Ухвала

від 26.12.2023 по справі 947/12155/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/12155/23

Провадження № 1-кс/947/16481/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2023 року м.Одеса

Слідчий суддяКиївського районногосуду містаОдеси ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 ,підозрюваного ОСОБА_4 та захисникапідозрюваного адвоката ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Одесіклопотання старшогослідчого СУГУНПв Одеській області ОСОБА_7 , погоджене із заступником начальника відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12023160000000648, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2023 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Пакистану, перебуваючого на території України на підставі посвідки на постійне проживання № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з середньою освітою, зі слів одруженого, неповнолітних дітей на території України не маючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.201-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Київського районного суду м.Одеси надійшло клопотання слідчого про продовження відносно підозрюваного, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається з клопотання, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023160000000648 від 14.04.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2, ч.1 ст.212, ч.5 ст.426-1 КК України.

Встановлено, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 днів, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до цього часу.

Так, відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу», гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв`язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров`я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об`єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».

Статтею 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» визначено, що цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених цим Законом, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах. Сферами благодійної діяльності є: 1) освіта; 2) охорона здоров`я; 3) екологія, охорона довкілля та захист тварин; 4) запобігання природним і техногенним катастрофам та ліквідація їх наслідків, допомога постраждалим внаслідок катастроф, збройних конфліктів і нещасних випадків, а також біженцям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах; 5) опіка і піклування, законне представництво та правова допомога; 6) соціальний захист, соціальне забезпечення, соціальні послуги і подолання бідності; 7) культура та мистецтво, охорона культурної спадщини; 8) наука і наукові дослідження; 9) спорт і фізична культура; 10) права людини і громадянина та основоположні свободи; 11) розвиток територіальних громад; 12) розвиток міжнародної співпраці України; 13) стимулювання економічного росту і розвитку економіки України та її окремих регіонів та підвищення конкурентоспроможності України; 14) сприяння здійсненню державних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, спрямованих на поліпшення соціально-економічного становища в Україні; 15) сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного стану.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про волонтерську діяльність» визначено, що волонтерська діяльність - добровільна, соціально спрямована, неприбуткова діяльність, що здійснюється волонтерами шляхом надання волонтерської допомоги. Волонтерська допомога - роботи та послуги, що безоплатно виконуються і надаються волонтерами. Волонтерська діяльність є формою благодійної діяльності. Безоплатне виконання робіт або надання послуг особами, що здійснюється на основі сімейних, дружніх чи сусідських відносин, не є волонтерською діяльністю. Волонтерська діяльність ґрунтується на принципах законності, гуманності, рівності, добровільності, безоплатності, неприбутковості.

Абзацом 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 174 від 01.03.2022 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» установлено, що на період воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою згідно з додатком 1 без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та без оформлення гарантійних листів, зазначених у абзаці п`ятому цього пункту.

Відповідно до абз. 3 п. 1 цієї ж Постанови, товари, пропуск яких здійснюється відповідно до абзацу першого цього пункту, визнаються гуманітарною допомогою за декларативним принципом без прийняття відповідного рішення спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги.

В порушення вказаних вимог чинного законодавства України, громадянин Пакистану ОСОБА_4 вирішив незаконно використати товари (предмети) гуманітарної допомогу для продажу з метою отримання прибутку за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 , перебуваючи в м. Одесі, на початку 2023 року, але не пізніше 09.03.2023, більш точний час досудовим слідством встановити не виявилось можливим, придбав в Турецькій Республіці товарно-матеріальні цінності у вигляді LED-ліхтарів марки «Almina» та «Fujita» в кількості 20 160 од.

Пунктом пропуску, через який буде ввозитись вказаний товар (предмети) ОСОБА_4 обрано пункт пропуску «Орлівка» митний пост «Орлівка» Одеської митниці.

В один із днів березня 2023 року, але не пізніше 09.03.2023, більш точну дату та час встановити в ході досудового слідства не виявилось за можливе, для забезпечення транспортування та супроводження вказаного вантажу з Турецької Республіки до України було обрано іноземного суб`єкта господарювання - LOGЭTRANS ОСОБА_8 (Акціонерне підприємство «ЛОГІТРАНС ЛОДЖІСТІК»), місцезнаходження головного офісу: Турецька Республіка, Картал/Стамбул, район Есентепе, проспект Джевізлі Д-100, Південна сторона, Сіте Картал Візійон, блок Д, номер 13/83, яке є власником 100 відсотків частки статутного капіталу підприємства на території України - ТОВ «ЛОГІТРАНС ЛОЖІСТІК» (ЄДРПОУ 41826433, місцезнаходження юридичної особи: Одеська обл., Овідіопольський р-н, селище міського типу Таїрове, вулиця Набережна, 1-А, каб. 12).

