Постанова

від 01.02.2024 по справі 552/10026/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/10026/22 Номер провадження 22-з/814/51/24 Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Чумак О.В.

суддів: Дорош А.І., Пилипчук Л.І.,

розглянула у письмовому провадженні за наявними матеріалами цивільну справу за заявою Марченко Галини Іванівни , яка представляє відповідачку ОСОБА_2 , про стягнення судових витрат по справі за апеляційною скаргою адвоката Марченко Галини Іванівни, яка представляє відповідачку ОСОБА_2 , на рішення Київського районного суду м. Полтави від 30 серпня 2023 року, ухвалене суддею Миронець О.К., по справі за позовом Кредитної спілки "Турбота-Полтава" до ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2022 року КС « Турбота -Полтава» звернулося до суд із вказаним позовом в якому просило стягнути з ОСОБА_2 на їхню користь заборгованість за невиконання грошового зобов`язання станом на 26.12.2022 року у розмірі 12113,71 грн., а саме інфляційні втрати у розмірі 10101,42 грн. та 3% річних - 2012,29 грн., а також вирішити питання судових витрат.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 30.08.2023 року позов КС «Турбота-Полтава» до ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КС «Турбота-Полтава» 12113,71 грн., що складаються з: 2012,29 грн., -3 % річний, 10101,42 грн.- інфляційних втрат та судові витрати в сумі 2481 грн., а всього -14594,71 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КС «Турбота-Полтава» понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року апеляційну скаргу адвоката Марченко Галини Іванівни, яка представляє відповідачку ОСОБА_2 , задоволено частково.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 30 серпня 2023 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення.

Позов Кредитної спілки "Турбота-Полтава" до ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Турбота-Полтава» за період з 02.07.2020 року по 24.02.2022 року у розмірі 4800,17 грн., що складаються з: 1106,21 грн., - 3 % річних, 3693,96 грн. - інфляційних втрат.

В іншій частині позовних вимог,- відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Турбота-Полтава» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 1981,50 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Турбота-Полтава» судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 983,22 грн.

Стягнуто з Кредитної спілки «Турбота-Полтава» на користь ОСОБА_2 судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1975,97 грн.

В апеляційній скарзі адвокатом Марченко Г.І., якапредставляє відповідачку ОСОБА_2 , зазначено, що судовий збір та інші витрати на правничу допомогу оплачуються за рахунок представника відповідача та повний їх обсяг буде визначений за результатами розгляду даної справи.

02.01.2024 адвокатом Марченко Г.І., якапредставляє відповідачку ОСОБА_2 , в системі «Електронний суд» сформована заява про стягнення судових витрат, яка надійшла до апеляційного суду 03.01.2024 та призначена до розгляду в письмовому провадженні на 01.02.2024, враховуючи, що справа розглядалася судом апеляційної інстанції в письмовому провадженні без виклику учасників справи відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України.

Враховуючи, що повний текст постанови Полтавського апеляційного суду від 14.12.2023 складено 26.12.2023, копія постанови суду вручена Марченко Г.І. на електронну адресу 28.12.2023, заява про стягнення судових витрат з доказами їх понесення подана з дотриманням строку встановленого ч.8 ст. 141 ЦПК України.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та заяви, дійшла такого висновку.

Згідно статті 382 ч.1 п. 4 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги; нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону N 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону N 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Згідно пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України вбачається, що при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/ третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду у постанові від 22.01.2021 р. при розгляді справи № 925/1137/19.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).

У клопотанні про стягнення судових витрат Марченко Г.І. , яка представляла відповідачку ОСОБА_2 відповідно до договору № 2 про надання правових (правничих) послуг від 08.02.2023 року та ордеру серії ВІ №1030061, зазначила про те, що гонорар складає 50% від економічного ефекту, отриманого ОСОБА_2 , в результаті правничої допомоги, що надана адвокатом. Загальна сума заявлених вимог складається з 12113,71 грн. - ціна позову, 2481,00 грн. судового збору, 5000 грн. витрат на правничу допомогу, а разом становить 19594,71 грн. Апеляційним судом відповідно до постанови суду від 14.12.2023 задоволено 39% від заявлених грошових вимог. Отже сума боргу ОСОБА_2 зменшена на 61%. З урахуванням наведеного та відповідно до умов договору про надання правничої допомоги просить стягнути з позивача на користь відповідачки витрати на правничу допомогу в сумі 5976,39 грн.

На підтвердження понесених витрат до клопотання додано копію договору № 2 про надання правових (правничих) послуг від 08.02.2023 року, укладений між Марченко Г.І. та ОСОБА_2 , предметом якого згідно п.1.1. є надання адвокатом юридичних послуг клієнту по захисту інтересів в судах загальної юрисдикції всіх інстанцій по справі №552/10026/22.

Пунктом 7.1. вказаного договору встановлено, що вартість послуг - 50% від отриманого для клієнта економічного ефекту (суми зменшення заявлених грошових вимог до клієнта в результаті судового розгляду).

Відповідно до акту №6 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), доданого до заяви, виконавець виконав роботи з представництва в суді згідно договору на надання правничої допомоги №2 від 08.02.2023, всього робіт надано на суму 5976,39 грн. Роботи виконані повністю, сторони претензій одне до одного не мають. В акті наведено розрахунок вказаної суми робіт (19594,71*0,61=11952,77*50%=5976,39 грн.).

Від сторони позивача КС «Турбота-Полтава» адвоката Роменської Т.В. надійшли письмові пояснення, в яких вона просить відмовити у задоволенні заяви адвоката Марченко Г.І. про стягнення судових витрат, посилаючись на відсутність доказів реального понесення витрат на правничу допомогу.

З урахуванням наданих представником відповідачки адвокатом Марченко Г.І. доказів на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу, надану відповідачці ОСОБА_2 при розгляді цієї справи за представництво в суді; кількість та обсяг складених та поданих стороною відповідача документів при розгляді цієї справи; судових засідань, в яких сторона відповідача приймала участь, яке становить одне засідання; враховуючи характер та предмет спору, ціну позову, невелику тривалість розгляду справи в суді першої інстанції, приймаючи до уваги, що розгляд справи в апеляційному суді проводився в письмовому провадженні без проведення судового засідання та виклику сторін, колегія суддів, з урахуванням наданих стороною позивача заперечень проти стягнення витрат на правничу допомогу, приходить до висновку, що заявлений стороною відповідача розмір витрат на правничу допомогу у сумі 5976,39 грн. є неспівмірний з обсягом проведених робіт та наданих послуг. Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу з позивача на користь відповідачки слід стягнути 2000 грн., що буде співмірним із обсягом проведених робіт та наданих адвокатом Марченко Г.І. послуг відповідачці.

При визначенні суми відшкодування суд апеляційної інстанції також виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (п. 269 рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України).

Керуючись ст.ст. ст.ст. 382-384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Заяву адвоката Марченко Галини Іванівни, яка представляє відповідачку ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Стягнути з Кредитної спілки «Турбота-Полтава» на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у сумі 2000,00 (дві тисячі) гривень.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст додаткової постанови складено 13.02.2024 р.

Головуючий суддя О.В.Чумак

Судді: А.І. Дорош

Л.І. Пилипчук