Постанова

від 07.09.2021 по справі 2-23/2008

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-23/2008Головуючий у 1-й інстанції Цвинтарна Т.М . Провадження № 22-ц/817/957/21 Доповідач - Костів О.З. Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2021 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Міщій О. Я., Шевчук Г. М.,

розглянувши у письмовому провадженні цивільну справу № 2-23/2008 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 20 липня 2021 року (ухвалене суддею Цвинтарною Т.М., повний текст якого складено 21 липня 2021 року) в справі за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо повернення зайво сплачених судових витрат за проведення експертизи в справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державного навчального закладу Хоростківський професійний сільськогосподарський ліцей , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди як компенсацію за втрачене майно та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2021 року ОСОБА_5 звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про повернення її зайво сплачених судових витрати за проведення експертизи.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка покликалася на те, що рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 02 березня 2021 року справа № 2-23/2008 позовні вимоги ОСОБА_6 та ОСОБА_5 задоволено частково. Стягнуто з державного навчального закладу Хоростківський професійний сільськогосподарський ліцей на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_5 6849.05 гривень матеріальної шкоди як компенсацію за втрачене майно та 10000 гривень моральної шкоди. Зазначає, що в рішенні суду не вирішено питання розподілу судових витрат.

У зв`язку з викладеним просила суд ухвалити додаткове рішення про повернення зайво сплачених судових витрат за проведення експертизи в сумі 20096 грн.

Додатковим рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 20 липня 2021 року заяву щодо розподілу судових витрат задоволено частково.

Ухвалено додаткове рішення, яким стягнуто з Державного навчального закладу Хоростківський професійний сільськогосподарський ліцей на користь ОСОБА_5 судові витрати в розмірі 25.00 грн. судового збору, 918.39 грн. судових витрат, пов`язаних з проведенням товарознавчої експертизи, 7.50 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи. В задоволенні решті вимог позивачки ОСОБА_5 відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_5 подала на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 23 серпня 2019 року призначено проведення експертної оцінки втраченого майна та на неї покладено обов`язок оплати за проведення експертизи. Зазначає, що 23 жовтня 2019 року вона оплатила 20096.06 грн. за проведення експертизи. Вважає, що експерт незаконно відмовила в проведенні оцінки зниклого майна, а тому 21 липня 2019 року вона звернулася до суду з клопотанням та визначила вартість втраченого майна (ціну позову) в розмірі 150000 грн. Звертає увагу на те, що судом повністю задоволено позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, розмір якої визначений висновком експертизи. Таким чином, відшкодування зайво сплачених судових витрат за проведення експертизи покладається на відповідача.

У зв`язку з викладеним просить додаткове рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 20 липня 2021 року скасувати та ухвалити нове, яким заяву щодо розподілу судових витрат задоволити та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_5 зайво сплачені судові витрати за проведення експертизи в розмірі 20096 грн.

31 серпня 2021 року на адресу Тернопільського апеляційного суду від представника відповідачів - адвоката Печінки П.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу. Представник відповідачів зазначив, що відзив на адресу апелянта не направлявся.

Апеляційний суд не приймає відзив на апеляційну скаргу, оскільки в порушення вимог ч.4 ст.360 ЦПК України, представник відповідачів не подав до суду докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

В судове засідання сторони не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце слухання справи.

Враховуючи викладене, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено наступні обставини.

21 листопада 2007 року позивачі звернулися до суду з позовом до відповідачів ДНЗ Хоростківський професійний сільськогосподарський ліцей , ОСОБА_7 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_8 , в якому просили:

- скасувати протокол №7 профспілкових зборів працівників Хоростківського професійного сільськогосподарського ліцею від 30 січня 2007 року;

- зобов`язати адміністрацію вказаного ліцею та ОСОБА_7 повернути їхнє майно, вивезене із кв. АДРЕСА_1 ;

- виселити з вищевказаної квартири ОСОБА_7 з сім`єю, вселивши їх туди;

- стягнути з Хоростківського професійного сільськогосподарського ліцею на їхню користь моральну шкоду в сумі 25000 грн.

