Рішення

від 26.12.2023 по справі 400/12152/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2023 р. № 400/12152/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ПРАЙМ ТРЕЙД", вул. Артилерійська, 24, каб.201/1,м. Миколаїв,54005,

до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,м. Миколаїв,54001,

про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.08.2023 року № 666514290707,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ПРАЙМ ТРЕЙД» звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 666514290707 від 17.08.2023.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що перевірка була незаконною, тому прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягаю визнанню протиправним та скасуванню. В наказі про проведення перевірки відсутні будь-які посилання на отримання контролюючим органом в установленому порядку інформації про факти про можливі порушення позивачем законодавства. Позивач у своїй господарській діяльності для обліку розрахункових операцій використовує РРО, який повністю відповідає вимогам ст.12 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Ухвалою від 03.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні та зазначає, що при проведенні перевірки були виявлені порушення Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265 від 06.07.1995, тому податкове повідомлення рішення прийнято правомірно та скасуванню не підлягає.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Головним управлінням ДПС у м. Києві в період з 10.07.2023 по 19.07.2023 на підставі наказу від 13.06.2023 № 2987-п проведено фактичну перевірку акцизного складу (АЗК) суб`єкта господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ПРАЙМ ТРЕЙД»- за адресою господарського об`єкта (АЗК): м. Київ, вул. Володимира Брожко, буд.38а.

За наслідками проведеної перевірки було складено акт від 19.07.2023 № 49307/Ж5/26-15-09-02/43775889, яким встановлено порушення п.12 ст.3 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265 від 06.07.1995.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 666514290707 від 17.08.2023 на суму 13878,24 грн., яким застосовані штрафні санкції за ведення з порушенням обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання, здійснення, реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

В ході перевірки була проведена інвентаризація за участю начальника АЗС Ганнича Є.А. На підтвердження фактичного залишку пального в ході проведення інвентаризації було надано Х-звіт за 10.07.2023. За результатами проведеної інвентаризації ТМЦ(нафтопродуктів) встановлено наявність надлишків пального, з урахуванням допустимої похибки на суму 13878,24 грн. Правильність розрахунків залишків пального підтверджена підписом начальника АЗС Ганнича Є.А. в Даних про рух нафтопродуктів на АЗС.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом №265.

Відповідно до п.12 ст.3 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Статтею 20 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265 визначено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Контролюючим органом застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції на підставі ст. 20 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265 в розмірі 13878,24 грн.

Станом на момент проведення перевірки- липень 2023 п.12 прикінцевих положень Закону України №265 був в редакції ЗУ № 2118 та № 2120 якою було передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.

ЗУ № 3219 від 30.06.2023, який набрав чинності з 01.08.2023 п. 12 Перехідних положень Закону України № 265 був викладений в наступній редакції: Суб`єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог цього Закону, вчинені ними у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.

Податковим повідомленням-рішенням № 666514290707 від 17.08.2023 до позивача застосована штрафна санкція за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), але Перехідними положеннями ЗУ №265 передбачена можливість застосування санкцій тільки за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, яке не було встановлено при проведенні перевірки, тому спірне податкове повідомлення-рішення слід скасувати, оскільки суб`єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог цього Закону, вчинені ними у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року.

Щодо посилання позивача на незаконність перевірки суд зазначає наступне:

У наказі Головного управління ДПС у м. Києві від 13.06.2023 № 2987-п зазначено про проведення перевірки на підставі ст. 20, п.п. 80.2.2, п.п 80.2.5 п. 80.2 ст. 80, п.п69.2 п. 69 підрозділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами)».

Відповідно до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Отже, Податковий Кодекс України закріплює таку обов`язкову вимогу щодо змісту наказу про проведення перевірки як необхідність відображення підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

Відповідно до підпунктів 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підпункт 80.2.2);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (підпункт 80.2.5).

У питанні застосування підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України практика Верховного Суду є сформованою і усталеною, полягає в тому, що ця норма містить дві самостійні (автономні) підстави для проведення фактичної перевірки у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального: (1) отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, а також (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у цій сфері. Тобто цей пункт передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо. Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

За сталою та послідовною практикою Верховного Суду (зокрема, постанови від 11 липня 2022 року у справі № 120/5728/20-а, від 21 грудня 2022 року у справі № 500/1331/21) формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки, кожна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.

Виконання такої вимоги забезпечує розуміння суб`єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення. У такій ситуації в разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб`єктом господарювання порушень суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи.

Як встановлено у справі, наказ не містить посилання на жодну з можливих підстав перевірки, визначених підпунктом 80.2.5 пункту 80.5 статті 80 ПК України.

Отже, формулювання підстав перевірки в наказі не дає цілковитого розуміння, що підставою для проведення перевірки є саме здійснення контролюючим органом функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. У спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють (юридичні підстави). Не зазначено в наказі й того, що перевірка здійснюється з метою реалізації функції здійснення контролю у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, якою наділений контролюючий орган відповідно до приписів податкового законодавства. Наказ взагалі не містить посилання на жодну з можливих фактичних підстав перевірки, визначених як підпунктом 80.2.2, так і підпунктом 80.2.5 пункту 80.5 статті 80 ПК України.

У постанові від 10 листопада 2022 року у справі № 440/1074/21 Верховний Суд також зазначав, що підставою проведення фактичної перевірки, визначеної підпунктом 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 ПК України, окрім отримання в установленому законодавством порядку інформації, є також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.

У постанові ВС від 27.11.2023 у справі № 420/11790/22 зазначено, що «колегія суддів враховує, що відповідно до усталених висновків Верховного Суду оцінка правомірності призначення і проведення перевірки надається під час розгляду справи про скасування податкового повідомлення-рішення. При цьому, у випадку встановлення допущення контролюючим органом істотних порушень під час призначення і проведення перевірки, які тягнуть за собою протиправність прийнятого рішення контролюючого органу, такі висновки можуть бути самостійною підставою для задоволення позову і скасування такого рішення. Але у постанові ВС також зазначено, що «під час касаційного перегляду встановлено допущення ДПС істотних порушень під час призначення і проведення перевірки, які тягнуть за собою протиправність рішення про застосування фінансових санкцій, однак, враховуючи, що касаційне провадження відкрито також з метою перевірки висновків суду апеляційної інстанції про правомірність рішення про застосування фінансових санкцій по суті виявленого порушення, колегія суддів вважає за необхідне вирішити й друге ключове питання у цій справі».

Таким чином, станом на день розгляду цієї справи ВС висловив правову позицію, що фактична перевірка на підставі п.80.2.5 ПК України без зазначення конкретної підстави є протиправною, але при цьому надає правову оцінку виявленим під час проведення перевірки порушенням вимог Закону України« Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Тому позовні вимоги необхідно задовольнити.

Судовий збір розподіляється відповідно до ст.139 КАС України та належить стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на професійна правничу допомогу в сумі 7000грн., але в зв`язку з тим, що позов задоволено з інших підстав, ніж зазначено у позові та суд не вважає цю суму співмірною, тому суд вважає за необхідне відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу з відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ПРАЙМ ТРЕЙД» ( 54005, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул.Артилерійська,буд.24, каб.201/1, код ЄДРПОУ 43775889) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 44104027) задовольнити .

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від № 666514290707 від 17.08.2023.

3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ПРАЙМ ТРЕЙД» ( 54005, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул.Артилерійська,буд.24, каб.201/1, код ЄДРПОУ 43775889) судовий збір у сумі 2648грн.(дві тисячі шістсот сорок вісім грн.) сплачений платіжною інструкцією № ПН3321 від 19.09.2023 року .

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т. О. Гордієнко