Рішення

від 26.12.2023 по справі 922/3718/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2023м. ХарківСправа № 922/3718/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

за участю секретаря судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши заяву ПрАТ "РКТК" про винесення додаткового рішення щодо понесення судових витрат (вх. №34665/23 від 18.12.2023) по справі

за позовомПриватного акціонерного товариства "РУБІЖАНСЬКИЙ КАРТОННО-ТАРНИЙ КОМБІНАТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОМИР" простягнення коштів

за участю представників:

позивача - Пересунько О.В.

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ "РКТК" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "ЕКОМИР", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 831.268,25 грн, з яких: сума основного боргу - 587.189,00 грн; штраф - 234.875,60 грн; інфляційні втрати - 4.087,87 грн; 3% річних - 5.115,78 грн.

Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача в частині відшкодування вартості

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.08.2023 відкрито загальне позовне провадження у справі №922/3718/23.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.12.2023 у справі №922/3718/23 в задоволенні позову ПрАТ «РКТК» відмовлено частково. При прийнятті вказаного рішення розподіл судових витрат на професійну правову допомогу судом не здійснювався.

18.12.203 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" ПрАТ "РКТК" звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою про винесення додаткового рішення щодо понесених судових витрат (вх. №34665/23), в якій просить суд винести додаткове рішення про стягнення з ТОВ "ЕКОМИР" на користь ПрАТ "РКТК" судових витрат на правничу допомогу в розмірі 48.815,85 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.12.2023 у справі №922/3718/23 вищевказану заяву ПрАТ «РКТК» прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 26.12.2023 о 12:00 год.

Присутній у судовому засіданні 26.12.2023 представник позивача подану заяву про ухвалення додаткового рішення підтримує в повному обсязі та просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 48.815,85 грн.

Правом на участь представника в судовому засіданні 26.12.2023 відповідач не скористався, заперечень щодо поданої заяви не надав, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа до електронного кабінету ТОВ "ЕКОМИР".

Дослідивши матеріали справи та докази, надані позивачем на підтвердження понесених останнім витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Приписами статті 244 ГПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 129 ГПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем до матеріалів справи надано: попередній розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу на суму 48.815,85 грн; договір щодо надання послуг у сфері права від 14.02.2023 №РКТК-14/02/23, укладений між ПрАТ «РКТК» та адвокатом Пересунько О.В.; додаткову угоду від 14.08.2023 до вказаного договору, в якій, зокрема, сторони погодили гонорар адвоката в розмірі 48.815,85 грн; угода від 14.12.2023 до додаткової угоди від 14.08.2023 до договору; акт приймання-передачі наданих послуг від 14.12.2023 №1 на суму 48.815,85 грн; рахунок-фактура від 14.12.2023 №1 на суму 48.815,85 грн; ордер на надання правничої допомоги від 24.02.2023 серії АІ №1356960.

За частиною п`ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в порядку статті 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатом Пересунько О.В. професійної правничої допомоги позивачеві у справі №922/3718/23.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (див. постанови Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19, від 19.01.2022 у справі №910/1344/19, від 03.02.2022 у справі №910/17183/20).

Відтак, розмір адвокатського гонорару, порядок його обчислення та сплати має бути чітко прописаний в договорі про надання правової допомоги. Умовами Додаткової угоди від 14.12.2023 до Договору щодо надання послуг у сфері права від 14.02.2023 №РКТК-14/02/23 сторони погодили, що винагорода адвоката становить 48.815,85 грн. А отже сторони визначили саме фіксований розмір адвокатського гонорару, тобто без прив`язки до обсягу витраченого адвокатом часу на надання послуг з правничої допомоги. Жодних змін в частині погодженого Договором розміру фіксованої вартості правничої допомоги сторонами внесено не було.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору визначеному нормами статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (пункт 46 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

В даному випадку, відповідачем не було подано до суду клопотання про зменшення розміру витрат на послуги адвоката.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

Пунктом 3 ч.4 ст. 129 ГПК України передбачений розподіл інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вже було зазначено, рішенням Господарського суду Харківської області від від 12.12.2023 у справі №922/3718/23 в задоволенні позову ПрАТ «РКТК» відмовлено частково, у зв`язку з чим з урахуванням приписів п.3 ч.4 ст. 129 ГПК України витрати на правничу допомогу покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме (510 598,78 х48815,85):831268,25=29984,68 грн.

Враховуючи вищевикладене та те, що рішенням Господарського суду Харківської області від 12.12.2023 у справі №922/3718/23 в задоволенні позову ПрАТ «РКТК» відмовлено частково, судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог, у зв`язку з чим суд, дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на правову допомогу підлягають частковому відшкодуванню з відповідача в розмірі 29.984,68 грн, розрахованих пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 76, 77, 86, 123, 126, 129, 236-238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства "РУБІЖАНСЬКИЙ КАРТОННО-ТАРНИЙ КОМБІНАТ" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОМИР" (62403, Харківська обл., Харківський район, смт Бабаї, в`їзд Шевченка, буд. 5, код ЄДРПОУ 41760451) на користь Приватного акціонерного товариства "РУБІЖАНСЬКИЙ КАРТОННО-ТАРНИЙ КОМБІНАТ" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 145А, код ЄДРПОУ 01882551) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 29.984,68 грн.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

4. В решті заяви відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного додаткового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне додаткове рішення підписано 26.12.2023.

СуддяН.С. Добреля