Рішення

від 25.12.2023 по справі 420/29530/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/29530/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства ОДЕСАВИНПРОМ до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства ОДЕСАВИНПРОМ до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №315/34-00-04-02-01/00412027 від 18.07.2023.

Ухвалою суду від 09.11.2023 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що не погоджується із прийняттям податкового повідомлення - рішення №315/34-00-04-02-01/00412027 від 18.07.2023 та просить суд його скасувати. Як вважає представник позивача діяння ПрАТОдесавинпром не можуть кваліфікуватись, як умисні дії, які визначають вину у вчиненні податкового правопорушення. Представник позивача зазначав, що кодекс не містить визначення поняття «вина», однак умови за яких особа вважається винною наведені у ст.112 Кодексу та полягають у тому, що особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Позивач вказав, що 24 лютого 2022 року сталася військова агресія рф проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та подальшого його продовження по теперішній час. Зазначені обставини визнано форс-мажорними Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП України) на підставі ст.ст.14,14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, що засвідчено довідкою від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1. Зазначена довідка засвідчує, що вказані обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Окрім вказаного, як вказав позивач, відповідно до п.13.ч.1 ст. 8 Закону України про правовий режим воєнного стану», у разі введення воєнного стану в Україні або окремих її містечках військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі іх утворення можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністерств Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заборону торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, в також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі. Таким чином, представник позивача зазначив, що законодавство про воєнний стан передбачає заборону на продаж алкогольних напоїв та, що ПрАТ «Одесавинпром» є саме виробником і продавцем алкогольної продукції ще з моменту свого заснування, і на початку повномасштабної війни її було запроваджено практично у всіх обласних центрах України. Як вказав представник позивача, запроваджена на початку війни повна заборона на реалізацію алкогольних напоїв повністю паралізувала діяльність підприємства. На час звернення до суду також є обмеження щодо реалізації алкогольних напоїв на території України, що також є обставиною непереборної сили та обмежує можливість ПрАТ«Одесавинпром» своєчасно сплачувати податок на додану вартість, а на початку війни взагалі унеможливлювало таку сплату. З урахуванням викладеного, посилаючись на вказані обставини та те, що ПрАТ «Одесавинпром» не умисно допустив виникнення заборгованості перед ДПС, проте має на меті її повне погашення, відсутність вини через обставини непереборної сили, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