09.03.2023 вказаний товар (предмети), а саме: LED-ліхтарі марки «Almina» та «Fujita» з задекларованою кількістю 20 160 од., загальною вагою 20 920 кг, вирушив з м. Стамбул (Турецька Республіка) до України на транспортному засобі марки «DAF» реєстраційний номерний знак (далі за текстом - р.н.з) НОМЕР_3 з причепом р.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням водія громадянина Туреччини ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) та 14.03.2023 прибув до міжнародного пункту пропуску через державний кордон поромний комплекс Орлівка (Україна) - Ісакча (Румунія), з румунської сторони.

В один із днів на початку березня 2023 року, більш точну дату та час встановити в ході досудового слідства не виявилось за можливе, співробітниця ТОВ «ЛОГІТРАНС ЛОЖІСТІК» ОСОБА_11 , яка мала забезпечувати транспортування вказаного вантажу з Туреччини до України, зателефонувала власнику вантажу ОСОБА_4 та повідомила, що йому необхідно підготувати відповідні документи для подальшого митного оформлення вказаного вантажу в органах митної служби.

Зважаючи на те, що у ОСОБА_4 не було достатніх документів для ввезення вказаних товарів (предметів) на територію України, останній вирішив передати LED-ліхтарі марки «Almina» та «Fujita» у кількості 20 160 од. на потреби Державної прикордонної служби України в якості гуманітарної безоплатної допомоги.

Однак у подальшому, у невстановлений в ході досудового розслідування час, в ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на незаконне використання - продаж з метою отримання прибутку товарів (предметів) гуманітарної допомоги на території Одеської області, для власного незаконного збагачення, який він реалізував за наступних обставин.

З метою реалізації свого злочинного умислу, при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що надання в пункті митного пропуску письмової згоди отримувачем гуманітарної допомоги на її одержання усуне необхідність вжиття з боку співробітників Держмитслужби України заходів додаткової перевірки справжності відомостей, зазначених у декларації, щодо отримувача гуманітарної допомоги, залучив до вчинення кримінального правопорушення у якості пособника заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 з ресурсного забезпечення ОСОБА_12 , який відповідно до відведеної йому ролі та наявних у нього організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень на займаній ним посаді, мав забезпечити документальне підтвердження того, що отримувачем вказаних товарно-матеріальних цінностей у вигляді LED-ліхтарів марки «Almina» та «Fujita» у кількості 20 160 од., є ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи обізнаним про те, що фактично вказаний вантаж до місця призначення не прибуде.

Надалі, ОСОБА_4 , 10.04.2023, встановити точний час в ході досудового слідства не виявилось за можливе, знаходячись на території Промтоварного ринку «Сьомий кілометр», при невстановлених в ході досудового слідства обставинах, діючи за попередньо погодженим планом з ОСОБА_12 , підготував лист від 10.04.2023 за №1004/1 від свого імені, відповідно до якого ОСОБА_4 нібито надає у вигляді безоплатної та безповоротної допомоги для підтримки Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , Національної гвардії, Національної поліції України товарно-матеріальні цінності у вигляді LED-ліхтарів, без зазначення їх кількості.

У подальшому, 11.04.2023, ОСОБА_4 , у невстановлений в ході досудового слідства час, знаходячись у м. Одесі, поблизу військового узвозу, зустрівся із заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 з ресурсного забезпечення ОСОБА_12 , якому надав зазначений вище лист із пропозицією надання допомоги вигляді LED-ліхтарів.

У подальшому, 12.04.2023, у невстановлений в ході досудового слідства час, знаходячись у м. Одесі, поблизу ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 , реалізуючи досягнуті з ОСОБА_4 домовленості, надав останньому запитуваний ним лист від імені ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.04.2023 вих. № 70/880-23, відповідно до якого Управління звертається до ОСОБА_4 з проханням про надання на адресу Управління допомоги в якості LED-ліхтарів, без зазначення кількості, без посилання на товар як на гуманітарну допомогу.

З метою реалізації свого злочинного умислу, 12.04.2023, ОСОБА_4 , знаходячись на території промтоварного ринку «Сьомий кілометр», при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах, склав інший примірник листа від імені ОСОБА_4 , датованого 10.04.2023, відповідно до якого останній надає у вигляді гуманітарної допомоги для підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 товарно-матеріальні цінності у вигляді LED-ліхтарів з точно зазначеною кількістю - 20 160 од, що слідують на адресу Управління відповідно до комерційного інвойсу № SW26879INV та CMR №2302891EX у автомобілі марки «DAF», р.н.з. НОМЕР_3 з причепом р.н.з. НОМЕР_4 .

