Постанова

від 26.12.2023 по справі 702/526/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/2115/23Головуючий по 1 інстанціїСправа №702/526/20 Категорія: 301030500 Жежер Ю.М. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2023 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіГончар Н.І., Новіков О.М.секретар Новицька Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу відповідача на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 31.10.2023 (повний текст складено 01.11.2023, суддя в суді першої інстанції Жежер Ю.М.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на предмет позов: Монастирищенька міська рада, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

в с т а н о в и в :

у жовтні2023рокупредставник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернувся досуду зданим позовом,яким просив зобов`язати відповідача ліквідувати вигрібну яму для збору побутових стоків та гноярку, які розташовані по АДРЕСА_1 шляхом демонтажу і засипання грунтом; зобов`язати відповідача знищити кущі рослин на відстані не менше 1 м від сусідньої земельної ділянки позивача за згаданою вище адресою; стягнути з позивача судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції, витрати на проведення аналізу води та витрати на правову допомогу.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач власник сусідньої земельної ділянки, на своїй земельній ділянці вздовж межі із земельною ділянкою позивачів з порушенням норм чинного законодавства влаштувала вигрібну яму, гноярню та розводить кущі малини, що створює перешкоди позивачам в користуванні їх земельною ділянкою.

Внаслідок неправомірних дій відповідачки стоки із її вигрібної ями та гноярні потрапляють в колодязь позивачів та забруднюють питну воду.

Гній із гноярні відповідачки потрапляє на земельну ділянку позивачів, нестерпний запах поширюється в домоволодіння позивачів.

Також, майже впродовж всієї межі земельних ділянок висаджені кущі малини, ожини, агрусу, смородини, висота яких досягає 2-х метрів, коріння та гілки проникають на їхню земельну ділянку, проростають, значно її затіняють. Дані кущі висаджені з порушенням вимог п.6.1.41 ДБН 6.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій».

Кущі, висаджені фактично по межі не дають можливості обслуговувати власні будівлі (ожина висотою більше 2 м чіпляється до одягу, тіла), а також створюють значні незручності використовувати власну земельну ділянку за призначенням, оскільки затінення, проростання нових рослин з сусідньої земельної ділянки не дають можливості висаджувати власну городину. Також позивачі позбавлені права труїти колорадські жуки на картоплі, тому що отрута попадає на малину відповідачки, яка фактично росте на їхньому городі.

Передана в приватну власність земельна ділянка на АДРЕСА_1 не містить обмежень і обтяжень у її використанні, земельний податок сплачується на загальних підставах, без пільг. Фактично із 1192 кв. метрів площі безперешкодно можна використовувати 1167 кв. м.

Окрім того, відповідачка - ОСОБА_3 самовільно, без дотримання санітарних та будівельних норм побудувала вигрібну (каналізаційну) яму на відстані 0,25 м від межі та 10 м від їхнього колодязя, 13 метрів від житлового будинку, чим порушила вимоги п.6.1.41 ДБН.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій».

15.06.2020 Монастирищенським лабораторним відділенням ДУ «Черкаський ОЛЦ МОЗ України» був складений протокол результату санітарно-мікробіологічного дослідження води з колодязя, що розташований на АДРЕСА_2 . Висновок по протоколу: вода не відповідає нормативним документам, зокрема СанПіНУ 2.2.4-171-10.

Вигрібна яма відповідача не відповідає санітарним вимогам, більше того вона не викачується, всі стоки йдуть в землю.

Отже вигрібна яма позивача є самочинним будівництвом, яке здійснювалось без погодження з ними, державними установами, з порушенням санітарних норм.

Аналогічна ситуація з гнояркою (складом гною від домашніх тварин), яка розташована поряд з вигрібною ямою на відстані 10 см від межі. Гній складається безпосередньо на рівну земельну ділянку вже тривалий час, не вивозиться, має негерметичне огородження, яке не є перешкодою стоку рідкого гною на їхню земельну ділянку. Також ця гноярка дуже смердить.

