Постанова

від 25.12.2023 по справі 362/6476/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/17485/2023

Справа № 362/6476/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25 грудня 2023 року

м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Кашперської Т.Ц. (суддя - доповідач), Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області, постановлену у складі судді Ковбеля М.М. в м. Васильків 13 жовтня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Кропивницький ВДРАЦС у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про оголошення особи померлою,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,

в с т а н о в и в :

В жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із даною заявою, просила оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , уродженця м. Кіровоград - померлим, днем смерті ОСОБА_2 вважати день набрання законної сили рішення суду про оголошення його померлим, підсудність справи визначити згідно ч. 1 ст. 305 ЦПК України за місцем реєстрації заявника.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2023 року справу передано за підсудністю для розгляду до Кіровського районного суду м. Кіровограда.

Заявник ОСОБА_1 , не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість ухвали, просила скасувати ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2023 року та передати справу за підсудністю до Васильківського міськрайонного суду Київської області.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, наводила зміст ч. 1 ст. 305 ЦПК України, вказувала, що положеннями цієї статті передбачається можливість вибору підсудності справи на розсуд заявника, в тому числі за місцем її проживання. ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , а тому має право на звернення до Васильківського міськрайонного суду Київської області, оскільки справа підсудна саме цьому суду.

Проте суд першої інстанції проігнорував законний вибір позивача, а також той факт, що на сьогоднішній день в країні введено воєнний стан, тому у заявника можуть виникнути труднощі в разі розгляду справи судом, що знаходиться за сотні кілометрів від її місця проживання.

Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвала суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду віднесена до п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що в жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із даною заявою, просила оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , уродженця м. Кіровоград - померлим, днем смерті ОСОБА_2 вважати день набрання законної сили рішення суду про оголошення його померлим, підсудність справи визначити згідно ч. 1 ст. 305 ЦПК України за місцем реєстрації заявника. Вказувала, що вони з братом є співвласниками квартири в м. Кропивницький, на сьогоднішній день вона має юридичні підстави для відкриття спадщини після смерті брата та можливість вирішувати питання, пов`язані з їхньою спільною сумісною власністю. Останній раз вона спілкувалась з братом 31 грудня 2011 року. Розшук через органи поліції не дав жодних результатів. Оскільки день вірогідної смерті ОСОБА_2 в точності не може бути встановлено, необхідно оголосити його померлим з дня набрання рішенням законної сили. В 2015 році вона зверталася до адвоката з питання оголошення її брата померлим, подавалася заява в її інтересах до Дніпровського районного суду м. Києва, а ухвалою від 06 травня 2015 року заяву повернуто заявнику для звернення до належного суду.

Передаючи справу за підсудністю для розгляду до Кіровського районного суду м. Кіровограда ухвалою від 26 жовтня 2023 року, суд першої інстанції виходив із того, що останнім відомим місцем реєстрації ОСОБА_2 є м. Кіровоград, останній має там майно - частину квартири, заява має бути передан за підсудністю за останнім відомим місцем проживання (перебування) ОСОБА_2 та за місцезнаходженням його майна.

Із такими висновками апеляційний суд не може погодитись, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99).

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має застосовуватися на практиці і бути ефективним (рішення у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Тлумачення наведеної статті дають підстави для висновку, що заява про оголошення фізичної особи померлою може бути подана за вибором заявника за трьома місцями: 1) за місцем проживання заявника або 2) за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або 3) за місцезнаходженням її майна.

Право вибору між судами, яким згідно з правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві (заявникові).

Заявник у цій справі використала належне їй право вибору суду за правилами альтернативної підсудності, звернувшись за місцем свого проживання до Васильківського міськрайонного суду Київської області, до підсудності якого входить с. Плесецьке Фастівського району Київської області, в якому зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 з 13 жовтня 2000 року (а. с. 6 зворот).

Судом першої інстанції залишено поза увагою, що безпосередньо у прохальній частині заяви ОСОБА_3 просила визначити підсудність справи згідно ч. 1 ст. 305 ЦПК України за місцем реєстрації заявника.

Встановивши, що останнім відомим місцем реєстрації ОСОБА_2 є м. Кіровоград (Кропивницький) і останній має там майно, суд першої інстанції обмежив на цьому викладення своїх мотивів і взагалі усунувся від перевірки доводів заявника щодо обрання нею підсудності за місцем реєстрації заявника.

Отже, суд першої інстанції не забезпечив належним чином реалізацію права позивача на альтернативну підсудність, яка є складовою частиною права на доступ до судочинства, справедливий суд та на ефективний юридичний захист.

Щодо відмінності назв районів місцезнаходження суду, до якого подано заяву про оголошення особи померлою, та зареєстрованого місця проживання заявника ОСОБА_1 , апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцезнаходження, територіальна юрисдикція і статус суду визначаються з урахуванням принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності; підставами для утворення, реорганізації чи ліквідації суду є зміна визначеної цим Законом системи судоустрою, необхідність забезпечення доступності правосуддя, оптимізації видатків державного бюджету або зміна адміністративно-територіального устрою.

Згідно з п. 3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

Так, Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року ліквідовано Васильківський район Київської області та утворено Фастівський район (з адміністративним центром у місті Фастів) у складі територій Бишівської сільської, Боярської міської, Гатненської сільської, Глевахівської селищної, Калинівської селищної, Кожанської селищної, Томашівської сільської, Фастівської міської, Чабанівської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

До вказаного району увійшло с. Плесецьке, в якому зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 .

Таким чином, станом на день звернення ОСОБА_1 з даною заявою до суду Васильківський міськрайонний суд Київської області продовжував здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року.

Виходячи із вищевикладеного, ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2023 року не можна вважати законною та обґрунтованою, висновки суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншому суду за підсудністю є помилковими і не ґрунтуються на вимогах процесуального закону, відтак ухвала суду першої інстанції не може залишатися в силі і підлягає скасуванню.

Відповідно до приписів п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена із порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст. 7, 367, 374, 379, 381, 382, 389 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2023 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: Кашперська Т.Ц.

Фінагеєв В.О.

Яворський М.А.