При цьому, відповідно до досягнутих домовленостей між ОСОБА_4 та ОСОБА_12 , цей лист, із вказаним змістом на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 , надходити не повинен був.

Надалі, невстановленою в ході досудового слідства особою, на замовлення ОСОБА_4 , було складено від імені підприємства SHIPWAYS ONLINE LLC лист від імені директора ОСОБА_4 , з використанням атрибутики та логотипу цього підприємства, за підписом директора, виконаним від імені ОСОБА_4 , який скріплено печаткою підприємства «SHIPWAYS ONLINE» (Dubai, ІНФОРМАЦІЯ_3 ), датований 12.04.2023, в якому засвідчувалась відмова ОСОБА_4 від вантажу, який слідував згідно інвойсу CMR № 2302891EX від 09.03.2023 у вантажному автомобілі «DAF», р.н.з. НОМЕР_3 з причепом р.н.з. НОМЕР_4 , нібито на користь Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_5 ), з проханням врахувати цю інформацію при оформленні вантажу.

В ході організації своєї злочинної діяльності, ОСОБА_4 , з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на незаконне використання - продаж з метою отримання прибутку товарів (предметів) гуманітарної допомоги, залучив до вчинення кримінального правопорушення громадянина України ОСОБА_13 , який був обізнаний з порядком ввезення та митного оформлення гуманітарної допомоги.

Відповідно до відведеної ОСОБА_4 ролі ОСОБА_13 повинен був забезпечити проходження вказаного товару (предметів) через митний кордон України у пункті пропуску «Орлівка» митний пост «Орлівка» Одеської митниці Державної митної служби України в якості гуманітарної допомоги, без здійснення митного оформлення та для подальшого транспортування вказаних товарів на територію Промтоварного ринку «Сьомий кілометр» для його протиправного продажу з метою отримання прибутку.

З вказаною метою ОСОБА_4 передав ОСОБА_13 відповідні документи, в тому числі, підготовлене ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_12 , листування із Регіональним управлінням Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України.

В свою чергу, ОСОБА_13 12.04.2023, отримавши від останнього описані вище документи, прибув до місця здійснення господарської діяльності ТОВ «ЛОГІТРАНС ЛОЖІСТІК» (ЄДРПОУ 41826433) за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район, смт.Таірово, вул.Набережна,1-А, надав ОСОБА_11 , яка не була обізнана із злочинним умислом ОСОБА_4 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , наступні документи:

- копію посвідки на постійне проживання та копію ідентифікаційного коду на ім`я ОСОБА_4 ;

- оригінал листа від імені ОСОБА_4 від 10.04.2023 (інший примірник, в якому вказано точну кількість товару та з застереженням, що це є гуманітарною допомогою, який за таким змістом не надходив до ІНФОРМАЦІЯ_2 );

- оригінал листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.04.2023 вих. №70/880-23, адресоване ОСОБА_4 про надання на адресу Управління допомоги в якості LED-ліхтарів;

- оригінал листа від імені Халіл ОСОБА_14 від 12.04.2023 про відмову від товару (предметів) на користь ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_13 , після передачі ОСОБА_11 зазначених документів, надав останній вказівку про передачу водію транспортного засобу марки «DAF», р.н.з. НОМЕР_3 Mehmet Ali Akbali ( ОСОБА_10 ) цих документів, що ОСОБА_11 і зробила, оскільки остання не була обізнана із злочинним умислом ОСОБА_4 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , направленого на продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку.

Надалі, 13.04.2023 водій транспортного засобу марки «DAF», р.н.з. НОМЕР_3 з причепом р.н.з. НОМЕР_4 громадянин Туреччини ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), який не був обізнаний із злочинним умислом ОСОБА_4 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , направленого на продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку, отримавши вказані вище документи відправився до органів митної служби - пункту пропуску «Орлівка» митний пост «Орлівка» Одеської митниці Державної митної служби України.

У зв`язку із тим, що ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) раніше не оформлював вантаж в якості гуманітарної або безповоротної допомоги, останній звернувся до ОСОБА_11 та повідомив, що йому необхідна допомога в складанні відповідних документів.