Недотримання будівельних та санітарних норм, правил добросусідства ОСОБА_5 обґрунтовує тим, що таке право її надає їхній гараж (літ. Д на плані земельної ділянки в технічному паспорті на житловий будинок садибного типу), який однією стороною стіни розташований до її земельної ділянки на 80 см, а не 1 м, як це передбачено нормою. Разом з тим, таке місце розташування гаража не створює ніяких незручностей у використанні земельної ділянки відповідачем. В заяві до сільської ради позивачі просили дати відповідь на запитання, яким чином гараж порушує права відповідача, створює небезпеку для її життя та здоров`я, або її майна. В акті обстеження від 05.08.2020 комісія не відмітила, що гараж побудований з порушенням державних будівельних норм. Комісії були надані документи на право власності на будівлі і споруди, що розташовані на АДРЕСА_1 , в тому числі і на гараж під літерою Д в технічному паспорті.

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 31.10.2023 позов задоволено частково, зобов`язановідповідача ОСОБА_3 ліквідувати вигрібну яму для збору побутових стоків та гноярку, які розташовані на АДРЕСА_1 шляхом демонтажу і засипанням ґрунтом; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840, 80 грн.

Рішення суду обґрунтовано тим, що розташовані на земельній ділянці відповідача вигрібна яма та гноярка, які належать їй на праві приватної власності, споруджені з порушенням вимог ДБН Б2.2-12:2019 п.6.6. й порушують права власників сусіднього будинку та земельної ділянки позивача, а тому таке порушене право підлягає захисту. Вимоги позовної заяви щодо зобов`язання знищити кущі рослин не доведені належними доказами про розміщення рослин на відстані менше ніж передбачено п. 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019, у зв`язку з цим у задоволенні позову в цій частині відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач 27.11.2023 через відділення поштового зв`язку подала апеляційну скаргу, в якій, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування вказано на те, що судом першої інстанції безпідставно та незаконно замінено позивача ОСОБА_4 на ОСОБА_2 , будь-які права останньої відповідачем не порушувалися, оскільки з відповідними позовними вимогами ОСОБА_2 до суду не зверталась, а лише формально приєдналась в якості позивача до вже існуючих позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Домачук В.А. та позивач ОСОБА_2 просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін, вказуючи на те, що за час перебування матеріалів справи в експертній установі ОСОБА_4 подарувала свою частку в розмірі 1/8 домоволодіння ОСОБА_2 . Відповідач особисто підтвердила те, що влаштувала вигрібну яму та с клала гній біля межі з ділянкою позивачів, що підтверджується матеріалами справи і на час поновлення провадження у справі порушення прав співвласників нею не припинялося. Крім того, у зв`язку із залученням до справи в якості позивача ОСОБА_2 обсяг порушення прав ОСОБА_1 не змінився й захист права власності не належить до тих прав, які відповідно до ст.1219 ЦК України є особистими і стосовно яких правонаступництво недопустиме, оскільки здійснення цього права не пов`язано з певною особою.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

При розгляді справи встановлено, що ОСОБА_1 є власником 7/8 частки земельної ділянки, площею 0,1193 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 7123480300:01:001:0664, із цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 215667301 від 09.07.2020 (т.1 а.с.8).

ОСОБА_2 є власником 1/8 частки земельної ділянки, площею 0,1193 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 7123480300:01:001:0664, із цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що підтверджується договором дарування частини земельної ділянки від 18.10.2021 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 279977546 від 19.10.2021 (т.1 а.с.202,203).

ОСОБА_1 є власником 7/8 частки житлового будинку АДРЕСА_3 , на підставі свідоцтва про право на спадщину, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії ССР № 323181, номер витягу № 23543137 від 11.08.2009 (т.1 а.с.10).

ОСОБА_2 є власником 1/8 частки житлового будинку АДРЕСА_3 , що підтверджується договором дарування частини будинку від 18.10.2021 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 279983941 від 19.10.2021 (т.1 а.с.200,201).

