Рішення

від 07.12.2023 по справі 521/457/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

07.12.2023

Справа № 521/457/23

Провадження№ 2/522/3336/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 рокуПриморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.,

при секретарі судового засідання Прусс О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат, 3 % за користування грошовими коштами, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Консалт Солюшенс» звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат, 3% річних за користування грошовими коштами.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 07 грудня 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №7-542/ФКВІП-07, за змістом розділу 1 якого Банк надає Позичальнику кредитні кошти у розмірі 29 600 дол. США з датою повернення до 06 грудня 2022 року.

Задля забезпечення виконання умов кредитного договору №7-542/ФКВІП-07 від 07 грудня 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 07 грудня 2007 року укладено іпотечний договір №7-542/ZФКВІП-07, посвідчений державним нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області Зезик В.А., реєстровий № 27561.

24 листопада 2010 року рішенням Малиновського районного суду міста Одеси у цивільній справі № 2-1534/2010 позовні вимоги ТОВ «Український промисловий банк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено; вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Український промисловий банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 238 811,46 грн.

30 червня 2010 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір про передачу активів та Кредитних зобов`язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, серед яких, зокрема, були Кредитний договір №7-542/ФКВІП-07 від 07.12.2007 року, Іпотечний договір №7-542/ZФКВІП-07 від 07.12.2007 року та Договір поруки №7-542/ZФКВІППОР-07 від 07.12.2007 року.

21 липня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Консалт Солюшенс» укладено договір № 2292/К про відступлення прав вимоги, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 236.

10 березня 2021 року ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси замінено сторону виконавчого провадження по справі №2-1534/2010, а саме: стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника - ТОВ «Консалт Солюшенс».

Рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 24 листопада 2010 року виконано не було, тож, як зазначає позивач, в період 07.12.2010 року (дата набрання законної сили рішенням суду) по цей час Відповідачі безпідставно користуються коштами у розмірі 238 811,46 грн., що належали до сплати ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Український промисловий банк», а після укладення договору про відступлення права вимоги - позивачу.

Таким чином, відповідачі мають сплатити інфляційні втрати та 3% річних за користування грошовими коштами у розмірі 73732,23 гривні.

Ухвалою суду від 24 березня 2023 року відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання учасники процесу не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно дост. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідачів та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачами відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідачів, згідно ст.ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено,що 07 грудня 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №7-542/ФКВІП-07, за змістом розділу 1 якого Банк надає Позичальнику кредитні кошти у розмірі 29 600 дол. США з датою повернення до 06 грудня 2022 року.

07 грудня 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 укладено іпотечний договір №7-542/ZФКВІП-07, посвідчений державним нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області Зезик В.А., реєстровий № 27561, який виступав забезпеченням виконання умов кредитного договору №7-542/ФКВІП-07 від 07 грудня 2007 року.

24 листопада 2010 року рішенням Малиновського районного суду міста Одеси у цивільній справі № 2-1534/2010 позовні вимоги ТОВ «Український промисловий банк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено;

Вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Український промисловий банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 238 811,46 грн.

Вирішено стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Український промисловий банк» державне мито у розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 252,50 грн.

30 червня 2010 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір про передачу активів та Кредитних зобов`язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, серед яких, зокрема, були Кредитний договір №7-542/ФКВІП-07 від 07.12.2007 року, Іпотечний договір №7-542/ZФКВІП-07 від 07.12.2007 року та Договір поруки №7-542/ZФКВІППОР-07 від 07.12.2007 року.

21 липня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Консалт Солюшенс» укладено договір № 2292/К про відступлення прав вимоги, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 236, за яким до ТОВ «Консалт Солюшенс» перейшло право вимоги до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за кредитним договором №7-542/ФКВІП-07 від 07.12.2007 року, Іпотечним договором №7-542/ZФКВІП-07 від 07.12.2007 року та Договором поруки №7-542/ZФКВІППОР-07 від 07.12.2007 року.

10 березня 2021 року ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси замінено сторону виконавчого провадження по справі № 2-1534/2010, а саме: стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника - ТОВ «Консалт Солюшенс».

За змістом частини другоїст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене частиною другоюстатті 625 ЦК Українинарахування трьох процентів річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.

Статтею 625 ЦК Україниврегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В оцінці застосування наведених норм права Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), (п.54), згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до частини 2статті 625 Цивільного кодексу Україниу кредитному договорі може бути передбачено сплату процентів за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. Такі проценти може бути стягнуто кредитодавцем і після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050Цивільного кодексу України.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 року по справі № 127/15672/16 зазначено, щостаттею 625 ЦК Україниврегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулюваннястатті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положеньстатті 549 цього Кодексу.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14?10цс18), від 4 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставістатті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Правовий аналіз положень статей526,599,611,625 ЦК Українидає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбаченихстаттею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від4 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

Главою 19 ЦК Українивизначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.

Аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбаченихстатті 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (стаття 257 цього Кодексу).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 року у справі № 127/15672/16-ц прийшла до висновку про те, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) вказано, що «у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості. У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першоюстатті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання(коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першоюстатті 1050 ЦК Українизастосуванню у таких правовідносинах підлягає положеннястатті 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановленістаттею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другоюстатті 625 ЦК Україниє спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання.

Відповідно до змісту ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що за подання даного позову позивач поніс витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 481,00 гривень, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 27 грудня 2022 року на зазначену суму.

Таким чином, з відповідачів також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 481,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.2,4,12,13,27,81,133,141,258-259,263-265,268,280-282,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат, 3 % за користування грошовими коштами - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (код ЄДРПОУ 42251700, адреса: 65048, м. Одеса, вул. Пушкінська, 36, оф. 308) грошову суму в розмірі 73732 (сімдесят три тисячі сімсот тридцять дві) гривні 23 копійки, яка складається з:

- 52 219,57 - інфляційне збільшення;

- 21 512,66 - штрафні санкції.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (код ЄДРПОУ 42251700, адреса: 65048, м. Одеса, вул. Пушкінська, 36, оф. 308) судовий збір у розмірі 2 481 гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ю.Б. Свячена