В свою чергу ОСОБА_11 , зателефонувала до ОСОБА_13 та повідомила, що Mehmet Ali Akbali ( ОСОБА_10 ) не знає як правильно заповнювати документи, на що ОСОБА_13 , діючи із єдиним злочинним умислом ОСОБА_4 та ОСОБА_12 , повідомив ОСОБА_11 , що водію необхідно заповнити декларацію про перелік товарів, які визнаються гуманітарною допомогою, та, надав вказівку останній, під його диктовку надрукувати необхідний текст і надіслати громадянину Туреччини ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), для подальшого заповнення власноруч останнім вказаної декларації, що нею і було зроблено, оскільки ОСОБА_11 не була обізнана із злочинним умислом ОСОБА_4 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , направленого на продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку.

13.04.2023 співробітниками пункту пропуску «Орлівка» митний пост «Орлівка» Одеської митниці Державної митної служби України було здійснено митне оформлення за спрощеною процедурою та зареєстровано відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 174 від 01.03.2022 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» Декларацію № 500420/2023/722 про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, відповідно до якої товар (предмети) у вигляді LED-ліхтарів з задекларованою кількістю 20 160 од. визнаються гуманітарною допомогою, отримувачем якого нібито є Регіональне управління Морської охорони Державної прикордонної служби України, з фактичним місцем призначення та розвантаження: м. Одеса, вул. Приморська, 3А.

Надалі, 14.04.2023 ОСОБА_13 , діючи умисно, відповідно до раніше розробленого ОСОБА_4 плану, надав вказівку водію Mehmet Ali Akbali ( ОСОБА_10 ) через ОСОБА_11 , про необхідність приїхати за адресою: АДРЕСА_2 .

Того ж дня, ОСОБА_13 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 та ОСОБА_12 , за допомогою месенджера «Телеграм» підшукав ОСОБА_15 , який не був обізнаний із злочинним умислом ОСОБА_13 , ОСОБА_4 та ОСОБА_12 , направленого на незаконне використання - продаж з метою отримання прибутку товарів (предметів) гуманітарної допомоги, та надав вказівку ОСОБА_15 прибути за адресою: АДРЕСА_2 і перевантажити товари з транспортного засобу марки «DAF» р.н.з. НОМЕР_3 з причепом р.н.з. НОМЕР_4 в транспортний засіб марки «VOLVO» д.н.з. НОМЕР_6 з причепом д.н.з. НОМЕР_7 , яким користується останній, для подальшого їх перевезення на територію Промтоварного ринку «Сьомий кілометр».

У подальшому, 14.04.2023 близько 13.00 год., ОСОБА_13 , діючи за попередньою змовою групою осіб, відповідно до раніше розробленого спільно із ОСОБА_4 та ОСОБА_12 плану, переслідуючи єдиний злочинний умисел направлений на незаконне використання - продаж з метою отримання прибутку товарів (предметів) гуманітарної допомоги, під час дії воєнного стану, діючи умисно, з корисливих мотивів, достовірно знаючи, що вантаж знаходиться не за місцем призначення та розвантаження відповідно до Декларації № 500420/2023/722 про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, по якій був ввезений на територію України за спрощеною процедурою як гуманітарна допомога, а фактично знаходиться за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Усатове, вул. Івана Франка, 2А, надав засобами мобільного зв`язку водіям транспортних засобів ОСОБА_15 та Mehmet Ali Akbali ( ОСОБА_10 ) через ОСОБА_11 вказівку на перевантаження товару (предметів) гуманітарної допомоги у вигляді LED-ліхтарів марки «Almina» та «Fujita» у фактичній кількості 20 090 од. з транспортного засобу марки «DAF» р.н.з. НОМЕР_3 з причепом р.н.з. НОМЕР_4 до транспортного засобу марки «VOLVO» д.н.з. НОМЕР_6 з причепом д.н.з. НОМЕР_7 для подальшого продажу зазначеного товару з метою отримання прибутку, чим фактично розпорядились товарами гуманітарної допомоги на загальну суму 28 020 580 грн, що відповідно до п. 2 Примітки до ст. 201-2 у три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто в особливо великому розмірі, проте під час перевантаження товару вчинення ОСОБА_4 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 кримінального правопорушення було зупинено співробітниками правоохоронних органів, у зв`язку із чим останні не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.

28.06.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.201-2 КК України та затримано за підозрою у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень.

Слідча звертається до слідчого судді з клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного, обґрунтовуючи його наявністю ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме:

- підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності;

- підозрюваний, перебуваючи на свободі має можливість незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні;

- підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, штучно затягуючи досудове розслідування, та створюючи штучні перешкоди у проведенні процесуальних дій, тим самим заважати проведенню усестороннього, об`єктивного та неупередженого досудового розслідування.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання у повному обсязі, зазначивши, що менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом України.