27.11.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому представник відповідача вказав, що не погоджується із позовними вимогами позивача та просить суд відмовити у задоволенні позову. Так, представник відповідача вказав, що Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу I, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України, було проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати (перерахування) податків, зборів, платежів з податку на додану вартість ПрАТ «Одесавинпром» (ЄДРПОУ 00412027). У результаті проведення камеральної перевірки встановлено: порушення підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14, підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 31.1 статті 31, статті 36, пункту 57.1 статті 57, пункту 2001.4 статті 2001 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, а саме посадовими особами ПрАТ «Одесавинпром» (ЄДРПОУ 00412027) несвоєчасно сплачено до бюджету в установлений законом термін узгоджене податкове зобов`язання за платежем 14010100 (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)) відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року (вх. від 18.02.2022 року № 99034703115) у сумі 2 878 641 грн.; за лютий 2022 року (вх. від 18.04.2022 року № 9046960804) у сумі 1 084 745 грн.; за березень 2022 року (вх. від 28.04.2022 року № 9048840762) у сумі 1 грн.; за квітень 2022 року (вх. від 27.05.2022 року № 9054041368) у сумі 261 грн.; за травень 2022 року (вх. від 21.06.2022 року № 9088246966) у сумі 318 грн.; за червень 2022 року (вх. від 19.07.2022 року № 9131975219) у сумі 364 грн.; за липень 2022 року (вх. від 19.08.2022 року № 9162419302) у сумі 1 043 грн.; за серпень 2022 року (вх. від 19.09.2022 року № 9186651513) у сумі 661 грн.; за вересень 2022 року (вх. від 19.10.2022 року № 9214226310) у сумі 249 грн.; за жовтень 2022 року (вх. від 18.11.2022 року № 9245748384) у сумі 362 грн.; податкове повідомлення - рiшення (форма«Н») № 199/34-00-04-02-01/00412027 вiд 29.11.2022 року штрафна санкція у розмірі 19 379.19 грн.; за листопад 2022 року (вх. від 19.12.2022 року № 9272690848) у сумі 728 грн.; за грудень 2022 року (вх. від 18.01.2022 року № 9299661085) у сумі 1 348 грн.; за січень 2023 року (вх. від 17.02.2022 року № 9027278930) у сумі 625 грн.; за лютий 2023 року (вх. від 17.03.2023 року № 9053066831) у сумі 355 грн. Представник відповідача вказав, що Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платникам податків, дійшло висновку, що ПрАТ «Одесавинпром» було обізнане та мало можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких Податковим кодексом України передбачена відповідальність, виходячи з наступного: ПрАТ «Одесавинпром» самостійно визначив та подав декларацію з податку на додану вартість за січень 2022 року; лютий 2022 року; березень 2022 року; квітень 2022 року; травень 2022 року; червень 2022 року; липень 2022 року; серпень 2022 року;вересень 2022 року; жовтень 2022 року; листопад 2022 року; грудень 2022 року; січень 2023 року; лютий 2023 року, в якій задекларував суму податкового зобов`язання з ПДВ. Вказані декларації складені, підписані відповідно до статті 48 ПКУ та подані у спосіб визначений діючим законодавством; ПрАТ «Одесавинпром» у попередній звітних періодах своєчасно та в повному обсязі сплачував задекларовані суми ПДВ, проте платником податків ПрАТ «Одесавинпром» не вжито достатніх заходів щодо їх дотримання. Окрім того, як вказав відповідач, до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків не надходила заява про відсутність можливості (неможливості) своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (згідно з пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення Податкового кодексу України), тому діяння передбачені пунктом 124.2 статті 124 Податкового кодексу України, вчинені повторно, тягнуть за собою накладання штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання (пункт 124.3 статті 124ПКУ); Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків закріплених за платником податків у статтях 16 та 36 Податкового кодексу України. Представник відповідача вказав, що обставини, які звільняють від відповідальності або пом`якшують відповідальність за вчинення податкових правопорушень (за наявності): Південним МУ ДПС по роботі з ВПП на адресу ПрАТ «Одесавинпром» направлено запит від 04.05.2023 № 1823/6/34-00-04-02-01 про надання обґрунтованих пояснень, щодо причин, які призвели до вчинення платником податків порушення в частині несвоєчасної сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року; лютий 2022 року; березень 2022 року; квітень 2022 року; травень 2022 року; червень 2022 року; липень 2022 року; серпень 2022 року;вересень 2022 року; жовтень 2022 року; листопад 2022 року; грудень 2022 року; січень 2023 року; лютий 2023 року, який фактично вручено ПрАТ «Одесавинпром» - 16.05.2023 року, однак відповідь надано не було.

Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку щодо порушення правил (термінів) сплати податків, платежів, зборів ПрАТ «Одесавинпром» направлено, за результатами якої складено акт від 05.07.2023 №356/34-00-04-02-01/00412027(а.с.198-216).

У результаті проведення камеральної перевірки встановлено: порушення підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14, підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 31.1 статті 31, статті 36, пункту 57.1 статті 57, пункту 200-1.4 статті 200-1 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, а саме посадовими особами ПрАТ «Одесавинпром» (ЄДРПОУ 00412027) несвоєчасно сплачено до бюджету в установлений законом термін узгоджене податкове зобов`язання за платежем 14010100 (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)) відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року (вх. від 18.02.2022 року № 99034703115) у сумі 2 878 641 грн.; за лютий 2022 року (вх. від 18.04.2022 року № 9046960804) у сумі 1 084 745 грн.; за березень 2022 року (вх. від 28.04.2022 року № 9048840762) у сумі 1 грн.;за квітень 2022 року (вх. від 27.05.2022 року № 9054041368) у сумі 261 грн.; за травень 2022 року (вх. від 21.06.2022 року № 9088246966) у сумі 318 грн.; за червень 2022 року (вх. від 19.07.2022 року № 9131975219) у сумі 364 грн.; за липень 2022 року (вх. від 19.08.2022 року № 9162419302) у сумі 1 043 грн.; за серпень 2022 року (вх. від 19.09.2022 року № 9186651513) у сумі 661 грн.; за вересень 2022 року (вх. від 19.10.2022 року № 9214226310) у сумі 249 грн.; за жовтень 2022 року (вх. від 18.11.2022 року № 9245748384) у сумі 362 грн.; податкове повiдомлення-рiшення (форма«Н») № 199/34-00-04-02-01/00412027 вiд 29.11.2022 року штрафна санкція у розмірі 19 379.19 грн.; за листопад 2022 року (вх. від 19.12.2022 року № 9272690848) у сумі 728 грн.; за грудень 2022 року (вх. від 18.01.2022 року № 9299661085) у сумі 1 348 грн.; за січень 2023 року (вх. від 17.02.2022 року № 9027278930) у сумі 625 грн.; за лютий 2023 року (вх. від 17.03.2023 року № 9053066831) у сумі 355 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 05.07.2023 №356/34-00-04-02-01/00412027, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 18 серпня 2023 №315/34-00-04-02-01/00412027, яким нараховано штрафні санкції у розмірі 975 207,13грн(а.с.22).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Згідно п.п. 14.1.39. п.14.1 ст.39 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно положення 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно п. 57.1. ст.57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 124 ПК України визначає відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання.

