000 не є розірваним, припиненим чи визнаним недійсним, більш того вказаний договір оренди був зареєстрований у встановленому законом порядку.

Таким чином, звертаючись до суду з позовом заявник вважає, що він має законне право користуватися земельними ділянками з кадастровими номерами: 3222486200:04:001:5184, 3222486200:04:001:5185, 3222486200:04:001:5186 із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства на праві оренди на умовах договору від 14.03.2000, оскільки це право оренди постійно поновлювалося за мовчазною згодою сторін договору. Зміна власника земельних ділянок в силу вимог законодавства не є підставою для припинення права оренди землі.

В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову Селянське (фермерське) господарство "Калина" зазначило, що з огляду на невизнання законного права оренди позивача на спірні земельні ділянки, не виключено, що Вишнева міська рада Бучанського району Київської області, як власник земельних ділянок, може передати їх у власність або оренду, або в інше користування іншим особам, здійснювати їх поділ, об`єднання, змінювати їх цільове призначення, що в разі задоволення позову Селянського (фермерського) господарства "Калина" може унеможливити або утруднити виконання рішення суду.

Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд зазначає наступне.

Приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із частинами третьою-четвертою, одинадцятою статті 137 Господарського процесуального кодексу України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Разом з тим, необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Отже, з вищевказаного вбачається, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного господарського спору.

Таким чином, звертаючись з відповідною заявою, заявник, серед іншого, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову; наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення і предметом позовної вимоги.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтями 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно із частиною першою статті 73, частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Дослідивши матеріали позовної заяви та подану заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням вищевказаних приписів законодавства вважає, що заявником не наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту його прав, саме за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову, та обставин, які б підтверджували, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, які є предметом даного спору.

Як вбачається з поданої заяви, заявник не зазначає в заяві та не надає до неї відповідних доказів, які б свідчили, що відповідач після прийняття рішення № 1-01/ХХVІІІ8-39 від 19.10.2023 має намір вчинити певні дії, спрямовані на розпорядження спірними земельними ділянками з кадастровими номерами 3222486200:04:001:5184, 3222486200:04:001:5185, 3222486200:04:001:5186, зокрема передати її у власність чи користування третім особам.

Тобто, сам лише факт прийняття Вишневою міською радою Бучанського району Київської області рішення № 1-01/ХХVІІІ8-39 від 19.10.2023 "Про відмову селянському (фермерському) господарству "Калина" у пролонгації (перезаключенні) договору оренди на земельні ділянки для ведення фермерського господарства, що знаходяться по вул. Джерельна в с. Крюківщина" та виникнення у зв`язку з цим спору між сторонами з приводу права користування земельними ділянками не свідчить про намір Вишневої міської ради передати земельні ділянки у власність чи користування третім особам чи іншим чином розпорядитись вказаними земельними ділянками до вирішення спору.

При цьому, заявник не повідомляє жодних обставин стосовно вчинення певних дій з об`єктом нерухомого майна (земельною ділянкою) станом на момент пред`явлення позову до суду.

Таким чином, самі лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування підтвердженого доказами не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Крім того, суд звертає увагу, що оцінка дій Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, на незаконності яких наголошує заявник та обґрунтованість позову, надається і вирішується судом під час розгляду справи по суті на підставі зібраних у підготовчому провадженні доказів, а не під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Суд зазначає, що заявником у заяві про вжиття заходів щодо забезпечення позову у контексті заявлених позовних вимог не наведено достатніх обґрунтувань та не долучено належних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Селянського (фермерського) господарства "Калина" про забезпечення позову.

За змістом статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір", оскільки заяву про забезпечення позову судом розглянуто, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 342,00 грн відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України суд

ухвалив:

Відмовити в задоволенні заяви Селянського (фермерського) господарства "Калина" про забезпечення позову.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Ухвалу підписано: 25.12.2023