Постанова

від 01.04.2024 по справі 420/29530/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/29530/23

Головуючий першої інстанції Танцюра К.О.

Час та місце ухвалення судового рішення « 12:51», м. Одеса

Повний текст судового рішення складений 14.01.2019р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Одесавинпром» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

31.08.2023р. приватне акціонерне товариство (надалі ПАТ) «Одесавинпром» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 18.07.2023р. №315/34-00-04-02-01/00412027 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 975207,13грн.

Позов обґрунтований тим, що позивач несвоєчасно сплатив до бюджету в установлений законом термін узгоджене податкове зобов`язання з податку на додану вартість з наявних обставин, які унеможливили виконання зобов`язань, а саме форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), введення воєнного стану в Україні, в зв`язку з чим діяла заборона на торгівлю алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі. Товариство є виробником і продавцем алкогольної продукції, а тому запроваджена на початку війни повна заборона на реалізацію алкогольних напоїв повністю паралізувала діяльність підприємства, що є обставиною непереборної сили та обмежило можливість своєчасно сплатити податок на додану вартість.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.12.2023р. позов задоволений, оскільки наявні форс-мажорні обставини, - введення на території України воєнного стану під час якого діяла заборона на торгівлю алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції при вирішені справи обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апелянт зазначає, що позивач самостійно визначив та подав декларації з податку на додану вартість за січень 2022р. лютий 2023р., в яких задекларував суми податкових зобов`язань з ПДВ, але не вжив достатніх заходів щодо дотримання строків сплати. Крім того, до податкової не надходила заява про відсутність можливості (неможливості) своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, тому діяння передбачені п.124.2 ст.124 ПК України, вчинені повторно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, до видів діяльності ПАТ «Одесавинпром» відносяться 11.02 Виробництво виноградних вин (основний) 11.01 Дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв 11.03 Виробництво сидру та інших плодово-ягідних вин 11.04 Виробництво інших недистильованих напоїв із зброджуваних продуктів 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин 46.34 Оптова торгівля напоями 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах.

Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку щодо порушення правил (термінів) сплати податків, платежів, зборів ПАТ «Одесавинпром», за результатами якої складено акт від 05.07.2023 №356/34-00-04-02-01/00412027. /а.с.198-216/

У результаті проведення камеральної перевірки встановлено: порушення підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14, підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 31.1 статті 31, статті 36, пункту 57.1 статті 57, пункту 200-1.4 статті 200-1 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, а саме посадовими особами ПАТ «Одесавинпром» (ЄДРПОУ 00412027) несвоєчасно сплачено до бюджету в установлений законом термін узгоджене податкове зобов`язання за платежем 14010100 (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)) відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року (від 18.02.2022 року №99034703115) у сумі 2878641грн.; за лютий 2022 року (від 18.04.2022 року № 9046960804) у сумі 1084745грн.; за березень 2022 року (від 28.04.2022 року № 9048840762) у сумі 1грн.; за квітень 2022 року (від 27.05.2022 року №9054041368) у сумі 261грн.; за травень 2022 року (від 21.06.2022 року №9088246966) у сумі 318грн.; за червень 2022 року (від 19.07.2022 року №9131975219) у сумі 364грн.; за липень 2022 року (від 19.08.2022 року №9162419302) у сумі 1043грн.; за серпень 2022 року (від 19.09.2022 року №9186651513) у сумі 661грн.; за вересень 2022 року (від 19.10.2022 року №9214226310) у сумі 249грн.; за жовтень 2022 року (від 18.11.2022 року №9245748384) у сумі 362грн.; податкове повідомлення - рішення (форма «Н») №199/34-00-04-02-01/00412027 від 29.11.2022 року штрафна санкція у розмірі 19379,19грн.; за листопад 2022 року (від 19.12.2022 року №9272690848) у сумі 728грн.; за грудень 2022 року (від 18.01.2022 року №9299661085) у сумі 1348грн.; за січень 2023 року (від 17.02.2022 року №9027278930) у сумі 625грн.; за лютий 2023 року (від 17.03.2023 року № 9053066831) у сумі 355грн.

