Рішення

від 21.12.2023 по справі 192/1687/23

СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 192/1687/23

Провадження № 2/192/444/23

РІШЕННЯ

Іменем України

21 грудня 2023 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Стрельникова О. О.

за участю: секретаря судового засідання Савчукової В. В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Снігура А. С.,

представників відповідача ОСОБА_2 , адвоката Руднєвої І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕС» про витребування майна, стягнення компенсації за користування земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про витребування майна, стягнення компенсації за користування земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди.

На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що позивачу на праві власності належить земельна ділянка (пай) площею 7,967 га кадастровий номер 1225085500:01:198:0078, яка розташована на території Солонянської селищної ради (колишньої Письмечівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області).

В листопаді 2016 року позивачу стало відомо про договір оренди землі від 23вересня 2013 року з ТОВ «ПРОГРЕС» на його земельну ділянку. Договір оренди не містить підпису позивача, але він був зареєстрований у Реєстраційній службі Солонянського управління юстиції, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20 вересня 2013 року №2782329.

За даним фактом за заявою позивача у провадженні СВ Солонянського ВП ДПВ ГУНП в Дніпропетровській області перебували матеріали досудового розслідування за №12017040570000233, внесеного 06 квітня 2017 року. Згідно висновку експерта в даному кримінальному провадженні підпис позивача в договорі оренди землі від 13 травня 2013 року виконаний не позивачем, а іншою особою.

На даний час дане кримінальне провадження закрито. Таким чином, оскільки договір 13 травня 2013 року був по суті нікчемним та не був укладений в 2021 році за заявою позивача скасовано рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки позивача за відповідачем.

28 жовтня 2021 року відповідачем було здійснено самовільний захват земельної ділянки позивача, у зв`язку з чим позивач звернувся до правоохоронних органів і за його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021046570000327 внесено 16грудня 2021 року відомості про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 1971 КК України.

Незважаючи на відсутність законних підстав володіння та користування земельною ділянкою позивача, відповідач продовжує її утримувати та відмовляється повертати, при цьому в 2021 році позивачу оплата за фактичне використання відповідачем земельної ділянки не сплачена.

Тому просив витребувати у відповідача земельну ділянку площею 7,967 га кадастровий номер 1225085500:01:198:0078, яка розташована на території Солонянської селищної ради.

Також просив стягнути з відповідача на його користь збитки спричинені незаконним зайняттям належної позивачу земельної ділянки, внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки власником та доходів від майна, які відповідач отримав або міг отримати за весь час володіння земельною ділянкою в загальному розмірі 59711 грн. 86 коп.

Окрім цього вважав, що діями відповідача йому спричинено моральну шкоду в розмірі 50000 грн. 00 коп., оскільки в нього виникло хвилювання щодо долі його майна і це призвело до стресової ситуації та додаткових моральних страждань.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представники відповідача, в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, з підстав зазначених у відзиві на позов.

10 жовтня 2023 року відповідач подав відзив, згідно якого зазначив, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження самовільного захвату земельної ділянки, а також, що позивачу чинились перепони у користуванні своєю земельною ділянкою і що право власності позивача порушено.

Також зазначили, що між сторонами вже був цивільний спір, за яким ухвалено рішення суду, яким в задоволені позову позивача відмовлено і дане рішення підтримано судом касаційної інстанції.

Оскільки протиправність дій відповідача не доведена, тому і підстав для стягнення збитків з відповідача немає, як і немає підстав для стягнення моральної шкоди на завдання якої посилається позивач (а. с. 77-85).

19 жовтня 2023 року позивач подав відповідь на відзив відповідача, згідно якого позивач підтримав свої позовні вимоги та просив їх задовольнити (а. с. 120-124).

Подане відповідачем 31 жовтня 2023 року заперечення судом повернуто без розгляду, як таке, що подане з пропуском встановленого судом строку.

Суд заслухавши сторони, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 7,967 га кадастровий номер 1225085500:01:198:0078, яка розташована на території Солонянської селищної ради, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів майна щодо суб`єкта №336849671 від 24 червня 2023 року (а. с. 29).

Дану обставину також не оспорює відповідач.

