Ухвала

від 27.12.2023 по справі 2-23/2008

ГУСЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"27" грудня 2023 р. Справа № 2-23/2008

Провадження № 6/596/21/2023

Суддя Гусятинського районного суду Тернопільської області Лисюк І.О., вирішуючи питання про прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до державного навчального закладу «Хоростківський професійний сільськогосподарський ліцей», ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди як компенсацію за втрачене майно та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, виданого на підставі рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 02.03.2021 в справі № 2-23/2008, посилаючись на те, що оригінал виконавчого листа втрачений.

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 2/23/2008 (провадження №6/596/21/2023) розподілено судді Лисюк І.О.

Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку про наявність підстав для самовідводу головуючого судді, оскільки під головуванням судді Лисюк І.О. ухвалено рішення в справі № 2-23/2008 від 21.03.2008 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Хоростківського професійного сільськогосподарського ліцею, ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про скасування рішення профспілкових зборів, визнання неправомірними дій адміністрації Хоростківського професійного сільськогосподарського ліцею, виселення та стягнення моральної шкоди.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про перегляд судових рішень Верховним Судом у зв`язку з виключними обставинами задоволено. Рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 21 березня 2008 року, ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 03 червня 2008 року та ухвалу Верховного Суду України від 10 жовтня 2008 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до Гусятинського районного суду Тернопільської області (т. 2 а. с. 70-76).

Відповідно до статті 37 ЦПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Згідно приписів ч.1 ст.39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Положеннями ч.ч. 1,2,9 ст.40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Відповідно до вимог ч.4 ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положеннями п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною 1 ст.15 Кодексу суддівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Згідно ст. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27.07.2006 року №2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

З урахуванням вищенаведеного, гарантування неупередженості та об`єктивності здійснення правосуддя, уникнення будь яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді по справі, суддя вважає за необхідне заявити самовідвід.

На підставі ст. 15 Кодексу суддівської етики, керуючись ст. ст. 36 - 40 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти самовідвід судді Лисюк Ірини Олександрівни в справі № 2-23/2008 (провадження №6/596/21/2023) з розгляду заяви ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до державного навчального закладу «Хоростківський професійний сільськогосподарський ліцей», ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди як компенсацію за втрачене майно та моральної шкоди

Цивільну справу № 2-23/2008 передати до канцелярії Гусятинського районного суду для повторного автоматизованого розподілу в порядку ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Гусятинського районного суду Ірина ЛИСЮК