За подання позовної заяви до суду позивачка ОСОБА_5 16 листопада 2007 року сплатила судовий збір у розмірі 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що становило 8 грн.50 коп., як за позовну заяву немайнового характеру, 1250 грн. за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди та 7 грн.50 коп. як витрати на інформаційно-технічне забезпечення. Факт сплати вказаних судових витрат підтверджується квитанціями: № 286 від 16 листопада 2007 року, №05368585 від 16 листопада 2007 року та копією квитанції № 288 від 16 листопада 2007 року (т.1 а.с.3,4,5).

Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 21 березня 2008 року позивачам відмовлено в задоволенні позову про скасування рішення профспілкових зборів, визнання неправомірними дій адміністрації Хоростківського професійного сільськогосподарського ліцею, виселення та стягнення моральної шкоди (т.1 а.с.165-166).

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 03 червня 2008 року прийнято відмову позивачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від позовних вимог в частині скасування протоколу №7 профспілкових зборів працівників Хоростківського професійного сільськогосподарського ліцею від 30 січня 2007 року, виселення ОСОБА_7 зі спірної квартири та вселення позивачів до цієї квартири. Скасовано в цій частині рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 21 березня 2008 року, провадження у справі в цій частині позовних вимог закрито (т.1 а.с.207).

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 03 червня 2008 року в решті позовних вимог рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 21 березня 2008 року залишено без змін (т.1 а.с.209-210).

Ухвалою Верховного Суду України від 10 жовтня 2008 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_6 , ОСОБА_5 на рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 21 березня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 03 червня 2008 року на підставі пункту 5 частини третьої статті 328 ЦПК України (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали).

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі Саган проти України від 23 жовтня 2018 року визнано прийнятною скаргу ОСОБА_5 та встановлено порушення національними судами статті 8 Конвенції у частині щодо проникнення 22 лютого 2007 року до першої квартири та неприйнятною у частині щодо виселення заявниці з першої квартири (т.2 а.с.27-61).

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року заяву ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про перегляд судових рішень Верховним Судом у зв`язку з виключними обставинами задоволено. Рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 21 березня 2008 року, ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 03 червня 2008 року та ухвалу Верховного Суду України від 10 жовтня 2008 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до Гусятинського районного суду Тернопільської області (т.2 а.с.70-76).

10 квітня 2019 року позивачі надіслали до суду заяву про уточнення та зміну предмета позову (т.2 а.с.101-105), згідно якої просять:

- повернути кімнату в будинку АДРЕСА_2 у їхнє володіння на праві господарського відання;

- компенсувати їм у грошовому еквіваленті шкоду за втрачене і знищене відповідачами їх майно відповідно до його оціночної вартості на час проведення експертизи відповідно до їх клопотання про призначення експертизи;

- стягнути на їх користь 500000 грн. моральної шкоди.

Ухвалою Густинського районного суду Тернопільської області від 23 серпня 2019 року у прийнятті заяви позивачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про уточнення та зміну предмета позову від 10 квітня 2019 року в частині повернення кімнати в будинку АДРЕСА_2 у їх володіння на праві господарського відання відмовлено та прийнято заяву позивачів в частині компенсації їм в грошовому еквіваленті шкоди за втрачене і знищене відповідачами їхнє майно відповідно до його оціночної вартості на час проведення експертизи відповідно до їхнього клопотання про призначення експертизи та збільшення розміру морального відшкодування до 500000 грн. (т.2 а.с.228-229).

Ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 23 серпня 2019 року клопотання позивачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про призначення по справі судової товарознавчої експертизи задоволено частково та витрати по проведенню експертизи покладено на позивачів (т.2 а.с.230-231).

На підтвердження оплати 20096 грн. за проведення вищевказаної експертизи, позивачкою надано суду копію дубліката квитанції № 0.0.1503631649.1 від 23 жовтня 2019 року (т.3 а.с.2).

Згідно поданої письмової заяви від 22 липня 2020 року вбачається, що позивачі, посилаючись на п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України, визначили вартість втраченого майна в розмірі 150000 грн. (т.3 а.с.194). Судовий збір позивачами за ці вимоги не оплачено.

Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 02 березня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_6 та ОСОБА_5 задоволено частково.

Стягнуто з Державного навчального закладу Хоростківський професійний сільськогосподарський ліцей у користь ОСОБА_6 та ОСОБА_5 6849.05 грн. матеріальної шкоди як компенсацію за втрачене майно та 10000.00 грн. моральної шкоди (т.4 а.с.6-10).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно з вимогами ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі: 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

В силу вимог ч.4 ст.139 ЦПК України суми, що підлягають виплаті залученому судом зокрема, експерту, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов`язок.

Відповідно до ч.6 ст.139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до вимог частин 1-3 ст.79 ЦПК України (в редакції діючій станом на 16 червня 2007 року) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на інформаційно-технічне забезпечення; витрати, пов`язані із проведенням судових експертиз.

Згідно частин 1,3 ст.88 ЦПК України (в редакції, діючій станом на 16 червня 2007 року) стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до підпункту д п.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України Про державне мито в редакції Закону, діючій станом на 01 січня 2007 року, із позовних заяв немайнового характеру громадян розмір ставки державного мита встановлений у розмірі 0.5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Згідно підпункту ж п.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України Про державне мито в редакції Закону, діючій станом на 01 січня 2007 року, із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову від 100 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян розмір ставки державного мита встановлений у розмірі 5 % ціни позову.

Відповідно до Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов`язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року №1258, який діяв станом на день подачі позову позивачами, розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення по справі з розгляду позовної заяви немайнового характеру становив 7.5 гривень.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що при ухваленні 02 березня 2021 року рішення Гусятинським районним судом Тернопільської області не вирішено питання щодо розподілу судових витрат, а саме:

- судового збору, який сплачений позивачкою ОСОБА_5 при подачі позовної заяви у розмірі 8.50 грн. за позовні вимоги немайнового характеру, що підтверджується квитанцією про сплату судового збору від 16 листопада 2007 року №296;

- судового збору, який сплачений позивачкою ОСОБА_5 при подачі позовної заяви у розмірі 1250 грн. за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди, що підтверджується копією квитанції від 16 листопада 2007 року № 288;

- витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, які позивачкою ОСОБА_5 сплачені при подачі позовної заяви у розмірі 7.50 грн., що підтверджується копією квитанції від 16 листопада 2007 року № 08368585.

Крім того, не вирішено питання про розподіл судових витрат, сплачених позивачкою ОСОБА_5 за проведення судової товарознавчої експертизи №1219/19-22 від 24 січня 2020 року в розмірі 20096 грн., що підтверджується копією дубліката квитанції № 0.0.1503631649.1 від 23 жовтня 2019 року.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачка ОСОБА_5 при поданні позовної заяви про відшкодування моральної шкоди сплатила 1250 грн. При цьому, позивачі просили стягнути з відповідачів 500000 грн., суд стягнув 10000 грн., що становить 2 % від заявлених вимог, а тому сума відшкодування судових витрат по сплаті судового збору за моральну шкоду становить 25 грн. Крім того, підлягає відшкодування з відповідача ДНЗ Хоростківський професійний сільськогосподарський ліцей на користь позивачки ОСОБА_5 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи на суму 7.50 грн.

У пункті 45 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах міститься роз`яснення щодо порядку відшкодування витрат за проведення експертизи , зазначено, що після закінчення розгляду справи витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу судом на загальних підставах, визначених статтею 88 ЦПК, тобто судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду, що вирішуючи питання розподілу витрат за проведення судової товарознавчої експертизи, слід враховувати, що позивачі просили відшкодувати вартість належного їм майна на суму 150000 грн., суд відшкодував 6849.05 грн., що становить 4.57 %, а тому позивачці слід відшкодувати вартість експертизи відповідно до розміру задоволених вимог на суму 918.39 грн.

Доводи апелянта про те, що судом повністю задоволено позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 02 березня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_6 та ОСОБА_5 задоволено частково та стягнуто з Державного навчального закладу Хоростківський професійний сільськогосподарський ліцей на користь позивачів 6849.05 грн. матеріальної шкоди як компенсацію за втрачене майно. Таким чином стягнуто суму, розмір якої становить лише 4.57% від 150 000 грн. (ціни позову матеріальної шкоди).

У відповідності до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Задовольняючи заяву частково, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку доказам.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 20 липня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови - 09 вересня 2021 року.

Головуючий

Судді