Надані позивачем докази Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №274553167 від 13 вересня 2021 року. лист від позивача від 14 травня 2022 року ОСОБА_3 та відповідь ТОВ «ПРОГРЕС» позивачу судом у відповідність до ч. 8 ст. 83 ЦПК України не приймаються, оскільки подані не у встановлений судом строк, і позивач не обґрунтував неможливість подання таких доказів у строк встановлений судом (а. с. 130-132).

Згідно договору оренди від 23 вересня 2013 року позивач передав відповідачу вказану земельну ділянку в оренду строком на 15 років (а. с. 21).

Відповідно до постанови начальнику сектору дізнання Солонянського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 27 листопада 2020 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017040570000233 від 06 квітня 207 (так в постанові) закрито за відсутністю в діях посадових осіб ТОВ «Прогрес» складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України (а. с. 23-24).

Висновком експерта №2850/2851/18-27 від 14 серпня 2018 року по кримінальному провадженню №12017040570000233 від 06 квітня 2017 року вказано, що підпис від імені ОСОБА_1 в договорі оренди землі від 13 травня 2013 року в графі «Орендодавець. Реквізити сторін» виконані рукописним способом, без попередньої технічної підготовки чи застосування технічних засобів.

Вирішити питання «Чи виконаний підпис в договорі оренди землі від 13 травня 2013 року в графі «Орендодавець. Реквізити сторін» ОСОБА_1 ?» не представляється можливим.

Підпис від імені ОСОБА_1 в договорі оренди землі від 13 травня 2013 року в графі «Орендодавець. Реквізити сторін» виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою (а. с. 25-27).

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 16 грудня 2021 року до реєстру внесено відомості: 16 грудня 2021 року до ВП №9 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла ухвала Солонянського районного суду Дніпропетровської області, щодо внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 від 28 жовтня 2021 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1971 КК України за фактом самовільного зайняття належної заявнику земельної ділянки службовими особами ТОВ «Прогрес». Номер кримінального провадження 12021046570000327, попередня правова кваліфікація ч. 1 ст. 1971 КК України (а. с. 28).

Відповідно до постанови Верховного Суду від 26 квітня 2023 року по цивільній справі №192/1903/19, за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Прогрес», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору сектор державної реєстрації Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації, рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2020 року, яким відмовлено в задоволені в позову залишено без змін, одночасно скасовано постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року, яким було позов задоволено. При цьому Верховний Суд вказав, що суд першої інстанції оцінив висновок експерта від 10 липня 2019 року №1327-19 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у кримінальному проваджені в сукупності з показаннями свідків, врахував отримання орендної плати позивачем, який до 2016 року не оспорював факт перебування земельної ділянки в оренді відповідача (а. с. 98-108).

В судовому засіданні позивач пояснив суду, що в серпні 2021 року він після винесення постанови Дніпровського апеляційного суду від 03 серпня 201 року самостійно відніс постанову суду до державного реєстратора та скасував державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 7,967 га, кадастровий номер 1225085500:01:198:0078, яка розташована на території Письмечівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, на підставі договору оренди землі від 13 травня 2013 року, укладеному між ОСОБА_1 та ТОВ «Прогрес», зареєстрованого 20 вересня 2013 року реєстраційною службою Солонянського районного управління юстиції Дніпропетровської області. В жовтні 2021 року він встановив, що на його думку, відповідач перешкоджає йому в користуванні його земельною ділянкою і тому він звернувся до відділення поліції із заявою про самовільне зайняття земельної ділянки посадовими особами позивача. Відомостей про стан кримінального провадження за даним фактом в нього немає і на якій стадії дане кримінальне провадження йому не відомо. В 2022 році з січня місяця він самостійно обробляв свою земельну ділянку, а в 2023 році відповідач знову йому перешкоджає користуватись його земельною ділянкою.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини з приводу володіння, користування та розпорядження власністю позивача, а саме земельною ділянкою.

При цьому позивач вказує на те, що з 28 жовтня 2021 року відповідач самовільно захватив його земельну ділянку і таким чином перешкоджає йому користуватись нею.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Враховуючи зазначене позивач повинен надати суду будь-які докази на підтвердження того, що з боку відповідача йому чиняться перешкоди в користуванні земельною ділянкою.

Будь-яких доказів вказаного позивач суду не надав.