Захисники підозрюваного в судовому засіданні заперечували щодо клопотання сторони обвинувачення, зазначивши, що підозрюваний раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання в м.Одесі, одружений на громадянці України. Тривалий час перебуває під вартою. Ризики наразі суттєво зменшилися. Крім того, підозрюваний надає викривальні покази щодо інших осіб. Просили застосувати запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Підозрюваний підтримав думку захисників.

Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При розгляді клопотання слідчого, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Згідно п.32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, та відповідно до п.219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст.5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkeviciusv. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).

Крім того, Європейський суд з прав людини у п.п. 68-69 Рішення від 17.10.2013 року у справі «Таран проти України» зазначив, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, не достатньо того, щоб цей захід здійснювався відповідно до національного законодавства; він також має бути необхідним за конкретних обставин (див. рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Нештяк проти Словаччини» (Neљќбk v. Slovakia), заява № 65559/01, п. 74). На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції має втілювати вимогу пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, яким здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення (див. рішення у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), заява № 11036/03, п. 55, ECHR 2008-... (витяги), і від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), заява № 38717/04, п. 86).

Суд також постановив, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, що обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо продемонстроване владою. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування можливості переховування обвинуваченим, або доведуть, що така можливість є настільки невеликою, що вона не може обґрунтовувати досудове ув`язнення (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).

Разом з тим, згідно п.99 рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України», визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні органі державної влади зобов`язані розглянути також альтернативні заходи забезпечення її явки до суду.

Як встановлено в судовому засіданні, 28.06.2023 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст.208 КПК України. Того ж дня, слідчим за погодженням з прокурором повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.201-2 КК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суд м.Одеси від 30.06.2023 року ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжено останній раз 21.11.2023 року строком до 27.12.2023 включно.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 26.12.2023 продовжено строк досудового слідства по даному кримінальному провадженню до восьми місяців, тобто до 28.02.2024.

Докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину.

Крім цього, обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри перевірялась слідчим суддею при обранні та продовженні строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Приймаючи до уваги наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, його суспільно-небезпечний характер, а саме: ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні незакінченого замаху на продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі, під час воєнного стану, сумарна ринкова вартість такого товару (предметів) гуманітарної допомоги складає 28 020 580 грн, враховуючи, що вказаний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів, а також те, що станом на теперішній час вказана категорія злочинів негативно впливає на функції з оборони держави, особу підозрюваного, оскільки останній усвідомлює, що санкція інкримінованих йому злочинів передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що доводить існування ризиків, передбачених п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на момент застосування, продовження відносно підозрюваного запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати, а саме: ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду, який обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку та ризик того, що підозрюваний має можливість впливати на свідків, оскільки досудове розслідування, протягом якого орган досудового розслідування має можливість зібрати докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, наразі не завершено.

Разом з тим, слідчий суддя вказує, що в судовому засіданні та до матеріалів клопотання не долучено доказів наявності ризику передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України.

Беручи до уваги встановлені в судовому засіданні ризики та обставини, специфіку інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, а також обґрунтованість клопотання слідчого, підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді обґрунтовується розмір застави.

Слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави у більш великому розмірі ніж визначено для особи підозрюваної у скоєнні тяжкого злочину, відповідно вимог ст.183 ч.3 КПК України.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.

Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Доводи захисту щодо співробітництва підозрюваного зі слідством та наявності у міцних соціальних зв`язків суттєво не зменшують встановлених ризиків, але можуть бути враховані під час розгляду обвинувального акту.

В той же час, слідчий суддя враховує, що процесуальні ризики певним чином за час досудового розслідування зменшилися, а тому приходить до висновку про необхідність зменшення розміру застави.

У зв`язку з вищевикладеним, враховуючи те, що ризики не зникли та продовжують існувати, а в рамках кримінального провадження необхідно провести ряд процесуальних дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваному ОСОБА_4 строку тримання під вартою підлягає частковому задоволенню, в рамках ст.197 КПК України.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене із заступником начальника відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12023160000000648, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2023 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково.

Халілу ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк тримання під вартою до 23.02.2024 року включно.

Визначити розмір застави у кримінальному провадженні №12023160000000648 щодо ОСОБА_4 у сумі 3000 (трьох тисяч) прожиткових мінімумів, що складає 8052000 грн, та у разі її внесення покласти на строк до 23.02.2024 року процесуальні обов`язки, що визначені в ухвалі слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 30.06.2023 р.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1