Так, згідно з пунктом 124.1 цієї статті у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до пункту 124.2 статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 124.3 статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Підпунктом 109.1 статті 109 ПК України встановлено, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктами 109.2, 109.3 статті 109 ПК України встановлено, що порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України. У випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Стаття 112 ПК України визначає загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Зокрема, встановлено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 112.1). Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності (пункт 112.2). У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи (пункт 112.7).

Також цієї нормою у пункті 112.8 визначено обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а у статті 112-1 ПК України - обставини, що пом`якшують відповідальність особи.

У постановах від 16 березня 2023 року у справі №600/747/22-а, від 03 серпня 2023 року у справі №520/22505/21, від 22 серпня 2023 року у справі №520/18519/21 Верховний Суд сформулював висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 ПК України.

Так, позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України, не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Водночас обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує настання відповідальності у вигляді штрафу за пунктами 124.2 і 124.3 статті 124 ПК України є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у статті 16 ПК України. Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов`язана з встановленням умислу. У противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Обов`язок доведення вини покладено на контролюючий орган, без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з пунктом 76.2 статті 76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

За змістом пункту 86.1 статті 86 ПК України матеріалами перевірки є: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 86.7.4 пункту 86.7 статті 86 ПК України під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень: встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини); досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом`якшують або звільняють від відповідальності; досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; визначає розмір грошових зобов`язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених цим Кодексом. При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу. За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки. У разі встановлення необхідності проведення позапланової документальної перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, висновок за результатами розгляду матеріалів перевірки приймається комісією з питань розгляду заперечень після проведення такої перевірки з урахуванням її результатів. У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, проведеної на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу у зв`язку з розглядом наданих у порядку, визначеному цим пунктом, заперечень до акта (довідки) перевірки, або розглядом скарги на прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу, який проводив таку перевірку, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Розгляд таких заперечень окремо не здійснюється. Такі заперечення долучаються до матеріалів перевірки або матеріалів щодо розгляду скарги, а наведені в них факти та дані враховуються контролюючим органом при формуванні у передбаченому цим підпунктом порядку висновку за результатами розгляду матеріалів перевірки або під час розгляду скарги на прийняте податкове повідомлення-рішення у порядку, встановленому статтею 56 цього Кодексу.

Пунктом 86.8 статті 86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Проаналізувавши вказані положення законодавства суд приходить висновку, що у випадку встановлення контролюючим органом на підставі сукупності відповідних даних податкових декларацій та електронних систем і реєстрів обставин, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог податкового законодавства, він (контролюючий орган) не позбавлений можливості констатувати в діяннях платника податків винного діяння в умисній формі.

Разом з тим, такі обставини з відповідним обґрунтуванням висновків про умисність діяння в обов`язковому порядку мають бути зазначені в акті камеральної перевірки, який за усталеною позицією Верховного Суду є носієм доказової інформації щодо виявленого порушення, а його висновки можуть бути спростовані шляхом подання до контролюючого органу заперечень на акт перевірки (постанова Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі №140/388/19).

За змістом ПК України подання заперечень на акт перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому контролюючий орган безпосередньо вже в акті перевірки має зазначити усі обставини, які у подальшому будуть предметом розгляду під час прийняття податкового повідомлення-рішення.

Виконання такої вимоги забезпечує розуміння платником податків встановленого контролюючим органом складу правопорушення, за яке його може бути притягнуто до відповідальності, та забезпечує реальну можливість реалізації права, передбаченого пунктом 86.7 статті 86 ПК України, щодо надання платником податків своїх заперечень та додаткових документів і пояснень, зокрема, але не виключно, документів, що спростовують встановлені обставини та висновки щодо вини, підтверджують наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу.

Відсутність в акті камеральної перевірки обставин, які характеризують таку ознаку виявленого діяння як умисність, на думку суду, вказує на необґрунтованість прийняття в подальшому податкового повідомлення-рішення на підставі пункту 124.3 статті 124 ПК України.