Посилання позивача на ту обставину, що він звернувся до правоохоронних органів у зв`язку з самовільним захватом його земельної ділянки, судом враховано, але суд зауважує, що сам факт звернення до правоохоронних органів не є доказом чинення перешкод позивачу у реалізації ним права користування та розпорядження своїм майном, а є лише фактом фіксації правоохоронними органами такого звернення і початку проведення досудового розслідування.

Будь-якого рішення суду чи постанови дізнавача або прокурора по даному кримінальному провадженню, яким підтверджується факт вчинення відповідачем перешкод позивачу суду не надано.

Тому суд вважає, що позивач не довів суду належними та допустимими доказами, що відповідач чинив в 2021 році будь-які перешкоди в користуванні його земельною ділянкою.

Згідно прохальної частини позову позивач просить витребувати у відповідача його земельну ділянку з посиланнями на положення ст. 388 ЦК України.

Статтею 388 ЦК України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

В судовому засіданні не встановлено будь-яких обставин щодо придбання відповідачем земельної ділянки позивача у особи, яка немала право його відчужувати.

Навпаки судом встановлено, що між сторонами триває земельний спір з приводу укладення між позивачем та відповідачем договору оренди земельної ділянки позивача, при цьому позивач в своєму позові вказує, що він не підписував, а значить не укладав з відповідачем договір оренди, державна реєстрація договору скасована і тому земельна ділянка підлягає поверненню позивачу шляхом витребування.

Як вбачається з доданого до позову висновку експерта даним висновком факт не підписання позивачем будь-якого договору оренди не встановлений.

І тому посилання позивача на неукладання договору оренди з цих підстав є необґрунтованими.

Стосовно скасування державної реєстрації права оренди відповідача, то суд зауважує, що постанова Дніпровського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року, якою було скасовано таку державну реєстрацію, і на підставі якої державний реєстратор скасував реєстрацію, була скасована постановою Верховного Суду від 26 квітня 2023 року і тому скасування державної реєстрації права оренди відповідача на даний час є незаконною.

При цьому представник відповідача Сіроватко Є. А., який є керівником ТОВ «ПРОГРЕС», в судовому засіданні пояснив суду, що з часу винесення рішення апеляційним судом ТОВ «ПРОГРЕС» не користується земельної ділянкою позивача.

Спростування зазначеного пояснення позивач суду не надав.

Таким чином, доводи позивача про наявність підстав для витребування земельної ділянки у відповідача є безпідставними.

Також суд зауважує, що позивач в своєму позові посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц, але в даній постанові Велика Палата Верховного Суду вказувала на спосіб захисту порушеного права позивача у разі встановлення, що договір між сторонами є неукладеним з підстав його не підписання позивачем, і такий спосіб захисту Великою Палатою визначений як пред`явлення негаторного позову, шляхом повернення земельної ділянки.

Разом з тим позивачем заявлено віндикаційний позов, і при цьому обставина не підписання позивачем договору оренди від 23 вересня 2013 року суду не доведена.

Тому суд вважає, що посилання позивача на вказану позицію Великої Палати Верховного Суду є хибними.

Враховуючи, що в судовому засіданні не знайшов своє підтвердження факт чинення в 2021 році будь-яких перешкод відповідачем позивачу, щодо користування його земельною ділянкою, тому суд вважає, що підстав для стягнення з відповідача на користь позивача збитків спричинених незаконним зайняттям належної позивачу земельної ділянки, внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки власником та доходів від майна, які відповідач отримав або міг отримати за весь час володіння земельною ділянкою в загальному розмірі 59711 грн. 86 коп. немає.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Враховуючи, що в судовому засіданні факт порушення прав позивача з боку відповідача не встановлений тому підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 50000 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди немає.

Таким чином, суд вважає, що в задоволені позову позивача слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати по справі, відповідно до ст. 141 КПК України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, ст.ст. 23, 388, 391 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволені позову ОСОБА_1 , який мешкає: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕС», яке розташоване: с. Привільне, Солонянського району, Дніпропетровської області, вул. Центральна, буд. 102, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 24235274 про витребування майна, стягнення компенсації за користування земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Судові витрати по справі покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 27 грудня 2023 року.

Головуючий: суддя Стрельников О. О.