На підставі висновків акту перевірки від 05.07.2023 №356/34-00-04-02-01/00412027, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення рішення від 18 серпня 2023 №315/34-00-04-02-01/00412027 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 975207,13грн. /а.с.22/

Позивач, не погоджуючись з нарахуванням штрафних санкцій за порушення строків сплати задекларованих сум з ПДВ, вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення, звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України, закріплено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податковою обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений в порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно з п. 54.1 ст.54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п.124.1 ст. 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього па підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначена норма, як виплаває з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов`язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Пунктами 124.2 та 124.3 статті 124 ПК України передбачено штрафні санкції за діяння, передбачені пунктом 124.1, але ті, що вчинені умисно.

Отже, юридичним фактом, з яким законодавець пов`язує відповідальність у вигляді штрафу за п.п. 124.2 та 124.3 ст. 124 ПК України, є обов`язок доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у ст. 16 ПК України.

Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов`язана з встановленням умислу.

В противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру.

Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Таким чином, при вирішенні даного спору необхідно встановити, чи вжив позивач всі достатні, необхідні та залежні від нього заходи з метою дотримання правил та норм, визначених у положеннях чинного законодавства, чи діяв він добросовісно, затримуючи сплати узгоджених податкових зобов`язань (наявність/відсутність непереборних обставин щодо несвоєчасної сплати), чи вчиняв всі необхідні активні дії, зокрема, щодо повідомлення відповідача про неможливість сплати податкових зобов`язань через відсутність коштів на рахунках чи неможливістю їх використання та щодо відшукування необхідних коштів.

Водночас згідно п. 109.3 ст. 109 ПК України, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи, лише у випадках визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 ПК України.

В інших випадках, визначених Кодексом, за які передбачена фінансова відповідальність, обов`язок встановлення вини особи на контролюючі органи не покладений. Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності є виключно не дотримання нею вимог Кодексу, за які така відповідальність встановлена.

Отже, юридичним фактом, з яким законодавець пов`язує відповідальність у вигляді штрафу за п. 124.2 ст. 124 ПК України, є обов`язок доведення контролюючим органом вини платника податків, а саме, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи підставою для прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення є недотримання строків сплати задекларованих податкових зобов`язань з ПДВ за січень 2022р. лютий 2023р., та не вжиття достатніх заходів щодо дотримання строків їх сплати.

Разом з тим, відповідно до п.69 Податкового кодексу України, із змінами, внесеними Законом України від 12.05.2022 р. №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022 року, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Згідно підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» 13 грудня 2022 року №2836-IX, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 392, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року).

При цьому, абзацом 8 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України визначено, що порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Водночас, Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України та переліків документів на підтвердження, затверджений наказом Міністерства фінансів від 29 липня 2022 року №225, набрав чинності лише 06 вересня 2022 року.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач до 06.09.2022р. був взагалі позбавлений права, у разі необхідності, довести неможливість виконання обов`язків, визначених у п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України.

Судом встановлено, що під час проведення перевірки і прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, контролюючим органом невраховано реальну неможливість виконання платником податків обов`язку зі своєчасної сплати задекларованих сум ПДВ.

Так, ПАТ «Одесавинпром» займається виготовленням та продажом алкогольних напоїв та його фінансове становище цілком залежить від доходу від продажу алкогольних напоїв.

При цьому, під час введення на території України воєнного стану з 24.02.2022р. було введено заборону у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, торгівлю алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі.

Як вбачається з довідки Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст.ст.14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчує форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку про відсутність у позивача, як платника податків, можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, що свідчить про відсутність умисності діяння позивача та протиправності податкового повідомлення-рішення №315/34-00-04-02-01/00412027 від 18.07.2023.

При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язують суд вжити заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об`єктивно оцінити наявні у справі докази тощо.

Суд не може обмежити право платника довести в судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.

Право надавати заперечення щодо висновків контролюючого органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Крім того, суд не може обмежити право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків органу державної фіскальної служби та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Разом з тим, норми податкового законодавства не обмежують період подання платником податків необхідних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки платник податків може довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучити до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого балансу.

Відтак, враховуючи наданий позивачем до суду висновок ТПП, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що позивачем з поважних причин порушено строки сплати задекларованих сум ПДВ.

На підставі викладеного, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи правильно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи, вірно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління ДПС в Одеській області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. КрусянСудді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв