Постанова

від 14.12.2023 по справі 552/10026/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/10026/22 Номер провадження 22-ц/814/4741/23Головуючий у 1-й інстанції Миронець О.К. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Чумак О.В.

суддів: Дорош А.І., Пилипчук Л.І.,

розглянула у письмовомупровадженні занаявними матеріаламицивільну справуза апеляційною скаргою адвоката Марченко Галини Іванівни, яка представляє відповідачку ОСОБА_1 , на рішення Київського районного суду м. Полтави від 30 серпня 2023 року, ухвалене суддею Миронець О.К., по справі за позовом Кредитної спілки "Турбота-Полтава" до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат,

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2022 року КС « Турбота -Полтава» звернулося до суд із вказаним позовом в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на їхню користь заборгованість за невиконання грошового зобов`яазання станом на 26.12.2022 року у розмірі 12113,71 грн., а саме інфляційні втрати у розмірі 10101,42 грн. та 3% річних 2012,29 грн., а також вирішити питання судових витрат.

В обгрунтування позову вказувало, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 04 жовтня 2016 року було стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС

« Турбота -Полтава» 91412,95 грн. заборгованості за кредитним договором № 154 від 02.11.2011 року.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 02.07.2020 року ухвалено нове рішення та стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС «Турбота -Полтава» 22338,43 грн.

Проте, на час подачі позову ОСОБА_1 добровільно не сплатила заборгованість, що і стало підставою для нарахування інфляційних втрат та 3 % річних.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 30.08.2023 року позов КС «Турбота-Полтава» до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втратзадоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС «Турбота-Полтава» 12113,71 грн., що складаються з: 2012,29 грн., -3 % річний, 10101,42 грн.- інфляційних втрат та судові витрати в сумі 2481 грн., а всього -14594,71 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС «Турбота-Полтава» понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

З вказаним рішенням не погодилась адвокат Марченко Г.І., яка представляє відповідачку ОСОБА_1 , та подала на нього апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального та невірне застосування норм матеріального права, а також не з`ясування усіх обставин справи та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Вказує, що суд першої інстанції, не звернув уваги на те, що 3% річних та інфляційні втрати були нараховані у період дії карантину та під час дії воєнного стану, а відтак вимоги не підлягають задоволенню.

Окрім того вказує, що ОСОБА_1 на останнє засідання не була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, що є грубим порушенням норм процесуального права.

Також вказувала, що з неї вже було стягнуто 3% річних та інфляційні втрати згідно постанови Полтавського апеляційного суду від 02.07.2020 року, а тому повторне стягнення є незаконним.

Наголошує, що заборгованість по кредитному договору погашена, а тому відсутні підстави для нарахування 3 % річних та інфляційних втрат.

Від КС «Турбота-Полтава» надійшли пояснення, в яких представник просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення районного суду без змін.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V Цивільного процесуального кодексу України.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частини четверта, шоста статті 19, стаття 274 ЦПК України).

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 ЦПК України). Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина 13 статті 7 ЦПК України).

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 374 ч. 1 п. 2 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно із ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Районним судом вірно встановлено, що рішенням Київського районного суду м.Полтави від 04.10.2016 року позов КС «Турбота-Полтава» до ОСОБА_1 про стягнення боргу задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС «Турбота-Полтава» 9612 грн. 67 коп. залишок несплаченого кредиту, 23329 грн. 26 коп. заборгованість по процентам, 46658 грн. 52 коп. подвійні відсотки згідно п.5.3 даного договору, 1419 грн. 78 коп. 3% річних, 8474 грн. 53 коп. інфляційні втрати,стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1 378 грн. В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до КС «Турбота-Полтава» про визнання кредитного договору №154 С від 02.11.2011 року недійсним відмовлено за безпідставністю. Вирішено питання судових витрат.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 02.07.2020 року ухвалене нове рішення, яким рішення Київського районного суду м. Полтави від 04 жовтня 2016 року у частині задоволених первісних позовних вимог КС «Турбота Полтава» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками подвійними відсотками згідно пункту 5.3 кредитного, 3% річних та, інфляційних втрат скасовано таухвалено нове рішення, яким позовні вимоги КС «Турбота Полтава» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Турбота-Полтава» 22338,43 грн., яка складається з: 5285,20 грн - заборгованість по відсоткам, 7449 грн - пені, 1129,70 грн - 3% річних, 8474,53 грн - інфляційні втрати та судовий збір у розмірі 729,00 грн.

Районним судом також встановлено, що на момент подачі позову заборгованість ОСОБА_1 , не була погашена.

Разом з тим, згідно постанови державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Биховець О.В., виконавче провадження закінчено, у зв`язку з тим, що рішення відповідачем виконано, заборгованість за виконавчим документом, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження сплачено. Погашення заборгованості відбулось після подачі позову до суду 28.06.2023 (а.с.102 на звороті, 104).

Задовольняючи позовні вимоги районний суд виходив з того, що оскільки на час подачі позову заборгованість погашена не була, позивач має право на стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.

Проте, колегія суддів не може повністю погодитись з таким висновком районного суду з огляду на наступне.

Звертаючись до суду із апеляційною скаргою адвокат Марченко Г.І., яка представляє відповідачку ОСОБА_1 в тому числі вказувала, що відповідач не була повідомленасудом першої інстанції про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується відсутністю в матеріалах справи відомостей про направлення їй судових повісток та отримання ОСОБА_1 .

Частиною першоюстатті 128 ЦПК Українипередбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає явку обов`язковою.

Відповідно до частини шостої ст. 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу або разом із розписою рекомендованим листом із повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

В частині першійстатті 130 ЦПК України, визначено, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторінодин із складників ширшої концепції справедливого судового розглядупередбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA у. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Аналіз матеріалів справи свідчить, що дані про належне повідомлення ОСОБА_1 про час і місце судового розгляду в суді першої інстанції відсутні.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушеннямстатті 129 Конституції Українитастатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначені порушення судом першої інстанції норм процесуального права в силу вимог пункту 3 частини третьоїстатті 376 ЦПК Україниє обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Вказане відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 24 лютого 2021 року в справі № 361/8730/15-ц (провадження № 61- 17263св20), від 24 березня 2021 року в справі № 211/1971/15-ц (провадження № 61-14285св20), від 31 березня 2021 року в справі № 592/6348/13 (провадження № 61-15768св20).

Отже, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення по суті спору.

При ухваленні нового судового рішення по суті заявлених вимог колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2ст. 625 ЦК Українив разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно дост. 625 ЦК Україниє мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах ВП ВС від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц. Крім того, ВС в постанові від 01 липня 2020 року у справі № 535/757/17, провадження № 61-30148св18, зроблено аналогічний висновок щодо ідентичних правовідносин (такого ж спору).

Із матеріалів справи вбачається, що Постановою Полтавського апеляційного суду від 02.07.2020 року ухвалено стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС «Турбота -Полтава» 22338, 43 грн.заборговансотві за кредитним договором № 154С від 02.11.2011 року.

Вказане рішення на час подачі позову було не виконано.

КС «Туброта-Полтава» надано розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних станом на 26.12.2022 року у розмірі 12113,781 грн..

Між тим, 24.02.2022Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану»введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який продовжувавсяУказами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022 року, № 757/2022 від 07.11.2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 243/2023 і діє на цей час.

17.03.2022 набрав чинностіЗакон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022, яким внесено зміни до законодавчих актів України, зокремарозділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу Українидоповнено пунктами 18 і 19 такого змісту: 18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статями257-259,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк його дії".

Отже, пунктом 2 частини 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

З огляду на вказані положення, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Турбота-Полтава інфляційних втрат та 3 % річних обрахованих за період з лютого 2022 по листопад 2022, тобто у період дії воєнного стану.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що слід стягнути з ОСОБА_1 інфляційні втрати за період з 02.07.2020 року по 24.02.2022 року у розмірі 3693,96 грн., а також 3 % річних у розмірі 1106.21 грн., а всього 4800,17 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних, інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, рішення районного суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення по суті заявлених вимог.

Доводи апеляційної скарги про те, що безпідставно КС «Турбота-Полтава» нарахувало їй 3 % річний та інфляційні втрати не беруться до уваги, оскільки у разі неналежного виконання зобов`язання кредитор має право нараховувати відсотки у порядку ст. 625 ЦК України.

Посилання апелянта на те, що вона виконала зобов`язання не заслуговують на увагу, оскільки на час подачі позову грошове зобов`язання не було виконано, а тому були наявні підстави для нарахування 3 % річних та інфляційних втрат.

Доводи апеляційної скарги про те, що не можна нараховувати 3 % річних та інфляційних витрати у період дії карантину не заслуговують на увагу, оскільки в 5 .15 перехідних положеннях ЦК України не встановлено заборони на час дії карантину нараховувати 3 % річних та інфляційних втрати у порядку ст. 625 ЦК України.

Щодо витрат на правову допомогу слід зазначити наступне.

Згідно частини 1статті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до частини 8статті 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно із частотною 3статті 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 3статті 141 ЦПК Українипри вирішенніпитання пророзподіл судовихвитрат судвраховує:1)чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписамистатті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).

На підтвердження понесених витрат надано договір № 52/22 про надання правничої допомоги від 26.12.2022 року в якому встановлено фіксований розмір гонорару у розмірі 5000 грн., акт прийому передачі наданих послуг від 26.12.2022 року( а.с.15-20).

Оскільки позов задоволено на 39,63% слід стягнути з ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 1981,50 грн.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Із матеріалів справи вбачається, що при подачі позову сплачено судовий збір у розмірі 2481 грн., а при подачі апеляційної скарги 2977,20 грн.

Оскільки апеляційну скаргу задоволено частково, слід змінити порядок розподілу судових витрат, стягнувши з ОСОБА_1 на користь КС « Турбота-Полтава» судовий збір за подачу позову в розмірі 983,22 грн. та з КС «Турбота-Полтава» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1975,97 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п. п. 3, 4, ст.ст. 382-384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката Марченко Галини Іванівни, яка представляє відповідачку ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Київськогорайонного судум.Полтави від30серпня 2023року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

Позов Кредитної спілки "Турбота-Полтава" до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Турбота-Полтава» за період з 02.07.2020 року по 24.02.2022 року у розмірі 4800,17 грн., що складаються з: 1106,21 грн., -3 % річних, 3693,96 грн.- інфляційних втрат.

В іншій частині позовних вимог,- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Турбота-Полтава» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 1981,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Турбота-Полтава» судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 983,22 грн.

Стягнути з Кредитної спілки «Турбота-Полтава» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1975,97 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 26.12.2023 р.

Головуючий суддя О.В.Чумак

Судді: А.І. Дорош

Л.І. Пилипчук