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок садибного типу по АДРЕСА_3 власником 7/8 частини житлового будинку, зазначено ОСОБА_1 (т.1 а.с.12-13).

Відповідно до договору дарування житлового будинку від 07.12.1997, ОСОБА_6 подарував ОСОБА_7 житловий будинок із надвірними спорудами, що розташований в АДРЕСА_3 (т.1 а.с.14).

Згідно з довідкою № 241, виданою 05.06.2020 виконавчим комітетом Аврамівської сільської ради, вул. Пролетарська, 9 перейменовано на АДРЕСА_2 (т.1 а.с.15).

ОСОБА_3 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1174, що за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 7123480300:01:001:0354, із цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 212493830 від 15.06.2020 (т.1 а.с.19).

01.07.2020 позивач ОСОБА_2 зверталась до Аврамівської сільської ради із заявою щодо проведення обстеження меж земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_1 щодо розташування біля неї кущів, будинків, споруд (т.1 а.с.16).

Відповідно до акту обстеження Аврамівської сільської ради частини межі суміжних земельних ділянок по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 від 05.08.2020, комісією було встановлено гараж, який знаходиться в спільній сумісній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , побудований до 16.12.2004 на відстані 0,8 м від межі земельної ділянки ОСОБА_8 . На даху встановлений водовідвід у вигляді ринви, стік води відбувається на земельну ділянку ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . На земельну ділянку зі сторони городу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проростають кущі малини зі сторони земельної ділянки ОСОБА_8 повздовж забору протяжністю 7x1 м, що є порушенням п. 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій". Вигрібна яма ОСОБА_8 , зі слів ОСОБА_2 , знаходиться на відстані 0,25 м до межі та 10 м до колодязя, що є порушенням п.6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій". Відстань від гноярні ОСОБА_8 до межі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 становить 0,40 м. Комісія пропонує ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , ОСОБА_10 дотримуватись ст. 103 Земельного Кодексу України, в іншому випадку для вирішення даного питання по суті пропонують звернутись до суду (т.1 а.с.17 - 18).

Згідно з протоколом результату санітарно-мікробіологічного дослідження, виданого 15.06.2020 Монастирищенським лабораторним відділенням ДУ «Черкаський ОЛЦ МОЗ України» вода з колодязя, розташованого на АДРЕСА_2 містить колі форми КУО в 100 см 3, що не відповідає НД (т.1 а.с.21).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 19.07.2023 № 936/21-23 фактична відстань від вигрібної ями для збору побутових стоків, яка розташована на земельній ділянці домоволодіння АДРЕСА_1 до об`єктів, що розташовані на земельній ділянці домоволодіння АДРЕСА_3 не відповідає вимогам чинного ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» п. 6 сельбищні території, розділ садибна забудова, таблиця 6.7 допустимі відстані від житлових будинків до господарських будівель і споруд; фактична відстань від гноярки (майданчик до компосту), яка розташована на земельні ділянці домоволодіннях АДРЕСА_1 до стін літньої кухні, житлового будинку та пітного колодязя, які розташовані на земельні ділянці домоволодіннях АДРЕСА_3 не відповідає вимогам чинного ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» п. 6 сельбищні території, розділ садибна забудова, таблиця 6.7 допустимі відстані від житлових будинків до господарських будівель і споруд (т.1 а.с.180-184).

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 21.08.2023 клопотання позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про заміну позивача у справі задоволено, залучено у даній цивільній справі належного позивача ОСОБА_2 замість ОСОБА_4 з посиланням на те, що ОСОБА_2 у встановленому законом порядку набула право власності на частину житлового будинку та частину земельної ділянки.

Такими є фактичні обставини у справі. Правовідносини, наявні між сторонами на їх підставі, мають таке правове регулювання.

Як встановлено п. г), е) ч.1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей. Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив) (частини перша та друга статті 103 ЗК України).

Згідно з частиною другою, пунктом б) частини третьої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно доп.2.22.Державних санітарнихнорм таправил утриманнятериторій населенихмісць,затверджених наказомміністерства охорониздоров`я України № 145 від 17.03.2011 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць» вигреби повинні бути віддалені від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань не менше 20 м.

Згідно з п. 3.32 Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України № 400 від 12.05.2010 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" місця влаштування бюветів, колодязів та каптажів джерел слід розташовувати на незабрудненій та захищеній території, яка знаходиться вище за течією ґрунтових вод на відстані не менше ніж 30 м від магістралей з інтенсивним рухом транспорту та не менше ніж 50 м (для індивідуальних колодязів - не менше ніж 20 м) від вбиралень, вигрібних ям, споруд та мереж каналізації, складів добрив та отрутохімікатів, місць утриманняхудоби та інших місць забруднення ґрунту та підземних вод.

Пунктом 6 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», розділ садибна забудова, таблиця 6.7 визначено допустимі відстані від житлових будинків до господарських будівель і споруд.

Крім того, згідно положень ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

Як встановлено судом, позивач звернувся до суду з позовомпро усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, посилаючись на те, що вигрібна яма для збору побутових стоків та гноярка, розташовані відповідачкою з порушенням вимог норм чинного законодавства, внаслідок чого строки з її вигрібної ями та гноярні потрапляють в колодязь позивачів та забруднюють питну воду. Також кущі рослин посаджені відповідачем на відстані менше ніж 1 м, що перешкоджає у обслуговуванні власних будівель та інше, проте в цій частині апеляційний суд рішення суду першої інстанції в цій частині не переглядає, оскільки це не є предметом оскарження.

При цьому межі земельних ділянок встановлено і сторони їх погодили, спір за межі відсутній.

Зважаючи на викладені вище норми права, матеріали справи, зокрема, висновок експертизи та те, що розташовані на земельній ділянці домоволодіння АДРЕСА_1 , що на праві приватної власності належить відповідачу, вигрібна яма та гноярка споруджені з порушенням вимог ДБН Б2.2-12:2019, Державних санітарних норм, Правил «Гігієнічних вимог до води питної, призначеної для споживання людиною» менше 20 м, від стін літньої кухні, житлового будинку та пітного колодязя, які розташовані на земельній ділянці домоволодіння АДРЕСА_3 , що на праві приватної власності належать позивачам, й порушує їх права, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог в частині зобов`язання відповідача ліквідувати вигрібну яму для збору побутових стоків та гноярку.

Доводи апеляційноїскарги стосовнобезпідставної танезаконної замінипозивача спростовуютьсяположенням ст.55ЦПК України,відповідно дояких у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

У підготовчому судовому засіданні 21.08.2023 представник позивачів подав клопотання про заміну позивача ОСОБА_4 правонаступником ОСОБА_2 з посиланням на те, що в кінці 2021 року позивач ОСОБА_4 подарувала належну цій частку в розмірі 1/8 частини в житловому будинку і земельній ділянці, розташованих на АДРЕСА_1 . Ухвалою суду від 21.08.2023 дане клопотання задоволено, залучено у даній цивільній справі належного позивача ОСОБА_2 , яка зареєструвала право власності на частину житлового будинку та змелену ділянку за вищевказаною адресою. Отже заміна позивача у даній справі відбулася з дотримання вимог цивільно - процесуального законодавства.

При цьому колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що з даним позовом до суду звернулися два позивачі, які є співвласниками домоволодіння, відповідно, і заміна одного з них не впливає на правильність висновків суду в частині задоволення позову про усунення перешкод в користуванні домоволодіння іншого позивача, як співланика нерухомого майна.

Згідно ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 31.10.2023 у цій справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за скаржником.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п ос та но ви в :

апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Монастирищенськогорайонного судуЧеркаської областівід 31.10.2023у цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ,третя особабез самостійнихвимог напредмет позов:Монастирищенька міськарада,про усуненняперешкод укористуванні земельноюділянкою залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді залишити за скаржником.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 26.12.2023.

Суддя-доповідач

Судді