Щодо посилання контролюючого органу в акті перевірки та у відзиві на те, що товариство у попередніх періодах своєчасно та у повному обсязі сплачувало суми ПДВ та відповідно мало можливість дотримуватись правил та норм, суд не вбачає обставин, які б обґрунтовували те, що цей факт впливав на умисність в діяннях позивача з огляду на те, що несвоєчасна сплата податків і виникла напередодні та у подальшому після введення воєнного стану на території України, що не враховано контролюючим органом.

Щодо посилання відповідача на те, що на адресу контролюючого органу не надходила заява про відсутність можливості (неможливості) своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (згідно з пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення Податкового кодексу України), суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 69 Податкового кодексу України, із змінами, внесеними Законом України від 12.05.2022 р. № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022 року, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» 13 грудня 2022 року N 2836-IX у пункті 69 підрозділу 10: підпункт 69.1 викладено в такій редакції: "69.1. У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 392, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні…. Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року).

В окремих ситуаціях, коли цього вимагають принципи правової визначеності та захисту законних очікувань, може виникнути необхідність запровадити перехідні положення відповідно до обставин, однак, у даній ситуації цього зроблено не було.

Принцип стабільності податкового законодавства слугує реалізації правової визначеності. Стабільність податкового законодавства передбачає законні очікування платника податку щодо незмінності правового режиму оподаткування. У рішенні ЄСПЛ у справі Федоренко проти України від 30.06.2006 року зазначено, що відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі Конвенції, право власності може виступати у формі не лише майна, а й виправданих очікувань від ефективного використання права власності.

При цьому, абзацом 8 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України визначено, що порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Суд наголошує, що Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України та переліків документів на підтвердження, затверджений наказом Міністерства фінансів від 29 липня 2022 року №225, набрав чинності лише 06 вересня 2022 року.

Отже, позивач до цього моменту був взагалі позбавлений права, у разі необхідності, довести неможливість виконання платником податків обов`язків, визначених у п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України.

Відповідно п.56.21 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно - правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Аналіз положень п. 56.21 ст. 56 ПК України свідчить про те, що презумпція правомірності рішень платника податків застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

В свою чергу, під час вирішення справи, судом встановлено неврахування контролюючим органом під час проведення перевірки і прийняття оскаржуваного рішення, реальну неможливість виконання платником податків обов`язків.

Зокрема, згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, до видів діяльності ПрАТ «ОДЕСАВИНПРОМ» відносяться 11.02 Виробництво виноградних вин (основний) 11.01 Дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв 11.03 Виробництво сидру та інших плодово-ягідних вин 11.04 Виробництво інших недистильованих напоїв із зброджуваних продуктів 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин 46.34 Оптова торгівля напоями 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах.

Поряд з цим, п.13 ч. 1 ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» 12 травня 2015 року № 389-VIII в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: забороняти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі.

При цьому, під час введення на території України воєнного стану було введено заборону у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, торгівлю алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі.

Як вбачається з довідки Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст.ст.14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчує форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

З урахуванням викладеного та того, що до видів діяльності позивача відносяться виробництво та торгівля алкогольними напоями, введена заборона щодо їх реалізації під час вторгнення на території України рф 24.02.2022, та відповідно введенням воєнного стану в сукупності з вищенаведеними обставинами, суд приходить до висновку про відсутність у позивача, як платника податків, можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, що свідчить про відсутність умисності діяння позивача, що не враховано контролюючим органом під час перевірки.

З огляду на встановлені обставини, суд прийшов висновку, що застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податків в умовах правової невизначеності покладає на позивача додатковий надмірний тягар, суперечить презумпції правомірності рішень платника податків та відповідно позовні вимоги ПрАТ«Одесавинпром» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №315/34-00-04- 02-01/00412027 від 18.07.2023, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов ПрАТ«Одесавинпром» підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача та те, що оскільки вимозі про зобов`язання відповідача вчинити певні дії передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача, судовий збір за похідні вимоги позивача не стягувався, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 14628,12 грн. сплаченого ним судового збору.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства ОДЕСАВИНПРОМ- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №315/34-00-04-02-01/00412027 від 18.07.2023.

Стягнути з Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44104032, просп. Шевченка 15/1, м.Одеса) на користь Приватного акціонерного товариства ОДЕСАВИНПРОМ (код ЄДРПОУ 00412027, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н., с. Розівка, вул. Привокзальна 1А) судовий збір у розмірі 14628,12 грн (чотирнадцять тисяч шістсот двадцять вісім гривень дванадцять копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра