Рішення

від 26.12.2023 по справі 420/26448/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/26448/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Дробченко К.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України)( 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21А; код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування наказу №462-о від 03.06.2022 року,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України)( 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21А; код ЄДРПОУ 44005631), в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці №462-о від 03.06.2022 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».

Ухвалою від 03.10.2023р. Одеським окружним адміністративним судом вказану позовну заяву було залишено без руху, а також надано строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку та доказами поважності причин його пропуску.

На виконання ухвали 06.10.2023 року (вх. № 34201/23) представник позивача надав до суду заяву про поновлення строку

Ухвалою від 11.10.2023 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

27.10.2023 року (вх. №ЕС/13199/23) представником відповідача до канцелярії суду подано заяву про залишення позову без розгляду.

07.11.2023 року (вх. №38641/23) представником позивача до канцелярії суду подані заперечення на заяву про залишення позову без розгляду.

05.12.2023 року (вх. №43129/23) представником відповідача до канцелярії суду подані матеріали дисциплінарної справи позивача.

Ухвалою від 05.12.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою від 05.12.2023 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

21.12.2023 року (вх. №ЕС/19415/23) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.

21.12.2023 року (вх. №ЕС/19419/23) представником відповідача до канцелярії суду подані додаткові пояснення у справі.

22.12.2023 року (вх. №ЕС/19546/23) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні клопотання згідно з п. 1 ч. 2 ст. 45, ст. 294 КАС України відмовлено, у зв`язку з неявкою відповідача, враховуючи клопотання представника позивача розгляд справи продовжено в порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відносно позивача було прийнято оскаржуваний наказ, яким ОСОБА_1 притягнення до дисциплінарної відповідальності. Позивач вважає оскаржуваний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у звязку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався. Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа, відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 12.10.2023 року.

Згідно ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

За приписами ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене, у зв`язку із неприбуттям у судове засідання 22.12.2023 р. всіх учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, надання позивачем клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви ОСОБА_1 Одеському окружному адміністративному суду.

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 є державним службовцем та проходив державну службу на посаді старшого державного інспектора митного постано «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеської області.

Наказом виконуючого обов`язки начальника Одеської митниці від 11.04.2022 року №164 «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно позивача» порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_2 .

Наказом №203 від 16.05.2022 року «Про внесення зміни до наказу Одеської митниці від 11.04.2022 року №164» внесено зміни, замінивши цифри « 45» цифрами « 57».

Наказом виконуючого обов`язки начальника Одеської митниці №462-о від 03.06.2022 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » за неналежне виконання посадових обов`язків, передбачених абзацом першим п. 1 розділу 3 посадової інструкції старшого державного інспектора митного поста «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеської митниці, що призвело до порушення ст.ст. 330, 336, ч. 4, чт. 337 Кодексу, п.п. 7.1, 7.3 розділу VII Положення №613, пункту 1 розділу VII, розділу ХІ Порядку №684, абзацу пункту 3.10 розділу ІІІ, підпункту 4.5.3 п. 4.5 розділу IV Порядку №631, притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани старшого державного інспектора митного поста «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеської митниці ОСОБА_1 у перший робочий день після закінчення відпустки.

Як вбачається зі змісту наказу від №462-о від 03.06.2022 року, підставою для його прийняття стало подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці від 26.05.2022 року.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державну службу», державний службовець зобов`язаний, серед іншого, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності, тощо.

Статтею 147 КЗпП України встановлено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

З системного аналізу викладених положень законодавства вбачається, що дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується певним органом до працівника, який порушив трудову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.

При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку: об`єкта, суб`єкта, об`єктивної сторони, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення (ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника, тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону України «Про державну службу», за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 65 Закону України «Про державну службу», підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарним проступком відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

За приписами ч. 1 ст. 66 Закону України «Про державну службу», до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Відповідно до ч. 3 ст. 66 Закону України «Про державну службу», у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Згідно ч. 6 ст. 66 Закону України «Про державну службу», дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

Згідно ч. 1 ст. 69 Закону України «Про державну службу», для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Відповідно ч. 9 ст. 69 Закону України «Про державну службу», дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.

Згідно ч. 1 ст. 73 Закону України «Про державну службу», з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Відповідно ч. 3 ст. 73 Закону України «Про державну службу», результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Згідно ч. 6 ст. 74 Закону України «Про державну службу», державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 75 Закону України «Про державну службу», перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Відповідно до ст. 76 Закону України «Про державну службу», державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Згідно ч. 1 ст. 77 Закону України «Про державну службу», рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

Як зазначено в поданому висновку (а.с. 147-154 т.1), під час ввезення товарів на митну територію України 15.12.2021 року проведено частковий огляд товарів у морському контейнері ZCSU6682058, про що складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA50040/2021/5614 (акт №5614), та 16.12.2021 року частковий огляд товарів у морському контейнері TRHU7143152, про що складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA50040/2021/5645 (Акт №5645).

Так, відповідність відомостей щодо товарів, заявлених декларантом у ЕД №943765 та ЕМД №943771, а також, що містяться в товаросупровідних документах, які надавались під час ввезення, підтверджуються Актами №5614 та №5645 та отриманими в ході проведення перевірки з окремих питань поясненнями від посадових осіб ВМО №3 ОСОБА_3 , та управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил ОСОБА_4 .

При цьому у Поданні від 26.05.2022 року товари розміщено на СТЗ №S/0203/V/00 за ЄУД №1868 та ЄУД №1926 за іншими відомостями, ніж які встановлені під час їх ввезення на митну територію України за ЕМД №943765 та ЕМД943771.

Незважаючи на наявні розбіжності між відомостями, зазначеними у товаросупровідних документах до відомостей, зазначених у ЄУД №1868 та ЕУД №1926, акти про виявлені факти невідповідності товарів відомостям, зазначеним у товаросупровідних документах, не складалися.

За наявності високого ступеня ризиків щодо можливого порушення законодавства митного огляду товарів при їх розміщенні та СТЗ №S/0203/V/00 за ЕУД №1868 та ЄУД №1926 не проводився та графи 2, 3 та 5 вказаних ЄУД заповнені з порушенням форми, визначеної додатком 5 до Положення про склади тимчасового зберігання наказом Міністерства фінансів України від 28.05.2012 року №613.

Дозвіл на розміщення товарів на СТЗ № №S/0203/V/00 згідно вказаних ЄУД надано старшим державним інспектором Митного поста Володимиром Панасенко та в подальшому вищевказані товари випущені у вільний обіг.

Як зазначає позивач, 23.12.2021 о 18 год. 25 хв. ТОВ «ТРІАНГУЛАР ІНВЕСТ», з метою поміщення товарів у режим імпорту (випуску для вільного обігу), до митного поста «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеської митниці подано додаткову ЕМД типу ІМ40ДЕ за внутрішнім № 4607, яка прийнята та зареєстрована за № UА500150/2021/208419, з наступними товаросупровідними документами: Пакувальний лист AG-TI/21-3152-1 від 16.12.2021; Рахунок проформа № AG-TI/21-3152 від 01.12.2021; Інвойс AG-TI/21-3152-1 від 16.12.2021; Коносамент 143150136137 від 01.08.2021; CMR № 4018 від 16.12.2021

Декларація про походження товару № AG-TI/21-3152-1 від 16.12.2021; Зовнішньоекономічний договір № AG-TI/21 від 10.09.2021; Договір комісії № 10-09/01 від 10.09.2021; Митні процедури за ЕМД № UА500150/2021/208419 виконував старший державний інспектор митного поста «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеської митниці Володимир Панасенко. Відповідно до акту огляду № UА500150/2021/208419, 23.12.2021 Позивачем під час відпрацювання форми митного контролю « 212-1 проведення митного огляду за ініціативи правоохоронних органів Доручення ТУ ДБР в м. Миколаєві № 05.17/05.17/25846 від 10.12.2021 розпаковано 15 місць з 250 та встановлено візуальну відповідність відомостей, заявлених у митній декларації та товаросупровідних документах. Митне оформлення завершено 23.12.2021 о 19 год. 26 хв. 23.12.2021 о 19 год. 28 хв. ТОВ «ТРІАНГУЛАР ІНВЕСТ», з метою поміщення товарів у режим імпорту (випуску для вільного обігу), до митного поста «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеської митниці подано додаткову ЕМД типу ІМ40ДЕ за внутрішнім № 4610, яка прийнята та зареєстрована за № UА500150/2021/208422, з наступними товаросупровідними документами: Пакувальний лист AG-TI/21-3152-2 від 16.12.2021; Документ сформований в системі «Електронний суд» 29.09.2023 10 Рахунок проформа № AG-TI/21-3152 від 01.12.2021; Інвойс AG-TI/21-3152-2 від 16.12.2021; Коносамент 143150136137 від 01.08.2021; CMR № 4018 від 16.12.2021. Декларація про походження товару № AG-TI/21-3152-2 від 16.12.2021; Зовнішньоекономічний договір № AG-TI/21 від 10.09.2021; Договір комісії № 10-09/01 від 10.09.2021; Інформаційне повідомлення про наявність орієнтування щодо ТОВ «Сітібілд компані» (є комісіонером за договором комісії № 10-09/01 від 21.09.2021) опрацьовано, згідно доручення ТУ ДБР в м. Миколаєві № 05.17/05.17/25846 від 10.12.2021 за ЄМД № UА500150/2021/208422 від 23.12.2021 митні формальності виконані. Про результати повідомлено контактну особу ТУ ДБР в м. Миколаєві. Митні процедури за ЕМД № UА500150/2021/208422 виконував старший державний інспектор митного поста «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеської митниці Володимир Панасенко. 23.12.2021 о 20 год. 01 хв. ТОВ «ТРІАНГУЛАР ІНВЕСТ», з метою поміщення товарів у режим імпорту (випуску для вільного обігу), до митного поста «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеської митниці подано додаткову ЕМД типу ІМ40ДЕ за внутрішнім № 4611, яка прийнята та зареєстрована за № UА500150/2021/208423, з наступними товаросупровідними документами: Пакувальний лист AG-TI/21-3152-3 від 16.12.2021; Рахунок проформа № AG-TI/21-3152 від 01.12.2021; Інвойс AG-TI/21-3152-3 від 16.12.2021; Коносамент 143150136137 від 01.08.2021; CMR № 4018 від 16.12.2021. Декларація про походження товару № AG-TI/21-3152-3 від 16.12.2021; Зовнішньоекономічний договір № AG-TI/21 від 10.09.2021; Договір комісії № 10-09/01 від 10.09.2021; Митні процедури за ЕМД № UА500150/2021/208423 виконував старший державний інспектор митного поста «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеської митниці Володимир Панасенко. Відповідно до акту огляду № UА500150/2021/208419, 23.12.2021 Позивачем під час відпрацювання форми митного контролю « 212-1 проведення митного огляду за ініціативи правоохоронних органів Доручення ТУ ДБР в м. Миколаєві № 05.17/05.17/25846 від 10.12.2021 митні формальності виконано. Про результати Документ сформований в системі «Електронний суд» 29.09.2023 11 повідомлено контактну особу. Митне оформлення завершено 18.01.2022 о 21 год. 26 хв. За вказаною ЕМД АСАУР було сформовано перелік форм митного контролю серед яких митна процедура за кодом « 202-1 Проведення часткового митного огляду з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і обов`язковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, заявленим у митній декларації», при цьому, при додаванні митних формальностей, не визначена мета їх застосування відповідно до виявлених ризиків, не додано жодної форми митного контролю, спрямованої на перевірку виявлених ризиків, та підтвердження рівня митної вартості товар. Як свідчать матеріали дисціплінарної справ, а саме запити управління боротьби з контрабандою та порушення митних правил № 7.10-20-07/163 від 16.02.2022 та № 7.10-20-07/202 від 23.02.2022 до управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Одеської митниці про надання інформації щодо фактичної різниці між сплаченими митними платежами за митними деклараціями № № UА500150/2021/208419, UА500150/2021/208422, UА500150/2021/208423 та згідно із відповіді № 7.10-15/464 від 17.02.2022 управління митних платежів повідомило, що в ході проведеної перевірки ТОВ «ТРІАНГУЛАР ІНВЕСТ» декларантом надавалися документи в повному обсязі, проводився митний огляд, товар відповідає заявленому, форми контролю, сформовані АСАУР по вищезазначеним митним деклараціям виконано в повному обсязі. Вартість товарів відповідає рівню митної вартості по системі митної служби. Товари випущено до вільного обігу на митній території України після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів та виконання митних формальностей відповідно до Кодексу. Як вбачається з обкладинки «Матеріалів дисциплінарної справи за результатами здійснення дисциплінарного провадження стосовно старшого державного інспектора відділу митного поста «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеської митниці Володимира Панасенка на ній взагалі відсутні дані про початок її формування та завершення формування, оскільки вказані графи взагалі відсутні. В той же час, в порушення положень п. 34 Порядку № 1039, в мотивувальній частині подання дисциплінарної комісії стосовно позивача не міститься даних щодо ступеню вини державного службовця, характеру дисциплінарного проступку, ступеню його тяжкості, настання тяжких наслідків, відомостей, що характеризують державного службовця, обставини, що пом`якшують чи обтяжують дисциплінарну відповідальність державного службовця, результатів оцінювання службової діяльності державного службовця та ставлення державного службовця до державної служби. При цьому, проаналізувавши Подання дисциплінарної комісії та Акт про результати перевірки (з окремих питань), що наявні в матеріалах дисциплінарної справи, звертаємо увагу суду, що текст Подання дисциплінарної комісії в значній мірі копіює викладене в Акті перевірки. Зазначене дає підстави вважати, що дисциплінарне провадження стосовно позивача проводилось поверхнево, а дисциплінарна комісія не вчинила жодних дій щодо отримання характеристики позивача, відбирання пояснень в осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, зокрема безпосереднього керівника державного службовця тощо.

Більш того, із наявного в матеріалах справи акту про результати перевірки з окремих 12 питань від 30 березня 2022 року встановлено, що у зв`язку із закриттям пункту пропуску «Міжнародний аеропорт «Одеса» та простою митного поста серверне обладнання з локальною базою даних АСМО «ІНСПЕКТОР» вказаного митного поста відключене від мережі. Отримання даних щодо митного оформлення товарів (фотографічних зображень, тощо), що надійшли на митну територію України в морських контейнерах станом на 24.03.2022 не є можливим. Таким чином не можливо встановити якість виконання процедур митного огляду та отримати підтвердження повноти та правильності здійснення таких процедур посадовими особами, що безпосередньо здійснювали такі дії. Однак, в супереч зазначеним обставинам, дисциплінарною комісією було зроблено передчасний висновок про порушення здійснення митних процедур посадовими особами.

При цьому, слід зазначити, що службову характеристику на державного службовця ОСОБА_5 його безпосереднім керівником не надано, пояснення безпосереднім керівником державного службовця не надано.

Водночас, згідно з наявного в матеріалах справи листа (а.с. 178 т1) від 19.04.2022 року дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарної справи у Олега Кузнецова було витребувано матеріали відносно ОСОБА_1 , зокрема:

-характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівництвом, та інші відомості, що характеризують державного службовця;

- пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

-Пояснення інших осіб, якім відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності);

Пояснення та характеристику державного службовця адресувати дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарної справи Одеської митниці.

Зазначені матеріали просили надати у паперовому вигляді у термін до 26.04.2022 року до відділу внутрішньої безпеки Одеської митниці з приміткою «для ДК»

Незважаючи на відсутність вказаних матеріалів комісією, було внесено подання від 26.05.2022 року. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази направлення вказаного листа адресату. При цьому, суд не бере до уваги скриншот (а.с. 179 т.1) про направлення вказаного листа на електронну пошту з урахуванням вимог ст.ст. 73, 74, 90 КАС України.

Щодо не надання позивачем письмових пояснень в рамках дисциплінарного провадження суд зазначає наступне.

В матеріалах справи міститься оскаржуваний наказ №462-О від 03.06.2022 року. Суд наголошує, що дисциплінарне провадження відносно позивача було порушено наказом Одеської митниці від 11.04.2022 року №164. Водночас, згідно з наказом від 27.05.2022 року №1012 -06 ОСОБА_1 з 18.05 по 16.06.2022 року знаходився у відпустці (а.с. 91). Окрім того, представник позивача зауважив, що після початку збройної агресії РФ 24.02.2022 року позивач здійснював свої функції дистанційно, протилежного відповідачем не доведено, серед іншого представником позивача також було наголошено, що на період проведення дисциплінарного провадження та винесення оскаржуваного наказу, позивач знаходився за межами України.

Представник відповідача посилався на належне повідомлення позивача про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, зокрема надав до суду фіскальний чек з України. Водночас, суд наголошує, що згідно вказаного чеку (а.с. 97 т.1 ), вказано, що лист відправлявся, як рекомендований на ім`я ВолодиТмира ПАНЕСЕНК, адресу у фіскальному чеку не вказано. Корінця про вручення рекомендованого листа або відмови, повернення листа до суду не надано. Отже, вказана обставина, на яку посилався представник відповідача, не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи у судовому засіданні. Також суд не бере до уваги твердження представника відповідача, як на доказ обізнаності позивача, про проведення дисциплінарного провадження відносно нього, на пояснення, наявні в матеріалах справи, оскільки вказані пояснення датовані 28.02.2022 року, тобто до винесення наказу про призначення дисциплінарного провадження.

З метою з`ясування вказаних обставин у підготовчому засіданні 13.11.2023 року судом було витребувано у відповідача вказані докази. Однак, станом на момент винесення рішення суду, відповідачем витребуваних судом доказів надано не було.

Згідно біографічної довідки позивача, діючих дисциплінарних стягнень не має.

Також, суд зазначає, що з метою визначення порядку виконання митних формальностей при здійснення митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, що подається органу доходів і зборів на паперовому носії або, як електронний документ відповідно до ч. 2 ст. 246 Митного кодексу України розроблено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 631 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 року за № 1360/21672.

Відповідно до п. 1.3 Розділу І Порядку № 631, органи доходів і зборів здійснюють митні формальності, передбачені цим Порядком, в зонах діяльності, визначених для таких органів доходів і зборів.

Згідно п. 1.4 Розділу І Порядку № 631, митні формальності, передбачені цим Порядком, виконуються за місцем розташування ПМО та/або спеціалізованого підрозділу, за винятком випадків, встановлених ч. 7 ст. 247 Кодексу.

Згідно п. 1.5 Розділу І Порядку № 631, митні формальності, передбачені цим Порядком, виконуються одноосібно посадовою особою ПМО, призначеною для виконання митних формальностей за відповідною МД, згідно з пунктом 3.7 розділу ІІІ цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктами 4.7 та 4.8 розділу VI цього Порядку.

Відповідно до п. 1.6 Розділу І Порядку № 631, для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації допускається використання посадовими особами органів доходів і зборів допоміжних штампів інформативного характеру.

Відповідно до п.п. 1.6, 1.7 Розділу І Порядку № 631, результати виконання митних формальностей, визначених підпунктами 4.5.4 - 4.5.10 пункту 4.5 розділу IV цього Порядку, вносяться посадовою особою органу доходів і зборів, яка виконувала відповідну митну формальність, у встановленому порядку до АСМО.

У разі виникнення затримки у виконанні відповідної митної формальності посадова особа органу доходів і зборів, яка виконує цю митну формальність, вносить відповідну відмітку про затримку до АСМО.

Відповідно до п.п. 8, 9 ст. 338 Митного кодексу України, за результатами митного огляду (переогляду) складається акт огляду (переогляду) у двох примірниках, в якому зазначаються відомості про:

1) посадових осіб органу доходів і зборів, які здійснювали огляд (переогляд), та осіб, які були присутні під час його проведення;

2) підстави проведення огляду (переогляду) за відсутності особи, яка переміщує товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем;

3) обсяг здійснення огляду (переогляду) та результати його проведення;

4) інші відомості, що стосуються товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляд (переогляд) яких проводився.

Акт огляду (переогляду) засвідчується відбитком особистої номерної печатки посадової особи органу доходів і зборів, яка проводила огляд (переогляд).

Крім того, паперові примірники актів митного огляду, завірені належним чином у відповідності до п. 9 ст. 338 Митного кодексу України, позивачем не підписувались, що свідчить про його відсутність при митному огляду товарів та про внесення недостовірних відомостей, протилежного відповідачем суду не доведено.

Як вбачається з наказу Одеської митниці №462-о від 03.06.2022 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » за неналежне виконання посадових обов`язків, передбачених абзацом першим п. 1 розділу 3 посадової інструкції старшого державного інспектора митного поста «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеської митниці, що призвело до порушення ст.ст. 330, 336, ч. 4, чт. 337 Кодексу, п.п. 7.1, 7.3 розділу VII Положення №613, пункту 1 розділу VII, розділу ХІ Порядку №684, абзацу пункту 3.10 розділу ІІІ, підпункту 4.5.3 п. 4.5 розділу IV Порядку №631, притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани старшого державного інспектора митного поста «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеської митниці ОСОБА_1 у перший робочий день після закінчення відпустки.

При цьому зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що керівник митного органу вважав повністю встановленими дисциплінарною комісією фактичні обставини та без будь-якого аналізу відтворив у наказі виклад обставин і висновки дисциплінарної комісії, які й слугували фактичною підставою для дисциплінарної відповідальності позивача.

Водночас, підстави для дисциплінарного притягнення та оголошення догани позивачу у вказаному наказі не зазначені та не визначено, які саме порушення посадових обов`язків були допущені позивачем.

Окрім того, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази ознайомлення позивача з Положенням про митний пост «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеської митниці (т1 а.с. 166-174), зокрема стоїть відмітка про ознайомлення інших працівників, проте відсутній підпис про ознайомлення ОСОБА_1 .

Також суд наголошує, що позивачу не було доведено до відома наказ про порушення дисциплінарного провадження № 164 від 11.04.2022 року, Так само позивачу не було доведено склад дисциплінарної комісії, що позбавило можливості останнього висловити свою позицію щодо довіри або недовіри членам дисциплінарної комісії.

Так, при застосуванні такого вигляду дисциплінарного стягнення як догана, відповідачем не були прийняті до уваги обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця визначених п.п. 2, 3 ст. 67 Закону України «Про державну службу», а саме: діючих дисциплінарних стягнень не має.

При цьому принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні № 37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Як зазначено в рішенні по справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер`їлдіз проти Туреччини).

Крім того, суд враховує, що принцип презумпції невинуватості перш за все є гарантією процесуального характеру по кримінальних справах, але за висновками ЄСПЛ його сфера застосування є значно ширшою: він є обов`язковим не тільки для кримінального суду, який приймає рішення щодо обґрунтованості обвинувачення, але й для віх інших державних органів. Так, на думку ЄСПЛ, замах на презумпцію невинуватості може виходити не тільки від суду чи судді, але й від інших публічних влад.

Висновок (а по суті констатація, якій не передували фактичне встановлення обставин, їх оцінка та аналіз) дисциплінарного провадження про порушення позивачем вимог посадової інструкції та МК України, здійснений без вирішення питання про винуватість чи невинуватість позивача, без аналізу питання юридичної кваліфікації рішення позивача і без оцінки свідчень, наданих ним безпосередньо.

Окрім того, суд акцентує увагу, що згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом, як визнання позову.

Суд наголошує, що ані протягом п`ятнадцяти днів, як встановлено Ухвалою суду від 11.10.2023 року, ані під час підготовчих судових засідань, ані до судового розгляду справи по суті, відповідачем відзив на позов надано не було.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового розгляду, вказує на те, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу №462-о від 03.06.2022р. діяв із суттєвим порушенням чинного законодавства України, а також без врахування фактичних обставин, які підлягали встановленню в ході проведення дисциплінарного провадження, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Суд наголошує, що завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч.4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано ані відзиву на позов, ані жодних доводів на підтвердження власної правової позиції, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, враховуючи, що докази та доводи, наведені позивачем під час розгляду адміністративної справи, є обґрунтованими, а відповідач жодним чином не заперечував проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача не стягується.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України)( 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21А; код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування наказу №462-о від 03.06.2022 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці №462-о від 03.06.2022 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 26.12.2023 р.

СуддяО.М. Тарасишина